Перегляд вихідного коду сторінки Корисні копалини України

[[Україна]] належить до провідних мінерально-сировинних держав світу. Поєднання різновікових (від [[архей|архею]] до [[кайнозой|кайнозою]]) структурних елементів, що сформувалися внаслідок вияву всіх властивих становленню [[земна кора|земної кори]] процесів, зумовило широкий діапазон [[корисні копалини|корисних копалин]], що становлять мінерально-сировинну базу країни. Україна, яка займає всього 0,4&nbsp;% земної суші і де проживає 0,8&nbsp;% населення [[Земля|планети]], має в своїх [[надра]]х 5&nbsp;% мінерально-сировинного потенціалу світу.<ref>За даними [[УНІАН]]</ref>

== Загальні характеристики ==
В Україні розвідано 20 тис. [[родовище|родовищ]] і проявів 111 видів корисних копалин<ref>За даними [[Геоінформ]]у</ref> (за даними [[УНІАН]]&nbsp;— 200 видів корисних копалин, 120 з яких використовує людство сьогодні). З них 7807 родовищ 94 видів корисних копалин мають промислове значення і враховуються [[Державний баланс запасів корисних копалин України|Державним балансом запасів]]. Найбільше економічне значення мають [[кам'яне вугілля]], [[нафта]] і [[природний газ|газ]], залізні і марганцеві [[руда (копалина)|руди]], [[самородна сірка]], [[кам'яна сіль|кам'яна]] і [[калійна сіль|калійна солі]], нерудні будівельні матеріали, [[мінеральні води]]. Їх родовища розташовані в різних геологічних регіонах України. За розвіданими запасами деяких корисних копалин Україна випереджає [[РФ]], [[США]], [[Велика Британія|Велику Британію]], [[Франція|Францію]], [[ФРН]], [[Канада|Канаду]] та ін. Зокрема, за запасами і видобутком залізних, марганцевих, титано-цирконієвих руд, багатьох видів неметалевої сировини Україна наприкінці XX&nbsp;ст. займала провідне місце серед країн [[СНД]], [[Європа|Європи]] і світу.

{|class="wikitable"
|+ Загальна картина запасів корисних копалин в Україні на кінець XX&nbsp;ст.
! rowspan=2; align=center | №<br/>п/п
! rowspan=2; align=center | [[Корисна копалина]], сорт, різновид
! rowspan=2; align=center | Одиниця вимірювання
! colspan=2; align=center | Кількість [[родовище|родовищ]]
! colspan=2; align=center | [[Балансові запаси]]<br/>категорії А+В+С1,<br/>на 01.01.99 р.
! colspan=2; align=center | Погашено запасів<br/>у 1998 році
|-
! Всього
! Розробл.
! Всього
! Розробл.
! Всього
! Розробл.
|-
! colspan=9; align=center | [[Горючі корисні копалини]]
|-
! colspan=9; align=center | Газоподібні
|-
| rowspan=3 | 1
| [[Газ природний]]
|
|
|
|
|
|
|
|-
| Вільний
| млн м³
| 245
| 135
| 1089580
| 790136
| 17305
| 22
|-
| Розчинений
| млн м³
| 109
| 88
| 37317
| 34165
| 723
| 15
|-
| rowspan=3 | 2
| [[Гелій]]
|
|
|
|
|
|
|
|-
| З вільного газу
| тис. м³
| 61
| 48
| 216867
| 167987
| -
| 4904
|-
| З розчиненого у нафті
| тис. м³
| 5
| 5
| 375
| 375
| -
| 2
|-
| rowspan=3 | 3
| [[Етан]]
|
|
|
|
|
|
|
|-
| З вільного газу
| тис. т
| 73
| 60
| 56371
| 44325
| -
| 920
|-
| З розчиненого у нафті
| тис. т
| 32
| 32
| 1530
| 1528
| -
| 44
|-
| rowspan=3 | 4
| [[Пропан]]
|
|
|
|
|
|
|
|-
| З вільного газу
| тис. т
| 73
| 60
| 30614
| 24653
| -
| 486
|-
| З розчиненого у нафті
| тис. т
| 32
| 32
| 1481
| 1479
| -
| 52
|-
| rowspan=3 | 5
| [[Бутан (сполука)|Бутани]]
|
|
|
|
|
|
|
|-
| З вільного газу
| тис. т
| 73
| 60
| 14032
| 11440
| -
| 257
|-
| З розчиненого у нафті
| тис. т
| 31
| 32
| 849
| 848
| -
| 23
|-
| 6
| Газ природний вугільних [[шахта|шахт]]
| тис. м³
| 125
| 76
| 153948,6
| 70473,5
| 387,25
| -
|-
| colspan=9; align=center | Рідкі
|-
| 7
| [[Нафта]]
| тис. т
| 134
| 87
| 141648
| 117204
| 2684
| -
|-
| 8
| [[Газовий конденсат]]
| тис. т
| 155
| 101
| 80286
| 56761
| 1163
| 153
|-
! colspan=9; align=center | Тверді
|-
| rowspan=3 | 9
| [[Вугілля]]
|
|
|
|
|
|
|
|-
| [[Буре вугілля|Буре]]
| тис. т
| 78
| 9
| 2583068
| 121326
| 1298
| 311
|-
| [[Кам'яне вугілля|Кам'яне]]
| тис. т
| 680
| 236
| 43038715
| 9521851
| 50597
| 7826
|-
| 10
| [[Торф]]
| тис. т
| 1561
| 505
| 660507
| 435496
| 856
| 55
|-
| 11
| [[Сапропель]]
| тис. т
| 274
| 8
| 56430
| 4754
| -
| -
|-
! colspan=9; align=center | [[Металічні корисні копалини]]
|-
! colspan=9; align=center | Руди [[чорні метали|чорних металів]]
|-
| 12
| [[Залізні руди|Руди заліза]]
| руда, тис. т
| 57
| 33
| 25947232
| 17545512
| 113256
| 4020
|-
| 13
| [[Марганцеві руди|Руди марганцю]]
| руда, тис. т
| 3
| 2
| 2262230
| 251628
| 5568
| 452
|-
! colspan=9; align=center | Руди [[кольорові метали|кольорових металів]]
|-
| 14
| [[Руди алюмінію]]
| руда, тис. т
| 1
| 0
| 18885
| -
| -
| -
|-
| rowspan=3 | 16
| rowspan=3 | [[Поліметалічні руди|Руди свинцю та цинку]]
|руда, тис. т
|
|
|22024
|
|
|
|-
|[[свинець]], тис. т
|3
|0
|301,5
|
|
|
|-
|[[цинк]], тис. т
|4
|0
|723,7
|
|
|
|-
! colspan=9; align=center | Руди [[рідкісні метали|рідкісних металів]]
|-
| rowspan=2 | 24
| rowspan=2 | [[Ртутні руди|Руди ртуті]]
|руда, тис. т
|11
|4
|5245
|5223
| -
| -
|-
|[[ртуть]], т
|
|
|5017
|4883
| -
| -
|-
! colspan=9; align=center | [[Хімічні елементи|Елементи]] розсіяні
|-
| rowspan=2 | 30
| rowspan=2 | [[Германій]]
| [[вугілля]], тис. т
|203
|87
|7684931
|2665669
|14360
|1867
|-
|[[германій]], т
|
|
|38082,04
|13894,11
|54,35
|6,67
|-
! colspan=9; align=center | [[Неметалічні корисні копалини]]
|-
! colspan=9; align=center | Гірничо-хімічні корисні копалини
|-
| rowspan=2 | 34
| rowspan=2 | [[Апатит]]
|руда, тис. т
|3
|0
|1955062
| -
| -
| -
|-
|[[Оксид фосфору(V)|Р<sub>2</sub>О<sub>5</sub>]], тис. т
|
|
|66694
| -
| -
| -
|-
| rowspan=2 | 35
| rowspan=2 | [[Барит]]
|руда, тис. т
|1
|0
|2522
| -
| -
| -
|-
|[[барит]], тис. т
|
|
|1009
| -
| -
| -
|-
| rowspan=2 | 36
| rowspan=2 | [[Бішофіт]]
|руда, тис. м³
|1
|0
|11900
| -
| -
| -
|-
|розчин м³/міс.
|
|
|720
| -
| -
| -
|-
| 37
| [[Бром]] (статичні запаси)
| [[ропа]] і [[розсол]]и, тис. т
| 2
| 2
| 216,02
| 216,02
| 1,79
| -
|-
| 38
| [[Сапоніт]]
| тис. т
| 1
| -
| 29638 (С2)
| -
| -
| -
|-
| 39
| Сировина [[карбонат]]на для вапнування кислих [[ґрунт]]ів
| Тис. т
| 31
| 2
| 88895
| 218
| 10
| -
|-
| 40
| Сировина для виробництва [[мінерал]]ьних [[пігмент]]ів
| тис. т
| 11
| 3
| 11324,3
| 1007,7
| 22,8
| 1
|-
| 41
| Сировина карбонатна для [[кормові додатки|кормових додатків]]
| тис. т
| 2
| 0
| 6625
| -
| -
| -
|-
| 42
| Сировина карбонатна для [[хімічна промисловість|хімічної промисловості]]
| тис. т
| 4
| 3
| 72323
| 59736
| 193
| 3
|-
| 43
| Сировина карбонатна для [[цукрова промисловість|цукрової промисловості]]
| тис. т
| 14
| 10
| 334479
| 212627
| 1074
| -
|-
| rowspan=2 | 44
| rowspan=2 | [[Сіль калійна]]
|сирі солі, тис.т
|13
|2
|2350576
|731743
|407
|40
|-
|[[Оксид калію|К<sub>2</sub>О]], тис.т
|
|
|250258
|78492
|43
|5
|-
| 45
| [[Кухонна сіль]]
| тис. т
| 14
| 11
| 16674149
| 11389999
| 3425
| 6346
|-
| rowspan=2 | 46
| rowspan=2 | [[Сіль магнієва]]
|сирі солі, тис. т
|5
|4
|1141875
|1141875
|407
|40
|-
|[[Оксид магнію|MgO]], тис. т
|
|
|87051,3
|86953,3
|105,5
|5
|-
| rowspan=2 | 47
| rowspan=2 | [[Сірка]]
|руда, тис. т
|12
|5
|525931
|295248
|423
|2
|-
|сірка, тис. т
|
|
|133051
|74428
|113
|1
|-
| rowspan=2 | 48
| rowspan=2 | [[Фосфорит]]
|руда, тис. т
|5
|1
|300004
|2007 (С2)
| -
| -
|-
|Р<sub>2</sub>О<sub>5</sub>, тис. т
|
|
|6663
|113
| -
| -
|-
| rowspan=2 | 49
| rowspan=2 | [[Флуор]]
|руда, тис. т
|2
|0
|905209
| -
| -
| -
|-
|флуор, тис. т
|
|
|2923,6
| -
| -
| -
|-
! colspan=9; align=center | Гірничорудні корисні копалини
|-
| 50
| [[Бурштин]]
| -
| 2
| 2
| -
| -
| -
| -
|-
| 51
| Глини [[бентоніт]]ові
| тис. т
| 6
| 3
| 61054
| 60460
| 122
| 6
|-
| rowspan=2 | 52
| rowspan=2 | [[Графіт]]
|руда, тис. т
|5
|1
|125748
|96889
|72
|3
|-
|графіт. тис. т
|
|
|7836,7
|6148,7
|4,6
|0,2
|-
| 53
| [[Каолін]]
| тис. т
| 34
| 22
| 451551,75
| 222532,75
| 1237,25
| 99
|-
| 54
| [[Озокерит]]
| т
| 3
| 1
| 191993
| 113679
| -
| -
|-
| 55
| [[Онікс]] мармуровий
| т
| 1
| 0
| 213(С2)
| -
| -
| -
|-
| 56
| [[Родоніт]]
| т
| 1
| 0
| 419(С2)
| -
| -
| -
|-
| rowspan=2 | 57
| rowspan=2 | [[Сировина абразивна]]
|руда, тис. т
|4
|3
|54235,1
|49799,1
|33,4
| -
|-
|[[мінерал]], тис.т
|
|
|4102,6
|3429,6
|1,2
| -
|-
| 58
| Сировина п'єзооптична
| -
| 1
| 1
| -
| -
| -
| -
|-
| 59
| Сировина польовошпатова
| тис. т
| 7
| 4
| 6833,28
| 6206,28
| 13,88
| 1,03
|-
| 60
| [[Сланець]] [[пірофіліт]]овий
| тис. т
| 2
| 0
| 1780
| -
| -
| -
|-
| 61
| [[Цеоліт]]и
| тис. т
| 3
| 2
| 130402
| 130123
| 14
| 1
|-
! colspan=9; align=center | Нерудні корисні копалини для металургії
|-
| 62
| [[Вапняк]] [[флюс]]овий
| тис. т
| 14
| 7
| 2468368
| 1551824
| 20231
| 1111
|-
| 63
| [[Глина]] для [[вогнетрив]]ів
| тис. т
| 20
| 8
| 519519
| 307657
| 1718
| 182
|-
| 64
| [[Доломіт]] для металургії
| тис. т
| 8
| 4
| 424403
| 134988
| 247
| 36
|-
| 65
| [[Кварцит]] і [[кварц]] для вогнетривів
| тис. т
| 6
| 5
| 168561
| 153353
| 833
| 2
|-
| 66
| [[Магнезит]]
| тис. т
| 1
| 0
| 105134
| -
| -
| -
|-
| 67
| [[Піски формувальні|Пісок формувальний]]
| тис. т
| 22
| 10
| 882714
| 682897
| 5633
| 332
|-
| rowspan=2 | 68
| rowspan=2 | [[Плавиковий шпат]]
|руда, тис.т
|1
|0
|1927
| -
| -
| -
|-
|[[флуорид кальцію|CaF<sub>2</sub>]], тис.т
|
|
|1231
| -
| -
| -
|-
| rowspan=2 | 69
| rowspan=2 | [[Сировина високоглиноземна]]<br/>([[дистен]]-[[силіманіт]])
|руда, тис.м³
|2
|1
|181767
|153713
|3622
|206
|-
|мінерал, тис.т
|
|
|3126,4
|1966,4
|68
|3,7
|-
| 70
| [[Ставроліт]]
| тис. т
| 1
| 1
| 1974
| 1974
| 50
| 3
|-
! colspan=9; align=center | Корисні копалини для будівництва
|-
| rowspan=2 | 71
| rowspan=2 | [[Бітум]]
|вугілля, тис. т
|18
|3
|197116
|15800
|209
|60
|-
|бітум, тис. т
|
|
|3126,4
|1966,4
|68
|3,7
|-
| 72
| [[Вапняк]] для випалювання на [[вапно]]
| тис. т
| 92
| 31
| 751129
| 460419
| 1728
| 11
|-
| 73
| [[Гіпс]] та [[ангідрит]]
| тис. т
| 35
| 9
| 457624
| 202878
| 396
| 128
|-
| 74
| [[Глина]] тугоплавка
| тис. т
| 23
| 11
| 106451
| 62355
| 287
| 20
|-
| 75
| [[Камінь]] будівельний
| тис. м³
| 711
| 326
| 9298769
| 4663159
| 17573
| 214
|-
| 76
| Камінь облицювальний
| тис. м³
| 157
| 84
| 378677
| 214704
| 214
| -
|-
| 77
| Камінь пиляний
| тис. м³
| 188
| 113
| 1032351
| 634281
| 1135
| 465
|-
| 78
| [[Крейда]] будівельна
| тис. т
| 66
| 22
| 505210
| 215226
| 497
| 13
|-
| 79
| [[Мергель]] будівельний
| тис. м³
| 1
| 0
| 284
| -
| -
| -
|-
| 80
| [[Пісок]] будівельний
| тис. м³
| 344
| 117
| 2637174
| 1017534
| 4678
| 317
|-
| 81
| Пісок для пісочниць [[локомотив]]ів
| тис. м³
| 8
| 2
| 12109
| 3680
| 47
| -
|-
| 82
| Сировина для [[закладання виїмкового простору]]
| тис. т
| 4
| 3
| 221241
| 219787
| 224
| 839
|-
| 83
| Сировина для [[мінеральна вата|мінеральної вати]] та [[мінеральні волокна|волокон]]
| тис. т
| 4
| 2
| 134454
| 1193
| 13
| 3
|-
| 84
| Сировина [[керамзит]]ова
| тис. м³
| 53
| 19
| 317977
| 83076
| 156
| 1
|-
| 85
| Сировина крем'яна ([[кристобаліт]]-[[опал]]ова)
| тис. м³
| 5
| 1
| 43575
| 2899
| -
| -
|-
| 86
| Сировина [[перліт]]ова
| тис. м³
| 3
| 2
| 48034
| 15317
| 14
| 2
|-
| 87
| Сировина петрургічна
| тис. т
| 1
| 0
| 26038
| -
| -
| -
|-
| 88
| Сировина [[скло|скляна]]
| тис. т
| 29
| 11
| 247927
| 57968
| 692
| 32
|-
| 89
| Сировина [[цегла|цегельно]]-[[черепиця|черепична]]
| тис. м³
| 1818
| 839
| 2404200
| 987909
| 2677
| 98
|-
| 90
| Сировина [[цемент]]на
| тис. т
| 38
| 22
| 3086370
| 1826554
| 8289
| 158
|-
| 91
| [[Сланець]] [[меніліт]]овий
| тис. т
| 2
| 1
| 3770
| 11
| 81
| -
|-
| 92
| Суміш піщано-[[гравій]]на
| тис. м³
| 43
| 13
| 260134
| 40171
| 125
| 1
|-
! colspan=9; align=center | [[Підземні води]]
|-
| 93
| Прісні
| тис. м³/добу
| 917
| 541
| 14797,9
| 9845,34
| 4186,228
| 122,153
|-
| 94
| [[Мінеральні води|Мінеральні]]
| м³/добу
| 149
| 113
| 65522,9
| 56541,4
| 1283,925<br/>тис. м³/рік
| 304,993<br/>тис. м³/рік
|-
| 95
| Промислові
| тис. м³/добу
| 1
| 1
| 33,6
| 33,6
| -
| -
|-
| 96
| [[Термальні води|Термальні]]
| тис. м³/добу
| 2
| 1
| 5,283
| 0,871
| 6,3
| -
|-
|}

