Константинопольська православна церква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Константинопольська
православна церква
Constantinople coat of arms.png
Герб
Собор Святої Софії у Стамбулі. Колишня резиденція Константинопольського Патріарха, нині музей.
Константинопольська православна церква
Засновники Апостол Андрій
Автокефалія/автономія проголошена 381
Автокефалія/автономія визнана 451
Нинішній предстоятель Варфоломій I (Архонтоніс)
Центр Стамбул, Туреччина
Основна юрисдикція східна і центральна Туреччина, Крит, Патмос, північно-східна Греція
Юрисдикція для діаспори всюди
Літургічна мова давньогрецька, закордоном англійська
Музична традиція Візантійський наспів
Церковний календар Новоюліанський, юліанський
Єпархій ~56
Вірних ~3.500.000 [1]
Офіційний сайт Ecumenical Patriarchat

Константино́польська правосла́вна це́рква (також: Константинопольський патріархат, грец. Οικουμενικό Πατριαρχείο Κωνσταντινουπόλεως) — у світовому православному суспільстві церква і юрисдикція «першого за честю», першого з настоятелів 14-ти незалежних (автокефальних) помісних церков. Через свою першість інколи використовує назву Вселенський Патріархат.

Визначення[ред. | ред. код]

Сам патріарх Варфоломій визначає повноваження Константинопольського архієрея так:

«У нас є привілей бути старшим братом у світовій православній церкві. Константинопольський патріарх представляє у світі Православ’я, є його виразником і несе за нього історичну, канонічну і теологічну відповідальність. Прерогативою Вселенського патріарха є координація роботи світового православ’я, включаючи скликання соборів, а також підтримка міжцерковних і міжконфесійних діалогів, у нього є право арбітра в церковних справах — це право (канон 28) було надано Константинопольському архієпископу в 451 році на IV Вселенському соборі.

Історія церкви[ред. | ред. код]

Один з Отців Церкви — Константинопольський єпископ св. Григорій Богослов (рік смерті — 389), чимало сприяв становленню Константинопольської церкви, спростуванню єресі аріанства та формулюванню вчення Церкви про Троїчного Бога й Боговтілення. Іншим визначним діячем церкви був Константинопольський єпископ був св. Іван Златоуст (рік смерті — 407). Із семи Вселенських Соборів Церкви три збиралися в Константинополі. Це Собори другий (381), п'ятий (553) і шостий (680/681). Крім того, в Константинополі збирався так званий « п'ято-шостий» або «Трульский» Собор (691), що відіграв чималу роль у формуванні канонічної традиції Православної Церкви.

Згодом, дедалі більше зростали суперечності між східною та західною частинами Римської імперії і, відповідно, Східною й Західною Церквами, центрами яких були відповідно Константинополь та Рим. Рим все більше претендував на гегемонію в християнському світі.

Результатом цієї ворожості стало те, що, коли з Заходу почали вирушати хрестові походи з метою звільнення Святих Земель від мусульманського панування, дорогою вони розоряли міста і храми східних християн, сприймаючи їх вже не як братів, а як своїх ворогів. Зрештою хрестоносцями в 1204 році був захоплений Константинополь, що став столицею Латинської імперії. На кафедру православних Константинопольських Патріархів був посаджений латинський патріарх. Таке становище тривало до 1261 року, коли Константинополь був відвойований імператором Михайлом VIII Палеологом (рік смерті — 1282).

Найвизначнішим діячем цього періоду був Константинопольський патріарх св. Фотій (помер бл. 891 року), якого в Греції називають «Великим». Фотій був одним з найбільш учених людей свого часу. Він одним з перших протистояв змінам у церковній традиції, які почали з'являтися на Заході. Ці зміни стосувалися як літургічної та церковної практики, так і вчення Церкви. Св. Фотій зробив докладний аналіз і спростування латинського вчення про те, що Дух Святий походить як від Отця, так і від Сина (так зване вчення про Filioque). Також з ім'ям Фотія пов'язаний початок місії серед слов'ян, що здійснювалася братами свв. Кирилом (розум. 869) і Мефодієм (розум. 884). Таким чином, саме Константинопольській Церкві більша частина слов'янського світу зобов'язана своїм наверненням до християнства.

