Відмінності між версіями «Конья»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
(правопис)
Рядок 33: Рядок 33:
 
}}
 
}}
 
[[Файл:Konya_districts.png|300px|thumb|Адміністративний поділ Коньї]]
 
[[Файл:Konya_districts.png|300px|thumb|Адміністративний поділ Коньї]]
'''Ко́нья''' ({{lang-tr|Konya}}, [[османська мова|османськ.]] قونیه; , також '''Іко́нія, Іко́ніум''', {{lang-el|Ἰκόνιον}}) — місто в [[Туреччина|Туреччині]] в центральній частині [[Центральна Анатолія|Анатолії]]. Центр однойменної провінції [[Конья (іл)|Конья]].
+
'''Ко́нья''' ({{lang-tr|Konya}}, [[османська мова|османськ.]] قونیه; , також '''Іко́нія, Іко́ніум''', {{lang-el|Ἰκόνιον}}) — місто в [[Туреччина|Туреччині]] в центральній частині [[Центральна Анатолія|Анатолії]]. Центр однойменної провінції [[Конья (провінція)|Конья]].
   
 
Місто відоме своєю історією, має велику культурну та релігійну цінність.
 
Місто відоме своєю історією, має велику культурну та релігійну цінність.
Рядок 57: Рядок 57:
 
=== [[Сельджуки]] ===
 
=== [[Сельджуки]] ===
 
[[Файл:Rumi museum.jpg|thumb|left|350px|Музей при гробниці Румі в '''Коньї''']]
 
[[Файл:Rumi museum.jpg|thumb|left|350px|Музей при гробниці Румі в '''Коньї''']]
Цей район в 1070х роках зайняли Сельджуки, Конья в період приблизно 1150—1300 стала столицею великої імперії, що включала Іран та Ірак. Могутність сельджукської держави поступово послаблювалась, в той час коли Іконіум був столицею, держава називалась [[Іконійський султанат]], а назва Конья з'явилась через кілька століть. В той час Конья була активним центром як османської, так і перської культури.
+
Цей район в 1070-х роках зайняли сельджуки, Конья в період приблизно 1150—1300 стала столицею великої імперії, що включала Іран та Ірак. Могутність сельджуцької держави поступово послаблювалась, в той час коли Іконіум був столицею, держава називалась [[Іконійський султанат]], а назва Конья з'явилась через кілька століть. В той час Конья була активним центром як османської, так і перської культури.
   
В сельджукський період тут жив знаменитий поет та математик [[Омар Хайям]] ([[1048]]–[[1131]]). В [[13 століття|XIII]] столітті тут жив та був похований Мевляна [[Румі Джалаледдін|Джалаледдіна Румі]], де в [[1244]] він зустрівся з [[Шемс Тебрізі|Шемсом Тебрізі]] та вони утворили [[суфізм|суфійський орден]] [[Мевлеві]]. Румі помер [[17 вересня]] [[1273]], його мавзолей досі вважається святим місцем та паломники постійно відвідують Конью, на свята дервіші влаштовують у його могили ритуал [[Сама|Сема]].
+
В сельджуцький період тут жив знаменитий поет та математик [[Омар Хайям]] ([[1048]]–[[1131]]). В [[13 століття|XIII]] столітті тут жив [[Румі Джалаледдін|Мевляна Джалаледдін Румі]]. В [[1244]] він зустрів [[Шемс Тебрізі|Шемса Тебрізі]] й утворив з ним [[суфізм|суфійський орден]] [[Мевлеві]]. Румі помер [[17 вересня]] [[1273]], його мавзолей досі вважається святим місцем та паломники постійно відвідують Конью, на свята дервіші влаштовують у його могили ритуал [[Сама|Сема]].
   
Після монгольського завоювання Конья залишалось центром суфізма, та по всьому сході організовувались ордена дервішів подібно до Мевлеві.
+
Після монгольського завоювання Конья залишалася центром суфізму, по всьому сході організовувались ордена дервішів, подібні до Мевлеві.
   
 
=== [[Османська імперія]] ===
 
=== [[Османська імперія]] ===
Рядок 69: Рядок 69:
   
 
=== [[Туреччина]] ===
 
=== [[Туреччина]] ===
[[Файл:Konya-Selcuk-University-library.jpg|thumb|Бібліотека і архів Сельджукського університету]]
+
[[Файл:Konya-Selcuk-University-library.jpg|thumb|Бібліотека і архів Сельджуцького університету]]
[[Файл:Konya-Selcuk-University-Medicine-Faculty.jpg|thumb|Факультет медицини Сельджукського університету]]
+
[[Файл:Konya-Selcuk-University-Medicine-Faculty.jpg|thumb|Факультет медицини Сельджуцького університету]]
   
 
В [[1925]] році [[Ататюрк]] вирішив, що дервіші заважають модернізації країни, та прийняв укази, по яким діяльність суфійських орденів заборонялась чи різко обмежувалась. Суфійські монастирі були переобладнані в музеї. Мавзолей Румі був також перетворений в музей в [[1927]].
 