== [[Нафта]] і [[природний газ]] ==
[[Зображення:Boryslaw 1920 post card.jpg|right|thumb|Панорама м. Борислава. Нафтові вежі. Поштова листівка 1920-ті рр.|300px]]
Наприкінці [[20 століття|ХХ століття]] в Україні було відомо близько 350 родовищ [[вуглеводні]]в (нафти, газу і конденсату) у трьох нафтогазоносних регіонах: [[Західний нафтогазоносний регіон України|Західному]], [[Східний нафтогазоносний регіон України|Східному]] та [[Південний нафтогазоносний регіон України|Південному]]. Державним балансом запасів враховано 133 родовища нафти, 151 родовище газового конденсату та 289 родовищ природного газу (з них газових 79 родовищ; більшість родовищ комплексні: газоконденсатних&nbsp;— 98; нафтогазоконденсатні&nbsp;— 53 родовища; газонафтові і нафтогазові&nbsp;— 11 родовищ). На 48 родовищах підраховано запаси розчиненого газу.

Початкові розвідані [[Запаси корисних копалин|запаси]] нафти та газового конденсату категорії А+В+С1 на 01.01.1998&nbsp;р. становили відповідно 433,9&nbsp;млн т та 140,8&nbsp;млн т. Враховуючи [[Запаси корисних копалин|ступінь розвіданості]] початкових потенційних ресурсів нафти (близько 33&nbsp;%) і газового конденсату (близько 37&nbsp;%) і ступінь виробленості (відповідно, близько 22&nbsp;% і 16&nbsp;%) потенційні видобувні ресурси нафти, які залишаються в надрах на кінець XX століття, оцінюються в 1043&nbsp;млн т, газового конденсату&nbsp;— 316&nbsp;млн т. З них нерозвідані ресурси&nbsp;— 896&nbsp;млн т нафти та 295&nbsp;млн т конденсату.

[[Балансові запаси корисних копалин|Балансові запаси]] горючих газів категорії А+В+С1 на 01.01.[[1998]]&nbsp;р. становлять 1136&nbsp;млрд м³, [[Забалансові запаси корисних копалин|позабалансові]]&nbsp;— близько 10&nbsp;млрд м³. Перспективні ресурси газу категорії С3 оцінюються в 712&nbsp;млрд м³ (139 перспективних площ на 47 родовищ). Прогнозні ресурси категорії D1+D2&nbsp;— 2816&nbsp;млрд м³, в тому числі вільного газу&nbsp;— 2651,8&nbsp;млрд м³.

За іншими даними ([[Бизов Володимир Федорович|В. Бизов]] та інші) на перспективній площі, яка становить близько 40&nbsp;% всієї території країни, потенційні ресурси вуглеводнів оцінюються в 8643,7&nbsp;млн т [[умовне паливо|умовного палива]]. З них [[природний газ]] становить 79,8, [[нафта]]&nbsp;— 12,5, [[конденсат]]&nbsp;— 5,3 і розчинений в нафті газ&nbsp;— 2,4&nbsp;%. У межах суші зосереджено 6264,8, а на акваторіях [[Чорне море|Чорного]] і [[Азовське море|Азовського морів]]&nbsp;— 2378,9&nbsp;млн т умовного палива (все&nbsp;— станом на [[2000]] рік).

Станом на 01.01.2000 Державним балансом України враховано 320 родовищ вуглеводневої сировини, 138,283&nbsp;млн т нафти, 1 118&nbsp;млрд м³ газу, 79483 тис. т конденсату.

[[Файл:Нафта Чернігівщини1.JPG|міні|ліворуч|150пкс|Знак на '''Гнідинцівській площі'''&nbsp;— пам'ятка початку видобутку нафти у 1959&nbsp;р.]]
Основною є [[Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область]], відкрита в 1950-ті рр., з перспективною площею близько 78 тис. км². Нафтові і газові [[Поклади корисних копалин|поклади]] приурочені до нещільних зон порід кристалічного фундаменту і відкладів [[Девонський період|девонського]], [[кам'яновугільний період|кам'яновугільного]], [[Пермський період|пермського]], [[тріас]]ового і [[юрський період|юрського]] періодів. Вони містяться в [[теригенні породи|теригенних]] і карбонатних породах. Нафта малосірчиста, містить багато легких фракцій, густина її 850—860 кг/м³. Газ [[метан]]овий (до 98,5&nbsp;%), сума важких вуглеводнів змінюється від десятих часток до декількох %. Кількість продуктивних [[горизонт (гірництво)|горизонтів]]&nbsp;— 45, потужність нафтогазоносних відкладів близько 1000&nbsp;м. Нафтові відклади залягають переважно на глибині до 4500&nbsp;м, газові і газоконденсатні&nbsp;— до 5000-6000&nbsp;м. Найбільші родовища газу&nbsp;— [[Шебелинське газоконденсатне родовище|Шебелинське]], [[Західно-Хрестищенське газоконденсатне родовище|Західно-Хрестищинське]], [[Єфремівське газоконденсатне родовище|Єфремівське]] (сумарні запаси перевищують 970&nbsp;млрд м³). Найбільші нафтові родовища&nbsp;— [[Леляківське нафтогазоконденсатне родовище|Леляківське]], [[Леляківське нафтогазоконденсатне родовище|Гнідницівське]], [[Глинсько-Розбишівське нафтогазоконденсатне родовище|Глинсько-Розбищівське]], які дали понад 70&nbsp;% нафти Дніпровсько-Прип'ятської газонафтоносної провінції.

[[Карпатська нафтова область]] охоплює [[Передкарпаття]], [[Українські Карпати]] і [[Закарпаття]]. Більшість родовищ тяжіють до [[Передкарпатський прогин|Передкарпатського прогину]]. Поклади нафти зосереджені в [[палеоген]]ових, а газу&nbsp;— у верхньоюрських, верхньокрейдових та [[міоцен]]ових відкладах. Глибина залягання нафтових родовищ 500-4800&nbsp;м, газових 100-5000&nbsp;м. Поклади вуглеводнів приурочені головним чином до [[пісковик|піщаних]], рідше карбонатних товщ. Нафта малосірчиста, вміст [[парафін]]у 7-10&nbsp;%, густина 800—900 кг/м³, газ [[метан]]овий (93-99&nbsp;%). Найбільші родовища&nbsp;— [[Долинське нафтове родовище|Долинське]] і [[Бориславське нафтогазоконденсатне родовище|Бориславське]].

