Відмінності між версіями «Кпелле (мова)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 29: Рядок 29:
 
== Писемність ==
 
== Писемність ==
 
Писемність макромови кпелле побудована на основі [[латиниця|латиниці]]. Впродовж 1930—1980 років також використовувалось складове письмо кпелле.
 
Писемність макромови кпелле побудована на основі [[латиниця|латиниці]]. Впродовж 1930—1980 років також використовувалось складове письмо кпелле.
  +
 
=== Латинське письмо ===
 
=== Латинське письмо ===
У Гвінеї абетка має наступний вигляд<ref>Hartell, Rhonda L. [https://ia800306.us.archive.org/8/items/rosettaproject_gkp_ortho-1/rosettaproject_gkp_ortho-1.pdf "Alphabets of Africa".]</ref>.
+
У Гвінеї абетка має наступний вигляд<ref>Hartell, Rhonda L. [https://ia800306.us.archive.org/8/items/rosettaproject_gkp_ortho-1/rosettaproject_gkp_ortho-1.pdf «Alphabets of Africa».]</ref>.
 
{| class="wikitable"
 
{| class="wikitable"
 
|valign="top"|
 
|valign="top"|
 
{| class="wikitable" style="text-align: center;"
 
{| class="wikitable" style="text-align: center;"
! A a || B b || Ɓ ɓ || D d || E e || Ɛ ɛ || Ə ə || F f || G g || Ɠ ɠ || Gb gb || Gw gw
+
! A a || B b || Ɓ ɓ || D d || E e || Ɛ ɛ || Ə ə || F f || G g || Ɠ ɠ || Gb gb || Gw gw
 
|-
 
|-
 
| {{IPA|/a/}} || {{IPA|/b/}} || {{IPA|/ɓ/}} || {{IPA|/d/}} || {{IPA|/e/}} || {{IPA|/ɛ/}} || {{IPA|/ə/}} || {{IPA|/f/}} || {{IPA|/g/}} || {{IPA|/ɣ/}} || {{IPA|/ɡ͡b/}} || {{IPA|/gw/}}
 
| {{IPA|/a/}} || {{IPA|/b/}} || {{IPA|/ɓ/}} || {{IPA|/d/}} || {{IPA|/e/}} || {{IPA|/ɛ/}} || {{IPA|/ə/}} || {{IPA|/f/}} || {{IPA|/g/}} || {{IPA|/ɣ/}} || {{IPA|/ɡ͡b/}} || {{IPA|/gw/}}
 
|}
 
|}
 
{| class="wikitable" style="text-align: center;"
 
{| class="wikitable" style="text-align: center;"
! H h || Hw hw || I i || J j || K k || Kp kp || Kw kw || L l || M m || N n || Nw nw
+
! H h || Hw hw || I i || J j || K k || Kp kp || Kw kw || L l || M m || N n || Nw nw
 
|-
 
|-
| {{IPA|/h/}} || {{IPA|/hw/}} || {{IPA|/i/}} || {{IPA|/dj/}} || {{IPA|/k/}} || {{IPA|/k͡p/}} || {{IPA|/kw/}} || {{IPA|/l/}} || {{IPA|/m/}} || {{IPA|/n/}} || {{IPA|/nw/}}
+
| {{IPA|/h/}} || {{IPA|/hw/}} || {{IPA|/i/}} || {{IPA|/dj/}} || {{IPA|/k/}} || {{IPA|/k͡p/}} || {{IPA|/kw/}} || {{IPA|/l/}} || {{IPA|/m/}} || {{IPA|/n/}} || {{IPA|/nw/}}
 
|}
 
|}
 
{| class="wikitable" style="text-align: center;"
 
