Кондратюк Юрій Васильович
Олександр Гнатович Шаргей | |
---|---|
Інші імена | Кондратюк Юрій Васильович |
Народився | 9 (21) червня 1897 Полтава, ![]() |
Помер | достеменно невідома, не раніше лютого 1942[1][2] достеменно невідомо, ймовірно Козельський район, нині Калузька область, Росія[3] |
Громадянство | ![]() ![]() |
Ім'я при народженні | Шаргей Олександр Гнатович |
Діяльність | інженер |
Відомий | вчений-винахідник, піонер ракетної техніки й теорії космічних польотів |
Alma mater | Друга полтавська чоловіча гімназія |
Звання | прапорщик[4] |
Конфесія | католик[5] |
Батько | Ігнатій Бенедиктович Шаргей |
Мати | баронеса[5] Людмила Львівна Шліпенбах |
Рід | Шаргей, Шліпенбах |
|
Ю́рій Васи́льович Кондратю́к (справжнє ім'я Шаргей Олександр Гнатович; нар. 9 (21) червня 1897, Полтава, Україна — місце та дата смерті достеменно невідомі, не раніше 1943) — український радянський вчений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор так званої «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон».
Зміст
Життєпис
Народився в Полтаві. Мати, Людмила Львівна Шаргей (у дівоцтві баронеса[5] Шліпенбах гербу «Шліпенбах»), — викладачка французької мови, батько, Ігнатій Бенедиктович Шаргей, — католицького[5] віросповідання, студент Київського університету. Вихованням маленького Олександра займалась мати, бо батько незабаром після народження сина залишив родину і продовжив навчання у Німецькій імперії. Після повернення до Російської імперії 1906 року Ігнатій Бенедиктович забрав із собою сина до столиці імперії Санкт-Петербургу.
У 1910-1916 навчався у Другій полтавській чоловічій гімназії (закінчив її зі срібною медаллю).
1916 року вступив до механічного відділення Петроградського політехнічного інституту, але в листопаді того ж року був призваний в армію і зарахований до школи прапорщиків при одному з петербурзьких юнкерських училищ. До демобілізації в березні 1918 року воював на турецькому фронті. Після жовтневого перевороту як офіцер революційної армії вільної Росії був мобілізований до Білої армії, але дезертирував із неї і оселився в містечку Сміла (тепер Черкаська область). Побоюючись репресій за своє офіцерське минуле, за допомогою своєї мачухи Олени Петрівни Карєєвої здобув документи на ім'я Юрія Васильовича Кондратюка і під цим іменем прожив до кінця життя.
Незалежно від Костянтина Ціолковського вивчав основні проблеми космонавтики, космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. У праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступеневих ракет. Першим сформулював теорію багатоступеневих ракет, запропонував використовувати для ракетного палива деякі метали і неметали та їхні водневі сполуки. Розглянув проблеми створення проміжних міжпланетних баз, ідею використання гравітаційного поля небесних тіл для розв'язання цих проблем.
Багато ідей Юрія Кондратюка (про створення космічних систем, про розрахунки траєкторій польотів для висадки на місячну поверхню) використано у практичній космонавтиці. Зокрема, результати його наукової праці «Про завоювання міжпланетних просторів» були використані при плануванні висадки американських астронавтів на Місяць (1969), на зворотному боці якого іменем Кондратюка названо кратер.
З початком Другої світової війни вступив добровольцем до народного ополчення.
За однією з версій загинув 23 лютого 1942 року під містом Кіровим Калузької області. Похований у братській могилі, розташованій у сосновому лісі на околиці міста Кірова Калузької області (в кінці вулиці Красний Бор, за 20 метрів від дороги Кіров — Верхня Пісочня; 54°05′11″ пн. ш. 34°16′53″ сх. д. / 54.0866056° пн. ш. 34.2814944° сх. д.)[6][7]. За версією Джона Хуболта помер у 1952 році[8]. Проте найбільш ймовірною є версія, що він загинув у концтаборі. Як аргумент прихильники даної версії приводили факт виявлення після війни в Пенемюнде рукописного зошиту Юрія Кондратюка з формулами і розрахунками по ракетній техніці.[9].