[[Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна провінція]] охоплює [[Причорноморська западина|Причорноморську западину]] з [[Кримський півострів|Кримським півостровом]], [[акваторія|акваторію]] Чорного і Азовського морів. Тут розвідано понад 60 родовищ нафти і газу. Промислові газові, газоконденсатні та нафтові поклади розташовані в палеогенових і нижньокрейдових [[гірські породи|гірських породах]] на глибині 100-4500&nbsp;м. У підводних [[надра]]х Чорного моря родовища газу є на глибині 300—750&nbsp;м. Найбільші газові родовища&nbsp;— [[Штормове газоконденсатне родовище|Штормове]], [[Фонтанівське газоконденсатне родовище|Фонтанівське]], [[Голицинське газоконденсатне родовище|Голицинське]]. Переважна більшість вуглеводневих родовищ пов'язана з зонами глибинних розломів.

За оцінками експертів у Східному районі доцільно особливо уважно вивчити промислову газоносність [[стратиграфія|стратиграфічно]] і [[літологія|літологічно]] екранованих пасток, карбонатних порід різного віку, [[докембрій]]ських і [[Девонський період|девонських]] утворень. У Західному регіоні перспективними на нафту і газ є під[[насув]]ні частини геологічних розрізів, а також глибокі горизонти Передкарпаття і [[Карпати|Карпат]]. У Південному районі найбільш перспективні піднасувні комплекси [[Переддобруджинський прогин|Переддобруджинського прогину]] і [[палеозой]]ські карбонатні товщі Західного Причорномор'я.

Оцінка ресурсів і запасів [[метан]]у [[вугілля|вугільних]] [[родовище|родовищ]] в Україні за різними джерелами різна. За даними [[Геоінформ]]у ресурси метану у вугільних пластах становлять 491&nbsp;млрд м³, а за межами діючих [[шахта|шахт]]&nbsp;— 592&nbsp;млрд м³. Ресурси вільного метану у вмісних породах становлять 37,65&nbsp;млрд м³. За даними різних експертів (В.&nbsp;М.&nbsp;Івашин, В.&nbsp;І.&nbsp;Саранчук та інші) оцінка запасів метану коливається від 4&nbsp;трлн. м³ (1998) до 12&nbsp;трлн. м³ (2002).

: ''Див. також [[Нафтові, газові та газоконденсатні родовища України|Список нафтогазових і газоконденсатних родовищ]], [[Нафтогазоносні регіони України]]''.

== [[Вугілля]] ==

Вугілля є єдиною [[вуглеводні|вуглеводневою]] [[корисні копалини|викопною]] [[сировина|сировиною]], [[запаси корисних копалин|запаси]] якої можуть забезпечити потреби промисловості і енергетики України в найближчі 200—500 років. У паливно-енергетичному балансі України вугілля займає провідне місце. Якщо в структурі світових запасів вуглеводневої викопної сировини [[вугілля]] становить 67&nbsp;%, [[нафта]]&nbsp;— 18&nbsp;% і [[природний газ|газ]]&nbsp;— 15&nbsp;%, то в Україні відповідно 94,5&nbsp;%, 2&nbsp;% і 3,6&nbsp;% (за іншими даними: вугілля&nbsp;— 97,4&nbsp;%; нафта і газ&nbsp;— 2,6&nbsp;%).

Ресурси вугілля в Україні до глибини 1500&nbsp;м за станом на 01.01.[[1999]]&nbsp;р. становлять 117,2&nbsp;млрд т, з яких 45,8&nbsp;млрд т розвідані [[балансові запаси]], в числі яких 32,1&nbsp;млрд т&nbsp;— енергетичне вугілля і 13,7&nbsp;млрд т&nbsp;— коксівне. [[Запаси]] кам'яного вугілля категорій А+В+С1 в Україні на кінець XX століття за українськими джерелами становили близько 43,1&nbsp;млрд т, категорії С2&nbsp;— 10,1&nbsp;млрд т. Запаси [[кам'яне вугілля|кам'яного вугілля]] зосереджені в [[Донбас|Донецькому]] і [[Львівсько-Волинський басейн|Львівсько-Волинському басейнах]] (94,9&nbsp;% від загальних запасів вугілля України&nbsp;— 92,4&nbsp;%&nbsp;— в Донецькому і 2,5&nbsp;%&nbsp;— у Львівсько-Волинському). Понад третина запасів цих басейнів&nbsp;— [[кокс]]івне вугілля. Вугленосними є теригенно-карбонатні [[гірські породи]] [[Кам'яновугільний період|кам'яновугільного]] періоду.

Основний вугільний басейн - Донбас поділяється на 30 вугленосних районів:
[[Файл:Вугленосні райони Донбасу.svg|thumb|center|600px|'''Схема розташування вугленосних районів Донецького басейну:'''<br/>1&nbsp;—&nbsp;[[Петриківський вугленосний район|Петриківський]], 2&nbsp;—&nbsp;[[Новомосковський вугленосний район|Новомосковський]], 3&nbsp;— [[Петропавлівський вугленосний район|Петропавлівський]], 4&nbsp;—&nbsp;[[Південно-Донбаський вугленосний район|Південно-Донбаський]], 5&nbsp;—&nbsp;[[Покровський вугленосний район|Покровський]], 6&nbsp;—&nbsp;[[Донецько-Макіївський вугленосний район|Донецько-Макіївський]], 7&nbsp;—&nbsp;[[Амвросієвський вугленосний район|Амвросієвський]], 8&nbsp;—&nbsp;[[Торезько-Сніжнянський вугленосний район|Торезько-Сніжнянський]]; 9&nbsp;—&nbsp;[[Центральний вугленосний район|Центральний]], 10&nbsp;—&nbsp;Північно-західні окраїни Донбасу; 11&nbsp;—&nbsp;[[Старобільська вугленосна площа|Старобільська площа]], 12&nbsp;—&nbsp;[[Лисичанський вугленосний район|Лисичанський]]; 13&nbsp;—&nbsp;[[Алмазно-Мар'ївський вугленосний район|Алмазно-Мар'ївський]]; 14&nbsp;—&nbsp;[[Селезнівський вугленосний район|Селезнівський]], 15&nbsp;—&nbsp;[[Луганський вугленосний район|Луганський]], 16&nbsp;—&nbsp;[[Краснодонський вугленосний район|Краснодонський]]; 17&nbsp;—&nbsp;[[Ореховський вугленосний район|Ореховський]]; 18&nbsp;—&nbsp;[[Боково-Хрустальський вугленосний район|Боково-Хрустальський]]; 19&nbsp;—&nbsp;[[Должансько-Ровенецький вугленосний район|Должансько-Ровенецький]]; 20&nbsp;—&nbsp;[[Міуський вугленосний район|Міуський]], 21&nbsp;—&nbsp;[[Шахтинсько-Несвітаєвський вугленосний район|Шахтинсько-Несвітаєвський]]; 22&nbsp;—&nbsp;[[Задонський вугленосний район|Задонський]], 23&nbsp;—&nbsp;[[Суліна-Садкінський вугленосний район|Суліна-Садкінський]]; 24&nbsp;—&nbsp;[[Гуково-Звєрєвський вугленосний район|Гуково-Звєрєвський]]; 25&nbsp;—&nbsp;[[Червонодонецький вугленосний район|Червонодонецький]]; 26&nbsp;—&nbsp;[[Каменсько-Гундорівський вугленосний район|Каменсько-Гундорівський]]; 27&nbsp;—&nbsp;[[Білокалітвенський вугленосний район|Білокалітвенський]]; 28&nbsp;—&nbsp;[[Тадинський вугленосний район|Тадинський]]; 29&nbsp;—&nbsp;[[Міллеровський вугленосний район|Міллеровський]]; 30&nbsp;—&nbsp;[[Цимлянський вугленосний район|Цимлянський]].]]

На [[2000]] рік [[запаси корисних копалин|розвідані запаси]] промислових категорій вугілля [[Донбас]]у становлять 57,5&nbsp;млрд т і перспективні ще 18,3&nbsp;млрд т. Найбільші запаси газового вугілля&nbsp;— 27,5; запаси [[антрацит]]ів становлять 13,8; коксівного вугілля&nbsp;— 9,8; пісного&nbsp;— 6,3&nbsp;млрд т. При річному видобутку 100&nbsp;млн т цих запасів вистачає на 570 років.

Умови залягання вугілля в Донбасі складні: глибина&nbsp;— 1200&nbsp;м, товщина пластів&nbsp;— 0,5-2,0&nbsp;м, висока крутизна падіння пластів. Це ускладнює видобуток вугілля і зумовлює його високу собівартість. Видобуток вугілля у Львівсько-Волинському басейні менш складний, товщина пластів тут досягає 2&nbsp;м і запаси становлять 1&nbsp;млрд т.

Родовища [[буре вугілля|бурого вугілля]] зосереджені у [[Дніпровський вугільний басейн|Дніпровському вугільному басейні]], частково в межах Донецького басейну, а також в [[Закарпатська область|Закарпатській]], [[Полтавська область|Полтавській]], [[Харківська область|Харківській]] областях. Більшість промислових [[Поклади корисних копалин|покладів]] пов'язана з гірськими породами [[палеоген]]у і [[неоген]]у. Головні родовища&nbsp;— Коростишівське ([[Житомирська область]]), Звенигородське ([[Черкаська область]]), Олександрійське ([[Кіровоградська область]]), а також Андрушівське, Козацьке, Новомиргородське, Морозівське та інші. [[Балансові запаси]] бурого вугілля складають близько 5&nbsp;% від загальних запасів вугілля України. В абсолютних оцінках запаси бурого вугілля категорій А+В+С1 в Україні на кінець XX століття за українськими джерелами становили близько 2,6&nbsp;млрд т, категорії С2&nbsp;— 0,3&nbsp;млрд т.

На початку XXI століття запаси бурого вугілля за оцінками становлять 2-6&nbsp;млрд т, у тому числі 0,5&nbsp;млрд т придатні для [[Відкрита розробка родовищ|відкритого видобутку]].

{| class="wikitable"
! Родовища вугілля
! Запаси (млн т)
! Річний видобуток (млн т)
|-
| [[Донецький басейн]]
| 52814
| 71,1
|-
| [[Львівсько-Волинський басейн]]
| 1437
| 3,6
|-
| [[Дніпровський басейн]]
| 2186,7
| 1,4
|}

== [[Горючі сланці]] ==

На межі [[Кіровоградська область|Кіровоградської]] і [[Черкаська область|Черкаської]] областей відкриті запаси горючих сланців (3,7&nbsp;млрд т). Основні їх поклади зосереджені в [[Бовтишська западина|Бовтишській западині]] і приурочені до [[гірські породи|гірських порід]] [[палеоген]]у. Виділено 5 горизонтів потужністю 2-40&nbsp;м, що залягають на глибинах 180—500&nbsp;м. Вміст [[кероген]]у 30-40&nbsp;%, вихід [[смола|смол]] 10-20&nbsp;%, [[зольність]] 50-60&nbsp;%, [[теплота згоряння]] 10-16 [[МДж]]/[[кг]]. Поклади горючих сланців виявлені також в межах [[Дніпровсько-Донецька западина|Дніпровсько-Донецької западини]], [[Волино-Подільська плита|Волино-Подільської плити]], в [[Карпати|Карпатах]] і [[Кримські гори|Кримських горах]]. [[Менілітові сланці]] у великій кількості залягають у Карпатах.

== [[Торф]] ==

В Україні є понад 2500 родовищ торфу ([[Державний баланс запасів корисних копалин України|Держбалансом]] враховано понад 1560), запаси якого оцінюють у 2,2&nbsp;млрд т. Поклади торфу розміщені в основному у [[Волинська область|Волинській]], [[Рівненська область|Рівненській]], [[Київська область|Київській]], [[Чернігівська область|Чернігівській]] і [[Львівська область|Львівській]] областях.

В зональному розрізі в Україні виділяють п'ять торфово-болотних областей: [[Полісся]] (58&nbsp;% запасів торфу-сирцю), [[Мале Полісся]] (7&nbsp;%), [[Лісостеп]] (35,9&nbsp;%), [[Степ]] (0,4&nbsp;%), [[Карпати]] і [[Прикарпаття]] (2,9&nbsp;%). Крім того, на території України відомі поклади [[сапропель|сапропелю]] (близько 350 родовищ, Держбалансом враховано 274 родовищ).

{{main|Торфово-болотні області і райони України}}

== Рудні корисні копалини ==

=== [[Залізо]] ===

'''Див.''' ''[[Залізорудна промисловість України]]'', ''[[Металічні корисні копалини України]]''
[[Файл:Вид с копра шахты "Гигант" на отвалы карьера "Северный" (запад). Вдали - Карнаватка.jpg|міні|Загальний вигляд кар'єру «Північний». [[Криворізький залізорудний басейн]].]]
За розвіданими запасами [[залізні руди|залізних руд]] перші три позиції займають [[Україна]], [[Росія]], [[Австралія]] (станом на 2000 рік). При цьому відносні оцінки їх частки у світових запасах за різними джерелами різні. Вітчизняні джерела наводять таке співвідношення розвіданих запасів заліза в країнах світу: Україна&nbsp;— 16&nbsp;%; Росія і Австралія&nbsp;— по 15&nbsp;%; [[Китай]]&nbsp;— 11&nbsp;%; [[США]]&nbsp;— 9&nbsp;%; [[Бразилія]] і [[Казахстан]]&nbsp;— по 6&nbsp;%; інші країни&nbsp;— 22&nbsp;% [ж-л «Мінеральні ресурси», 2000]. Російські аналітично-інформаційні джерела наводять інші дані щодо розвіданих [[запаси корисної копалини|запасів]] залізних руд: Росія&nbsp;— 16,9&nbsp;%; Австралія&nbsp;— 10,4&nbsp;%; Україна&nbsp;— 9,7&nbsp;%; США&nbsp;— 9,3&nbsp;%; Китай&nbsp;— 5,2&nbsp;% (1999).

Загальні запаси залізних руд в Україні оцінюються в 27,4&nbsp;млрд т (категорія А+В+С1). З 88 [[родовище|родовищ]] 60 розташовані в [[Криворізький залізорудний басейн|Криворізькому басейні]], запаси якого становлять 18,7&nbsp;млрд т. Запаси залізної руди в [[Кременчуцький басейн|Кременчуцькому басейні]] оцінюють в 4,5&nbsp;млрд т, а в [[Білозерський залізорудний район|Білозерському залізорудному районі]] ([[Запорізька область]]) вони становлять 2,5&nbsp;млрд т. У [[Керченське родовище|Керченському родовищі]] залягає 1,4&nbsp;млрд т. Прогнозні запаси залізних руд в Україні оцінюються в 20&nbsp;млрд т. Значна їх кількість залягає близько до поверхні і видобуток ведеться [[відкрита розробка родовищ|відкритим способом]]. Зарубіжні експерти оцінюють запаси залізних руд в Україні в 30&nbsp;млрд т.<ref name="MAR2002">Mining Annual Review 2002</ref>

За матеріалами [[Державний інформаційний геологічний фонд України|Державного інформаційного геологічного фонду України]] запаси залізних руд категорій, що не розробляються А+В+С1 оцінюється в 26,1&nbsp;млрд т, а категорії С2&nbsp;— в 4.3&nbsp;млрд т; запаси категорій, що розробляються А+В+С1 становлять 17.7&nbsp;млрд т, категорії С2&nbsp;— 2,7&nbsp;млрд т. Серед руд родовищ основного Криворізького басейну виділяються багаті ([[магнетит]]ові і [[гематит]]-магнетитові з середнім вмістом заліза 58,1&nbsp;%) і бідні (залізисті [[кварцит]]и зі середнім вмістом заліза 33,3&nbsp;%).

Родовища залізних руд метаморфогенні, пов'язані з залізисто-кременистими формаціями [[докембрій|докембрію]] ([[Криворізький залізорудний басейн|Кривбас]], Кременчуцький, Приазовський, Білозерський та інші райони) і осадовими породами [[неоген]]у ([[Керченський басейн]]). Основні запаси пов'язані з першим типом. Серед них виділяють: [[багаті руди]] (вміст [[Fe]] 46-70&nbsp;%) та залізисті кварцити (10-45&nbsp;%). Багаті руди переважно гематитові. [[Рудне тіло|Рудні тіла]] пластові, стовпоподібні та лінзові потужністю від 2-4 до 100—120&nbsp;м. Залізисті кварцити за [[мінерал]]ьним складом поділяються на магнетитові і гематитові (окиснені). Потужність промислових пластових рудних тіл від 10 до 500—600&nbsp;м. Осадові залізні руди представлені пластами (від 2-3 до 15 м) бурих [[ооліт]]ових [[залізняк]]ів переважно гідроґьотивого складу (вміст Fe 32-40&nbsp;%).

За даними [[Криворізький технічний університет|Криворізького технічного університету]] на 2000 рік загальні розвідані запаси залізних руд в Україні становили 32,597&nbsp;млрд т, в тому числі [[промислові запаси|промислові]] 28,124&nbsp;млрд т. З них 68,5&nbsp;% руд зосереджено в Криворізькому залізорудному басейні, у Кременчуцькому залізорудному районі промислові запаси залізняку становлять 4,65&nbsp;млрд т, а в Білозерському 0,543&nbsp;млрд т. [[Приазовський залізорудний район]] є резервною базою, де зосереджено близько 3,0&nbsp;млрд т розвіданих запасів руд, з яких 0,9&nbsp;млрд т&nbsp;— легкозбагачувані високоякісні магнетитові кварцити.

{|class="wikitable"
! Родовища заліза
! Запаси (млн т)
! Річний видобуток (млн т)
! Вміст заліза (%)
|-
|Горішнє-Плавинське
|1310
|11,6
|35,1
|-
|Петровське
|312,5
|2,7
|32,68
|-
|Галещинське
|240
|—
|58,5
|-
|Південно-Білозірське
|235
|3,2
|62,0
|}

=== [[Манган (елемент)|Марганець]] ===

За запасами і ресурсами марганцевих руд Україна займає 1-е місце в [[Європа|Європі]] і 2-е місце в світі (після [[Південно-Африканська Республіка|ПАР]]). Головні запаси (близько 2,28&nbsp;млрд т) зосереджені в [[Нікопольський марганцеворудний басейн|Нікопольському марганцеворудному басейні]] (33&nbsp;% розвіданих запасів країни) і [[Велико-Токмацьке родовище|Велико-Токмацькому родовищі]] (67&nbsp;%).

Руди [[осадові гірські породи|осадові]], приурочені до відкладів [[олігоцен]]у. Рудні пласти, що залягають на глибині 10-100&nbsp;м, мають потужність 0,65-3,6 м (середня&nbsp;— 2 м), являють собою теригенну пачку з включеннями [[конкреції|конкрецій]], [[пізоліти|пізолітів]], [[ооліти|оолітів]], прошарків рудної речовини. Вміст [[Mn]] 14,5-32,1&nbsp;%. Виділяють три типи руд: карбонатні (77&nbsp;% запасів України при середньому вмісті марганцю 21,9&nbsp;%, переважна їх частина&nbsp;— у Велико-Токмацькому родовищі), [[оксид]]ні (15&nbsp;% запасів країни при вмісті марганцю 28,6&nbsp;%, переважають на Нікопольському родовищі) і змішані (8&nbsp;% запасів при середньому вмісті 25&nbsp;%). Руди [[фосфор]]исті (в середньому 0,25&nbsp;%).

Головні родовища: Велико-Токмацьке, Зеленодільське, Орджонікідзівське, Марганцівське, Нікопольське. Запаси марганцевих руд України категорій А+В+С1 на 01.01.98 р. становили 2,27&nbsp;млрд т (на 2000&nbsp;р.&nbsp;— 2,5&nbsp;млрд т). На початку XXI&nbsp;ст. проводяться пошуки оксидних і оксиднокарбонатних марганцевих руд в інших районах [[Український кристалічний щит|Українського щита]]; найбільш перспективними вважаються межиріччя [[Дніпро (річка)|Дніпра]] і [[Інгулець (річка)|Інгульця]], [[Інгул]]у і Інгульця.

{|class="wikitable"
!Родовища марганцю
!Запаси (млн т)
!Річний видобуток (млн т)
!Вміст марганцю (%)
|-
|[[Нікопольський марганцеворудний басейн|Нікопольський басейн]]
|704,8
|4,98
|23
|-
|[[Токмацьке родовище]]
|1578,5
|—
|25,8
|}

=== [[Мідь]] ===

Наприкінці XX&nbsp;ст. в межах [[Волино-Подільська плита|Волино-Подільської плити]] в трапових покровах [[базальт]]ів в інтервалі глибин 200—600&nbsp;м відкриті великі запаси [[самородні елементи|самородної]] [[мідь|міді]], аналог відомих родовищ району [[Великі Озера|Великих Озер]] ([[США]]). Прогнозні ресурси міді категорій Р1+Р2+Р3 з вмістом від перших до декількох десятків відсотків оцінюється в 25&nbsp;млн т. Крім того, тут є попутне [[золото]], [[срібло]], метали [[Pt|платинової]] групи.

=== [[Алюміній]] ===

Мінеральною базою алюмінію в межах України є родовища [[боксити|бокситів]], [[нефелін]]ових руд та [[алуніт]]ів. Україна бідна на боксити&nbsp;— виявлено лише 3 родовища (всі&nbsp;— на [[Український кристалічний щит|Українському щиті]]): Високопільське, Нікопольське та Смілянське. Вони приурочені до кір вивітрювання [[докембрій]]ських утворень Українського щита. Держбаланс запасів враховує лише [[Високопільське родовище залізистих бокситів]]. Руда низької якості. Запаси категорій А+В+С1 на 01.01.98 р. 18,9&nbsp;млн т. Запаси нефелінових руд [[Мазурівське родовище нефелінових руд|Мазурівського]] і [[Калино-Шевченківське родовище нефелінових руд|Калино-Шевченківського]] родовищ складають близько 2,9&nbsp;млрд т, однак [[збагачення корисних копалин|переробка]] руд цього типу вимагає значних енергозатрат й істотної модернізації технологічного процесу. У зв'язку з цим всі родовища поки не освоєні. Крім того, є запаси алунітів у [[Закарпаття|Закарпатті]].

=== [[Кобальт]] і [[нікель]] ===

Ресурси в Україні незначні: підтверджені запаси 8 тис. т (0,1&nbsp;% світових), вміст кобальту 0,04&nbsp;%. Україна має незначні підтверджені запаси нікелю&nbsp;— 190 тис. т, що становить 0,4&nbsp;% від світових запасів.

Невеликі родовища кобальт-нікелевих руд виявлені на Побужжі (6 родовищ&nbsp;— Капітанівське, Деренюхське та інші) і в Придніпров'ї (4 родовища&nbsp;— Девладівське, Тернівське та інші). Вони пов'язані з [[кора вивітрювання|корою вивітрювання]] [[серпентиніт]]ів. Їх розвідані запаси складають близько 200 тис. т нікелю. Рудні поклади складені [[нонтроніт]]ами, [[бурий залізняк|бурими залізняками]] і [[вохра|вохрою]] з середнім вмістом [[Ni]] 1&nbsp;% і [[Co]] 0,1&nbsp;%. Ресурси [[силікат]]них руд нікелю в [[Побузький район|Побузькому районі]] становлять 469 тис. т [[метал]]у, а в межах Середнього [[Придніпров'я]]&nbsp;— 1,1&nbsp;млн т. [[Сульфід]]но-нікелеве зруденіння встановлене в [[габро]][[долерит]]ах Північно-Західного району [[Український щит|Українського щита]] ([[Прутовська площа]]), де перспективні ресурси руд (з середнім вмістом нікелю 0,55, кобальту 0,012 і [[мідь|міді]] 0,254&nbsp;%) становлять 14,6&nbsp;млн т.

=== Поліметали ===

Родовища і прояви [[Pb|свинцево]]-[[Zn|цинкових]] руд відомі в [[фанерозой]]ських утвореннях [[Закарпаття]] (Мужіївське, Берегівське, Беганське), на [[Донбас]]і ([[Нагольний кряж]], Слов'янське) і у [[Прикарпаття|Передкарпатті]] ([[Волинський прогин]]). Промисловий інтерес представляють закарпатські вулканогенні [[гідротермальні родовища]] і [[епітермальні родовища|епітермальне]] Біляївське ([[Харківська область]]). Держбалансом запасів враховується 4 родовища: Мужіївське, Берегівське, Беганське і Пержанське комплексне цинкове родовище. Всього в Україні на кінець XX&nbsp;ст. запаси свинцю категорій А+В+С1 складали за оцінками 302 тис. т, а цинку 724 тис. т.

