Кольцов Олексій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Кольцов
Алексей Кольцов
Худ. Кирило Горбунов.Літографія
Худ. Кирило Горбунов.Літографія
При народженні Олексій Васильович Кольцов
Народження 3 (15) жовтня 1809
  Воронеж, Воронезька губернія, Російська імперія[1][2]
Смерть 29 жовтня (10 листопада) 1842 (33 роки)
  Воронеж, Воронезька губернія, Російська імперія[1][2]
  • туберкульоз
  • Національність росіянин
    Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
    Мова творів російські і українська
    Рід діяльності поет
    Роки активності: 1825—1842

    CMNS: Олексій Кольцов на Вікісховищі

    Олексій Васильович Кольцов (нар. 3 (15) жовтня 1809(18091015), Воронеж — пом. 29 жовтня (10 листопада) 1842, Воронеж) — російський поет, купець. Вершиною художніх досягнень поета є його пісні. Декілька віршів написав українською мовою. Поривання до волі, туга за молодістю, селянська праця — ось головні його теми. Творчість письменника становить собою вдалий синтез елементів книжкової поезії і селянського фольклору[3]. Значна кількість його віршів покладена на музику.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Народився в сім'ї воронезького міщанина, торговця худобою. З дитячих років брав участь у справах батька — переганяв стада в степах, купував і продавав худобу на сільських базарах. Навчався в повітовому парафіяльному училищі менше півтора роки. У 16 років почав писати вірші, наслідуючи популярних поетів того часу.

    Першими наставниками Кольцова були книгар Дмитро Кашкін і семінарист Андрій Сребрянській.

    Збереглося три вірші, написані Кольцовим українською мовою під загальною назвою «Опыт малоросийской поэзии».

    1830 року Кольцов познайомився з Миколою Станкевичем, який приїхав до Воронежа. Той показав вірші невідомого юнака московським літераторам, зокрема Віссаріонові Бєлінському, який став для Кольцова другом та вчителем життя.

    У 1835 Станкевич і Бєлінський на кошти, зібрані за передплатою, видали першую книжку віршів поета. Талант поета-самоучки підтримали Пушкін, Крилов, Вяземський, Одоєвський. Сучасників зацікавила народність віршів Кольцова, відрізняє їх від численних підробок під народну поезію. Кольцов оспівував працю людини на землі, злитість його з природою («Песня пахаря», «Урожай», «Косарь»). Реалістичні картини поєднуються в деяких його віршах з відомою ідеалізацією народного життя.

    Бєлінський писав, що разом з напевно лірикою Кольцова в літературу «… сміливо увійшли і постоли, і рвані каптани, і кострубаті бороди, і старі онучі, — і весь цей бруд перетворилася у нього в чисте золото поезії»[4]. Називаючи Кольцова «великим народним поетом», Микола Добролюбов зазначав, що його пісні «… склали у нас абсолютно особливий, новий рід поезії … Кольцов першим став представляти в своїх піснях цього російської людини, справжнє життя наших простих людей так, як вона є, нічого не вигадуючи»[5].

    У Олексія Кольцова нерідко відбувалися сварки з батьком (особливо в останні роки життя); його батько негативно ставився до літературної творчості сина. У результаті депресії і тривалого туберкульозу, Кольцов помер у віці тридцяти трьох років у 1842 році. Похований у Воронежі.

    О.Кольцов і Україна[ред. | ред. код]

    О. Кольцов з дитинства ввібрав культуру не тільки російського, але й українського народу (недалеко від Воронежа, в південних районах — Острогозькому, Павловському, Богучарському, Бірючинському і Валуйському — переважало українське населення).

    У справах свого батька він часто роз'їжджав по південних повітах Воронезької губернії, доводилося йому бувати і в Україні. Тут поет знайомився з життям українців, їх побутом, традиціями, піснями, переказами і т. д.

    Свій перший вірш українською мовою «Малоросійська пісня» А.Кольцов створив в ранній юності, потім ним було написано ще кілька творів («Повернення запорожців з Кавказу», «Послання до одного з Малоросії»). У багатьох інших його віршах звучать українські мотиви, виникають образи українців, зображених з великою повагою і симпатією («Втеча», «До річки Гойдарь», «Нічліг чумаків»).