Святий та Священний Синод[ред. | ред. код]

Двоголовий орел (при вході до Вселенського патріархату) — символ Константинопольської патріархії та Візантійської імперії

Крім патріарха дійсними членами синоду є такі митрополити:

Політика Туреччини щодо Вселенського Патріархату[ред. | ред. код]

У стамбульському кварталі Фанар є церква Георгія Переможця — це кафедральний храм архієпископа Константинополя—Нового Риму, Вселенського патріарха Варфоломія I, першого за честю православного патріарха у православному світі. Для турецької влади патріарх по-простому: Димитріос Архондонис, громадянин Туреччини, 1940-го року народження, — для них неможлива і згадка про Константинополь: не хочуть чути про вселенський статус «грецького», як його тут звуть, патріарха. Іронією долі саме те, що Перший Православний престол не має ні богословської школи, ні не є юридичною особою. У європейських столицях про це добре знають — і чекають на зміну політики Анкари.

Як громадянин мусульманської Туреччини, у Патріарха є власний досвід діалогу як і між двома релігіями, так і між двома культурами. Такий досвід дав йому можливість зробити значний внесок, зокрема, у врегулювання військових конфліктів на території колишньої Югославії.

Константинопольський патріарх Варфоломій (Деметріос Архонтоніс)

Патріарх Варфоломій: архієпископ Константинополя—Нового Риму[ред. | ред. код]

Патріарх Варфоломій (Деметріос Архонтоніс) народився в 1940 році в селі Агіої Теодорої — на острові Імброс (Туреччина). Його батько володів там перукарнею і кав'ярнею. Схильний до наук хлопець вчився в Константинополі, потім у відомій богословській школі Халки, після закінчення якої став дияконом під іменем Варфоломій. Потім диякон Варфоломій служив у турецькій армії, а в 1963 році продовжив навчання у Папському східному інституті Григоріанського римського університету. Темою його дисертації було канонічне право Православної Церкви. Цим навчання майбутнього Патріарха не закінчилось — у вищих навчальних закладах Швейцарії та Мюнхена він продовжує спеціалізуватися в царині церковного законодавства. Патріарх володіє п'ятьма іноземними мовами, окрім, звісно, грецької і турецької. Написав і видав багато друкованих праць.

Повернувшись із Західної Європи до Константинополя, Варфоломій був призначений на посаду помічника декана Теологічної школи в Халки, де невдовзі був висвячений у священика (1969 рік). Через шість місяців Вселенський патріарх Атенагор (той самий Патріарх, який разом з римським папою Павлом VI зняв взаємні анафеми 1054 року) підвищив молодого священика до чину архімандрита Патріаршої каплиці св. Андрія. Патріарх Димитріос, який наслідував Атенагору, зробив Варфоломія директором Патріаршої канцелярії. А в 1973 році в житті 33-річного архімандрита сталася видатна подія — він став єпископом Константинопольської архієпископії, одержавши за якийсь час сан митрополита Халкедонського.

Протягом 19 років митрополит Варфоломій був найближчим помічником і однодумцем Патріарха Димитріоса, а після його смерті, в 1991 році став Архієпископом Константинополя, Нового Рима, і Вселенським патріархом (повний титул Константинопольських патріархів).

По обранні новий Патріарх здійснив ряд закордонних візитів, зустрічаючись з впливовими політичними діячами багатьох країн, виступаючи на сесіях ЮНЕСКО, Європейського парламенту тощо Всюди й послідовно Патріарх виступає за релігійну свободу і права людини. Сам він, незважаючи на високий сан, людина проста і приємна в спілкуванні, має звичку дуже уважно вислуховувати відвідувачів.

