Відмінності між версіями «Користувач:Yasnodark/Чернетка. Різне»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (виправлення включення вилученого файлу: Файл:Серіал 25-й час.jpg (by DelinkerBot))
 
Рядок 2544: Рядок 2544:
 
|назва = 25-та година
 
|назва = 25-та година
 
|оригінальна назва = 25-й час
 
|оригінальна назва = 25-й час
|плакат = [[Файл:Серіал 25-й час.jpg|200px]]
+
|плакат =
 
|тип = телесеріал
 
|тип = телесеріал
 
|жанр = драма, кримінальний фільм, містика
 
|жанр = драма, кримінальний фільм, містика

Поточна версія на 22:00, 2 грудня 2019


Зміст

По[ред. | ред. код]

Бетті Баллантайн[en]

  1. Швеція Пітер Нільсон[sv] (швед. Peter Nilson) «Вартовий космосу» (швед. Rymdväktaren, 1995) (1995) (Швеція)
  2. Генрі Гезлітт (англ. Henry Hazlitt) Велика ідея (англ. «The Great Idea», 1951)[1][2][3]
  3. Франція Рене Баржавель (фр. René Barjavel) «Велика таємниця» (фр. «Le Grand Secret», 1973) (Франція)
  4. Нідерланди Белькампо (нід. Belcampo) «Верландія» (нід. «Voorland», 1926) (Нідерланди)
  5. Джон Браннер (англ. John Brunner) «Вершник на хвилі шоку[en]» (англ. «The The Shockwave Rider», 1974) (Велика Британія)
  6. США Джеймс Тіптрі-молодший (англ. James Tiptree Jr.) «Вище стін навколо світу[en]» (англ. Up the Walls of the World) (1978) (США)
  7. Прапор Шотландії Кен Маклауд (англ. Ken MacLeod)  — «Відділ Кассіні» (англ. «The Cassini Division»)  [1998] (Велика Британія) (Шотландія)
  8. Англія Крістофер Пріст (англ. Christopher Priest)  — «Відокремлення[en]» (англ. «The Separation»)  (2002) (Велика Британія)
  9. США Джаміль Назір[fr] (англ. Jamil Nasir)  — «Відстань Гейза » (англ. «Distance Haze»)  [2000]
  10. США Ґрегорі Бенфорд (англ. Gregory Benford)  — «Вітрильна яскрава вічність[en]» (англ. «Sailing Bright Eternity», 1995) (США)
  11. Франція Жерар Клайн (фр. Gérard Klein) «Вітрильники Сонця[fr]» (фр. Les Voiliers du soleil, 1961) (Франція)
  12. Англія Пол Дж. Макоулі (англ. Paul McAuley)  — «Вічне світло[en]» (англ. «Eternal Light», 1991) (Велика Британія)
  13. США Ненсі Кресс (англ. Nancy Kress)  — «Вкрасти крізь небо» (англ. «Steal Across the Sky», 2009)
  14. США Рафаель Лафферті (англ. R. A. Lafferty) «Володар минулого» (англ. Past Master, []1968 у літературі|1968]]) (США)
  15. Чехія Еміль Вахек «Володар світу» (чеськ. «Pán světa», 1925),  (Чехія)
  16. Англія Джеффрі Дірмер[en] (англ. Geoffrey Dearmer) Вони хотіли бути птахами (англ. «They Chose to Be Birds», 1935)
  17. США Джон Варлі (англ. John Varley)  — «Гаряча лінія Змійоносця[en]» (англ. The Ophiuchi Hotline», 1977) (США)
  18. Франція П'єр Пело[en] «Гарячковий цирк» (фр. «Delirium Circus», 1977) (Франція)
  19. Шаблон:Прапор Агліії Енджела Картер (англ. Angela Carter)  — «Герої та лиходії[en]» (англ. «Heroes and Villains»,1969) (Велика Британія)
  20. Чехія Р. В. Фаучар «Гімалайський тунель» (фр. «Himalajský tunel», 1946),  (Чехія)
  21. Чарльз Ерік Мейн (англ. Charles Eric Maine) «Глибокий вакуум» (англ. «High Vacuum», 1956) (Велика Британія)
  22. Англія Геррі Едмондс[en]) ({{lang-en|Harry Edmonds) Годинникар з Гайдельберга (англ. «The Clockmaker of Heidelberg: Or, the Strange Affair of Hugh Brodie, Englishman», 1949)
  23. Німеччина Томас Циґлер[de] (нім. Thomas Ziegler) «Голоси ночі[de]» (нім. «Die Stimmen der Nacht», 1994) (Німеччина)
  24. Швеція Ян Гуйлоу[sv] (швед. Jan Guillou) «Гори богів» (швед. «Gudarnas berg», (1990)
  25. США Баррі Н. Молзберґ[en] (англ. Barry N. Malzberg)  — «Ґалактики» (англ. «Galaxies», 1975) (США)
  26. США Річард Пауерс[en] (англ. Richard Powers)  — «Ґалатея 2.2» (англ. «Galatea 2.2», 1995) (США)
  27. США Джоан Слончевськи[en] (англ. Joan Slonczewski)  — «Двері до океану» (англ. «A Door into Ocean», 1986) (США)
  28. Англія Артур Селлінз[en] «День сміття» (англ. Junk Day) (1970) (Велика Британія)
  29. США Джек Фінні (англ. Jack Finney) «Десятицентовик Вудроу Вілсона» (англ. «The Woodrow Wilson Dime», 1968)
  30. Італія Уго Малагуті (італ. Ugo Malaguti) «Дива сатани» (італ. Satana dei Miracoli) (1966) (Італія)
  31. Швеція Ларс Густафссон. (швед. Lars Gustafsson) «Дивна тварина з півночі» (швед. «Det sällsamma djuret från norr») (1989) (Швеція)
  32. Канада Джеймс де Міль «Дивний рукопис, знайдений у мідному циліндрі» (англ. «A Strange Manuscript Found in a Copper Cylinder»,) (1888)
  33. Англія Аєн Вотсон[en] (англ. Ian Watson)  — «Дивовижні відвідувачі» (англ. «Miracle Visitors»)  [1978] (Велика Британія)
  34. Англія Свен Оге Мадсен «Дні з Діамом, або життя вночі[da]» (дан. «Dage med Diam eller Livet om natten», 1971)
  35. США Вільям Керролл (англ. William Carroll) Долари Дулі (англ. «Dooley's Dollars») 2010
  36. Англія Джеймс П. Хоґан[en] «Експеримент Минерви[en]» (англ. «The Minervan Experiment», 1981) (Велика Британія)
  37. АнгліяСША Джон Слейдек (англ. John Sladek «Ефект Мьоллера-Фокера» (англ. «The Müller-Fokker Effect»)  (1970)
  38. Сідні Паркмен (англ. Sydney Parkman) Життя починається завтра ({{lang-en|Life Begins Tomorrow) 1947
  39. США Мадж Пірсі (англ. )  — «Жінка на краю часу[en]» (англ. «Woman on the Edge of Time»)  [1976] (США)
  40. США Пет Мьорфі (англ. Pat Murphy)  — «Жінка, що впала» (англ. «The Puppet Masters»)  [1986] (США)
  41. США Джоанна Расс (англ. Joanna Russ) — «Жіночий чоловік» (англ. «The Female Man»)  (1975) (США)
  42. США Патриція Маккілліп «Забуті звірі Ельда[en], 1974)
  43. Іден Філлпотс[en] (англ. Eden Phillpotts) Завр (англ. «Zaurus») 1938
  44. США Оскар Льюїс (англ. Oscar Lewis) Загублені роки (англ. The Lost Years: A Biographical Fantasy«») (1951)

Міжнародні зустрічі[ред. | ред. код]

До вступу на посаду 12 Квітня 2019 обраний президент Володимир Зеленський з президентом Франції Емануелем Макроном[4]

25 Квітня 2019 Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Нідерландів Марк Рютте|Марком Рютте]] травня [5]

Після іннаугурації: 20.05.2019 Президент України Володимир Зеленський провів зустрічі із Президентом Естонії Керсті Кальюлайд та Президентом Грузії Саломе Зурабішвілі[6]. Також зустрівся з президентом Угорщини Яношем Адером та президентом Литви Далею Грибаускайте [7]

17 червня 2019[8]

18 червня 2019 Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом ФРН Франком-Вальтером Штайнмайєром[9] та та федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель [10]

2 липня 2019 Зеленський у Торонто зустрівся з прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо[11]

26 липня 2019 Зеленський зустрівся зі спецпредставником Сполучених Штатів Америки з питань України Куртом Волкером[12]

7 серпня 2019 Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом[13]

19 серпня 2019 Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу.[14]

31 серпня 2019 Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Анджеєм Дудою[15] та прем'єр-міністром Польщі, з президентом Грузії Саломе Зурабішвілі [16][17],

1 вересня Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Литви Гітанасом Науседою. [18] та прем'єр-міністром Бельгії Шарлем Мішелем.[19]

1 вересня Президент Володимир Зеленський у Варшаві зустрівся з віце-президентом США Майком Пенсом. [20]

13 вересня Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Фінляндії Саулі Нііністьо, який прибув до Києва з офіційним візитом.[21] та с Президентом Естонської Республіки Керсті Кальюлайд [22]

16 вересня Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Словацької Республіки Зузани Чапутової, яка прибула до України з офіційним візитом, передає кореспондент УНН.[23]

24 вересня 2019 року Володимир Зеленський зустрівся з президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим.[24] та Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель[25]

25 вересня 2019 року У рамках участі у роботі 74-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Президент України Володимир Зеленський провів перемовини з Президентом Арабської Республіки Єгипет Абделем Фаттахом ас-Сісі. [26]

25 вересня 2019 року Володимир Зеленський зустрівся з Президентом Румунії Клаусом Йоганнісом[27], прем’єр-міністром Норвегії Ерною Сульберґ[28] прем’єр-міністром Швеції[29][30][31]

25 вересня 2019 року Володимир Зеленський зустрівся з Президентом США Дональдом Трампом. [32]

4 жовтня 2019 року Президент України Володимир Зеленський під час форуму регіонів України та Білорусі у Житомирі.[33]


https://www.latimes.com/world-nation/story/2019-10-10/ukraine-zelensky-trump-impeachment

1968[ред. | ред. код]

1968[ред. | ред. код]

  1. Артур Кларк «Дві тисячі перший рік: Космічна одісея» (англ. «2001: A Space Odyssey») (Шрі-Ланка)
  2. Рафаель Лафферті (англ. R. A. Lafferty) «Володар минулого}» (англ. Past Master)) (США)
  3. Джек Вільямсон «Впіймані до пастки у космосі» (англ. «Trapped in Space») (США)
  4. Сергій Снєгов «Вторгення до Персею» (рос. «Вторжение в Персей») (Російська РФСР)
  5. Іван Єфремов «Година бика» (рос. «Час быка») (Російська РФСР)
  6. Джеймс Бліш «День після судного» (англ. «The Day After Judgment») (США)
  7. Джек Фінні (англ. Jack Finney) «Десятицентовик Вудроу Вілсона» (англ. «The Woodrow Wilson Dime») (США)
  8. Браєн Олдіс «Доповідь про ймовірність А[en]» (англ. «Report on Probability A») (Велика Британія)
  9. Майкл Фрейн[en] «Дуже приватне життя[en]» (англ. «A Very Private Life») (Велика Британія)
  10. Пітер Дікінсон[en] «Заклинач погоди» «Заклинач погоди[en]» англ. «The Weathermonger») (Велика Британія)
  11. Едмонд Гемілтон «Закриті світи» (англ. «The Closed Worlds») (США)
  12. Джон Браннер «Зупинка на Занзибарі» (англ. «Stand on Zanzibar») (Велика Британія)
  13. Андре Нортон «Камінь передтеч» (англ. «The Zero Stone») (США)
  14. Роберт Шеклі «Кординати див» (англ. «Dimension of Miracles») (США)
  15. Гаррі Гаррісон «Кінні варвари» (англ. «Horse Barbarians») (США), (Велика Британія)
  16. Роберт Сілвеберґ «Ковадло часу» (англ. «The Anvil of Time») (Велика Британія)
  17. Томас Діш «Концтабір[en]» (англ. «Camp Concentration»)  (Велика Британія)
  18. Ольга Ларіонова «Леопард з вершини Кіліманджаро» (рос. «Леопард с вершины Килиманджаро») (Російська РФСР)
  19. Роберт Сілвеберґ «Людина в лабіринті» (Шаблон:Lang-en«) (США)
  20. Мартін Кейдін[en] Машина Господа (англ. «The God Machine») (США)
  21. Джек Венс «Місто Часща[en]» (англ. «City of the Chasch») , (США)
  22. Гюнтер Крупкат «Набу» (нім. «Nabou») НДР
  23. Рене Баржавель «Ніч часів[fr]» (фр. «La Nuit des temps») (Франція)
  24. Семюел Ділейні «Нова[en]» (англ. «Nova»)  (США)
  25. Джон Бойд[en] «Останній зореліт з Землі[en]» (англ. «The Last Starship from Earth») (США)
  26. Майкл Муркок «Остаточна програма[en]» (англ. «The Final Programme»),  (Велика Британія)
  27. Кіт Робертс «Павана[en]» (англ. «Pavane»)  [1968]
  28. Енн Маккефрі «Політ дракона» (англ. «Dragonflight») (США)
  29. Кліффорд Сімак «Резервація гоблінів» (англ. «The Goblin Reservation») (США)
  30. Олексій Паншин «Ритуал переходу[en]» (англ. «Rite of Passage») (США)
  31. Едмонд Гемілтон «Світ зоряних вовків» (англ. «World of the Starwolves») (США)
  32. Пауль ван Герк (нід. Paul van Herck) «Сем з плутоднем» (швед. Sam of de Pluterdag) (Бельгія)
  33. Дейвід Ґай Комптон «Синтезадоволення» (англ. «Synthajoy») (Велика Британія)
  34. Пер Вальо «Сталевий стрибок» (швед. «Stålsprånget») (Швеція)
  35. Бертіль Мартенсен[en] «Це — реальність» (швед. «Fangelsestaden») (Швеція)
  36. Філіп Дік «Чи сняться андроїдам про електровівці?» (англ. «Do Androids Dream of Electric Sheep?») (США)
  37. Джеймс Бліш «Чорний Великдень[en]» (англ. «Black Easter») (США), (Велика Британія)
  38. Френк Герберт «Бар'єр Сантароґи[en]» (англ. «The Santaroga Barrier»)  (США)
  39. Урсула Ле Ґуїн «Чарівник Земномор'я» (англ. «A Wizard of Earthsea») (США)
by 


  1. АнгліяПрапор Шрі-Ланки Артур Кларк «Дві тисячі перший рік: Космічна одісея» (англ. «2001: A Space Odyssey», 1968) http://lib.ru/KLARK/spaceode.txt
  2. США Рафаель Лафферті (англ. R. A. Lafferty) «Володар минулого» (англ. Past Master) (1968) (США)
  3. Росія Сергій Снєгов «Вторгення до Персею» (рос. «Вторжение в Персей», 1968) http://loveread.ec/read_book.php?id=48505&p=1
  4. Росія Іван Єфремов «Година бика» (рос. «Час быка», 1968) http://booksonline.com.ua/view.php?book=150362
  5. Джек Фінні (англ. Jack Finney) «Десятицентовик Вудроу Вілсона» (англ. «The Woodrow Wilson Dime», 1968)
  6. Пітер Дікінсон[en] «Заклинач погоди» «Заклинач погоди[en]» англ. «The Weathermonger», 1968) (Велика Британія)
  7. Англія Джон Браннер «Зупинка на Занзибарі» (англ. «Stand on Zanzibar», 1968) https://www.e-reading.club/book.php?book=7889
  8. США Андре Нортон «Камінь передтеч» (англ. «The Zero Stone», 1968) http://testlib.meta.ua/book/165587/read/
  9. США Роберт Шеклі «Кординати див» (англ. «Dimension of Miracles», 1968) http://knijky.ru/books/koordinaty-chudes
  10. СШАІрландія Гаррі Гаррісон «Кінні варвари» (англ. «Horse Barbarians», 1968) https://lib.misto.kiev.ua/GARRISON/deathw_3.dhtml
  11. Росія Ольга Ларіонова «Леопард з вершини Кіліманджаро» (рос. «Леопард с вершины Килиманджаро», 1968)
  12. США Джон Бойд[en] «Останній зореліт з Землі[en]» (англ. «The Last Starship from Earth», 1968) https://royallib.com/read/boyd_dgon/posledniy_zvezdolet_s_zemli.html#0
  13. Майкл Муркок Тетралогія «Остаточна програма[en]» (англ. «The Final Programme», ),  (Велика Британія)
  14. США Кліффорд Сімак «Резервація гоблінів» (англ. «The Goblin Reservation», 1968) http://lib.ru/SIMAK/goblins.txt
  15. Едмонд Гемілтон «Світ зоряних вовків» (англ. «World of the Starwolves») (США)
  16. Бельгія Пауль ван Герк (нід. Paul van Herck) «Сем з плутоднем» (швед. Sam of de Pluterdag) (1968) (Бельгія)
  17. Швеція Бертіль Мартенсен[en] «Це — реальність» (швед. Fangelsestaden) (1968) (Швеція)
  18. США Філіп Дік «Чи сняться андроїдам про електровівці?» (англ. «Do Androids Dream of Electric Sheep?», 1968) https://coollib.net/b/170355/read
  19. СШААнглія Джеймс Бліш «Чорний Великдень[en]» (англ. «Black Easter», 1968) https://royallib.com/book/blish_dgeyms/chernaya_pasha.html


