Відмінності між версіями «Колесар Юліян»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Прибрав зайвий шаблон неперекладено)
м (правопис)
Рядок 6: Рядок 6:
 
Переїхавши до [[США]] жив у [[Нью-Йорк]]у (1969–1971), потім у [[Філадельфія|Філадельфії]], а у 1973 році переїхав до [[Монтреаль|Монтреалу]], [[Канада]].<ref name="druztvo" />
 
Переїхавши до [[США]] жив у [[Нью-Йорк]]у (1969–1971), потім у [[Філадельфія|Філадельфії]], а у 1973 році переїхав до [[Монтреаль|Монтреалу]], [[Канада]].<ref name="druztvo" />
   
Юліян Колесар творчим корінням всеціло у фольклорі своєї мальовничоі Бачки.
+
Юліян Колесар творчим корінням всеціло у фольклорі своєї мальовничої Бачки.
   
 
Художник [[Ласовський Володимир|Володимир Ласовський]] описує риси творчості Колесара:<ref name="Ласовський" />
 
Художник [[Ласовський Володимир|Володимир Ласовський]] описує риси творчості Колесара:<ref name="Ласовський" />

Версія за 19:30, 3 вересня 2019

Юліян Колесар (русин. Юлиян Колєсар; нар.15 липня 1927(19270715) Джурджево, регіон Бачка, Сербія — пом.1992 Канада) — український-русинський маляр-експресіоніст, поет, видавець етнографічних книжок.

Юліян Колесар народився 1927 року в Дюрдьові, в сербській Бачці, як нащадок тих русинів, що поселилися там у половині 18 століття з Пряшівщини. Закінчивши Мистецьку школу в Новому Саді у 1954, він присвячує графіці і працює при мистецькому оформленні Міжнародньої Господарської Виставки в Загребі.[1] Двома наворотами перебував мистець у Західній Європі, спочатку в Брюсселі, в Бельгії (1958–1960), а згодам у Парижі (1960–1968).[2]

Переїхавши до США жив у Нью-Йорку (1969–1971), потім у Філадельфії, а у 1973 році переїхав до Монтреалу, Канада.[3]

Юліян Колесар творчим корінням всеціло у фольклорі своєї мальовничої Бачки.

Художник Володимир Ласовський описує риси творчості Колесара:[4]

Творчість Колесара сповнена містики і невгомонної вібрації у формальних вирішеннях. Предметові деформації в нього всеціло і дуже функціонально підпорядкована вимовності і виразності сюжету. Прикметна йому чітка ритмізація площі лінеарними візерунками в дечому нагадує дивізіонізм і мультиплікацію з доби футуризму...

Гаряча ґама кольорів палітри Колесара скріплює динаміку форм. Вони в нього вібрують так живо і звучно, що спостерігаючи його деякі композиції, ми вчуваємо в них рвійну танкову музику.

Згадати б ще замітну рису нашого талановитого мистця, фантастику і містицизм його сюжетів, що їх дехто може віднести до впливів сюрреалізму...

Фантастика і містицизм Колесара беруть свій початок безумовно власне у фольклорі і тому іноді він перегукується з гротесковою фантастикою Гоголя в його творах зі сюжетами зачерпнутими в українській поетичній творчості.

Автор модерних віршів (писані бачванською говіркую), які часто ілюструють його малярські експресії.[2] Посмертно (1966) видано його етнографічну книжку «История руского народного мена».[3]

Примітки

  1. Певний Б. «Юліян Колесар» / Крилаті, травень 1970, Ч. 5. — С. 1–4
  2. а б Гординський С. «Юліан Колесар: з приводу виставки його творів в українському Інституті Америки в Нью-Йорку» / Свобода 19 березня 1970, Ч. 217, С. 4
  3. а б «Юлиян Д. М. Колєсар (1927–1992» / STUDIA RUTHENICA Ч. 12 (25), Novi Sad, 2007. — С. 130–131
  4. Ласовський В. «Троїста виставка» / Свобода 28 листопада 1970, Ч. 52, С. 2