За останнє десятиріччя Патріарх Варфоломій відвідав майже всі помісні православні церкви, а також багато інших релігійних об'єднань, докладаючи чимало зусиль для поліпшення відносин між общинами католиків, мусульман, юдеїв і православних в усьому світі. Варфоломій відомий у Європі як «Зелений патріарх», тому що став першим серед релігійних лідерів захисником навколишнього середовища. Він постійно організовує міжнародні семінари, де обговорюються напрями мобілізації всіх можливих засобів для досягнення гармонії між людством і природою.

Структура[ред. | ред. код]

Автономні церкви[ред. | ред. код]

Назва Назва грецькою[1] Єпархіальний центр Архієрей (2018) Територія
Естонська православна церква Ορθόδοξη Εκκλησία Εσθονίας Таллінн митрополит Стефан Естонія Естонія
Талліннська архієпархія Αρχιεπισκοπή Ταλλίνης Таллінн митрополит Стефан
Тартуська єпархія Επισκοπή Τάρτου Тарту єпископ Ілля
Пярнуська і Сааремааська єпархія Επισκοπή Πάρνου καί Σάαρε Пярну єпископ Олександр
Фінляндська православна церква Ορθόδοξη Εκκλησία Φιλλανδίας Гельсінкі архієпископ Лев Фінляндія Фінляндія
Гельсінська митрополія Μητρόπολις Ελσιγκίου Гельсінкі архієпископ Лев
Куопіоська і Карельська митрополія Μητρόπολις Κουόπιο καί Καρελίας Куопіо архієпископ Лев (в. о.)
Оулуська митрополія Μητρόπολις Όουλου Оулу митрополит Ілля

Архієпархії та митрополії[ред. | ред. код]

Назва Назва грецькою[1] Єпархіальний центр Архієрей (2018) Територія
Туреччина
Константинопольська архієпархія Αρχιεπισκοπή Κωνσταντινουπόλεως Стамбул (р-н Фатіх) патріарх Варфоломій I Туреччина Туреччина
Халкедонська митрополія Μητρόπολις Χαλκηδόνος Стамбул (р-н Кадикей) митрополит Афанасій
Деркська митрополія Μητρόπολις Δέρκων Стамбул (р-н Сариєр) митрополит Апостол
Імброська і Тенедоська митрополія Μητρόπολις Ίμβρου καί Τενέδου о. Гьокчеада митрополит Кирило
Принкіпоніська митрополія Μητρόπολις Πριγκηποννήσων Стамбул (р-н Адалар) митрополит Димитрій
Пісідійська митрополія Μητρόπολις Πισιδίας Анталья митрополит Сотірій
Пруська митрополія Μητρόπολις Προύσης Бурса митрополит Ельпідофор
Адріанопольська митрополія Μητρόπολις Αδριανουπόλεως Едірне митрополит Амфілохій
Смірнська митрополія Μητρόπολις Σμύρνης Ізмір митрополит Варфоломій
Греція
Родоська митрополія Μητρόπολις Ρόδου Родос митрополит Кирило Греція Греція (о. Родос і прилеглі о-ви)
Коська і Нісіроська митрополія Μητρόπολις Κώου καί Νισύρου о. Кос митрополит Нафанаїл Греція Греція (о-ви Кос і Нісірос)
Лероська, Калімноська і Астипалейська митрополія Μητρόπολις Λέρου, Καλύμνου καί Ἀστυπαλαίας о. Лерос митрополит Паїсій Греція Греція (о-ви Лерос, Калімнос, Астипалея)
Карпатоська і Касоська митрополія Μητρόπολις Καρπάθου καί Κάσου о. Карпатос митрополит Амвросій Греція Греція (о-ви Карпатос і Касос)
Сімійська митрополія Μητρόπολις Σύμης о. Сімі митрополит Хризостом Греція Греція (о-ви Сімі, Тілос, Халкі, Кастелорізо)
Патмоський екзархат Πατριαρχική Εξαρχία Πάτμου о. Патмос архімандрит Антипа Греція Греція (о-ви Патмос, Ліпсі, Агатонісіон та Аркі)
Критська православна церква (напівавтономна)
Критська архієпархія Αρχιεπισκοπή Κρήτης Іракліон архієпископ Іриней Греція Греція (о. Крит)
Митрополія Гортіни та Аркадії Μητρόπολις Γορτύνης καί Αρκαδίας Міре митрополит Макарій
Митрополія Ретимно і Авлопотамосу Μητρόπολις Ρεθύμνης καί Αὐλοποτάμου Ретимно митрополит Євгеній
Митрополія Кідонії та Апокоронасу Μητρόπολις Κυδωνίας καί Αποκορώνου Ханья митрополит Дамаскін
Митпополія Лампі, Сіврітусу і Сфакії Μητρόπολις Λάμπης, Συβρίτου καί Σφακίων Спілі митрополит Іриней
Митрополія Ієрапутни і Сітії Μητρόπολις Ιεραπύτνης καί Σητείας Ієрапетра митрополит Кирило
Митрополія Петри і Херронісу Μητρόπολις Πέτρας καί Χερρονήσου Неаполіс митрополит Герасим
Митрополія Кісамосу і Селіно Μητρόπολις Κισάμου καί Σελίνου Кісамос митрополит Амфілохій
Митрополія Аркалохорі, Кастеллі і В'яносу Μητρόπολις Αρκαλοχωρίου, Καστελλίου καί Βιάννου Аркалохорі митрополит Андрій
Єпархії «Нових земель» (36 єпархій Елладської церкви)
Александруполіська митрополія Μητρόπολις Αλεξανδρουπόλεως Александруполіс митрополит Анфім Греція Греція
Верійська, Науська і Кампанійська митрополія Μητρόπολις Βεροίας, Ναούσης καί Καμπανίας Верія митрополит Пантелеймон
Гуменіська, Аксіуполійська і Полікастрська митрополія Μητρόπολις Γουμενίσσης, Αξιουπόλεως καί Πολυκάστρου Гуменіса митрополит Димитрій
Гревенська митрополія Μητρόπολις Γρεβενῶν Гревена митрополит Давид
Дідімотіська, Орестіадська і Суфлійська митрополія Μητρόπολις Διδυμοτείχου, Ορεστιάδος καί Σουφλίου Дідімотіхо митрополит Дамаскін
Драмська митрополія Μητρόπολις Δράμας Драма митрополит Павло
Дріїнупольська, Погоніаніська і Коніцька митрополія Μητρόπολις Δρυϊνουπόλεως, Πωγωνιανῆς καί Κονίτσης Делвінакіон митрополит Андрій
Едеська і Пелльска митрополія Μητρόπολις Εδέσσης καί Πέλλης Едеса митрополит Іоїль
Еласонська митрополія Μητρόπολις Ελασσῶνος Еласон митрополит Харитон
Елефтерупольська митрополія Μητρόπολις Ελευθερουπόλεως Елефтеруполі митрополит Хризостом
Зіхнійська і Нейрокопійська митрополія Μητρόπολις Ζιχνῶν καί Νευροκοπίου Неа-Зіхні митрополит Єрофей