Зруденіння Закарпаття пов'язане з [[міоцен]]-[[паннонський ярус|паннонськими]] вулканічними зонами і масивами, характеризується вузловим розподілом і приурочене до внутрішніх [[вулканічна дуга|вулканічних дуг]]. Родовища складені [[вулканіт]]ами ([[андезит]]и) та їх похідними. Розміщення рудних тіл контролюється розривними структурами, ділянками розвитку експлозивних [[брекчія|брекчій]], зонами інтенсивного проникнення і пористості. Жильні рудні тіла мають потужність до 5&nbsp;м, містять [[Pb]] до 2&nbsp;%, [[Zn]] 3-4,5&nbsp;%, а також [[срібло]].

На Нагольному кряжі відомо понад 500 рудних зон. Рудні тіла контролюються розривними [[геологічне порушення|порушеннями]]. Потужність рудних жил в [[гірські породи|гірських породах]] [[кам'яновугільний період|нижнього і середнього карбону]]&nbsp;— до 5&nbsp;м. Поліметалічна мінералізація [[Слов'янська брахіантикліналь|Слов'янської брахіантикліналі]] знаходиться у відкладах верхньої [[перм]]і. Потужність рудних тіл 0,1-8&nbsp;м. Вміст Pb 1&nbsp;%, Zn 3-10&nbsp;%. Зруденіння [[бітум]]но-поліметалічного типу. На [[Біляївська солянокупольна структура|Біляївській солянокупольній структурі]] свинцево-цинкове зруденіння приурочене до надсоляної брекчії і дронівської світи нижньої пермі. Вміст Pb 0,1-10,3&nbsp;%, Zn 0,36-15,72&nbsp;%. Перспективні ресурси становлять 1,11&nbsp;млн т з середнім вмістом суми свинцю і цинку в руді 6,14&nbsp;%.

=== [[Рідкісні метали]] ===

[[Родовище|Родовища]] рідкісних [[метал]]ів України різноманітні за віком, складом та походженням виявлені в межах [[Український кристалічний щит|Українського щита]] (головним чином в [[докембрій]]ських утвореннях). Рудні об'єкти є у Волинському, Подільському, Центральному, Криворізько-Кременчуцькому і Приазовському районах. Всі відомі рудопрояви приурочені до [[граніт]]них [[пегматит]]ів, [[берилій|берилієвих]] лужних [[метасоматит]]ів, [[фосфор]]вмісних основних лужних [[гірські породи|гірських порід]], [[карбонатит]]ів, [[нефелін]]ових та лужних [[сієніт]]ів.

За [[геологічна формація|формаційно]]-парагенетичною класифікацією рідкіснометалічні родовища України поділяють на 4 типи:
* формація рідкіснометалічних [[пегматит]]ів ([[Балка Крута]], Шевченківське, Полохівське, Стонковатське);
* [[габро]]-[[сієніт]]ова формація (Азовське, [[Балка Мазурова]]);
* лужно-основна формація (Новополтавське);
* рідкіснометалічні [[метасоматити]] (Жовторічинське, Першотравневе, Калинівське, Лозоватське, Південне).

Потужним джерелом рідкісних металів можуть стати також нерідкіснометалічні родовища, зокрема:
* розсипні [[ільменіт]]ові, пов'язані з [[вивітрювання]]м основних порід [[плутони|плутонів]] (перспективні на [[скандій]], [[ванадій]]), а також [[ільменіт]]-[[рутил]]-[[цирконій|цирконієві]] прибережноморські [[розсипи]] ([[Тантал (хімічний елемент)|тантал]], [[ніобій]], [[скандій]], [[циркон]], [[гафній]], [[ванадій]]);
* [[каолін]]ові (Глуховецьке, Турбівське, [[Просянівське родовище каолінів|Просянівське]]) з [[монацит]]ом та [[ксенотим]]ом. У пісках родовищ, які йдуть у [[відвал]]и, вміст монациту сягає 1,5 кг/т;
* [[хлорид]]ні високомінералізовані води [[Дніпровсько-Донецька западина|Дніпровсько-Донецької западини]] та інших структур ([[літій]], [[рубідій]], [[цезій]]), а також мінералізовані, часто [[термальні води]] у районах прояву молодого [[вулканізм]]у (літій, цезій);
* [[техногенні родовища]].

Розвідані [[запаси корисних копалин|запаси]] і ресурси деяких з об'єктів (рудопроявів, родовищ) класифікують як великі і навіть унікальні для руд цирконію, гафнію, літію, берилію, скандію, танталу, ніобію, [[ітрій|ітрію]], [[лантаноїди|лантаноїдів]] ([[2000]]). На Приазовському блоці виявлені і станом на 2000&nbsp;р. розвідуються великі родовища рідкісних і [[рідкісноземельні метали|рідкісноземельних металів]] (Азовське, Мазурівське).

За 1990-ті роки в Україні розвідано ряд перспективних рідкіснометалічних родовищ берилію, цирконію, літію, танталу, ніобію та ін. Також виявлені нові типи комплексних руд, що містять [[скандій]], [[ванадій]], [[ґалій]] та ін.

На початку XXI&nbsp;ст. особливо перспективними вважаються такі рудні об'єкти: [[Пержанське родовище берилію]]; [[Ястребецьке флюорит-циркон-рідкісноземельне родовище]]; [[Малишівське ільменіт-цирконове родовище]]; [[Полохівське родовище літію|Полохівське]], [[Шевченківське родовище літію|Шевченківське]], [[Станковатське родовище літію|Станковатське родовища літію]]; [[Азовське циркон-рідкіснометалічне родовище|Азовське циркон-рідкіснометалічне]]; [[Жовторічинське скандій-ванадієве родовище|Жовторічинське скандій-ванадієве]]; [[Мазурівське рідкіснометалічне родовище|Мазурівське циркон-рідкіснометалічне]]; [[Вербинське молібденове родовище|Вербинське молібденове]]; [[Західно-Сергіївське золото-молібденове родовище|Західно-Сергіївське золото-молібденове]]; [[Новополтавське апатит-рідкісноземельне родовище|Новополтавське апатит-рідкісноземельне]]; [[Стремигородське родовище|Стремигородське]], [[Федорівське родовище|Федорівське]], [[Видиборзьке родовище|Видиборзьке]] та [[Крапивенківське родовище|Крапивенківське]] апатит-титаномагнетит-рідкіснометалічне родовища.

За так званим [[коефіцієнт унікальності родовища|коефіцієнтом унікальності]] (відношення прогнозних ресурсів [[хімічний елемент|елементів]] до їх [[Кларки елементів|кларку]] в [[земна кора|земній корі]]) найбільші рідкіснометалічні родовища України віднесені до таких категорій. На Українському щиті за запасами:
* ніобію: гігантським родовищем можна вважати [[Чернігівське родовище|Чернігівське]] (Новополтавське), крупними&nbsp;— [[Октябрське родовище ніобію|Октябрське]] та Яструбецьке;
* цирконію: гігантським&nbsp;— Яструбецьке, середніми&nbsp;— Чернігівське, Октябрське, Азовське;
* рідкісних земель: крупними&nbsp;— Чернігівське та Яструбецьке, середніми&nbsp;— Октябрське і Азовське;
* танталу: крупними&nbsp;— Чернігівське та Октябрське;
* стронцію: крупним&nbsp;— Чернігівське;
* молібдену: крупними&nbsp;— Вербинське та Східно-Срергіївське, середнім&nbsp;— Балка Мазурова;
* літію: середнім&nbsp;— Полохівське родовище в петалітових пегматитах.

Більшість із згаданих родовищ є комплексними, що підвищує їх цінність.

{|class="wikitable"
|+ Коефіцієнти унікальності родовищ рідкісних металів українського щита
! [[Родовище]], рудопрояв
! Середній вміст<br/>по родовищу
! Ресурси, тис. т
! [[Кларки елементів|Кларк]] в [[земна кора|земній корі]], г/т<br/>(за Виноградовим)
! Коефіцієнт унікальності
|-
! colspan=5; align=center | [[Лантаноїди|Лантаноїдів]]
|-
| rowspan=3 | Чернігівське (Новополтавське)
| 0,2
| 3217
| 184
| 0,175х10<sup>11</sup>
|-
| 0,3
| 4824
| 184
| 0,262х10<sup>11</sup>
|-
| 0,4
| 6433
| 184
| 0,35х10<sup>11</sup>
|-
| Октябрське
| 0,065
| 237
| 184
| 0,013х10<sup>11</sup>
|-
| Яструбецьке
| 0,14
| 2000
| 184
| 0,11х10<sup>11</sup>
|-
| Азовське
| 1,3
| 388,33
| 184
| 0,02х10<sup>11</sup>
|-
| Петрово-Гутівське
| 5,0-6,0
| 2,25-2,7
| 184
| 0,00014х10<sup>11</sup>
|-
! colspan=5; align=center | [[Ітрій|Ітрію]]
|-
| Азовське
| 0,1
| 29,87
| 20
| 0,015х10<sup>11</sup>
|-
! colspan=5; align=center | [[Ніобій|Ніобію]]
|-
| rowspan=3 | Чернігівське (Новополтавське)
| 0,072
| 1150
| 20
| 0,57х10<sup>11</sup>
|-
| 0,141
| 2270
| 20
| 1,135х10<sup>11</sup>
|-
| з корою вивітрювання
| 1500-2500
| 20
| 1х10<sup>11</sup>
|-
| Октябрське
| 0,14
| 198
| 20
| 0,099х10<sup>11</sup>
|-
| Яструбецьке
| 0.021
| 307
| 20
| 0,15х10<sup>11</sup>
|-
! colspan=5; align=center | [[Тантал (хімічний елемент)|Танталу]]
|-
| rowspan=3 | Чернігівське (Новополтавське)
| 0,0035
| 68,7
| 2,5
| 0,27х10<sup>11</sup>
|-
| 0,0016
| 31,4
| 2,5
| 0,125х10<sup>11</sup>
|-
| з корою вивітрювання
| 50-100
| 2,5
| 0,3х10<sup>11</sup>
|-
| Октябрське
| 0,005-0,01
| 24-44
| 2,5
| 0,14х10<sup>11</sup>
|-
! colspan=5; align=center | [[Цирконій|Цирконію]]
|-
| Чернігівське
| 0,014
| 216
| 170
| 0,013х10<sup>11</sup>
|-
| Октябрське
| 0,37
| 747
| 170
| 0,044х10<sup>11</sup>
|-
| Азовське
| 2,5
| 746,79
| 170
| 0,044х10<sup>11</sup>
|-
| Яструбецьке
| 1,46
| 20800
| 170
| 1,22х10<sup>11</sup>
|-
! colspan=5; align=center | [[Стронцій|Стронцію]]
|-
| Чернігівське
| 1,1
| 17700
| 340
| 0,52х10<sup>11</sup>
|-
! colspan=5; align=center | [[Молібден]]у
|-
| Вербинське
| 0,05
| 25,2
| 1,1
| 0,11455х10<sup>11</sup>
|-
| [[Сергіївське золоторудне родовище|Сергіївське]]
| 0,24
| 32,4
| 1.1
| 0,3х10<sup>11</sup>
|-
| [[Балка Мазурова]]
| 0,018
| 1,35
| 1.1
| 0,01х10<sup>11</sup>
|-
! colspan=5; align=center | [[Літій|Літію]]
|-
| Полохівське
| 11700
| 182
| 32
| 0,057х10<sup>11</sup>
|}

Деякі дослідження (Л.&nbsp;С.&nbsp;Галецький та інш.) показують наявність широтних поясів концентрації рідкісномелічних елементів в Україні. Виділяють три широтні мегазони&nbsp;— Північно-Українську (між 51 і 52° півн. ш.), Центрально-Українську (вздовж 48-ї паралелі) та Південно-Українську, в межах яких локалізовано більшість рудних родовищ та рудопроявів.

==== [[Титан (хімічний елемент)|Титан]] ====

[[Україна]] має найбільші в [[Європа|Європі]] запаси та ресурси титану. Державним балансом запасів [[корисні копалини|корисних копалин]] враховано 15 родовищ титану (з них 4 розробляють), які розташовані в межах [[Київська область|Київської]], [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської]], [[Харківська область|Харківської]], [[Донецька область|Донецької]] областей.<ref>[[Титанові руди України]]</ref>

Родовища [[титанові руди|титанових руд]] представлені корінними, залишковими і [[розсипи|розсипними]] типами. Основною [[мінерал]]ьною базою титану є [[ільменіт]]ові і комплексні [[рутил]]-[[циркон]]-ільменітові розсипи [[кайнозой|кайнозою]]. Корінні руди пов'язані з [[інтрузія]]ми [[олівін]]ових [[габро]]їдів. Невеликі [[дайка|дайки]] або [[шток]]и приурочені до зон глибинних [[розлом (геологія)|розломів]]. Вміст ільменіту в них, досягає 25&nbsp;%, [[апатит]]у 12&nbsp;%.

Залишкові родовища просторово і генетично пов'язані з [[кора вивітрювання|корами вивітрювання]] основних порід. Потужність рудного пласта досягає 25-30&nbsp;м, вміст ільменіту 150—200 кг/м³. Крім ільменіту присутній апатит. Серед розсипів ільменіту виділяються [[алювій|алювіальні]] ([[Іршанський титанорудний район|Іршанське родовище]] та інші) і прибрежно-морські ([[Малишівське родовище цирконію]]). Алювіальні розсипи мають протяжність до декількох км. Продуктивний пласт (потужністю до 10 м) містить до 300 кг/м³ ільменіту. Для прибережно-морських розсипів характерні пласто- або лінзоподібні рудні [[поклад корисної копалини|поклади]], потужність яких досягає декількох метрів, а протяжність&nbsp;— декількох десятків кілометрів. Продуктивний пласт складений [[кварц]]овими [[пісок|пісками]]. Крім лейкоксенізованого ільменіту присутні рутил і циркон.

Наприкінці XX&nbsp;ст. встановлені і оцінені значні обсяги перспективних ресурсів титану, сума яких по відношенню до запасів промислових руд України становить 215&nbsp;%.

==== [[Цирконій]] ====

Запаси цирконію в Україні значні, Держбалансом враховується 7 розсипних родовищ та одне корінне (розробляють [[Малишівське родовище цирконію|Малишівське родовище]] на Дніпропетровщині). Долинське родовище цирконієвих руд&nbsp;— одне з найбільших у світі{{fact}}.

==== [[Ґерманій]] ====

Запаси ґерманію (у [[вугілля|вугіллі]] і [[лігніт]]ах) категорій А+В+С1 на кінець XX&nbsp;ст. становили 36 тис. т. Крім того ґерманій є в залізних рудах [[Криворізький залізорудний басейн|Криворізького]] та [[Кременчуцьке родовище|Кременчуцького родовищ]].

==== [[Молібден]] ====

Молібденові руди встановлені на [[Український кристалічний щит|Українському щиті]]. Найбільш вивчене молібденове зруденіння в північно-західній частині регіону, де воно локалізується в зоні контакту [[Устинівський масив гранітів|Устинівського масиву гранітів]] (тут виявлено 4 рудопрояви [[Mo|молібдену]]&nbsp;— Вербинське, Устинівське, Річицьке і Високе), а також в Середньому Придніпров'ї ([[Сергіївське зруденіння]]). Прогнозні ресурси найбільш вивченого Вербинського рудопрояву Північно-Західного району становлять 9,5&nbsp;млн т при середньому вмісті молібдену 0,054&nbsp;% до глибини 150&nbsp;м. У Середньому Придніпров'ї молібденове зруденіння супроводжує золоторудні об'єкти [[Солонянське рудне поле|Солонянського рудного поля]]. Перспективні ресурси молібденових руд Сергіївського родовища із вмістом молібдену від 0,06 до 0,3&nbsp;% становлять 33 тис. т металу.

==== [[Стронцій]] ====

Єдине в Україні родовище стронцію&nbsp;— [[Новополтавське рідкіснометалічне родовище|Новополтавське рідкіснометалічне]] ([[Запорізька область]]).

==== [[Олово]] і [[вольфрам]] ====

Руди олова і вольфраму локалізуються переважно в північно-західній частині Українського щита ([[Сушано-Пержанська зона]]), загальні запаси близько 100 тис. т при вмісті олова від 0,1 до 1-2&nbsp;%. Руди комплексні, містять [[каситерит]], [[колумбіт]], [[вольфраміт]], [[флюорит]] і [[кріоліт]]. Усі рудопрояви на початку XXI&nbsp;ст. знаходяться на пошуковій стадії вивченості і потребують попередньої геолого-економічної оцінки. Мінералізація вольфраму відома також в [[Пержанське рудне поле|Пержанському рудному полі]] і в зонах контактів [[Корсунь-Новомиргородський плутон|Корсунь-Новомиргородського]] і [[Коростенський плутон|Коростенського]] [[плутон (геологія)|плутонів]] (Кочерівська структура, Селищанський рудопрояв). Загальні прогнозні ресурси вольфраму в межах цих районів оцінюються в 105 тис. т [[метал]]у.

Магнезіальні руди з [[платиноїди|платиноїдами]] встановлені в Середньому Побужжі, де вони приурочені до [[ультрабазит]]ів, в яких зміст [[оксид магнію|оксиду магнію]] становить 43&nbsp;%, [[нікель|нікелю]]&nbsp;— 0,35&nbsp;% і платиноїдів&nbsp;— 0,4&nbsp;%. Перспективні ресурси магнезіальних руд з платиноїдами в межах відміченого району становлять 546&nbsp;млн т. Прогнозні ресурси МГП України незначні і складають до 300 т (~ 0,6&nbsp;% світових).

==== [[Уран (хімічний елемент)|Уран]] ====

За підтвердженими запасами урану і його ресурсами країна займає 1-е місце в [[Європа|Європі]] ([[1999]]). [[Росія]] за цими показниками перевищує Україну, але її родовища знаходяться на [[Євразія|Євразійському континенті]]. Україна за зарубіжними оцінками має 1,8&nbsp;% підтверджених світових запасів урану, що становить 45,6 тис. т. Руди виявлені в межах [[Український кристалічний щит|Українського щита]]. Держбалансом запасів корисних копалин враховано 17 [[родовище|родовищ]] (у [[Кіровоградська область|Кіровоградській]]&nbsp;— 14, [[Миколаївська область|Миколаївській]]&nbsp;— 2, [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській]]&nbsp;— 1). Уранові руди приурочені до [[протерозой]]ських натрієвих [[метасоматит]]ів, розвинених в Кіровоградському ураноносному районі Українського щита. За вмістом урану (0,1-0,2&nbsp;%) ці руди відносять до [[бідна руда|бідних]] і рядових. Дослідження останніх років дозволяють прогнозувати аналогічні родовища в центральній частині Українського щита.

=== [[Ртуть]] ===

За загальними запасами ртуті (1,9&nbsp;% світових) Україна займає 5-е місце (після [[Іспанія|Іспанії]], [[Алжир]]у, [[Китай|Китаю]] і [[Киргизія|Киргизії]]). В [[Європа|Європі]] за загальними запасами металу Україна займає 2-е місце (після Іспанії, з великим відривом від неї, [[1999]]). Ртутні руди представлені гідротермальними вулканогенними родовищами в Закарпатті ([[Боркут]], [[Кам'яний кар'єр]] та інші) і епітермальними в [[Донецька ртутна провінція|Донецькій ртутній провінції]] (родовища [[Микитівське рудне поле|Микитівського рудного поля]]).

У Закарпатті ртутне зруденіння асоціюється здебільшого з гіпабісальними [[інтрузив]]ами ([[діорит]]-[[порфірит]]ами і [[ґранодіорит]]-порфіритами). Рудні тіла&nbsp;— подовжені за падінням стовпи, [[лінза (геологія)|лінзи]] і [[гніздо (геологія)|гнізда]]. Зруденіння здебільшого комплексне ртутно-поліметалічне, рідше&nbsp;— ртутне і ртутно-[[стибій|стибієве]] з [[арсен]]ом.

Родовища Донбасу приурочені до склепінчастих частин [[антикліналь|антикліналей]]. Поклад в пластах [[пісковик]]ів і гнізда узгоджуються з січними тілами в ядрах антиклінальних складок. Руди практично мономінеральні ([[кіновар]] з незначною кількістю [[антимоніт]]у).

На кінець XX&nbsp;ст. сумарні балансові запаси ртуті в Україні за оцінками становили 29 тис. т (за іншими даними&nbsp;— 24 тис. т ртуті). Категорій А+В+С1&nbsp;— 5 тис. т, С2&nbsp;— 19,9 тис. т. Перспективні ресурси запасів ртуті оцінені тільки по Микитівському рудному полю (1 тис. т металу).

=== [[Стибій]] (сурма) ===

Сурма (стибій) є попутним компонентом ртутних руд Микитівського рудного поля. Розвідані її запаси тут складають близько 4200 т, а перспективні ресурси&nbsp;— 30 тис. т.

=== [[Хроміт]] ===

[[Хромітові руди]] в Україні на [[Побужжя|Побужжі]] утворюють родовища, приурочені до масивів [[гіпербазит]]ів [[докембрій|докембрію]]. На [[Капітонівське родовище|Капітонівському родовищі]], де потужність рудних тіл 0,1-12&nbsp;м, а вміст [[оксид хрому(III)|оксиду хрому]] в руді 9-40&nbsp;% (сер.29&nbsp;%), запаси становлять 600 тис. т. На базі родовища можна виробити 52-53 тис. т концентрату із вмістом оксиду хрому близько 50&nbsp;%.

=== [[Золото]] ===

Див. ''[[Золотодобувна підгалузь України]]''

В Україні виділяють 3 основні золотоносні провінції: Карпатську, Українського щита та Донецьку. Тут виявлено шість золоторудних районів з ресурсним потенціалом в декілька тисяч тон золота при середньому вмісті 6—8 г/т. Близько 75-80&nbsp;% загальних ресурсів золота зосереджено в [[Український кристалічний щит|Українському щиті]], до 15&nbsp;%&nbsp;— в Карпатському регіоні і до 10&nbsp;%&nbsp;— в надрах [[Донбас]]у.

В [[Українські Карпати|Українських Карпатах]] виявлено 3 золоторудні родовища (Мужіївське, Берегівське, Сауляк) та численні рудопрояви корінного і розсипного золота. Корінне золоте зруденіння приурочене до [[Закарпатський прогин|Закарпатського прогину]] та [[Мармороський кристалічний масив|Мармороського кристалічного масиву]]. Розсипна золота мінералізація локалізується в різноманітних структурно-[[фація|фаціальних]] зонах складчастих (флішевих) [[Карпати|Карпат]] і [[Передкарпатський прогин|Передкарпатського прогину]]. У Закарпатському прогині золоте зруденіння (Берегівський і Вишківський райони) формувалося на етапі [[неоген]]ової [[тектоніка|тектоно]]-[[магматизм|магматичної]] активізації і є просторово та генетично пов'язаним з [[вулканічні породи|вулканічними породами]] [[ліпарит]]ової та [[андезит]]ової формацій в місцях їхнього спільного прояву. Воно представлене комплексними золотополіметалічними рудами, що належать до єдиної малоглибинної золотополіметалічної формації.

Провінція Українського щита&nbsp;— найбільш перспективна. Тут виявлено декілька родовищ (Клинцівське, [[Балка Широка (родовище)|Балка Широка]], [[Балка Золота]], Бердянське, Сергіївське, Майське та ін.), понад 10 рудопроявів та близько 20 перспективних ділянок. Золоте зруденіння пов'язане з [[архей]]ськими зеленокам'яними структурами і [[ґнейс]]ово-[[магматити|магматит]]овими комплексами верхнього [[протерозой|протерозою]], які не мають аналогів у зарубіжних щитах. Основні родовища та рудопрояви золота зосереджені у трьох геоструктурних блоках: Середньо-Придніпровському, Кіровоградському, Подільському. Є перспективи виялення родовищ у Волинському та Приазовському блоках. На Українському щиті виділяють 7 золоторудних формацій: золото[[Уран (хімічний елемент)|уранова]], золото[[сульфід]]но-уранова, золото-[[скарн]]ова, золото-[[аргіліт]]ова, золотосульфідно-[[кварц]]ова, золотокварцова, золото[[срібло|срібно]]-сульфідна.

У Донецькій провінції виявлені родовища корінного та розсипного золота. Корінне золото приурочене до чорносланцевої формації [[кам'яновугільний період|карбону]]. Найважливіше значення має [[Нагольчанський рудний вузол]], що охоплює золотосульфідні і поліметалічно-срібні руди [[Бобриківське родовище|Бобриківського]], Гостробугорського, Єсаулівського і Нагольно-Тарасівського рудних полів. Рудні тіла залягають на глибинах від 300—400 до 3300&nbsp;м. Крім того, є перспективи виявлення золота в [[Кримський півострів|Криму]], [[Добруджа|Добруджі]] і особливо на [[шельф]]і [[Чорне море|Чорного]] та [[Азовське море|Азовського морів]], де відкрито ділянки з золотою мінералізацією. За зарубіжними даними загальні запаси золота в Україні на кінець XX&nbsp;ст. оцінюються в 30 т, підтверджені&nbsp;— 20 т. Загальні прогнозні ресурси золота в Українському щиті за українськими джерелами на 2000&nbsp;р. становлять 2400 т. Найбільш детально вивчені родовища у Побузькому, Кіровоградському, Середньо-Придніпровському районах, ресурси золота яких оцінюються в 620,4 т.

