Відмінності між версіями «Конвенція зі збереження антарктичних морських живих ресурсів»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Картка організації
 
{{Картка організації
|назва = Commission for the Conservation of Antarctic Marine Living Resources
+
|назва = Convention on the Conservation of Antarctic Marine Living Resources
|назва_укр = Конвенція зі збереження антарктичних морських живих ресурсів
+
|назва_укр = Конвенція зі збереження антарктичних морських живих ресурсів Антарктики
 
|зображення =
 
|зображення =
 
|логотип =
 
|логотип =
Рядок 15: Рядок 15:
 
|тип = [[міжнародна організація]]
 
|тип = [[міжнародна організація]]
 
|статус =
 
|статус =
|мета = [[Захист навколишнього середовища]]
+
|мета = [[Охорона навколишнього середовища]]
 
|штаб-квартира = [[Гобарт]], [[Австралія]]
 
|штаб-квартира = [[Гобарт]], [[Австралія]]
 
|розташування =
 
|розташування =
 
|координати = {{coord|42.8866992|S|147.3243362|E|display=inline,title}}
 
|координати = {{coord|42.8866992|S|147.3243362|E|display=inline,title}}
|регіон = [[Антарктида]]
+
|регіон = [[Антарктика]]
 
|членство = 25 держав-учасниць + 10 приєднаних держав
 
|членство = 25 держав-учасниць + 10 приєднаних держав
 
|мови =
 
|мови =
Рядок 45: Рядок 45:
 
}}
 
}}
   
'''Конвенція зі збереження антарктичних морських живих ресурсів''', також відома як '''[[Комісія зі збереження морських живих ресурсів Антарктики]]''' та '''АНТКОМ''' ({{lang-en| Commission for the Conservation of Antarctic Marine Living Resources}}, CCAMLR), є частиною системи [[Антарктичний договір|Договору про Антарктику]].
+
'''Конвенція зі збереження антарктичних морських живих ресурсів''' ([[Англійська мова|англ.]] ''Convention on the Conservation of Antarctic Marine Living Resources'', CCAMLR) є частиною системи [[Антарктичний договір|Договору про Антарктику]].
   
Конвенція була відкрита для підписання [[1 серпня]] [[1980]] р. й набула чинності [[7 квітня]] [[1982]] р. Штаб-квартира Комісії з питань збереження морських живих ресурсів Антарктики знаходиться в [[Тасманія|Тасманії]] ([[Австралія]]). Мета — збереження морського життя та екологічної цілісності в [[Антарктида|Антарктиді]] та поблизу неї.
+
Конвенція була відкрита для підписання [[1 серпня]] [[1980]] р. й набула чинності [[7 квітня]] [[1982]] р. Для реалізації положень Конвенції створено спеціальну [[Комісія зі збереження морських живих ресурсів Антарктики|'''Комісію зі збереження морських живих ресурсів Антарктики''']], штаб-квартира якої знаходиться в м. [[Хобарт]] ([[Австралія]]). Мета Конвенції — збереження морської екосистеми [[Антарктика|Антарктики]].
   
Багато в чому це було встановлено з приводу занепокоєння тим, що збільшення вилову [[Криль|криля]] в [[Південний океан|Південному океані]] може мати серйозний вплив на популяцію іншого морського життя, залежне від криля в їжі.<ref>{{cite web |url= http://www.ccamlr.org/ |title=Commission for the Conservation of Antarctic Marine Living Resources |work=ccamlr.org |year=2011 |accessdate=19 січня 2020}}</ref>
+
Ухваленню Конвенції сприяло  занепокоєння про те, що збільшення вилову [[Криль|криля]]<ref>{{cite web|url=http://www.ccamlr.org/|title=Commission for the Conservation of Antarctic Marine Living Resources|work=ccamlr.org|year=2011|accessdate=19 січня 2020}}</ref> в [[Південний океан|Південному океані]] може мати серйозний вплив на популяцію інших морських живих організмів, залежних від криля трофічними зв’язками.
   
