Коронавірусна хвороба 2019

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коронавірусна хвороба 2019 / COVID-19
COVID-19-Longontsteking.jpg
Пневмонія при коронавірусній хворобі 2019, зріз комп'ютерної томограми (показано стрілками затемнення)
Інші назви Гостра респіраторна хвороба, яку спричинює коронавірус SARS-CoV-2 англ. SARS-CoV-2 acute respiratory disease; Гостра респіраторна хвороба, яку спричинює коронавірус 2019-nCoV англ. 2019-nCoV acute respiratory disease
Спеціальність інфекційні хвороби (медична спеціальність), пульмонологія, вірусологія, епідеміологія і реаніматологія
Симптоми кашель[1][2], гарячка[3][4], дихальна недостатність[3], головний біль[3], міалгія[3], перевтома[3], кровохаркання[3], діарея[3][5], задишка[3][4], лімфоцитопенія[3], анемія[3], грипоподібний синдромd[6], аносмія[7], агевзія[7], енцефалопатія[8], гіпоксія[9], озноб[10], закладеність носаd[11], анорексія[12], нудота[12], кон'юнктивіт[13], біль у животіd[13], вірусна пневмонія[14], ушкодження мозку[15], делірій[15], психоз[15], енцефаліт[15] і енантемаd[16]
Причини SARS-CoV-2
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 у версії МКХ-10 2016 року U07.1 (COVID-19, вірус ідентифіковано) [132] і U07.2 (COVID-19, вірус не ідентифіковано) [133]
DiseasesDB 60833
MeSH C000657245
SNOMED CT 840539006
CMNS: COVID-19 у Вікісховищі

Коронаві́русна хвороба 2019[17][18] (англ. Coronavirus disease 2019 , абревіатура COVID-19 затверджена як офіційна скорочена назва[19]) — інфекційна хвороба, яка вперше виявлена у людини в грудні 2019 року в місті Ухань, Центральний Китай. Хвороба почалася як спалах, що розвинувся у пандемію. Причиною хвороби став коронавірус SARS-CoV-2 (стара назва 2019-nCoV)[20], циркуляція якого в людській популяції була до грудня 2019 року невідомою.

Пандемію цієї хвороби Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) визнала надзвичайною ситуацією в галузі міжнародної охорони здоров'я та внесла заходи з боротьби проти неї до тимчасових рекомендацій згідно з Міжнародними медико-санітарними правилами 2005 року[21]. Щоб уникнути стигматизації, пов'язаної з географічним регіоном, де виникли перші випадки захворювання, а також з расовою приналежністю чи певною етнічною групою, ВООЗ затвердила зрештою офіційну назву захворювання як «коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)».

Етіологія[ред. | ред. код]

Родина Coronaviridae (CoV, коронавіруси) включає дві підродини, 5 родів, 23 триби та приблизно 40 відомих видів. Багато з цих вірусів спричинюють захворювання у ссавців і птахів, можуть передаватися від тварин до людини. Коронавіруси людини (hCoV) були вперше описані в 1965 році. Відомі коронавіруси людини 229E, NL63, OC43, HKU1, й зоонозні за походженням MERS-CoV і SARS-CoV в основному належать до роду бетакоронавірусів. Наприкінці грудня 2019 року в Ухані (Китай) вперше виявлено новий патогенний бетакоронавірус людини, який став відомим під назвою 2019-nCoV, зрештою офіційно позначений як SARS-CoV-2. Є третім коронавірусом людини, який прийшов за останні два десятиліття з тваринного джерела, став загалом сьомим з відомих людських коронавірусів.

Геномні дослідження[ред. | ред. код]

Порівнювання повнорозмірної послідовності геному SARS-CoV-2 та інших доступних геномів бетакоронавірусів показали, що у нього найтісніший зв'язок з кажанним штамом ВАРС BatCov RaTG13, гомологічність досягає 96 %, за іншими даними — 98 %. З вірусом SARS-CoV (збудником тяжкого гострого респіраторного синдрому / SARS / ТГРС) гомологічність сягає 79 %, з вірусом MERS-CoV, причиною близькосхідного респіраторного синдрому — 50 %[22]. Існують заяви стосовно штучного походження цього збудника, але багато науковців і дослідницьких організацій це спростовують, стверджуючи, що він має безперечно тваринне походження[23]. ВООЗ заявила, що усі наявні докази свідчать про те, що SARS-CoV-2 має тваринне джерело. Експерти ВООЗ прибудуть у липні 2020 року до Китаю, щоб спільно зі своїми китайськими колегами провести пошуки зоонозного джерела вірусу SARS-COV-2[24] Однак за свідченням голови програми ВООЗ по по надзвичайних ситуаціях в охороні здоров'я Майкла Раяна це не відбулося. Багато дослідників змогли вивчити геномні особливості цього вірусу і виявити, що немає підтвердження того, що SARS-CoV-2 є лабораторною конструкцією. Побудований вірус демонстрував би поєднання відомих елементів у геномних послідовностях — а це не так[25]. Науковці Центрів з контролю та профілактики захворювань у США (CDC) проаналізували геном SARS-COV-2, отриманого від першого пацієнта в США, який захворів 24 січня 2020 року, зробивши висновок, що послідовність майже ідентична послідовностям, про які повідомляли китайські науковці[26]. Досліджено ступінь молекулярної дивергенції між SARS-CoV-2 та іншими коронавірусами. Хоча виявлено лише 4 % варіабельності геномних нуклеотидів між SARS-CoV-2 та SARS-CoV відносно кажанного RaTG13, різниця у нейтральних ділянках становила 17 %, що дозволяє припустити, що розбіжність між двома вірусами значно більша ніж раніше оцінювалось. Усі коронавіруси мають специфічний спосіб проникнення в клітини нового організму — за допомогою особливого білка на зовнішніх шипах. Відбулося утворення нових варіацій функціональних ділянок у рецептор-зв'язуючому домені (RBD) шипа, що спостерігається у SARS-CoV-2 та вірусу панголіну SARSr-CoV, геном якого на 90 % збігається з геномом SARS-CoV-2. Це, ймовірно, спричинена мутаціями та природним відбором, крім рекомбінації. Вияснено, що структура шипів у вірусів панголіну і SARS-CoV-2 збігається на 99 %, а ось ступінь подібності зовнішніх шипах у кажанного і SARS-CoV-2 становить всього 77 %. Виявлено, що після переходу SARS-CoV-2 від кажанів до людини приблизно в 10 разів збільшилася частка мутацій нуклеотидів РНК G в U.[27][28]Припускається, що кажанний і панголіновий віруси могли в організму якоїсь тварини на одній з тваринних ферм Китаю утворити SARS-CoV-2, який з цією або цими тваринами після потрапив до ринку в Ухані. Також повідомляється про новий коронавірус, що виявлений у кажанів, який позначається як RmYN02. Він ідентифікований за допомогою метагеномічного аналізу зразків від 227 кажанів, зібраних з провінції Юньнань у Китаї в період з травня по жовтень 2019 року. Зокрема, RmYN02 має 93,3 % ідентичності нуклеотидів з SARS-CoV-2 за шкалою повного геному вірусу та 97,2 % ідентичності за геном 1ab, в якому він є найближчим родичем SARS-CoV-2, серед повідомлених на сьогоднішній день. При цьому RmYN02 виявляв низьку ідентичність послідовності (61,3 %) до SARS-CoV-2 в домені, що зв'язує рецептор (RBD), і не може зв'язуватися з ангіотензинперетворюючим ферментом 2 (ACE2). Аналогічно SARS-CoV-2, RmYN02 характеризувався введенням декількох амінокислот у місці стику S1 та S2 субодиниць білка шипа (S). Це дає вагомі докази того, що подібні події вставки можуть відбуватися природним шляхом у бетакоронавірусів тварин[29].

Разом з тим першовідкривач ВІЛ Нобелівський лауреат, вірусолог Люк Монтаньє стверджує, що пандемія коронавірусу 2019 року була створена людиною в лабораторії і це може бути результатом спроби створити вакцину проти ВІЛ-інфекції. Його звинувачення з'явилося після того, як США розпочали перевірку того, чи вийшов вірус з лабораторії. За словами Монтаньє, «наявність елементів ВІЛ і малярійного плазмодія в геномі коронавірусу є дуже підозрілими, і такі характеристики вірусу не могли виникнути природним шляхом»[30].

Популяційний генетичний аналіз геномів виділених штамів SARS-CoV-2 показав, що вірус еволюціонував у два основні типи L і S. Незважаючи на те, що тип L (∼70 %) є поширенішим, ніж тип S (∼30 %), останній виявився еволюційно трохи старшим. Оскільки тип L став поширенішим на ранніх стадіях спалаху в Ухані, частота типу L зменшувалася від початку січня 2020 року. Циркуляція серед людей може зчинити сильніший селективний тиск на тип L, який може стати агресивнішим і поширенішим за тип S. Останній є менш агресивним, міг би поширитися більше в світі через відносно слабший селективний тиск[31].

За іншими даними при проведенні філогенетичного мережевого аналізу 160 геномів SARS-Cov-2 виявлено три центральних варіанти, що відрізняються змінами амінокислот. Варіанти отримали назву A, B і C. Варіант A є тим, що безпосередньо відокремився від батьківського кажанного коронавірусу. Варіанти A та C широко циркулюють за межами Східної Азії, тобто у європейців та американців. Навпаки, тип B є найпоширенішим варіантом у Східній Азії, і, здається, геном його не поширився за межами Східної Азії, існує певна імунологічна або екологічна стійкість до цього варіанту за межами Азії. Варіант B походить від варіанту A і відрізняється двома мутаціями: синонімічною мутацією T8782C і несинонімічною мутацією C28144T, що змінює лейцин на серин. Варіант C відрізняється від батьківського варіанту B несинонімічною мутацією G26144T, яка змінює гліцин на валін. Це основний варіант в Європі, а також у США (Каліфорнія) та Бразилії. Він відсутній у вибірці з материкового Китаю, але очевидний у Сінгапурі, Гонконгу, Тайвані та Південній Кореї[32].

Філогенетичні оцінки стверджують, що циркуляція SARS-CoV-2 серед людей і, відповідно, пандемія COVID-2 почалася приблизно в період 6 жовтня — 11 грудня 2019 року. 198 ділянок геному SARS-CoV-2 станом на липень 2020 року вже зазнали мутацій. Виявлені мутації можуть вказувати на постійну адаптацію SARS-CoV-2 до його людського хазяїна[33].

Культуральні особливості[ред. | ред. код]

Виділення вірусу проводили за допомогою різних клітинних ліній, таких як епітеліальні клітини дихальних шляхів людини, Vero E6 і Huh-7. Цитопатичні ефекти спостерігалися через 96 годин після інокуляції.

Білки та ферменти вірусу[ред. | ред. код]

Як й інші коронавіруси, SARS-CoV-2 має чотири структурні білки, відомі як S (шип), E (оболонка), M (мембрана) та N (нуклеокапсид) білки. N білок утримує РНК, а білки S, E і M разом створюють вірусну оболонку.

Подібно до SARS-CoV і MERS-CoV, геном SARS-CoV-2 кодує неструктурні білки (такі як основна 3-хімотрипсин-подібна протеаза, папаїн-подібна протеаза, РНК-геліказа і РНК-залежна РНК-полімераза), структурні білки (глікопротеїни) і допоміжні. Чотири неструктурні білки є ключовими ферментами в життєвому циклі коронавірусу, а поверхневі глікопротеїни необхідні для здійснення зв'язування коронавірусу з рецепторами на поверхні чутливих клітин, що сприяє його проникненню в клітину.

3-хімотрипсин-подібна протеаза (англ. coronavirus 3CL hydrolase enzyme) являє собою кристалічну структуру з високою роздільною здатністю. Вона необхідна вірусу для дозрівання. Вважається, що це багатообіцяюча мета для виявлення низькомолекулярних препаратів, які б гальмували розщеплення вірусного поліпротеїну та запобігали поширенню хвороби. Виявлено дуже високу ідентичність послідовності амінокислот (96 %) між основною протеазою SARS-CoV-2 і такою в SARS-CoV.

SARS-CoV-2 виробляє щонайменше три фактори вірулентності, які сприяють вивільненню нових віріонів з клітин-господарів та інгібують імунну відповідь[34].

Результати швидкого секвенування SARS-CoV-2 у поєднанні з молекулярним моделюванням на основі геномів споріднених вірусних білків запропоновано кілька препаратів, які, ймовірно, будуть ефективними.

Морфологічні особливості[ред. | ред. код]

SARS-CoV-2 має певну мінливість форми — від круглої до овальної. Кожен віріон SARS-CoV-2 має діаметр 50–200 нанометрів.

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті SARS-CoV-2.

Епідеміологічні особливості[ред. | ред. код]

Джерело та резервуар[ред. | ред. код]

Первинним джерелом і резервуаром інфекції підозрюються кажани, змії та ще невідомі тварини, від яких збудник потрапив поки що нез'ясованим шляхом до людей. Так є інформація про можливе джерело панголінів, які вживаються в їжу в Китаї, однак це дискутується[35][36][37]. За аналогією з іншими зоонозними коронавірусними хворобами, як то тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS / ТГРС) чи близькосхідний коронавірусний респіраторний синдром (БКРС) припускається, що передача можлива від тварин до людини через безпосередній близький контакт із живою твариною або через певні продукти, зокрема верблюже молоко, як це дискутується при БКРС. Це відбулося ймовірно на ринку тварин і морепродуктів в Ухані, хоча деякі китайські науковці це спростовують. Сучасні дані свідчать про те, що людина, заражена SARS-CoV-2, може заразити інших ссавців, включаючи собак, котів та норок. Однак залишається невиясненим, чи будуть ці заражені ссавці джерелом для передачі людям[38]. Люди є повноцінним джерелом і резервуаром коронавірусної інфекції 2019.

Механізм і фактори передачі[ред. | ред. код]

Зрозуміло, що SARS-CoV-2 вже поширюється в людській популяції без залучення тваринного джерела виключно від людини до людини як антропоноз за допомогою повітряно-крапельного механізму передачі вірусу через аерозольні, переважно великодисперсні (› 5 мкм), виділення з дихальних шляхів, які швидко падають на землю через силу тяжіння, як правило, в межах 1-2 метрів від людини-джерела. Також існує думка, що передача можлива через дрібнодисперсні аерозолі (≤ 5 мкм), які швидко випаровуються у повітрі, залишаючи після себе ядра аерозолю, які є досить маленькими та легкими, щоб залишитися суспендованими у повітрі годинами (аналогічно пилу), що дає гіпотетично можливість зараження в приміщенні навіть вже за відсутності джерела інфекції, однак це дискутується. Потрібні подальші дослідження, щоб визначити, чи можна виявити життєздатний SARS-CoV-2 у зразках повітря з помешкань, де не виконуються ніякі медичні процедури, що генерують аерозолі та яку роль дрібнодисперсні аерозолі можуть грати в передачі SARS-CoV-2[38]. Показано, що SARS-CoV-2 в аерозолізованій формі виживає понад 3 години в експериментальних умовах, але це механічне утворення аерозолів навряд чи імітує справжній клінічний сценарій[39]. Серії випадків, в яких були оцінені тісні контакти з пацієнтами з підтвердженим COVID-19, повідомляють, що зараження відбулося лише у близько 5 % контактів. Однак навіть ця низька швидкість не розподіляється рівномірно серед близьких контактів, а змінюється залежно від тривалості та інтенсивності контакту. Ризик найвищий серед членів домогосподарств, у яких швидкість передачі становить від 10 % до 40 %. Тісний, але менш стійкий контакт, наприклад, обмін їжею, дає близько 7 %, тоді як передача між людьми під час покупок у магазинах — 0,6 %. Люди, заражені SARS-CoV-2, можуть виробляти як великодисперсні аерозолі (краплі), так і дрібнодисперсні аерозолі, але більшість цих виділень не заражають інших людей. Ця закономірність здається торкається тільки тих респіраторних виділень, які швидше падають на землю у вузькому радіусі від зараженої людини, і не тих дрібнодисперсних аерозолів з вірусами, які залишаються суспендованими у повітрі на рівні обличчя годинами, де їх може вдихнути будь-хто. Винятком може стати тривале потрапляння інфікованої людини в погано провітрюване приміщення, що дозволяє інакше накопичувати незначну кількість аерозолів, що містять віруси. На користь дрібноаерозольної передачі начебто свідчать задокументовані випадки спалахів серед учасників хору, відвідувачів ресторанів та офісних працівників, які перебували в закритих приміщеннях. Однак, виходячи із загальновідомої передачі SARS-CoV-2, ці випадки є швидше винятком, ніж правилом. Крім того, важко визначити заднім числом усі потенційні взаємодії між людьми, які могли статися до, під час та безпосередньо після цих контактів. Не можна недооцінювати потенційну здатність коронавірусів широко та швидко поширюватися серед груп у закритих середовищах за допомогою декількох шляхів: на основі експериментів, що використовували мічені фаги, показано, що віруси можуть поширюватися від однієї забрудненої коронавірусами дверної ручки або від таких забруднених рук лише однієї зараженої людини до здорових людей і обладнання в усій офісній будівлі впродовж кількох годин. Кількість людей, яких заражає одна хвора на коронавірусну хворобу 2019 людина, оцінюється від 2 до 3. Так само відбувається при грипі і це зовсім відрізняється від тих хвороб, де йде поширення через дрібнодисперсні аерозолі, зокрема як при кору, де кількість заражених близька до 18. Враховуючи, що більшість хворих з коронавірусною хворобою 2019 заразні близько 1 тижня, кількість заражень від 2 до 3 є досить невеликою, враховуючи велику кількість контактів, які більшість людей мають за звичайних обставин життя впродовж 7 днів. Або кількість SARS-CoV-2, необхідна для спричинення хвороби, значно більша, ніж при кору, або дрібнодисперсні аерозолі не є домінуючим шляхом передачі. Наявні на даний момент дані рандомізованих досліджень і мета-аналізів свідчать про те, що передача на основі дрібнодисперсних аерозолів все-таки не є переважним шляхом передачі SARS-CoV-2.[40].

Ступінь активності цього механізму визначається як в'ялий, не такий активний як під час грипу. Потужним джерелом інфекції стали діти, у яких переважає безсимптомна форма. Індекс контагіозності доходить до 50 %, тоді як при кору досягає 95 %. Для оцінки контагіозності епідеміологи використовують математичні формули з чіткими та прийнятними припущеннями для обчислення показника заразливості. З цією метою обчислюється «базовий показник відтворення» (R0), і він вказує на очікувану кількість випадків, які безпосередньо заражаються від одного джерела інфекції в популяції (при тому, що до цієї хвороби, як вважається, мають бути чутливі всі). При SARS / ТГРС та БКРС цей показник приблизно дорівнює 2, що вказує на те, що кожна заражена людина може ефективно заразити двох людей у середньому при близькому контакті. Різні дослідження показують коливання цього показника в широких межах — 1,95[41], 2,2[42], 3,28[43] аж до 6,47[44]. Така різниця обчисленого базового показника відтворювання пояснюється тим, що використовувалися різні методи обчислення та проводилися розрахунки в різний час пандемії[22]. Повідомлені показники летальності — 1,0 % серед дорослих у віці 50–59 років, 3,5 % серед 60–69 років, 12,8 % серед 70–79 років і 20,2 % серед 80 років і старше. Серед тяжкохворих, як повідомляється, летальність досягає 50 % серед дорослих у віці 40–49 років і 87,5–100 % серед тих, хто старше 70 років. Точний рівень загальної летальності в світі невідомий — хоча деякі моделі, що містять легкі та безсимптомні випадки, оцінюють його у 0,5-1 %[39].

Не виключається можливість зараження через потрапляння аерозолів на кон'юнктиви[45], хоча можливим є зараження внаслідок торкання пальцями до повік, які забруднили виділення від хворого, або потирання їх, а потім несвідоме перенесення вірусу забрудненими пальцями до губ і надалі вдихання у дихальні шляхи. Виявлено, що більші концентрації вірусу у підтверджених випадках виділяються з дихальних шляхів на ранніх стадіях захворювання, а з перебігом хвороби концентрація вірусу різко знижуються. Передачі сприяє тривалий тісний контакт із хворим в одному приміщенні, відстань до 1-2 м. Факторами передачі можуть бути харчові продукти та предмети побуту, що контаміновані (забруднені) SARS-CoV-2. Наразі не виявлено доказів того, що SARS-CoV-2 може передаватися іншими механізмами передачі інфекції через сечу, кал, кров, грудне молоко[38].

Сприйнятливість, фактори ризику[ред. | ред. код]

Поки що не визначено ступінь сприйнятливості. Досліджується питання того, чи захищають від коронавірусної хвороби 2019 антитіла до людських коронавірусів, які є у 80 % людей у світі. Найбільш уразливим контингентом наразі вважаються курці[46], у них за результатами численних проведених метааналізів передбачається частий тяжкий перебіг[47]; особи чоловічої статі, люди азійської етногрупи, похилого віку[48] й особи з тяжкими фоновими хворобами (цукровий діабет, есенціальна артеріальна гіпертензія тощо) і значними зрушеннями в імунній системі, люди старші 60-65 років. Завданням профілактики є захист людей з цих категорії ризику, адже їх кількість досягає багатьох сотен мільйонів осіб на Землі[49]. Великий ризик мають медичні працівники, особливо лікарі, що безпосередньо і тривалий час контактують із хворими, в них він у 8 разів більший, ніж у звичайного населення. Виявлено часте внутрішньолікарняне інфікування як медичних працівників, так і пацієнтів, які перебували з іншими респіраторними захворюваннями в лікарні. Тривалість імунітету після перенесеної хвороби невідома. ВООЗ виступила із заявою, що хоча уряди деяких країн припускають, що виявлення антитіл до SARS-CoV-2 може послужити основою для «імунного паспорта» або «сертифіката відсутності ризику», наразі немає доказів того, що люди, які одужали від коронавірусної хвороби 2019 і мають антитіла до вірусу, захищені від повторної інфекції[50]. Хоча окрім деяких випадків у Китаї, в інших країнах не зареєстровано[джерело?] достовірних випадків повторного зараження.

Розглядаються фактори, що можуть сприяти зараженню і тяжкості клінічного перебігу коронавірусної хвороби 2019. Зокрема досліджується вплив у різних країнах вакцинації людей БЦЖ на зменшення рівня захворюваності та летальності[51][52], різних факторів довкілля на летальність[53][54][55][56][57][58]. Зокрема проведене дослідження порівняння між картографічним рівнем забруднення повітря оксидом азоту (NO2) в тропосфері регіонів і рівнем летальності від коронавірусної хвороби 2019 там. Результати застосування просторового аналізу показали, що із 4443 випадків смертей 3487 (78 %) були у п'яти регіонах, розташованих на півночі Італії та центральній Іспанії. Крім того, в тих самих п'яти регіонах спостерігаються найвищі концентрації NO2 у поєднанні із сталими низхідними потоками повітря, що запобігає ефективному розпорошенню забруднення повітря. Отримані результати на думку автора свідчать про те, що тривалий вплив NO2 може бути одним із найважливіших факторів високого рівня смертей від COVID-19 у цих регіонах та, можливо, у всьому світі[59]. Дослідження, проведені в Китаї, не показали зв'язку температури довкілля з кількістю захворілих, робиться висновок, що немає жодних доказів того, що кількість випадків COVID-19 може знизитися, коли погода стане теплішою[53]. Дослідження іранських науковців виявило, що наростання випадків захворювання відбувається швидко в густонаселених районах при слабкому вітрі, високій вологості та низькому рівні сонячного опромінення[54]. Дослідження турецьких науковців також свідчать про роль вітру та температурних показників у збільшенні захворюваності в 9-ти містах Туреччини[55].

Метааналіз даних серед жінок репродуктивного віку виявив, що відносно грипу порівняно з коронавірусною хворобою 2019 вагітність пов'язана із семикратно більшим ризиком госпіталізації, проте меншим ризиком потрапляння до відділення інтенсивної терапії та меншим ризиком смерті[60]. Хоча загальна кількість померлих вагітних від коронавірусної хвороби 2019 є малою[61]

Генетичне дослідження визначило кластер генів у хромосомі 3 людини як предиктор ризику дихальної недостатності при коронавірусній хворобі 2019. На основі проведеного нового дослідження, яке включало 3199 госпіталізованих пацієнтів виявило, що це основний генетичний фактор ризику тяжкої форми та госпіталізації. Було показано, що ризик несе геномний сегмент ~ 50 кб, який успадковано від неандертальців, і який мають у XXI столітті близько 50% людей у Південній Азії та 16% людей у Європі, тоді як серед жителів Центральної Африки і Східної Азії такого геномного сегменту майже немає[62].

