Відмінності між версіями «Колективна безпека»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (Вилучення 9 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q2237584)
(Література)
 
(Не показані 7 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 4: Рядок 4:
 
{{legend|#008080|[[Шанхайська організація співробітництва|ШОС]], [[Організація договору про колективну безпеку|ОДКБ]]}}
 
{{legend|#008080|[[Шанхайська організація співробітництва|ШОС]], [[Організація договору про колективну безпеку|ОДКБ]]}}
 
{{legend|#008000|[[Африканський Союз|АС]]}}]]
 
{{legend|#008000|[[Африканський Союз|АС]]}}]]
'''Колективна безпека''' - це колективна захищеність держав і товариств від внутрішніх і зовнішніх загроз. Колективна безпека включає систему заходів, спрямованих на підтримку міжнародного миру, запобігання війні, по наданню колективної відсічі агресії і колективної допомоги. Ця співпраця може здійснюватися і в рамках [[ООН]], міжнародних організацій або на регіональній основі.
 
  +
'''Колективна безпека''' — система колективних дій держав і товариств з метою захисту від внутрішніх і зовнішніх загроз.
   
Створення системи колективної безпеки вирішується комплексом заходів політичного, економічного, правового характеру, а також військово-організаційними заходами. Колективна безпека держав учасниць базується на таких основних принципах:
+
Створення системи колективної безпеки передбачає реалізацію комплексу заходів політичного, економічного, правового характеру, а також військово-організаційними заходами, спрямованих на відсіч агресії. Колективна безпека держав учасниць системи базується на таких принципах:
  +
* неподільність безпеки: агресія проти однієї держави учасника розглядається, як агресія проти всіх держав учасниць;
  +
* рівна відповідальність держав учасниць за збереження безпеки;
  +
* невтручання у внутрішні справи один одного і врахування інтересів один одного;
  +
* колективна оборона;
  +
* можливість розміщення окремих військових баз і об'єктів одних держав-учасниць на території інших;
  +
* прийняття рішень із принципових питань забезпечення колективної безпеки на основі [[консенсус]]у;
  +
* відповідність складу і готовності збройних сил і фінансових зобов'язань учасників масштабам військової загрози.
   
* Неподільність безпеки: агресія проти однієї держави учасника розглядається, як [[Агресія (політика)|агресія]] проти всіх держав учасниць.
 
  +
Колективна безпека включає систему заходів, спрямованих на підтримку міжнародного миру, запобігання війні, по наданню колективної відсічі агресії і колективної допомоги. Ця співпраця може здійснюватися і в рамках [[ООН]], НАТО, ОБСЄ та інших міжнародних організацій безпекового характеру як на регіональній так і міжрегіональній основі.
* Однакова відповідальність держав учасниць за збереження безпеки.
 
* Невтручання у внутрішні справи і врахування інтересів один одного.
 
* Колективна оборона.
 
* Прийняття рішень із принципових питань забезпечення колективної безпеки на основі [[консенсус]]у.
 
* Відповідальність складу і готовність сил і коштів масштабові військової загрози.
 
* Можливість розміщення окремих військових баз і об'єктів одних держав учасниць на території інших.
 
   
 
Побудова системи колективної безпеки повинна засновуватися на регіональних підсистемах з урахуванням спільності територій, характеру загроз, угруповань військ, інфраструктури та інших умов і чинників.
 
Побудова системи колективної безпеки повинна засновуватися на регіональних підсистемах з урахуванням спільності територій, характеру загроз, угруповань військ, інфраструктури та інших умов і чинників.
  +
  +
З метою підвищення ефективності системи повинні базуватися на регіональних підсистемах колективної безпеки та враховувати характер викликів і загроз, склад і можливості контингентів військ, інфраструктури тощо. Створення системи колекстивної безпеки розглядається як
  +
один з найбільш ефективних засобів зменшення ризику війни у сучасних
  +
міжнародних відносинах.
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
Рядок 24: Рядок 22:
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
*«Безпека життєдіяльності». І.І. Дуднікова. Київ. 2003. ISBN 966-7942-93-7.
+
* «Безпека життєдіяльності». І. І. Дуднікова. Київ. 2003. ISBN 966-7942-93-7.
*[http://satskij.narod.ru/simple22.html Система колективної безпеки (теорія і досвід створення та функціонування)]
+
* [http://satskij.narod.ru/simple22.html Система колективної безпеки (теорія і досвід створення та функціонування)]
  +
* Український дипломатичний словник / М. З. Мальський, Ю. М. Мороз, О. С. Кучик та ін. ; за ред.. М. З. Мальського, Ю. М. Мороза. — 2-е видання, перероблене і доповнене. — К. Знання, 2014. — 814 с[[Категорія:Міжнародна безпека]]
   
[[Категорія:Міжнародна безпека]]
 
  +
== Література ==
  +
* ''О. О. Мережко''. Колективна безпека // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  +
* ''В. С. Ржевська''. Колективні заходи // [[Українська дипломатична енциклопедія]]
  +
* Миру міжнародного відновлення // [[Українська дипломатична енциклопедія]]
  +
* ''А. Субботін''. Колективна безпека // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.342 ISBN 978-966-611-818-2

Поточна версія на 09:35, 4 липня 2017

Найбільші військові блоки, одним з принципів яких є колективна безпека:
   АС

Колективна безпека — система колективних дій держав і товариств з метою захисту від внутрішніх і зовнішніх загроз.

Створення системи колективної безпеки передбачає реалізацію комплексу заходів політичного, економічного, правового характеру, а також військово-організаційними заходами, спрямованих на відсіч агресії. Колективна безпека держав учасниць системи базується на таких принципах:

  • неподільність безпеки: агресія проти однієї держави учасника розглядається, як агресія проти всіх держав учасниць;
  • рівна відповідальність держав учасниць за збереження безпеки;
  • невтручання у внутрішні справи один одного і врахування інтересів один одного;
  • колективна оборона;
  • можливість розміщення окремих військових баз і об'єктів одних держав-учасниць на території інших;
  • прийняття рішень із принципових питань забезпечення колективної безпеки на основі консенсусу;
  • відповідність складу і готовності збройних сил і фінансових зобов'язань учасників масштабам військової загрози.

Колективна безпека включає систему заходів, спрямованих на підтримку міжнародного миру, запобігання війні, по наданню колективної відсічі агресії і колективної допомоги. Ця співпраця може здійснюватися і в рамках ООН, НАТО, ОБСЄ та інших міжнародних організацій безпекового характеру як на регіональній так і міжрегіональній основі.

Побудова системи колективної безпеки повинна засновуватися на регіональних підсистемах з урахуванням спільності територій, характеру загроз, угруповань військ, інфраструктури та інших умов і чинників.

З метою підвищення ефективності системи повинні базуватися на регіональних підсистемах колективної безпеки та враховувати характер викликів і загроз, склад і можливості контингентів військ, інфраструктури тощо. Створення системи колекстивної безпеки розглядається як один з найбільш ефективних засобів зменшення ризику війни у сучасних міжнародних відносинах.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]