  1. США Урсула Ле Ґуїн «Чарівник Земномор'я» (англ. «A Wizard of Earthsea», 1968) https://javalibre.com.ua/java-book/book/411

Збірки

  1. США Роберт Шеклі «Пастка для людей[en]» (англ. «The People Trap», 1968) https://www.rulit.me/books/lovushka-read-111898-1.html ?
  2. Рене Баржавель «Ніч часів[fr]» (фр. «La Nuit des temps», 1968), https://www.litmir.me/br/?b=552589

1966[ред. | ред. код]

  1. США Деніел Кіз «Квіти для Елджернона» (англ. «Flowers for Algernon», 1967) https://www.rulit.me/books/kviti-dlya-eldzhernona-read-374622-1.html

Майбутнє[ред. | ред. код]

  • Дуже віддалене майбутнє:


  • Невизначений час:

https://football24.ua/sk_dnipro_1_shahtar_video_goliv_ta_oglyad_matchu_tab4_gid35296/

CEE Spring 2018

Український письменник Богдан Лепкий у своїх спогадах «Мої вчителі» у розділі «Професор» пише: «Згадую бережанських професорів і тих, що вчили мене, і тих, що я їх тільки у місті стрічав або в гімназії. Між ними було чимало з нашими й німецькими прізвищами. За моїх часів були: Нойбурґ, Гохгекер, Флях, Штайнер і Шпіцер. Два перші – римо-католицькі катехити, Штайнер учив польської мови, Флях – німецької, а Шпіцер – історії та географії.

tps://knigogid.ru/books/1599-brittle-innings/toread

theballisthrownup м'ячкинутийвгору

  • Ідальго, Мігель// Українська радянська енциклопедія, 1979, Т. 4, 335
  • Ідальго, Мігель// Український радянський словник, 1986, Т. 1, 690
  • Ідальго, Барталоме// Українська Літературна Енциклопедія, 1990, Т. 2, 297
  • Ідальґо (штат)// УСЕ, 1999, с. 545


Вважаю проблему штучною. По-перше, переважна більшість астероїдів названі на честь відомих топонімів, осіб чи персонажів мистецьких творів, назви яких широко вживаються у вітчизняних АД, тож нема жодної необхідності вживання в АД назв саме астероїдів, достатньо вживання в україномовних джерелах власних чи номенклатурних назв, на честь яких названі астероїди, тобто топонімів, антропонімів, біологічних організмів або вигаданих осіб чи істот тощо.
Тому писати варто саме 1125 Китай, а не 1125 China чи 1125 Чайна. Бо в численних українських джерелах є країна "Китай", а не China чи Чайна.--Yasnodark (обговорення) 14:54, 11 квітня 2018 (UTC)
По-друге, у тих небагатьох випадках, що не підпадають під вище наведену категорію варто використовувати саме максимально точний дослівний переклад назви поряд з номером. Точний переклад назви в жодному разі не може вважатися ОД. Адже для чого існує той пункт правил? Яка його сутність? Це - застереження про використання ОД при створенні статей існує для унеможливлення використання неправдивої, недоведеноъ та непідверджуваної інформації, тобто такої, що викривлює реальність та може ввести читача в оману. Проя яку неправдивість інформації може йтися при точному дослівному словниковому перекладі оригінальної назви? Він не несе жодної подібної небезпеки. Тож не треба доводити до абсурду та використовувати той пункт правил, як мавпа використовувала окуляри у відомій байці "Мавпа та окуляри".
Водночас, навпаки, є велика небезпека від використання транслітерованих та неперекладених латиномовних назв, бо зважаючи на популярність та авторитетність та цитованість вікіпедії у широких позавікіпедійних колах, слугуватиме поширенню відповідних назв в реальних українських АД та витісненню україномовних назв й підміні нашої мови мовними суррогатами. Від цього лише один негатив і жодних мінусів при вживанні перекладних назв. До того ж, за такого різнобою у назвах читач не розумітиме чому йому потрібно шукати в україномовній вікіпедії суррогатні 1125 China чи 1125 Чайна замість логічного 1125 Китай, хоча саме ця назва підпадає під перший пункт з використанням у назві астероїда топоніма, широко цитованого в українських АД саме як Китай. Проте одразу навіть не приходить у голову назва, що під цей пункт не підпадає. Практично всі назви астероїдів, що мені траплялися, викоритовують складовою у назві поруч з номером наймення топонімів, антропоніміив біологічних організмів чи вигаданих осіб або істот тощо, представлених в наших джерелах в українському варіанті.--Yasnodark (обговорення) 14:54, 11 квітня 2018 (UTC)
Отож іменна частина назви астероїда у вікіпедії має співпадати з назвою об'єкта чи суб'єкта, чиє ім'я вона носить. Якщо країна — Китай - то астероїд має носить в укрвікі назву 1125 Китай, 945 Барселона, бо місто — Барселона, 387 Аквітанія, бо регіон Франції — Аквітанія, 1095 Тюльпан — бо назва рослини - тюльпан, 2874 Джим Янг — бо астронома звуть Джим Янг, 1923 Осиріс — бо бог Осиріс, 211 Ізольда, бо ім'я персонажа Ізольда тощо . --Yasnodark (обговорення) 14:54, 11 квітня 2018 (UTC)
По-третє: Виняток, коли астероїди отримали свою самостійну назву (а не на честь чогось земного об'єкта чи суб'єкта, вже відомого нам, або одного чи кількох слів іншою мовою, що піддаються перекладу), подібно до щойно відкритої дослідником річки. Лише в цьому випадку, коли ми маємо новий космотопонім, що немає земної основи та не є словом, яке можна перекласти, варто використовувати транслітерацію. Приміром якщо астероїд названо чимось на кшталт "Lululaspiyena 1234" ми транслітеруємо "Лулуласпієна"--Yasnodark (обговорення) 14:54, 11 квітня 2018 (UTC)


Тетяна Родіна

По[ред. | ред. код]

  • es:Valeriya Aprielieva
  • en:Veronika Hryshko
  • en:Veronika Hryshko
  • en:Veronika Hryshko
  • en:Veronika Hryshko
  • en:Veronika Hryshko
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:Pawel Wassiljewitsch Engelhardt]
  • [[:de:Nina Koshetz]
  • [[:de:Apollon Nikolajewitsch Mokrizki]
  • [[:de:Liste der Vorsitzenden der Werchowna Rada]
  • [[:de:Derschprom]
  • [[:de:Kapiton Stepanowitsch Pawlow]
  • [[:de:Mykola Markewytsch]
  • [[:de:Andrei Nikolajewitsch Markowitsch]
  • [[:de:Mussij Stepanowytsch Kononenko]
  • de:Andrij Iwanowytsch Lysohub
  • [[:de:Dmytro Andrijowytsch Lysohub]
  • [[:de:Oleksandr Iwanowytsch Lysohub]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]
  • [[:de:]


https://www.ua-football.com/live/match/47897-sk-dnepr-1-metallist-1925


https://fantlab.ru/bookcase111?sort=by_autors

Просвирнин, Александр


https://www.youtube.com/watch?v=3SWL6kmPunw


Ulv80 Зверніть увагу на проблеми з Kategoria:Gry fantastyczne .--Yasnodark (обговорення) 14:59, 24 березня 2018 (UTC)
@Ulv80: вам на допомогу:

https://www.proza.ru/avtor/vadim64 https://fantlab.ru/searchmain?searchstr=%D0%BF%D0%BE%D0%BB+%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA




У вашому переліку відсутні:

Найперспективніші кандидати:


Ракицька

Вітаю! Багато хто можна таке сказати, і у всіх рівень сказаного щодо кількості буде відповідати їх уявленням. Один кадр довго відмовлявся зі схожої ж причини, а потім виявилося, що лише за останні 2 роки прочитав понад 600 жанрових творів. Наврядчи ви так само применшили свій рівень начитаності, проте вже своєю останньою відповіддю ви точно показали, що певну кількість достойних романів ви абсолютно точно прочитали і цього достатньо, щоб більш-менш усвідомлено ви внесли корективи у формуванння узагальненого підсумкового варіанту списку та певною мірою його підкоригували у бік ваших смаків.