В [[1925]] році [[Ататюрк]] вирішив, що дервіші заважають модернізації країни, та прийняв укази, по яким діяльність суфійських орденів заборонялась чи різко обмежувалась. Суфійські монастирі були переобладнані в музеї. Мавзолей Румі був також перетворений в музей в [[1927]].
Рядок 93: Рядок 93:
 
==== Видатні місця <!--(Patrimoine, Inheritance)--> ====
 
==== Видатні місця <!--(Patrimoine, Inheritance)--> ====
   
* Центр міста&nbsp;— унікальна сельджукська архітектура
+
* Центр міста&nbsp;— унікальна сельджуцька архітектура
 
* Музей Мевляни&nbsp;— комплекс зі склепом Румі.
 
* Музей Мевляни&nbsp;— комплекс зі склепом Румі.
 
* Мечеть Селімійе, яку заснував султан [[Селім II]] в [[16 століття|XVI столітті]]
 
* Мечеть Селімійе, яку заснував султан [[Селім II]] в [[16 століття|XVI столітті]]
 
* Музей Коюноглу&nbsp;— історичний та краєзнавчий
 
* Музей Коюноглу&nbsp;— історичний та краєзнавчий
* Мечеть Алаєттина сельджукського часу, [[13 століття|XIII століття]]
+
* Мечеть Алаєттина сельджуцького часу, [[13 століття|XIII століття]]
 
* Медресе Бюйюк Каратай, зараз музей
 
* Медресе Бюйюк Каратай, зараз музей
 
* Медресе Індже Мінаре, зараз музей прикладного мистецтва по дереву та каменю
 
* Медресе Індже Мінаре, зараз музей прикладного мистецтва по дереву та каменю
Рядок 103: Рядок 103:
 
* Етнографічний музей
 
* Етнографічний музей
 
* Мечеть [[Шемс Тебрізі|Шемса Тебрізі]] та його могила
 
* Мечеть [[Шемс Тебрізі|Шемса Тебрізі]] та його могила
* Мечеть Азізіе
+
* Мечеть Азізіє
* Мечеть Іплікчі&nbsp;— найстаріша сельджукська мечеть, побудована в [[1202]]
+
* Мечеть Іплікчі&nbsp;— найстаріша сельджуцька мечеть, побудована в [[1202]]
* Мечеть Шерефеттина або мечеть Мевляни&nbsp;— османська мечеть, побудована в [[1636]]
+
* Мечеть Шерефеттина, або мечеть Мевляни&nbsp;— османська мечеть, побудована в [[1636]]
 
* Мечеть Хаджі Хасана
 
* Мечеть Хаджі Хасана
   
 
=== Звичаї, пов'язані з місцевістю ===
 
=== Звичаї, пов'язані з місцевістю ===
В середині грудня щорічно проводяться фестивалі дервішей, що супроводжувалися танцями. Фестивалі носять більш світський, ніж релігійний характер.
+
В середині грудня щорічно проводяться фестивалі дервішів, що супроводжувалися танцями. Фестивалі носять більш світський, ніж релігійний характер.
   
 
== Персоналії ==
 
== Персоналії ==

Версія за 00:20, 17 липня 2019

Конья
тур. Konya

Конья
Розташування міста Конья
Основні дані
37°52′ пн. ш. 32°29′ сх. д. / 37.867° пн. ш. 32.483° сх. д. / 37.867; 32.483
Країна Туреччина Туреччина
Регіон Центральна Анатолія
Столиця для Конійський султанат і Конья
Засновано 700 до н. е.
Площа 39.000 км²
Населення 959.082 (2007)
Висота НРМ 1016  м
Міста-побратими Хой, Кум, Гянджа, Мултан, Окаяма, Сана, Сараєво, Сілет, Тебриз, Тетово, Верона, Сіань, Баку, Гедареф
Телефонний код (90) 332
Часовий пояс UTC+3 (Туреччина)
Номери автомобілів 53
GeoNames 306571
OSM 223133 ·R (Конья)
Поштові індекси 42xxx
Міська влада
Мер міста Tahir Akyürek
Веб-сторінка www.konya.bel.tr
www.konya.gov.tr
Мапа


CMNS: Конья на Вікісховищі
Адміністративний поділ Коньї

Ко́нья (тур. Konya, османськ. قونیه; , також Іко́нія, Іко́ніум, грец. Ἰκόνιον) — місто в Туреччині в центральній частині Анатолії. Центр однойменної провінції Конья.

