Контролінг
Контролінг (контролінг, англ. Controlling) — міжфункціональний напрям управлінської діяльності, який завдяки цілеспрямованим збору, обробці та альтернативному інтерпретуванню отриманої інформації допомагає у процесі прийняття управлінських рішень, головною метою котрих є досягнення оптимальної узгодженості рівня розвитку та прибутковості підприємства.[1]
Контролінг забезпечує інформаційно-аналітичну підтримку процесів розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень для будь-якого суб'єкта господарювання (підприємства, корпорації, органу державної влади).
Основне завдання контролінгу полягає у визначенні для суб'єкта господарювання напряму докладання зусиль персоналом, який гарантуватиме існування його в перспективі. Концепція контролінгу націлює керівництво на формування і досягнення довготермінових цілей, з яких випливають і формуються тактичні, які скоординовано спрямовують роботу всіх співробітників підприємства.
Загальні засади[ред. | ред. код]
У різних країнах, менеджери (контролери), що здійснюють контролінг, можуть мати різний ухил. Так, наприклад у США є сильний фінансовий ухил (бюджетування, керування страховками, керування податковою стороною тощо), а в Німеччині більш розвинене керування витратами і їх планування і т. ін.
Практику контролінга було запозичено з Великої Британії як частину загальноприйнятої практики бізнесу відповідно до вимог правил «Company Acts», що дійшли до нас із 1700-х років. Сам термін «controlling» зародився в Америці, в 70-ті роки поняття «контролингу» перекочувало в Західну Європу, а пізніше, на початку 90-х — у СНД. У визначенні термін поєднує 2 складові: контролинг як філософія і контролинг як інструмент: Контролинг — філософія і спосіб мислення керівників, орієнтовані на ефективне використання ресурсів і розвиток підприємства (організації) у довгостроковій перспективі.
Контролінг — орієнтована на досягнення цілей інтегрована система інформаційно-аналітичної й методичної підтримки керівників у процесі планування, контролю, аналізу й прийняття управлінських рішень у всіх функціональних сферах діяльності підприємства.
Контролінг — технологія керування різними напрямами фінансово-господарчої діяльності компанії, що включає в себе: визначення цілей діяльності; відбиття цих цілей у системі ефективних і збалансованих показників (KPI); регулярний контроль (вимірювання) фактичних значень показників; аналіз і виявлення причин відхилень фактичних значень показників від планових; прийняття на цій основі управлінських рішень задля мінімізації відхилень.
Цільове завдання контролінгу — побудова на підприємстві ефективної системи розробки, прийняття і реалізації управлінських рішень.
Основні завдання, які потрібно розв'язати: Оптимізація керування організаційною структурою компанії. Організація ефективної системи обліку операцій і результатів. Впровадження систем планування, контролю й аналізу діяльності. Забезпечення мотивації персоналу в підвищенні ефективності роботи компанії. Автоматизація систем обліку й керування компанією.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Петрович Й. М. Еволюція контролінгу в сучасній теорії та практиці управління вітчизняними підприємствами / Й. М. Петрович; Я. В. Панас // Маркетинг і менеджмент інновацій. — 2013. — № 1. — С. 129–137.
Посилання[ред. | ред. код]
- Контролінг //Фармацевтична енциклопедія
- Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т1/ Редкол.: … С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2000 – 864 с.
![]() |
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |