Копистянський Адріян Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:58, 30 липня 2019, створена Леонід Панасюк (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Копистянський Адріян Володимирович
Народився 5 серпня 1883(1883-08-05)
Помер 20 січня 1938(1938-01-20) (54 роки)
Львів
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаСРСР СРСРПольща Польща
Діяльність письменник
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка

Адрія́н Володи́мирович Копистя́нський (* 5 серпня 1883 (в деяких джерелах зазначається 1871 рік) — † 20 січня 1938, Львів), український історик, член Ставропігійського братства, дотримувався русофільських поглядів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив навчання у Львівському університеті, викладав географію та історію у гімназії Станіслава, з 1928 року — в Академічній гімназії Львова.

В довоєнний час видав друком декілька історичних праць, серед них — праця про князя Михайла Сигізмундовича.

Протягом 1915—1924 років працював в Російській імперії та СРСР — відійшов при відступі царської армії з Галичини.

Після Жовтневого перевороту опинився в Сибіру, там очолює Карпато-руський комітет. Під його головуванням проведено два з'їзди комітету — в Челябінську та Омську та сформовано карпато-руський полк в складі збройних сил Колчака. В тому часі декларував пропозицію про приєднання Підкарпатської Русі до Росії.

З 1924 року — член Ставропігійського братства.

Очолював львівське Товариство імені Михайла Качковського, друкував популярні нариси з історії Галичини російською мовою.

Деякі його твори:

  • 1906 — «Князь Михайло Сигізмундович», «Квартильник історичний»,
  • 1917 — «З минулого Галицької Русі», «Торговий дім Якушев і К»,
  • 1917 — «Чи можливе відділення України від Росії?», Ростов-на-Дону,
  • 1927 — «Скит Манявський», Перемишль, накладом Українського Голосу,
  • 1929 — «Стара княжа Русь в народних піснях та переказах»,
  • 1930 — «Історичні праці І. І. Шараневича», Львів,
  • 1931—1933 — «Історія Руси», тритомник, довів до 12 століття, відстоював у ньому поняття історії Галицької Русі як сучасті загальноросійської історії,
  • 1935 — «Схема історії руської в теоретичних та практичних викладах професора Михайла Грушевського», «Земля Червенська»,
  • 1936 — «Матеріали, що стосуються історії львівського Ставропігіону», частина перша, Львів,
  • 1937 — «Музеї львівські та навчання історії в гімназіях нового зразка», «Відомості історично-дидактичні».

Джерела[ред. | ред. код]