Користувач:Sarmatæ: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Немає опису редагування
Рядок 9: Рядок 9:
== [[Український правопис]] про передачу польських назв ==
== [[Український правопис]] про передачу польських назв ==
*§ 90.
*§ 90.
**2 (Початкові '''іе (hіе)''' звичайно передаються через '''іє'''; Початкове '''je''' передається через '''є'''.
**2 Початкові '''іе (hіе)''' '''іє'''; Початкове '''je''' '''є'''.
*§ 104.
*§ 104.
**1 польські '''ie'''...передаються літерою '''е'''
**1 '''ie''' '''е'''
**4. '''іо'''
*4. Польське сполучення літер '''іо''' передається:
**а) Сполученням літер '''йо''' після '''б, п, в, м, ф''': ''Голембйовський, Мйодович, Пйотровський''.
***a)'''йо''' після '''б, п, в, м, ф''': ''Голембйовський, Мйодович, Пйотровський''.
**б) Через '''ьо''' після м’яких приголосних: ''Аньолек, Генсьорський, Козьолецький''.
***б) '''ьо''' після м’яких приголосних: ''Аньолек, Генсьорський, Козьолецький''.
**5. У польських, чеських і словацьких прізвищах '''і''' передається:
**5. У прізвищах '''і''':
***а) Через '''і''' на початку слова та після приголосного: ''Івашкевич, Зволінський, Лінда, Міцкевич; Індра, Єдлічка, Мічатек''.
***а) '''і''' на початку слова та після приголосного: ''Івашкевич, Зволінський, Лінда, Міцкевич; Індра, Єдлічка, Мічатек''.
***б) Через '''и''' після шиплячих і в суфіксах '''-ик, -ицьк-, -ич (-евич, -ович)''': ''Бжозович, Козицький, Конопницька, Коперник, Ceнкевич, Шимчак; Гавлик, Жижка, Міклошич, Фучик''.
***б) '''и''' після шиплячих і в суфіксах '''-ик, -ицьк-, -ич (-евич, -ович)''': ''Бжозович, Козицький, Конопницька, Коперник, Ceнкевич, Шимчак; Гавлик, Жижка, Міклошич, Фучик''.
**7. польську '''у'''... літерою '''и'''
**7. '''у''' '''и'''
**8. Польські носові '''ą, ę''' передаються:
**8. '''ą, ę''' :
***а) Сполученнями літер '''ом, ем''' перед губними приголосними: ''Домбровський, Заремба, Кемпа''.
***а) '''ом, ем''' перед губними приголосними: ''Домбровський, Заремба, Кемпа''.
***б) Сполученнями літер '''он, ен''' перед іншими приголосними: ''Зайончек, Пайонк, Пйонтек, Свьонтек; Венгжинович, Єндриховський, Свенціцький.''
***б) '''он, ен''' перед іншими приголосними: ''Зайончек, Пайонк, Пйонтек, Свьонтек; Венгжинович, Єндриховський, Свенціцький.''
**9. М’якість польських приголосних '''n’, s’, с’ (dz’)''' у прізви¬щах перед суфіксами '''-ський, -цький''' і м’якими приголос¬ними не позначається м’яким знаком, хоч в українській вимові в цих позиціях '''н, с, ц (дз)''' пом’якшуються: ''Виспянський, Яблонський; Свядек, Цвік''. В усіх інших випад¬ках м’якість попередніх приголосних передається літерами '''і, ю, я''' та '''ь''' (у кінці слова): ''Дзісь, Дзюравець, Сятковський''.
**9. М’якість польських приголосних '''n’, s’, с’ (dz’)''' у прізви¬щах перед суфіксами '''-ський, -цький''' і м’якими приголос¬ними не позначається м’яким знаком, хоч в українській вимові в цих позиціях '''н, с, ц (дз)''' пом’якшуються: ''Виспянський, Яблонський; Свядек, Цвік''. В усіх інших випад¬ках м’якість попередніх приголосних передається літерами '''і, ю, я''' та '''ь''' (у кінці слова): ''Дзісь, Дзюравець, Сятковський''.
**10. Прикметникові закінчення... прізвищ... польських '''-у''' передаються через '''-ий''': ''Бялий, Гартний, Гуляшкий, Неврлий, Неєдлий, Новотний, Палацький''.
**10. Прізвища '''-у''' '''-ий''': ''Бялий, Гартний, Гуляшкий, Неврлий, Неєдлий, Новотний, Палацький''.
*§ 109.
*§ 109.
**1.в. (про ѣ) Але в географічних назвах, що мають у російській мові форму, спільну з відповідною українською, таке '''е''' передаємо через '''і''': ''Арабатська стрілка, Біла, оз. Біле, Біловезька Пуща, Вітка, Лісна, Негоріле, Піщане, Сінне, Сірий мис, Цілиноград'' і под. Це стосується і польського '''іа''': ''Біла Підляська, Білосток'' тощо.
**1.в. (про ѣ) Але в географічних назвах, що мають у російській мові форму, спільну з відповідною українською, таке '''е''' передаємо через '''і''': ''Арабатська стрілка, Біла, оз. Біле, Біловезька Пуща, Вітка, Лісна, Негоріле, Піщане, Сінне, Сірий мис, Цілиноград'' і под. Це стосується і польського '''іа''': ''Біла Підляська, Білосток'' тощо.
***Примітка. Польське й чеське '''е''', що виступає в географічних назвах із суфіксом '''-ц-''' (лат. '''-с-'''), зберігається: ''Бельце, Кельце; Кошице, Лідице, Пардубице''. Ці географічні назви не змінюються за відмінками. Назва ''Закопане'' має форму прикметника середнього роду (однина) й, отже, відмінюється за його зразком: ''Закопане, Закопаного, Закопаному'' й т. д.
***Примітка. Польське й чеське '''е''', що виступає в географічних назвах із суфіксом '''-ц-''' (лат. '''-с-'''), зберігається: ''Бельце, Кельце; Кошице, Лідице, Пардубице''. Ці географічні назви не змінюються за відмінками. Назва ''Закопане'' має форму прикметника середнього роду (однина) й, отже, відмінюється за його зразком: ''Закопане, Закопаного, Закопаному'' й т. д.
**7.
**7.
***д) Польське '''ó''', що виступає в суфіксі '''-ów''' у географічних назвах, передається через '''у''': ''Жирардув, Жешув, Томашув-Мазовецький і т. ін''., але традиційно ''Грубешів Краків''.
***д) '''ó''', що в суфіксі '''-ów''' '''у''': ''Жирардув, Жешув, Томашув-Мазовецький і т. ін''., але традиційно ''Грубешів Краків''.
***е) '''ą, ę''':
***е) Польські носові '''ą, ę''' передаються сполученнями літер '''ом, ем''' перед губними приголосними: ''Домброва, Дембиця''; перед іншими приголосними — сполученнями '''он, єн''': ''Конт, Ченстохова''.
****'''ом, ем''' перед губними приголосними: ''Домброва, Дембиця'';
****'''он, ен''' перед іншими приголосними — сполученнями : ''Конт, Ченстохова''.