Фесалонікійська митрополія Μητρόπολις Θεσσαλονίκης Салоніки митрополит Анфім
Ієріська, Айон-Ороська і Ардамерійська митрополія Μητρόπολις Ιερισσοῦ, Αγίου Ορους καί Αρδαμερίου Арнея митрополит Феокліт
Янінська митрополія Μητρόπολις Ιωαννίνων Яніна митрополит Максим
Касандрійська митрополія Μητρόπολις Κασσανδρείας Поліїрос митрополит Нікодим
Касторійська митрополія Μητρόπολις Καστορίας Касторія митрополит Серафим
Кітрська митрополія Μητρόπολις Κίτρους Катеріні митрополит Георгій
Лангадська, Літійська і Рентінська митрополія Μητρόπολις Λαγκαδᾶ, Λητῆς καί Ρεντίνης Лангадас митрополит Іоанн
Лемноська митрополія Μητρόπολις Λήμνου Міріна митрополит Єрофей[2]
Маронійська і Комотінійська митрополія Μητρόπολις Μαρωνείας καί Κομοτηνῆς Комотіні митрополит Пантелеймон
Мітімнська митрополія Μητρόπολις Μηθύμνης Каллоні митрополит Хризостом
Мітілінійська митрополія Μητρόπολις Μυτιλήνης Мітіліні митрополит Яків
Неаполійська і Ставруполійська митрополія Μητρόπολις Νεαπόλεως καί Σταυρουπόλεως Неаполі митрополит Варнава
Неа-Крінійська і Каламарська митрополія Μητρόπολις Νέας Κρήνης καί Καλαμαριᾶς Каламарія митрополит Юстін
Нікополійська і Превезька митрополія Μητρόπολις Νικοπόλεως καί Πρεβέζης Превеза митрополит Хризостом
Ксантійська митрополія Μητρόπολις Ξάνθης Ксанті митрополит Пантелеймон
Парамітійська, Філіатеська і Гіромерійська митрополія Μητρόπολις Παραμυθίας, Φιλιατῶν καί Γηρομερίου Парамітія митрополит Тит
Поліанійська і Кілкіська митрополія Μητρόπολις Πολυανῆς καί Κιλκισίου Кілкіс митрополит Еммануїл
Самоська та Ікарійська митрополія Μητρόπολις Σάμου καί Ικαρίας Самос митрополит Євсевій
Сервійська і Козанійська митрополія Μητρόπολις Σερβίων καί Κοζάνης Козані митрополит Павло
Серреська і Нігрітська митрополія Μητρόπολις Σερρῶν καί Νιγρίτης Серрес митрополит Феолог
Сідірокастронська митрополія Μητρόπολις Σιδηροκάστρου Сідірокастрон митрополит Макарій
Сісанійська і Сіатістська митрополія Μητρόπολις Σισανίου καί Σιατίστης Сіатіста митрополит Павло
Філіппська, Неаполіська і Тасоська митрополія Μητρόπολις Φιλίππων, Νεαπόλεως καί Θάσου Кавала митрополит Стефан
Флоринська, Преспеська і Еордайська митрополія Μητρόπολις Φλωρίνης, Πρεσπῶν καί Εορδαίας Флорина митрополит Феокліт
Хіоська митрополія Μητρόπολις Χίου Хіос митрополит Марк
Європа
Архієпархія Фіатіри і Великої Британії Αρχιεπισκοπὴ Θυατείρων καί Μεγάλης Βρεταννίας Лондон архієпископ Григорій Велика Британія Велика Британія, Ірландія Ірландія
Галльська митрополія Μητρόπολις Γαλλίας Париж митрополит Еммануїл Франція Франція, Монако Монако
Германська митрополія Μητρόπολις Γερμανίας Бонн митрополит Августин Німеччина Німеччина
Австрійська митрополія Μητρόπολις Αὐστρίας Відень митрополит Арсеній Австрія Австрія, Угорщина Угорщина
Митрополія Швеції і всієї Скандинавії Μητρόπολις Σουηδίας καί πάσης Σκανδιναυΐας Стокгольм митрополит Клеопа Швеція Швеція, Норвегія Норвегія, Данія Данія, Ісландія Ісландія
Бельгійська митрополія Μητρόπολις Βελγίου Брюссель митрополит Афінагор Бельгія Бельгія, Нідерланди Нідерланди, Люксембург Люксембург
Швейцарська митрополія Μητρόπολις Ελβετίας Шамбезі архім. Максим[3] Швейцарія Швейцарія, Ліхтенштейн Ліхтенштейн
Італійська і Мальтійська митрополія Μητρόπολις Ιταλίας καί Μελίτης Венеція митрополит Геннадій Італія Італія, Мальта Мальта
Іспанська і Португальська митрополія Μητρόπολις Ισπανίας καί Πορτογαλίας Мадрид митрополит Полікарп Іспанія Іспанія, Португалія Португалія
Патріарший екзархат православних парафій російської традиції в Західній Європі Πατριαρχικὴ Εξαρχία τῶν ἐν Δυτικῇ Εὐρώπῃ Ορθοδόξων Παροικιῶν Ρωσσικῆς Παραδόσεως Париж архієпископ Харіопольський Іоанн Франція Франція, Велика Британія Велика Британія, Італія Італія, Бельгія Бельгія, Нідерланди Нідерланди, Німеччина Німеччина, Швеція Швеція, Данія Данія, Норвегія Норвегія, Іспанія Іспанія