В Україні загальні запаси золота становлять 3 200 т, ідентифіковано 236 проявів золота, 10 з яких має по 80—135 т золота кожний.<ref name="MAR2002"/>

== Неметалічні корисні копалини ==
{{Main|Неметалічні корисні копалини України}}
Серед неметалічних к.к. найбільше значення для економіки України мають графіт, каоліни, плавиковий шпат, фосфорити, апатит, вогнетриви, бентонітові глини і інші.

=== [[Графіт]] ===

Україна займає 2-е місце у світі за запасами графіту (прогнозні ресурси понад 1&nbsp;млрд т, 20&nbsp;% світових, [[Китай]]&nbsp;— 26&nbsp;%). Виявлено близько 300 родовищ і проявів графіту. Графітові родовища сконцентровані в Побузькому, Бердичівському (Тетерівському), Криворізькому (Інгулецькому) і Приазовському районах [[Український кристалічний щит|Українського щита]]. Всі родовища належать до [[метаморфізм|метаморфогенного]] типу. Держбалансом ресурсів України враховано 5 родовищ графіту. Родовища [[кристал]]ічного графіту ([[Заваллівське родовище графіту|Завальївське]], Троїцьке та інш.) пов'язані з тілами графітових [[ґнейс]]ів і їх [[кора вивітрювання|корою вивітрювання]]. Рудні тіла залягають серед [[метаморфічні гірські породи|метаморфічних порід]] і в середньому містять 6&nbsp;% графіту. [[Балансові запаси]] графітової руди категорії А+В+С1 наприкінці XX&nbsp;ст. складали в Україні 125,8&nbsp;млн т, графіту&nbsp;— 7843 тис. т. Практичний інтерес представляють здебільшого рихлі руди зони [[вивітрювання]]. Їх перспективні ресурси становили на 2000&nbsp;р. 869&nbsp;млн т (46,3&nbsp;млн т графіту), а прогнозні&nbsp;— 700&nbsp;млн т.

{|class="wikitable"
! Родовища графіту
! Запаси (тис. т)
! Річний видобуток (тис. т)
! Вміст графіту (%)
|-
|[[Заваллівське родовище графіту|Заваллівське]]
|4868
|16,8
|7,3
|-
|Балахівське
|850
|—
|5,0
|-
|Буртинське
|1260
|—
|6,3
|-
|}

=== Гірничо-хімічна сировина ===

Україна багата на гірничо-хімічну сировину. Великі запаси калійних солей зосереджені в [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській]] (Калуське, Тростянецьке, Туро-Волинське родовища) і [[Львівська область|Львівській області]] (Стебниківське, Бориславське родовища). Калуське, Стебниківське і Сиваські родовища багаті на [[магнієві солі]].

'''[[Калійні солі]]''' пов'язані з [[неоген]]овою [[галоген]]ною формацією [[Передкарпатський передовий прогин|Передкарпатського передового прогину]]. [[Прикарпатський калієносний басейн]] складений [[сульфат]]ними відмінами [[калій]]но-[[магній|магнієвих]] [[Сіль (хімія)|солей]]. Усього тут відомо понад 20 родовищ. Найбільші з них Стебниківське і Калуш-Голинське. Багатопластові поклади солей зім'яті в складні складки, порушені численними [[скид]]ами і [[насув]]ами. Середній вміст К<sub>2</sub>О в рудах 10-11&nbsp;%, нерозчинного залишку до 30&nbsp;%. [[Балансові запаси]] категорії А+В+С1 наприкінці XX&nbsp;ст. в перерахунку на К<sub>2</sub>О становили 250&nbsp;млн т.

'''[[Апатити]]'''. Родовища апатитових руд виявлені в межах [[Український кристалічний щит|Українського щита]]. Вони пов'язані з [[докембрій]]ськими [[габро]]-[[анортозит]]ами, лінійними тілами [[карбонатит]]ів і [[кора вивітрювання|корами їх вивітрювання]]. Руди комплексні [[апатит]]-[[Титан (хімічний елемент)|титанові]] (Коростенський, Корсунь-Новомиргородський плутони) і апатит-[[рідкісні метали|рідкіснометалічні]] в родовищах Приазов'я, в основному бідні: вміст P<sub>2</sub>O<sub>5</sub> 2,5-5&nbsp;% в корінних рудах і 5-10&nbsp;% в корах вивітрювання. Держбалансом запасів враховано 3 родовища комплексних апатитвмісних руд. Запаси апатиту категорії А+В+С1 наприкінці XX&nbsp;ст. становлять 1955&nbsp;млн т руди і 66,7&nbsp;млн т P<sub>2</sub>O<sub>5</sub>. Ресурси апатитів в Україні наприкінці XX&nbsp;ст. оцінюються в 130&nbsp;млн т (P<sub>2</sub>O<sub>5</sub>).

'''[[Плавиковий шпат]]''' ([[флюорит]]) утворює родовища і вияви в Північно-Західному районі Українського щита, Волино-Подільському регіоні і в Приазов'ї. Державним балансом запасів враховане одне Покрово-Киреєвське родовище (східна частина Приазовського блоку) з запасами С1&nbsp;— 1,9&nbsp;млн т руди (1,2&nbsp;млн т [[флуорид кальцію|CaF]]<sub>2</sub>). Перспективним є [[Бахтінське родовище]] (Подільська зона), перспективні ресурси [[флюорит]]у якого становлять 184,1&nbsp;млн т. По Україні загалом цей показник становить 221,8&nbsp;млн т.

'''[[Кам'яна сіль]]''' пов'язана з [[перм]]ськими ([[Донбас]], [[Дніпровсько-Донецька западина]]), [[юрський період|юрськими]] ([[Переддобруджа]]) і [[неоген]]овими ([[Передкарпаття]] і [[Закарпаття]]) галогенними [[формація]]ми. Пластові родовища експлуатуються на Донбасі ([[Артемівське родовище кам'яної солі|Артемівське]], Новокарфагенське) і в Передкарпаття (Губицьке, Верхньострутинське), солянокупольні&nbsp;— в Дніпровсько-Донецькій западині (Єфремівське, Роменське), на Донбасі (Слов'янське) і Закарпатті (Солотвинське). Вміст [[хлорид натрію|NaCl]] в солях досягає 98-99&nbsp;%. Значні запаси кухонної солі містить [[ропа]] солоних [[озеро|озер]] і [[лиман]]ів ([[Сиваш]] та інш.) і природні підземні розсоли в Передкарпатті. Держбалансом запасів враховано 14 родовищ кухонної солі, в тому числі: 8&nbsp;— кам'яної солі, 2&nbsp;— садової солі-ропи, 3&nbsp;— соляних розсолів, 1&nbsp;— кам'яної солі із [[шлам]]у. [[Балансові запаси]] кухонної солі категорії А+В+С1 наприкінці XX&nbsp;ст. становили 16,6&nbsp;млрд т (здебільшого&nbsp;— кам'яна сіль).

'''[[Сірка]]'''. За розвіданими запасами самородної [[сірка|сірки]] України займає одне з перших місць у світі і 1-е місце серед країн [[СНД]]. Родовища самородної сірки зосереджені в [[Передкарпатський сірконосний басейн|Передкарпатському сірконосному басейні]]. Держбалансом запасів України враховано 12 родовищ (5 розробляють). Пластові і лінзові сірчані поклади приурочені до [[неоген]]ової [[гіпс]]о-[[ангідрит]]ової товщі і представлені переважно [[вапняк]]ово-сірчаними рудами із вмістом [[Сірка|S]] до 20-27&nbsp;%. Найбільші родовища&nbsp;— Немирівське, [[Язівське родовище сірки|Язівське]], Подорожненське, Роздольське та Яворівське. Балансові запаси руди категорії А+В+С1 наприкінці XX&nbsp;ст. становили 665&nbsp;млн т, сірки&nbsp;— 166&nbsp;млн т.

'''[[Фосфорити]]'''. В Україні є запаси фосфоритів, що залягають у Придніпров'ї (Незвиське), [[Чернігівська область|Чернігівській]] (Кролевецьке) і [[Харківська область|Харківській]] (Ізюмське) областях. Нещодавно відкрито [[Покрово-Керченське родовище апатитів]].

Пластові поклади фосфоритів [[конкреція|конкреційного]] і зернистого типів є в ряді районів [[Волинь|Волино]]-[[Поділля]], [[Передкарпаття]], [[Придністров'я]], Дніпровсько-Донецької западини і Донбасу. Представлені вони переважно малопотужними (0,5-1,0&nbsp;м, рідше до 3-5 м) пластами [[кварц]]-[[глауконіт]]ових [[пісок|пісків]], [[мергель|мергелей]] і [[вапняк]]ів, рідше&nbsp;— [[глина|глини]]. Протяжність пластів досягає іноді десятків кілометрів. Вміст P<sub>2</sub>O<sub>5</sub> в жовно-зернистих фосфоритах 3-8&nbsp;%, в [[галечник]]ових та конкреційних фосфоритах&nbsp;— до 34-38&nbsp;%. Запаси фосфоритів категорії А+В+С1 наприкінці XX&nbsp;ст. становили 300&nbsp;млн т руди і 6,7&nbsp;млн т P<sub>2</sub>O<sub>5</sub>. За закордонними даними ресурси фосфоритів в Україні наприкінці XX&nbsp;ст. оцінювалися в 400&nbsp;млн т (P<sub>2</sub>O<sub>5</sub>). Прогнозні ресурси фосфоритів в Україні за вітчизняними джерелами становлять 1055&nbsp;млн т руди ([[2000]]).

== Дорогоцінне та декоративне каміння ==

Дорогоцінне та декоративне каміння є важливим елементом [[мінерал]]ьно-сировинного комплексу України. Стан вивченості українських каменів незадовільний. Винятком є [[самоцвіти]] [[Волинь|Волині]], [[альмандин]] [[Закарпаття]], [[опал]] Катеринівського прояву та [[квадрит]] [[Жовторічнянське родовище|Жовторічнянського родовища]]. Розвідано 8 родовищ і виявлено понад 300 проявів близько 40 видів ювелірного та ювелірно-виробного каменю. Всі вони, а також родовища та рудопрояви декоративного каменю зосереджені головним чином у 4-х геологічних структурах: [[Український кристалічний щит|Українському щиті]], [[Карпатські гори|Карпатських]] та [[Кримські гори|Кримських]] горах і [[Дніпровсько-Донецька западина|Дніпровсько-Донецькій западині]]. Кожна з них має власний перелік [[корисні копалини|корисних копалин]] і відмінну від інших геологічну будову.

У геологічних утвореннях України виявлено таке дорогоцінне каміння: [[алмаз]], [[рубін]], [[моріон]], димчастий [[кварц]], [[гірський кришталь]], [[аметист]], [[цитрин]], [[хризопраз]], [[опал]], [[топаз]], [[фенакіт]], [[циркон]], [[хризоліт]], [[піроп]], [[альмандин]], [[смарагд]], [[геліор]], [[аквамарин]], [[турмалін]], [[бурштин]], [[халцедон]], [[сердолік]], [[Агат (мінерал)|агат]], [[кривавик]], [[тигрове око|тигрове]], [[котяче око|котяче]] та [[соколине око]], [[родоніт]], [[Нефрит (мінерал)|нефрит]], [[Лабрадор (мінерал)|лабрадор]], [[амазоніт]], [[содаліт]], рожевий [[кварц]], [[кремінь]], [[яшма]], [[уварцит]], [[джеспіліт]], [[обсидіан]], скам'яніле дерево, [[чорноморит]], [[унгварит]], [[пірофіліт]], [[родохрозит]], мармуровий [[онікс]], [[мармур]], [[гагат]] та інш.

