Відмінності між версіями «Користувач:Шкурба Андрій Вікторович/Чернетка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(пишу)
(пишу)
Рядок 111: Рядок 111:
 
Клінічно не діагностується. Характеризується гарячкою протягом 2-4 днів. Іноді може бути біль у животі, рідше — [[риніт]], [[фарингіт]], міалгії, поліаденопатія.
 
Клінічно не діагностується. Характеризується гарячкою протягом 2-4 днів. Іноді може бути біль у животі, рідше — [[риніт]], [[фарингіт]], міалгії, поліаденопатія.
   
=== Ентеровірусна гарячка з екзантемою ===
+
=== Ентеровірусна гарячка з екзантемою ===
 
Притаманною є гарячка тривалістю до 7-ми днів, поява на 2-3 день хвороби рясного дрібноплямистого (в такому випадку визначають хворобу як «бостонську екзантему») або плямисто-папульозного висипу.
 
Притаманною є гарячка тривалістю до 7-ми днів, поява на 2-3 день хвороби рясного дрібноплямистого (в такому випадку визначають хворобу як «бостонську екзантему») або плямисто-папульозного висипу.
   
 
=== Полірадикулоневрит з синдромом Гийєна-Барре ===
 
=== Полірадикулоневрит з синдромом Гийєна-Барре ===
 
За клінічними проявами нагадує [[Параліч|паралітичні]] форми [[поліомієліт]]у. [[Парез]]и та паралічі проходять відносно швидко (на відміну від поліомієліту, при якому зворотного розвитку немає) з відновленням рухових функцій. Іноді перебігають тяжко. Можлива смерть пацієнтів.
 
За клінічними проявами нагадує [[Параліч|паралітичні]] форми [[поліомієліт]]у. [[Парез]]и та паралічі проходять відносно швидко (на відміну від поліомієліту, при якому зворотного розвитку немає) з відновленням рухових функцій. Іноді перебігають тяжко. Можлива смерть пацієнтів.
  +
  +
=== Геморагічний кон'юнктивіт ===
  +
Обумовлений ентеровірусом 70. Захворювання починається гостро: з'являється гарячка, але загальний стан хворого залишається задовільним, є світлобоязнь, сльозотеча. При огляді спостерігається гіперемія, припухлість [[Кон'юнктивіт|кон'юнктиви]], крововиливи до неї. Клінічне одужання настає через 10-14 днів.
  +
  +
=== Інші клінічні форми ===
  +
Не мають специфічного клінічного перебігу, діагноз встановлюється тільки після проведення лабораторної діагностики.
  +
  +
== Ускладнення ==
  +
У більшості випадків хвороба самолімітується без якихось ускладнень. Несприятливі й смертельні наслідки спостерігаються переважно у новонароджених та дітей молодшого віку. Основна причина смерті — ураження ЦНС та серця.
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 124: Рядок 133:
 
* [[Возіанова Жанна Іванівна|Возіанова Ж. І. ]] Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3 т. — К.:"Здоров'я",2008. — Т.1.; 2-е вид., перероб. і доп — 884 с. ISBN 978-966-463-012-9.
 
* [[Возіанова Жанна Іванівна|Возіанова Ж. І. ]] Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3 т. — К.:"Здоров'я",2008. — Т.1.; 2-е вид., перероб. і доп — 884 с. ISBN 978-966-463-012-9.
 
* Brenda L. Tesini Overview of Enterovirus Infections MSD Manuals, Professional / Infectious Diseases / Enteroviruses 2018 [https://www.msdmanuals.com/professional/infectious-diseases/enteroviruses/overview-of-enterovirus-infections] {{ref-en}}
 