У 1989 році АНТКОМ створила [[Конвенція про програму моніторингу екосистем морських живих ресурсів Антарктики|Програму моніторингу екосистем]] (CEMP) для подальшого моніторингу наслідків [[Риболовля|риболовлі]] та збирання видів у цьому районі.
+
У 1989 році Комісія створила [[Конвенція про програму моніторингу екосистем морських живих ресурсів Антарктики|Програму моніторингу екосистем]] (CEMP) для подальшого моніторингу наслідків [[Риболовля|риболовлі]] та збирання видів у цьому районі.
   
 
== Держави-учасниці ==
 
== Держави-учасниці ==
Рядок 114: Рядок 114:
   
 
== Морські заповідні зони (MPAs) ==
 
== Морські заповідні зони (MPAs) ==
У 2009 році Комісія [[Консенсус|консенсусом]] погодилася створити представницьку мережу {{нп|MPAs||en|Marine protected areas}} до 2012 року. Це був перший міжнародний орган, який зробив це на основі рекомендацій Всесвітнього саміту [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]] з питань [[Сталий розвиток|сталого розвитку]]. У 2011 році було визначено дев'ять областей планування, в межах яких можна позначити ці охороняються території.<ref>{{Cite web|url=https://www.researchgate.net/publication/269874896_Competing_values_on_the_Antarctic_high_seas_CCAMLR_and_the_challenge_of_marine-protected_areas|title=Competing values on the Antarctic high seas: CCAMLR and the challenge of marine-protected areas|last=Brooks|first=Cassandra|date=2013|website=ResearchGate|access-date=2020-01-19}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.ccamlr.org/en/measure-91-04-2011|title=Conservation Measure 91-04 (2011) {{!}} CCAMLR|website=www.ccamlr.org|access-date=2020-01-19}}</ref><ref>{{Cite book|title=Report of the Twenty-Eighth Meeting of the Commission|last=|first=|publisher=Commission for the Conservation of Antarctic Marine Living Resources (CCAMLR)|year=2009|isbn=|location=https://www.ccamlr.org/en/system/files/e-cc-xxviii.pdf|pages=23}}</ref>
+
У 2009 році Комісія [[Консенсус|консенсусом]] погодилася створити репрезентативну мережу Морських заповідних зон (або Морських охоронних районів, англ. Marine Protected Areas, {{нп|MPAs||en|Marine protected areas}}) до 2012 року на виконання рекомендацій Всесвітнього саміту [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]] з питань [[Сталий розвиток|сталого розвитку]]. У 2011 році було визначено дев'ять областей планування, в межах яких визначатимуться Морські заповідні зони.<ref>{{Cite web|url=https://www.researchgate.net/publication/269874896_Competing_values_on_the_Antarctic_high_seas_CCAMLR_and_the_challenge_of_marine-protected_areas|title=Competing values on the Antarctic high seas: CCAMLR and the challenge of marine-protected areas|last=Brooks|first=Cassandra|date=2013|website=ResearchGate|access-date=2020-01-19}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.ccamlr.org/en/measure-91-04-2011|title=Conservation Measure 91-04 (2011) {{!}} CCAMLR|website=www.ccamlr.org|access-date=2020-01-19}}</ref><ref>{{Cite book|title=Report of the Twenty-Eighth Meeting of the Commission|last=|first=|publisher=Commission for the Conservation of Antarctic Marine Living Resources (CCAMLR)|year=2009|isbn=|location=https://www.ccamlr.org/en/system/files/e-cc-xxviii.pdf|pages=23}}</ref>
 
{| class="wikitable"
 
{| class="wikitable"
 
!Морська заповідна зона
 
!Морська заповідна зона
Рядок 160: Рядок 160:
   
