Козінцев Григорій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Козінцев Григорій Михайлович
рос. Козинцев Григорий Михайлович
Grigori Kozintsev 1958.jpg
Народився 22 березня 1905(1905-03-22)
Київ
Помер 11 травня 1973(1973-05-11) (68 років)
Ленінград
Поховання Літераторські мостки
Громадянство СРСР СРСР
Проживання Київ
Діяльність кінорежисер, сценарист, театральний режисер, кінопродюсер
Відомий російський кінорежисер, педагог
Заклад
Членство Спілка кінематографістів СРСР
Родичі Михайло Ісаакович
Анна Григорівна
Брати, сестри  • Lyubov Kozintseva[d]
У шлюбі з Sofia Magarill[d]
Діти Q4226616?
Нагороди Народний артист СРСР Народний артист СРСР (1964)

Григо́рій Миха́йлович Ко́зінцев (*9 березня (22 березня за новим стилем) 1905, Київ — † 11 травня 1973, Ленінград) — російський кінорежисер, педагог. Народний артист СРСР (1964).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 22 березня 1905 року в сім'ї лікара в Києві. Козинцев навчався в П'ятій київській гімназії. 1919 — Київська школа живопису Олександри Екстер.

Створив експериментальний театр «Арлекін», здійснив вуличну виставу за п'єсою «Цар Максиміліан». Навчався у Вільних художніх майстернях. Написав разом з іншими авторами «Маніфест ексцентричного театру».

1922 Козинцев та Трауберг організували Театральну майстерню «Фабрика ексцентричного актора». Один з авторів фільму «Похождения Октябрины» (1924). Перший повнометражний фільм Козинцева і Трауберга — романтична мелодрама «Чёртово колесо» (1926). Фільм «Шинель» (1926), екранізація «Петербургских повестей» Н. В. Гоголя, комедія «Братишка» (1926), історична мелодрама «С. В. Д.» (1927). Перша звукова картина — «Одна» (1931), відомі також постановки «Короля Ліра» (1941), «Отелло» (1943) та «Гамлета» (1954). З 1944- ВГІК — режисерська майстерня (з 1960- професор). 1962- книга «Наш современник Вильям Шекспир», шекспіровська екранізація «Гамлет» (1964). Ленінська премія (1965), спеціальна премія Міжнародного кінофестивалю у Венеції. 1965-71- керівник режисерської майстерні при «Ленфільмі». Написав історико-теоретичні монографії: «Глубокий экран» (1971) і «Пространство трагедии» (видана посмертно, 1973).

Найбільшим кіноуспіхом Козінцева вважається екранізація повісті Миколи Гоголя «Шинель» (1926). Крім того, Козінцев здійснив екранізацію «Дон Кіхота», «Гамлета», «Короля Ліра».

" Дон Кіхот " Міжнародним кінофестивалем у Ванкувері (1958) визнаний класичним зразком екранізації літературних творів. В створенні декорацій до фільму брав участь іспанський художник в еміграції у СРСР — Альберто Санчес, що працював ще з театральним режисером Таіровим Олександром Яковичем (1885–1950). Частку сцен фільму знімали в Україні.

«Гамлет» удостоєний спеціальної премії кінофестивалю у Венеції (1964).

Фільмографія[ред.ред. код]

Режисер[ред.ред. код]

Всі фільми до «Выборгской стороны», а також фільм «Простые люди» — у співпраці з Л. З. Траубергом

Сценарист[ред.ред. код]

Всі сценарії від «Похождения Октябрины» до «Простые люди» написані разом з Л. З. Траубергом. Сценарій «Мишки против Юденича» спільно ще із І. Е. Куніною. Сценарій «Белинский» — спільно з Ю. П. Германом та Е. П. Серебровською

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.