Відмінності між версіями «Космополітизм (біологія)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (вилучена Категорія:Екологія за допомогою HotCat)
м
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 5: Рядок 5:
Видів космополітів відносно небагато, це переважно жителі [[біотоп]]ів, схожих в різних природних зонах, наприклад [[болота|боліт]], тимчасових калюж, океанічної [[пелагіаль|пелагіалі]] (наприклад, космополітичним є хижий морський ссавець — [[косатка]] ''(Orcinus orca)'').
Видів космополітів відносно небагато, це переважно жителі [[біотоп]]ів, схожих в різних природних зонах, наприклад [[болота|боліт]], тимчасових калюж, океанічної [[пелагіаль|пелагіалі]] (наприклад, космополітичним є хижий морський ссавець — [[косатка]] ''(Orcinus orca)'').


Вагомою частиною космополітів є [[Синантроп|синантропні]] види, що широко розселилися завдяки людям і переживають несприятливі умови навколишнього середовища у житлах або господарських будівлях людини. Прикладом таких синантропних космополітів можуть бути численні представники дрозофіл (''[[Drosophila melanogaster]]'', ''[[Drosophila mercatorum]]''), [[тарган]]и, з ссавців — [[чорний пацюк]] (''Rattus norvegicus''). З рослин космополітичні деякі [[злаки]], [[кропива дводомна]], [[ряска]], [[плаун булавовидний]], [[суріпиця звичайна]].
Вагомою частиною космополітів є [[Синантроп|синантропні]] види, що широко розселилися завдяки людям і переживають несприятливі умови навколишнього середовища у житлах або господарських будівлях людини. Прикладом таких синантропних космополітів можуть бути численні представники дрозофіл (''[[Drosophila melanogaster]]'', ''[[Drosophila mercatorum]]''), [[тарган]]и, з ссавців — [[Пацюк сірий|сірий пацюк]] (''Rattus norvegicus''). З рослин космополітичні деякі [[злаки]], [[кропива дводомна]], [[ряска]], [[плаун булавовидний]], [[суріпиця звичайна]].


З груп більш високого рангу, ніж вид, космополітизм характерний для [[родина (біологія)|родин]] [[Айстрові]] і [[Злаки]].
З груп більш високого рангу, ніж вид, космополітизм характерний для [[родина (біологія)|родин]] [[Айстрові]] і [[Злаки]].
Рядок 11: Рядок 11:
== Джерела ==
== Джерела ==
* {{книга|автор = Гл. ред. Гиляров М. С.|заголовок= Биологический энциклопедический словарь|місто= М.|видавництво= Советская энциклопедия|рік= 1986|сторінки= 286|сторінок= 831}}
* {{книга|автор = Гл. ред. Гиляров М. С.|заголовок= Биологический энциклопедический словарь|місто= М.|видавництво= Советская энциклопедия|рік= 1986|сторінки= 286|сторінок= 831}}
== Посилання ==

* {{СДЕколог|частина=Космополіти|сторінки= 112}}
{{biol-stub}}
{{biol-stub}}



Поточна версія на 18:29, 8 травня 2021

Кропива дводомна(Urtica dioica) — вид-космополіт

Космополіти́зм (від дав.-гр. κοσμοπολίτης (kosmopolites) — космополіт, громадянин світу) — широке поширення представників виду чи таксона вищого рангу по території Землі. Космополітизм протиставляється ендемізму. Види або таксони вищого рангу з космополітичним поширенням називаються космополітами.

Видів космополітів відносно небагато, це переважно жителі біотопів, схожих в різних природних зонах, наприклад боліт, тимчасових калюж, океанічної пелагіалі (наприклад, космополітичним є хижий морський ссавець — косатка (Orcinus orca)).

Вагомою частиною космополітів є синантропні види, що широко розселилися завдяки людям і переживають несприятливі умови навколишнього середовища у житлах або господарських будівлях людини. Прикладом таких синантропних космополітів можуть бути численні представники дрозофіл (Drosophila melanogaster, Drosophila mercatorum), таргани, з ссавців — сірий пацюк (Rattus norvegicus). З рослин космополітичні деякі злаки, кропива дводомна, ряска, плаун булавовидний, суріпиця звичайна.

З груп більш високого рангу, ніж вид, космополітизм характерний для родин Айстрові і Злаки.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гл. ред. Гиляров М. С. Биологический энциклопедический словарь. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — С. 286.

Посилання[ред. | ред. код]