Америка
Архієпархія Америки Αρχιεπισκοπὴ Αμερικῆς Нью-Йорк архієпископ Димитрій Flag of the United States.svg США, Багамські Острови Багамські Острови
Архієпархіальний округ прямого підпорядкування Нью-Йорк архієпископ Димитрій
Чиказька митрополія Μητρόπολις Σικάγου Чикаго митрополит Нафанаїл
Піттсбурзька митрополія Μητρόπολις Πιττσβούργου Піттсбург митрополит Савва
Бостонська митрополія Μητρόπολις Βοστώνης Бруклайн митрополит Мефодій
Денверська митрополія Μητρόπολις Ντένβερ Денвер митрополит Ісая
Атлантська митрополія Μητρόπολις Ατλάντας Атланта митрополит Алексій
Детройтська митрополія Μητρόπολις Ντητρόϊτ Трой митрополит Миколай
Сан-Францискська митрополія Μητρόπολις Αγίου Φραγκίσκου Сан-Франциско митрополит Герасим
Нью-Джерсійська митрополія Μητρόπολις Νέας Ιερσέης Вестфілд митрополит Евангел
Торонтська митрополія Μητρόπολις Τορόντο Торонто митрополит Сотірій Канада Канада
Буенос-Айреська митрополія Μητρόπολις Μπουένος Άϊρες Буенос-Айрес митрополит Тарасій Аргентина Аргентина, Бразилія Бразилія, Чилі Чилі, Уругвай Уругвай, Перу Перу, Еквадор Еквадор
Мексиканська митрополія Μητρόπολις Μεξικοῦ Мехіко митрополит Афінагор Мексика Мексика, Панама Панама, Венесуела Венесуела, Колумбія Колумбія, Беліз Беліз, Гаїті Гаїті, Пуерто-Рико Пуерто-Рико, Мартиніка Мартиніка, Гватемала Гватемала, Коста-Рика Коста-Рика
Митрополія УПЦ в Канаді Οὐκρανική Ορθόδοξος Εκκλησία ἐν Καναδᾷ Вінніпег митрополит Юрій[4] Канада Канада
Західна єпархія Едмонтон єпископ Едмонтонський Іларіон
Середня єпархія Вінніпег митрополит Юрій[4]
Східна єпархія Торонто митрополит Юрій (в. о.)[4]
Митрополія УПЦ у США Οὐκρανική Ορθόδοξος Εκκλησία ἐν HΠΑ Саут-Баунд-Брук митрополит Ієрапольський Антоній Flag of the United States.svg США, Бразилія Бразилія, Венесуела Венесуела, Аргентина Аргентина, Парагвай Парагвай
Західна єпархія Чикаго єпископ Памфільський Даниїл Flag of the United States.svg США
Східна єпархія Нью-Йорк митрополит Ієрапольський Антоній Flag of the United States.svg США
Південноамериканська єпархія Куритиба архієпископ Аспендський Єремія Бразилія Бразилія, Венесуела Венесуела, Аргентина Аргентина, Парагвай Парагвай
Митрополія УАПЦ в діаспорі[5] Генк митрополит Ієрапольський Антоній Велика Британія Велика Британія, Бельгія Бельгія, Німеччина Німеччина, Франція Франція, Австралія Австралія, Нова Зеландія Нова Зеландія
Австралійсько-Новозеландська єпархія Брисбен[6] єпископ Парнаський Іоан[7] Австралія Австралія, Нова Зеландія Нова Зеландія
Великобританська єпархія Лондон єпископ Парнаський Іоан[7] Велика Британія Велика Британія
Західноєвропейська єпархія Генк єпископ Парнаський Іоан[7] Бельгія Бельгія, Німеччина Німеччина, Франція Франція
Американська карпаторуська православна єпархія Джонстаун єпископ Нісський Григорій Flag of the United States.svg США, Канада Канада
Албанська православна єпархія Америки Αλβανοί Ορθόδοξοι ἐν ταῖς Η.Π. Αμερικῆς Ньютонвілл[8] єпископ Філомілійський Ілля Flag of the United States.svg США, Канада Канада
Азія, Австралія та Океанія
Австралійська архієпархія Αρχιεπισκοπὴ Αὐστραλίας Сідней архієпископ Стиліан Австралія Австралія
Новозеландська митрополія Μητρόπολις Νέας Ζηλανδίας Веллінгтон митрополит Мирон Нова Зеландія Нова Зеландія, Фіджі Фіджі
Гонконзька митрополія Μητρόπολις Χὸνγκ Κόνγκ Сянган митрополит Нектарій Китай (Гонконг Гонконг, Flag of the Republic of China.svg Тайвань), Філіппіни Філіппіни[9]
Корейська митрополія
(Корейська православна церква)
Μητρόπολις Κορέας Сеул митрополит Амвросій Південна Корея Південна Корея, Японія Японія
Сінгапурська митрополія Μητρόπολις Σιγκαπούρης Сінгапур митрополит Константин Сінгапур Сінгапур, Індонезія Індонезія, Малайзія Малайзія, Індія Індія, Пакистан Пакистан[10]

