Відмінності між версіями «Колпаков Павел Олександрович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Однофамільці|Колпаков}}
 
{{Однофамільці|Колпаков}}
'''Павел Олександрович Колпаков''' ({{ДН|29|07|1960}}, [[Запоріжжя]]) — київський композитор, громадський діяч.
+
'''Павел Олександрович Колпаков''' ({{ДН|29|07|1960}}, [[Запоріжжя]]) — український композитор, громадський діяч.
   
 
== Біографія ==
 
== Біографія ==
  +
Народився 1960 року у місті Запоріжжя, Україна. З раннього дитинства почав грати на скрипці і фортепіано. Навчався у дитячій музичній школі по класу скрипки, потім — у [[Запорізьке музичне училище імені Платона Майбороди|Запорізькому музичному училищі ім. П. Майбороди]]. У 1983 році вступив до [[Київська консерваторія|Київської консерваторії]] (нині — Національна музична академія України імені П. Чайковського) по класу скрипки. Невдовзі почав вивчати композицію під керівництвом [[Губанов Яків Іванович|Якова Губанова]], учня [[Шостакович Дмитро Дмитрович|Дмитра Шостаковича]]. У 1987 році перейшов на композиторський факультет, закінчив консерваторію за спеціальністю композиція у 1991 році.
Народився у 1960 році у Запоріжжі. У ранньому віці почав грати на скрипці. 1983 року вступив до [[Київська консерваторія|Київської консерваторії]] (тепер Національна музична академія України ім. Петра Чайковського) на оркестровий факультет і невдовзі почав брати уроки композиції у професора Якова Губанова. У 1987 році перейшов на композиторський факультет і закінчив консерваторію за класом композиції у 1991 році. Викладав у [[Київський інститут музики імені Рейнгольда Глієра|Київському інституті музики ім. Рейнгольда Глієра]] та [[Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв|Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв]]. Тривалий час співпрацював з Київським симфонічним оркестром і хором. З 2006 року — член [[Національна спілка композиторів України|Національної спілки композиторів України]]. У 2013 році заснував Фестиваль сучасної музики «Sonor Continuus».
 
  +
 
Викладав предмети з теорії музики, зокрема, у [[Київський інститут музики імені Рейнгольда Глієра|Київському інституті музики ім. Рейнгольда Глієра]] і [[Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв|Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв]]. Тривалий час співпрацював як композитор з Київським симфонічним оркестром і хором. З 2006 року є членом [[Національна спілка композиторів України|Національної спілки композиторів України]].
  +
  +
У творчому доробку композитора — твори для симфонічного оркестру, камерних ансамблів, сольних інструментів. Симфонічні твори «Каприс» і «The Lost World» були записані Національною телерадіокомпанією України і увійшли до Художнього фонду Українського радіо. Твори Павла Колпакова виконувались на міжнародних фестивалях «[[Київ Музик Фест]]», «Київські літні музичні вечори», [[Прем'єри сезону (фестиваль)|«Прем'єри сезону»]], [[Гогольфест]]. Композитор співпрацює з низкою відомих київських музикантів, серед яких співачки Єлізавета Ліпітюк, Ганна Коваль (сопрано), Тетяна Пімінова (мецо-сопрано), Ігор Єрмак (флейта), Олександр Авраменко, Артем Шестовський (кларнет), Олександр Кошелєв (гобой), Роман Фотуйма (саксофон), Янжима Морозова (скрипка), Жанна Марчинська (віолончель), піаністи Роман Рєпка, Микола Чикаренко, Роман Лопатинський тощо.
  +
  +
У 2013 році Павел Колпаков заснував у Києві Фестиваль камерної музики Sonor Continuus, головною ідеєю якого була популяризація світової академічної музики 20-21 століть. Концерти фестивалю проходили протягом року в залі Національної спілки композиторів України. У 2017 році започаткував проект сучасної музики Classical Jam.
   
