Кондратюк Юрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:54, 4 вересня 2017, створена 212.111.197.45 (обговорення) (→‎Життєпис)
Перейти до: навігація, пошук
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Кондратюк.
Олександр Гнатович Шаргей
Кондратюк, Юрий.jpg
Інші імена Кондратюк Юрій Васильович
Народився 9 (21) червня 1897
Полтава, Flag of Russia.svg Російська імперія
Помер достеменно невідома, не раніше лютого 1942[1][2]
достеменно невідомо, ймовірно Козельський район, нині Калузька область, Росія[3]
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Ім'я при народженні Шаргей Олександр Гнатович
Діяльність інженер
Відомий вчений-винахідник, піонер ракетної техніки й теорії космічних польотів
Alma mater Друга полтавська чоловіча гімназія
Звання прапорщик[4]
Конфесія католик[5]
Батько Ігнатій Бенедиктович Шаргей
Мати баронеса[5] Людмила Львівна Шліпенбах
Рід Шаргей, Шліпенбах

Ю́рій Васи́льович Кондратю́к (справжнє ім'я Шаргей Олександр Гнатович; нар. 9 (21) червня 1897(18970621), Полтава, Україна — місце та дата смерті достеменно невідомі, не раніше 1943) — український радянський вчений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор так званої «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон».

Життєпис

Юрій Кондратюк

Народився в Полтаві. Мати, Людмила Львівна Шаргей (у дівоцтві баронеса[5] Шліпенбах гербу «Шліпенбах»), — викладачка французької мови, батько, Ігнатій Бенедиктович Шаргей, — католицького[5] віросповідання, студент Київського університету. Вихованням маленького Олександра займалась мати, бо батько незабаром після народження сина залишив родину і продовжив навчання у Німецькій імперії. Після повернення до Російської імперії 1906 року Ігнатій Бенедиктович забрав із собою сина до столиці імперії Санкт-Петербургу.

У 1910-1916 навчався у Другій полтавській чоловічій гімназії (закінчив її зі срібною медаллю).

1916 року вступив до механічного відділення Петроградського політехнічного інституту, але в листопаді того ж року був призваний в армію і зарахований до школи прапорщиків при одному з петербурзьких юнкерських училищ. До демобілізації в березні 1918 року воював на турецькому фронті. Після жовтневого перевороту як офіцер революційної армії вільної Росії був мобілізований до Білої армії, але дезертирував із неї і оселився в містечку Сміла (тепер Черкаська область). Побоюючись репресій за своє офіцерське минуле, за допомогою своєї мачухи Олени Петрівни Карєєвої здобув документи на ім'я Юрія Васильовича Кондратюка і під цим іменем прожив до кінця життя.

Незалежно від Костянтина Ціолковського вивчав основні проблеми космонавтики, космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. У праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступеневих ракет. Першим сформулював теорію багатоступеневих ракет, запропонував використовувати для ракетного палива деякі метали і неметали та їхні водневі сполуки. Розглянув проблеми створення проміжних міжпланетних баз, ідею використання гравітаційного поля небесних тіл для розв'язання цих проблем.

Багато ідей Юрія Кондратюка (про створення космічних систем, про розрахунки траєкторій польотів для висадки на місячну поверхню) використано у практичній космонавтиці. Зокрема, результати його наукової праці «Про завоювання міжпланетних просторів» були використані при плануванні висадки американських астронавтів на Місяць (1969), на зворотному боці якого іменем Кондратюка названо кратер.

З початком Другої світової війни вступив добровольцем до народного ополчення.

За однією з версій загинув 23 лютого 1942 року під містом Кіровим Калузької області. Похований у братській могилі, розташованій у сосновому лісі на околиці міста Кірова Калузької області (в кінці вулиці Красний Бор, за 20 метрів від дороги Кіров — Верхня Пісочня; 54°05′11″ пн. ш. 34°16′53″ сх. д. / 54.0866056° пн. ш. 34.2814944° сх. д. / 54.0866056; 34.2814944)[6][7]. За версією Джона Хуболта помер у 1952 році[8]. Проте найбільш ймовірною є версія, що він загинув у концтаборі. Як аргумент прихильники даної версії приводили факт виявлення після війни в Пенемюнде рукописного зошиту Юрія Кондратюка з формулами і розрахунками по ракетній техніці.[9].

«Завоювання міжпланетних просторів».

