Констанція Угорська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Констанція Угорська
Konstancia.JPG
Княгиня Галицько-Волинська
Правління 1246-1301
Попередник Анна Мстиславівна
Наступник Євфимія Куявська
Біографічні дані
Народження 1237(1237)
Смерть 1302(1302)
Львів
Чоловік Лев I Данилович
Діти Юрій, Святослава, Анастасія
Династія Арпади
Батько Бела IV
Мати Марія Ласкарина
Coa Hungary Country History Béla IV (1235-1270).svg
Медіафайли у Вікісховищі?

Констанція Угорська (угор. Boldog Konstancia, пол. Konstancja węgierska, ісп. Constanza de Hungría; 12371288/1302) — ймовірно, п'ята дочка короля Угорщини Бели IV і Марії Ласкарини, другої дочки нікейського імператора Федора І і Анни Ангеліни, дочки візантійського імператора Олексія ІІІ Ангела.

Є нащадком Великих князів Київський Володимира Мономаха та Ярослава Мудрого. Праправнучка української княжни Єфросинії, доньки Великого князя Київського Мстислава Великого.

Родина[ред. | ред. код]

У короля Бели IV було десятеро дітей. Сестрами Констанції були св. Кунегунда, одружена з краківсько-сандомирським князем Болеславом V Сором'язливим, бл. Йолента, одружена з калішським князем Болеславом Побожним, Анна, одружена з одвічним суперником Романовичів за галицький престол, баном Мачви і Славонії Ростиславом Михайловичем, Єлизавета, одружена з герцогом Баварії Генріхом ХІІІ Віттельсбахом, св. Маргарита Угорська від народження була присвячена батьками Богу. Її брат Стефан V став угорським королем.

У першу чергу через дітей сестри Анни діти Констанції і Льва І були спорідненими з основними королівськими родинами Центральної Європи.

Біографія[ред. | ред. код]

Спроба майбутнього короля Данила 1240 року породичатись з Белою IV не мала успіху. Після погрому Угорщини 1241 року ордами Батия, розгрому у битві під Ярославом 1245 року війська Ростислава IV, підтримуваного угорсько-польськими загонами, наступного отримання Данилом Романовичем ярлика на правління у ханів, король Угорщини вирішив припинити подальшу угорську експансію у Галичині і запропонував Данилу Галицькому видати свою дочку за його сина. Біля 1246/1247 років відбувся шлюб Констанції з князем Львом I Даниловичем. Припускають, що у придане Лев І отримав землі у Закарпатті навколо Мукачева. Після одруження Констанція залишалась католичкою і це не дивно, адже її сестри Кунегунда, Маргарета зачислені до почету католицьких святих, а Йолента — до блаженних. Легенди пов'язують її ім'я із закладенням у Львові храму Івана Хрестителя і костелу Божого Тіла (домініканців). Відома згадка про Констанцію згадує її відвідини монастиря кларисок у Старому Сончі 1288 року, де перебувала її сестра св. Кінга і, можливо, вже знаходилась дочка Святослава. На основі напису у Євангелії монастиря Св. Онуфрія у Лаврові, де постригся монахом Лев І, існує гіпотеза, що Констанція ще була жива на 1301 рік. За місце її поховання у Львові називають храм Івана Хрестителя чи храм Св. Катерини Олександрійської Низького замку.

Діти[ред. | ред. код]

У Костанції і Льва І було троє дітей.

  • Юрій І (1252/57—1308) — король Руський
  • Святослава (пом. 1302) — черниця клариска у монастирі Старого Сонча її тітки Св. Кінги.
  • Анастасія (пом. 1335) — видана бл. 1301 за добжинського князя Земовита.

Родовід[ред. | ред. код]

Констанція веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських з роду Мономаховичів та Ярославичів.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Геза II,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
Бела III,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єфросинія Мстиславівна, донька
Великого князя Київського
 
 
 
 
 
 
 
Андрій ІІ,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рено де Шатільйон,
князь Антиохійський
 
 
 
 
 
 
 
Агнеса Антиохійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Констанція,
княгиня Антиохії
 
 
 
 
 
 
 
Бела IV,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бертольд III,
маркграф Істрії
 
 
 
 
 
 
 
Бертольд IV,
герцог Меранський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ядвіга Вітельсьбахська
 
 
 
 
 
 
 
Гертруда Меранська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дедо III,
маркграф Лужицький
 
 
 
 
 
 
 
Агнеса Лужицька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Матильда Генсберг
 
 
 
 
 
 
 
Констанція,
королева Русі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мануїл Ласкаріс
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Феодор I Ласкаріс,
імператор Нікейської імперії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Іванна Каратцаїна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Ласкарина
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олексій III Ангел
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Ангеліна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Євфросинія Каматирена
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Література[ред. | ред. код]

Попередник
Анна Мстиславівна
Alex K Halych-Volhynia.svg Королева Русі
1246-1301
Alex K Halych-Volhynia.svg Наступник
Євфимія Куявська