Інші[ред. | ред. код]

Українські митрополії Константинопольського патріархату[ред. | ред. код]

Після хрещення Русі у 988 р. св. рівноапостольним князем Володимиром, відповідно до всіх церковних правил та канонів, під зверхністю Константинопольського Вселенського патріархату постала Київська митрополія. Після розпаду Києво-Руської держави на окремі князівства та монголо-татарської навали Київські митрополити (які в більшості своїй були греками-чужинцями) перенесли свою катедру спочатку до Володимира на Клязьмі, а згодом до Москви. При цьому вони зберегли за собою титул Київських митрополитів. Спричинилося до цього не стільки «спустошення» Києва ордами хана Батия, скільки ті пільги, які давали церкві азійські завойовники, та прагнення чинити опір зміцненню Галицького князівства (з його європейською орієнтацією) й утворенню Києво-Галицької митрополії, яка реально мала всі підстави перетворитися на духовний осередок тодішньої Руси-України.

Відзначимо, що православні українці та білоруси в складі Великого князівства Литовського звільнилися від монгольського панування вже у 14 ст., в той час як Московське князівство перебувало в «союзі» з ординцями до кінця 15 ст., успадкувавши від них деспотично-самодержавницький устрій влади. Перебуваючи у складі Литовської держави, українці відновили свою прадавню Київську митрополію. Але й московські ієрархи продовжували називати себе «Київськими» митрополитами, фактично ніякого відношення до Києва не маючи.

