Відмінності між версіями «Коханці Айн Сакхрі»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (стиль)
Рядок 14: Рядок 14:
 
== Важливість і придбання ==
 
== Важливість і придбання ==
   
Фігурка лягла в основу програми радіо [[BBC]] A History of the World in 100 Objects в січні 2010 про зародження [[Сільське господарство |сільського господарства]].<ref> [http://A%20History%20of%20the%20World%20in%20100%20objects%20-%20Part%207 A History of the World in 100 objects&nbsp;— Part 7], BBC Radio 4, 26 January 2010, [http://transcript transcript], accessed 23 July 2010</ref> Її придбав [[Британський музей]] 1958 року на аукціоні під час продажу майна Невіля.<ref>[http://figurine figurine], British Museum, accessed July 2010</ref>
+
Фігурка лягла в основу програми радіо [[BBC]] {{lang-en|A History of the World in 100 Objects}} в січні 2010 про зародження [[Сільське господарство |сільського господарства]].<ref> [http://A%20History%20of%20the%20World%20in%20100%20objects%20-%20Part%207 A History of the World in 100 objects&nbsp;— Part 7], BBC Radio 4, 26 January 2010, [http://transcript transcript], accessed 23 July 2010</ref> Її придбав [[Британський музей]] 1958 року на аукціоні під час продажу майна Рене Невіля.<ref>[http://figurine figurine], British Museum, accessed July 2010</ref>
   
 
== Бібліографія ==
 
== Бібліографія ==

Версія за 08:18, 23 червня 2018

Lovers 9000BC british museum.jpg

Фігурка коханців Айн Сакхрі — це скульптура, яку знайшли в одній з печер Айн Сакхрі неподалік від Вифлеєма.[1] Вважають, що вік скульптури близько 11000 років, і вона є найстарішим відомим зображенням двох людей, що перебувають у статевому акті.[2]

Відкриття

Скульптуру виявив 1933 року Рене Невіль,[3] французький консул у Єрусалимі[4], коли він переглядав випадкові знахідки, що їх отримали французькі отці у Вифлеємі. Він знайшов цей камінь під час відвідин невеликого музею з абатом Брейєм[5]. Брей одразу ж ідентифікував цей камінь, як важливий, і отримав можливість побувати в бедуїнів, які знайшли ці речі у Ваді Харетон (англ. Wadi Khareitoun). Його привели до місця розташування печер Айн Сакхрі, від яких скульптура отримала свою назву. Розкопки у печерах показали, що вони були помешканням тисячі років тому, а знахідки пов'язані з Натуфійською культурою. Саме через це вважають, що фігурка була елементом побуту, а не частиною похорону[6].

Людина, яка зробила скульптуру, найвірогідніше, походила з Натуфійської культури, ранньої культури, членів якої вважають найпершими людьми, які збирали насіння трав одностеблевих рослин[7]. Це було важливим кроком у сільському господарстві, адже це, врешті-решт, дозволило фермерам вибирати, яке насіння можна їсти, а яке потрібно залишити для посіву наступного сезону[8]. Представники цієї культури полювали на газелей і першими з відомих племен зуміли приручити собак,[9], овець і кіз, що також включає в себе засади селекційно-племінного господарства та устрою. Існує припущення, що продовольча програма забезпечувала стабільність і дозволила представникам Натуфійської культури створити великі спільноти від 200 до 300 осіб і займатись мистецтвом[10].

Зовнішній вигляд

Скульптура була зроблена шляхом різьби по каменю (кальцитовий кругляк) за допомогою гострого знаряддя з кам'яним наконечником, щоб сформувати положення пари.[11] І хоча відсутні багато деталей, наприклад, обличчя, фігурку вважають доволі майстерно зробленою скульптурою. Художник Марк Куїнн (англ. Marc Quinn) зазначив, що фігурка виглядає по-різному, залежно від кута зору глядача. З одного боку, вона може нагадувати пару, чоловічі і жіночі статеві органи, залежно від кута зору.[12] Він порівняв скульптуру з сучасним порнографічним фільмом, де дія може включати в себе зйомку і зблизька і здалека. Не викликає сумніву, що фігурки звернені одна до одної, але конкретну стать фігурок можна лише припускати. Очевидним є те, що скульптура має фалічний характер, в який би спосіб її не розглядати.[13]

Важливість і придбання

Фігурка лягла в основу програми радіо BBC англ. A History of the World in 100 Objects в січні 2010 про зародження сільського господарства.[14] Її придбав Британський музей 1958 року на аукціоні під час продажу майна Рене Невіля.[15]

Бібліографія

  • B. Boyd and J. Cook, 'A reconsideration of the «Ain Sakhri» figurine', Proceedings of the Prehistoric Society, 59 (1993), pp. 399—405

Примітки

  1. Ain Sakhri lovers figurine, British Museum, accessed July 2010
  2. A History of the World -7, BBC.co.uk, accessed July 2010
  3. Neuville is known for his work with Skhul and Qafzeh hominids in the Lavant
  4. Neuville represented the French Republic as vice-consul at Jerusalem from 1928 to 1937 and as consul-general from 1946 to 1952; see footnote on page 301 of Les Mandats Francais Et Anglais Dans Une Perspective (in French)
  5. A History of the World in 100 objects — Part 7, BBC Radio 4, 26 January 2010, transcript, accessed 23 July 2010
  6. Ain Sakhri lovers figurine, British Museum, accessed July 2010
  7. A History of the World -7, BBC.co.uk, accessed July 2010
  8. A History of the World in 100 objects — Part 7, BBC Radio 4, 26 January 2010, transcript, accessed 23 July 2010
  9. Clutton-Brock, Juliet (1995), «Origins of the dog: domestication and early history», in Serpell, James, The domestic dog: its evolution, behaviour and interactions with people, Cambridge: Cambridge University Press, ISBN 0-521-41529-2
  10. A History of the World in 100 objects — Part 7, BBC Radio 4, 26 January 2010, transcript, accessed 23 July 2010
  11. Ain Sakhri lovers figurine, British Museum, accessed July 2010
  12. Ain Sakhri Lovers Figurine
  13. figurine, British Museum, accessed July 2010
  14. A History of the World in 100 objects — Part 7, BBC Radio 4, 26 January 2010, transcript, accessed 23 July 2010
  15. figurine, British Museum, accessed July 2010