* Brenda L. Tesini Overview of Enterovirus Infections MSD Manuals, Professional / Infectious Diseases / Enteroviruses 2018 [https://www.msdmanuals.com/professional/infectious-diseases/enteroviruses/overview-of-enterovirus-infections] {{ref-en}}
* Nicholas John Bennett, Joseph Domachowske, Mobeen H Rathore Pediatric Enteroviral Infections. Updated: Jun 16, 2017 [[Medscape]]. Drugs & Diseases. Pediatrics: General Medicine (Chief Editor: Russell W Steele). 30.05 2014 р. [http://emedicine.medscape.com/article/213169-overview] {{ref-en}}
+
* Nicholas John Bennett, Joseph Domachowske, Mobeen H Rathore Pediatric Enteroviral Infections. Updated: Jun 16, 2017 [[Medscape]]. Drugs & Diseases. Pediatrics: General Medicine (Chief Editor: Russell W Steele) [http://emedicine.medscape.com/article/213169-overview] {{ref-en}}

Версія за 17:44, 20 липня 2018

Ентеровірусні інфекції
Прояви однієї з клінічних форм ентеровірусних інфекцій — герпангіни. Підсвічено ділянки в ротоголотці, де видно багато характерних елементів енантеми — пухирців.
Прояви однієї з клінічних форм ентеровірусних інфекцій — герпангіни. Підсвічено ділянки в ротоголотці, де видно багато характерних елементів енантеми — пухирців.
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 A85.0, A87.0, A88.0,
B08.4, B08.5, B08.8
B30.3, B33.0, B34.1
B97.1

Ентеровірусні інфекції (англ. Enteroviral Infections) — група інфекційних хвороб, які спричинюють віруси з роду Ентеровірус. Характеризуються поліморфізмом клінічних проявів від легких гарячкових форм і простого носійства до менінгоенцефалітів, міокардитів та інших тяжких уражень. До цієї групи не входить поліомієліт, хоча збудник його входить до цього роду вірусів. Поліомієліт через його велику соціальну значимість виділено в окрему нозологічну форму.

Історичні відомості

Вірусну природу ентеровірусних захворювань було підтверджено після відкриття американськими дослідниками Г. Делдорфом і Г. Сіклз в 1948 р. вірусів Коксакі (за назвою містечка в штаті Нью-Йорк, де були отримані перші фекальні культури цих вірусів)), а в 1952 році американські вірусологи Д. Мелнік та К. Огрен виділили ECHO вірус у клінічно здорових дітей в Єгипті.

Актуальність

Ентеровірусні інфекції відносяться до широко поширених у всіх країнах світу.

Етіологія

Enterovirus
Класифікація вірусів
Група: iv
Ряд: Picornavirales
Родина: Picornaviridae
Рід: Enterovirus
Типовий вид
Enterovirus C
Species
Enterovirus A
Enterovirus B
Enterovirus C
Enterovirus D
Enterovirus E
Enterovirus F
Enterovirus G
Enterovirus H
Enterovirus J
Rhinovirus A
Rhinovirus B
Rhinovirus C

Збудники ентеровірусних інфекцій належать до роду (+)ssРНК-вмісних вірусів, пов'язаних з кількома хворобами людини і ссавців. Отримали назву ентеровіруси через їхню часту локалізацію в кишечнику (від лат. enteron — кишечник).

Серологічні дослідження розрізняли 71 серотип ентеровірусу людини на основі тестів нейтралізації антитіл. У кількох серотипах визначали додаткові антигенні варіанти на основі зниженої нейтралізації між варіабельними штамами або за її відсутності. На основі їхнього патогенезу у людей та тварин, ентеровіруси спочатку були розділені на чотири групи:

Проте було швидко з'ясовано, що існують значні дублювання біологічних властивостей вірусів у різних групах.

Віруси Коксакі розділяють на групи А і В. Коксакі А мають 23 серотипи, Коксакі В — 6 серотипів. Відомо 34 серотипи вірусів ECHO, більша частина з яких патогенна для людини. ECHO — це перші букви англійських слів «Enteric Cytopathogenic Humar Orfhan» («кишкові цитопатогенні людські сирітки»). Крім вірусів Коксакі й ECHO є ще 4 типи ентеровірусів (68 — 71). Два з них 68 і 69 є збудниками респіраторних і кишкових захворювань, тип 70 — геморагічного кон'юнктивіту, тип 71 виділений від хворих на менінгіт і енцефаліт. Ентеровіруси стійкі до заморожування, чутливі до нагрівання, висушування й впливу дезінфікуючих препаратів. Усі серотипи вірусів Коксакі В і типів 68-71, деякі серотипи вірусів Коксакі А культивуються в культурі клітин нирок мавп та інших культурах. Вони мають виражену цитопатичну дію. Усі серотипи можуть бути виділені при зараженні сисунців білих мишей. Ентеровіруси, виділені недавно, називаються за системою послідовних чисел: EV68, EV69, EV70, EV71 тощо.[1]

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Ентеровірус.