 
=== Морська заповідна зона Південних Оркнейських островів ===
 
=== Морська заповідна зона Південних Оркнейських островів ===
У 2009 році Комісія консенсусом погодилася створити першу в світі морську заповідну зону для захисту [[Міжнародні води|міжнародних вод]] океану, що оточує [[Південні Оркнейські острови]] на півдні [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]].<ref name=":0" /><ref name=":2" />
+
У 2009 році Комісія консенсусом погодилася створити за поданням [[Велика Британія|Великої Британії]] Морську заповідну зону площею 94 000 км<sup>2</sup> на південному шельфі [[Південні Оркнейські острови|Південних Оркнейських островів]] на півдні [[Атлантичний океан|Атлантичного океану.]]<ref name=":0" /><ref name=":2" />. Це перша Морська заповідна зона, створена у відкритих  [[Міжнародні води|міжнародних водах]]. Набула чинності у травні 2010 року.<ref name=":2" />
 
Вона був запропонована [[Велика Британія|Великою Британією]] і займає 94 000 км<sup>2</sup>. Набула чинності у травні 2010 року.<ref name=":2" />
 
   
 
=== Морська заповідна зона моря Росса ===
 
=== Морська заповідна зона моря Росса ===
У 2010 році пропозицію щодо морської заповідної зони в [[Море Росса|морі Росса]] висунули і [[США]], і [[Нова Зеландія]]. Пізніше вони були об'єднані як спільна пропозиція.<ref name=":0" />
+
У 2010 році пропозицію щодо створення Морської заповідної зони в [[Море Росса|морі Росса]] висунули і [[США]], і [[Нова Зеландія]]. Пізніше вони були об'єднані як спільна пропозиція.<ref name=":0" />
   
 
У липні 2013 року Комісія провела спеціальне засідання у [[Бремерхафен]] з метою розгляду пропозицій щодо морської заповідної зони як у [[Море Росса|морі Росса]], так і у [[Східна Антарктида|Східній Антарктиді]]. Консенсусу не було досягнуто після того, як [[РФ]] проголосувала проти пропозицій, посилаючись на невизначеність щодо того, чи має Комісія повноваження щодо створення заповідної території.<ref>[[New Scientist]], No. 2926, 20 July, «Fight to preserve last pristine ecosystem fails»</ref><ref name=":0" />
 
У липні 2013 року Комісія провела спеціальне засідання у [[Бремерхафен]] з метою розгляду пропозицій щодо морської заповідної зони як у [[Море Росса|морі Росса]], так і у [[Східна Антарктида|Східній Антарктиді]]. Консенсусу не було досягнуто після того, як [[РФ]] проголосувала проти пропозицій, посилаючись на невизначеність щодо того, чи має Комісія повноваження щодо створення заповідної території.<ref>[[New Scientist]], No. 2926, 20 July, «Fight to preserve last pristine ecosystem fails»</ref><ref name=":0" />
   
28 жовтня 2016 року, після декількох років наукових та дипломатичних дискусій, на своєму щорічному засіданні в [[Гобарт]]і Комісія консенсусом погодилась призначити морську природоохоронну зону моря Росса. Заповідна територія охоплює 1,55 мільйона квадратних кілометрів океану, з яких 72&nbsp;%&nbsp;— зона без приймання. Решта 28&nbsp;% включають деякий видобуток риби та [[Криль|криля]] з метою наукових досліджень.<ref name=":0" />
+
28 жовтня 2016 року, після декількох років наукових та дипломатичних дискусій, на своєму щорічному засіданні в [[Гобарт]]і Комісія консенсусом погодилась призначити Морську заповідну зону в морі Росса. Заповідна територія охоплює 1,55 мільйона квадратних кілометрів океану, з яких 72&nbsp;%&nbsp;— зона із повністю забороненим морським промислом. Решта 28&nbsp;% уможливлюють обмежений вилов риби та [[Криль|криля]] з метою наукових досліджень.<ref name=":0" />
   