 
== Основні твори ==
 
== Основні твори ==
Рядок 9: Рядок 15:
 
* «Caprice» для симфонічного оркестру (2005)
 
* «Caprice» для симфонічного оркестру (2005)
 
* «The Lost World» для симфонічного оркестру (2006)
 
* «The Lost World» для симфонічного оркестру (2006)
* «Арлекін» для кларнета соло
 
 
* «Лабіринт» для кларнета соло
 
* «Лабіринт» для кларнета соло
 
* «Танок тіней» для бас-кларнета соло
 
* «Танок тіней» для бас-кларнета соло
* «Галактика мрії» для саксофона (кларнета, скрипки) і фортепіано
+
* «Галактика мрії» для саксофона і фортепіано
* «Савана» для скрипки (кларнета) і віолончелі
+
* «Савана» для скрипки і віолончелі
 
* «Cantus Firmus» для флейти, кларнета, скрипки і віолончелі
 
* «Cantus Firmus» для флейти, кларнета, скрипки і віолончелі
 
* «Дивовижне видіння» для сопрано (мецо-сопрано) і фортепіано на вірші [[Даниїл Хармс|Д. Хармса]]
 
* «Дивовижне видіння» для сопрано (мецо-сопрано) і фортепіано на вірші [[Даниїл Хармс|Д. Хармса]]

Версія за 14:27, 16 серпня 2017

Павел Олександрович Колпаков (29 липня 1960(19600729), Запоріжжя) — український композитор, громадський діяч.

Біографія

Народився 1960 року у місті Запоріжжя, Україна. З раннього дитинства почав грати на скрипці і фортепіано. Навчався у дитячій музичній школі по класу скрипки, потім — у Запорізькому музичному училищі ім. П. Майбороди. У 1983 році вступив до Київської консерваторії (нині — Національна музична академія України імені П. Чайковського) по класу скрипки. Невдовзі почав вивчати композицію під керівництвом Якова Губанова, учня Дмитра Шостаковича. У 1987 році перейшов на композиторський факультет, закінчив консерваторію за спеціальністю композиція у 1991 році.

Викладав предмети з теорії музики, зокрема, у Київському інституті музики ім. Рейнгольда Глієра і Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв. Тривалий час співпрацював як композитор з Київським симфонічним оркестром і хором. З 2006 року є членом Національної спілки композиторів України.

У творчому доробку композитора — твори для симфонічного оркестру, камерних ансамблів, сольних інструментів. Симфонічні твори «Каприс» і «The Lost World» були записані Національною телерадіокомпанією України і увійшли до Художнього фонду Українського радіо. Твори Павла Колпакова виконувались на міжнародних фестивалях «Київ Музик Фест», «Київські літні музичні вечори», «Прем'єри сезону», Гогольфест. Композитор співпрацює з низкою відомих київських музикантів, серед яких співачки Єлізавета Ліпітюк, Ганна Коваль (сопрано), Тетяна Пімінова (мецо-сопрано), Ігор Єрмак (флейта), Олександр Авраменко, Артем Шестовський (кларнет), Олександр Кошелєв (гобой), Роман Фотуйма (саксофон), Янжима Морозова (скрипка), Жанна Марчинська (віолончель), піаністи Роман Рєпка, Микола Чикаренко, Роман Лопатинський тощо.

У 2013 році Павел Колпаков заснував у Києві Фестиваль камерної музики Sonor Continuus, головною ідеєю якого була популяризація світової академічної музики 20-21 століть. Концерти фестивалю проходили протягом року в залі Національної спілки композиторів України. У 2017 році започаткував проект сучасної музики Classical Jam.

Основні твори

  • «Sonor Continuus» для симфонічного оркестру (1991, незавершений)
  • «Caprice» для симфонічного оркестру (2005)
  • «The Lost World» для симфонічного оркестру (2006)
  • «Лабіринт» для кларнета соло
  • «Танок тіней» для бас-кларнета соло
  • «Галактика мрії» для саксофона і фортепіано
  • «Савана» для скрипки і віолончелі
  • «Cantus Firmus» для флейти, кларнета, скрипки і віолончелі
  • «Дивовижне видіння» для сопрано (мецо-сопрано) і фортепіано на вірші Д. Хармса
  • «Дивовижне видіння» для сопрано, гобоя, кларнета, скрипки, віолончелі і фортепіано
  • «Пісня всесвіту» для октету мідних духових інструментів
  • «Звукові скульптури» для фортепіано

Джерела

Посилання