Дослідження Техаської медичної асоціації США показали, що:

  • найбільший ризик зараження звичайних людей (9 балів) виникає:
    під час відвідування бару;
    релігійної служби, в якій бере участь більше 500 людей;
    похід на спортивне змагання на стадіоні.
  • Трохи менше вони оцінили ризик зараження (8 балів за їхньою градацією) для:
    відвідування велелюдного музикального концерту;
    парку розваг;
    обіду в їдальні чи ресторані всередині;
    тренування у спортзалі.
  • У 7 балів оцінено ризик зараження під час:
    обіймів чи рукостискання;
    гри у футбол;
    гри у баскетбол;
    польоті в літаку;
    участі у поховальній церемонії;
    харчування в ресторані на зовнішньому майданчику,
    перебуванні у перукарні.
  • У 6 балів ризику оцінено:
    відвідування родичів похилого віку в їхніх помешканнях;
    плавання у громадському басейні;
    тижнева праця в офісному приміщенні;
    контакт з дітьми в школі, дитячому таборі або щоденний догляд за ними.
  • У 5 балів ризику оцінено:
    покупки на пошті;
    похід на пляж;
    відвідування місця, де готують барбекю;
    їда в чужому будинку.
  • У 4 бали оцінено:
    перебування впродовж однієї години на дитячому майданчику;
    похід до ділового центру міста;
    відвідування бібліотек чи музеїв;
    очікування прийому у лікаря;
    перебування в готелі більше двох ночей.
  • У 3 бали дослідники оцінили:
    гру в гольф;
    прогулянку, заняття бігом чи їзду на велосипеді;
    похід до продуктових магазинів і ринків.
  • У 2 бали оцінено ризик:
    проживання в кемпінгу;
    гри в теніс;
    перекачування бензину;
    отримання їжі з ресторану на винос.

Найнижчий ризик при відкриванні поштового листа — 1 бал.[63][64]

Патогенез[ред. | ред. код]

Наразі дані накопичуються. За аналогією з патогенезом тяжкого гострого респіраторного синдрому ймовірно за тяжкого клінічного перебігу розвивається недостатність легеневого сурфактанта, що спричинює гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС), іноді виділяють окремо такий синдром у дітей, окремо у дорослих. Вже за 5-7 днів від початку захворювання виникає атипова пневмонія, спочатку вогнищева, яка швидко перетворюється на зливну часткову. Уражається система мононуклеарних фагоцитів (СМФ), розвивається лімфопенія, пригнічується синтез інтерферону. Новий коронавірус має виразний імуносупресивний ефект, що обумовлює часте приєднання грибкової та бактеріальної флори як суперінфекції. За легкого перебігу ці прояви не є виразними або відбувається лише просте запалення в епітелії дихальних шляхів, як при багатьох інших ГРВІ.

Взаємодія з рецепторами ангіотензин-перетворюючого ферменту II і ураження легень[ред. | ред. код]

Дослідження показали, що SARS-CoV-2 використовує для потрапляння в клітини-мішені ті самі рецептори ангіотензин-перетворюючого ферменту II (ACE2), що і вірус тяжкого гострого респіраторного синдрому SARS-Cov[65]. Тут, ґрунтуючись на загальнодоступній базі даних та найсучаснішій одноклітинній RNA-секвенуючій техніці, проаналізовано профіль експресії РНК ACE2 у здорових легенях людини. Результат вказує на те, що рецептори вірусу сконцентровані в невеликій популяції альвеолярних клітин типу II (АТ2), основна функція яких — синтез у пластинчатих тілах сурфактанта. Виявлено, що ця популяція АТ2 також сильно експресувала багато інших генів, які регулювали розмноження та передачу вірусів. Порівняння восьми окремих зразків показало, що у чоловіків азійської етногрупи в легенях є надзвичайно велика кількість таких клітин, що експресують АСЕ2. Не було виявлено взаємозв'язку між рівнем експресії рецептора і віком донорів, а також фактом куріння. Отриманий результат корелює з даними епідеміологічного дослідження, згідно з яким більшість пацієнтів з підтвердженими випадками інфікування SARS-CoV-2 були чоловіки. Також звертається увага на те, що у осіб монголоїдної (азійсько-американської) раси співвідношення клітин, які експресують рецептор АСЕ2, значно вище, ніж в осіб європеоїдної раси й афроамериканців. Це може пояснити велику кількість тяжких форм хвороби саме серед китайських громадян Центрального та Північного Китаю, які належать до однієї з груп цієї раси[66].

Цитокіни та інші фактори запалення[ред. | ред. код]

Певну роль у виникненні тяжких уражень у деяких хворих відіграє збільшення рівня цитокінів. Вторинний гемофагоцитарний лімфогістіоцитоз (sHLH) є недостатньо розпізнаваним патофізіологічним синдромом надмірного запалення, що характеризується фульмінантною та фатальною гіперцитокінемією. Виникає поліорганний збій. У дорослих найчастіше це відбувається при вірусних інфекціях і у понад 40 % випадків сепсису. Профіль цитокінів, що корелює з тяжкістю захворювання на коронавірусну хворобу 2019, характеризується у 50 % випадків вкрай тяжкого клінічного перебігу цієї хвороби підвищенням рівнем інтерлейкінів IL-2, IL-7, гранулоцит-колоніального стимулюючого фактору, гаммаінтерферон індуцибельного протеїну 10, моноцитарного гемоатрактанту протеїну 1, макрофагального запального протеїну 1-α і фактору некрозу пухлини-α. Разом з тим виникає значна лейкопенія[67]. Виявлено помітне збільшення 14 цитокінів у пацієнтів з коронавірусною хворобою 2019 порівняно зі здоровими контрольними групами. Постійно високий рівень трьох цих цитокінів (CXCL10, CCL7 та антагоніст рецепторів IL-1) був пов'язаний із збільшенням вірусного навантаження, втратою функції легень, пошкодженням їх та смертю[68][69]. Хоча основна маса цитокінів, вироблення яких стимулює SARS-CoV-2, є значущими у процесі посилення запалення, але, ймовірно, вони не мають важливого значення для контролю виведення (кліренсу) вірусу. Ймовірно, вірусний кліренс в основному залежить від таких цитокінів, як IL-15, інтерферони типу I та гаммаінтерферону.[70].

Однак наразі є думки, що сучасних даних недостатньо для встановлення точної ролі та обсягу нерегульованих цитокінових відповідей у хворих на коронавірусну хворобу 2019. Видається, що порівняно з іншими причинами ГРДС, при коронавірусній хворобі 2019 клінічний перебіг характеризується нижчими рівнями цитокінових реакцій. Включення погано визначеного патофізіологічного суб'єкта як «цитокіновий шторм», якому бракує чіткого біологічного підґрунтя, може лише ще більше збільшити невизначеність щодо того, як найкраще сприйняти патогенез цієї хвороби і ускладнення ГРДС. Примітно, що піковий рівень IL-6 у плазмі крові у пацієнтів, у яких розвинувся ГРДС після лікування Т-клітинами химерних антигенних рецепторів, становив приблизно 10000 пг / мл, що майже в 1000 разів вище, ніж при тяжкому клінічному перебігу коронавірусної хвороби 2019у серйозному COVID-19. Проявами підвищеного рівня медіаторів у передбачуваній бурі цитокінів, швидше за все, є дисфункція ендотелію та системне запалення, що призводить до гарячка, тахікардії, тахіпное та гіпотонії. Це сполучення симптомів вже давно входить до поняття «синдром системної запальної відповіді». Хоча термін «цитокінова буря» викликає драматичні образи і привертає увагу загальних і наукових засобів масової інформації, сучасні дані не дають змоги повноцінно його використовувати. Поки нові дані не встановлять інше, зв'язок цитокінової бурі з коронавірусною хворобою 2019 може бути не що інше, як «буря в стакані»[71].

Запалення судин і коагулопатичні зрушення[ред. | ред. код]

Значну роль у патогенезі хвороби як вважається грають зміни коагулопатійного характеру, запалення ендотелію судин, що призводить часто до тромбоемболічних ускладнень. Не виключається, що частково в цій ситуації діє механізм системного розладу через відкладання в дрібних судинах IgA і компонента системи комплементу, як це відбувається при геморагічному васкуліті[72]. Розтини померлих показали, шо у легенях відбуваються тяжке ураження ендотелію, пов'язане з вірусом SARS-CoV-2 та порушенням мембран ендотеліальних клітин; поширений судинний тромбоз з мікроангіопатією та оклюзією альвеолярних капілярів; значне зростання нових судин через механізм, який називається інтуссептичним ангіогенезом, що в цілому робить хворобу тяжчою ніж грип[73][74].

З'явилася й комп'ютерна гіпотеза про можливу дію при коронавірусній хворобі 2019 на кровоносні судини великої кількості брадикініну, який збитково виробляється під впливом SARS-CoV-2. Дослідники на основі розрахунків суперкомп'ютера в Oak Ridge National Lab в Тенессі зробили висновок, що коронавірус запускає механізм активізації клітин, що експресують АСЕ2 навіть у тих структурах, де в нормі таких клітин мало і їхня активність мінімальна. Це призводить до вибросу великої кількості брадикініну. Великі кількості брадикініну його породжують універсальне ураження кровоносних судин багатьох органів (легені, кишечник, серце тощо) з виходом у простір навколо судин рідини, що створює набряк. Брадикінін збільшує проникність гематоенцефалічного бар'єру, що на думку дослідників саме призводить до частих при цій хворобі порушень роботи головного мозку, психотичних розладів. Дослідники вважають, що зміни цитокінів не є головними при коронавірусній хворобі 2019, а в кращому випадку, це є додатковим фактором до дії брадикінину. Стаття не є рецензованою[75][76].

Ураження інших органів[ред. | ред. код]

Також виявлене у хворих з тяжким перебігом підвищення активності амінотрансфераз свідчить про розвиток щонайменше реактивного гепатиту. Ураження нирок частково пов'язують з сепсисом, хоча не виключається вірусне ураження. Є припущення, що розвиток агевзії пов'язане з дією коронавірусу на відповідні центри у головному мозку. Коронавірус спричинює ураження ядер окремих черепних нервів, з чим пов'язують зокрема агевзію. Також може спричинити тяжкі ураження мозку (інсульти, енцефаліти тощо) у пацієнтів, які страждають неврологічними розладами, включаючи параною і галюцинації[77]. Обговорюється питання про те, що виникаюча поліорганна недостатність зумовлена не сепсисом, який нечасто приєднується при коронавірусній хворобі 2019, універсальним ураженням суди в органах, які спричинює SARS-CoV-2.

3D Medical Animation Still Shot graph showing Case Fatality rates by age group from SARS-COV-2 in China.
Летальність за віковою групою від COVID-19 у Китаї[78]

Летальність[ред. | ред. код]

Серед захворілих у Китаї згідно з даними Китайського Центру з контролю та запобігання хворобам (дослідження на більше ніж 70 тисяч уражених) у понад 80 % випадків хвороба перебігала без ускладнень, у 13,8 % випадків спостерігався тяжкий перебіг і лише 4,7 % випадків — критичний, загалом рівень летальності від Covid-19 становив 2,3 %. Найвищий рівень смертей серед пацієнтів з підтвердженим діагнозом — у людей, яким понад 80 років. Серед тих, хто помер, більше було чоловіків (2,8 %), ніж жінок (1,7 %)[79]. Однак подальший перебіг пандемії коронавірусної хвороби 2019 вніс коректив у гіпотезу про переважну ураженість осіб монголоїдної раси. Загалом під час подальшого поширення вірусу середня летальність сягнула 6,3 %[80].

Згідно з ВООЗ, летальність при зараженні SARS CoV становила 10 %, а при MERS CoV досягає 36 %[81][82][83].

Можливий зв'язок тяжкості уражень з групами крові[ред. | ред. код]

Не виключається можливість зв'язку тяжкості клінічного перебігу коронавірусної хвороби 2019 із групами крові людини. Ідентифіковано кластер генів 3p21.31 як локус генетичної чутливості у пацієнтів з дихальною недостатністю та підтверджено потенційне залучення до системи груп крові АВО. Генетичні дослідження свідчать, що наявність у людей групи крові O меншою мірою пов'язана з ризиком розвитку Covid-19, порівняно з людьми, у яких група крові A. Біологічні механізми, що лежать в основі цих знахідок, можуть мати відношення до групи АВО як такої, наприклад, через вироблення нейтралізуючих антитіл проти пов'язаних з білками N-гліканів або з іншими біологічними ефектами (стабілізація фактора Віллебранда)[84].

Формування імунітету[ред. | ред. код]

Розвиток імунітету до збудника через природну інфекцію є багатоетапним процесом, який зазвичай відбувається впродовж 1-2 тижнів. Організм реагує на коронавірусну (взагалі на будь-яку вірусну) інфекцію негайним неспецифічним процесом, в якому макрофаги, нейтрофіли та дендритні клітини сповільнюють прогресування вірусу і навіть можуть запобігти виникненню симптомної хвороби. В організмі також утворюються Т-клітини, які розпізнають та усувають ті клітини, що заражені вірусом, створюється клітинний імунітет. За думками деяких науковців існує ймовірність того, що такий неспецифічний захист від SARS-CoV-2 мають до 30-50 % людей[85]. Ця неспецифічна відповідь супроводжується адаптивним вже специфічним процесом, коли організм виробляє антитіла (імуноглобуліни), які специфічно зв'язуються з коронавірусом, створюється гуморальний імунітет. Ця комбінована адаптивна відповідь може видалити вірус з організму, і якщо реакція досить сильна, може запобігти прогресуванню до тяжкої форми вірусної хвороби або повторному зараженню тим же вірусом. Реагування Т-клітин пов'язують з адекватною роботою залози тимуса, яка з віком піддається інволюції, через що рівень клітинного імунітету падає. З цим пов'язується нездатність літніх людей адекватно реагувати на інфікування коронавірусом, внаслідок чого він на ранньому етапі не знешкоджується, а далі спалахує цитокіновий шторм з розвитком неадекватних реакцій в першу чергу у легенях. Більшість досліджень з утворення гуморальної ланки імунітету при коронавірусній хворобі 2019 показують, що люди, які одужали від хвороби, мають антитіла до вірусу. Однак деякі з цих людей мають дуже низький рівень нейтралізуючих антитіл у крові, що свідчить про те, що клітинна ланка імунітету може бути у них вирішальною для видужання. Люди, заражені будь-яким з інших коронавірусів, можуть виробляти антитіла, що перехресно реагують з антитілами, що утворюються у відповідь на коронавірусну хворобу 2019[50].

Клінічні прояви[ред. | ред. код]

Класифікація[ред. | ред. код]

Наразі виділяють наступні клінічні варіанти перебігу захворювання:

  • неускладнені випадки з наявністю неспецифічних симптомів (нетяжке захворювання);
  • пневмонія без дихальної недостатності (легка пневмонія);
  • пневмонія з ознаками дихальної недостатності (тяжка пневмонія);
  • критичне захворювання, яке включає появу:

Також виділяють тяжку гостру респіраторну інфекцію — тобто таке гостре респіраторне захворювання з гарячкою в анамнезі або вимірюваною температурою ≥38 °C та кашлем упродовж останніх 10 днів. Такі пацієнти потребують госпіталізації. Однак відсутність гарячки не виключає вірусну інфекцію.

Нетяжке захворювання[ред. | ред. код]

Інкубаційний період триває від 2 до 14 днів, хоча є свідчення, що може досягати і до 20 днів. Імовірно багато випадків зараження не супроводжуються появою симптомів. Нетяжка форма типово проявляються невисокою гарячкою до 38 °C, кашлем, ринітом. Пацієнти з нетяжким захворюванням можуть також скаржитися на біль у горлі, головний біль, міальгії та нездужання. У цих пацієнтів відсутні ознаки зневоднення, сепсису, задишка або утруднене дихання з відчуттям стискання за грудниною, наявність мокротиння або кровохаркання, нудота, блювання та / або діарея, немає змін психічного стану — сплутаності свідомості, млявості. Літні та імуносупресивні пацієнти можуть мати атипові симптоми.

Нетяжка пневмонія[ред. | ред. код]

Пацієнти з нетяжкою пневмонією не мають ознак дихальної недостатності. Їх турбують такі ж скарги, як і в хворих на нетяжке захворювання. Кашель може бути з мокротинням, при аускультації вислуховуються вологі хрипи. Головним у діагностиці є виявлення на комп'ютерній томографії вогнищ запалення в легенях, як правило, дрібних за розміром.

Тяжка пневмонія[ред. | ред. код]

При тяжкій пневмонії у підлітків або дорослих: гарячка або підозра на респіраторну інфекцію, плюс частота дихання > 30 вдихів / хвилину, виражена дихальна недостатність або SpO2 <90 % на спонтанному диханні в приміщенні. Дитина з кашлем або утрудненням дихання плюс хоча б одне з наступних:

  • центральний ціаноз або SpO2 <90 %;
  • виражена дихальна недостатність (наприклад, хрипи, напруження грудної клітки);
  • ознаки пневмонії із загальними небезпечними проявами: відмова від грудного годування та пиття, млявість чи непритомність, судоми.

Можуть бути й інші ознаки пневмонії: участь допоміжних м'язів у диханні, часте дихання (кількість дихань / хвилину): при віці <2 місяців — 60 і більше; 2–11 місяців — 50 і більше; 1–5 років — 40 і більше.

Гострий респіраторний дистрес-синдром[ред. | ред. код]

Проявляється появою нових симптомів або погіршенням респіраторних симптомів упродовж одного тижня після початку COVID-19.

Критеріями гострого респіраторного дистрес-синдрому (критичної форми при COVID-19) визнані[86]:

  • задишка з частотою дихання більше 30 вдихів / хвилину;
  • гіпоксемія (за результатами пульсоксиметрії);
  • дані комп'ютерної томографії грудної клітки з наявністю мультичасткових інфільтратів або міжчасткової легеневої інфільтрації, не пояснена плевральним випотом, колапсом частки або легені або вогнищами, що прогресувала більше ніж на 50 % упродовж 24 — 48 годин. Дихальна недостатність у такій ситуації не повністю пояснюється серцевою недостатністю або перевантаженням введеною рідиною.

Сепсис[ред. | ред. код]

Небезпечна для життя дисфункція органів, спричинена порушенням імунної відповіді пацієнта на підозрювану чи доказану інфекцію, що супроводжується поліорганною недостатністю. Ознаки такої дисфункції органів:

Септичний шок[ред. | ред. код]

У дорослих зберігається артеріальна гіпотензія, незважаючи на адекватність введення рідини, існує нагальна потреба у вазопресорах для підтримки середнього артеріального тиску ≥65 мм рт.ст. та рівня лактату в сироватці крові> 2 ммоль / літр.

Діагностика[ред. | ред. код]

Визначення випадку коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19)[ред. | ред. код]

  • Підозрілий випадок:
1. Пацієнти з тяжкою гострою респіраторною інфекцією (гарячкою, кашлем і стан яких потребує госпіталізації), та без будь-якого іншого етіологічного чинника, який би міг повністю пояснити клінічні прояви, І які за 14 днів до появи симптомів відповідали принаймні одному із наступних критеріїв:
  • тісний контакт з підтвердженим або ймовірним випадком коронавірусної хвороби 2019;
або
  • перебували в районах з відомою суспільною передачею COVID-19.
2. Пацієнти з будь-яким гострим респіраторним захворюванням та наявністю хоча б одного з наступних критеріїв протягом попередніх 14 днів:
  • перебував у контакті із підтвердженим або ймовірним випадком COVID-19;
  • працював або відвідував заклад охорони здоров'я, де проходили лікування пацієнти з підтвердженою або ймовірною COVID-19.
  • Епідеміологічно пов'язаний випадок — це такий підозрілий випадок, коли ще не проведено адекватного лабораторного обстеження, але який мав контакт з іншим лабораторно підтвердженим випадком COVID-19 за 14 днів до появи симптомів у себе.
  • Ймовірний випадок: пацієнт з підозрою на коронавірусну хворобу 2019, результат лабораторного дослідження якого на SARS-CoV-2 є сумнівним або, що отримав позитивний результат на загальний для всіх бетакоронавірусів антиген (панкоронавірусний антиген), а також відсутні лабораторні підтвердження наявності інших (некоронавірусних) респіраторних патогенів.
  • Підтверджений випадок: людина з лабораторно підтвердженою коронавірусною хворобою 2019, незалежно від наявності або прояву клінічних ознак і симптомів.

Важливо зазначити, що визначення випадків різняться залежно від країн і регіонів територій, що постраждали від захворювання, і це, в свою чергу, вплинуло на реакцію на охорону здоров'я. При визначенні випадків важливо, щоб національні рекомендації враховували віковий розподіл населення та наявність супутніх захворювань, включаючи серцево-судинні захворювання, цукровий діабет і рак, що збільшує ризик розвитку тяжких та / або критичних захворювань та збільшує ризик смерті[39].

Визначення контакту[ред. | ред. код]

Контактний/а — це особа, яка відповідає будь-якому з наступних критеріїв:

  • надання прямої медичної допомоги пацієнтам з коронавірусною хворобою 2019 — медичний працівник або інша особа, яка надавала медичну допомогу або проводила догляд за хворим на неї навіть за умови використання відповідних засобів індивідуального захисту;
  • працівники лабораторій, які обробляють зразки з дихальних шляхів отримані від хворих на коронавірусну хворобу 2019 або працівники патологоанатомічних / судово-медичних бюро / відділень, які безпосередньо розтинали тіла і проводили процедури, які можуть призводити до утворення інфекційного аерозолю (застосування операційної кісткової пилки, центрифуги, аспіраційного обладнання тощо), в тому числі брали зразки для проведення лабораторного дослідження навіть за умови використання відповідних засобів індивідуального захисту;
  • робота з медичними працівниками, зараженими SARS-CoV-2, відвідування пацієнтів або перебування в одному приміщенні з пацієнтом з коронавірусною хворобою 2019;
  • особа, яка мала прямий фізичний контакт з хворим на COVID-19 (зокрема, через рукостискання);
  • особа, яка мала незахищений контакт без використання засобів індивідуального захисту із слизовими виділеннями з дихальних шляхів хворого на COVID-19 (зокрема, перебування поблизу від такого пацієнта під час кашлю, чи доторкування руками до використаних серветок);
  • особа, що контактувала із хворим або кількома на відстані до одного метру протягом 15 хвилин і більше, без використання відповідних засобів індивідуального захисту або при підозрі на їх неправильне використання (зокрема, при порушенні цілісності рукавичок);
  • спільна робота або навчання в безпосередній близькості з пацієнтом з коронавірусною хворобою 2019;
  • подорож разом із пацієнтом з коронавірусною хворобою 2019 у будь-якому транспорті, при контакті в літаку в межах двох сидінь (у будь-якому напрямку) з хворим, контактами вважаються супутники подорожі та члени екіпажу, які обслуговували в салоні літака, де знаходився хворий, якщо тяжкість симптомів (наприклад, частий кашель) або переміщення особи вказують на більшу зону ризику щодо зараження, пасажири, які сидять у всій секції, або всі пасажири літака;
  • проживання в одному домогосподарстві з хворим на коронавірусну хворобу 2019 упродовж 14 днів після виникнення симптомів у цього хворого.

Клінічна діагностика сепсису[ред. | ред. код]

Оцінка неспроможності органів (SOFA) коливається в межах від 0 до 24 і включає бали, пов'язані з 6 системами організму:

Сепсис визначається збільшенням послідовної (пов'язаної з сепсисом) оцінки SOFA на ≥2 бали.

Комп'ютерна томографія (КТ) легень у хворої на COVID-19: вліво (тонкі зрізи КТ) і вправо (КТ з високою роздільною здатністю) показали множинні вогнища пневмонії (неправильної форми білі тіні) в обох легенях на тлі загального невеликого ущільнення паренхіми легенів і порушення цілісності міжчасткових перегородок

Інструментальна діагностика[ред. | ред. код]

Для діагностики атипової пневмонії при коронавірусній хворобі 2019 проводиться рентгенографія легень та комп'ютерна томографія (КТ). Рентгенографія є доступним методом, адже навіть у лежачого пацієнта її можна зробити за допомогою переносного рентгенівського апарату. Але вона часто не показує зміни у хворих з нетяжкою пневмонією. На рентгенологічних знімках у самих тяжких випадках відзначається двосторонні рентгенологічні затемнення в обох легенях, що демонструється появою світлого забарвлення на тлі притаманній рентгенологічній картині нормальній темній паренхіми легень. КТ грудної клітки показує двостороннє ураження у більшості пацієнтів. Відзначаються вогнища ущільнення паренхіми по типу «матового скла». Через технічну складність проведення рентгенографії та КТ у хворих, що знаходяться на штучній вентиляції легень, рекомендується для контролю стану легенів застосовувати ультразвукову діагностику (УЗД) за допомогою переносних апаратів, яка до цього в діагностиці ураження легень у рутинній клінічній практиці рідко використовувалася, через наявність рентгенографії та КТ. Наявність переважно підплевральних уражень цьому сприяє[87][88].

Лабораторна діагностика[ред. | ред. код]

У госпіталізованих пацієнтів із пневмонією відмічено лейкопенію або лейкоцитоз, лімфопенію, тромбоцитопенію, підвищену активність аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ). У пацієнтів, які перебували на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії, додатково відзначалися відхилення в лабораторних показниках, які можуть бути обумовлені розвитком клітинного імунодефіциту, активацією коагуляції, пошкодженням міокарда, порушенням функції печінки і нирок. Виявлено статистично достовірне збільшення кількості нейтрофілів з прогресивною лімфопенією, підвищення рівня D-димеру, сечовини і креатиніну сироватки крові, прокальцитоніну (поліпептиду, який є неактивним попередником кальцитоніну)[89], С-реактивного білка, який є чітким маркером тяжкості перебігу коронавірусної хвороби 2019 (його рівні вище 100 мкг / мл при будь-якому захворюванні є ознакою фульмінантного запалення та пов'язані з поганим прогнозом захворювання),[90], і феритину, інтерлейкіну 6, 8 і 10.