Основні дати творчого життя
- 1925 року надіслав до Головнауки у Москву рукопис «Про міжпланетні подорожі», продовжував працювати механіком у різних містах та регіонах СРСР (Кубань, Осетія, Сибір). «Найповніше дослідження міжпланетних подорожей з усіх, що були написані досі», — так відгукнувся про дослідження Кондратюка професор Ветчинкін;
- У січні 1929 року в Новосибірську побачила світ книга Кондратюка-Шаргея «Завоювання міжпланетних просторів» (видана власним коштом автора);
- 1930 року засуджений за неправдивим звинуваченням у шкідництві, працював у конструкторському бюро ОДПУ інженером-конструктором (до 1932 року);
- 1932–1933 — в Новосибірську працював над проектом потужної Кримської вітроелектростанції. Наступного року продовжив цю роботу в Харкові. Проект передбачав вітроелектростанцію потужністю в 12 тисяч кіловат, тоді як зарубіжні аналоги обмежувалися сотнею;
- 1939 року Кондратюк очолив відділ проектно-експериментальної установи вітроелектростанцій у Москві.
Внесок в науку і міжнародне визнання
Юрій Кондратюк увійшов до історії науки і техніки як автор багатьох оригінальних ідей (і не лише для космосу), реалізованих його послідовниками в практиці розвитку ракетно-космічної галузі. Зокрема, він вперше обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами тощо. Очевидно, найбільшим його досягненням є проект розрахунків польоту людини на Місяць, який використали американці, реалізовуючи запуск астронавтів на природний супутник Землі. Наприкінці 1960-х років журнал «Лайф» познайомив читачів з деякими деталями підготовки американської програми «Аполлон». У Головному управлінні пілотованих польотів при Національному управлінні з аеронавтики та дослідження космосу (NASA) під час обговорення варіантів польоту на Місяць виникла суперечка між групою Вернера фон Брауна і групою Джона Хуболта, яка пропонувала вивести корабель на навколомісячну орбіту, потім відокремити й спустити на Місяць спеціальну кабіну. Цю ідею, з котрою пізніше погодилися всі керівники американської програми, взяли з книги Юрія Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів».
« | «Коли березневого світанку 1968 року я схвильовано спостерігав на мисі Кеннеді [10] за стартом ракети, що мала понести корабель „Аполлон-9“ у напрямку до Місяця, — згадував Д.Хуболт, — я думав про українця Юрія Кондратюка, що розрахував трасу, по якій повинні були летіти троє наших астронавтів». | » |
Астронавт Ніл Армстронг у 1969 році здійснив мрію Кондратюка («Лунар-орбіт-рандеву»).
Вшанування
- Від 1970 року ім'я Юрія Кондратюка носить вулиця в Мінському масиві у Києві.
- Федераціями космонавтики України та Росії була випущена загальна для обох держав пам'ятна медаль «Ю. В. Кондратюк».[11]
- Федерація космонавтики України заснувала медаль і диплом імені Ю. В. Кондратюка. Цієї нагороди удостоєні як українське вчені, конструктори, інженери, ветерани ракетно-космічної галузі, так і громадяни Росії, США, Китаю, що працюють з Україною за спільними програмами освоєння космічного простору.[12]
- У «Положенні про нагороди Аерокосмічного товариства України» є медаль ім. Ю. В. Кондратюка.[12]
- Його ім'ям названий відкритий 2001 року музей авіації та космонавтики у Полтаві.
- У Полтаві йому встановлений пам'ятник біля Полтавського музею авіації та космонавтики ім. Ю. В. Кондратюка.
- Ю. В. Кондратюку присвячено ювілейну монету «Юрій Кондратюк», яку викарбував НБУ на його честь 1997 року[13], а також дві поштові марки (1997 та 2002 років)
- іменем вченого названо Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка (ПолтНТУ) — вищий навчальний заклад в Україні.
- Його іменем названо астероїд 3084 Кондратюк.
- Його іменем названо кратер на зворотньому боці Місяця
- 21 червня 2012 року Google відзначив 115 років з дня народження Юрія Кондратюка встановленням принагідного дудла на головній сторінці[14].
- 2014 року занесений до Міжнародної космічної Зали Слави Музею історії космосу у Нью-Мексико[en][15]
- У 2015 р. Мала академія наук України ініціювала проект медалі Юрія Кондратюка.[16]
-
Ювілейна монета НБУ номіналом у 2 гривні, присвячена 100-річчю від дня народження вченого. Аверс
-
Ювілейна монета. Реверс
-
Меморіальна дошка на місці будинку, де в 1933-1934 працював Кондратюк, Харків
-
Меморіальна дошка, Санкт-Петербург
-
Дошка на будинку, де народився Кондратюк, Полтава
Див. також
Примітка
- ↑ Сергій Грабовський. Хто ви, Юрій Кондратюк? // Український тиждень. 21 червня, 2012
- ↑ В. А. Шендеровський. Кондратюк Юрій Васильович Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- ↑ Кондратюк Юрій Васильович // Українська радянська енциклопедія : [в 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1980., С. 355—356]
- ↑ Левин Владимир, «Линия жизни Александра Шаргея», г. Москва, сайт «NewsWe.com» (рос.)
