Відмінності між версіями «Коломацькі чолобитні»
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
(Не показані 5 проміжних версій 3 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Колома́цькі чолоби́тні''' (Коломацькі петиції [[1723]]) — два звернення козацької старшини до російського імператора [[Петро І|Петра І]], складені влітку 1723 у військовому таборі над [[Коломак (річка)|р. Коломаком]] і вручені царю канцеляристом Іваном Романовичем. У Коломацьких чолобитних козацька старшина домагалася відновлення державних прав [[Україна|України]], ліквідації [[Малоросійська колегія|Малоросійської колегії]] й дозволу обрати нового [[гетьман]]а України. |
'''Колома́цькі чолоби́тні''' (Коломацькі петиції [[1723]]) — два звернення козацької старшини до російського імператора [[Петро І|Петра І]], складені влітку 1723 у військовому таборі над [[Коломак (річка)|р. Коломаком]] і вручені царю канцеляристом Іваном Романовичем. У Коломацьких чолобитних козацька старшина домагалася відновлення державних прав [[Україна|України]], ліквідації [[Малоросійська колегія|Малоросійської колегії]] й дозволу обрати нового [[гетьман]]а України. |
||
− | У відповідь на Коломацькі чолобитні |
+ | У відповідь на Коломацькі чолобитні Петро І оскаженів, і наказав заарештувати й ув'язнити в [[Петропавловська фортеця|Петропавловській фортеці]] наказного гетьмана [[Павло Полуботок|П. Полуботка]], полковника [[Данило Апостол|Д. Апостола]], генерального бунчужного Я. Лизогуба, генерального осавула В. Жураховського, управителя Генеральної Військової Канцелярії Д. Володковського і цілий ряд ін. старшин, які були найактивнішими авторами Коломацьких чолобитней. Там вони перебували до смерті Петра І.Також проти Павла Полуботка було сфабриковано справу про нібито таємні зв'язки з гетьманом у вигнанні Пилипом Орликом, проте справа до судового процесу так і не дійшла у зв'язку з тим що, Полуботок не витримавши численних тортур та допитів, помер у в’язниці 29 грудня 1724 р. Решту старшини від неминучої розправи врятувала смерть Петра І який пережив Павла Полуботка лише на сорок днів. |
== Джерела == |
== Джерела == |
||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
== Література == |
== Література == |
||
* ''В. І. Сергійчук''. Коломацькі петиції Війська Запорозького до Петра І // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X |
* ''В. І. Сергійчук''. Коломацькі петиції Війська Запорозького до Петра І // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X |
||
+ | == Посилання == |
||
+ | * [http://leksika.com.ua/19130610/legal/kolomatski_petitsiyi Коломацькі петиції] // {{Юридична енциклопедія|3}} |
||
+ | *[http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part5.pdf Коломацькі петиції чи пункти] // {{УМЕ5|сторінки=681-682}} |
||
{{Історія України-доробити}} |
{{Історія України-доробити}} |
||
Поточна версія на 19:08, 19 листопада 2019
Колома́цькі чолоби́тні (Коломацькі петиції 1723) — два звернення козацької старшини до російського імператора Петра І, складені влітку 1723 у військовому таборі над р. Коломаком і вручені царю канцеляристом Іваном Романовичем. У Коломацьких чолобитних козацька старшина домагалася відновлення державних прав України, ліквідації Малоросійської колегії й дозволу обрати нового гетьмана України.
У відповідь на Коломацькі чолобитні Петро І оскаженів, і наказав заарештувати й ув'язнити в Петропавловській фортеці наказного гетьмана П. Полуботка, полковника Д. Апостола, генерального бунчужного Я. Лизогуба, генерального осавула В. Жураховського, управителя Генеральної Військової Канцелярії Д. Володковського і цілий ряд ін. старшин, які були найактивнішими авторами Коломацьких чолобитней. Там вони перебували до смерті Петра І.Також проти Павла Полуботка було сфабриковано справу про нібито таємні зв'язки з гетьманом у вигнанні Пилипом Орликом, проте справа до судового процесу так і не дійшла у зв'язку з тим що, Полуботок не витримавши численних тортур та допитів, помер у в’язниці 29 грудня 1724 р. Решту старшини від неминучої розправи врятувала смерть Петра І який пережив Павла Полуботка лише на сорок днів.
Джерела[ред. | ред. код]
- І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т.
Література[ред. | ред. код]
- В. І. Сергійчук. Коломацькі петиції Війська Запорозького до Петра І // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Посилання[ред. | ред. код]
- Коломацькі петиції // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Коломацькі петиції чи пункти // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 681-682. — 1000 екз.
![]() |
Це незавершена стаття з української історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |