Відмінності між версіями «Користувач:Yarko/Пік»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 1: Рядок 1:
Пік "100-річчя Пласту" ("Пік Сторіччя Пласту") - пік на західному березі [[Земля Ґрехама|Землі Ґрехама]] в [[Антарктида|Антарктиді]]. Пік названо 5 лютого 2012 року в день, коли його було вперше підкорено.
+
"Пік Століття Пласту" ({{lang-en|The Centenary of Plast Peak}}) - пік на західному березі [[Земля Ґрехама|Землі Ґрехама]] в [[Антарктида|Антарктиді]]. Пік названо 5 лютого 2012 року в день, коли його було вперше підкорено.
   
 
== Назва ==
 
== Назва ==
Рядок 5: Рядок 5:
   
 
== Розташування ==
 
== Розташування ==
Пік знаходиться на відрогах мису Туксен неподалік гори [[Демарія (гора)|Демарія]] на західному березі [[Земля Ґрехама|Землі Ґрехама]] в материковій частині Антарктиди. Пік "100-річчя Пласту" знаходиться біля інших об'єктів, пов'язаних з Україною – антарктичної станції [[Академік Вернадський]] та [[Київ (півострів)|півострова Київ]].
+
Пік знаходиться на відрогах мису Туксен неподалік гори [[Демарія (гора)|Демарія]] на західному березі [[Земля Ґрехама|Землі Ґрехама]] в материковій частині Антарктиди. Пік "100-річчя Пласту" знаходиться неподалік інших об'єктів, пов'язаних з Україною – антарктичної станції [[Академік Вернадський]] та [[Київ (півострів)|півострова Київ]].
   
 
== Підкорення ==
 
== Підкорення ==
 
Підкорення піку було здійснено 5 лютого 2012 року шістьма науковцями. У складі експедиції було троє науковців-сезонників, що працюють лише влітку – Ігор Дикий, Дмитро Шмирьов, Карел Янко (біолог з Чехії) та троє зимівників – Артем Недогібченко, Денис Пишняк та Юрій Отруба.
 
Підкорення піку було здійснено 5 лютого 2012 року шістьма науковцями. У складі експедиції було троє науковців-сезонників, що працюють лише влітку – Ігор Дикий, Дмитро Шмирьов, Карел Янко (біолог з Чехії) та троє зимівників – Артем Недогібченко, Денис Пишняк та Юрій Отруба.
  +
  +
{{Цитата|
  +
Коли ми з хлопцями збирали матеріал по градієнту висот, саме випала нагода вийти на невеликий пік біля Демарії, який знаходиться в стороні від цієї гори і на який ніхто раніше не ходив. Не ходили через перешкоду – вузьку перемичку над прірвою (над океаном), яка у вигляді тонкої “бритви” з`єднує його з основним схилом. Але ми її пройшли. Це була лише одна “найскладніша” технічна ділянка, де довелося використовувати страховку. На вершині зробили тур з каміння і написали на сторінці з блокноту, що це пік “100-річчя Пласту” (двома мовами – українською та англійською), запакували це в капсулу (пластикову велику пробірку) та поклали в цей тур.|40|Ігор Дикий|}}

Версія за 17:49, 24 липня 2012

"Пік Століття Пласту" (англ. The Centenary of Plast Peak) - пік на західному березі Землі Ґрехама в Антарктиді. Пік названо 5 лютого 2012 року в день, коли його було вперше підкорено.

Назва

Свою назву пік отримав на честь столітнього ювілею, котрий у 2012 році святкує українська скаутська організація "Пласт".

Розташування

Пік знаходиться на відрогах мису Туксен неподалік гори Демарія на західному березі Землі Ґрехама в материковій частині Антарктиди. Пік "100-річчя Пласту" знаходиться неподалік інших об'єктів, пов'язаних з Україною – антарктичної станції Академік Вернадський та півострова Київ.

Підкорення

Підкорення піку було здійснено 5 лютого 2012 року шістьма науковцями. У складі експедиції було троє науковців-сезонників, що працюють лише влітку – Ігор Дикий, Дмитро Шмирьов, Карел Янко (біолог з Чехії) та троє зимівників – Артем Недогібченко, Денис Пишняк та Юрій Отруба.

«

Коли ми з хлопцями збирали матеріал по градієнту висот, саме випала нагода вийти на невеликий пік біля Демарії, який знаходиться в стороні від цієї гори і на який ніхто раніше не ходив. Не ходили через перешкоду – вузьку перемичку над прірвою (над океаном), яка у вигляді тонкої “бритви” з`єднує його з основним схилом. Але ми її пройшли. Це була лише одна “найскладніша” технічна ділянка, де довелося використовувати страховку. На вершині зробили тур з каміння і написали на сторінці з блокноту, що це пік “100-річчя Пласту” (двома мовами – українською та англійською), запакували це в капсулу (пластикову велику пробірку) та поклали в цей тур.

»

— Ігор Дикий