Епідеміологічні особливості

Джерелом інфекції є лише людина, хворий або вірусоносій, що виділяє збудника в довкілля з випорожненнями. Крім того, віруси іноді виділяються зі слизом верхніх дихальних шляхів. Найбільш інтенсивне виділення вірусу відбувається в перші дні хвороби, але іноді може тривати протягом декількох місяців. Механізми передачі переважно фекально-оральний, зрідка повітряно-крапельний, можлива й трансплацентарна передача. Захворювання спостерігаються у вигляді спорадичних випадків і спалахів. Відзначається висока контагіозність. Імунітет видоспецифічний, стійкий.

Патогенез

Реплікація вірусів відбувається в епітеліальних клітинах і лімфоїдних утвореннях кишечнику й верхніх дихальних шляхів. При герпангіні, синдромі гострого респіраторного захворювання на місці воріт інфекції виникають зміни у вигляді ураження слизових оболонок. При зниженні реактивності макроорганізму збудник проникає в кровоносну систему і розноситься по всьому організму. Ентеровіруси тропні до нервової й м'язової тканини, можуть спричинити міокардит, менінгіт, енцефаліт.

Класифікація

У залежності від того, який симптомокомплекс переважає, виділяють кілька клінічних форм:

За ступенем тяжкості клінічного перебігу розділяють легку, середньої тяжкості й тяжку форми.

Згідно з МКХ 10-го перегляду вирізняють:

  • ентеровірусний везикулярний стоматит з екзантемою (B08.4);
  • ентеровірусний везикулярний фарингіт (В08.5);
  • ентеровірусний енцефаліт (G05.1);
  • ентеровірусний менінгіт (G02.0*);
  • ентеровірусна екзантематозна гарячка [бостонська екзантема] (A88.0);
  • гострий епідемічний геморрагічний кон'юнктивіт (ентеровірусний) (Н13.1*);
  • епідемічна міальгія (B33.0);
  • ентеровірусна інфекція неуточнена (B34.1);
  • ентеровіруси як причина хвороб, класифікованих в інших рубриках (B97.1).

Клінічні ознаки

Характерні висипання на стопах як прояв однієї з форм ентеровірусних інфекцій
Характерні висипання на кисті при однієї з форм ентеровірусних інфекцій

Загальні прояви

Інкубаційний період триває від 2 до 7 днів. При всіх клінічних варіантах захворювання починається гостро. Температура тіла підвищується до 38-40ºС, пацієнти скаржаться на головний біль, запаморочення, слабкість.

Герпангіна

Незважаючи на гарячку, загальний стан хворих залишається задовільним. Хворі скаржаться на біль у горлі. Характерні зміни в ротоглотці: на тлі гіперемірованої слизової оболонки на передніх дужках, язичку, піднебінних мигдалинах з'являються папули, що швидко перетворюються у везикули. Через 1-2 дні везикули розриваються й на їхньому місці утворюються поверхневі ерозії з вузькою облямівкою гіперемії. Окремі ерозії можуть зливатися з утворенням великих виразкових дефектів. До кінця тижня ерозії загоюються без сліду. Збільшуються підщелепні лімфатичні вузли.