Специфічна діагностика[ред. | ред. код]

Вірусні тампони для взяття матеріалу з дихальних шляхів у хворого на коронавірусну хворобу 2019
Полімеразна ланцюгова реакція і методи отримання матеріалу для неї[ред. | ред. код]

Швидке збирання та дослідження відповідних зразків від пацієнтів, які відповідають визначенню підозрілого випадку, є пріоритетом для подальших клінічних дій і контролю спалаху. Відбираються зразки з верхніх і нижніх дихальних шляхів для тестування на SARS-CoV-2 за допомогою ПЛР (в режимі реального часу — rRT-PCR), яка є одним з видів тестів на ампліфікацію нуклеїнових кислот (Nucleic acid amplification tests або NAAT). За необхідності проводиться підтверджуюче секвенування нуклеїнової кислоти. Матеріал для дослідження відбирають медичні працівники, одягнені в засоби індивідуального захисту. Виявлення РНК SARS-CoV-2 проводиться всім пацієнтам з клінічною симптоматикою респіраторного захворювання, підозрілого на коронавірусну хворобу 2019, особливо особам, які прибувають з епідеміологічно неблагополучних регіонів, а також контактним особам. Для дослідження береться матеріал, отриманий при взятті мазка з носа, носоглотки і / або ротоглотки, промивні води бронхів, отримані при фібробронхоскопії (бронхоальвеолярний лаваж), ендотрахеальний, назофарингеальний аспірат, мокротиння, цільна кров, сеча. Від пацієнтів з механічною вентиляцією легень можна збирати тільки зразки виділень з нижніх дихальних шляхів. При збиранні зразків матеріалу з верхніх дихальних шляхів використовуються вірусні тампони[91] та вірусні транспортні носії. Не слід при взяття мазка торкатися ніздрів або мигдаликів. У пацієнта з підозрою на коронавірусну хворобу 2019, особливо з пневмонією або тяжкими респіраторним проявами, один зразок з верхніх дихальних шляхів є недостатнім, і рекомендується взяття додаткових зразків з верхніх дихальних і з нижніх дихальних шляхів, останнім надається перевага. Для підвищення ймовірності виявлення SARS-CoV-2 наголошується на доцільності тестування кількох матеріалів, взятих з різних місць, наприклад, зразки, взяті з нижніх і верхніх дихальних шляхів. Один позитивний тест підтверджується другим тестом ПЛР, який визначає інший ген SARS-CoV-2. Одиничний негативний тест на виявлення SARS-CoV-2 (особливо, якщо це зразок з верхніх дихальних шляхів) або позитивний результат дослідження щодо виявлення іншого респіраторного збудника не виключає коронавірусної хвороби 2019. Якщо існує обґрунтована підозра на інфікування, слід перевірити інший зразок за допомогою первинного та вторинного ПЛР. Виявлення РНК за допомогою ПЛР не обов'язково свідчить про те, що він зберігає здатність до реплікації чи спричинити надалі хворобу[38].

У госпіталізованих пацієнтів з підтвердженою COVID-19 необхідно повторно взяти зразки з верхніх та нижніх дихальних шляхів для визначення змін кількості коронавірусу (вірусного кліренсу). Забір зразків має проводитися щонайменше кожні 2 — 4 дні, поки у пацієнта, що клінічно одужав, не буде досягнуто інтервал не менше 24 годин між двома наступними один за одним негативними результатами (обидва зразки з верхніх дихальних шляхів і з нижніх дихальних шляхів, за умови, якщо обидва були зібрані). Всі зразки слід зберігати при температурі 2-8 °C до 48 годин після збору. Для обробки та доставки через 48 годин рекомендується зберігання зразків при температурі -70 °C. Дослідження слід проводити щонайменше у боксах біологічної безпеки II класу. Лабораторії проводять тестування на ПЛР стосовно SARS-CoV-2 самостійно та у співпраці зі спеціалізованими лабораторіями у випадках неоднозначних чи сумнівних результатів. Робити забір зразків крові, сечі та випорожнень для проведення обстеження хворого на SARS-CoV-2 методом ПЛР не рекомендується.

Повідомлено про створення швидкого тесту ампліфікації нуклеїнових кислот (Nucleic acid amplification tests або NAAT) за допомогою ПЛР, який дає результат через 5 хвилин від початку дослідження. Тест проводиться на основі приладної спеціальної швидкої ізотермічної системи для якісного виявлення інфекційних захворювань. Це дозволить клініцистам приймати клінічні рішення, засновані на доказах, безпосередньо під час візиту пацієнта[92][93].

З міркувань біологічної безпеки CDC не рекомендує проводити виділення SARS-CoV-2 на культурах клітин у звичайних лабораторіях. Це дослідження можливо проводити лише у боксах біологічної безпеки III класу.

Імунохроматографічні дослідження[ред. | ред. код]

Розроблені експрес-тести на основі імунохроматографії для виявлення антитіл класів IgM та IgG[94][95]. На основі хроматографічного іммуноаналізу бічного потоку можливе швидке якісне роздільне виявлення анти-SARS-CoV-2 IgG та IgM у зразках цільної крові людини, сироватки крові або плазми. Цей метод може бути застосований у польових (не лабораторних) умовах. Важливо зазначити, що на ранніх стадіях хвороби (3-7 день) ці антитіла можуть бути в концентрації нижче межі виявлення для цього тесту. Ці тести не підтверджують наявність коронавірусної хвороби 2019.

Імуноферментний аналіз[ред. | ред. код]

Також в Україні розроблені і впроваджені методи виявлення антитіл класів IgM та IgG у лабораторному режимі в імуноферментному аналізі (ІФА), вони є точнішими за експрес-тести, але також не є підтверджуючими наявність коронавірусної хвороби 2019[96]. Наявність у крові людини антитіл класу IgM свідчить про можливість гострої стадії коронавірусної хвороби 2019, тоді як IgG — про період видужання. Впроваджено й дослідження в крові антитіл класу IgA, наявність яких у підвищеній кількості відбувається в гострому періоді хвороби.

Специфічне обстеження супутніх хвороб і станів[ред. | ред. код]

Бажане обстеження для виявлення ко-інфекцій з іншими респіраторними вірусами, такими як збудники грипу A і B, пташиного грипу, респіраторно-синцитіальний вірус, віруси парагрипу, аденовіруси, ентеровіруси (зокрема, EVD68), метапневмовірус людини та ендемічний коронавірус людини БКРС / MERS (тобто штами HKU1, OC43, NL63 та 229E). Зразки також слід перевірити на бактеріальні збудники, зокрема Legionella pneumophila (збудник легіонельозу), які спричинюють тяжкі респіраторні ураження. Для встановлення причини пневмонії також рекомендовано застосування класичної (звичайної) ПЛР, ПЛР зі зворотною транскрипцією (ЗТ-ПЛР), мультиплексною ПЛР на 19 вірусних і 7 бактеріальних збудників, ПЛР з детекцією продукту ампліфікації в реальному часі. Це є перспективним для виявлення таких збудників, як M. pneumoniae і C. pneumoniae, а також респіраторних вірусів.

Через частий розвиток сепсису та вторинної бактеріальної пневмонії при тяжкому перебігу COVID-19 збір зразків для лабораторної діагностики не повинен відкладати початок антимікробної терапії. Слід проводити бактеріологічний посів крові для виділення культури бактерій, а також посів мокротиння, в ідеалі перед початком антибактеріальної терапії.

Лікування[ред. | ред. код]

Обґрунтування пробного призначення ймовірних етіотропних і патогенетичних препаратів[ред. | ред. код]

У зв'язку з відсутністю доказового специфічного лікування пацієнтам із підозрою або підтвердженою COVID-19, яким ніщо інше (патогенетичні засоби, киснева неінвазивна підтримка) не допомогло і стан пацієнта наближається до критичного, можливе застосування неліцензованих методів лікування або препаратів поза прямих їх показань до застосування за фармакологічною інструкцією (out-of-treatment treatment або off lable drug use), за рішенням консиліуму та згоди самого пацієнта. Така можливість використовується й при ситуації з такими інфекційними хворобами, які мають тяжкі наслідки, несподіваний тяжкий ефект для пацієнта, часто відбуваються в рамках надзвичайної ситуації світового масштабу. Тоді ВООЗ може застосувати відповідний протокол. Етично запропонувати окремим пацієнтам експериментальні втручання в екстрених випадках поза клінічними випробуваннями («співчутливе використання»), за умови:

  • що не існує доведеного ефективного лікування;
  • неможливо негайно розпочати клінічні дослідження;
  • пацієнт або його законний представник дав усвідомлену згоду;
  • і невідкладне використання втручання контролюється, а результати документуються та своєчасно передаються широкій медичній та науковій спільноті.

Рішення запропонувати пацієнтові недоведене або експериментальне лікування приймається виключно лікарем та пацієнтом, але повинно відповідати національному законодавству. Там, де можливо і здійснено можливість лікування в рамках клінічного випробування, це слід робити, якщо пацієнт не відмовиться брати участь у дослідженні[97][98].

Через відсутність доказових схем лікування, препаратів з підтвердженою антикоронавірусною дією клінічний підрозділ ВООЗ продовжує збирати клініцистів по всьому світу двічі на тиждень у режимі телеконференції (COVID-19 Clinical Network) для обміну знаннями та досвідом лікарів, які лікують пацієнтів з COVID-19, і висвітлює оперативні виклики та технічні питання, що виникають.

Засоби і заходи, що використано під час пандемії[ред. | ред. код]

Наразі препарати з можливою етіотропною та патогенетичною дією, які використано при лікуванні коронавірусної хвороби 2019, скомпоновано у класифікацію видів лікування[98][99]:

  • розширена терапія медичними продуктами (Advanced Therapy Medicinal Products) — аерозоль vMIP (вірусний макрофагальний запальний білок), анкілозавр (Ankylosaurus — M1 макрофагальна ціль), інактивована анти-2019-nCoV плазма реконвалесцентів / тих, хто видужав[100] , інактивована анти-2019-nCoV-2 плазма реконвалесцентів, лікувальна плазма, мезенхімальні стовбурові клітини крові, стовбурові клітини людської менструальної крові, імуноглобулін від пацієнтів, що вилікувалися, інактивована вакцина проти мікобактерій, мезенхімальні стовбурові клітини, атомізовані екзосоми мезенхімальних стовбурових клітин, мРНК-1273, NK-клітини (природні кілери), ін'єкція білка рекомбінантного цитокіну, регулювання кишкової мікрофлори, антитіла від хворих, що видужали від коронавірусної пневмонії, мононуклеарні[101] клітини пуповинної крові, мезенхімальні стовбурові клітини пуповиннної крові (hucMSC), мезенхімальні стовбурові клітини Вортона Джеллі, стовбурові клітини зубної пульпи людини, сарграмостім (Rhu GM-CSF), рекомбінантний суперскладений інтерферон (rSIFN-co), алогенна мезенхімальна терапія стовбуровими клітинами (HBadMSC), мезенхімальні стовбурові клітини кісткового мозку;
  • перегрупована метаболомічна[102] група — з'єднана амінокислота;
  • захисні пристрої — під час гастрофіброскопії саморобна «гастроскопічна маска», медична маска, респіратор N95;
  • засоби інфекційного контролю — пропофоловий наркоз, поширена екстубація та післяопераційна стратегія «кровообіг — індуковане дихання», анестезія севофлураном;
  • реабілітація — легенева реабілітація за допомогою затіненого екрану телевізора, тренування з реабілітації легенів, реабілітація з дистанційним моніторингом, освіта пацієнтів;
  • інгаляції газу — вдихання оксиду азоту, застосування концентратору кисню, застосування водно-кисневого небулайзеру, вдихання водню, використання постійного позитивного тиску в дихальних шляхах;
  • респіраторна підтримка — високопотокова киснева терапія за допомогою носових канюль (HFNC), з зубцями, для дорослих і дітей; киснева маска з оксигенацією (SMO), високопотокова киснева (безканюльна) носова оксигенація, мішок і клапан, висококонцентрований, для дорослих, нестерильний, одноразовий; маска Вентурі, із замком O2 і насосно-компресорними трубами для дітей і дорослих; постуральне позиціювання (на животі);
  • життєва підтримка — ниркова замісна терапія (гемодіаліз), штучна печінкова терапія, озонована аутогемотерапія, екстракорпоральна мембранна оксигенація (ECMO), цитосорб-терапія, одноразовий гемоперфузійний картридж HA330;
  • мікробіотичне[en] (мікрофлорове) втручання — пробіотики, комбіновані порошкові пробіотики бета-глютену Newgen, промиті трансплантаційні мікробіоти, регулювання кишкової мікрофлори;
  • медичні прилади — ультра короткохвильова електротерапія, інспіраторні тренування, експіраторні тренувальні апарати;
  • промивання ротової порожнини — повідон-йодин, перекис водню, Німа екстракт (Azadirachta indica);
  • навчання — навчання носінню маски.

Показання до госпіталізації[ред. | ред. код]

Госпіталізація показана хворим з підозрою або підтвердженою коронавірусною хворобою 2019 при:

  • середньотяжкому (нетяжка пневмонія) і тяжкому перебігу, коли є аускультативні ознаки пневмонії та / чи дихальної недостатності (збільшення частоти дихальних рухів вище фізіологічної норми, кровохаркання, показник SpO2 при вимірюванні пульсоксиметром ≤ 93 %) за наявності рентгенологічно підтвердженої пневмонії;
  • наявність клініко-інструментальних даних гострого респіраторного дистрес-синдрому;
  • наявність клініко-лабораторних даних сепсису та / чи септичного шоку;
  • наявність клініко-лабораторних даних іншої, окрім дихальної, органної / системної недостатності;
  • пацієнти, незалежно від тяжкості стану, які належать до групи ризику розвитку ускладнень: тяжкий перебіг артеріальної гіпертензії, декомпенсований цукровий діабет, ниркова недостатність, тяжка хронічна патологія дихальної та серцево-судинної систем, тяжкі алергічні хвороби, цереброваскулярні захворювання в фазі декомпенсації, аутоімунні захворювання, онкологічні захворювання;
  • хворі незалежно від тяжкості стану, в яких відзначається гарячка вище 38°С, що погано піддається корекції (короткочасне, не більше ніж на 1-1,5 години зниження температури тіла на тлі вживання жарознижуючих препаратів, з подальшим її підвищенням).

Особам, які звернулися за екстреною медичною допомогою по телефону, диспетчер цієї служби проводить опитування відповідно до алгоритму пошуку особи з підозрою на коронавірусну хворобу 2019. Якщо під час опитування відсутні показання до виїзду бригади, то пацієнту надаються відповідні рекомендації. Якщо вони наявні, то до такої особи виїжджає бригада у засобах індивідуального захисту, проводить обстеження, встановлює попередній діагноз та ступінь тяжкості захворювання і наявність показань до госпіталізації. Пацієнтам, які не мають таких, надаються поради по самоізоляції та наголошується на необхідності звернення до сімейного лікаря (а за відсутності сімейного лікаря — до регіональної чи національної гарячої лінії COVID-19). Пацієнти, у яких є показання до госпіталізації, транспортуються бригадою екстреної медичної допомоги у визначений для приймання таких хворих регіональний заклад охорони здоров'я.

Особливості оцінки лікування недоказаними лікарськими препаратами[ред. | ред. код]

Науковці застерігають від надмірного оцінювання деяких препаратів у лікуванні коронавірусної хвороби 2019. Вони відмічають, що подання інформації про те чи інше дослідження відбувається з недоліками через:

  • зосередження уваги на результатах одного дослідження без зв'язку з іншими;
  • відсутність визнання того, що окремі дослідження рідкісно призводять до остаточних висновків;
  • надмірний акцент на якісь результати, без вказівки на певні обмеження;
  • повідомлення, які засновані на неповних чи нерецензованих звітах[103].

Новини звітів про окремі дослідження мають бути фактичними та звітуючими про основні результати та абсолютні ризики, визначати сукупність пацієнтів і підкреслювати обмеження у валідності та узагальненості. Вони також повинні включати думки інших незалежних експертів у цій галузі, які не мають конфлікт інтересів. Висновки цих експертів повинні бути контекстними, включати порівняння з результатами інших досліджень, перевагу, яку слід надати (або не надати) поточним порівняно з іншими дослідженнями, і як зазвичай таке лікування вивчається для даного захворювання[103].

Етіотропна терапія[ред. | ред. код]

Етіотропних препаратів з достовірною дією на SARS-CoV-2 не створено. ВООЗ вважає, що етично запропонувати окремим пацієнтам експериментальні втручання в екстрених випадках поза клінічними випробуваннями, за умови, що не існує перевіреного ефективного лікування; неможливо негайно розпочати клінічні дослідження; пацієнт або його законний представник дав усвідомлену згоду; і невідкладне використання втручання контролюється, а результати документуються та своєчасно передаються широкій медичній та науковій спільноті[104].

Лопінавір / Ритонавір[ред. | ред. код]

Для лікування тяжких форм пропонується застосування антиретровірусних препаратів класу інгібіторів протеаз[105], їхніх комбінацій (зокрема ритонавір + лопінавір 2 стандартні дози на день). Рекомендується застосування разом з інтерфероном (який призначається інгаляційно, 5 млн одиниць розчиняють у воді для ін'єкцій та використовують двічі на день). Це зроблено на основі рекомендацій для лікування інших тяжких коронавірусних інфекцій (ТГРС і БКРС). Застосування рибавірину та інтерферону не рекомендується як лікування першої лінії через ризик виникнення побічних ефектів; однак використання цих ліків може бути розглянутим при неефективності лікування лопінавіром / ритонавіром.

4 липня 2020 року ВООЗ прийняла рекомендацію комітету з дослідження Solidarity Trial припинити випробування лопінавіру / ритонавіру. Проміжні результати проведених досліджень показали, що лопінавір / ритонавір призводили до незначного зменшення летальності госпіталізованих пацієнтів із COVID-19 у порівнянні із контрольною групою. Це рішення стосується лише до проведення дослідження Solidarity Trial у госпіталізованих пацієнтів і не впливає на можливу оцінку в інших дослідженнях лопінавіру / ритонавіру у пацієнтів, які не є госпіталізованими, або як до чи після експозиції для профілактики коонавірусної хвороби 2019[106].

Ремдесивір[ред. | ред. код]

Також розглядається призначення таким хворим препаратів аналогів нуклеозидів — ремдесивіру (GS-5734)[107] і галідесивіру, які виявили високу активність проти вірусів SARS-CoV і MERS-CoV у моделях на тваринах[108]. Наразі вже є позитивний досвід застосування препарату ремдесивір при COVID-19. Ремдесивір вводили декільком сотням пацієнтів із підтвердженою тяжкою пневмонією при COVID-19 у США, Європі та Японії за допомогою програм розширеного доступу або милосердного використання. Запити на милосердне використання повинні бути направлені виробнику ліків (Gilead Science, Inc.) лікуючим лікарем. In vitro ремдесивір виявив потужну противірусну активність щодо клінічного ізоляту (штаму) SARS-CoV-2, пригнічував активність штамів MERS-CoV і кажанного штаму 2002 року, показав профілактичну та терапевтичну ефективність проти SARSCoV 2002 року на мишачій моделі. Мутації, які б збільшували резистентність коронавірусу до препарату, не виявлені.

1 травня 2020 року американська державна організація Управління з контролю продовольства і медикаментів (Food and Drug Administration, FDA) дала дозвіл на застосування препарату в США в лікуванні пацієнтів на коронавірусну хворобу 2019 в умовах пандемії, що вирує в країні[109].

Проведене доказове подвійне сліпе рандомізоване плацеборегульоване дослідження ремдесивіру в лікуванні хворих на коронавірусну хворобу 2019. Воно не підтвердило, що внутрішньовенний ремедесивір суттєво покращив час клінічного поліпшення, смертності чи часу очищення від вірусу у пацієнтів із серйозною COVID-19 порівняно з плацебо[110].

Випробування ремдесивіру у хворих з середньотяжким та тяжким перебігом COVID-19 тривають[111]. Клінічне рандомізоване, подвійне сліпе, плацебоконтрольоване дослідження, що включало 1063 пацієнтів, яке розпочалося 21 лютого 2020 року, відоме як «Випробування на адаптаційне лікування COVID-19 (ACTT)» Національного інституту здоров'я США (NIH) показує станом на кінець квітня 2020 року, що ремдесивір прискорює одужання хворих на COVID-19 та зменшує летальність[112].

Комітет Європейського агентства з лікарських засобів (EMA) по лікарських препаратах (CHMP) оголосив, що розпочав «поступовий огляд» даних про використання досліджуваного антивірусного препарату ремдесивіру для лікування хворих на коронавірусну хворобу 2019. Початок поступового огляду не означає, що його переваги переважають над ризиками. Цей вид огляду є одним із регуляторних інструментів, що застосовуються EMA для прискорення оцінки перспективних досліджуваних лікарських засобів під час надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров'я[113]. ВООЗ 4 травня 2020 року заявила, що США залучатимуть до поширення лікування хворих на коронавірусну хворобу 2019 ремдесивіром[114]. Японське Міністерство охорони здоров'я, праці та добробуту 8 травня 2020 року схвалило ремдесивір для лікування Covid-19 у країні. Схвалення японською владою підтримується результатами глобального випробування фази III Національного інституту алергії та інфекційних захворювань США (NIAID) та випробування Gilead III фази у пацієнтів із тяжкими проявами Covid-19[115]. Продовжуються декілька досліджень цього препарату в лікуванні коронавірусної хвороби 2019, зокрема Pediatric Trial, REMDACTA Trial, NIAID. що близькі до завершення[116]

Разом з тим було показано, що квітневе дослідження дії препарату, яке було проведено виробником лише на 53 кисневозалежних пацієнтів, хоча й в прес-релізі містило згадки про обмеження обмеження і говорилося, що безпека і ефективність невідомі, заголовок повідомлення був таким: «Лікування ремдесивіром призвело до клінічного поліпшення». Таке твердження є недоречним для опису таких результатів невеликого дослідження. 29 квітня 2020 року в прес-релізі Національного інституту здоров'я США оголошені результати великого рандомізованого плацебо-контрольованого клінічного дослідження, в яке увійшли 1063 пацієнта з коронавірусною хворобою 2019. Це дослідження продемонструвало дещо швидке одужання чи клінічне поліпшення в середньому 11 днів проти 15 і зменшення летальності до 8 % проти 12 %, що є статистично незначущим. У той же день було опубліковано інше дослідження за участю 237 госпіталізованих пацієнтів у Китаї, в якому повідомлялося про відсутність різниці між вживанням ремдесивіру і плацебо. Проте на прес-конференції в день виходу прес-релізу Національного інституту здоров'я США ремдесивір був названий як «новий стандарт лікування». Ще місяць по тому опублікована стаття, в якій результат був іншим. Зазначалося, що результат змінився в порівнянні з першим повідомленням при реєстрації дослідження, що не було розкрито в попередньому оголошенні[103].

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Ремдесивір.

Фавіпіравір[ред. | ред. код]

У лютому 2020 року препарат фавіпіравір, блокатор РНК-залежної РНК-полімерази РНК-вмісних вірусів, був застосований у Китаї для лікування коронавірусної хвороби 2019.[117][118] 17 березня китайський уряд офіційно запропонував лікувати хворобу в Ухані та Шеньжені за допомогою фавіпіравіру.[119][120], препарат рекомендується включити до наступної версії «Керівних принципів профілактики, діагностики та лікування пневмонії при COVID-19», яке видає Національна комісія з охорони здоров'я КНР для лікування COVID-19.

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Фавіпіравір.

Ринтатолімод[ред. | ред. код]

Ринтатолімод[121]— агоніст рецептора TLR-3, що досліджується як потенційний етіотропний препарат для лікування коронавірусної хвороби 2019 Національним інститутом інфекційних хвороб Японії, Токійський університет Токіо. Це противірусний засіб широкого спектра дії[122].

Хлорохін і гідроксихлорохін[ред. | ред. код]

Отримані попередні обнадійливі результати застосування протималярійного препарату хлорохіну або близького до нього гідроксихлорохіну, які виявили здатність блокувати розмноження SARS-CoV-2 у культурі клітин. Показано, що хлорохіна фосфат має очевидну ефективність та прийнятну безпеку при пневмонії під час COVID-19, що показано у багатоцентрових клінічних випробуваннях, проведених у Китаї. Препарат рекомендується включити до наступної версії «Керівних принципів профілактики, діагностики та лікування пневмонії при COVID-19», яке видає Національна комісія з охорони здоров'я КНР для лікування COVID-19 у більшій кількості населення в майбутньому. Опубліковано результати нерандомізованого дослідження використання гідроксихлорохіну разом з азитроміцином для лікування хворих на коронавірусну хворобу 2019, яке проведено колективом авторів під керівництвом відомого французького науковця Дідьє Рауля. Було проведено дослідження на 20 хворих, серед яких шестеро не мали симптомів. Їм було призначено 0,6 г гідроксихлорохіну щодня, а азитроміцин добавляли за клінічної необхідності. Результат оцінювався за зменшенням вірусного навантаження в ПЛР (зразки з дихальних шляхів) і тривалості клінічного перебігу, визнаний перспективним[123].

