Корисні копалини Демократичної Республіки Конго

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:41, 20 грудня 2017, створена Dim Grits (обговорення | внесок) (re-categorisation per CFD за допомогою AWB)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корисні копалини Демократичної Республіки Конго.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

ДР Конго займає 1-е місце серед країн світу за запасами руд кобальту, танталу, ґерманію і техн. алмазів, провідне місце на континенті за запасами руд міді, вольфраму, олова, ніобію, кадмію. Крім того, важливими к.к. є: нафта, газ, вугілля, золоті і срібні руди (табл.).

Таблиця. - Основні корисні копалини Конго (Заїр) станом на 1998-1999 рр.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Алмази, млн кар.

-природних

-ювелірних

 

 

50

4

 

 

4,2

0,9

Боксити, млн т

75

710

40 (Al2O3)

0,3

Вольфрам, тис. т

2

8

0,1 (WO3)

0,1

Залізні руди, млн т

50

2170

47 (Fe)

 

Золото, т

60

196

1,4 - 4 г/т

0,1

Кобальт, тис. т

2000

2500

0,31 (Со)

36

Марганцеві руди, млн т

2

70

38 (Mn)

0,1

Мідь, тис. т

23650

25800

3,98 (Cu)

3,5

Нафта, млн т

25,6

 

 

 

Пентоксид ніобію, тис. т

32

91

1,5

0,34

Олово, тис. т

210

400

0,2

 

Природний горючий газ, млрд м³

1

 

 

 

Свинець, тис. т

865

 

 

 

Срібло, т

2000

6000

200 г/т

0,4

Вугілля, млн т

600

1000

 

 

Цинк, тис. т

865

7000

2 (Zn)

0,3

Уран, тис. т

1,8

3,5

0,2

0,1

Пентоксид танталу, т

1800

4500

0,04 (Та2О5)

2,35

Берилій, тис. т

3

20

0,14 (ВеО)

1,3

Окремі види корисних копалин[ред. | ред. код]

Нафта і газ. У вузькій прибережній смузі шельфу виявлено декілька невеликих нафтових і газових родовищ, які належать до Кванза-Камерунського нафтогазоносного бас. Продуктивні пісковики нижньої і верхньої крейди на глиб. 400-950 м і 2300-3000 м. Нафта має густину 845-865 кг/м³, малосірчиста (0,11%), з високим вмістом парафіну. В центрі країни (500 тис. км²) виділяють Конголезький НГБ, виконаний континентальною теригенною товщею (до 5 км) палеозою-мезозою.

Вугілля. Основні родовища кам'яного вугілля знаходяться в пров. Шаба (Катанга) – басейни Лукуга і Луена-Луалаба. Вугленосними є породи верхнього карбону - пермі. Пласти залягають горизонтально або полого і придатні для відкритої розробки. Вугілля газове, із вмістом летких 30-34%, зольність 15-20%, вологість 5-6%, теплота згорання 20-22 МДж/кг.

Олово і вольфрам. За ресурсами олова Конго-Кіншаса займає 7-е місце серед країн світу (після Бразилії, Китаю, Індонезії, Малайзії, Таїланду і Росії) – 5,3% світових ресурсів (2,5 млн т). Родов. вольфрамових і олов'яних руд значні. Вони розташовані в районі Манієма на півночі країни.

Золото. Родов. руд золота в осн. корінні (райони Кіло, Мото і Намойа). Крім того, є багаті золотоносні розсипи та комплексні руди.

Кобальт, мідь, ґерманій, супутні метали. Демократична Республіка Конго має в своєму розпорядженні найбільші у світі запаси кобальту. Мідно-кобальтові родовища стратиформного типу приурочені до одного з найбільших районів розвитку мідянистих пісковиків – Катанга-Родезійського мідного поясу Центральної Африки. На території ДРК зосереджені стратиформні родов. мідних руд, де вони утворюють Мідний пояс (Катангський мідний пояс), що проходить по південній частині країни, в провінції Шаба (Катанга) і має протяжність 300 км. Руди комплексні – мідні, мідно-кобальтові і мідно-поліметалічні, приурочені до формації Роан (верх. протерозой) Катангської системи. Потужність рудних тіл – від 2 до 35 м, довжина за простяганням – від десятків метрів до 1 км і більше. Виразно виражена зона окиснення потужністю звичайно біля 70-80 м. Зона повторного збагачення виявлена слабо. Середні вмісти кобальту в первинних сульфідних рудах становлять 0.1-0.5%, рідше 1-2%, в окиснених – до декількох процентів. Руди представлені халькопіритом, сфалеритом, борнітом, халькозином, ковеліном, лінеїтом, каролітом, сферокобальтитом і окисними мінералами міді. Присутні ґерманій, срібло, кадмій, золото, платина, уран. Запаси ґерманію в комплексних мідно-цинкових рудах родовища Кіпуші найбільші у світі.

Рідкісні метали поширені в Кібарському поясі: танталоніобати, пірохлори в карбонатитах, берилієві та літієві руди. Осн. родов. танталових руд пов'язані з пегматитами пров. Ківу (родов.: Кабунга, Кабугірі, Чонка, Ньябесі, Ньєтубу, Лубілоква, Ньямембе, Вамері, Езезе, Біонга). Найбільшими є розсипи танталіту Ідіба. До найбільших у світі за запасами оксиду ніобію (400 тис. т, вміст в руді 0,5-1,34%) належить масив Луеш в пров. Ківу. Аналогічні пірохлорові руди розвідані в масиві Бінгі (200 тис. т, 2,4-3,6%). Запаси руд ніобію в пегматитах Півн. Лугула та ін. оцінюються в 580 тис. т оксиду ніобію. Ресурси берилію також пов'язані з комплексними рудами редкіснометалічних пегматитів (родов. Кабунга, Кабугірі, Кобо-Кобо і т.д.).

Алмази. Понад 60% алмазів К. представлені техн. сортами, 30-35% – напівдорогоцінними, і тільки 5% – ювелірними. Осн. запаси зосереджені в пров. Сх. Касаї і на кордоні з Анголою. Родовища корінні і розсипні (Касаї-Лунда). Найбагатші розсипи – Чіманга, Мбужі-Маї (Бакванга), Лубі, Касаї-Чікапа.

Малахіт. На Катангському мідному поясі зустрічається ювелірно-виробний малахіт (азур-малахіт).

Інші корисні копалини. В К. розташовані перспективні родов. марганцевого залізняку, бокситів, а також є руди і вияви урану, фосфоритів, азбесту, бариту, слюди, сірки.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]