Конфіскація (адміністративне стягнення)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:04, 8 липня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Конфіскація є одним із видів адміністративних стягнень в Україні та в деяких інших країнах (зокрема, в Російській Федерації, Азербайджані, Казахстані тощо), який полягає в примусовій безоплатній передачі предмета, що став знаряддям вчинення чи об'єктом адміністративного правопорушення.

Конфіскація предмета в Азербайджані[ред. | ред. код]

Відповідно до статті 27 Кодексу Азербайджану про адміністративні проступки, конфіскація є безоплатне звернення в доход держави об'єкта правопорушення чи знаряддя його вчинення, якщо цей предмет є майном правопорушника. Накладається суддею. Конфіскація вогнепальної зброї, бойових припасів не застосовується щодо осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.

Постановка про виконання стягнення у виді конфіскації виконується негайно після її винесення і полягає у фактичному вилученні предмета та примусовому зверненні в доход держави. Після виконання цих дій судді надсилається постанова з відміткою про виконання цього стягнення.

Конфіскація предмета в Білорусі[ред. | ред. код]

Відповідно до статті 6.10 Кодексу Білорусі про адміністративні правопорушення, конфіскацією є звернення в доход держави засобів та знарядь вчинення адміністративного правопорушення, а також будь-яких доходів, отриманих у результаті вчинення правопорушення; конфіскація застосовується лише у випадках, коли це стягнення окремо передбачене Особливою частиною Кодексу Білорусі про адміністративні правопорушення.

Незалежно від призначення стягнення застосовується спеціальна конфіскація, яка полягає в примусовому безоплатному вилученні в доход держави речей, вилучених з обігу, незаконних знарядь полювання, добування риби чи інших водних тварин, вилучених як засобів чи знарядь вчинення здійснення адміністративного правопорушення.

Конфіскація предмета в Узбекистані[ред. | ред. код]

Відповідно до статті 27 Кодексу Узбекистану про адміністративну відповідальність, конфіскацією предмета є звернення в доход держави знаряддя вчинення чи безпосереднього предмету адміністративного правопорушення, яке є власністю порушника. Органами, які можуть накладати таке адміністративне стягнення, є суддя, що займається справами про адміністративні правопорушення районного (міського) суду, митні органи та податкові органи.

Постанови про накладення цього стягнення виконується судовим виконавцем. Реалізація чи знищення конфіскованого предмета здійснюється в установленому порядку. Після цього органу, що виніс постанову, вона повертається з відміткою про її виконання.

Конфіскація предмета в Казахстані[ред. | ред. код]

Відповідно до статті 50 Кодексу Казахстанської Республіки про адміністративні правопорушення, конфіскація — це безоплатне примусове вилучення знаряддя вчинення адміністративного правопорушення, безпосереднього предмета чи майна, отриманого внаслідок вчинення правопорушення. При цьому конфіскацією не визнається вилучення предмета, вилученого з обігу та предмета, який підлягає поверненню його власнику. Предмет, вилучений з обігу, має бути звернений у доход держави або знищений.

Конфіскації підлягає лише предмет, що є власністю правопорушника. Конфіскація не застосовується щодо об'єктів полювання щодо осіб, які заробляють ним на життя; накладається судом.

Виконання постанови про накладення стягнення у виді конфіскації покладається на судового виконавця, а в разі, коли конфіскуються зброя, бойові припаси, спеціальні технічні засоби для проведення оперативно-розшукової діяльності та засобів захисту інформації, наркотичні засоби, — на місцеві органи внутрішніх справ. Реалізація та подальше використання конфіскованого предмета визначається Урядом Казахстану.

Конфіскація предмета в Росії[ред. | ред. код]

Стаття 3.7 Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення встановлює конфіскацію як безоплатне звернення у федеральний доход чи доход суб'єкта РФ предметів чи знарядь вчинення адміністративного правопорушення, які не були вилучені з обігу. Конфіскацію не може бути застосовано щодо знарядь для полювання чи рибальства, якщо для особи, яка ними володіє, ці промисли є джерелом існування. Не є конфіскацією вилучення із незаконного володіння речей, які підлягають поверненню їх власнику чи були вилучені з обігу: вони мають бути звернені в доход держави чи знищені.

Постанова про конфіскацію виконується судовим виконавцем, а в разі, коли конфіскуються зброя чи бойові припаси, — місцевим органом внутрішніх справ. Реалізація конфіскованих речей здійснюється в порядку, передбаченому Урядом Російської Федерації. Конфісковані екземпляри творів і фонограм, матеріали й обладнання для їх відтворення та інші предмети, що порушують авторські та суміжні права (тобто є контрафактними) підлягають знищенню, крім випадків, коли за проханням власника авторських чи суміжних прав контрафактні товари передаються йому.

Конфіскація предмета в Україні[ред. | ред. код]

Відповідно до статті 29 КУпАП, конфіскацією предмета, який став знаряддям вчинення чи безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, є примусове безоплатне звернення цього предмета у власність держави. Конфісковано може бути лише предмет, який є власністю порушника; не можуть бути конфісковані знаряддя полювання, якщо полювання є для винного основним джерелом існування. Перелік предметів, які не підлягають конфіскації, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Постанови про конфіскацію предмета виконуються державними виконавцями шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового й безоплатного його звернення у власність держави. Реалізація конфіскованих предметів регулюється законами України. Постанова про конфіскацію предмета чи грошей після її виконання повертається до суду з відміткою про виконання.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]