Американська державна організація Управління з контролю продовольства і медикаментів (Food and Drug Administration, FDA) дала дозвіл на застосування препаратів хлорохіну та гідроксихлорохіну для експериментального лікування хворих на коронавірусну хворобу 2019[124]. Національний інститут здоров'я США розпочав у травні 2020 року клінічне дослідження гідроксихлорохіну та азитроміцину для лікування 2 тисяч дорослих хворих на COVID-19[125].

Є дані рандомізованого дослідження, які не виявили того, що гідроксихлорохін дозволяє швидше елімінувати SARS-CoV-2 з організму хворого або полегшити клінічний перебіг у пацієнтів із COVID-19 порівняно зі стандартною терапією. Але самі автори через відсутність проведеної наукової експертизи їхньої роботи вважають, що їхні результати поки не слід використовувати як рекомендації у клінічній практиці[126]. Проведене дослідження ефективності гідроксихлорохіну у 1446 пацієнтів з коронавірусною хворобою 2019, які потрапили до лікарні, введення гідроксихлорохіну не було пов'язане ні зі зниженим, ні з підвищеним ризиком інтубації чи смерті[127]. Серед пацієнтів, госпіталізованих у Нью-Йорку з COVID-19, лікування гідроксихлорохіном, азитроміцином або обома, порівняно з жодним лікуванням, не було суттєво пов'язане з відмінностями в стаціонарній смертності. Однак інтерпретація цих висновків може бути обмежена спостережною схемою[128].

Понад 130 000 пацієнтів планується для участі в клінічних дослідженнях, що оцінять ефективність хлорохіну та гідроксихлорохіну в усьому світі. Хоча ці препарати розглядаються в першу чергу як варіант лікування, існує також значний інтерес до профілактичного застосування гідроксихлорохіну. 52 дослідження відповідають найвищому стандарту дизайну (рандомізовані, подвійні сліпі та плацебо-контрольовані)[129]

Опубліковане нерандомізоване дослідження 96032 історій хвороб у 671 медичному закладі різних країн, в якому зроблено висновок, що авторам не вдалося підтвердити користь гідроксихлорохіну або хлорохіну при застосуванні самостійно або з макролідним антибіотиком (азитроміцином чи кларитроміцином). Вказується на часте виникнення шлуночкових аритмій в такій ситуації, що призводило на думку авторів до більшої летальності, хоча самі автори указують на те, що на їхні результати дослідження історій хвороби могли відбитися багато факторів, але це потребує за їхньою думкою терміново отримати результати рандомізованих клінічних досліджень[130]. Але більше 100 науковців та клініцистів виявили сумнів стосовно цього нерандомізованого дослідження по історіях хвороб, через що вони звернулися з відкритим листом у New York Times, де піддали сумніву справжність цієї великої бази даних, яка послужила основою для дослідження. Вони попросили часопис The Lancet надати детальну інформацію про походження даних і закликали до незалежної перевірки досліджень ВООЗ або іншого незалежного медичного наукового центру. Експерти також піддали критиці методологію дослідження і відмову авторів вказати будь-яку з лікарень, що надають дані про пацієнтів, або назвати країни, в яких вони перебували[131]. А французькій вірусолог Дідьє Рауль заявив, що він «не знає, чи вбиває гідроксихлорохін десь в іншому місці, але тут (у Франції) він врятував багатьох людей, і тому в країні найнижча летальність у світі — 0,5 %. Він не вважає вірним брати дані, якість яких невідомо, все змішувати, включаючи дані про ліки, для яких ми не знаємо оптимальну дозу»[132].

Згідно із заявою Генерального директора ВООЗ Виконавча група Solidarity Trial, що представляє 10 країн-учасниць, зібралася і погодилася переглянути всебічний аналіз та критичну оцінку всіх доказів, наявних у всьому світі стосовно застосування хлорохіну і гідроксихлорохіну при коронавірусній хворобі 2019. В огляді будуть враховані дані, зібрані до цього часу в рамках Solidarity Trial, і, зокрема, надійні рандомізовані наявні дані, щоб адекватно оцінити потенційну користь і шкоду від цих препаратів. Виконавча група впровадила тимчасову паузу підрозділу гідроксихлорохіну під час випробувань у цих країнах. Ще раз зазначається, що ці препарати приймаються як загальнобезпечні для застосування у пацієнтів з автоімунними захворюваннями або малярією[133].

Троє з чотирьох авторів статті в журналі The Lancet про небезпеку застосування гідроксихлорохіну при лікуванні коронавірусної хвороби 2019 відкликали її з цього журналу. Науковці заявили, що не можуть провести перевірку даних, використаних під час дослідження, і більше не мають впевненості в їхній надійності. Після публікації в The Lancet виявилося, що відомості про вплив гідроксихлорохіну на 96 тисяч хворих на коронавірусну хворобу 2019, які перебували на лікуванні в 671-й лікарні по всьому світу, були надані науковцям маловідомою американською компанією Surgisphere. За даними The Guardian, в цій компанії, яку очолює четвертий співавтор статті, працює лише кілька людей. Компанія наполягала, що має «найбільшу та оперативну» базу даних про пацієнтів у всьому світі, проте доказів цього журналістам не надала. Контактні дані Surgisphere на її сайті були відсутні, замість цього там розміщені посилання на матеріали, присвячені криптовалюті. Як зазначили автори статті про гідроксихлорохін у журналі The Lancet, після того, як результати їхнього дослідження поставлено під сумнів, вони вимагали провести незалежний аудит даних. Однак в Surgisphere повідомили, що не нададуть дані про пацієнтів. Раніше The Guardian написала, що дані Surgisphere зокрема суперечать офіційній статистиці в Австралії. За інформацією, що її надала Surgisphere, 21 квітня 2020 року в країні зафіксували 73 летальні випадки від COVID-19. Однак згідно з даними влади Австралії, в цей день кількість померлих не перевищила 67. Крім того, в австралійських лікарнях, на які посилається Surgishere, заявили, що ніколи не чули про цю компанію[134].

3 червня 2020 року ВООЗ заявила, що клінічні випробування гідроксихлорохіну поновлюються після огляду безпеки, який виявив, що немає підстав змінювати чи припиняти клінічні випробування. Заборона використання препарату позбавило лікарів важливого інструменту, коли його призначають у правильній дозі та потрібному пацієнту, що вже застосовано у багатьох пацієнтів по всьому світі, з можливістю, хоча й не доведеною поки що, пом'якшити в першій фазі хвороби запальну реакцію, уникаючи жахливих наслідків цитокінової бурі. Єдиний спосіб оцінити, чи є гідроксихлорохін ефективним методом лікування хворих на Covid-19 — це пройти серйозне перспективне рандомізоване дослідження з дотриманням принципів доказової медицини[135][136].

Американська державна організація Управління з контролю продовольства і медикаментів (Food and Drug Administration, FDA) 15 червня 2020 року застерегла від використання гідроксихлорохіну або хлорохіну для лікування хворих на COVID-19 поза лікарнею або клінічним випробуванням через ризик проблем із серцевим ритмом. На підставі поточного аналізу та нових наукових даних FDA скасувала дозвіл на екстрене використання (EUA) гідроксихлорохіну та хлорохіну для лікування коронавірусної хвороби 2019 у деяких госпіталізованих пацієнтів, коли клінічне випробування недоступне або участь у ньому неможлива. Це визначено на основі останніх результатів великого рандомізованого клінічного випробування госпіталізованих пацієнтів, у яких виявлено, що ці ліки не виявили користі для зниження ймовірності смерті або прискорення одужання. Цей результат узгоджено з іншими новими даними, в тому числі з тими, що показують те, що запропоноване дозування цих лікарських засобів навряд чи вб'є або інгібує вірус, який спричинює COVID-19[137].

17 червня 2020 року ВООЗ оголосила, що підрозділ гідроксихлорохіну в дослідженні Solidarity Trial припиняє свою діяльність. Виконавча група Solidarity Trial обґрунтувала це на основі досліджень Recovery, Discovery і Кохренівського ревю, які показали, що проміжні результати проведених досліджень показали, що гідроксихлорохін призвів до незначного зменшення летальності госпіталізованих пацієнтів із COVID-19 у порівнянні зі стандартною терапією. Це рішення стосується лише проведення досліджень у Solidarity Trial і не поширюється на використання або оцінку гідроксихлорохіну в до- або післяекспозиційній профілактиці у людей, які можуть заразитися або потенційно заразилися COVID-19[138][106].

1 липня 2020 року опубліковане мультицентрове ретроспективне дослідження The Henry Ford Health System (HFHS), в якому на основі оцінці у сімох лікарнях 2541 випадку під час контролю факторів ризику COVID-19 лікування лише гідроксихлорохіном та у поєднанні з азитроміцином асоціювалось із зменшенням летальності, пов'язаної із COVID-19[139].

Баріцитиніб[ред. | ред. код]

Проводяться клінічні дослідження ефективності у пацієнтів з COVID-19 баріцитинібу, який здатний пригнічувати AP2-асоційовану протеїнкіназу 1 — основний регулятор ендоцитозу. Передбачається, що призначення цього препарату може запобігти проникненню SARS-CoV-2 в клітину, а також блокувати внутрішньоклітинну збірку вірусних частинок[140].

Чотири різні клінічні дослідження показують, що баріцитиніб може бути ефективним у запобіганні цитокіновим зрушенням при тяжкому перебігу коронавірусної хвороби 2019. Але вони досліджують нечисленні випадки. Тому фаза III адаптивного дослідження лікування коронавірусної хвороби 2019 (ACTT-II), спонсороване Національним інститутом алергії та інфекційних хвороб США, має оцінити поєднання баріцитинібу та ремдесивіру порівняно з ремдесивіром лише у пацієнтів, госпіталізованих із коронавірусною хворобою 201919. Адаптивне рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження було встановлене для оцінки безпеки та ефективності цих терапевтичних засобів у госпіталізованих пацієнтів. У дослідженні візьмуть участь до 1023 пацієнтів. Воно розпочато у травні 2020 року і має тривати до серпня 2023 року[141].

Арбідол[ред. | ред. код]

Проводяться дослідження можливої противірусної дії препарату арбідол[142]. Одне з проведених досліджень показало, що монотерапія арбідолом може бути кращою за терапію лопінавіром / ритонавіром при лікуванні коронавірусної хвороби 2019. Виявлено повне щезнення коронавірусу у хворих, що отримували арбідол, на відміну від тих, хто отримував лопінавір / ритонавір[143]. Проведене інше дослідження показало, що арбідол може прискорити та посилити процес вірусного кліренсу, покращити вогнищеву абсорбцію, що виявлено на рентгенологічних знімках, і зменшити необхідність кисневої терапії при госпіталізації. Ці ефекти були особливо вираженими у пацієнтів із легким захворюванням при вступі. Отримані результати дають підґрунтя для клінічного застосування арбідолу та підтримують необхідність проведення подальших рандомізованих контрольованих випробувань у пацієнтів коронавірусною хворобою 2019[144]. Препарат було включено до шостої попередньої версії китайської Національної програми діагностики та лікування коронавірусної хвороби 2019.

Інші препарати[ред. | ред. код]

Інші протикоронавірусні засоби, які тестуються на ефективність при лікуванні коронавірусної хвороби 2019, включають азудін (інгібітор нуклеозидної зворотної транскриптази), данопревір (інгібітор протеази NSV / 4A HCV), плітідепсин, який є членом класу сполук, відомим як дидемніни. Дослідження in vitro з Іспанії показують, що цей препарат потенційно націлюється на EF1A, що є ключовим для розмноження та поширення коронавірусу.

Комбінації препаратів[ред. | ред. код]

Дані експерименту показали, що РНК-залежна РНК-полімераза SARS-CoV-2 тісно зв'язується з софосбувіром та рибавірином, тим самим засвідчуючи можливу ефективність цих препаратів у лікуванні COVID-19. А от одночасне введення лопінавіру / ритонавіру разом з рибавірином та глюкокортикостероїдами визнане несприятливим, з окремими смертями на 21-й день від початку хвороби. Так само не виявлено ефективності застосування рибавірину спільно з глюкокортикостероїдами, навіть після початкового зменшення гарячки та поліпшення перебігу пневмонії у 85 % пацієнтів виникли рецидиви гарячки, 73 % мали водянисту діарею, у 80 % рентгенологічно погіршилася картина пневмонії, а у 45 % спостерігалося погіршення респіраторних симптомів.

Деякі рекомендації з етіотропного лікування[ред. | ред. код]

Опубліковані деякі рекомендації щодо етіотропного лікування хворих на коронавірусну хворобу 2019. Так у Південній Кореї рекомендують, як сказано вище: лопінавір / ритонавір 2 стандартні дози, або, хлорохін 0,5 г один раз на добу, або гідроксихлорохін 0,4 г один раз на добу упродовж 7-10 днів. Вважається що їхня комбінація призводить до небажаних кардіальних наслідків, через що лопінавір / ритонавір не слід поєднувати з хлорохіном чи гідроксихлорохіном[145].

Етіотропне лікування супутніх станів та коінфекцій[ред. | ред. код]

Рекомендовано призначення впродовж першої години після надходження пацієнта за наявності ознак сепсису емпіричного лікування проти ймовірних збудників, що могли стати причиною розвитку його. Також за підозри на зараження вірусом грипу, ця емпірична терапія повинна включати інгібітори нейрамінідази, що мають активність проти вірусу грипу: озельтамівіру фосфат, занамівір, перамівір і балоксавіру марбоксил.

Патогенетична терапія[ред. | ред. код]

За наявності помірної гарячки доцільно її не зменшувати через нестійкість коронавірусу до підвищеної температури тіла. У разі поганої переносимості гарячки або її надмірності (збільшення температури тіла вище 40 °C, погане індивідуальне самопочуття навіть при нижчих цифрах) бажано у помірних дозах вживати жарознижувальні засоби (щоб температура тіла не падала нижче 38 °C) перевагу надаючи парацетамолу. Його слід приймати не більше 1 г на прийом і не більше 3 г на добу. Слід уникати використання високих доз ібупрофену (≥2,4 г на добу) у хворих з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, ішемічною хворобою серця, захворюванням периферичних артерій та / чи судинними захворюваннями центральної нервової системи.

Інгібітори інтерлейкіну-6 (IL-6) можуть полегшити тяжке ураження легеневої тканини, яке спричинює вивільнення цитокінів у пацієнтів з тяжкими проявами коронавірусної хвороби 2019.

Сарілумаб[ред. | ред. код]

З початку березня 2020 року проходить клінічне рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження фази 2/3 інгібітора IL-6 сарілумаба[146]. Наприкінці квітня 2020 року внесено зміни до фази 3 цього дослідження, оцінку дії сарілумабу проведуть у пацієнтів з коронавірусною хворобою 2019 у критичних станах (тобто тих, хто потребує ШВЛ або оксигенації з високим потоком або інтенсивної терапії). Поточна частина випробування фази 3, яка продовжує розширюватися, наразі включає понад 600 пацієнтів із критичним станом. Пацієнти в ході дослідження отримували або високу дозу сарілумабу (0,4 г), або нижчу дозу (0,2 г), або плацебо. За попередніми результатами, показано, що сарілумаб швидко знижує рівень С-реактивного білку (СРБ) відповідно поставленим клінічним завданням дизайну дослідження. Кінцеві результати дослідження планується отримати до червня 2020 року[147][148]

Французька компанія Sanofi відмовилася від подальших випробувань сарілумаба (Kevzara), який вважався перспективним для лікування тяжких форм коронавірусної хвороби 2019, після отримання негативних результатів III фази міжнародних випробувань препарату. Ця фаза проводилася поза територією США і показала, що препарат не забезпечив головних цілей дослідження і не покращував перебіг хвороби. У дослідженні взяли участь 420 пацієнтів в Аргентини, Бразилії, Російської федерації та Іспанії. Кінцеві докладні результати дослідження будуть оприлюднені до кінця 2020 року[149].

Тоцилізумаб[ред. | ред. код]

Виробники іншого відомого інгібітора IL-6, моноклонального антитіла тоцилізумаба у співпраці з FDA і Biomedical Advanced Research and Development Authority (BARDA) ініціювали з квітня 2020 року рандомізоване, подвійне сліпе. плацебоконтрольоване клінічне дослідження III фази для оцінки безпеки та ефективності препарату при цій хворобі. Ціль дослідження — приблизно 330 пацієнтів у всьому світі. Первинні та вторинні кінцеві показники дослідження включають клінічний стан, летальність, час підключення на ШВЛ та мінливі змінні[150]. Заплановане ще одно інтернаціональне рандомізоване, подвійне сліпе. плацебоконтрольоване клінічне дослідження ефективності тоцилізумабу у 100 пацієнтів з початком 26 квітня і кінцем у жовтні 2020 року[151]

Дані китайського нерандомізованого дослідження показали, що тоцилізумаб покращив клінічний результат у тяжких та критичних пацієнтів із COVID-19, є ефективним лікуванням, що знижує летальність[152]. Призначення препарату має відбуватися не раніше 7-го дня хвороби за наявності значних змін цитокінових показників. 29 липня 2020 року повідомлено, що в клінічному дослідженні III фази COVACTA не досягнута первинна кінцева точка по вдосконаленню клінічного стану у госпіталізованих дорослих пацієнтів з тяжкою пневмонією при коронавірусній хворобі 2019. Вторинні кінцеві точки, включаючи різні рівні летальності у пацієнтів на 4-му тижні. Для повного розуміння отриманих даних необхідне проведення додаткового аналізу, щоб оцінити можливості препарату в інших схемах лікування, включаючи комбіноване застосування з противірусним препаратом[153].

Нове дослідження EMPACTA показало, що тоцилізумаб (Actemra®/RoActemra®) значно знижує ймовірність потреби в ШВЛ у госпіталізованих пацієнтів з коронавірусною хворобою 2019. Виявлено, що у таких хворих на 44 % менше ймовірність прогресування до підключення на ШВЛ або смерті, в порівнянні з пацієнтами, які отримували плацебо плюс стандартне лікування[154].

Наразі розробляються й інші моноклональні антитіла проти інтерлейкіну-6 — TZLS-501.

Очищення крові від цитокінів та інших медіаторів запалення[ред. | ред. код]

Агентство з контролю за продуктами харчування та ліками США (Food and Drug Administration, FDA) видало дозвіл на екстрене використання пристрою очищення крові для лікування пацієнтів віком 18 років або старше з підтвердженою коронавірусною хворобою 2019, які прийняті до реанімаційного відділення з підтвердженою або неминучою дихальною недостатністю. Дозволений пристрій працює за рахунок зменшення кількості цитокінів та інших медіаторів запалення, які контролюють імунну відповідь, шляхом фільтрації крові та повернення відфільтрованої крові пацієнту[155].

Аскорбінова кислота[ред. | ред. код]

Обговорюється питання про можливий позитивний ефект призначення внутрішньовенно аскорбінової кислоти (вітаміну С), тому що останній здатний зменшувати активацію і акумуляцію у вогнищі запалення нейтрофілів, утворення позаклітинних пасток нейтрофілів, що служить субстратом ушкодження стінки кровоносних судин, і, як наслідок, знижувати набряк альвеол.

Оксид азоту[ред. | ред. код]

Опубліковані дані відносно лікування хворих на тяжкий гострий респіраторний синдром 2002—2004 років свідчать про потенційну роль оксиду азоту, що вдихається, як допоміжний захід для лікування пацієнтів з легеневими ускладненнями. Лікування ним знизило легеневу гіпертензію, зменшило виражену гіпоксію та скоротило тривалість вентиляційної підтримки порівняно з відповідними контрольними пацієнтами з ГРВІ. Наразі проводиться 2 фаза клінічного дослідження дії препарату у пацієнтів з коронавірусною хворобою 2019 з метою запобігання прогресування хвороби у хворих з тяжким перебігом.

Внутрішньовенна дезінтоксикаційна терапія[ред. | ред. код]

Проводиться з обережністю у пацієнтів з тяжкою пневмонією без ознак шоку, так як агресивне внутрішньовенне введення розчинів може погіршити оксигенацію, особливо в умовах обмеженого доступу для проведення штучної вентиляції легенів.

Ставлення до глюкокортикостероїдів[ред. | ред. код]

Не рекомендується рутинне призначення системних глюкокортикостероїдів для лікування вірусної пневмонії або гострому респіраторному дистрес-синдромі при COVID-19 за умови, що їх призначення не показано з інших причин. Є дані, що призначення їх не допомагає в деяких випадках при значному рівні ураження легенів, виникненні в клінічному перебігу сепсису та септичного шоку. Глюкокортикостероїди збільшують тривалість перебування вірусів в організмі, таким чином затримуючи терміни запалення. Їхня здатність пригнічувати імунітет призводить до зниження захисних властивостей та поширення вірусів по органах в організмі. Дослідження застосування глюкокортикостероїдів у лікуванні грипу, респіраторно-синцитіальної інфекції, близькосхідного коронавірусного респіраторного і тяжкого гострого респіраторного синдрому показали підвищення ризиків смерті серед осіб, які їх отримували, збільшення тривалості перебування у відділенні інтенсивної терапії, а також ризиків виникнення вторинних бактеріальних чи грибкових інфекцій. Виявлено маніфестацію цукрового діабету та аваскулярного некрозу як ускладнень терапії глюкокортикостероїдами. Будь-яких обґрунтованих доказів користі застосування цих препаратів не знайдено, через що їхнє призначення не рекомендується[156].

16 червня 2020 року представник проведених у Великій Британії рандомізованих досліджень у хворих на коронавірусну хворобу 2019 поінформував у прес-релізі, що отримано попередні результати, які свідчать, що препарат дексаметазон може врятувати життя пацієнтам, які критично хворіють. Для пацієнтів, що підключені до ШВЛ, таке лікування зменшило летальність приблизно на третину, а для пацієнтів, які потребують лише неінвазивної кисневої підтримки, летальність була скорочена приблизно на одну п'яту. Користь спостерігалася лише у пацієнтів, які тяжко хворіли на COVID-19, і не спостерігалася у пацієнтів із легшими клінічними формами. ВООЗ привітала результати клінічних випробувань і чекатиме повного аналізу даних, в тому числі, отримання позитивних рецензій на це дослідження[157].

Саме в цьому прес-релізі британського університету повідомлено про результати застосування дексаметазону як одного з 6 можливих методів лікування, протестованих в їхньому рандомізованому дослідженні: отримано зниження на 17 % 28-денної летальності у 6425 госпіталізованих пацієнтів з коронавірусною хворобою 2019. У цьому прес-релізі сповіщено про аналіз підгруп хворих, тоді як не повідомлялося число або частка смертей по рандомізованій групі. New York Times від 16 червня 2020 року наголосила: «Звичайний препарат знижує смертність від коронавирусу». Джерелом цих оголошень був тільки прес-реліз, а не реферат, препринт чи відрецензована стаття. Глюкокортикостероїди, включаючи дексаметазон, вивчалися при різних пневмоніях, в тому числі, спричиненими іншими коронавірусами. При цьому ранні дослідження припускали зниження летальності, але це зрештою не було підтверджено в пізніших систематичних оглядах[103].

Інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту і блокатори ангіотензинових рецепторів 1-го типу[ред. | ред. код]

Наразі не виявлено передумов для збільшення ураження легенів SARS-CoV-2 на тлі вживання препаратів для лікування серцево-судинних захворювань — інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту і блокаторів ангіотензинових рецепторів 1-го типу. Від застосування цих препаратів для лікування есенціальної гіпертензії в передбаченні гіпотетичного зараження SARS-CoV-2 не слід відмовлятися, як і непотрібно починати їх приймати без наявності показань з боку серцево-судинної системи задля можливої, але непідтвердженої, профілактичної дії для розвитку тяжких уражень легень під час коронавірусної хвороби 2019[158]. Застосування блокаторів ангіотензинових рецепторів 1-го типу (сартанів) і, меншою мірою, інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту збільшує вміст ангіотензину 2 в крові, і він починає зв'язуватися з більшою кількістю АТ-2 рецепторів. Як наслідок, доступність цих рецепторів для SARS-CoV-2 теоретично може зменшуватися[159]. Одночасно сартани можуть блокувати надмірну активацію АТ-1 рецепторів, яка, ймовірно, відбувається в умовах респіраторної вірусної інфекції і є шкідливою для організму. Блокатори ангіотензинових рецепторів 1-го типу збільшують кількість ангіотензин-перетворюючого ферменту 2-го типу, що розщеплює ангіотензин-2 з утворенням ангіотензину 1-7. Останній здатен розширювати й легеневі судин. Оскільки одним з механізмів гострого ушкодження легень є зв'язування SARS-CoV-2 з ангіотензин-перетворюючим ферментом 2-го типу зі зменшенням утворення ангіотензину 1-7, терапія сартанами, теоретично, має перешкоджати цьому[160].

Ікатібант[ред. | ред. код]

Можливість блокування патогенетичного механізму набряку легень ікатібантом вивчається в експерименті при коронавірусній хворобі 2019[161].

Сироватка крові перехворілих[ред. | ред. код]

Китайські лікарі пропонують застосувати для лікування введення сироватки крові, отриманої від перехворілих, яка має містити захисні антитіла проти SARS-CoV-2. Проте ВООЗ закликала ставитися до такого лікування з обережністю, адже таке лікування важко стандартизувати, оскільки різні перехворілі виробляють різну кількість протикоронавірусних антитіл і для того, щоб отримати лікувальну дозу треба взяти кров від багатьох реконвалесцентів, що є як морально, так і технічно проблемно. До того плазму необхідно зберігати з великими пересторогами[162]. Управління з контролю продовольства і медикаментів США (Food and Drug Administration, FDA) 23 серпня 2020 року дала дозвіл на застосування плазми перехворілих[163]. Начебто американське дослідження показало зниження летальності на 35 відсотків серед осіб молодше 80 років через місяць після початку лікування плазмою на ранньому етапі хвороби. Такі попередні результати були опубліковані нещодавно. Це дослідження ще не пройшло наукове рецензування. Однак інші науковці критично назвали таку заяву грубим перебільшенням попередніх результатів дослідження, проведеного престижною клінікою Mayo Clinic. У дизайні цього дослідження не проведено вкрай важливе порівняння з пацієнтами, які не отримували плазму перехворілих[164].

Інтенсивна терапія[ред. | ред. код]

Критеріями критичного стану хворих, які потребують лікування у відділення інтенсивної терапії або реанімації, є[86]:

  • гостра дихальна недостатність;
  • септичний шок;
  • інша органна недостатність, яка вимагає госпіталізації до відділення інтенсивної терапії.

Всім лежачим пацієнтам з тяжким перебігом хвороби здійснюється профілактика загальних ускладнень. Згідно з розрахунками 5 % хворих на коронавірусну хворобу 2019 знадобиться інтенсивна терапія.

Киснева вентиляція легень[ред. | ред. код]

Згідно з розрахунками 14 % хворих на коронавірусну хворобу потребують кисневої підтримки. У хворого на COVID-19 може продовжуватися порушення дихання або гіпоксемія, навіть коли кисень доставляється через маску для обличчя з резервуарним мішком. Гіпоксемічна дихальна недостатність при гострому респіраторному дистрес-синдромі зазвичай є наслідком невідповідності внутрішньолегеневої вентиляції та перфузії / шунту і зазвичай потребує механічної вентиляції. Носовий кисень з високим потоком / неінвазивна (за допомогою маски) вентиляція застосовується лише у деяких пацієнтів з гіпоксемічною дихальною недостатністю. Пацієнти, які отримували неінвазивну вентиляцію, мають високий ризик неефективності лікування, і пацієнтів, які отримували цей вид лікування, необхідно ретельно моніторувати стосовно можливого погіршення клінічного стану. Пацієнти, які отримують неінвазивну вентиляцію, повинні знаходитись у контрольованих умовах за наявності досвідченого персоналу, здатного застосувати ендотрахеальну інтубацію, якщо стан пацієнта гостро погіршиться або не покращиться після короткого випробування (близько 1-ї години). При цьому слід враховувати, що доказових рекомендацій щодо неінвазивної вентиляції не існує, а повідомлення про результати застосування цього методу у пацієнтів з ТГРС та БКРС обмежені. Неінвазивна вентиляція наразі не рекомендована при тяжкому клінічному перебігу грипу чи ГРВІ іншої етіології. Пацієнти з гемодинамічною нестабільністю, поліорганною недостатністю (як при сепсисі) або порушенням психічного стану не повинні отримувати неінвазивну вентиляцію. Припускається, що новіші технічні системи реалізації цього методу з герметичним інтерфейсом не створюють широкої дисперсії повітря, що видихається, і тому вони мають низький ризик передачі збудників через повітря.

Ендотрахеальна інтубація проводиться для забезпечення інвазивної (штучної) вентиляції легень (ШВЛ). Показаннями для інтубації та переводу на ШВЛ є рефрактерна до неінвазивної підтримки гіпоксемія SpO2 менше 85%, порушення свідомості, психомоторне збудження, задишка більше 45 дихань/хвилину із залученням допоміжних м'язів вдиху. Перевірку толерантності до неінвазивної респіраторної підтримки проводять оксигенацією 100% O2 протягом п’яти хвилин через маску для обличчя з резервуарним мішком, клапанною маскою тощо[165]. Через те, що вона в цій ситуації проводиться хворому у тямі, який починає інстинктивно цьому опиратися, а також для забезпечення синхронізації з респіратором та досягнення цільових об'ємних показників (об'єм вдиху, pH крові тощо) проводиться глибока седація. Слід використовувати протоколи відлучення, що включають щоденну оцінку готовності хворого до спонтанного дихання. Також звести до мінімуму безперервну або періодичну седацію, орієнтуючись на конкретні кінцеві точки титрування (легка седація, якщо не протипоказана), або з щоденним перериванням седації. Пацієнтам із вираженим ГРДС рекомендується інвазивна вентиляція у положенні на животі більше 12 годин на день міняючи положення тіла кожні 3-4 години. Але слід уникати невиправданого відключення пацієнта від апарату штучної вентиляції, що призводить до небажаних наслідків, зокрема до ателектазу. Необхідно застосовувати вбудовані катетери для відсмоктування секрету дихальних шляхів і затискання ендотрахеальної трубки, коли потрібно відключення (наприклад, при переведенні на транспортну вентиляцію). Респіраторна підтримка проводиться із забезпеченням нормального газообміну (PaO2 в межах 60-75 мм рт. ст., SaO2 — 90-93 %). Тримати пацієнта слід у напівлежачому положенні (підйом голови в ліжку 30-45º). Починати кисневу терапію слід зі швидкістю 5 л / хвилину для досягнення цільового значення SpO2≥90 % у дорослих і SpO2≥92-95 % у вагітних.

Достовірні результати видужання хворих на COVID-19 з легеневими проблемами отримані при застосуванні методу екстракорпоральної мембранної оксигенації (штучні легені). Але метод є дуже кошторисним.

Лікування сепсису та септичного шоку[ред. | ред. код]

При виборі інфузійної терапії перевагу слід віддавати розчинам кристалоїдів як на початковому етапі терапії сепсису / септичного шоку (дорослим вводять не менше 30 мл / кг маси тіла ізотонічного кристалоїда (фізіологічний розчин та розчин Рінгера лактатний) у перші 3 години), так і в подальшому для поповнення обсягу внутрішньосудинної рідини. Як основне доповнення до розчинів кристалоїдів можуть бути використані розчини альбуміну, однак не рекомендується застосовувати гідроксиетилкрохмаль для заміщення об'єму внутрішньосудинної рідини, що пов'язане з підвищеним ризиком смерті та гострим ураженням нирок порівняно з кристалоїдами. Гіпотонічні (проти ізотонічних) розчини менш ефективні для збільшення внутрішньосудинного об'єму. Надмірне введення рідини може призвести до об'ємного перевантаження, включаючи виникнення дихальної недостатності. Якщо немає реакції на введення рідини і з'являються ознаки перевантаженості об'ємом: здуття яремної вени, крепітація при аускультації легенів, набряк легенів на рентгенівських знімках або гепатоспленомегалія (збільшення печінки та селезінки) у дітей, то слід зменшити або припинити введення рідини. Це вкрай важливо тоді, коли відсутня механічна вентиляція легень.

Лікування сепсису вимагає призначення антибіотиків, нерідко по декілька, згідно з існуючими правилами його лікування. Але ВООЗ стурбована тим, що загрозлива тенденція наростання в світі резистентності мікроорганізмів до антибіотиків надалі буде підживлюватися нераціональним їх використанням під час пандемії COVID-19. Докази свідчать, що лише незначна частка пацієнтів із коронавірусною хворобою 2019 потребує антибактеріальної терапії для лікування подальших бактеріальних інфекцій і сепсису, через що ВООЗ видала вказівки не надавати антибіотикотерапію чи профілактику антибіотиками пацієнтам із легким або середньотяжким клінічним перебігом COVID-19 якщо немає клінічних показань для цього[166].

За відсутністю ефекту внутрішньовенної дезінтоксикаційної терапії для підтримки середнього артеріального тиску≥65 мм рт. ст. до терапії слід додати вазоактивні препарати (вазопресори). Норадреналін є препаратом вибору першої лінії вазопрессоров, можливо додавання адреналіну до норадреналіну з метою підвищення середнього артеріального тиску до цільового рівня, а також додавання вазопресину (до 0,03 одиниць / хвилину) з метою зменшення дози норадреналіну. Якщо центральні венозні катетери недоступні, вазопресори можна вводити через периферичну вену, але використовувати при цьому вену великого діаметру та ретельно стежити за ознаками екстравазації і локального некрозу тканин. Якщо відбувається екстравазація, слід припинити введення. Вазопресори також можна впорскувати через внутрішньокісткові голки. Як альтернатива норадреналіну у пацієнтів з низьким ризиком тахіаритмії, з абсолютною чи відносною брадикардією як вазопресорний препарат може бути призначений дофамін. Для стабілізації гемодинаміки при адекватному водному навантаженні та достатній вазопресорній терапії не показано призначення внутрішньовенно глюкокортикостероїдів. Тільки в разі того, що незважаючи на проведені заходи, стабілізація не настає, можливе призначення гідрокортизону в дозі 0,2 г / добу.

У більшості хворих із септичним шоком виникає тяжка вазоплегія і виразна недостатність міокарда. Для цієї групи пацієнтів існує потенційна можливість отримання користі від застосування глюкокортикостероїдів. Проте шок на тлі тяжкої гіпоксемії та респіраторної недостатності нерідко є наслідком підвищеного внутрішньогрудного тиску (особливо під час інвазивної вентиляції), що перешкоджає кровонаповненню міокарда, а не є наслідком вазоплегії. Тому в подібних клінічних ситуаціях призначення глюкокортикостероїдів не є корисним для хворого[156].

Підтримувальна терапія у тяжких хворих[ред. | ред. код]

Для зменшення частоти пролежнів слід перевертати пацієнта з тяжкими проявами кожні дві години. Для зменшення гіподинамії слід активно мобілізувати хворого на початку хвороби, коли це безпечно. Для профілактики стресових виразок шлунко-кишкової системи, кровотеч з них слід якнайшвидше перейти на ентеральне (через рот) харчування (протягом 24–48 годин після надходження хворого в стаціонар). Застосовують блокатори H2-гістамінових рецепторів або інгібітори протонної помпи пацієнтам із факторами ризику таких ускладнень. Задля зменшення ризику венозної тромбоемболії слід вводити гепарин з низькою молекулярною вагою (˂ 12 тис. дальтон) або звичайний гепарин (молекулярна вага в межах 12-16 тис. дальтон) 5000 одиниць підшкірно двічі на день у осіб без протипоказань. Тим, у кого є протипоказання, необхідно застосовувати механічну профілактику — переривчасті пневматичні компресійні пристрої.

Ведення вагітних з COVID-19[ред. | ред. код]

Вагітним жінкам із підозрою або підтвердженою COVID-19 проводиться терапія з урахуванням стандартів ведення вагітності. Використання досліджуваних терапевтичних препаратів поза межами клінічного дослідження розглядається на основі індивідуального аналізу ризику та корисності на основі потенційної користі для вагітної та безпеки для плода після консультації досвідчених акушерів та за рішенням консиліуму. Рішення щодо екстрених пологів і припинення вагітності розглядається та ґрунтується на багатьох чинниках: вік гестації, стан вагітної та стабільність плоду, після мультидисциплінарних консультацій з акушерами, неонатологами та фахівцями з інтенсивної терапії.

Амбулаторне лікування[ред. | ред. код]

Пацієнтам з підозрою на COVID-19, з нетяжким захворюванням або нетяжкою пневмонією, включаючи ситуації, коли стаціонарна допомога недоступна, або у випадку інформованої відмови від госпіталізації потрібне надання медичної допомоги в амбулаторних домашніх умовах. Так можуть лікуватися лише пацієнти, що не мають супутніх серйозних хронічних захворювань, таких як хвороби легенів чи серця, ниркової недостатності, первинних та вторинних імунодефіцитів, алергологічної та автоімунної патології, які зумовлюють підвищений ризик розвитку ускладнень. Така допомога застосовується і до пацієнтів, що одужують, які вже не потребують продовження стаціонарного лікування.

Додаткові заходи лікування[ред. | ред. код]

Велике значення слід приділяти проблемам ментального здоров'я і психічної резистентності, особливо у дітей та категорій ризику. Зважаючи на руйнівну дію хвороби, включаючи соціальне дистанціювання, яке домінує в нашому повсякденному житті під час пандемії, важливо, щоб люди перевіряли один одного, дзвонили та спілкувались у відеочаті та були чутливими до унікальних потреб психічного здоров'я. Занепокоєння та страхи слід визнати, а не ігнорувати, а краще зрозуміти та вирішити, щоб це робили люди, громади та уряди[167].

Застереження стосовно деяких методів лікування[ред. | ред. код]

З початку пандемії коронавірусної хвороби 2019 численні продукти, що містять діоксид хлору[en] або його похідні, продаються самостійно або в поєднанні з іншими продуктами, з помилковими твердженнями, що вони можуть вилікувати коронавірусну хворобу 2019 та інші супутні недуги. Через це ВООЗ і її американське представництво не рекомендує перорально або парентерально використовувати продукти на основі діоксиду хлору або гіпохлориту натрію пацієнтам із підозрою на або діагностованою коронавірусною хворобою 2019 чи для чогось іншого. Немає жодних доказів ефективності цих сполук, і вживання або вдихання таких продуктів може спричинити серйозні несприятливі наслідки для здоров'я людини. Рекомендується населенню уникати вживання продуктів, що містять діоксид хлору або супутні речовини (гіпохлорит натрію, хлорне вапно тощо), А про весь маркетинг таких «чудодійних» продуктів з лікувальною метою слід повідомляти владі[168].

Група науковців з різних наукових закладів кількох країн вивчила поширення неправдивої інформації при коронавірусній хворобі 2019 у 87 країнах на 25 мовах з грудня 2019 року до квітня 2020 року. Результати дослідження виявили 2311 випадків надання неправдивої інформації. З 2276 звітів, для яких було доступне оцінювання текстів, 1856 були помилковими (82 %). Серед усіх категорій невірної інформації, яку відстежено, чутки була найпоширенішими. Більшість таких чуток стосувалися хвороби, передачі та летальності від COVID-19, заходів профілактики. Були неправдиві повідомлення про вживання в їжу часнику, утримання горла постійно вологим, необхідність уникати гострої їжі, що допомагає запобігти захворюванню. З'явилися чутки, що розпилення хлору може запобігти зараженню коронавірусом. З'явилися так звані методи лікування, такі як «диво мінеральні розчини», які передбачали змішування розчину хлориду натрію з лимонною кислотою. Або пиття алкоголю для підвищення імунітету. Інші повідомлення були для лікування пити чай та коров'ячу сечу чи гній в Індії, верблюжу сечу з хлорним вапном у Саудівській Аравії. Використавши такого роду фейкову інформацію, як вияснили науковці, 800 людей померло, 5 876 осіб було госпіталізовано і 60 повністю втратило зір, випивши метанол (метиловий спирт) як начебто ліки від коронавірусної хвороби 2019. У Стамбулі більше 30-ти людей померло від вживання чистого спирту «для запобігання зараженню коронавірусом»[169].

Протокол лікування хворих в Україні[ред. | ред. код]

2.04 2020 року затверджено протокол надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби. Через те, що на момент затвердження протоколу відсутнє специфічне противірусне лікування коронавірусної хвороби 2019, а в світі проводиться понад 350 клінічних досліджень різних лікарських засобів, включаючи дослідження SOLIDARITY, співавтором якого є ВООЗ, у клінічний протокол внесено інформацію щодо лікарських препаратів, що рекомендовані офіційним органом Сполучених Штатів Америки, країн — членів Європейського Союзу, Великої Британії, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, Китайської Народної Республіки, Держави Ізраїль для лікування коронавірусної хвороби 2019, що зареєстровані з іншими показаннями або не зареєстровані в Україні, але застосовуються для лікування окремих груп пацієнтів з коронавірусною хворобою 2019 у цих країнах, що регламентується Законом України від 30 березня 2020 року № 539-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)». Протокол ставить за мету реалізацію порядку призначення та застосування лікарських засобів для лікування груп пацієнтів із підтвердженою коронавірусною хворобою 2019 при середньотяжкому, тяжкому, критичному клінічному перебігу. При госпіталізації здійснюються для оцінки клінічного стану хворого та визначення можливості застосування зазначених у протоколі лікарських засобів з огляду на наявність індивідуальних протипоказань та взаємодію препаратів. Призначення лікарських засобів здійснюється за умови отримання інформованої згоди від пацієнта. Призначення цих препаратів не передбачено для застосування на амбулаторному етапі, без нагляду кваліфікованого лікаря. У протоколі розглянуто експериментальне етіологічне і патогенетичне лікування із застосуванням гідроксихлорохіну, хлорохіну, лопінавіру / ритонавіру, і, у вкрай тяжких випадках, фавіпіравіру, ремдесивіру та тоцилізумабу.

14 липня 2020 року МОЗ України внаслідок роботи робочої групи виключило лопінавір / ритонавір з протоколу лікування хворих на коронавірусну хворобу 2019 і змінило використання в ньому гідроксихлорохину чи хлорохину, припинивши їх призначення при тяжких формах у дорослих і у дітей, але залишивши для лікування хвороби у групах ризику, при середньотяжких формах у стаціонарі та постекспозиційній профілактики під наглядом лікаря. Залишено для лікування тяжких форм хвороби фавіпіравір, ремдесивір, тоцилізумаб[170].

17 вересня 2020 року МОЗ України після висновків робочої групи уточнило в протоколах лікування коронавірусної хвороби 2019 порядок застосування антипіретичних препаратів парацетамола та ібупрофена, застосування системних глюкокортикостероїдів перорально чи внутрішньовенно. У протоколи введена можливість використання при тяжкому перебігу або критичному стану дексаметазону чи інших, таких як гідрокортизон, метилпреднізолон чи преднізон. Доза дексаметазону 6 мг один раз/добу є еквівалентною з позиції глюкокортикоїдного ефекту 150 мг гідрокортизону (50 мг кожні 8 годин), 40 мг преднізону, 32 мг метилпреднізолону (8 мг кожні 6 годин або 16 мг кожні 12 годин). Уточнен характер антикоагулянтної терапії в лікуванні хворих на коронавірусну хворобу 2019. Передбачається дві схеми призначення антикоагулянтів. Перша застосовується у госпіталізованих пацієнтів і після виписки. Друга у хворих, які лікуються амбулаторно[165].

Антикоагулянтна терапія госпіталізованих пацієнтів і після їхньої виписки не застосовується у хворих з високим ризиком кровотечі (зокрема, при низькому рівні тромбоцитів, недавніх значних кровотечах, після діалізу тощо). При надходженні пацієнта в лікарню слід врахувати ризики венозних тромбоемболій при діагностиці основної хвороби та впродовж усього періоду госпіталізації, а для пацієнтів з високим ризиком венозної тромбоемболії — впродовж 4-6 тижнів. Хворі, що до захворювання на коронавірусну хворобу 2019 отримували антикоагулянтну терапію з приводу фонових хвороб (фібриляція передсердь, венозна тромбоемболія, штучниї клапани серця тощо), слід її продовжувати. Перехід на терапевтичну дозу замість пероральної антикоагулянтної терапії (антагоністи вітаміну К чи прямі пероральні антикоагулянти) відбувається у тяжкохворих, пацієнтів із шлунково-кишковими захворюваннями, із запланованими інвазивними процедурами, з нестабільними результатами дослідження міжнародниого нормалізованого відношення (МНВ) та / чи за наявності взаємодій між лікарськими засобами[165].

Низькомолекулярні гепарини визнано препаратами вибору для фармакологічної профілактики тромбозів у хворих, що мають фактори високого ризику розвитку венозних тромботичних ускладнень. Їх не слід застосовувати у пацієнтів з вираженою дисфункцією нирок, для яких нефракціонований гепарин може розглядатися на основі якнайретельної оцінки ризик / користь і у хворих на гепарин-індуковану тромбоцитопенію. У них фондапаринукс (2,5 мг 1 раз підшкірно) розглядається як альтернативне лікування[165].

Пошук нових ліків[ред. | ред. код]

Науковці вищої меди афінний зв'язуючий VH ab8. Він потужно нейтралізував SARS-CoV-2 у диких мишей у дозі до 2 мг / кг і продемонстрував високу профілактичну та терапевтичну ефективність на хом'ячій моделі зараження SARS-CoV-2, можливо, посилену його відносно невеликим розміром. Електронна мікроскопія в поєднанні зі скануючою виявила взаємодію ab8 з усіма трьома протомерами S коронавірусу і продемонструвала, як ab8 нейтралізував вірус, безпосередньо впливаючи на зв'язування ACE2. VH-Fc ab8 не агрегував і не зв'язувався з 5300 людськими мембранно-асоційованими білками. Потужна нейтралізаційна активність VH-Fc ab8 у поєднанні з хорошими властивостями до розвитку та перехресною реактивністю до мутантів SARS-CoV-2 є вагомим обґрунтуванням для його випробування як терапевтичного препарату для лікування хворих на коронавірусну хворобу 2019[171].

Правила виписування хворого зі стаціонару[ред. | ред. код]

Рішення про виписку приймає лікар, що лікує хворого, на підставі відсутності або зменшення клінічних ознак захворювання, стійкої тенденції до нормалізації загальнолабораторних показників (клінічного аналізу крові, С-реактивного білку, АЛТ, АСТ, сечовини, креатиніну). Якщо у хворого, попри відсутність клінічних і лабораторних ознак активного інфекційного процесу ПЛР показує позитивний або сумнівний результат (імовірно визначаються залишки РНК коронавірусу), хворий може бути виписаний додому на самоізоляцію зі спостереженням сімейного лікаря. Тестування ПЛР з метою прийняття рішення про виписку пацієнта починається не раніше 5-го дня клінічного поліпшення перебігу хвороби. Згідно з уточненими настановами ВООЗ хворі, що перенесли коронавірусну хворобу 2019 і не мають клінічних симптомів, але тривалий час у них позитивні результати тестування в ПЛР, імовірно не є заразними і не здатні передати коронавірус здоровим людям, тому їхнє виписування зі стаціонару можливе[172]. Пацієнти, які відповідали визначенню підтвердженого випадку коронавірусної хвороби 2019 вважаються не контагіозними після 10 днів лікування, якщо методом ПЛР у них не визначаються фрагменти РНК збудника (негативний результат); за відсутності клінічних проявів гострого респіраторного захворювання впродовж 3 днів рахуючи з 10 дня від дати появи симптомів без лабораторного обстеження[173].

Профілактика[ред. | ред. код]

Ілюстрація епідемічної кривої в залежності від обачності чи безтурботності населення. Запобіжні заходи (такі як носіння масок, миття рук, самоізоляція) «випрямляють» криву нових захворювань, що дозволяє медичній системі впоратися зі всіма випадками до появи ліків чи вакцини. Натомість відсутність запобіжних заходів сприяє швидкому переповненню лікарень і неналежному догляду за хворими.[174][175][176]

Активний епідеміологічний пошук випадків здійснюється шляхом лабораторного тестування на SARS-CoV-2 серед осіб, які відповідають критеріям підозрілого випадку, або в рамках диференціальної діагностики у пацієнтів з вірусною пневмонією та / чи тяжкими проявами гострої респіраторної хвороби.

Під час міжнародних поїздок слід дотримуватися рекомендацій: уникати тісного контакту з хворими людьми, тваринами (живими або мертвими), а також ринків, де продають тварин і продукти харчування (сире м'ясо). Намагатися не торкатися очей, носа і рота немитими руками. Часто мити руки з милом і водою не менше 20 секунд, особливо після відвідування туалету, перед їжею, після кашлю та чхання. Якщо мило і вода недоступні, необхідно використовувати дезінфікувальний засіб для рук на спиртовій основі з вмістом спирту не менше 60 %. Наразі визначено, що внаслідок зараження достатньо великої кількості людей в осередках, багато з них можуть бути джерелом інфекції не маючи симптомів і не розуміючи того, що вони здатні поширювати коронавірус, тому в багатьох країнах світу прийнято рішення носити маски всім людям за межами домівки.

За аналогією з профілактикою інших коронавірусних інфекцій рекомендується обробка контамінованих металевих, пластикових, скляних поверхонь протягом 1 хвилини 70 % етанолом, 0,2 % розчином перекису водню або 0,1 % гіпохлориту калію. Інші дезінфікувальні засоби менш ефективні[177].