{| class="wikitable" style="text-align: center;"
! Ɲ ɲ || Ŋ ŋ || O o || Ɔ ɔ || P p || R r || S s || T t || U u || V v || W w || Z z
+
! Ɲ ɲ || Ŋ ŋ || O o || Ɔ ɔ || P p || R r || S s || T t || U u || V v || W w || Z z
 
|-
 
|-
 
| {{IPA|/ɲ/}} ||| {{IPA|/ŋ/}} || {{IPA|/o/}} || {{IPA|/ɔ/}} || {{IPA|/p/}} || {{IPA|/r/}} || {{IPA|/s/}} || {{IPA|/t/}} || {{IPA|/u/}} || {{IPA|/v/}} || {{IPA|/w/}} || {{IPA|/z/}}
 
| {{IPA|/ɲ/}} ||| {{IPA|/ŋ/}} || {{IPA|/o/}} || {{IPA|/ɔ/}} || {{IPA|/p/}} || {{IPA|/r/}} || {{IPA|/s/}} || {{IPA|/t/}} || {{IPA|/u/}} || {{IPA|/v/}} || {{IPA|/w/}} || {{IPA|/z/}}
Рядок 50: Рядок 51:
 
|}
 
|}
   
У Ліберії алфавіт виглядає так<ref>Hartell, Rhonda L. [https://ia800302.us.archive.org/10/items/rosettaproject_xpe_ortho-1/rosettaproject_xpe_ortho-1.pdf "Alphabets of Africa".]</ref>.
+
У Ліберії алфавіт виглядає так<ref>Hartell, Rhonda L. [https://ia800302.us.archive.org/10/items/rosettaproject_xpe_ortho-1/rosettaproject_xpe_ortho-1.pdf «Alphabets of Africa».]</ref>.
 
{| class="wikitable"
 
{| class="wikitable"
 
|valign="top"|
 
|valign="top"|
 
{| class="wikitable" style="text-align: center;"
 
{| class="wikitable" style="text-align: center;"
! A a || B b || Ɓ ɓ || D d || E e || Ɛ ɛ || F f || G g || Gb gb || Ɣ ɣ
+
! A a || B b || Ɓ ɓ || D d || E e || Ɛ ɛ || F f || G g || Gb gb || Ɣ ɣ
 
|-
 
|-
 
| {{IPA|/a/}} || {{IPA|/b/}} || {{IPA|/ɓ/}} || {{IPA|/d/}} || {{IPA|/e/}} || {{IPA|/ɛ/}} || {{IPA|/f/}} || {{IPA|/g/}} || {{IPA|/ɡ͡b/}} || {{IPA|/ɣ/}}
 
| {{IPA|/a/}} || {{IPA|/b/}} || {{IPA|/ɓ/}} || {{IPA|/d/}} || {{IPA|/e/}} || {{IPA|/ɛ/}} || {{IPA|/f/}} || {{IPA|/g/}} || {{IPA|/ɡ͡b/}} || {{IPA|/ɣ/}}
 
|}
 
|}
 
{| class="wikitable" style="text-align: center;"
 
{| class="wikitable" style="text-align: center;"
! I i || K k || Kp kp || L l || M m || N n || Ŋ ŋ || O o || Ɔ ɔ
+
! I i || K k || Kp kp || L l || M m || N n || Ŋ ŋ || O o || Ɔ ɔ
 
|-
 
|-
 
| {{IPA|/i/}} || {{IPA|/k/}} || {{IPA|/k͡p/}} || {{IPA|/l/}} || {{IPA|/m/}} || {{IPA|/n/}} || {{IPA|/ŋ/}} ||| {{IPA|/o/}} || {{IPA|/ɔ/}}
 
| {{IPA|/i/}} || {{IPA|/k/}} || {{IPA|/k͡p/}} || {{IPA|/l/}} || {{IPA|/m/}} || {{IPA|/n/}} || {{IPA|/ŋ/}} ||| {{IPA|/o/}} || {{IPA|/ɔ/}}
Рядок 70: Рядок 71:
 
|}
 
|}
 
* Довгі голосні передаються на письмі подвоєнням букв для голосних: '''aa''' [aː], '''ee''' [eː], '''ɛɛ''' [ɛː], '''ii''' [iː], '''oo''' [oː], '''ɔɔ''' [ɔː], '''uu''' [uː].
 