Тоді я прошу все ж створити вище згадану сторінку і розподілити ваші преференції за рейтингом, бо приміром поки з вами переліченого жоден роман попередньо не входить до сотні, то ви сильно збільшете їх шанси на потрапляння до остаточної першої сотні, а один з романів Шеклі і роман Буля вже зараз зможуть увійти до проміжного приблизного віртуального варіанту на даний момент опитування (вже згадували та обговорювали багато разів - це поки не про ваші преференції, і до того ж, до підсумкової сотні потраплять саме ті романи, які будуть згадуватися саме багато разів і на найвищих позиціях, а поки і Шеклі і Буль є в моїй 50-ці та це не є правилом, скоріше винятком з них, Гаррісона та Савченка теж згадують - та ще рідше, а поріг проходження до сотні чим раз стає вищим).
Щодо тих романів, які за згадкою справили менше враження, їх краще теж розподілити, бо тоді ви зменшите шанси відверто провальних та сумнівних випадкових творів, що подекуди потрапляють до окремих варіантів. Наприклад якийсь роман вам здався цільком нормальним, проте занадто складним, інший теж непоганий та занадто розважальний, інший - чудовий роман, проте кінцівка дещо підкачала, їх теж можна включити та дати певну кількість балів і різниця в них знизить шанси гірших з них, і набагато зменшить шанси романів, що справили погане враження на відміну від вище перелічених варіантів чи тих, що просто не спрвили враження, бо відсутність негативу - це теж характеристика, бо інакше переважатиме вибір тих, хто ставиться до себе чи до критеріїв включення менш критично. Повірте ваш список точно тне буде найгірших і підвищить шанси Шеклі, Буля, Савченка, Гаррісона та інших достойних авторів на ваш погляд.
Тож будьте сміливіше: ви створіть ваш варіант, а потім оцінемо його в порівнянні з іншими на оригінальність та повторюваність, чим більше суб'єктивних та неповних варіантів буде — тим об'єктивнішим та більш повним буде остаточний варіант і зокрема перша фінальна сотня. З повагою.

.

14 липня 2017-го Генеральна прокуратура і Національна поліція під керівництва головного війського прокурора Олексія Матіоса провели обшук в офісі медіагрупи «Вести» у Києві, яка включає в себе зокрема «Радио Вести» і новинний сайт Vesti-ukr.com. Рейд був проведений в рамках розслідування розкрадання з боку екс-міністра податків і доходів Олександра Клименка[35][36][37]. Під час обшуків співробітникам заборонили спілкуватися з представниками інших ЗМІ, начебто погрожуючи «прийти із обшуками додому». За словами одного з журналістів, силовики перевіряли мобільні телефони і не випускали з приміщення до закінчення обшуку.

Усього поряд з офісом знаходилось близько 80 силовиків зі зброєю. Анатолій Матіос зазначив, що журналістів Радіо «Вести» не обшукують, а допитують інших співробітників.[38]. Журналісти радіостанції в ефірі підтвердили обмеження роботи, проте зазначили, що співробітники «КОРДу» в цілому вели себе досить толерантно.

Європейська федерація журналістів (EFJ) розцінила обшуки як спробу залякування[39][40]. Про це йдеться в повідомленні EFJ, передають Українські Новини. Генсекретар EFJ Рікардо Гутьєрреш висловив сумніви щодо доцільності методів та засобів обшукових дій[41]:

«Чому військовий прокурор відправив елітні сили на рейд в офіс радіостанції "Вести"? Чому вони шукали мобільні телефони журналістів для контактів, текстових повідомлень? Схоже, ми стикаємося з чистим залякуванням»»

Міжнародна організація «Комітет захисту журналистів» (CPJ, Нью-Йорк) висловила схожі побоювання[42][43]

«Коли військовий прокурор надсилає елітні сили з кулеметами для рейду в офіс радіостанції і шукає мобільні телефони своїх журналістів для контактів, текстових повідомлень, може бути тільки одна інтерпретація: це спроба залякування і серйозна загроза свободі преси", - зазначив виконавчий директор CPJ Джоел Саймон»

. У своєму зверненні до Національної спілки журналістів України Голова ради директорів Медіа Холдингу «Вести Україна» Оксана Семченко наголосила на порушенні прав журналістів. Зокрема, вона зазначила, що журналістів і медіа-працівників 16 годин утримували в одному з офісних приміщень під наглядом озброєних людей, без можливості зв'язку і виконання своїх професійних обов'язків..[44].

Рада Європи присвоїла другий рівень загрози озброєним обшукам у холдингу «Вісті»[45][46].

Шеф-редактор радіостанції Андрій Блинов 19 липня у програмі «Максимум думок» повідомив про вирогідність арешту майна радіостанції та припинення віщання через відсутність доступу до обладнання[47].

Вночі 8 лютого три поверхи комплексу «Гуллівер», на одному з яких був розташовані офіси медіахолдингу "Вести", зокрема студії та редакція Радіо "Вести", були зайняті співробітниками «АРМА» (Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманих від корупційних та інших злочинів), що заявило про перехід приміщень в його управління на основі судового рішення[48]. Це сталося недовзі після заяви радіо "Вести" про можливе захоплення приміщень. Журналісти заявили про наявність діаметрального протилежного судового рішення, що дозволяє їм продовження перебування у приміщеннях на умовах аренди, а також про недопуск їх на робочі місця, натомість поліцейськими не були зупинені та були пропущені до студії невідомі особи без розпізнавальних знаків, що згодом заблокували студію[49] та почали її погром[50] за бездії правоохоронців та управлінців з «АРМА», представники якого заявили про неможливість доступу до поверху[51]. Були розпочаті судові провадженння з приводу пошкодження майна радіостанції та її співробітників. Також журналісти холдингу звернулися до правоохоронних органів з приводу порушення статті 171 Кримінального кодексу України за фактом перешкоджання журналістській діяльності.

В день вторгнення вранці та вдень прямих ефірів на радіо не було, проте вийшов прямий вечірній ефір з резервної та технічно необладнаної студії, наступного дня дня мовлення поновилося зранку так само в обмеженому форматі[52], без можливості дозвону слухачів.

Шеф-редактор радіостанції Андрій Блинов 9 лютого повіомив "Громадському радіо" наступне:

«Ми не можемо вести мовлення із будівлі редакції. Заблокована основна студія «А» і також наші деякі записні студії, які знаходяться на 33 поверсі у крилі цієї багатоповерхівки» – зазначив співробітник медіахолдингу. За його словами, редакцію блокують представники агентства «АРМА». «При цьому, та ж «АРМА» повідомляє, що там є інші люди, які контролюють усі поверхи, застосовуються димові шашки», — зазначив Андрій Блінов. Він зазначив, що зараз ситуація є незрозумілою. Із камер спостереження медіахолдингу «Вести», за словами Блінова, надходить інформація про елементи розгромів: розбита техніка та перегородки.».

[53]

14 лютого 2018 журналісти радіо та холдингу «Вести» заявили про вимогу відставки глави «АРМА»[54] та звернення до відповідних національних та міжнародних інституцій. Комітет захисту журналістів у Нью-Йорку висловив підтримку Холдингу і рішуче засудив силову атаку[55]

15 лютого «АРМА» також заявило про перешкоджання їх діяльності, бо невідомі зі зброєю вигнали управителів з 33-го поверху бізнес-центру Гулівер[56] Натомість компанія «Юнісон Груп», якій належить холдинг, звинуватила «АРМА» в спотворенні фактів щодо захоплення приміщень в БЦ «Гулівер» [57]

За наступний місяць ситуація істотно не змінилася: доступ журналістів до основних студій у ТРЦ «Гулівер» не було поновлено, обладнання не було повернено, трансляція відбувалася в обмеженому форматі прямого ефіру без дзвінків у прямий ефір та гостей у студії.