    У статті «Малорусскія стіхотворенія А. В. Кольцова» літературний критик М.Комаров в кінці XIX ст. цілком справедливо зазначив:

    «... спроба Кольцова писати по-малоруськи представляється вкрай цікавою, тим більше що вона відноситься до того часу, коли на малоросійській мові були надруковані тільки «Енеїда» Котляревського та деякі вірші Гулака-Артемовського, досить поширені в Малоросії, але навряд чи знайомі Кольцову, що жив постійно в Воронежі і притому взагалі мало знайомому з літературою».
    [6]

    Пам'ять[ред. | ред. код]

    Могила О. В. Кольцова[ред. | ред. код]

    Могила О. В. Кольцова зберігається в Літературному некрополі недалеко від Воронезького цирку.

    Пам'ятники[ред. | ред. код]

    У Воронежі є пам'ятники, що увіковічили пам'ять про поета: Один був встановлений у 1868 році (Автор А. Тріскорні) у Кольцовському сквері. Інший, відкритий у 1976 році (Автори П. Бондаренко та І. Савічев), на Радянській площі[7]

    У філателії, нумізматиці та ін.[ред. | ред. код]

    Поштові марки та монети

    • Іменем А. В. Кольцова також названі сквер, гімназія, бібліотека та вулиця в Воронежі.
    • У 1959 році вийшов радянський історико-біографічний художній фільм «Пісня про Кольцова[ru]».
    • В 1997 на екрани вийшов фільм «На зорі туманної юності», присвячений Олексію Кольцову.
    • Воронезька кондитерська фабрика випускає цукерки «Пісні Кольцова» з 1958 року.
    • До 200-річчя від дня народження А. В. Кольцова Банк Росії випустив срібну монету номіналом 2 рублі.
    • У 2011 році до 425-річчя Воронежа Пошта Росії випустила конверт із зображенням пам'ятника поетові в Кольцовському сквері[8].

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б http://www.britannica.com/EBchecked/topic/321490/Aleksey-Vasilyevich-Koltsov
    2. а б Кольцов Алексей Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    3. http://orthodoxy.org.ua/node/10740
    4. Полн. собр. соч., т. 9, 1955, с. 534
    5. Собр. соч., т. 1, 1961, с. 440
    6. В. В. Оліфіренко, С. М. Оліфіренко. Слобожанська хвиля. Навчальний посібник-хрестоматія з української літератури Північної Слобожанщини. Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. — 280 с.
    7. Про пам'ятники О. В. Кольцову
    8. Біографія О. В. Кольцова

    Література[ред. | ред. код]

    • А. Юдин. Поэт Кольцов и его стихотворения. «Опыты в сочинениях студентов имп. Харьковского университета», т. I. Харьков, 1916, стр. 224.
    • В. В. Оліфіренко, С. М. Оліфіренко. Слобожанська хвиля. Навчальний посібник-хрестоматія з української літератури Північної Слобожанщини. Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. — 280 с.
    • Ласунская О. Г. Друзі мої — Кольцов і Нікітін: Із записок збирача / Олег Ласунской. — Воронеж; Київ, 2001. — 115 c.
    • А. В. Кольцов і російська література: Зб. статей / Отв.ред. Н. В. Осьмаков. — М.: Наука, 1988. — 205 с. — ISBN 5-02-011349-2.
    • А. В. Кольцов вчора, сьогодні, завтра: матеріали Міжвузівської наукової конференції: [збірник] / Воронеж. держ. ун-т, філол. фак., каф. рус. мови, каф. теорії літератури. та фольклору; [редкол.: О. Ю. Алейников та ін; отв. ред. В. М. Акаткін]. — Воронеж, 2009. — 175 с.
    • А. В. Кольцов в печати (1835—2001): собр. О. Г. Ласунского в фондах Воронеж. обл. универс. науч. б-ки им. И. С. Никитина / сост. О. Б. Калинина ; предисл. А. М. Смирновой. — Воронеж: Центр духов. возрождения Чернозём. края, 2009. — 80 с. : цв. ил.

    Посилання[ред. | ред. код]