Відмінності між версіями «Комісія зі збереження морських живих ресурсів Антарктики»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 2: Рядок 2:
   
 
== Історія створення ==
 
== Історія створення ==
З '''1819''' р. по '''1821'''р. проведена антарктична [[Експедиція (значення)|експедиція]] на чолі вчених мореплавців [[Беллінсгаузен Фадей Фадейович|Ф.Беллінсгаузена]] та [[Лазарєв Михайло Петрович|М. Лазарева]], під час якої був відкритий шостий [[материк]] — [[Антарктида]].
+
Січень 1820 року - до шельфових льодовиків [[Антарктида]] наближається [[Перша російська антарктична експедиція|російська експедиція]] на чолі з [[Беллінсгаузен Фадей Фадейович|Ф.Беллінсгаузеном]] та [[Лазарєв Михайло Петрович|М. Лазарєв]]<nowiki/>им, впродвож 1819-1821 ррр. вона обходить весь континент. 30 січня 1820 р. на [[півострів Триніті]], що є частиною Антарктичного континенту, висаджується британська експедиція на чолі з [[Едвард Брансфілд|Едвардом Брансфілдом.]]
   
 
Початок [[XX століття|ХХ ст]]'''.'''&nbsp;— [[Нова Зеландія]], [[Австралія]], [[Аргентина]], [[Чилі]], [[Франція]], [[Велика Британія]], [[Норвегія]] висунули територіальні претензії на райони Антарктиди, які складали 4/5 усієї її території.
 
Початок [[XX століття|ХХ ст]]'''.'''&nbsp;— [[Нова Зеландія]], [[Австралія]], [[Аргентина]], [[Чилі]], [[Франція]], [[Велика Британія]], [[Норвегія]] висунули територіальні претензії на райони Антарктиди, які складали 4/5 усієї її території.
Рядок 19: Рядок 19:
   
 
== Діяльність ==
 
== Діяльність ==
'''АНТКОМ''' співпрацює з 17 урядовими та 3 неурядові організаціями, серед них:
+
Комісія зі збереженян морських живих ресурсів Антарктики співпрацює з 17 урядовими та 3 неурядові організаціями, серед них:
  +
 
* [[Міжнародний союз охорони природи|Міжнародний союз охорони природи (IUCN)]]
 
* [[Міжнародний союз охорони природи|Міжнародний союз охорони природи (IUCN)]]
 
* Організація з рибного промислу у південно-східній частині Атлантики (SEAFO)
 
* Організація з рибного промислу у південно-східній частині Атлантики (SEAFO)
 
* [[Продовольча та сільськогосподарська організація ООН|Продовольча та сільськогосподарська організація (FAO)]]
 
* [[Продовольча та сільськогосподарська організація ООН|Продовольча та сільськогосподарська організація (FAO)]]
  +
 '''АНТКОМ''' на сьогоднішній день реалізує такі програми<ref>{{Cite web|url=http://xn--h1ahbi.com.ua/info/152-ccamlr-commission-for-the-conservation-of-antarctic-marine-living-resources-komissiya-po-sohraneniyu-morskih-zhivyh-resursov-antarktiki-antkom.html|title=CCAMLR – Commission for the conservation of Antarctic marine living resources / Комиссия по сохранению морских живых ресурсов Антарктики (АНТКОМ)|website=Международные и Морские Органиации|accessdate=2016-04-24}}</ref>:
+
 Комісія на сьогоднішній день реалізує такі програми<ref>{{Cite web|url=http://xn--h1ahbi.com.ua/info/152-ccamlr-commission-for-the-conservation-of-antarctic-marine-living-resources-komissiya-po-sohraneniyu-morskih-zhivyh-resursov-antarktiki-antkom.html|title=CCAMLR – Commission for the conservation of Antarctic marine living resources / Комиссия по сохранению морских живых ресурсов Антарктики (АНТКОМ)|website=Международные и Морские Органиации|accessdate=2016-04-24}}</ref>:
 
* '''''Програма з мічення риб'''''
 
* '''''Програма з мічення риб'''''
 
* '''''Програма з морських відходів'''''
 
* '''''Програма з морських відходів'''''
Рядок 42: Рядок 44:
 
Країни отримують статус члена '''АНТКОМ''' після [[Ратифікація|ратифікації]] ''Конвенції про збереження морських живих ресурсів Антарктики''<ref name=":0" /> або приєднання до неї.
 
Країни отримують статус члена '''АНТКОМ''' після [[Ратифікація|ратифікації]] ''Конвенції про збереження морських живих ресурсів Антарктики''<ref name=":0" /> або приєднання до неї.
   
Члена АНТКОМ є  [[Європейський Союз]] та '''24''' держави:  '''''[[Україна]]''''', [[Велика Британія]], [[Австралія]], [[Бельгія]], [[Швеція]], [[Франція]], [[Польща]], [[Німеччина]], [[Польща]], [[Норвегія]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Бразилія]], [[Аргентина]], [[Нова Зеландія]], [[Китай]], [[Чилі]], [[Індія]], [[Італія]], [[Японія]], [[Уругвай]], [[Росія]], [[Корея]], [[Намібія]], [[Південно-Африканська Республіка|ПАР]], [[Іспанія]], з 2019 р. - [[Нідерланди]].
+
Члена АНТКОМ є  [[Європейський Союз]] та '''29''' держав:  '''''[[Україна]]''''', [[Велика Британія]], [[Австралія]], [[Бельгія]], [[Швеція]], [[Франція]], [[Польща]], [[Німеччина]], [[Польща]], [[Норвегія]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Бразилія]], [[Аргентина]], [[Нова Зеландія]], [[Китай]], [[Чилі]], [[Індія]], [[Італія]], [[Японія]], [[Уругвай]], [[Росія]], [[Корея]], [[Намібія]], [[Південно-Африканська Республіка|ПАР]], [[Іспанія]], з 2019 р. - [[Нідерланди]].
   
 
Перераховані держави сплачують щорічні внески та мають право брати участь у процесі затвердження рішень.
 
Перераховані держави сплачують щорічні внески та мають право брати участь у процесі затвердження рішень.

Версія за 18:49, 3 лютого 2020

Комісія зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (англ. Commission for the conservation of Antarctic marine living resources, CCAMLR) , в російських джерелах Антком, — міжурядова організація, яка відповідає за виконання положень Конвенції про збереження морських живих ресурсів Антарктики та здійснює контроль за промисловою та науково-дослідною діяльністю у межах районів, на які розповсюджується дія Конвенції.

Історія створення

Січень 1820 року - до шельфових льодовиків Антарктида наближається російська експедиція на чолі з Ф.Беллінсгаузеном та М. Лазарєвим, впродвож 1819-1821 ррр. вона обходить весь континент. 30 січня 1820 р. на півострів Триніті, що є частиною Антарктичного континенту, висаджується британська експедиція на чолі з Едвардом Брансфілдом.

Початок ХХ ст. — Нова Зеландія, Австралія, Аргентина, Чилі, Франція, Велика Британія, Норвегія висунули територіальні претензії на райони Антарктиди, які складали 4/5 усієї її території.

1959 р. — у Вашингтоні відбувають переговори між 12-ма країнами, оголосившими  Антарктику сферою своїх інтересів. У результаті  між країнами підписується Договір про Антарктику, якій набрав чинність у 1961 р.

1964 р. — підписані Узгоджені заходи зі збереження флори та фауни Антарктики, які почали діяти тільки з 1982 р.

В період з 1960 р. по 1970 р. помітно зростає промисловий вилов риби та масштабний вилов криля у Південному океані

1980 р. — в Австралії підписується Конвенція про збереження морських живих ресурсів Антарктики[1].

Метою підписання документа був захист популяції криля від надмірного вилову у Південному океані з комерційною метою, враховуючи що криль — основне джерело харчування риб, птахів, тюленів та інших морських мешканців.

Для слідкування за реалізацією положень Конвенції приймається рішення про створення Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики.

Діяльність

Комісія зі збереженян морських живих ресурсів Антарктики співпрацює з 17 урядовими та 3 неурядові організаціями, серед них:

 Комісія на сьогоднішній день реалізує такі програми[2]:

  • Програма з мічення риб
  • Програма з морських відходів
  • Програма з  моніторингу екосистем
  • Система з міжнародного  наукового нагляду – важливіший дієвий метод отримання наукових даних, необхідних для вивчення впливу промислу на екологію в цілому та популяцію цільових видів риб і залежних видів морських мешканців.
  • Заходи зі збереження підтримують дієвість моніторингу та систем спостереження. Країни-учасниці впроваджують системі спостереження та контролю, як:

-ліцензування суден

-моніторинг за пересуванням та станом суден 

-порядок нагляду за вантажними роботами на суднах

-інспекційний нагляд

-оформлення документів на вилов 

Члени

Країни отримують статус члена АНТКОМ після ратифікації Конвенції про збереження морських живих ресурсів Антарктики[1] або приєднання до неї.

Члена АНТКОМ є  Європейський Союз та 29 держав:  Україна, Велика Британія, Австралія, Бельгія, Швеція, Франція, Польща, Німеччина, Польща, Норвегія, США, Бразилія, Аргентина, Нова Зеландія, Китай, Чилі, Індія, Італія, Японія, Уругвай, Росія, Корея, Намібія, ПАР, Іспанія, з 2019 р. - Нідерланди.

Перераховані держави сплачують щорічні внески та мають право брати участь у процесі затвердження рішень.

Країни, які офіційно заявили про дотримання положень Конвенції та взяли юридичне зобов'язання, але без відповідної процедури підписання документа, працюють у форматі приєднаних до Конвенції: Канада, Фінляндія, Нідерланди, Болгарія, Острови Кука, Маврикій, Пакистан, Греція, Панама, Вануату, Перу.

Участь України у Комісії по збереженню морських живих ресурсів Антарктики

  • Дата набуття Україною членства: 22.05.1994 р.;
  • Підстава для набуття членства в міжнародній організації: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3937-12 Постанова Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3937-XII "Про участь України у Конвенції про збереження морських живих ресурсів Антарктики 1980 року";
  • Статус членства: Повноправний член;
  • Характер фінансових зобов'язань України: Сплата щорічного членського внеску;
  • Джерело здійснення видатків, пов'язаних з виконанням фінансових зобов'язань: Загальний фонд Державного бюджету;
  • Вид валюти фінансових зобов'язань: Австралійський долар;
  • Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за виконання фінансових зобов'язань: Державне агентство рибного господарства України.[3]

Див. також

Примітки

Джерела

Література

Посилання