15 березня було відновлена можливість дзвінків слухачів до студії, було відновлено студію в мінімально необхідному форматі, а за тиждень у студії почали гості, зокрема олімпійська чемпіонка Олена Підгрушна.

18 березня стартувало нове радіо "НВ", що деякі слухачі, знайомі з "Вістями", "охрестили" нове ЗМІ "Нові вісті". Адже радіостанція стартувала на частотах радіо «Ера» у форматі, ідентичному до радіо "Вести". Нову радіостанцію очолив колишній головред радіо «Вести» Валерій Калниш, що привів за собою значну частину провідних колишніх співробітників радіо «Вести»[58], серед яких: Дмитро Тузов, Олег Білецький, Євгген Олефіренко, Дмитро Симонов, Юрій Пустовіт, Віктор Стельмах, Олексій Зарахович, Богдан Амосов, Євгенія Гончарук, Олена Чабак, Анна Ільницька, Костянтин Лінчевський, Ірина Сінченко, Ольга Куришко тощо та застосував програмну сітку, подібну до "Радіо Вести" зі значною частиною схожих програм та подібною концепцією, з новими назвами та досвідченими ведучими.

Наприкінці березня після завершення переобладнання нової студії, більшості співробітників радіостанції було неочікувано об'явлено про непродовження з ними контракту на новий термін. 31 березня радіо провело останні прямі ефіри у звичному форматі. Змушені залишити радіостанції були шеф-редактор радіостанції Андрій Блинов, а також останні ведучі перших прямих ефірів 18 березня 2014 року — Юрій Калашников, Олександр Сотников та Вадим Плачинда, а також співробітники інформаційної служби. Було заявлено про реорганізацію ЗМІ, про заявила Марина Бердичевська, що очолила редакцію холдингу[59].

Бердичевська, яка до цього була з початку роботи ЗМІ оглядачем блогів та преси, а згодом автором та ведучою програм «Радио Вести», повідомила «Детектору медіа», що очолювана нею нова мультимедійна редакція включачатиме в себе сайт, газету та процес трансформування радіо: «Буде повна трансформація, включаючи зміни в колективі» та зазначила, що «Радио Вести» припинило співпрацю не з усією командою, а з її частиною: «Тільки з частиною колективу (радіостанція припинила співпрацю - ДМ). Але це не пов'язано з їхнім професіоналізмом. Ми вдячні всім колегам, просто радіо змінює формат, і 10-годинної лінійки мовлення в FM-форматі поки не буде».

Ці слова підтвердилися: з 1 квітня ефір був заповнений виключно повторами раніше записаних програм, навіть без випусків новин.

Також Марина Бердичевська заявила про новий формат ЗМІ та наступні зміни:

««Ми докорінно змінюємо редполітіку та стаємо об'єктивним, незаангажованим журналістським проектом, спрямованим насамперед на розвиток діджитал-формату. Ми об'єднуємо всі редакції навколо нового конвергентного проекту, який буде використовувати всі можливі формати, – новини, стрім, інтерв'ю, коментарі, лонгріди, аудіо та відеопідкасти. Нова редполітіка буде представлена ​​після 10-го числа. Зараз займаюся її розробкою. Три кити: об'єктивність, оперативність, якість».

[60]


[Користувач:Mr.Rosewater|Олег]] ви мабуть мало ходили по інших розділах, в них тисячі статей, що суперечать тій першій основі. У нас не поблажливе, а жорстке ставлення, приміром порівнюючи з французькою треба.


https://books.google.com.ua/books?id=f1sFK-Zg5-AC&pg=PA196&lpg=PA196&dq=%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE+%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%96%D0%BD+%D0%BB%D0%B8%D0%B6%D0%BD%D0%B5+%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&source=bl&ots=SfRhqbBt13&sig=dp60mdCE6BZ50e9StY_ZTEEipkk&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwix78fv1dDZAhXB1iwKHUDvA9UQ6AEILzAB#v=onepage&q=%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%BB%D0%B8%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&f=false


  1. Джон Р. Р. Толкін «Володар перснів» (англ. «The Lord of the Rings», 1954)
  2. Густав Майрінк «Голем[ru]» (нім. «Der Golem», 1915)
  3. Хіроюкі Моріока[en] «Зоряний герб[en]» (яп. Seikai no Monshō, 1999)
  4. Джордж Р. Р. Мартін «Гра престолів» (англ. «A Game of Thrones», 1996)
  5. Франсіс Карсак «Паразити в гриві лева» (фр. «La vermine du lion»},)
  6. Кліффорд Сімак «Зачароване паломництво» (англ. «Enchanted Pilgrimage», 1975)
  7. Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і таємна кімната» (англ. «Harry Potter and the Chamber of Secrets», 1998)
  8. Андре Нортон «Саргаси космосу» (англ. «Sargasso of Space», 1955)
  9. Фредерик Пол «Брама» (англ. «Gateway», 1977)
  10. Ієн Бенкс «Кроки по склу[en]» (англ. «Walking on Glass», 1985)
  11. Ернст Теодор Амадей Гофман «Володар бліх. Казка, що складається з семи пригод двох друзів» (нім. «Meister Floh. Ein Mährchen in sieben Abentheuern zweier Freunde», 1821—1822)
  12. Міхаель Енде «Момо, або Дивна Історія про грабіжників Часу і про Дівчинку, яка повернула людям вкрадене час» (нім. «MOMO oder Die seltsame Geschichte von den Zeit-Dieben und von dem Kind, das den Menschen die gestohlene Zeit zurückbrachte)
  13. Вернор Віндж «Глибина у небі» (англ. «A Deepness in the Sky», 1999)
  14. Ларрі Нівен «Світ-кільце» (англ. , 1970}})
  15. Джинні Дюпро[en] «Місто Емберу[en]» (англ. «The City of Ember», 2003)
  16. Льюїс Керрол «Алісині пригоди у Дивокраї» (англ. «Alice's Adventures in Wonderland», 1865)
  17. Діана Вінн Джонс «Мандрівний замок Хаула» (англ. «Howl's Moving Castle», 1986)
  18. Фріц Лайбер «Блукач[en]» (англ. «The Wanderer», 1964)
  19. Роджер Желязни «Дев'ять принців Емберу[en]» (англ. «(Nine prince of Amber», 1970)
  20. Філіп Хосе Фармер «Творець всесвітів[en]» (англ. «The Maker of Universes», 1965)
  21. Андре Нортон «Зоряна варта[en]» (англ. «Star Guard», 1955)
  22. Кліффорд Сімак «Заповідник гоблінів» (англ. «The Goblin Reservation», 1968)
  23. Джон Толкін «Гобіт, або Туди і Звідти» (англ. The Hobbit or There and back again, 1937)
  24. Айзек Азімов «Фундація» (англ. «Foundation», 1942-44)
  25. Джон Крістофер «Білі гори[en]» (англ. «The White Mountains», 1967)
  26. Джек Вільямсон та Фредерик Пол «Зоряне дитя» (англ. «Starchild», 1965)
  27. Всеволод Нестайко «Чарівне дзеркальце, або Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків» (1988)
  28. Семюел Ділейні «Імперська зірка[en]» (англ. «Empire Star», 1966)
  29. Дмитро Глуховський «Метро 2033» (рос. «Метро 2033», 2007)
  30. Марк Леві «Викрадач тіней[fr]» (фр. «Le voleur d'ombres», 2010)
  31. Роберт Гайнлайн «Тунель до небес» (англ. «Tunnel in the Sky», 1955)
  32. Паулe Коелью «Алхімік» (порт. «O Alquimista», 1988)
  33. Френк Герберт «Дюна» (англ. «Dune», 1963/64)
  34. Адольфо Бйой Касарес «Винахід Мореля» (ісп. «La invención de Morel»,1940)
  35. Жозе Сарамаго «Кам'яний пліт[en]» (англ. «A jangada de pedra», 1986)
  36. Пол Андерсон «Орбіта необмежена» (англ. «Orbit Unlimited», 1961)
  37. Отфрід Пройслер «Крабат» (англ. «Krabat», 1971)
  38. Пірс Ентоні «Макроскоп[en]» (англ. «Macroscope», 1969)
  39. Дуглас Адамс «Путівник по Галактиці для космотуристів» (англ. The Hitchhiker's Guide to the Galaxy», 1979)
  40. Френк Баум «Дивовижний чарівник країни Оз» (англ. «The Wonderful Wizard of Oz», 1900)
  41. Одрі Ніффенеггер «Дружина мандрівника в часі» (англ. «The Time Traveler's Wife», 2003)
  42. Урсула Ле Гуїн «Останній берег» (англ. «The Farthest Shore», 1972)
  43. Стівен Кінг «Лангольєри» (англ. «The Langoliers», 1990)
  44. Станіслав Лем «Соляріс» (пол. «Solaris», 1961)
  45. Роберт Джордан «Велике полювання» (англ. «The Great Hunt», 1990)
  46. Хол Клемент «Вогняний цикл» (англ. «Cycle of Fire», 1957)
  47. Енн Маккефрі «Політ дракона» (англ. «Dragonflight», 1968)
  48. Кріс Ріддел[en], Пол Стюарт[ru] «Бурелов[en]» (англ. «Stormchaser», 1999)
  49. Ніл Ґейман «Книга кладовища» (англ. «The Graveyard Book», 2008)
  50. Мірча Еліаде «Дівиця Крістіна[ro]» (англ. «Domnisoara Christina», 1936)

Не увійшли:

  1. Льюїс Керрол, «Аліса в Задзеркаллі» (англ. «Through the Looking-Glass, and What Alice Found There», 1876)
  2. Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і в'язень Азкабану» (англ. «Harry Potter and the Prisoner of Azkaban», 1999)
  3. Джоан Роулінг «Га́ррі По́ттер і Смерте́льні релі́квії» (англ. «Harry Potter and the Deathly Hallow», 2000)
  4. Айзек Азімов «Фундація та Імперія» (англ. Foundation and Empire, 1952)
  5. Кліффорд Сімак «Принцип перевертня» (англ. «The Werewolf Principle», 1967)
  6. Кліффорд Сімак «Космічні інженери» (англ. «Cosmic Engineers», 1939)
  7. Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і філософський камінь» (англ. «Harry Potter and the Philosopher's Stone», 1997)
  8. Франсіс Карсак «Робінзони космосу» (фр. «Les Robinsons du Cosmos», 1955)

На станції «Василіск»[ред. | ред. код]

на станції Василіск автор Дейвід Вебер

Дата випуску +1993 видавець Baen Books Перше польське видання видавець Видавництво «Баєн» переклад попередній зниклий безвісти наступна честь королеви

«На станції Василіск» (ориг. On Basilisk Station) - перший роман Дейвіда Вебера з науково-фантастичного серіалу «Честь Харрінгтон» , опублікований у 1993 році видавництвом «Баєн» і виданий у Польщі того ж року Ребісом.

Дія роману відбувається близько 4000 року (19 століття "епохи діаспори"). Людство колонізувало зорі і населяє кілька тисяч зоряних систем, подорожуючи між ними, використовуючи так звані гравітаційне приведення в рух і червоточні отвори, що дозволяє надшвидкі міжзоряні перельоти. Планетні системи з більш ніж однією червоточною канавкою називають "черв'ячним вузлом", а їхні країни, як правило, є заможними завдяки контролю та оподаткуванню стику - важливих пунктів передачі міжзоряної економіки. Однією з таких систем є Мантикора, з якої походять головні герої роману. Слід зазнаючи, що однією з державоформуючих націй системи вважаються українці.

Військово-морський офіцер Зоряного королівства Мантикора (Star Kingdom Manticore) Гонор Гаррінгтон отримує своє перше незалежне командування: крейсер «Безстрашний» (англ. «HMS Fearless»). Прибувши на борт, вона швидко виявляє, що корабель призначений для випробування "гравітаційного спису" - нової, неефективної та нестабільної системи зброї, встановленої за рахунок більшості раніше наявних ключових озброєнь. Через кілька днів військові маневри закінчуються поразкою Безстрашнихі різке падіння моралі екіпажу. Корабель переїжджає до Базиліска - системи, що контролюється Королівством на іншому кінці червоточини, трактується командуванням як "точка заслання" для непрофесійних та неугідних офіцерів. Тут Гонор має вирішити низку проблем, серед яких низька довіра екіпажу до свого командира; небажання військової влади Василіска сприяти Королівському флоту; перший офіцер, що ревнує її до посади (через попередні власні плани на цей пост та менший досвід новопризначенки); процвітаюча система контрабанди; конфлікт з місцевим, розумним видом; і нарешті шпигуни конкуруючої та потенційно ворожої держави, Народної Республіки Гейвен [1] .

Гонор Стефані Гаррінгтон - головна героїня роману. Командувачу Королівського військово-морського флоту Мантикори близько 40-ка років, на час початку роману. Вона походить зі Сфінкса, планети з підвищеною силою тяжіння, що робить його мешканців вищими, краще збудованими і сильнішими, ніж більшість людей освоєєного космосу. Автор описує її як жінку з азіатськими рисами обличчя та чорним волоссям. В обов’язковому порядку вона налаштована довести свою цінність. Має проблеми із самооцінкою.

Німіц — названий на честь видатного американського адмірала предствник розумного позаземного виду, схожого деревного кота, що людьми зі Сфінксу використовується як симбіонт та значно неодоцінений за розумовими здібностями мешканцями інших планетних систем. Німіц пов'язаний з Гонор ментальним зв’язком. Це розумне створіння розміру і форми кота, але воно має додаткову пару вловимих лап. Він не вміє говорити, він говорить переважно жестикуляцією. Також він відомий своїм злісним почуттям гумору.

Алістер Маккеон - командувач Королівського флоту, перший офіцер «Безстрашного». Охарактеризований як "низький і квадратний", він фахівець з тактики та систем озброєння. Він був безстрашним командиром при своєму попередньому капітані, що спочатку є джерелом його неприязни до Гонор - він вважає, що він повинен отримати її посаду.

Джеймс Макґвіс - стюард Гонор Гаррінгсон. У романі йдеться, що вони знали один одного до того, як гонор прийняла командування «Безстрашним». Спокійний, піклується про правила та дбає про командира Гаррінгтон.

Прескотт "Скотті" Тремейн - наймолодший офіцерський офіцер Безстрашний , курсант [2] . Розумний і сприйнятливий, іноді дивує своїх підлеглих, але йому бракує досвіду. Застований Гонор для організації виявлення та моніторингу потоку контрабанди.

Горацій Гаркнес - Безстрашне пазуха. Декілька разів мав взискання через контрабанду, вживання алкоголю та бої з морськими солдатами. Відмінний хакер і фахівець з контрабанди (в основному через власний досвід). Вважає себе "художником мистецтва обману персоналу".

Леді Естель Мацуко - губернатор системи Василіска від імені Королівства та найвищий представник цивільного уряду. Вона розчарована попередніми, не дуже якісними офіцерами, відправленими до системи. Має добрі контакти з кількома корінними племенами [3] .

Місця

Зоряне королівство Мантикора - парламентська монархія, що складається з двох зоряних систем з королевою Елізабет III Вінтон та двох палат парламенту - палати лордів, зі спадковими посадами та палати громад, парламенту. Він розташований у системі подвійних зірок Мантикора, що складається з трьох планет: планети Мантикора і Грифон, що обертаються навколо Мантикори А, і планети Сфінкса, що обертається навколо Мантикори Б. Під контролем Королівства знаходиться Вузол Манторіра Черв'яків, набір із шести червоточин, які становлять основу багатства держави. Один з них перебуває на відстані кількох світлових років від Землі; інші — наближені до системи Тревор-зір, окупованої Народною Республікою; найновіша виявлен червоточина, спрямована до Базиліска, позасистемної власності Царства. Дейвід Вебер створив Мантикору на базі Великої Британії. Проте одним з головних народів, які колонізували планетну систему королівства були українці.

Василіск - система, що контролюється Королівством і включена до нього як провінція. Він служить основною торговою точкою між оточуючими країнами та Мантикорою. Він містить одну планету під назвою Медуза, описану як "заболочену, зарослу мохами та без нюху". Окрім співробітників адміністрації та торгових закладів, його населяє інтелектуальна раса Стільт, технологічно розвинена на рівні раннього середньовіччя.