Версія за 13:48, 15 вересня 2014

Преамбули статей про осіб

  • Гарні преамбули мають визначення (хто? що?) + стисле узагальнення найважливішої інформації, що є в статті (коротко — дати, посади, дії). Аби швидко зорієнтуватися. Як у всіх нормальних енциклопедіях.
  • Погані преамбули мають лише визначення. Узагальнення відстунє. Поза визначенням величезний текст самої статті, розбитий на розділи (який якщо не прочитаєш, згаявши час, не зорієнтуєшся).

Український правопис про передачу польських назв

  • § 90.
    • 2 Початкові іе (hіе)іє; Початкове jeє.
  • § 104.
    • 1 ieе
    • 4. іо
      • a)йо після б, п, в, м, ф: Голембйовський, Мйодович, Пйотровський.
      • б) ьо після м’яких приголосних: Аньолек, Генсьорський, Козьолецький.
    • 5. У прізвищах і:
      • а) і на початку слова та після приголосного: Івашкевич, Зволінський, Лінда, Міцкевич; Індра, Єдлічка, Мічатек.
      • б) и після шиплячих і в суфіксах -ик, -ицьк-, -ич (-евич, -ович): Бжозович, Козицький, Конопницька, Коперник, Ceнкевич, Шимчак; Гавлик, Жижка, Міклошич, Фучик.
    • 7. уи
    • 8. ą, ę :
      • а) ом, ем перед губними приголосними: Домбровський, Заремба, Кемпа.
      • б) он, ен перед іншими приголосними: Зайончек, Пайонк, Пйонтек, Свьонтек; Венгжинович, Єндриховський, Свенціцький.
    • 9. М’якість польських приголосних n’, s’, с’ (dz’) у прізви¬щах перед суфіксами -ський, -цький і м’якими приголос¬ними не позначається м’яким знаком, хоч в українській вимові в цих позиціях н, с, ц (дз) пом’якшуються: Виспянський, Яблонський; Свядек, Цвік. В усіх інших випад¬ках м’якість попередніх приголосних передається літерами і, ю, я та ь (у кінці слова): Дзісь, Дзюравець, Сятковський.
    • 10. Прізвища -ий: Бялий, Гартний, Гуляшкий, Неврлий, Неєдлий, Новотний, Палацький.
  • § 109.
    • 1.в. (про ѣ) Але в географічних назвах, що мають у російській мові форму, спільну з відповідною українською, таке е передаємо через і: Арабатська стрілка, Біла, оз. Біле, Біловезька Пуща, Вітка, Лісна, Негоріле, Піщане, Сінне, Сірий мис, Цілиноград і под. Це стосується і польського іа: Біла Підляська, Білосток тощо.
      • Примітка. Польське й чеське е, що виступає в географічних назвах із суфіксом -ц- (лат. -с-), зберігається: Бельце, Кельце; Кошице, Лідице, Пардубице. Ці географічні назви не змінюються за відмінками. Назва Закопане має форму прикметника середнього роду (однина) й, отже, відмінюється за його зразком: Закопане, Закопаного, Закопаному й т. д.
    • 7.
      • д) ó, що в суфіксі -ówу: Жирардув, Жешув, Томашув-Мазовецький і т. ін., але традиційно Грубешів Краків.
      • е) ą, ę:
        • ом, ем перед губними приголосними: Домброва, Дембиця;
        • он, ен перед іншими приголосними — сполученнями : Конт, Ченстохова.