Найбільш відомі родовища коштовних каменів в Україні: [[Волинське родовище|Волинське]] ([[топаз]], [[берил]], [[кварц]], графічний [[пегматит]]), [[Клесівське родовище|Клесівське]] ([[бурштин]]), [[Головинське родовище|Головинське]] та Федорівське (іризуючий [[Лабрадор (мінерал)|лабрадор]]), [[Калюсицьке родовище|Калюсицьке]] ([[онікс мармуровий]]), [[Прилуцьке родовище|Прилуцьке]] ([[родоніт]], [[родохрозит]]), Кур'янівське та Нагорнянське ([[агальматоліт]]). Найбільш унікальні родовища знаходяться в межах Українського щита. В цілому, запаси кольорових каменів є у [[Волинська область|Волинській]] і [[Рівненська область|Рівненській]] областях, Приазов'ї і [[Кривий Ріг|Кривому Розі]]. Тут трапляються [[берил]], [[топаз]], [[бурштин]], [[аметист]], [[Агат (мінерал)|агат]], [[яшма]], [[гірський кришталь]].

'''[[Алмаз]]и''' всіх відомих генетичних типів виявлені наприкінці XX&nbsp;ст. на Українському щиті, Донецькій складчастій споруді і [[Скіфська плита|Скіфській плиті]]. Відкриттям 1999—2000&nbsp;рр. стали перші 168 алмазів з [[кімберліт]]ових структур Приазов'я.

== Будівельні та індустріальні корисні копалини ==

В Україні відомі численні родовища [[гіпс]]у (Пісківське, Михайлівське, Артемівське та інш.), [[каолін]]у (Великогадомінецьке, Глуховецьке, Володимирське та інш.), [[бентоніт]]ових і [[палигорськіт]]ових [[глина|глин]] (Черкаське, Горбське та інш.), [[цеоліт]]ів (Сокирницьке), флюсових [[вапняк]]ів і [[доломіт]]у (Оленівське, Новотроїцьке, Каракубське та інш.), вогнетривких глин (20 родовищ, зокрема Часів-Ярське, Новорайське, Новоселицьке, Пологівське та інш.), [[кварцит]]ів (Овручське, Баничське), формувальних [[пісок|пісків]] (Оріхівське, Пологівське та інш.), [[кварц]]ових пісків (Великоглібовичське, Новомихайлівське, Красногорівське та інш.), [[озокерит]]у (Бориславське), природних [[пігмент]]ів ([[Целик]]), [[перліт]]у в [[Закарпаття|Закарпатті]], [[магнезит]]у (Правдинське), [[нефелін]]у в Приазов'ї та інш.

[[Держбаланс запасів]] враховує 35 родовищ гіпсу, 34 родовища каоліну, 6 родовищ бентонітових глин, 22 родовища піску формувального, 8 родовищ доломіту, 5 родовищ кварциту і кварцових пісків. Балансові запаси гіпсу та [[ангідрит]]у категорії А+В+С1 в кінці [[20 століття|ХХ ст.]] в Україні становили 458&nbsp;млн т, каоліну (всього&nbsp;— 455&nbsp;млн т, первинного&nbsp;— 342,2&nbsp;млн т, вторинного&nbsp;— 66,2&nbsp;млн т, лужного&nbsp;— 46,6&nbsp;млн т); бентонітових глин 61,2&nbsp;млн т; піску формувального&nbsp;— 889&nbsp;млн т; доломіту 424,5&nbsp;млн т; кварциту і кварцових пісків 154,8&nbsp;млн т. Географічно ці родовища розташовуються так: великі запаси флюсових вапняків розміщені в [[Донецька область|Донецькій області]] та [[АР Крим|Автономній Республіці Крим]], а доломітів&nbsp;— у Донецькій, [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській]] і [[Закарпатська область|Закарпатській]] областях. Основні запаси вогнетривких глин у Донецькій, Дніпропетровській, [[Запорізька область|Запорізькій]] і [[Черкаська область|Черкаській]] областях, кварцитів&nbsp;— у [[Житомирська область|Житомирській]] (Овруцьке), [[Кіровоградська область|Кіровоградській]] (Малоскелеватське), [[Сумська область|Сумській]] (Банницьке) та Донецькій (Красногорівське) областях. Найбільші родовища формувальних матеріалів є в Донецькій, Дніпропетровській, [[Харківська область|Харківській]] і Запорізькій областях. Особливо багато в Україні високоякісного каоліну, запаси якого зосереджені в Житомирській, [[Хмельницька область|Хмельницькій]], Черкаській, Дніпропетровській і Запорізькій областях. На бентонітові глини багаті Черкаська і Закарпатська області. У [[Тернопільська область|Тернопільській]], Хмельницькій, [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській]] і [[Львівська область|Львівській]] областях розміщені основні родовища вапняків.

Для виробництва [[вогнетрив]]ів необхідні [[тальк]]-[[магнезит]]ові і [[форстерит]]ові [[руди]]. [[Промислові запаси]] перших локалізуються в межах Правдинського родовища, пошуки форстеритових вогнетривів ведуться у Приазов'ї. У [[Криворізький залізорудний басейн|Криворізькому басейні]] є до 5&nbsp;млрд т талькових порід, які також можуть бути використані як [[сировина]] для виробництва вогнетривів.

В Україні розвідано понад 1300 родовищ нерудних будівельних матеріалів: [[магматичні породи|магматичні]], [[метаморфічні породи|метаморфічні]] і [[осадові породи]] різного віку. Найбільше значення мають родовища [[цемент]]ної сировини: вапняку (Волощинське, Григорівське та інш.), [[мергель|мергелю]] (Здолбунівське, Краматорське та інш.), [[глина|глини]] (Гуменецьке, Волощинське та інш.), [[опока|опоки]] (Первозванівське, Коноплянське, Амвросіївське та інш.). Держбалансом запасів враховано 335 родовищ піску будівельного, балансові запаси якого категорії А+В+С1 на 1998&nbsp;р. становлять 2600&nbsp;млн м³. В Україні є 36 родовищ цементної сировини, 61&nbsp;— [[крейда|крейди]].

Україна має значні ресурси і запаси високо[[глинозем]]ної сировини, що локалізується головним чином в [[докембрій]]ських утвореннях [[Український щит|Українського щита]]. Вона представлена [[андалузит]]-, [[дистен]]- та [[силіманіт]]вмісними породами ([[кварцит]]и, сланці, [[ґнейс]]и тощо) та продуктами їх [[вивітрювання]]. Державним балансом запасів враховуються запаси дистену та силіманіту в пісках 2-х комплексних родовищ: Малишевському та Вовчанському (Дніпропетровщина). Прогнозні ресурси силіманіту в Приазов'ї оцінюються в 60-70&nbsp;млн т. [[Балансові запаси]] високоглиноземної сировини категорії А+В+С1 наприкінці XX&nbsp;ст. в Україні становили близько 186&nbsp;млн м³ руди і 3,2 тис. т [[мінерал]]ів.

{|class="wikitable"
! Родовища каолінів
! Запаси (тис. т)
! Річний видуботок (тис. т)
! Вміст каоліну (%)
|-
|Проснянське
|69548
|378
|45-72
|-
|Володимирівське
|11048
|226
|82
|-
|Велико-Гадомицьке
|83050
|—
|60
|-
|Глухівське
|55563
|176
|55-60
|}

=== [[Облицювальний камінь]] ===

Особливе економічне значення серед мінеральної сировини України належить облицювальному каменю. Розвідано понад 300 родовищ природного облицювального каменя. Основним джерелом облицювального каменя є [[Український щит]], в межах якого зосереджено близько 140 родовищ [[граніт]]ів, [[чарнокіт]]ів, [[ендербіт]]ів, [[габро]], [[лабрадорит]]ів з високими технічними і декоративними властивостями. Значні запаси граніту зосереджені в Кіровоградській, Запорізькій, Дніпропетровській і Донецькій областях. Серед різноманіття українського декоративного каменю особливу увагу привертають граніти: червонокапустинський (с. [[Новоукраїнка (Кировоградська область)|Новоукраїнка]] [[Кировоградська область|Кіровоградської області]]), червоно-жовтий, сірий, коричневий, рожево-червоний (Омелянівське, Корнінське, Дідковецьке, Лизниківське родовища на Житомирщині), темно-малиновий та сірий (Токівське та Кудашівське на Дніпропетровщині); сірий (Танське на Черкащині та Янцівське на Запоріжчині) та ін. Серед лабрадоритів та габро відомі українські родовища: Осниківське, Синій Камінь, Верхолузьке, Торчинське. Назагал, поклади облицювального каменю є в більшості областей, але найцінніші види його залягають на Поліссі&nbsp;— в Рівненській, Житомирській, а також Запорізькій, Закарпатській і Хмельницькій областях.

{|class="wikitable"
! Родовища облицювального каменю
! Вид каменю
! Запаси (тис. м³)
! Річний видобуток (тис. м³)
|-
| colspan=4; align=center | '''[[Гранітоїди]]'''
|-
|Капустинське
|[[Граніт]] червоний
|3545,6
|22
|-
|Новоукраїнське
|Граніт червоний
|49735
|2
|-
|Токівське
|[[Гранодіорит]] світло-сірий
|14116
|11,4
|-
|Корнинське
|Граніт червоно-сірий
|5501
|—
|-
|Дідковицьке
|Граніт рожево-сірий
|4504
|—
|-
|Кудашівське
|Граніт світло-сірий
|11268
|—
|-
|Богуславське
|Граніт червоно-сірий
|6249
|1
|-
|Покостівське
|Гранодіорит світло-сірий
|2856
|4,9
|-
| colspan=4; align=center | '''[[Габроїди]]'''
|-
|[[Головинське родовище лабрадориту|Головинське]]
|[[Лабрадорит]] чорний
|12424
|2,2
|-
|Васьковицьке
|Лабрадорит світло-сірий
|410
|—
|-
|Сліпицьке
|[[Габронорит]] чорний
|11954
|21,8
|}

== Гідромінеральні ресурси ==

За запасами гідромінеральних ресурсів Україна займає провідне місце в [[Європа|Європі]]. Територіально вони розподілені надто нерівномірно; основна частина (близько 70&nbsp;%) зосереджена в північних і західних областях. Розвідано 200 родовищ [[мінеральні води|мінеральних вод]]. Широко розвинені практично всі відомі типи вод: вуглекислі, сульфідні, радонові різного хімічного складу ([[Поляна Квасова]], [[Шаян (Україна)|Шаян]], [[Трускавець]], [[Свалявська група]], Березовське, [[Куяльник]] та інш.). Родовища [[термальні води|термальних вод]] відомі в [[Закарпаття|Закарпатті]] (Ужгородське та інш.) і в [[Кримський півострів|Криму]] ([[Саки (місто)|Саки]], [[Красне (Сімферопольський район)|Красне]], [[Колодязне (Сімферопольський район)|Колодязне]] та інш.). Глибина їх залягання 600-3000&nbsp;м, температура води від 40-80 до 110&nbsp;°C. [[Дебіт]] [[свердловина|свердловин]] 150—2500 м³/добу.

== Розвідка запасів ==

На початку XXI&nbsp;ст. спостерігається тенденція збільшення обсягів [[геологорозвідувальні роботи|геологорозвідувальних робіт]]. Так, у першому півріччі 2003&nbsp;р. виконано геологорозвідувальних робіт на суму 151893 тис. гривень (+175,4&nbsp;% до аналогічного періоду 2002 р). Підприємствами галузі отримані такі прирости запасів: [[нафта|нафти]] і [[конденсат]]у&nbsp;— 262 тис. т; [[природний газ|природного газу]]&nbsp;— 3559&nbsp;млн м³; [[вугілля]] ([[антрацит]]у)&nbsp;— 10377 тис. т; [[бурштин]]у&nbsp;— 1225&nbsp;кг; [[топаз]]у&nbsp;— 66,1&nbsp;кг; п'єзооптичної сировини&nbsp;— 1469&nbsp;кг.<ref>За даними GEONEWS.com.ua</ref>

== Посилання ==
{{примітки}}

== Див. також ==
* [[Геологія України]]
* [[Гірнича промисловість України]]
* [[Нерудні корисні копалини України]]
* [[Металічні корисні копалини України]]
* [[Нафтові, газові та газоконденсатні родовища України]]
* [[Нафтогазоносні регіони України]]
* [[Корисні копалини Дніпропетровської області]]
* [[Корисні копалини Вінницької області]]
* [[Корисні копалини Івано-Франківської області]]
* [[Корисні копалини Закарпатської області]]

== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}}

{{Україна в темах}}
{{Корисні копалини країн світу}}

[[Категорія:Корисні копалини України| ]]