Котурські млини: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м (додано Категорія:Історія Києва за допомогою HotCat) |
|||
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
Водяні млини на річці [[Котурка]] існували вже у XVII столітті. Одна із перших згадок міститься у "Записці про Київський домініканський монастир" (1634-1664) Петра Развидовського: ''"Мельниц на том Котыре: во первых Николаевка на низу, вторая выше Жаркова, третья Яцкова (Іакинфова), в коей камней два и одна пила, четвертая Федорова, пятая Луциковка, а на стороне новый пруд запрудили мы. Была и там мельница"''. Тобто, на річці тоді існувало 6 водяних млинів. |
Водяні млини на річці [[Котурка]] існували вже у XVII столітті. Одна із перших згадок міститься у "Записці про Київський домініканський монастир" (1634-1664) Петра Развидовського: ''"Мельниц на том Котыре: во первых Николаевка на низу, вторая выше Жаркова, третья Яцкова (Іакинфова), в коей камней два и одна пила, четвертая Федорова, пятая Луциковка, а на стороне новый пруд запрудили мы. Была и там мельница"''. Тобто, на річці тоді існувало 6 водяних млинів. |
||
На карті 1746 року, що фіксувала земельні володіння Братського монастиря, спірні із володіннями київського магістрату, також фіксує 6 млинів - 5 власне на Котурці, а один - на ставку на річці Горенка неподалік впадіння останньої у Котурку. В межах сучасного Києва існувало 3 водяні млини, які належали Братському монастирю - верхній, на греблі теперішнього ставка Карачун, середній - на греблі теперішнього ставка Двірець, нижній - на греблі теперішнього ставка Горащиха. |
|||
На топографічній мапі 1897/1918 років зафіксовано 2 водяні млини - у хуторі Березовському (колишньому Григоренка) та хуторі Свішникова. Топографічна зйомка, проведена в середині 1920-х, вже не фіксує на річці Котурка жодного водяного млина. |
На топографічній мапі 1897/1918 років зафіксовано 2 водяні млини - у хуторі Березовському (колишньому Григоренка) та хуторі Свішникова. Топографічна зйомка, проведена в середині 1920-х, вже не фіксує на річці Котурка жодного водяного млина. |
||
| Рядок 11: | Рядок 13: | ||
== Література == |
== Література == |
||
* Карта сочіненая спорным Кіево-Брацкого училишного манастыря з магістратомъ кіевскимъ грунтамъ, 1746 |
|||
* Топографічна карта 1897/1918 років |
* Топографічна карта 1897/1918 років |
||
* Топографічна карта 1932 року |
* Топографічна карта 1932 року |
||
Поточна версія на 19:14, 5 липня 2022
Котурські млини — втрачені водяні млини, що існували на річці Котурка з кінця XVII століття. Належали до групи млинів у приміській смузі Києва.
Історія[ред. | ред. код]
Водяні млини на річці Котурка існували вже у XVII столітті. Одна із перших згадок міститься у "Записці про Київський домініканський монастир" (1634-1664) Петра Развидовського: "Мельниц на том Котыре: во первых Николаевка на низу, вторая выше Жаркова, третья Яцкова (Іакинфова), в коей камней два и одна пила, четвертая Федорова, пятая Луциковка, а на стороне новый пруд запрудили мы. Была и там мельница". Тобто, на річці тоді існувало 6 водяних млинів.
На карті 1746 року, що фіксувала земельні володіння Братського монастиря, спірні із володіннями київського магістрату, також фіксує 6 млинів - 5 власне на Котурці, а один - на ставку на річці Горенка неподалік впадіння останньої у Котурку. В межах сучасного Києва існувало 3 водяні млини, які належали Братському монастирю - верхній, на греблі теперішнього ставка Карачун, середній - на греблі теперішнього ставка Двірець, нижній - на греблі теперішнього ставка Горащиха.
На топографічній мапі 1897/1918 років зафіксовано 2 водяні млини - у хуторі Березовському (колишньому Григоренка) та хуторі Свішникова. Топографічна зйомка, проведена в середині 1920-х, вже не фіксує на річці Котурка жодного водяного млина.
Локалізація млинів на сучасній місцевості[ред. | ред. код]
На місці колишнього млина у хуторі Березовському із 1950-х років - дерев’яний пішохідний місток через озеро Горащиха. На місці колишнього млина на хутора Свішникова - гребля у північній частині озера Двірець.
Література[ред. | ред. код]
- Карта сочіненая спорным Кіево-Брацкого училишного манастыря з магістратомъ кіевскимъ грунтамъ, 1746
- Топографічна карта 1897/1918 років
- Топографічна карта 1932 року
- Широчин С., Михайлик О. Невідомі периферії Києва. Північне Правобережжя. - К.: Самміт-Книга, 2021.