Захист медичних працівників[ред. | ред. код]

Усі медичні працівники, які безпосередньо надають медичну допомогу пацієнтам з COVID-19, контактують з їхніми біологічними матеріалами, мають застосовувати засоби індивідуального захисту від інфекційного захворювання. Медичним працівникам, а також тим, хто забезпечує життєдіяльність ізольованих чи підозрюваних, слід захищати себе за допомогою:

  • Рукавички для огляду, з нітрилу, без порошку, нестерильні. Повинні мати довгі манжети, що сягають значно вище зап'ястя, в ідеалі, до середини передпліччя. (згідно з державними стандартами України це ДСТУ EN 455-І:2014 і ДСТУ EN 165233-1:2018[178]).
  • Щиток для лиця, зроблений з прозорого пластику, що забезпечує хорошу видимість як для користувача, так і для пацієнта, з регульованою смугою, яка міцно прикріплюється навколо голови і щільно прилягає до чола, стійкий до запотівання, повністю покриває сторони і довжину обличчя, багаторазовий — виготовлений з міцного матеріалу, який можна очистити та дезінфікувати (згідно з державними стандартами України це ДСТУ EN 166:2017[178]). При нетривалих чи епізодичних контактах допускається застосування одноразових засобів захисту обличчя типу маски хірургічної, з високою стійкістю до рідини, гарною повітропроникністю, внутрішні та зовнішні поверхні повинні бути чітко визначені, структурована конструкція, яка не змінює форми при використанні, зокрема, у формі каченяти-дзьоба чи чашки.
  • Окуляри захисні, що добре прилягають до шкіри обличчя, гнучка рамка з ПВХ, яка легко вписується в контури обличчя рівномірним тиском, закриває очі та навколишні ділянки, вміщує окуляри для корекції зору, прозору пластикову лінзу із захистом від запотівання та подряпин, регульовану смугу для міцного закріплення, щоб не загубилися під час діяльності, непряма вентиляція для уникнення запотівання, багато- (з можливістю знезараження) або одноразові (згідно з державними стандартами України це ДСТУ EN 166:2017[178]).
  • Халат одноразового використання, стійкий до рідини, завдовжки до середини литок, щоб покрити верх черевиків, світлих відтінків для кращого виявлення можливих забруднень, з петлями для пальця / пальців або еластичною манжетою для закріплення рукавів (згідно з державними стандартами України це ДСТУ EN 13795:2004, ДСТУ EN 14126:2008, ДСТУ EN 13034:2017, ДСТУ EN 14605:2017[178]). Для захисту працівників лабораторій застосовуються водонепроникні лабораторні костюми із захистом від інфекційних агентів (ДСТУ EN 14126:2008). Також під час пандемії використовують одноразові або багаторазові захисні комбінезони типу Chemsafe C1, AllSet, Tyvek тощо.

Виконувати медичні процедури слід у добре провітрюваному приміщенні, зокрема, з доступним надходженням повітря до нього в обсязі не менше ніж 160 літрів / секунду на пацієнта[179][180] або із забезпеченням мінімум 12-кратним обміном повітря за годину в приміщенні з негативним тиском або із застосуванням механічної вентиляції. При цьому слід використовувати протиаерозольні респіратори:

  • сертифікований Національним інститутом США з охорони праці промисловий гігієнічний респіратор N95;
  • сертифікований Європейським союзом респіратор FFP2 чи FFP3 або будь-який інший еквівалентний респіратор.

Згідно з державними стандартами України це ДСТУ EN 149:2017[178]. При використанні таких одноразових респіраторів обов'язково проводиться перевірка герметичності — якісний чи кількісний фіт-тест. Ці респіратори здатні захистити від дрібнодисперсних аерозолів, надати максимальний захист від твердих та рідких аерозолів при концентрації не нижче 12 гранично допустимих концентрацій (ГДК).

Після закінчення процедури діагностичного відбору зразків, клінічного обстеження хворого або підозрілого на коронавірусну хворобу 2019, лікувальних дій медичний працівник з метою недопущення інфікування має зняти та утилізувати засоби індивідуального захисту, які він одягав перед проведенням обстеження, в одній із послідовностей: або рукавички, захисні окуляри або щиток, ізоляційний (захисний) халат, респіратор; або ізоляційний (захисний) халат разом із рукавичками, захисні окуляри або щиток, респіратор. Після зняття та утилізації засобів індивідуального захисту слід обов'язково провести гігієну рук. Заходи безпеки, направлені на запобігання передачі, як контактні, так і крапельні, мають тривати до тих пір, поки у пацієнта будуть проявлятися симптоми, тобто до закінчення періоду контагіозності.

Тестування методом ПЛР проводити кожні 5 днів медичним працівникам, які безпосередньо надають медичну допомогу хворим на коронавірусну хворобу 2019 або проводять догляд за хворими на неї в умовах стаціонару, працівникам лабораторій, які обробляють зразки з дихальних шляхів отримані від таких хворих, працівникам патологоанатомічних, судово-медичних бюро, які безпосередньо беруть участь у розтині тіла, в тому числі — у взятті зразків секційного матеріалу.

ВООЗ ініціює проведення міжнародного багатоцентрового дослідження оцінки факторів ризику коронавірусної хвороби 2019 у медичних працівників. Медичні працівники з підтвердженим COVID-19 будуть набиратися як група дослідження, тоді як інші медичні працівники, які перебувають у тій самій установі охорони здоров'я без зараження, будуть набиратися до контрольної групи (вибірка щільності захворюваності). Набір випадків буде здійснюватися за допомогою доступного шаблону збору даних Go.Data. ВООЗ координує це дослідження, яке, безсумнівно, призведе до більш ґрунтовного аналізу потенційних факторів[181].

Особливості захисту медичних працівників в Україні[ред. | ред. код]

З фізіолого-гігієнічних засад праця медичного персоналу в Україні в умовах подолання пандемії коронаврусної хвороби 2019 відповідно до критеріїв «Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого процесу, важкості та напруженості праці»[182] за умовами роботи належить до небезпечної (екстремальної) — 4-го класу. Ризик небезпеки згідно з індексом розвитку професійної хвороби для цього класу робіт перевищує 1, тоді як такий індекс при проведенні робіт у шкідливих умовах (клас 3) становить 0,05-1,0, допустимих (клас 2) — менше 0,05; оптимальних (клас 1) — 0. Зрештою ризик розвитку професійної хвороби на COVID-19 у медичного персоналу, навіть працюючого у спеціальних засобах індивідуального захисту, є надзвичайно високим і ймовірним.

Листи Міністерства охорони здоров'я України і Державної служба України з питань праці зазначили, що лабораторно підтверджені випадки інфікування коронавірусною хворобою 2019 медичних та інших працівників, що виконують професійні обов'язки в умовах підвищеного ризику зараження, підлягають розслідуванню як випадки гострого професійного захворювання відповідно до вимог «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337. Таким чином лабораторно підтверджений професійно зумовлений випадок коронавірусної хвороби 2019 у медичного працівника обліковується як гостре професійне захворювання «Коронавірусна хвороба COVID-19» з відшкодуванням усіх передбачених чинним законодавством збитків для випадку професійного захворювання[183].

Запобігання зараженню при амбулаторному контакті[ред. | ред. код]

Якщо хворого на COVID-19 залишають лікуватися амбулаторно вдома, то його слід розмістити у добре провітрюваному приміщенні. Слід обмежити кількість доглядачів пацієнта, в ідеалі призначається одна людина не з категорій ризику. Відвідування пацієнта забороняються. Члени домогосподарств мусять перебувати в іншій кімнаті або, якщо це неможливо, дотримуватися відстані не менше 1 м від хворої людини. Винятком вважається мати, що годує грудьми: враховуючи переваги грудного вигодовування та незначну роль грудного молока в передачі інших респіраторних вірусів, мати може продовжувати годувати грудьми, водночас вона повинна носити медичну маску (ДСТУ EN 14683:2014), коли вона знаходиться поруч з дитиною, і дотримуватися ретельної гігієни рук перед тісним контактом з дитиною. Їй потрібно також застосувати інші гігієнічні заходи. Слід обмежити рухливість пацієнта та мінімізувати його загальний простір. Загальні приміщення, зокрема, кухня, ванна кімната, мають добре провітрюватися. Доглядач хворого повинен носити медичну маску, що щільно прилягає до обличчя, коли знаходиться в одній кімнаті з хворою людиною. Під час використання маски її не слід чіпати. Якщо маска намокне або забрудниться виділеннями, її потрібно негайно змінити. Застосовуються одноразові маски. Це має бути медична / хірургічна маска, з високою стійкістю до рідини, гарною повітропроникністю, внутрішні та зовнішні поверхні якої повинні бути чітко визначені, структурованої конструкції, що не змінює форми при використанні. Після зняття маски необхідно провести гігієнічну обробку рук.

ВООЗ, яка на початку пандемії не вітала застосування масок серед населення, переконуючи, що немає достатньо доказів, аби стверджувати, що здорові люди повинні носити маски, змінила свій погляд на цю проблему і заявила, що здоровим людям рекомендується носити «тканинну — тобто немедичну маску» у районах, де існує ризик передачі захворювання, тому що люди можуть бути сильно заразними для оточуючих за кілька днів до того, як у них з'являться симптоми хвороби. Інші люди передають вірус, але у них самих симптоми хвороби так і не з'являться. Отож, там де безпечна відстань неможлива, слід прикривати обличчя тканинними масками. Представник ВООЗ заявила, що її нові рекомендації зумовлені останніми дослідженнями і організація радить урядам країн заохочувати громадськість носити маски[184][185][38].

Слід проводити гігієнічну обробку рук після будь-яких контактів із хворим або його найближчим оточенням. Гігієну рук також слід застосовувати до і після приготування їжі, перед вживанням її, після туалету, кожного разу, коли руки забруднюються. Якщо на руках відсутнє помітне забруднення, можна застосувати витирання рук засобом на основі спирту. Руки при помітному забрудненні слід мити з милом та водою. Для осушування рук після цього бажано використовувати одноразові паперові рушники для рук. Якщо немає, слід використовувати виділені рушники з тканини та замінити їх, коли вони стануть вологими.

Хворим слід пояснити засади гігієни дихання, що слід прикривати рот і ніс під час кашлю або чхання за допомогою медичних масок, тканинних масок, тканин або згинання ліктя з подальшою гігієнічною обробкою рук. Необхідно відмовитися від багаторазового використовування матеріалів для покриття рота або носа або відповідним чином очищувати їх після використання (наприклад, прання хусток, використовуючи звичайне мило або миючий засіб та воду). Слід уникати прямого контакту з біологічними рідинами організму, зокрема пероральними, дихальними виділеннями та випорожненнями пацієнта. Використовуються одноразові рукавички для надання догляду за ротовою порожниною або диханням та при поводженні з фекаліями, сечею та іншими відходами. Застосовується гігієнічна обробка рук до і після зняття рукавичок. Рукавички, тканини, маски та інші відходи хворих осіб або доглядальників за хворими, слід розміщувати в окремому контейнері в приміщенні, де знаходиться хвора людина, до вивезення цих відходів.

Необхідно уникнути інших видів можливого потрапляння виділень хворих або забруднених предметів у безпосереднє оточення здорових. Не слід користуватися спільно зубними щітками, цигарками, посудом, напоями, рушниками, мочалками або постільною білизною. Посуд після використання слід мити з милом або миючим засобом та водою; використовувати повторно, а не викидати. Щодня слід дезінфікувати поверхні, такі як тумбочки, покривала та інші меблі для спальні звичайним побутовим дезінфікувальним засобом, що містить розведений розчин хлорного вапна (1 частина розчину хлорного вапна до 99 частин води). Необхідно дезінфікувати поверхні ванної та туалету принаймні один раз на день звичайними побутовими дезінфікувальними засобами, що містять розведений розчин хлорного вапна (1 частина розчину хлорного вапна до 99 частин води). Слід прати одяг, постільну білизну, рушники для ванни та рук хворих людей, використовуючи звичайне мило та воду для прання чи машинне прання при температурі 60–90 °C загальним побутовим миючим засобом, та ретельно висушувати. Забруднену білизну необхідно викидати у мішок для білизни. Не дозволяється струшувати забруднену білизну. Слід уникати прямого контакту шкіри та одягу із забрудненими матеріалами. Необхідно використовувати одноразові рукавички та захисний одяг при обробці поверхонь, одягу чи білизни, забруднених біологічними рідинами хворого. Слід дотримуватися гігієни рук до і після зняття рукавичок.

Особи з проявами хвороби повинні залишатися вдома до тих пір, поки не буде доведено відсутність її на підставі клінічних та / або лабораторних результатів — два негативних ПЛР-тестів з інтервалом не менше 24 годин. Усі члени домогосподарства вважаються контактними, а їхнє здоров'я слід контролювати.

Дії медичного працівника за появи симптомів COVID-19 у контактної особи[ред. | ред. код]

Слід повідомити заклад охорони здоров'я, який виділено для лікування таких хворих, що контактна особа з симптомами направлена до їхнього закладу. Під час транспортування пацієнт повинен носити, якщо це дозволяє його стан, медичну маску. Слід при цьому уникнути громадського транспорту, якщо це можливо; викликати екстрену медичну допомогу або перевезти хворого на приватному транспортному засобі та, якщо можливо, відкрити вікна під час транспортування. Пацієнту слід порадити, якщо дозволяє його стан, завжди дотримуватись етикету гігієни дихання та гігієни рук; стояти або сидіти на відстані від 1 м або більше від інших, під час транспортування і перебування в закладі охорони здоров‘я. Належну гігієнічну обробку рук слід робити й іншим контактним особа та доглядальникам. Будь-які поверхні, які під час транспортування забруднилися виділеннями або рідинами пацієнта, повинні бути очищені та дезінфіковані звичайними побутовими засобами.

Вакцинація[ред. | ред. код]

Нині немає у клінічній практиці вакцини проти SARS-CoV-2. У січні 2020 року декілька організацій і установ почали працювати над створенням такої вакцини на основі опублікованого геному. Перше випробування вакцини розпочалося швидко, лише через 60 днів після того, як Китай поділився генетичною послідовністю коронавірусу, що є безпрецедентним для світової практики[186]. Китайський центр по контролю і профілактиці захворювань активно розробляє вакцину проти нового коронавірусу. Також університет Гонконгу оголосив, що вакцина вже знаходиться в стадії розробки, але поки що науковці не почали випробування на тваринах (I стадія клінічних досліджень). Між тим у США заявлено, що почалося тестування вакцини на добровольцях. Уряд Великої Британії виділив 14 млн фунтів стерлінгів на розробку ефективного лікування та 250 млн фунтів на швидку розробку та впровадження вакцини з метою вивести Велику Британію на перший план у міжнародних зусиллях по боротьбі з вірусом. Швидка розробка та виробництво коронавірусної вакцини доручена новій робочій групі під керівництвом уряду[187]

Станом на 29 червня 2020 року в світі за даними ВООЗ досліджується 17 кандидатів у вакцини в клінічному випробуванні (фази I—III), які створюються на різних платформах (нереплікований вірусний вектор, інактивований вірус, РНК, ДНК, білкова субодиниця); 132 кандидати у вакцини перебувають у доклінічних випробуваннях[188].

Деякі країни (Німеччина, Франція, Італія і Нідерланди) заключили ф'ючерсні контракти на поставку вакцини від концерну AstraZeneca, яка проводить 3-ю фазу клінічного дослідження[189].

Заява російської влади про створення вакцини, названої Гам-КОВИД-Вак, з великою стриманістю сприйнята медичною світовою спільнотою, адже ця вакцина, так як і багато інших у світі, знаходиться у 3-й фазі клінічного дослідження, тобто випробування на людях. Не надані докази її ефективності, немає наукових публікацій про проведені випробування. Взагалі її випробування на людях мало розпочатися з 12 серпня 2020 року[190].

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Гам-КОВИД-Вак.

Можливий вплив вакцинації БЦЖ на запобігання розвитку коронавірусної хвороби 2019[ред. | ред. код]

Деякі науковці наголосили, що вакцинація проти туберкульозу за допомогою вакцини БЦЖ, яка була розроблена на початку XX століття, може захистити від тяжкого перебігу коронавірусної хвороби 2019. Проведене порівняння у великій кількості країн щодо вакцинації БЦЖ із захворюваністю та летальністю від COVID-19. Виявлено, що країни, які не мають універсальної політики вакцинації БЦЖ (Італія, Нідерланди, США), зазнали серйозного впливу в порівнянні з країнами, що мають універсальну та давню політику вакцинації БЦЖ[51].

Країни, які пізно впровадили загальну політику вакцинації БЦЖ як-от Іран (1984), мали високу летальність, що відповідає думці, що БЦЖ захищає вакциноване літнє населення. Також з'ясовано, що вакцинація БЦЖ ще й зменшила кількість зареєстрованих випадків COVID-19 у таких країнах[52]. Для підтвердження цього в березні 2020 року розпочато клінічне мультицентрове відкрите рандомізоване дослідження в Австралії, яке передбачає участь 4178 медичних працівників. Одна група отримала ін'єкцію 0,1 мл вакцини БЦЖ данського виробництва, друга є контрольною, їм вакцину не введено. Передбачається, що впродовж 12 місяців учасники будуть проводити спостереження з регулярними текстовими повідомленнями з мобільного телефону (щотижня) та опитуваннями для виявлення та деталізації COVID-19. Додаткова інформація про тяжкі захворювання буде отримана з лікарняних медичних записів та державних баз даних. Зразки крові будуть взяті до рандомізації та через 12 місяців для визначення ступеня клінічного перебігу COVID-19. За необхідності для оцінки можливості інфікування SARS-CoV-2 будуть взяті зразки.[191]

У березні 2020 року Товариство імені Макса Планка оголосило, що один з її інститутів біомедичної секції Інститут біомедицини перевіряє кандидата на вакцину проти SARS-CoV-2. Іде фаза III цього дослідження, де науковці хочуть дослідити, чи ефективна проти коронавірусної хвороби 2019 вакцина VPM1002, спочатку розроблена проти туберкульозу. Масштабне дослідження має бути проведене в декількох лікарнях Німеччини і буде включати людей похилого віку та медичних працівників. VPM1002 на думку дослідників може допомогти у створенні захисту, поки не буде доступна специфічна вакцина, ефективна проти SARS-CoV-2. VPM1002 заснована на вакцині БЦЖ. Дослідження на мишах показали, що вакцина БЦЖ може захистити не тільки проти туберкульозу, але і від вірусних інфекцій дихальних шляхів. У мишей, що були заражені вірусом грипу, в крові відзначалася менша за рівнем вірусемія, якщо вони раніше були вакциновані БЦЖ. У таких тварин виявляли менші пошкодження легенів. Останні дослідження показали, що VPM1002 також може бути ефективною проти раку та запобігати рецидиву пухлин сечового міхура. Вакцина перевіряється в дослідженні фази III на дорослих добровольцях Індії. Його передбачається завершити до середини 2020 року. Результати показують, що вакцинація VPM1002 є безпечнішою та ефективнішою, ніж стандартна вакцинація БЦЖ. VPM1002 може бути виготовлена за допомогою сучасних методів, які дозволять отримати мільйони доз за дуже короткий час[192].

12 квітня 2020 року ВООЗ заявила, що немає доказів того, що вакцина БЦЖ захищає людей від зараження SARS-CoV-2. Тривають два клінічні випробування, що стосуються цього питання, і ВООЗ оцінить докази, коли вони будуть доступні. Існують експериментальні докази як досліджень на тваринах, так і на людях, що вакцина БЦЖ має неспецифічний вплив на імунну систему. Ці ефекти були недостатньо охарактеризовані, їх клінічна значимість невідома. 11 квітня 2020 року ВООЗ оновила поточний огляд доказів основних наукових баз даних та сховищ клінічних випробувань, використовуючи пошук для англійської, французької та китайської мов для понять COVID-19, SARS-CoV-2 та БЦЖ, в яких автори порівнювали частоту випадків COVID-19 у країнах, де вакцину БЦЖ застосовують, з країнами, де її не застосовують, та спостерігали, що у країнах, які регулярно застосовували на сьогоднішній день БЦЖ у новонароджених, було менше зареєстрованих випадків COVID-19. Такі дослідження схильні до значної упередженості, включаючи відмінності в національній демографії та поширенні хвороби, тестуванні на COVID-19 та стадії розвитку пандемії в кожній країні. Тому за відсутності доказів ВООЗ не рекомендує вакцинацію БЦЖ для профілактики проти COVID-19 і продовжує її рекомендувати для новонароджених у країнах чи установах з високою захворюваністю на туберкульоз[193].

Цілі в боротьбі з пандемією коронавірусної хвороби 2019[ред. | ред. код]

Стратегічні цілі ВООЗ:

  • перервати передачу людини від людини, включаючи зменшення вторинних випадків серед близьких контактів джерел, та у медичних працівників, запобігаючи посиленню передачі та подальшому міжнародному поширенню. Цього можна досягти за допомогою комбінації заходів системи охорони здоров'я, таких, як швидке виявлення випадків, їхня клінічна діагностика та лікування, ідентифікація контактів і спостереження за ними, профілактика та контроль цього з боку закладів охорони здоров'я, здійснення заходів із охорони здоров'я мандрівників, підвищення обізнаності серед населення та запобігання ризикового спілкування;
  • швидко виявляти, ізолювати та доглядати пацієнтів, включаючи надання їм оптимізованої допомоги;
  • виявити та зменшити передачу від тваринного джерела;
  • виявити і розшифрувати найважливіші невідомі фактори для оцінки клінічної тяжкості, ступеня ризику передачі, варіантів лікування, прискорення розвитку специфічної діагностики, терапії та вакцинації;
  • донести до всієї громадськості інформацію про критичні ризики, події, протидіяти дезінформації;
  • мінімізувати соціальний та економічний вплив через багатогалузеві партнерства[194].

Можливі прогнозовані наслідки пандемії[ред. | ред. код]

Дослідження показали, що внаслідок поширення пандемії на африканський континент виникли проблеми у профілактиці найтяжчого варіанту малярії — тропічної, яка обумовлює до 98 % відсотків летальності від малярії. В Африці південніше Сахари реєструється найбільша кількість випадків зараження. Основним методом профілактики є хіміотерапія, яка передбачає вживання деяких препаратів, яку у багатьох регіонах і країнах Африки отримують їх, приходячи у відповідні медичні центри. Через побоювання зараження SARS-CoV-2 значно зменшилася циркуляція населення і походи за отриманням цих профілактичних препаратів. Разом з тим зменшено фінансування інших профілактичних заходів. Така ситуація відбувається й в Індії. Все це може призвести до збільшення захворюваності і летальності від тропічної малярії, що зведе нанівець усю профілактичну діяльність упродовж останніх декількох десятиліть[195].

Імуносупресія, яку спричинює малярія, також спостерігалася у багатьох випадках коінфекцій, значно інгібуючи імунну відповідь на іншу інфекцію, наприклад, на сальмонельоз. Також показано, що імуномодуляція, яку спричинює малярія, захищає від тяжких проявів деяких респіраторних вірусних захворювань. Діти, госпіталізовані з діагнозом грипу та малярії, мали меншу ймовірність дихальних розладів, ніж ті, що страждали лише на грип. Коінфекція з малярією може придушити вироблення легеневих цитокінів і зменшити дифузію клітинних запальних компонентів до легень, що призведе до зменшення клінічних симптомів і запалення, як було виявлено під час респіраторних вірусних інфекцій на мишачій моделі. Однак у цій моделі спостерігалося порушення вірусного контролю, що призвело до посилення передачі вірусів іншим тваринам. Подібна динаміка може спостерігатися під час коінфекції плазмодієм — SARS-CoV-2. Імуносупресія від малярійного плазмодія здатна призвести до м'якших проявів COVID-19, але одночасно знизити вірусний контроль, потенційно збільшивши або підтримуючи вірусне навантаження, що може посилити передачу SARS-CoV-2 у популяції[195].

Існують побоювання того, що анемія, яка через малярію значно поширена в Африці і Азії, погіршить прогноз коронавірусної хвороби 2019 у цих регіонах, через недостатні можливості переносу кисню з легень до внутрішніх органів, яке буде посилюватися через появу ГРДС[195].

Коронавірусна хвороба 2019 індукує гіперкоагулянтний стан через порушення багатьох патогенетичних факторів. Клінічно цей стан проявляється високою швидкістю венозної тромбоемболії та артеріальних тромботичних ускладнень (включаючи легеневу емболію та інсульт). Тромбоцитопенія є ще однією потенційною особливістю коронавірусної хвороби 2019. Малярія також асоціюється з гіперкоагулянтним станом, а тромбоцитопенія розвивається у 60–80 % випадків малярії. Хоча кровотечі та тромботичні ускладнення спостерігаються рідкісно, зустрічаючись лише у тяжких випадках малярії, що супроводжуються коагулопатією, але вони асоціюються з високою летальністю. Лізис активованих тромбоцитів разом з тканинним фактором, що виділяється з пошкоджених клітин ендотелію судин, сприяє гіперкоагулянтному стану аналогічно запропонованому механізму пошкодження при коронавірусній хворобі 2019. Таким чином зроблено аргументоване припущення, що коінфекція малярія + коронавірусна хвороба 2019 може призвести до ще більшого розвитку коагулопатії та тяжчого клінічного перебігу, ніж за наявності лише однієї з них[195].