Морська заповідна зона моря Росса буде чинним протягом 35 років. Наприкінці періоду розгляду в 2052 році члени АНТКОМ повинні домовитись консенсусом відновити або змінити його за потребою.<ref>{{Cite web|url=https://www.niwa.co.nz/our-science/antarctica/ross-sea-marine-protected-area-mpa|title=Ross Sea Marine Protected Area (MPA)|date=2018-12-20|website=NIWA|access-date=2020-01-19}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://www.newshub.co.nz/home/world/2017/11/antarctica-s-ross-sea-massive-marine-protected-area-comes-into-force.html|title=Antarctica's Ross Sea massive marine protected area comes into force|date=2017-01-12|work=Newshub|access-date=2020-01-19}}</ref><ref name=":0" />
+
Морська заповідна зона у морі Росса створена на 35 років. Це рішення буде переглянуте членами Комісії у 2052 році.<ref>{{Cite web|url=https://www.niwa.co.nz/our-science/antarctica/ross-sea-marine-protected-area-mpa|title=Ross Sea Marine Protected Area (MPA)|date=2018-12-20|website=NIWA|access-date=2020-01-19}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://www.newshub.co.nz/home/world/2017/11/antarctica-s-ross-sea-massive-marine-protected-area-comes-into-force.html|title=Antarctica's Ross Sea massive marine protected area comes into force|date=2017-01-12|work=Newshub|access-date=2020-01-19}}</ref><ref name=":0" />
   
 
=== Східноантарктична морська заповідна зона ===
 
=== Східноантарктична морська заповідна зона ===
У 2010 році [[Австралія]], [[Франція]] та [[Європейський Союз]] подали пропозицію щодо морської заповідної зони в [[Східна Антарктида|Східній Антарктиді]]. Спочатку вона включала сім репрезентативних районів з різним ступенем захисту і охоплювала 1,8 мільйона квадратних кілометрів океану. До 2017 року їх було відновлено до трьох районів, що охоплюють трохи менше 1 мільйона квадратних кілометрів. Це було пов'язано з політичними занепокоєннями та економічними інтересами, висловленими деякими державами-членами. У пропозицію також було внесено поправки, щоб включити термін дії через 30 років після призначення та можливість переглядати моніторинг та управління кожні десять років. Комісія розглядається з 2012 року.<ref>{{Cite web|url=http://theconversation.com/why-are-talks-over-an-east-antarctic-marine-park-still-deadlocked-86681|title=Why are talks over an East Antarctic marine park still deadlocked?|last=Brooks|first=Cassandra|website=The Conversation|access-date=2020-01-19}}</ref><ref name=":1"/><ref>{{Cite journal|last=Kavanagh|first=Andrea|date=October 2014|title=Protecting East Antarctic Waters|url=https://tamug-ir.tdl.org/handle/1969.3/28831}}</ref>
+
У 2010 році [[Австралія]], [[Франція]] та [[Європейський Союз]] подали пропозицію щодо морської заповідної зони в [[Східна Антарктида|Східній Антарктиді]]. Спочатку вона включала сім репрезентативних районів з різним ступенем захисту і охоплювала 1,8 мільйона квадратних кілометрів океану. До 2017 року їх було відновлено до трьох районів, що охоплюють трохи менше 1 мільйона квадратних кілометрів. Це було пов'язано з політичними занепокоєннями та економічними інтересами, висловленими деякими державами-членами. У пропозицію також було внесено поправки, щоб включити термін дії через 30 років після призначення та можливість переглянути план моніторингу та управління кожні десять років. Комісія розглядає це питання з 2012 року.<ref>{{Cite web|url=http://theconversation.com/why-are-talks-over-an-east-antarctic-marine-park-still-deadlocked-86681|title=Why are talks over an East Antarctic marine park still deadlocked?|last=Brooks|first=Cassandra|website=The Conversation|access-date=2020-01-19}}</ref><ref name=":1"/><ref>{{Cite journal|last=Kavanagh|first=Andrea|date=October 2014|title=Protecting East Antarctic Waters|url=https://tamug-ir.tdl.org/handle/1969.3/28831}}</ref>
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==

Версія за 17:11, 4 лютого 2020

Convention on the Conservation of Antarctic Marine Living Resources
Конвенція зі збереження антарктичних морських живих ресурсів Антарктики
Абревіатура АНТКОМ (англ. CCAMLR)
Тип міжнародна організація
Засновано 20 травня 1980 (40 років тому) (1980-05-20)
Мета Охорона навколишнього середовища
Штаб-квартира Гобарт, Австралія
42°53′12″ пд. ш. 147°19′28″ сх. д. / 42.8866992° пд. ш. 147.3243362° сх. д. / -42.8866992; 147.3243362Координати: 42°53′12″ пд. ш. 147°19′28″ сх. д. / 42.8866992° пд. ш. 147.3243362° сх. д. / -42.8866992; 147.3243362
Місце діяльності Антарктика
Членство 25 держав-учасниць + 10 приєднаних держав
Виконавчий секретар Dr David Agnew
Веб-сайт www.ccamlr.org