Народна Республіка Гейвен - головний противник королівства, друга за величиною держава ойкумени, що проводить агресивну зовнішню політику, анексуючи сусідні системи та працює за неефективною моделлю планової економіки, яка залишається незмінною вже більше століття. Її політична система базується на кастовій системі, поділеній на долістів та правлячих законодавців.

Всесвіт Хонор Харрінгтон

Виноски Ми любимо читати - заклад Василіска

Тут є певна неточність: термін "кадет" з'являється лише в першій частині, у наступному використовується термін "середина людини".

TV Tropes - Персонажі / Честь Харрінгтон


вперше опубліковано в 1993 році Це перша книга в його честь Harrington серії, і слід командер Гонор Харрінгтон і її величність легкого крейсера Безстрашного під час свого призначення на Василіск система. Хоча станція Василіск та планета Медуза стали полігоном для військових офіцерів, які наразі не на гарному рахунку, з її домашньої зіркової системи Мантикора. Харрінгтон покладається на виконання обов'язку незалежно від складності обставин.

Історія слідує за Гонор та її екіпажем, коли вони розбираються з обов'язками, що їх виконує. Коли їхній обов’язок змушує їх виявити події, які призвели б до вторгнення Медузи, у них немає іншого вибору, як діяти.


Зміст[ред. | ред. код]

Сідні Гарріс , спадковий президент Народної Республіки Хейвен, обговорює економічну та військову ситуацію зі своїм кабінетом. Секретар економіки Вальтер Франкель представляє останні похмурі економічні прогнози, звинувачуючи військово-морський бюджет. Адмірал Амос Пурнелл заперечує, що флот зобов'язаний утримувати нещодавно придбані зіркові системи, а натомість звинувачує похмуру економічну ситуацію в збільшенні базової стихії. Франкель відповідає, що підвищення BLS - єдине, що тримає натовпу чеку. Жодна людина не бажає рухатися з місця, і обидві не визнають, що потрібен додатковий дохід, і відповідно до плану DuQuesne джерелом цього доходу повинні бути нові завоювання. Рух на південь у напрямку до Ереона відкидається настільки ж небезпечно, оскільки Солярійська ліга могла б сприймати це як загрозу. Рух на захід до Сілезької конфедерації вважається найкращим варіантом, але система Василіска перешкоджає, а система Базиліска містить кінець Мангорового вузла Маріморе . Прийнято рішення анексувати систему Василіск, і адмірал Парнелл покладає на себе завдання скласти плани для цього.

Історія Командуючий честю Харрінгтон , щойно закінчив курс тактичних курсів Королівського Мантикірського флоту, бере на себе командування легкого крейсера HMS Fearless, оскільки він завершує обширний ремонт зброї і, на її жаль, виявив, що його нормальне доповнення зброї було знято, замінене насамперед "гравант" через забаганку адмірала Соні Гемфілл. Хоча Харрінгтон використовує його для видовищного виступу в першому раунді серії військових ігор, її корабель суттєво розбитий у всіх наступних, і з тієї ж простої причини: гравітація руйнівна на великій відстані, але Безстрашний не має броні та інша зброя, необхідна для закриття з ворожим кораблем.

Щоб приховати неприємний провал її експерименту, адмірал Гемфілл (двоюрідний брат сера Едварда Яначека, перший лорд Адміралтейства) безстрашно переклав на пікет на станцію Базиліск, віддалену заставу Мантикора. У Медузі Гаррінгтон виявляє флот для пікетів Базиліска, яким командує капітан лорд Павло Янг, розбещений дворянин, чия кар'єра у зловмисниках частково пов’язана з його спробою згвалтувати честь в Академії декількома роками раніше і яка створила змову зруйнувати кар’єру Честі. Взявши свого важкого крейсера « Ворлок» до Мантікора для «відчайдушно потрібного» переобладнання, Янг залишає честь і безстрашність як єдиний підрозділ RMN, відповідальний за безпеку системи Basilisk, обов'язок, який практично неможливо виконати з одним судном.

Завдяки наполегливій праці та розумному використанню ресурсів, Honor незабаром пожвавив присутність RMN у Базиліску, захопивши кілька призів за звинуваченням у контрабанді та обернувшись безглуздою думкою флоту, яку тримали співробітники системи. Під час цього Honor дізнається про давнє наркотичне кільце, яке обслуговує аборигенів Medusan, триногих чуттєвих видів на рівні епохи бронзи . Наркотик, мехока , має місце в медусанській релігії за його галюциногенні властивості, але також може бути використаний для підбурювання їх до шаленого насильства. Безстрашнідослідження виявляють, що людина синтезує його на планеті для поширення серед кочових членів виду. Наліт на цій лабораторії наркотиків також показує наявність подальшого забруднення: казенна частина навантаження кремінного рушниці , призначене спеціально для використання Medusan і сирої нафту досить для Medusans виготовити самостійно.

Хоча втягнутий у цей сюжет і намагаючись розкрити, хто може бути за ним, Честь Харрінгтон вперше стає фігурою політичної ноти. Для того , щоб заробити на досягненнях Хонор і дискредитації консерваторів в уряді , які штовхають на висновок Королівства від Василіска, групи офіцерів і політиків в змову з метою відстрочити завершення Warlock ' переоснащення s і тримати Янг з посади доти , як можна.

Гаррінгтон та її екіпаж потрапляють на дно розповсюдженої ділянки: Хейвен, що має намір завоювати Медузу своїми, влаштувала державний переворот проти Базиліска. Перекочуючи деяких кочівників Медасана в убивчий шаленство, яке прокинеться по всій планеті в імлі крові, вони можуть претендувати на законний привід проникнути і взяти під контроль систему, перш ніж Мантікор зможе відповісти, як преамбула до вторгнення в сам Мантікор

Земля сила Medusans легко пролетів повз Безстрашний ' доповнення s з морської піхоти . Тим НЕ менше, інша половина плану є Сіріус , A хевенітскіх Q-корабель під виглядом вантажного судна з завданням сигналізації флоту хевенітскіх. Харрінгтон калічить один інший корабель Гавеніта на орбіті (дипломатичний кур'єр) і відправляє Безстрашного в гонитві за Сіріусом , повідомляючи Мантікора про майбутнє вторгнення. Нижче виснажливий бій , в якому безстрашний паралізована, але Сіріус ' капітан досить прикро збиток , заподіяний невеликий легкий крейсер , який він перетворює Сіріусзбирається забезпечити її знищення. При цьому він випадково приводить Сіріус в діапазоні безстрашно ' GRAV піки, і Сіріус буде знищений.

Manticore зміцнює систему вчасно, щоб привітати “відвідуючу” групу Хейвена, яка виїжджає через відповідний інтервал, щоб повідомити Хейвена про невдачу. Після капітального ремонту, щоб розпочати її пошкоджене судно, Честь повертається до Зоряного королівства, щоб вітати героя. Двічі підвищений до капітана Списку, Честь розчарована, коли легкий крейсер виходить із служби, але замість цього їй дається команда нещодавно побудованого важкого крейсера Star Knight - класу , який був повторно охрещений як новий Fearless .

Гравці Зоряне Королівство Мантикора готується до ймовірної війни з Гейвені. Однак деякі політичні фракції не вірять, що війна неминуча і тому перешкоджає планам уряду, включаючи необхідне посилення Василіска. Уряд, більшість якого стрункий, має мало вибору, ніж погодитися і залишити Базиліск майже не захищеним - доки Честь Харрінгтон не буде призначена туди.

Народна Республіка Хейвен вважає , що її економіка все більш напруженими з - за її держави загального добробуту і масивним військового бюджету, тим самим змушуючи їх лідерів припинити протистояння з Мантикора будь-якими необхідними засобами. Володіння Базиліском і його кінцевим кінцем дало б Хейвену стратегічну перевагу перед Зоряним Царством.

Персонажі Основна стаття: Список персонажів Honorverse Окрім Честі Харрінгтона, сюжет включає перші виступи Алістера МакКеона , Хаміша Олександра , лорда Павла Янг , Андреаса Венізелоса , Рафаеля Кардонеса , Естелли Мацуко , Пола Танкерслі , Мерседеса Брігама , Прескотта Тремена , Клауса Гаптмана та Аллена Літвейле .