Коінфекція паразитарними хворобами, що поширені у країнах Африки, Азії та Південної Америки, може призвести до зміни тяжкості клінічних проявів коронавірусної хвороби 2019, що може призвести до зниження розвитку імунітету і збільшення вірусних навантажень. При хворобі Шагаса у 20-30 % пацієнтів молодого та середнього віку розвивається кардіоміопатія. Для цих людей коінфекція з коронавірусною хворобою 2019 може бути вкрай небезпечною для життя. Для вагітних і дітей з кишковими гельмінтозами коронавірусна хвороба 2019 може стати смертельною через притаманну гельмінтозам анемію[195].

Хронічне недоїдання є відносно поширеним серед дітей в Африці на південь від Сахари, а також у деяких регіонах Латинської Америки та Азії. Встановлено, що преальбумін, маркер білкової гіпотрофії, нижчий у пацієнтів з коронавірусною хворобою 2019, у яких розвинувся ГРДС, ніж у тих, у кого це не відбулося. Хоча нижчий преальбумін може бути маркером інших тяжких захворювань, імуносупресія, пов'язана з недоїданням, яка передує зараженню SARS-CoV-2, може посилити тяжкість коронавірусної хвороби 2019. Вважається, що недоїдання призвело до надмірної летальності як при пандемії іспанського грипу 1918 року, так і при пандемії H1N1 2009 року. Кореляція між недоїданням та клінічною тяжкістю коронавірусної хвороби 2019 може збільшити частку тяжких прогнозів, особливо серед дітей[195].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hu Y., Huang C. Clinical features of patients infected with 2019 novel coronavirus in Wuhan, China // Lancet / R. HortonElsevier, 2020. — Vol. 395, Iss. 10223. — P. 497–506. — ISSN 0140-6736; 1474-547Xdoi:10.1016/S0140-6736(20)30183-5
  2. https://www.cdc.gov.tw/Category/Page/vleOMKqwuEbIMgqaTeXG8A
  3. а б в г д е ж и к л https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(20)30183-5/fulltext
  4. а б https://www.cdc.gov.tw/Disease/SubIndex/N6XvFa1YP9CXYdB0kNSA9A
  5. https://www.webmd.com/lung/covid19-digestive-symptoms#1
  6. https://www.health.gov.au/news/health-alerts/novel-coronavirus-2019-ncov-health-alert/what-you-need-to-know-about-coronavirus-covid-19#symptoms
  7. а б https://www.the-scientist.com/news-opinion/lost-smell-and-taste-hint-covid-19-can-target-the-nervous-system-67312
  8. https://www.cureus.com/articles/29414-neurological-complications-of-coronavirus-disease-covid-19-encephalopathy
  9. https://www.livescience.com/silent-hypoxia-killing-covid-19-coronavirus-patients.html
  10. https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/hcp/clinical-criteria.html
  11. https://www.businessinsider.com/covid-19-symptoms-cdc-list-2020-4
  12. а б https://www.healthline.com/health-news/the-covid-19-symptoms-most-people-could-miss
  13. а б https://www.bloomberg.com/news/features/2020-05-11/all-the-covid-19-symptoms-you-didn-t-know-about?srnd=premium&sref=IjU66rxU
  14. https://www.forbes.com/sites/alexandrasternlicht/2020/04/22/covid-toes-doctors-identify-newest-symptom-of-coronavirus/#46005a491048
  15. а б в г https://www.nbcnews.com/health/health-news/scientists-warn-potential-wave-covid-linked-brain-damage-n1233150
  16. https://www.usnews.com/news/health-news/articles/2020-07-15/another-covid-19-symptom-joins-the-list-mouth-rash
  17. Coronavirus disease 2019 (COVID-19). Situation Report — 23 [1] (англ.)
  18. Наказ МОЗ України від 25.02.2020 № 552 «Про затвердження та впровадження стандартів медичної допомоги при коронавірусній хворобі 2019 (COVID-19)». 25 лютого 2020 [2]
  19. WHO. Home. Emergencies. Diseases. Coronavirus disease 2019. Technical guidance. Naming the coronavirus disease (COVID-19) and the virus that causes it [3] (англ.)
  20. COVID-19 | SARS-CoV-2 Coronavirus Portal [4] (англ.)
  21. Statement on the second meeting of the International Health Regulations (2005) Emergency Committee regarding the outbreak of novel coronavirus (2019-nCoV) 30 January 2020 Statement Geneva, Switzerland [5] (англ.)
  22. а б Goodarz Kolifarhood, Mohammad Aghaali, Hossein Mozafar Saadati, Niloufar Taherpour, Sajjad Rahimi, Neda Izadi, Seyed Saeed Hashemi Nazari Epidemiological and Clinical Aspects of COVID-19; a Narrative Review. Arch Acad Emerg Med. 2020; 8(1): e41. (англ.)
  23. Charles Calisher, Dennis Carroll, Rita Colwell, Ronald B Corley, Peter Daszak, Christian Drosten et al. Statement in support of the scientists, public health professionals, and medical professionals of China combatting COVID-19. The Lancet. VOLUME 395, ISSUE 10226, PE42-E43, MARCH 07, 2020. DOI:https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30418-9. (англ.)
  24. WHO experts to travel to China. 7 July 2020. [6] (англ.)
  25. WHO. Coronavirus disease 2019 (COVID-19). Situation Report — 94. HIGHLIGHTS. [7] (англ.)
  26. CDC. Coronavirus Disease 2019 (COVID-19): COVID-19 Situation Summary. CDC. [8] February 29, 2020; Accessed: March 2, 2020. (англ.)
  27. Alexander Y. Panchin​, Yuri V. Panchin. Excessive G–U transversions in novel allele variants in SARS-CoV-2 genomes. PeerJ 8:e9648, doi, July 28, 2020
  28. Необычные мутации коронавируса // LiveJournal, 28 июля 2020, 14:47
  29. Hong Zhou, Xing Chen, Tao Hu, Alice C. Hughes, Yuhai Bi, Weifeng Shi A novel bat coronavirus closely related to SARS-CoV-2 contains natural insertions at the S1/S2 cleavage site of the spike protein. Current Biology. Published: May 10, 2020 DOI:https://doi.org/10.1016/j.cub.2020.05.023 [9] (англ.)
  30. Singh, Surendra (April 19, 2020). Coronavirus man-made in Wuhan lab: Nobel laureate. Times of India. Процитовано April 20, 2020. 
  31. Xiaolu Tang, Changcheng Wu, Xiang Li, Yuhe Song, Xinmin Yao, Xinkai Wu, Yuange Duan, Hong Zhang, Yirong Wang, Zhaohui Qian, Jie Cui, Jian Lu On the origin and continuing evolution of SARS-CoV-2. Oxford University Press National Science Review, nwaa036, [10] Published: 03 March 2020. (англ.)
  32. Peter Forster, Lucy Forster, Colin Renfrew, Michael Forster Phylogenetic network analysis of SARS-CoV-2 genomes. PNAS. April 8, 2020 [11] (англ.)
  33. Lucy van Dorp, Mislav Acmana, Damien Richard, Liam P. Shaw, Charlotte E.FordaLouiseOrmondaChristopher J.OwenaJuanitaPangaeCedric C.S.TanaFlorencia A.T.BoshiereArturo Torres and alt. Emergence of genomic diversity and recurrent mutations in SARS-CoV-2. Infection, Genetics and Evolution. Volume 83, September 2020, 104351 [12] (англ.)
  34. Wu C, Liu Y, Yang Y, Zhang P, Zhong W, Wang Y, et al. (February 2020). «Analysis of therapeutic targets for SARS-CoV-2 and discovery of potential drugs by computational methods». Acta Pharmaceutica Sinica B. 10 (5): 766—788. doi:10.1016/j.apsb.2020.02.008. PMC 7102550. PMID 32292689 (англ.)
  35. David Cyranoski Mystery deepens over animal source of coronavirus. Nature. NEWS 26 FEBRUARY 2020 [13] (англ.)
  36. ScienceDaily. March 17, 2020. COVID-19 coronavirus epidemic has a natural origin. [14] (англ.)
  37. Коронавірус міг передатися людині через панголінів — китайські вчені [15]
  38. а б в г д Transmission of SARS-CoV-2: implications for infection prevention precautions. Scientific Brief. 9 July 2020 [16] (англ.)
  39. а б в Laura McArthur, Dhanasekaran Sakthive, Ricardo Ataide, Felicia Chan, Jack S. Richards, Charles A. Narh Review of Burden, Clinical Definitions, and Management of COVID-19 Cases. The American Journal of Tropical Medicine and Hygiene. Volume 103, Issue 2. 5 Aug 2020, p. 625 DOI: https://doi.org/10.4269/ajtmh.20-0564. (англ.)
  40. Michael Klompas, Meghan A. Baker, Chanu Rhee Airborne Transmission of SARS-CoV-2. Theoretical Considerations and Available Evidence. JAMA. 2020;324(5):441-442. doi:10.1001/jama.2020.12458 (англ.)
  41. WHO. Statement on the meeting of the International Health Regulations (2005) Emergency Committee regarding the outbreak of novel coronavirus (2019-nCoV) 2020. [17] (англ.)
  42. Li Q, Guan X, Wu P, Wang X, Zhou L, Tong Y, et al. Early Transmission Dynamics in Wuhan, China, of Novel Coronavirus–Infected Pneumonia. New England Journal of Medicine. 2020;382(13):1199–207. (англ.)
  43. Liu Y, Gayle AA, Wilder-Smith A, Rocklov J. The reproductive number of COVID-19 is higher compared to SARS coronavirus. Journal of travel medicine. 2020 Mar 13;27(2) PubMed PMID 32052846. Pubmed Central PMCID: PMC7074654. (англ.)
  44. Tang B, Wang X, Li Q, Bragazzi N, Tang S, Xiao Y, et al. Estimation of the Transmission Risk of the 2019-nCoV and Its Implication for Public Health Interventions. Journal of Clinical Medicine. 2020;9(2):462.
  45. Cheng-wei Lu, Xiu-fen Liu, Zhi-fang Jia 2019-nCoV transmission through the ocular surface must not be ignored. VOLUME 395, ISSUE 10224, PE39, FEBRUARY 22, 2020. (англ.)
  46. У Китаї серед чоловіків 58 % курять тютюн, тоді як серед жінок — усього 3 %.
  47. Smoking and COVID-19. Scientific Brief. 26 May 2020 [18] (англ.)
  48. WHO Regional Office for Europe. Statement — Older people are at highest risk from COVID-19, but all must act to prevent community spread. 2.04 2020 [19] (англ.)
  49. Three out of 10 people in the Americas are at increased risk of severe COVID-19 because of underlying conditions, PAHO Director says. 21 Jul 2020. [20] (англ.)
  50. а б «Immunity passports» in the context of COVID-19. Scientific Brief. 24 April 2020 [21] (англ.)
  51. а б Anita Shet, Debashree Ray, Neelika Malavige, Mathuram Santosham, Naor Bar-Zeev Differential COVID-19-attributable mortality and BCG vaccine use in countries. medRxiv preprint server (сервер, на якому знаходяться наукові роботи, що ще не пройшли експертну оцінку) doi: https://doi.org/10.1101/2020.04.01.20049478 [22] (англ.)
  52. а б Aaron Miller, Mac Josh Reandelar, Kimberly Fasciglione, Violeta Roumenova, Yan Li, Gonzalo H Otazu Correlation between universal BCG vaccination policy and reduced morbidity and mortality for COVID-19: an epidemiological study. doi: https://doi.org/10.1101/2020.03.24.20042937. [23] (англ.)
  53. а б Jingui Xiea, Yongjian Zhu Association between ambient temperature and COVID-19 infection in 122 cities from China Science of The Total Environment. Volume 724, 1 July 2020, 138201 [24] (англ.)
  54. а б Mohsen Ahmadi, Abbas Sharif, Shadi Dorosti, Saeid Jafarzadeh Ghoushchi, Negar Ghanbari Investigation of effective climatology parameters on COVID-19 outbreak in Iran Science of The Total Environment. 17 April 2020, 138705 [25] (англ.)
  55. а б Mehmet Şahin Impact of weather on COVID-19 pandemic in Turkey Science of The Total Environment. 20 April 2020, 138810 [26] (англ.)
  56. Yueling Ma, Yadong Zhao, Jiangtao Liu, Xiaotao He, Bo Wang, Shihua Fu, Jun Yan, Jingping Niu, Ji Zhou, Bin Luo Effects of temperature variation and humidity on the death of COVID-19 in Wuhan, China. Science of The Total Environment. Volume 724, 1 July 2020, 138226 [27] (англ.)
  57. Hongchao Qi, Shuang Xiao, Runye Shi, Michael P. Ward, Yue Chen, Wei Tu, Qing Su, Wenge Wang, Xinyi Wang, Zhijie Zhang COVID-19 transmission in Mainland China is associated with temperature and humidity: A time-series analysis. Science of The Total Environment. 19 April 2020, 138778 [28] (англ.)
  58. Muhammad Farhan Bashir, Benjiang Ma, Dr. Bilal, Bushra Komal, Muhammad Adnan Bashir, Duojiao Tan, Madiha Bashir Correlation between climate indicators and COVID-19 pandemic in New York, USA. Science of The Total Environment. 20 April 2020, 138835 [29] (англ.)
  59. Yaron Ogen Assessing nitrogen dioxide (NO2) levels as a contributing factor to coronavirus (COVID-19) fatality. Science of The Total Environment. Volume 726, 15 July 2020, 138605. (англ.)
  60. Morbidity and Mortality Weekly Report (MMWR) CDC. Characteristics of Women of Reproductive Age with Laboratory-Confirmed SARS-CoV-2 Infection by Pregnancy Status — United States, January 22–June 7, 2020 Weekly / June 26, 2020 / 69(25);769–775 [30] (англ.)
  61. CDC. Coronavirus Disease 2019 (COVID-19). CASES, DATA & SURVEILLANCE. Data on COVID-19 during Pregnancy. Updated July 23, 2020 [31] (англ.)
  62. Zeberg, H., Pääbo, S. The major genetic risk factor for severe COVID-19 is inherited from Neanderthals. Nature (2020). https://doi.org/10.1038/s41586-020-2818-3
  63. Coronavirus: A Texas Medical Center continuing update.. tmc.edu (en). Texas Medical Center. 15 липня 2020. 
  64. Kurt Snibbe (13 липня 2020). Coronavirus: These maps show risk levels for every county and every state in real time.. mercurynews.com (en). Southern California News Group. 
  65. Zhou P, Yang XL, Wang XG, Hu B, Zhang L, Zhang W, et al. A pneumonia outbreak associated with a new coronavirus of probable bat origin. Nature. 2020 Mar. 579 (7798):270-273. (англ.)
  66. Yu Zhao, Zixian Zhao, Yujia Wang, Yueqing Zhou, Yu Ma, Wei Zuo Single-cell RNA expression profiling of ACE2, the putative receptor of Wuhan 2019-nCov. Posted January 26, 2020. doi: https://doi.org/10.1101/2020.01.26.919985 [32] (англ.)
  67. Puja Mehta, Daniel F McAuley, Michael Brown, Emilie Sanchez, Rachel S Tattersall, Jessica J Manson COVID-19: consider cytokine storm syndromes and immunosuppression. VOLUME 395, ISSUE 10229, P1033-1034, MARCH 28, 2020 [33](англ.)
  68. Natalie Vaninov In the eye of the COVID-19 cytokine storm. Nature Reviews Immunology (2020). Published: 06 April 2020 [34] (англ.)
  69. Frank van de Veerdonk, Mihai G. Netea, Marcel van Deuren, Jos W.M. van der Meer, Quirijn de Mast, Roger J. Bruggemann, Hans van der Hoeven Kinins and Cytokines in COVID-19: A Comprehensive Pathophysiological Approach. Preprints 2020, 2020040023 (doi: 10.20944/preprints202004.0023.v1 [35]) (англ.)
  70. Georg Schett, Michael Sticherling & Markus F. Neurath COVID-19: risk for cytokine targeting in chronic inflammatory diseases? Nature Reviews Immunology (2020). Published: 15 April 2020 [36] (англ.)
  71. Pratik Sinha, Michael A. Matthay, Carolyn S. Calfee Is a «Cytokine Storm» Relevant to COVID-19? JAMA Intern Med. Published online June 30, 2020. doi:10.1001/jamainternmed.2020.3313 [37] (англ.)
  72. Henoch-Schonlein purpura. [38] (англ.)
  73. Maximilian Ackermann, Stijn E. Verleden, Mark Kuehnel, Axel Haverich, Tobias Welte, Florian Laenger, Arno Vanstapel, Christopher Werlein, Helge Stark, Alexandar Tzankov, William W. Li, Vincent W. Li, et al. Pulmonary Vascular Endothelialitis, Thrombosis, and Angiogenesis in Covid-19. NEJM May 21, 2020. DOI: 10.1056/NEJMoa2015432 [39] (англ.)
  74. Sardu C., Gambardella J., Morelli M.B., Wang, X., Marfella R., Santulli G. Is COVID-19 an Endothelial Disease? Clinical and Basic Evidence. Preprints 2020, 2020040204 (doi:10.20944/preprints202004.0204.v1). [40] (англ.)
  75. Michael R Garvin, Christiane Alvarez, J Izaak Miller, Erica T Prates, Angelica M Walker, B Kirtley Amos, Alan E Mast, Amy Justice, Bruce Aronow, Daniel Jacobson. A mechanistic model and therapeutic interventions for COVID-19 involving a RAS-mediated bradykinin storm. eLife 2020;9:e59177 DOI: 10.7554/eLife.59177. [41] (англ.)
  76. A Supercomputer Analyzed Covid-19 — and an Interesting New Theory Has Emerged [42] (англ.)
  77. Ross W. Paterson, Rachel L. Brown, Hadi Manji, Michael S. Zandi. Contributed equally to this work. Brain, awaa240, 08 July 2020 https://doi.org/10.1093/brain/awaa240. (англ.)
  78. The Novel Coronavirus Pneumonia Emergency Response Epidemiology Team. The Epidemiological Characteristics of an Outbreak of 2019 Novel Coronavirus Diseases (COVID-19) — China, 2020. China CDC Weekly, 2020, 2(8): 113—122.
  79. Китай оприлюднив перше дослідження про коронавірус. Хто в зоні ризику? [43] (укр.)
  80. Коронавирус карта мира онлайн. Мировая карта распостранения Covid-19. monitorcovid19.com. Процитовано 2020-04-14. 
  81. A.A. Elfiky, S.M. Mahdy, W.M. Elshemey Quantitative structure-activity relationship and molecular docking revealed a potency of anti-hepatitis C virus drugs against human coronaviruses J. Med. Virol., 89 (2017), pp. 1040—1047 (англ.)
  82. M.G. Hemida, A. Alnaeem Some one health based control strategies for the Middle East respiratory syndrome coronavirus. One Health., 8 (2019), p. 100—102. (англ.)
  83. Clinical Management of Severe Acute Respiratory Infection When Middle East Respiratory Syndrome Coronavirus (MERS-CoV) Infection Is Suspected: Interim Guidance. World Health Organization (2019) (англ.)
  84. Ellinghaus, David; Degenhardt, Frauke; Bujanda, Luis; Buti, Maria; Albillos, Agustín; Invernizzi, Pietro; Fernández, Javier; Prati, Daniele та ін. (2020-06-17). Genomewide Association Study of Severe Covid-19 with Respiratory Failure. New England Journal of Medicine 0 (0). с. null. ISSN 0028-4793. doi:10.1056/NEJMoa2020283. Процитовано 2020-06-21. 
  85. Covid-19: Do many people have pre-existing immunity? BMJ 2020; 370 doi: https://doi.org/10.1136/bmj.m3563 (Published 17 September 2020) Cite this as: BMJ 2020;370:m3563 (англ.)
  86. а б Novel Coronavirus (2019-nCoV). SITUATION REPORT — 2. 22 JANUARY 2020 [44] (англ.)
  87. D. BUONSENSO, A. PIANO, F. RAFFAELLI, N. BONADIA, K. DE GAETANO DONATI, F. FRANCESCHI Point-of-Care Lung Ultrasound findings in novel coronavirus disease-19 pnemoniae: a case report and potential applications during COVID-19 outbreak European Review for Medical and Pharmacological Sciences 2020; 24: 2776—2780. [45] (англ.)
  88. Whitney J. Palmer Lung Ultrasound for COVID-19 Pneumonia Diagnosis? [46] (англ.)
  89. низький рівень прокальцитоніну є вагомим показником того, що бактеріального системного ураження немає
  90. Lawrence A. Potempa, Ibraheem M. Rajab, Peter C. Hart, Jose Bordon, Rafael Fernandez-Botran Insights into the Use of C-Reactive Protein as a Diagnostic Index of Disease Severity in COVID-19 Infections. The American Journal of Tropical Medicine and Hygiene, Volume 103, Issue 2, 5 Aug 2020, p. 561—563.DOI: https://doi.org/10.4269/ajtmh.20-0473 [47] (англ.)
  91. Використовують лише стерильні тампони з дакрону або віскози на пластиковій паличці. Тампони з альгінатом кальцію або бавовною, а також тампони з дерев'яними паличками можуть містити речовини, які інактивують деякі віруси та уповільнюють тестування в ПЛР, тому їх можна використовувати лише за відсутності дакронових чи віскозних тампонів.
  92. ABBOTT LAUNCHES MOLECULAR POINT-OF-CARE TEST TO DETECT NOVEL CORONAVIRUS IN AS LITTLE AS FIVE MINUTES. [48] (англ.)
  93. DETECT COVID-19 IN AS LITTLE AS 5 MINUTES [49] (англ.)
  94. Novel Coronavirus (2019-nCoV) Fluorescence Antigen Rapid Test Kit [50] (англ.)
  95. Novel Coronavirus (2019-nCoV) Colloidal Gold Antigen Rapid Test [51] (англ.)
  96. Центр громадського здоров'я МОЗ України. ЩО ВАРТО ЗНАТИ ПРО ТЕСТИ ІМУНО-ФЕРМЕНТНОГО АНАЛІЗУ (ІФА-ТЕСТИ) НА COVID-19. Тести імуно-ферментного аналізу (ІФА-тести) на COVID-19. [52]
  97. Guidance for Managing Ethical Issues in Infectious Disease Outbreaks. World Health Organization. 2016. ISBN 978 92 4 154983 7 [53] (англ.)
  98. а б WHO R&D Blueprint. COVID 19ь Experimental Treatments. 27 April 2020 [54] (англ.)
  99. Emergency Global Supply Chain System (COVID-19) catalogue. 9 July 2020. [55] (англ.)
  100. реконвалесценція
  101. одноядерні клітини білої крові, часто їх відносять до агранулоцитів
  102. хімічні маломолекулярні речовини, які знайдені у біологічному зразку метаболомічна[en]
  103. а б в г Richard Saitz, Gary Schwitzer Communicating Science in the Time of a Pandemic. JAMA. 2020;324(5):443-444. doi:10.1001/jama.2020.12535. [56] (англ.)
  104. WHO. Off-label use of medicines for COVID-19. Scientific brief [57] (англ.)
  105. Peter Richardson, Ivan Griffin, Catherine Tucker, Dan Smith, Olly Oechsle, Anne Phelan et al. Baricitinib as potential treatment for 2019-nCoV acute respiratory disease. The Lancet Vol 395. February 04, 2020. DOI:https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30304-4
  106. а б WHO discontinues hydroxychloroquine and lopinavir/ritonavir treatment arms for COVID-19. 4 July 2020. News release. [58]
  107. Sheahan TP, Sims AC, Graham RL, Menachery VD, Gralinski LE, Case JB, Leist SR, Pyrc K, Feng JY, Trantcheva I, Bannister R, Park Y, Babusis D, Clarke MO, Mackman RL, Spahn JE, Palmiotti CA, Siegel D, Ray AS, Cihlar T, Jordan R, Denison MR, Baric RS (Червень 2017). Broad-spectrum antiviral GS-5734 inhibits both epidemic and zoonotic coronaviruses. Science Translational Medicine 9 (396): eaal3653. PMC 5567817. PMID 28659436. doi:10.1126/scitranslmed.aal3653.  (англ.)
  108. Brunk, Doug. Remdesivir Under Study as Treatment for Novel Coronavirus. Medscape. Процитовано 11 лютого 2020.  (англ.)
  109. FDA NEWS RELEASE. Coronavirus (COVID-19) Update: FDA Issues Emergency Use Authorization for Potential COVID-19 Treatment May 01, 2020 [59] (англ.)
  110. Yeming Wang, Dingyu Zhang, Guanhua Du, Ronghui Du, Jianping Zhao, Yang Jin. Remdesivir in adults with severe COVID-19: a randomised, double-blind, placebo-controlled, multicentre trial. The Lancet. VOLUME 395, ISSUE 10236, P1569-1578, MAY 16, 2020 [60] (англ.)
  111. David J Cennimo, Scott J Bergman, Keith M Olsen What is the role of the antiviral drug remdesivir in the treatment of coronavirus disease 2019 (COVID-19)?. Updated: May 13, 2020 Medscape. Drugs & Diseases. Infectious Diseases. Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) Q&A (Chief Editor: Michael Stuart Bronze) [61] (англ.)
  112. NIH clinical trial shows Remdesivir accelerates recovery from advanced COVID-19. April 29, 2020 [62] (англ.)
  113. EMA initiates ‘rolling review’ of remdesivir, potential COVID-19 treatment [63] (англ.)
  114. William Feuer, Berkeley Lovelace Jr. WHO says it will engage US to make remdesivir coronavirus treatment more widely available. CNBC. PUBLISHED MON, MAY 4 2020. [64] (англ.)
  115. Japanese regulator approves Gilead's remdesivir to treat Covid-19. 8 MAY 2020 [65] (англ.)
  116. Remdesivir Clinical Trials [66] (англ.)
  117. Li G, De Clercq E. Therapeutic options for the 2019 novel coronavirus (2019-nCoV). Nature Reviews Drug Discovery 2020 Feb DOI:10.1038/d41573-020-00016-0(англ.)