Скориставшись складною ситуацією, в якій опинився Константинополь під ударами турків-османів, 15 грудня 1448 р., Москва позбавила сану канонічно поставленого митрополита Ісидора і самочинно, без згоди Вселенського патріарха, оголосила про свою церковну автокефалію, обравши свого власного митрополита з титулом «Московського». Цей вчинок пояснили буцім-то «відпадінням» греків від справжнього православ'я в унію з католицьким Римом, яка була проголошена на Ферраро-Флорентійському соборі 14381439 рр. За це самочинство Константинопольський патріархат наклав на Московську церкву відлучення, яке не скасоване й досьогодні. Відомо, що Флорентійська унія проіснувала лише 10 років і була скасована, і в Константинопольській церкві знов було відновлено православ'я.

До Константинопольського патріархату у різні часи належали:

Позиція щодо українського питання[ред. | ред. код]

Трон Константинопольського патріарха

Константинопольський Патріархат не має єдиної позиції щодо українського питання, існує лише кілька груп, які мають різні точки зору.

Константинопольський Патріархат вважає своєю канонічною територією територію Київської Митрополії у межах до 1686 р., тобто, щонайменше, Україну і Білорусь,. Константинопольський Патріархат визнає канонічну територію Московського Патріархату (Російської Православної Церкви) лише в межах 1686 р., тобто до приєднання до нього Київської Митрополії, а також про те, що саме це приєднання було здійснене «без згоди і затвердження Святого і Священного Синоду Великої Церкви Христової», себто Константинопольського Патріархату, у юрисдикції якого Київська Митрополія в той час перебувала.

Константинопольський патріархат двічі своїм соборним рішенням засудив підпорядкування Московській церкві Київської митрополії як неканонічне. 1688 року константинопольського патріарха Діонісія було позбавлено патріаршої катедри собором архієреїв, які побачили в діях патріарха симонію — продаж за гроші «духовних дарованій» (Діонісій отримав 120 соболів та дві сотні золотих за протиканонічне відступлення найбільшої митрополії Константинопольського патріархату). 1924 вселенський патріарх Григорій VII видав томос (декрет) з нагоди визнання автокефалії тих єпархій давньої Київської митрополії, які після Першої світової війни опинилися в складі польської держави.

Див. також[ред. | ред. код]

Вселенські патріархи новітніх часів[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Οἰκουμενικὸν Πατριαρχεῖον — Ἐπαρχίαι τοῦ Θρόνου (гр.)
  2. Повний титул — митрополит Лемноський і Айос-Ефстратіоський, іпертим і екзарх усього Егейського моря
  3. обраний митрополитом 10.07.2018 року, станом на 15.07.2018 не хіротонізований
  4. а б в Повний титул — архієпископ Вінніпезький та Середньої єпархії, митрополит Канадський, первоієрарх Української православної церкви в Канаді, також є місцеблюстителем Східної єпархії
  5. Деякі джерела об'єднують УПЦ в США і УАПЦ в діаспорі в одну — УПЦ в США і діаспорі. Керівником обох церков є митрополит Ієрапольський Антоній, проте церкви проводять окремі Собори.
  6. Кафедральний собор у єпархії відсутній, у Брисбені розташована консисторія.
  7. а б в Єпископ Парнаський Іоан є керівником усіх трьох єпархій УАПЦ в діаспорі, в УАПЦ його титул називається архієпископ Лондонський і Західно-Європейський та Австралійський і Новозеландський
  8. Οἱ ὑπὸ τὸ Οἰκουμενικὸν Πατριαρχεῖον Καρπαθορῶσσοι ἐν ταῖς Η.Π.Ἀμερικῆς (гр.)
  9. Також офіційно: Flag of the People's Republic of China.svg КНР, Flag of Macau.svg Макао, В'єтнам В'єтнам, Камбоджа Камбоджа, Лаос Лаос, Таїланд Таїланд, М'янма М'янма, Монголія Монголія, проте парафій у цих країнах нема.
  10. Також офіційно: Бруней Бруней, Східний Тимор Східний Тимор, Мальдіви Мальдіви, Бангладеш Бангладеш, Непал Непал, Шрі-Ланка Шрі-Ланка, Афганістан Афганістан, проте парафій у цих країнах нема.

Посилання[ред. | ред. код]