Список літератури "Тінь свободи" . New York Times, USA Today, журнал Wall Street Journal та міжнародний феномен бестселерів Девід Вебер випускає книгу №18 у кількох серіях Honor Harrington від найновіших серій New York Times Зовнішні посилання Повний текст On Basilisk Station доступний для завантаження чи читання в Інтернеті у Безкоштовній бібліотеці Baen тут . На навчальному посібнику з станції Василіск


Без сумніву, найпопулярніший військовий тематичний серіал SF, романи «Честь Гаррінгтон» також є одним з найрозумніших, захоплюючих та найкорисніших жанрів. На станції Василіск"Прем'єрний том серіалу" - вражаючий сюжет бойовиків, який робить практично все правильно. Це дає вам хибних героїв, яких ви поважаєте і відчуваєте, не вдаючись до сентиментального хокуму. Він налаштовує свою дію на правдоподібну — як у військовому, так і політичному відношенні — віддалене майбутнє, що, звичайно, є відображенням нашого сьогодення. Він привертає вашу увагу через скорботи та жертви реальних людей, а не через використання кліше Lucasfilm. І він крутить чутливу і переконливу пряжу, повільне нарощування якої призводить до кліматичної розбивки волосся, що піднімає волосся, що призведе вас до стіни. Успіх серіалу не є таємницею. Вебер приймає все, що шанувальники могли побачити у своїх космічних оперних епосах, і поєднує це так добре, що інші письменники залишаються в незавидному становищі або використовувати ці книги в якості зразка, або запакувати свої спорядження та їхати додому.

Посилання[ред. | ред. код]


Без сумніву, найпопулярніший військовий тематичний серіал SF, романи «Честь Гаррінгтон» також є одним з найрозумніших, захоплюючих та найкорисніших жанрів. На станції Василіск"Прем'єрний том серіалу" - вражаючий сюжет бойовиків, який робить практично все правильно. Це дає вам хибних героїв, яких ви поважаєте і відчуваєте, не вдаючись до сентиментального хокуму. Він налаштовує свою дію на правдоподібну - як у військовому, так і політичному відношенні - далеке майбутнє, що, звичайно, є відображенням нашого сьогодення. Він привертає вашу увагу через скорботи та жертви реальних людей, а не через використання кліше Lucasfilm. І він крутить чутливу і переконливу пряжу, повільне нарощування якої призводить до кліматичної розбивки волосся, що піднімає волосся, що призведе вас до стіни. Успіх серіалу не є таємницею. Вебер приймає все, що шанувальники могли побачити у своїх космічних оперних епосах, і поєднує це так добре, що інші письменники залишаються в незавидному становищі або використовувати ці книги в якості зразка, або запакувати свої спорядження та їхати додому. Браво!

На станції Basilisk представлений Honor Harrington, коли вона бере на себе командування легкого крейсера ВМС Королівського Мантікорана HMS Fearless . Система Мантікоран - це найвища космічна нерухомість. Похвалившись не однією, а трьома населеними планетами, він також примружився посеред найзайнятішого в космосі черв'якової криниці, факт, що значно розширив її економіку, одночасно вловивши заздрісне око експансіоністської (і зламаної) Республіки Хавен декількома системами по дорозі. У Мантікорі є стільки політичного розбрату, скільки сьогодні на Капітолійському пагорбі, але все є більш-менш перевіреним на час відкриття Василіска , оскільки центристи та коронні лоялісти є при владі, відштовхуючись від крайнощів як лібералів, так і консерваторів.

Але гострі ідеологічні переконання навіть зводять до керівництва військово-морського флоту, і перше завдання Гаррінгтона - випробувати нову зброю, що є дітищем адмірала, якого вона не любить. Перш за все випробування Гаррінгтона - проведення блискучого і зовсім несподіваного маневру атаки - успішно працює з літаючими кольорами. Але в наступних випробуваннях вона настільки сильно стукнула, що відповідний адмірал виводить її з приниження на Честь і привласнює її до узбережжя підводного черв'яка, термінал Василіск. Її екіпаж деморалізований, а її власний виконавчий директор практично ухиляється від неї. Що ще гірше, зараз Василіск знаходиться під командуванням капітана Павла Янга, сексистського мудака, який потрапив туди, де він чистий непотизм, і який одного разу намагався сексуально нападати на неї, коли вони були разом в академії.

Опинившись у Василіск, Честь знаходить станцію та систему, яку вона захищає (включаючи мир аборигенів «Медуза», яким керує цивільний комісар мантікоранських островів, хоча сам Мантікор фактично не є власником світу) в абсолютно безладді. Янг не тільки зняв свої обов'язки щодо належного пошуку торгових кораблів для контрабанди, але, як тільки вона приїде, він скидає на себе все своє робоче навантаження і повертається зі своїм кораблем до Мантікора для поправки. Коли б не було обов'язку, хоч як неприємно, Честь приводить її екіпаж у форму і закінчує виконувати роботу, яку молоді завжди мали робити.

Саме на Медузі починають заварювати цікаві клопоти. Зростає проблема, пов’язана з вживанням галюциногенних наркотиків серед первісних місцевих медусан, і хоча немає жодних вагомих доказів, здається, що гавеняни можуть бути причетними. Але ніхто не може зрозуміти, чому Гавен заважає, оскільки тубільці не мають реальної промисловості чи торгівлі, нічого не запропонували Гевену чи будь-якому передовому суспільству. Чи є тут тінисті закулісні дії?

У цій книзі є багато того, що вражає вище і за її першокласне виконання пригод космічної опери. Справді, у перших кількох главах все є скелястим. Вебер розраховує на інформаційні наповнення, щоб повідомити про те, як працює його "Пошана", і на перші сто сторінок ви відчуваєте себе часом, ніби просто переглядаєте підручники та технічні посібники. Але як тільки речі згортаються, вони котяться.

Одне, чим я захоплювався, зокрема, це те, що Вебер уникнув кліше зробити «честь» феміністським супергероїном, який важко зробив. Менший письменник зробив би всі негаразди, з якими потерпає честь, щоб отримати авторитет як капітана виключно щодо гендерної політики. У Василіск Янг - єдиний сексист. В цілому, Honor вважає, що їй належить довести себе по суті. Справа в суті: неповагу, з якою вона спочатку стикається зі свого XO, МакКеона. Коли Честь приймає команду над Безстрашним , Маккеон обурюється їй через молодості та відносної недосвідченості, і тому, що він вважає, що команда повинна була бути його, але він не resent her because she's a woman. Weber doesn't make gender an issue in his Navy, and he pulls it off in such a natural way that you never once think he's just being PC. The respect Honor must earn from her crew, and especially from McKeon (who goes from hating her guts to almost risking his career for her) stems entirely from her merits as a captain. Well done.

У той час як більшість космічних опер дають нам одну чи дві традиційні лиходії, щоб зробити чорні капелюхи / білі шапки найлегшими для розуміння, Вебер обертає свою пряжу на цілком правдоподібний політичний пейзаж, в якому ми розуміємо, що у Честі є стільки ворогів вдома в коридорах влади, коли вона ховається на пагорбах Медусана. Але у неї теж є союзники, тягнучи струни за лаштунками. Розумна космічна опера, подібна до цієї, що вкорінена в суспільно-політичних істинах і утворена реальними людьми, була б достатньо освіжаючою. Але просто так трапляється, що Вебер - один з найкращих бойовиків в СФ.

Я чесно мушу визнати, що, опинившись стільки пішохідних, формульних розповідей протягом багатьох років, я був переконаний в основі свого бідного чорного цинічного серця, що я ніколи не можу по-справжньому хвилюватись нічим таким причудливим, як космічний бій. Колір мене здивував. Заключний бій у Базиліскує однією з найбільш феноменальних таких сцен, коли-небудь викладених на папері. Вебер піднімає напругу до нестерпних рівнів, і він приводить додому людські витрати на все, що відбувається з виснажливою силою. Одразу це засвітає про те, як ти вкладаєшся у весь сценарій, і наскільки ти дбаєш про все, що відбувається, і всіх учасників. З самого початку ви розумієте, як честь, яка починає роман досить холодно і осторонь, зі стіною навколо неї, щоб захистити всі обстріли, на які буде терпіти її авторитет як капітан, з тих пір переросла в повнокровну людину перед вашими очима.

Це космічна опера, як слід писати. А романи «Честь Гаррінгтон» - це сага, яка триватиме після того, як так багато інших будуть забуті.http://sfreviews.net/weber_on_basilisk_station.html