  118. BRIEF-Corrected-Zhejiang Hisun Pharma gets approval for clinical trial to test flu drug Favipiravir for pneumonia caused by new coronavirus. Reuters Healthcare, February 16, 2020.(англ.)
  119. NHK World News ‘China: Avigan effective in tackling coronavirus’(англ.)
  120. Huaxia. «Favipiravir shows good clinical efficacy in treating COVID-19: official.» Xinhuanet.com, 17 March 2020
  121. випускається під торговими марками Rintamod і Ampligen
  122. AIM ImmunoTech's Drug Ampligen to Be Tested by Japan's National Institute of Infectious Diseases as a Potential Treatment for the New SARS Coronavirus (SARS-CoV-2) Responsible for the New Human Infectious Disease COVID-19. AIM ImmunoTech. 2020 Mar 09. [67] (англ.)
  123. Philippe Gautreta, Jean-Christophe Lagiera, Philippe Parolaa, Van Thuan Hoanga, Line Meddeba, Morgane Mailhea, Barbara Doudiera, Johan Courjone, Valérie Giordanengoh, Vera Esteves Vieiraa, Hervé Tissot Duponta, Stéphane Honoréi, Philippe Colsona, Eric Chabrièrea, Bernard La Scolaa, Jean-Marc Rolaina, Philippe Brouquia, Didier Raoulta. Hydroxychloroquine and azithromycin as a treatment of COVID-19: results of an openlabel non-randomized clinical trial IHU-Méditerranée Infection, Marseille, France and other [68] (англ.)
  124. RONALD BAILEY. 3.30.2020. FDA Approves Emergency Use of Hydroxychloroquine and Chloroquine to Treat COVID-19 [69] (англ.)
  125. Thursday, May 14, 2020. NIH begins clinical trial of hydroxychloroquine and azithromycin to treat COVID-19. [70] (англ.)
  126. Tang W., Cao Z., Han M. et al. (2020) Hydroxychloroquine in patients with COVID-19: an open-label, randomized, controlled trial. medRxiv, Apr. 14 [71] (англ.)
  127. Joshua Geleris, Yifei Sun, Jonathan Platt, Jason Zucker, Matthew Baldwin, George Hripcsak, Angelena Labella, Daniel K. Manson, Christine Kubin, R. Graham Barr, Magdalena E. Sobieszczyk, and Neil W. Schluger Observational Study of Hydroxychloroquine in Hospitalized Patients with Covid-19. The New England Journal of Medicine. May 7, 2020 [72] (англ.)
  128. Eli S. Rosenberg, Elizabeth M. Dufort, Tomoko Udo et al. Association of Treatment With Hydroxychloroquine or Azithromycin With In-Hospital Mortality in Patients With COVID-19 in New York State JAMA. Published online May 11, 2020. doi:10.1001/jama.2020.8630 [73] (англ.)
  129. Nicholas J. DeVito, Michael Liu, Jeffrey K Aronson COVID-19 Clinical Trials Report Card: Chloroquine and Hydroxychloroquine. The Centre for Evidence-Based Medicine. May 11, 2020 [74] (англ.)
  130. Mandeep R Mehra, Sapan S Desai, Frank Ruschitzka, Аmit N Patel Hydroxychloroquine or chloroquine with or without a macrolide for treatment of COVID-19: a multinational registry analysis. The Lancet. Published: May 22, 2020 DOI:https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)31180-6 [75] (англ.)
  131. Scientists Question Validity of Major Hydroxychloroquine Study By Roni Caryn Rabin. Published May 29, 2020 Updated May 30, 2020 The New York Times [76] (англ.)
  132. 4000 PATIENTS TRAITÉS VS BIG DATA: QUI CROIRE? Nous avons le droit d’être intelligents — Bulletin d'information scientifique de l'IHU. Pr Didier Raoult, Directeur de l'IHU Méditerranée Infection. 25 may 2020 [77] (фр.)
  133. WHO Director-General's opening remarks at the media briefing on COVID-19 — 25 May 2020. [78] (англ.)
  134. Mind.ua. Автори статті про шкоду гідроксихлорохіну відкликають її з журналу The Lancet. 5 ЧЕРВНЯ 2020, 17:13 [79] (укр.)
  135. Global Alliance for Infections in Surgery. Covid-19 and the failure of evidence-based medicine. [80] (англ.)
  136. WHO Director-General's opening remarks at the media briefing on COVID-19 — 3 June 2020 [81] (англ.)
  137. FDA cautions against use of hydroxychloroquine or chloroquine for COVID-19 outside of the hospital setting or a clinical trial due to risk of heart rhythm problems. Does not affect FDA-approved uses for malaria, lupus, and rheumatoid arthritis. [82] (англ.)
  138. «Solidarity» clinical trial for COVID-19 treatments. Update on hydroxychloroquine. updated 17 June 2020. [83] (англ.)
  139. Samia Arshad, Paul Kilgore, Zohra S. Chaudhry, William O'Neill, Marcus Zervos Henry Ford COVID-19 Task Force. Treatment with Hydroxychloroquine, Azithromycin, and Combination in Patients Hospitalized with COVID-19. International Journal of Infectious Diseases. July 01, 2020DOI:https://doi.org/10.1016/j.ijid.2020.06.099 (англ.)
  140. Fabrizio Cantini, Laura Niccoli, Daniela Matarrese, Emanuele Nicastri, Paolo Stobbione, Delia Goletti Baricitinib therapy in COVID-19: A pilot study on safety and clinical impact. J Infect. 2020 Apr 23. doi: 10.1016/j.jinf.2020.04.017 [84] (англ.)
  141. Eli Lilly's Baricitinib Shows Promise as Therapy to Prevent Deadly COVID-19 Cytokine Storms. JUL 4, 2020. [85] (англ.)
  142. Dong L1, Hu S2, Gao J1. Discovering drugs to treat coronavirus disease 2019 (COVID-19) Drug Discov Ther. 2020;14(1):58-60. doi: 10.5582/ddt.2020.01012. [86] (англ.)
  143. Zhu Z., Lu Z., Xu T., Chen C., Yang G., Zha T., Lu J., Xue Y. Arbidol monotherapy is superior to lopinavir/ritonavir in treating COVID-19. J Infect. 2020 Apr 10. pii: S0163-4453(20)30188-2. doi: 10.1016/j.jinf.2020.03.060. [87] (англ.)
  144. Kaijin Xu Clinical Efficacy of Arbidol in Patients with 2019 Novel Coronavirus-Infected Pneumonia: A Retrospective Cohort Study. Preprints with The Lancet Posted: 25 Feb 2020 [88] (англ.)
  145. Kwak Sung-sun. Published 2020.02.13. Physicians work out treatment guidelines for coronavirus [89] Korea Biomedical Review (англ.)
  146. Staines, Richard (31 березня 2020). Sanofi begins trial of Kevzara against COVID-19 complications. PharmaPhorum. Процитовано 6 квітня 2020. [90] (англ.)
  147. Regeneron and Sanofi Provide Update on US Phase 2/3 Adaptive-Designed Trial of Kevzara® (Sarilumab) in Hospitalized COVID-19 Patients. News Release. Regeneron; April 27, 2020. Accessed April 27, 2020. [91] (англ.)
  148. David J Cennimo, Scott J Bergman, Keith M Olsen What is the role of the IL-6 inhibitor sarilumab (Kevzara) in the treatment of coronavirus disease 2019 (COVID-19)?. Updated: May 13, 2020 Medscape. Drugs & Diseases. Infectious Diseases. Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) Q&A (Chief Editor: Michael Stuart Bronze) [92] (англ.)
  149. Eric Sagonowsky. After another Kevzara fail in COVID-19, Sanofi and Regeneron shift their attention elsewhere. Sep 1, 2020. [93] (англ.)
  150. David J Cennimo, Scott J Bergman, Keith M Olsen What is the role of the IL-6 inhibitor tocilizumab (Actemra) in the treatment of coronavirus disease 2019 (COVID-19)?. Updated: May 13, 2020 Medscape. Drugs & Diseases. Infectious Diseases. Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) Q&A (Chief Editor: Michael Stuart Bronze) [94] (англ.)
  151. U.S. National Library of Medicine U.S., National Institutes of Health U.S., Department of Health and Human Services Tocilizumab in the Treatment of Coronavirus Induced Disease (COVID-19) (CORON-ACT) [95] (англ.)
  152. Xiaoling Xu, Mingfeng Han, Tiantian Li, Wei Sun, Dongsheng Wang, Binqing Fu, Yonggang Zhou, Xiaohu Zheng, Yun Yang, Xiuyong Li, Xiaohua Zhang, Aijun Pan, Нaiming Wei Effective treatment of severe COVID-19 patients with tocilizumab. PNAS. April 29, 2020 https://doi.org/10.1073/pnas.2005615117 [96] (англ.)
  153. Roche provides an update on the phase III COVACTA trial of Actemra/RoActemra in hospitalised patients with severe COVID-19 associated pneumonia. [97] (англ.)
  154. Roche's phase III EMPACTA study showed Actemra/RoActemra reduced the likelihood of needing mechanical ventilation in hospitalised patients with COVID-19 associated pneumonia. Basel, 18 September 2020. [98] (англ.)
  155. FDA NEWS RELEASE. Coronavirus (COVID-19) Update: FDA Authorizes Blood Purification Device to Treat COVID-19 April 10, 2020. [99] (англ.)
  156. а б Russell C.D., Millar J.E., Baillie J.K. (2020) Clinical evidence does not support corticosteroid treatment for 2019-nCoV lung injury. Lancet, Feb. 7. DOI: 10.1016/S0140-6736(20)30317-2. (англ.)
  157. WHO welcomes preliminary results about dexamethasone use in treating critically ill COVID-19 patients 16 June 2020 News release. [100] (англ.)
  158. Franz H. Messerli, George C.M. Siontis, Emrush Rexhaj. COVID-19 and Renin Angiotensin Blockers: Current Evidence and Recommendations. 3 Apr 2020 [101] (англ.)
  159. Gurwitz D. Angiotensin receptor blockers as tentative SARS-CoV-2 therapeutics. Drug Dev Res 2020;doi: 10.1002/ddr.21656. (англ.)
  160. Domenico Acanfora, Marco Matteo Ciccone, Pietro Scicchitano, Chiara Acanfora, Gerardo Casucci Neprilysin inhibitor–angiotensin II receptor blocker combination (sacubitril/valsartan): rationale for adoption in SARS-CoV-2 patients. European Heart Journal — Cardiovascular Pharmacotherapy, pvaa028, [102] Published: 13 April 2020. (англ.)
  161. van de Veerdonk, F.; Netea, M.G.; van Deuren, M.; van der Meer, J.W.; de Mast, Q.; Bruggemann, R.J.; van der Hoeven, H. Kinins and Cytokines in COVID-19: A Comprehensive Pathophysiological Approach. Preprints 2020, 2020040023 (doi: 10.20944/preprints202004.0023.v1).[103](англ.)
  162. WHO Cautious on COVID-19 Plasma as U.S. Issues Emergency Authorization. Aug. 24, 2020. [104] (англ.)
  163. Recommendations for Investigational COVID-19 Convalescent Plasma [105] (англ.)
  164. Центри з контролю захворювань США змінили рекомендації щодо тестування коронавірусу — експерти занепокоєні. Голос Америки. [106] (англ.)
  165. а б в г Наказ МОЗ України від 17.09.2020 № 2116 «Про внесення змін до протоколу „Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)“» 17 вересня 2020 [107]
  166. WHO. Record number of countries contribute data revealing disturbing rates of antimicrobial resistance. 1 June 2020 [108] (англ.)
  167. WHO Regional Office for Europe. Health topics Health emergencies Coronavirus disease (COVID-19) outbreak. Mental health and psychological resilience during the COVID-19 pandemic 27-03-2020 [109] (англ.)
  168. PAHO warns against use of chlorine products as treatments for COVID-19. 5. Aug. 2020 [110] (англ.)
  169. Kamal, S. M., Murshid Hasan, Alamgir Kabir, Dalia Yeasmin, Mohammad Ariful Islam, Kamal Ibne Amin Chowdhury, Kazi Selim Anwar, Abrar Ahmad Chughtai, Holly Seale. COVID-19–Related Infodemic and Its Impact on Public Health: A Global Social Media Analysis. The American Journal of Tropical Medicine and Hygiene. 10 August 2020. DOI: https://doi.org/10.4269/ajtmh.20-0812 [111] (англ.)
  170. Наказ МОЗ України від 21.07.2020 № 1653 "Про внесення змін до протоколу «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)» [112]
  171. Wei Li, Alexandra Schäfer, Swarali S. Kulkarni, Xianglei Liu, David R. Martinez, and al. High potency of a bivalent human VH domain in SARS-CoV-2 animal models. Cell (2020), doi:https://doi.org/10.1016/j.cell.2020.09.007. (англ.)
  172. WHO. Criteria for releasing COVID-19 patients from isolation. 17 June 2020. [113] (англ.)
  173. Наказ МОЗ України від 17.09.2020 № 2122 «Про внесення змін до Стандартів медичної допомоги „Коронавірусна хвороба (COVID-19)“» 17 вересня 2020 [114]
  174. Wiles, Siouxsie (9 March 2020). The three phases of Covid-19 – and how we can make it manageable. The Spinoff. Процитовано 9 March 2020. 
  175. Anderson RM, Heesterbeek H, Klinkenberg D, Hollingsworth TD (March 2020). How will country-based mitigation measures influence the course of the COVID-19 epidemic?. Lancet. PMID 32164834. doi:10.1016/S0140-6736(20)30567-5. «A key issue for epidemiologists is helping policy makers decide the main objectives of mitigation – eg, minimising morbidity and associated mortality, avoiding an epidemic peak that overwhelms health-care services, keeping the effects on the economy within manageable levels, and flattening the epidemic curve to wait for vaccine development and manufacture on scale and antiviral drug therapies.» 
  176. Barclay, Eliza (10 March 2020). How canceled events and self-quarantines save lives, in one chart. Vox. 
  177. Günter Kampf, Daniel Todt, Stephanie Pfaender, Eike Steinmann Persistence of coronaviruses on inanimate surfaces and its inactivation with biocidal agents The Journal of Hospital infection. 31 January 2020 DOI: [115] (англ.)
  178. а б в г д Державна установа «Центр громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України». ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДЛЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ. 02.03.2020. [116]
  179. World Health Organization, Y. Chartier, C. L Pessoa-Silva. Natural Ventilation for Infection Control in Health-care Settings. World Health Organization, 2009. 106 р., P. 23 [117] (англ.)
  180. Walter T. Grondzik, Alison G. Kwok. Mechanical and Electrical Equipment for Buildings. The definitive guide to the design of environmental control systems for buildings—now updated in its 13th Edition. John Wiley & Sons, 2019. — 1920 p., P. 573 [118] (англ.)
  181. Assessment of risk factors for coronavirus disease 2019 (COVID-19) in health workers: protocol for a case-control study. 26 May 2020 | COVID-19: Surveilllance, case investigation and epidemiological protocols [119] (англ.)
  182. Наказ МОЗ України від 08.04.2014 № 248 Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»
  183. Олександр Яворовський, Юрій Скалецький, Андрій Шкурба Захистити і зберегти лікаря. Що можна і треба зробити. 16 квітня, 2020. «День», № 71-72, (2020) [120]
  184. Advice on the use of masks in the context of COVID-19. Interim guidance. 5 June 2020 [121] (англ.)
  185. Transmission of SARS-CoV-2: implications for infection prevention precautions. Scientific Brief. 9 July 2020 [122] (англ.)
  186. WHO. Coronavirus disease 2019 (COVID-19). Situation Report — 60 [123] (англ.)
  187. Press release. Government launches Vaccine Taskforce to combat coronavirus 7 April 2020. From: Department for Business, Energy & Industrial Strategy, Department of Health and Social Care, UK Research and Innovation, The Rt Hon Matt Hancock MP, and The Rt Hon Alok Sharma MP [124] (англ.)
  188. WHO documents detail. Draft landscape of COVID-19 candidate vaccines. 29 June 2020.[125] (англ.)
  189. Чотири країни ЄС уклали договір на покупку вакцини від COVID. 14 червня 2020. [126]
  190. Cohen J. Russia's approval of a COVID-19 vaccine is less than meets the press release. — Science. — 2020. [127] (англ.)
  191. National Library of Medicine. ClinicalTrials.gov. BCG Vaccination to Protect Healthcare Workers Against COVID-19 (BRACE) [128] (англ.)
  192. MAX-PLANCK-GESELLSCHAFT. Immune boost against the corona virus. MARCH 21, 2020. [129] (англ.)
  193. Bacille Calmette-Guérin (BCG) vaccination and COVID-19. Scientific Brief. 12 April 2020. [130] (англ.)
  194. Coronavirus disease 2019 (COVID-19). Situation Report — 80. [131] (англ.)
  195. а б в г д е Julie R. Gutman, Naomi W. Lucchi, Paul T. Cantey, Laura C. Steinhardt, Aaron M. Samuels and al. Malaria and Parasitic Neglected Tropical Diseases: Potential Syndemics with COVID-19? The American Journal of Tropical Medicine and Hygiene Volume 103, Issue 2. 5 Aug 2020, p. 572—577. DOI: https://doi.org/10.4269/ajtmh.20-0516. (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Голубовская О. А., Безродная А. В., Кондратюк Л. А., Шкурба А. В. Коронавирусная болезнь 2019 (COVID-19): патогенетические особенности заболевания, диагностика, лечение и меры профилактики / Coronavirus Disease (COVID-19): Pathogenetic Characteristics of the Disease, Diagnosis, Treatment and Preventive Measures. «Clinical infectology and parasitology» / «Клиническая инфектология и паразитология», Международный научно-практический журнал, 2020, volume 9, № 1. p. 6—16 DOI: https://doi.org/10.34883/PI.2020.9.1.001 (рос.)
  • Голубовская О. А., Шкурба А. В., Безродная А. В. Особенности диагностики и лечения коронавирусной болезни 2019 (COVID-19). «Clinical infectology and parasitology» / «Клиническая инфектология и паразитология», Международный научно-практический журнал, 2020, том 9, № 1, ч.2 Спецвыпуск, стр. 9—31 [134] (рос.)
  • Закон України № 539-IX від 30 березня 2020 року. «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)» [135].
  • Наказ МОЗ України від 28.03.2020 № 722 «Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)» [136]
  • Наказ МОЗ України від 25.02.2020 № 552 «Про затвердження та впровадження стандартів медичної допомоги при короновірусній хворобі 2019 (COVID-19)». 25 лютого 2020 [137]
  • Наказ МОЗ України від 2.04.2020 № 762 "Про затвердження протоколу «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)» [138]
  • Наказ МОЗ України від 23.04.2020 № 953 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 28 березня 2020 року № 722» [139]
  • Наказ МОЗ України від 21.07.2020 № 1653 "Про внесення змін до протоколу «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)» [140]
  • Наказ МОЗ України від 17.09.2020 № 2116 «Про внесення змін до протоколу „Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)“» 17 вересня 2020 [141]
  • Наказ МОЗ України від 17.09.2020 № 2122 «Про внесення змін до Стандартів медичної допомоги „Коронавірусна хвороба (COVID-19)“» 17 вересня 2020 [142]
  • «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2020 р. № 255
  • Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами Міністерства охорони здоров'я України. Індивідуальний захист органів дихання в контексті інфекційного контролю. 2017.[143][недоступне посилання з квітня 2020]
  • Scott J Bergman, David J Cennimo, Molly Marie Miller, Keith M Olsen Treatment of Coronavirus Disease 2019 (COVID-19): Investigational Drugs and Other Therapies. Updated: Apr 04, 2020 Medscape. Drugs & Diseases. Infectious Diseases (Chief Editor: Michael Stuart Bronze) [144] (англ.)
  • Caibin Fan, Kai Li, Yanhong Ding, Wei Lu, Jianqing Wang ACE2 Expression in Kidney and Testis May Cause Kidney and Testis Damage After 2019-nCoV Infection. medRxiv preprint doi: https://doi.org/10.1101/2020.02.12.20022418 (англ.)
  • Case definition for EU surveillance of COVID-19, as of 25 February 2020 [145] (англ.)
  • CDC. Coronavirus Disease 2019 (COVID-19). Healthcare Professionals. Infection Control. Interim Infection Prevention and Control Recommendations for Patients with Suspected or Confirmed Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) in Healthcare Settings. [146] (англ.)
  • CDC. Interim guidance for persons who may have 2019 Novel Coronavirus (2019-nCoV) to prevent spread in homes and residential communities. February 1, 2020 [147] (англ.)
  • CDC. 2019 Novel Coronavirus Home. About 2019-nCoV. Prevention & Treatment. [148] (англ.)
  • David J Cennimo Coronavirus Disease 2019 (COVID-19). Updated: Mar 20, 2020 Medscape. Drugs & Diseases. Infectious Diseases (Chief Editor: Michael Stuart Bronze) [149] (англ.)
  • David J Cennimo, Scott J Bergman, Keith M Olsen Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) Treatment & Management. Updated: May 13, 2020 Medscape. Drugs & Diseases. Infectious Diseases. (Chief Editor: Michael Stuart Bronze) [150] (англ.)
  • Clinical management of severe acute respiratory infection (SARI) when COVID-19 disease is suspected. Interim guidance. WHO. 13 March 2020 [151] (англ.)
  • Coronavirus disease (COVID-19) technical guidance: Laboratory testing for 2019-nCoV in humans [152] (англ.)
  • European Centre for Disease Prevention and Control. Laboratory support by specialised laboratories in the EU/EEA. [153] (англ.)
  • Haileyesus Getahun, Ingrid Smith, Kavita Trivedi, Sarah Paulin, Hanan H Balkhy Tackling antimicrobial resistance in the COVID-19 pandemic [154] (англ.)
  • Global Surveillance for COVID-19 disease caused by human infection with novel coronavirus (COVID-19). Interim guidance. 27 February 2020. [155] (англ.)
  • Global Surveillance for human infection with novel coronavirus (2019-nCoV). Interim guidance v3 31 January 2020 [156] (англ.)
  • Infection prevention and control during health care when coronavirus disease (COVID-19) is suspected or confirmed. Interim guidance. 29 June 2020 [157] (англ.)
  • Laboratory testing for coronavirus disease (COVID-19) in suspected human cases. Interim guidance. 19 March 2020 [158] (англ.)
  • Laboratory testing strategy recommendations for COVID-19. Interim guidance. 22 March 2020 [159] (англ.)
  • Ling Lin, Lianfeng Lu, Wei Cao, Taisheng Li Hypothesis for potential pathogenesis of SARS-CoV-2 infection–a review of immune changes in patients with viral pneumonia. Journal Emerging Microbes & Infections. Volume 9, 2020 — Issue 1 [160] (англ.)
  • Rational use of personal protective equipment for coronavirus disease 2019 (COVID-19). Interim guidance 27 February 2020 [161] (англ.)
  • Peter Richardson, Ivan Griffin, Catherine Tucker, Dan Smith, Olly Oechsle, Anne Phelan et al. Baricitinib as potential treatment for 2019-nCoV acute respiratory disease. The Lancet. Published Online February 3, 2020 [162] (англ.)
  • Report of the WHO-China Joint Mission on Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) [163] (англ.)
  • Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. Coronavirus (COVID-19) Infection in Pregnancy. Version 11: 24 July 2020 [164] (англ.)
  • Tim Smith, Tony Prosser COVID-19 Drug Therapy — Potential Options Elsevier | March 2020 [165] (англ.)
  • Xiaolu Tang, Changcheng Wu, Xiang Li, Yuhe Song, Xinmin Yao, Xinkai Wu, Yuange Duan, Hong Zhang, Yirong Wang, Zhaohui Qian, Jie Cui, Jian Lu On the origin and continuing evolution of SARS-CoV-2. National Science Review, nwaa036, https://doi.org/10.1093/nsr/nwaa036. Published: 03 March 2020 [166] (англ.)
  • WHO. Off-label use of medicines for COVID-19. Scientific brief [167] (англ.)
  • Use of chest imaging in COVID-19. A rapid advice guide. 11 June 2020. COVID-19: Clinical care [168] (англ.)
  • Zumla, A., Chan, J. F., Azhar, E. I., Hui, D. S. & Yuen, K. Y. Coronaviruses — drug discovery and therapeutic options. Nat. Rev. Drug Discov. 15, 327—347 (2016).

Посилання[ред. | ред. код]