Козінцев Григорій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Козінцев Григорій Михайлович
рос. Козинцев Григорий Михайлович
Grigori Kozintsev 1958.jpg
Народився 22 березня 1905(1905-03-22)
Київ
Помер 11 травня 1973(1973-05-11) (68 років)
Ленінград
Поховання Літераторські мостки
Громадянство СРСР СРСР
Проживання Київ
Діяльність кінорежисер, сценарист, театральний режисер, кінопродюсер
Відомий російський кінорежисер, педагог
Заклад
  • Factory of the Eccentric Actor[d]
  • Ленфільм
  • Російський державний інститут сценічних мистецтв
  • Всеросійський державний інститут кінематографії
  • Членство Спілка кінематографістів СРСР
    Родичі Михайло Ісаакович
    Анна Григорівна
    Брати, сестри  • Lyubov Kozintseva[d]
    У шлюбі з Sofia Magarill[d]
    Діти Q4226616?
    Нагороди Народний артист СРСР Народний артист СРСР (1964)

    Григо́рій Миха́йлович Ко́зінцев (*9 березня (22 березня за новим стилем) 1905, Київ — † 11 травня 1973, Ленінград) — російський кінорежисер, педагог. Народний артист СРСР (1964).

    Біографія[ред. | ред. код]

    Народився 22 березня 1905 року в сім'ї лікара в Києві. Козинцев навчався в П'ятій київській гімназії. 1919 — Київська школа живопису Олександри Екстер.

    Створив експериментальний театр «Арлекін», здійснив вуличну виставу за п'єсою «Цар Максиміліан». Навчався у Вільних художніх майстернях. Написав разом з іншими авторами «Маніфест ексцентричного театру».

    1922 Козинцев та Трауберг організували Театральну майстерню «Фабрика ексцентричного актора». Один з авторів фільму «Похождения Октябрины» (1924). Перший повнометражний фільм Козинцева і Трауберга — романтична мелодрама «Чёртово колесо» (1926). Фільм «Шинель» (1926), екранізація «Петербургских повестей» Н. В. Гоголя, комедія «Братишка» (1926), історична мелодрама «С. В. Д.» (1927). Перша звукова картина — «Одна» (1931), відомі також постановки «Короля Ліра» (1941), «Отелло» (1943) та «Гамлета» (1954). З 1944- ВГІК — режисерська майстерня (з 1960- професор). 1962- книга «Наш современник Вильям Шекспир», шекспіровська екранізація «Гамлет» (1964). Ленінська премія (1965), спеціальна премія Міжнародного кінофестивалю у Венеції. 1965-71- керівник режисерської майстерні при «Ленфільмі». Написав історико-теоретичні монографії: «Глубокий экран» (1971) і «Пространство трагедии» (видана посмертно, 1973).

    Найбільшим кіноуспіхом Козінцева вважається екранізація повісті Миколи Гоголя «Шинель» (1926). Крім того, Козінцев здійснив екранізацію «Дон Кіхота», «Гамлета», «Короля Ліра».

    " Дон Кіхот " Міжнародним кінофестивалем у Ванкувері (1958) визнаний класичним зразком екранізації літературних творів. В створенні декорацій до фільму брав участь іспанський художник в еміграції у СРСР — Альберто Санчес, що працював ще з театральним режисером Таіровим Олександром Яковичем (1885–1950). Частку сцен фільму знімали в Україні.

    «Гамлет» удостоєний спеціальної премії кінофестивалю у Венеції (1964).

    Фільмографія[ред. | ред. код]

    Режисер[ред. | ред. код]

    Всі фільми до «Выборгской стороны», а також фільм «Простые люди» — у співпраці з Л. З. Траубергом

    Сценарист[ред. | ред. код]

    Всі сценарії від «Похождения Октябрины» до «Простые люди» написані разом з Л. З. Траубергом. Сценарій «Мишки против Юденича» спільно ще із І. Е. Куніною. Сценарій «Белинский» — спільно з Ю. П. Германом та Е. П. Серебровською

    Джерела та література[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]

    Література[ред. | ред. код]

    • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.