Конвенція зі збереження антарктичних морських живих ресурсів (англ. Convention on the Conservation of Antarctic Marine Living Resources, CCAMLR) є частиною системи Договору про Антарктику.

Конвенція була відкрита для підписання 1 серпня 1980 р. й набула чинності 7 квітня 1982 р. Для реалізації положень Конвенції створено спеціальну Комісію зі збереження морських живих ресурсів Антарктики, штаб-квартира якої знаходиться в м. Хобарт (Австралія). Мета Конвенції — збереження морської екосистеми Антарктики.

Ухваленню Конвенції сприяло  занепокоєння про те, що збільшення вилову криля[1] в Південному океані може мати серйозний вплив на популяцію інших морських живих організмів, залежних від криля трофічними зв’язками.

У 1989 році Комісія створила Програму моніторингу екосистем (CEMP) для подальшого моніторингу наслідків риболовлі та збирання видів у цьому районі.

Держави-учасниці

Учасники[2] Держави, які приєднуються[3]
Аргентина Аргентина Болгарія Болгарія
Австралія Австралія Канада Канада
Бельгія Бельгія Острови Кука Острови Кука
Бразилія Бразилія Фінляндія Фінляндія
Чилі Чилі Греція Греція
КНР КНР Маврикій Маврикій
Європейський Союз Європейський Союз Пакистан Пакистан
Франція Франція Панама Панама
Німеччина Німеччина Перу Перу
Індія Індія Вануату Вануату
Італія Італія
Японія Японія
Південна Корея Південна Корея
Намібія Намібія
Нідерланди Нідерланди
Нова Зеландія Нова Зеландія
Норвегія Норвегія
Польща Польща
Росія Росія
ПАР ПАР
Іспанія Іспанія
Швеція Швеція
Україна Україна
Велика Британія Велика Британія
США США
Уругвай Уругвай

Морські заповідні зони (MPAs)

У 2009 році Комісія консенсусом погодилася створити репрезентативну мережу Морських заповідних зон (або Морських охоронних районів, англ. Marine Protected Areas, MPAs[en]) до 2012 року на виконання рекомендацій Всесвітнього саміту Організації Об'єднаних Націй з питань сталого розвитку. У 2011 році було визначено дев'ять областей планування, в межах яких визначатимуться Морські заповідні зони.[4][5][6]

Морська заповідна зона Розмір Статус Рік Запропоновано Відведено
Південні Оркнейські острови 94,000 км2 Відведено Велика Британія 2009[7]
Море Росса 1.55 мільйонів км2[8] Відведено 2012[9] Нова Зеландія, США 2016[10]
Східна Антарктида 950,000 км2 Пропозиція 2010[11] Австралія, Франція, ЄС[11] N/A
Море Ведделла 1,800,000 км2 Пропозиція 2016[12] Німеччина, ЄС N/A
Антарктичний півострів 450,000 км2 Пропозиція 2018 Аргентина, Чилі N/A

Морська заповідна зона Південних Оркнейських островів

У 2009 році Комісія консенсусом погодилася створити за поданням Великої Британії Морську заповідну зону площею 94 000 км2 на південному шельфі Південних Оркнейських островів на півдні Атлантичного океану.[9][7]. Це перша Морська заповідна зона, створена у відкритих  міжнародних водах. Набула чинності у травні 2010 року.[7]

Морська заповідна зона моря Росса

У 2010 році пропозицію щодо створення Морської заповідної зони в морі Росса висунули і США, і Нова Зеландія. Пізніше вони були об'єднані як спільна пропозиція.[9]