Основні дати творчого життя

  • 1925 року надіслав до Головнауки у Москву рукопис «Про міжпланетні подорожі», продовжував працювати механіком у різних містах та регіонах СРСР (Кубань, Осетія, Сибір). «Найповніше дослідження міжпланетних подорожей з усіх, що були написані досі», — так відгукнувся про дослідження Кондратюка професор Ветчинкін;
  • У січні 1929 року в Новосибірську побачила світ книга Кондратюка-Шаргея «Завоювання міжпланетних просторів» (видана власним коштом автора);
  • 1930 року засуджений за неправдивим звинуваченням у шкідництві, працював у конструкторському бюро ОДПУ інженером-конструктором (до 1932 року);
  • 1932–1933 — в Новосибірську працював над проектом потужної Кримської вітроелектростанції. Наступного року продовжив цю роботу в Харкові. Проект передбачав вітроелектростанцію потужністю в 12 тисяч кіловат, тоді як зарубіжні аналоги обмежувалися сотнею;
  • 1939 року Кондратюк очолив відділ проектно-експериментальної установи вітроелектростанцій у Москві.

Внесок в науку і міжнародне визнання

Юрій Кондратюк увійшов до історії науки і техніки як автор багатьох оригінальних ідей (і не лише для космосу), реалізованих його послідовниками в практиці розвитку ракетно-космічної галузі. Зокрема, він вперше обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами тощо. Очевидно, найбільшим його досягненням є проект розрахунків польоту людини на Місяць, який використали американці, реалізовуючи запуск астронавтів на природний супутник Землі. Наприкінці 1960-х років журнал «Лайф» познайомив читачів з деякими деталями підготовки американської програми «Аполлон». У Головному управлінні пілотованих польотів при Національному управлінні з аеронавтики та дослідження космосу (NASA) під час обговорення варіантів польоту на Місяць виникла суперечка між групою Вернера фон Брауна і групою Джона Хуболта, яка пропонувала вивести корабель на навколомісячну орбіту, потім відокремити й спустити на Місяць спеціальну кабіну. Цю ідею, з котрою пізніше погодилися всі керівники американської програми, взяли з книги Юрія Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів».

« «Коли березневого світанку 1968 року я схвильовано спостерігав на мисі Кеннеді [10] за стартом ракети, що мала понести корабель „Аполлон-9“ у напрямку до Місяця, — згадував Д.Хуболт, — я думав про українця Юрія Кондратюка, що розрахував трасу, по якій повинні були летіти троє наших астронавтів». »

Астронавт Ніл Армстронг у 1969 році здійснив мрію Кондратюка («Лунар-орбіт-рандеву»).

Вшанування

  • Пам'ятник Юрію Кондратюку в Полтаві

  • Ювілейна монета НБУ номіналом у 2 гривні, присвячена 100-річчю від дня народження вченого. Аверс

  • Ювілейна монета. Реверс

  • 100 років від дня народження Ю. Кондратюка

  • Марка з зображенням траси польоту на Місяць

  • Меморіальна дошка на місці будинку, де в 1933-1934 працював Кондратюк, Харків

  • Меморіальна дошка, Санкт-Петербург

  • Дошка на будинку, де народився Кондратюк, Полтава

Див. також

Примітка

  1. ↑ Сергій Грабовський. Хто ви, Юрій Кондратюк? // Український тиждень. 21 червня, 2012
  2. ↑ В. А. Шендеровський. Кондратюк Юрій Васильович Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
  3. ↑ Кондратюк Юрій Васильович // Українська радянська енциклопедія : [в 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1980., С. 355—356]
  4. ↑ Левин Владимир, «Линия жизни Александра Шаргея», г. Москва, сайт «NewsWe.com» (рос.)
  5. ↑ а б в г Шаргей — Кондратюк — Луна, Информационно-исторический портал «ваш год рождения» (рос.)
  6. ↑ Юрий Васильевич Кондратюк // Космический мемориал (narod.ru)
  7. ↑ Юрий Васильевич Кондратюк // Космический мемориал (Є.Румянцева)
  8. ↑ Полтавчанин открыл американцам трассу на Луну
  9. ↑ Юрий Кондратюк — разработчик трассы полёта на Луну
  10. ↑ Назва мису Канаверал у 1964-1973 роках
  11. ↑ Значки и медали, изготовленные 6-м Управлением космодрома Байконур МО СССР, Федерациями космонавтики СССР, России, Украины и другие.
  12. ↑ а б Геральдика и космос: утверждены награды Аэрокосмического общества Украины.
  13. ↑ Пам'ятні монети України. Юрій Кондратюк
  14. ↑ Google. Логотип «115 років від дня народження Юрія Кондратюка»
  15. ↑ Юрій Васильович Кондратюк у Залі Слави Музею історії космосу у Нью-Мексико(англ.)
  16. ↑ Інтерв'ю академіка С.Довгого.

Джерела та література

Посилання
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кондратюк_Юрій_Васильович&oldid=21008296