Епідемічна міалгія

При цій формі на тлі гарячки й загальної інтоксикації з'являються напади сильного болю у м'язах грудей, живота, кінцівок, що обумовлено розвитком гострого міозиту. Напади болю тривають від декількох хвилин до декількох годин, багаторазово повторюються протягом доби. При ураженні м'язів грудної клітки дихання поверхневе, супроводжується задишкою, тахікардією, посиленим потовиділенням. При локалізації процесу у м'язах живота пальпаторно відзначається різко виражена болючість, що може бути розлитою по всьому животі або ж виявлятися тільки з одного боку. Напади можуть імітувати картину «гострого живота», ниркової кольки.

Серозний менінгіт

Починається гостро з гарячки, інтоксикації. Симптоми ураження оболон мозку з'являються на 1-3, іноді на 5-7-й день хвороби. Характерний головний біль, блювання. Менінгеальний синдром виражений помірно, часто дисоціативно, не в повному обсязі. Іноді є дисоціація між наявністю менінгеального синдрому й змінами в спинномозковій рідині. Зокрема, при досить виразному менінгеальному синдромі спинномозковий ліквор може бути малозміненим і, навпаки, за наявності запальних змін у спинномозковій рідині виразного менінгеального синдрому може не бути. Ліквор з 2-5-го днів має серозний лімфоцитарний характер, рівень глюкози нормальний або незначно підвищений. Санація ліквору у більшості хворих відбувається на 10-20-й день. Спостерігаються й більш тяжкі ураження нервової системи: менінгоенцефаліти, енцефаломієліти, поліомієлітоподібні форми.

Ентеровірусна гарячка («мала хвороба»)

Клінічно не діагностується. Характеризується гарячкою протягом 2-4 днів. Іноді може бути біль у животі, рідше — риніт, фарингіт, міалгії, поліаденопатія.

Ентеровірусна гарячка з екзантемою

Притаманною є гарячка тривалістю до 7-ми днів, поява на 2-3 день хвороби рясного дрібноплямистого (в такому випадку визначають хворобу як «бостонську екзантему») або плямисто-папульозного висипу.

Полірадикулоневрит з синдромом Гийєна-Барре

За клінічними проявами нагадує паралітичні форми поліомієліту. Парези та паралічі проходять відносно швидко (на відміну від поліомієліту, при якому зворотного розвитку немає) з відновленням рухових функцій. Іноді перебігають тяжко. Можлива смерть пацієнтів.

Геморагічний кон'юнктивіт

Обумовлений ентеровірусом 70. Захворювання починається гостро: з'являється гарячка, але загальний стан хворого залишається задовільним, є світлобоязнь, сльозотеча. При огляді спостерігається гіперемія, припухлість кон'юнктиви, крововиливи до неї. Клінічне одужання настає через 10-14 днів.

Інші клінічні форми

Не мають специфічного клінічного перебігу, діагноз встановлюється тільки після проведення лабораторної діагностики.

Ускладнення

У більшості випадків хвороба самолімітується без якихось ускладнень. Несприятливі й смертельні наслідки спостерігаються переважно у новонароджених та дітей молодшого віку. Основна причина смерті — ураження ЦНС та серця.

Примітки

  1. Oberste MS, Maher K, Kilpatrick DR, Pallansch MA (1999). «Molecular Evolution of the Human Enteroviruses: Correlation of Serotype with VP1 Sequence and Application to Picornavirus Classification». J. Virol. 73 (3): 1941–8. PMC 104435 Freely accessible. PMID 9971773 (англ.)

Джерела

  • Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина» (2 видання, доповнене і перероблене). — 2018. — 688 С. + 12 с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) ISBN 978-617-505-675-2
  • Возіанова Ж. І.  Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3 т. — К.:"Здоров'я",2008. — Т.1.; 2-е вид., перероб. і доп — 884 с. ISBN 978-966-463-012-9.
  • Brenda L. Tesini Overview of Enterovirus Infections MSD Manuals, Professional / Infectious Diseases / Enteroviruses 2018 [1] (англ.)
  • Nicholas John Bennett, Joseph Domachowske, Mobeen H Rathore Pediatric Enteroviral Infections. Updated: Jun 16, 2017 Medscape. Drugs & Diseases. Pediatrics: General Medicine (Chief Editor: Russell W Steele) [2] (англ.)