Місто відоме своєю історією, має велику культурну та релігійну цінність.

Історія

Догрецький період

Місце було заселене дуже давно. При розкопках за 50 км на південь від міста знайдено поселення Чатал-Гуюк, історія якого тягнеться від 7500 до н. е.

Під назвою Куванна місто входило в Хеттське царство близько 4000 років тому, так само називалося і в Фригії.

Римський та візантійський період

В грецьких документах місто фігурує як Іконіон.

В Біблії Іконіон згадується в Діяннях святих апостолів, з містом пов'язані подорожі Апостола Павла. Вважається батьківщиною св. Параскеви-П'ятниці (III ст.). Також тут народилася Фекла Іконійська.

В часи римського імператора Клавдія місто було передано ветеранам та отримало назву «Клавдіконіум».

Місто належало римській провінції Лікаонії, в грецькі часи місто належало Фригії. Археологічні розкопки в центрі міста (Аладін-тепе) привели до знахідок фригійських виробів приблизно 25 р. н. е., а також предметів, характерних для сусідніх провінцій Галатії, Каппадокії, Пісидії та Памфілії.

Як видно з імператорських монет, Іконіум мав право римської колонії. Іконіум особливо часто згадується в епоху хрестових походів.

Сельджуки

Музей при гробниці Румі в Коньї

Цей район в 1070-х роках зайняли сельджуки, Конья в період приблизно 1150—1300 стала столицею великої імперії, що включала Іран та Ірак. Могутність сельджуцької держави поступово послаблювалась, в той час коли Іконіум був столицею, держава називалась Іконійський султанат, а назва Конья з'явилась через кілька століть. В той час Конья була активним центром як османської, так і перської культури.

В сельджуцький період тут жив знаменитий поет та математик Омар Хайям (10481131). В XIII столітті тут жив Мевляна Джалаледдін Румі. В 1244 він зустрів Шемса Тебрізі й утворив з ним суфійський орден Мевлеві. Румі помер 17 вересня 1273, його мавзолей досі вважається святим місцем та паломники постійно відвідують Конью, на свята дервіші влаштовують у його могили ритуал Сема.

Після монгольського завоювання Конья залишалася центром суфізму, по всьому сході організовувались ордена дервішів, подібні до Мевлеві.

Османська імперія

В османські часи Конья була також центром дервішів та святим містом, куди сходились численні паломники.

21 грудня 1832 р. тут відбулася вирішальна битва між єгиптянами Ібрагіма-паші та османською армією великого візира Решида. Незважаючи на значну перевагу сил османів, вони зазнали повної поразки і сам Решид був важко поранений та потрапив у полон.

Туреччина

Бібліотека і архів Сельджуцького університету
Факультет медицини Сельджуцького університету

В 1925 році Ататюрк вирішив, що дервіші заважають модернізації країни, та прийняв укази, по яким діяльність суфійських орденів заборонялась чи різко обмежувалась. Суфійські монастирі були переобладнані в музеї. Мавзолей Румі був також перетворений в музей в 1927.

Політика

Географія

Транспорт

Економіка

Демографія

Культура

Пам'ятки культури, архітектура

Видатні місця

  • Центр міста — унікальна сельджуцька архітектура
  • Музей Мевляни — комплекс зі склепом Румі.
  • Мечеть Селімійе, яку заснував султан Селім II в XVI столітті
  • Музей Коюноглу — історичний та краєзнавчий
  • Мечеть Алаєттина сельджуцького часу, XIII століття
  • Медресе Бюйюк Каратай, зараз музей
  • Медресе Індже Мінаре, зараз музей прикладного мистецтва по дереву та каменю
  • Археологічний музей
  • Етнографічний музей
  • Мечеть Шемса Тебрізі та його могила
  • Мечеть Азізіє
  • Мечеть Іплікчі — найстаріша сельджуцька мечеть, побудована в 1202
  • Мечеть Шерефеттина, або мечеть Мевляни — османська мечеть, побудована в 1636
  • Мечеть Хаджі Хасана

Звичаї, пов'язані з місцевістю

В середині грудня щорічно проводяться фестивалі дервішів, що супроводжувалися танцями. Фестивалі носять більш світський, ніж релігійний характер.

Персоналії

Див. також

Література

  • W. M. Ramsay, Historical Geography of Asia Minor (1890);
  • St Paul the Traveller (1895);
  • G. Le Strange, Lands of the E. Caliphate (1905);
  • Данило Туптало, Житія святих (1711)

Посилання

Координати: 37°52′ пн. ш. 32°29′ сх. д. / 37.867° пн. ш. 32.483° сх. д. / 37.867; 32.483