У липні 2013 року Комісія провела спеціальне засідання у Бремерхафен з метою розгляду пропозицій щодо морської заповідної зони як у морі Росса, так і у Східній Антарктиді. Консенсусу не було досягнуто після того, як РФ проголосувала проти пропозицій, посилаючись на невизначеність щодо того, чи має Комісія повноваження щодо створення заповідної території.[13][9]

28 жовтня 2016 року, після декількох років наукових та дипломатичних дискусій, на своєму щорічному засіданні в Гобарті Комісія консенсусом погодилась призначити Морську заповідну зону в морі Росса. Заповідна територія охоплює 1,55 мільйона квадратних кілометрів океану, з яких 72 % — зона із повністю забороненим морським промислом. Решта 28 % уможливлюють обмежений вилов риби та криля з метою наукових досліджень.[9]

Морська заповідна зона у морі Росса створена на 35 років. Це рішення буде переглянуте членами Комісії у 2052 році.[14][15][9]

Східноантарктична морська заповідна зона

У 2010 році Австралія, Франція та Європейський Союз подали пропозицію щодо морської заповідної зони в Східній Антарктиді. Спочатку вона включала сім репрезентативних районів з різним ступенем захисту і охоплювала 1,8 мільйона квадратних кілометрів океану. До 2017 року їх було відновлено до трьох районів, що охоплюють трохи менше 1 мільйона квадратних кілометрів. Це було пов'язано з політичними занепокоєннями та економічними інтересами, висловленими деякими державами-членами. У пропозицію також було внесено поправки, щоб включити термін дії через 30 років після призначення та можливість переглянути план моніторингу та управління кожні десять років. Комісія розглядає це питання з 2012 року.[16][11][17]

Див. також

Примітки

  1. Commission for the Conservation of Antarctic Marine Living Resources. ccamlr.org. 2011. Процитовано 19 січня 2020. 
  2. Members of the Commission. Процитовано 19 січня 2020. 
  3. Acceding States | CCAMLR. www.ccamlr.org. Процитовано 19 січня 2020. 
  4. Brooks, Cassandra (2013). Competing values on the Antarctic high seas: CCAMLR and the challenge of marine-protected areas. ResearchGate. Процитовано 2020-01-19. 
  5. Conservation Measure 91-04 (2011) | CCAMLR. www.ccamlr.org. Процитовано 2020-01-19. 
  6. Report of the Twenty-Eighth Meeting of the Commission. https://www.ccamlr.org/en/system/files/e-cc-xxviii.pdf: Commission for the Conservation of Antarctic Marine Living Resources (CCAMLR). 2009. с. 23. 
  7. а б в South Orkneys Marine Protected Area - News - British Antarctic Survey. Процитовано 2020-01-19. 
  8. Trade, New Zealand Ministry of Foreign Affairs and. Ross Sea region Marine Protected Area. New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade. Процитовано 2020-01-19. 
  9. а б в г д е Marine Protected Areas (MPAs) | CCAMLR. www.ccamlr.org. Процитовано 2020-01-19. 
  10. World's Largest Marine Reserve Created Off Antarctica. National Geographic News. 2016-10-27. Процитовано 2020-01-19. 
  11. а б в A Marine Protected Area for East Antarctica. www.antarctica.gov.au. Процитовано 2020-01-19. 
  12. The Ocean Conference | 5–9 June 2017 | Marine Protected Area in the Weddell-Sea, Antarctica. oceanconference.un.org. Процитовано 2020-01-19. 
  13. New Scientist, No. 2926, 20 July, «Fight to preserve last pristine ecosystem fails»
  14. Ross Sea Marine Protected Area (MPA). NIWA. 2018-12-20. Процитовано 2020-01-19. 
  15. Antarctica's Ross Sea massive marine protected area comes into force. Newshub. 2017-01-12. Процитовано 2020-01-19. 
  16. Brooks, Cassandra. Why are talks over an East Antarctic marine park still deadlocked?. The Conversation. Процитовано 2020-01-19. 
  17. Kavanagh, Andrea (October 2014). Protecting East Antarctic Waters. 

Посилання