- ↑ а б в г Шаргей — Кондратюк — Луна, Информационно-исторический портал «ваш год рождения» (рос.)
- ↑ Юрий Васильевич Кондратюк // Космический мемориал (narod.ru)
- ↑ Юрий Васильевич Кондратюк // Космический мемориал (Є.Румянцева)
- ↑ Полтавчанин открыл американцам трассу на Луну
- ↑ Юрий Кондратюк — разработчик трассы полёта на Луну
- ↑ Назва мису Канаверал у 1964-1973 роках
- ↑ Значки и медали, изготовленные 6-м Управлением космодрома Байконур МО СССР, Федерациями космонавтики СССР, России, Украины и другие.
- ↑ а б Геральдика и космос: утверждены награды Аэрокосмического общества Украины.
- ↑ Пам'ятні монети України. Юрій Кондратюк
- ↑ Google. Логотип «115 років від дня народження Юрія Кондратюка»
- ↑ Юрій Васильович Кондратюк у Залі Слави Музею історії космосу у Нью-Мексико(англ.)
- ↑ Інтерв'ю академіка С.Довгого.
Джерела та література
- В. А. Шендеровський. Кондратюк Юрій Васильович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 20. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Н. К. Кочерга. Кондратюк Юрій Васильович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
- Віталій Абліцов. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Богдан Жолдак про Карпа Соленика, Йосипа Тимченка, Івана Піддубного, Юрія Кондратюка, Миколу Лукаша] / Б.Жолдак. — Київ : Грані-Т, 2009. — 125 с. — (Серія «Життя видатних дітей»). — ISBN 978-966-465-256-5
- Бурій В. Син Землі — син Космосу: Олександр Шаргей (Юрій Кондратюк) / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). — 2002. — 12 лип. — С. 4. — (Постаті).
- Придиус П. Е. Возвращение имени гению // Просто русские…. — Краснодар : Периодика Кубани, 2002. — С. 220—237. — 1000 прим. — ISBN 5-331-00013-4. (рос.)
- А. Т. Гаркуша. Стрела летящая. — М. : Московский рабочий, 1993. — 152 с. — ISBN 5-239-01335-7. (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кондратюк Юрій
- Олена Чекан. Зоряний блукач із Полтави // Український тиждень, 10.04.2009
- Олег Радик. Українська дорога на Місяць // Новий погляд, 23.06.2011
- «Rendezvous around the Moon», сайт «BBC» (англ.)
- Кондратюк Юрий Васильевич, Энциклопедия КОСМОНАВТИКА, издательство «Советская энциклопедия», 1985 г. (рос.)
- Железняков Александр, КОНДРАТЮК Юрий Васильевич (А. И.ШАРГЕЙ), Энциклопедия «Космонавтика» (рос.)
- Аэрокосмический лицей имени Ю. В. Кондратюка, г. Новосибирск, сайт МБОУ АКЛ имени Ю. В. Кондратюка 2013 г. (рос.)
- Садовский Д., «Имя с обратной стороны Луны», г. Новосибирск, редакции журнала «Наука и жизнь» (рос.)
- Акулова Елена, «МЕСТО ПОД СОЛНЦЕМ», сайт «Алтайские новости» (рос.)
- «Год космонавтики. Прославленные земляки», 2011-04-12, сайт ООО «Вольная Кубань» (рос.)
- Тимошенко Светлана, «ТРАССЫ КОНДРАТЮКА», Знамя (Калуга), № 015, 27.1.2004 (рос.)
- Пам'ятна монета «Юрій Кондратюк» (рос.)
- «Новосибирский ученый Юрий Кондратюк вошел в Галерею международной космической славы», 19.11.2014, сайт «Музей города Новосибирска» (рос.)
- http://statehistory.ru/5011/YUriy-Kondratyuk---razrabotchik-trassy-polyeta-na-Lunu/
- http://www.history.vn.ua/book/person/85.html
- http://www.segodnya.ua/ukraine/rodiny-znamenityh-477619.html
- http://epizodsspace.airbase.ru/bibl/romanenko/kon-sh/02.html
- http://represnews.blogspot.com/2011/03/blog-post_2550.html
|
- Народились 21 червня
- Народились 1897
- Юрій Кондратюк
- Радянські інженери
- Українські інженери
- Українські винахідники
- Українські авіаконструктори
- Репресовані в СРСР
- В'язні ГУЛАГу
- Уродженці Полтави
- Учасники Першої світової війни
- Учасники Другої світової війни
- Основоположники космонавтики
- Персоналії:Сміла
- Люди, на честь яких названо кратер на Місяці
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Люди, на честь яких названі вулиці
- Люди на марках
- Люди на монетах України