* Довгі голосні передаються на письмі подвоєнням букв для голосних: '''aa''' [aː], '''ee''' [eː], '''ɛɛ''' [ɛː], '''ii''' [iː], '''oo''' [oː], '''ɔɔ''' [ɔː], '''uu''' [uː].
* Носові голосні позначаються написанням [[Тильда|тильди]] ( ◌̃ ) над буквою для голосного: '''ã''' [ã], '''ẽ''' [ẽ], '''ɛ̃''' [ɛ̃], '''ĩ''' [ĩ], '''õ''' [õ], '''ɔ̃''' [ɔ̃], '''ũ''' [ũ].
+
* Носові голосні позначаються написанням [[Тильда|тильди]] (◌̃) над буквою для голосного: '''ã''' [ã], '''ẽ''' [ẽ], '''ɛ̃''' [ɛ̃], '''ĩ''' [ĩ], '''õ''' [õ], '''ɔ̃''' [ɔ̃], '''ũ''' [ũ].
* Тони передаються шляхом простановки над буквами для голосних діакритичних знаків: акут ( ´ ) — високий тон; гравіс ( ` ) — низький; циркумфлекс ( ˆ ) — спадаючий.
+
* Тони передаються шляхом простановки над буквами для голосних діакритичних знаків: акут (´)&nbsp;— високий тон; гравіс (`)&nbsp;— низький; циркумфлекс (ˆ)&nbsp;— спадаючий.
   
 
=== Письмо кпелле ===
 
=== Письмо кпелле ===
Рядок 90: Рядок 91:
 
{{Писемності мов Африки}}
 
{{Писемності мов Африки}}
 
[[Категорія:Писемності Африки]]
 
[[Категорія:Писемності Африки]]
  +
[[Категорія:Мови Гвінеї]]
  +
[[Категорія:Мови Ліберії]]

Версія за 05:22, 21 лютого 2017

Кпелле
Kpɛlɛwoo
Поширення мови кпелле (Kpelle — на карті) в Ліберії і Гвінеї.
Поширення мови кпелле (Kpelle — на карті) в Ліберії і Гвінеї.
Поширена в Ліберія, Гвінея
Регіон Західна Африка
Носії 1,22 млн.[1]
Писемність латиниця, в минулому — письмо кпелле
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2 kpe
ISO 639-3
  • xpe (ліберійська кпелле)
  • gkp (гвінейська кпелле)

Кпелле — макромова, що належить до нігеро-конголезької макросімʼї, сімʼї манде. Є два різновиди: ліберійська кпелле (Ліберія)[2] і гвінейська кпелле (Гвінея, провінція Нзерекоре)[3]. У Гвінеї гвінейська кпелле вивчалась у школі в часи правління Секу Туре (до 1984 року)[4].

Писемність

Писемність макромови кпелле побудована на основі латиниці. Впродовж 1930—1980 років також використовувалось складове письмо кпелле.

Латинське письмо

У Гвінеї абетка має наступний вигляд[5].

A a B b Ɓ ɓ D d E e Ɛ ɛ Ə ə F f G g Ɠ ɠ Gb gb Gw gw
/a/ /b/ /ɓ/ /d/ /e/ /ɛ/ /ə/ /f/ /g/ /ɣ/ /ɡ͡b/ /gw/
H h Hw hw I i J j K k Kp kp Kw kw L l M m N n Nw nw
/h/ /hw/ /i/ /dj/ /k/ /k͡p/ /kw/ /l/ /m/ /n/ /nw/
Ɲ ɲ Ŋ ŋ O o Ɔ ɔ P p R r S s T t U u V v W w Z z
/ɲ/ /ŋ/ /o/ /ɔ/ /p/ /r/ /s/ /t/ /u/ /v/ /w/ /z/

У Ліберії алфавіт виглядає так[6].

A a B b Ɓ ɓ D d E e Ɛ ɛ F f G g Gb gb Ɣ ɣ
/a/ /b/ /ɓ/ /d/ /e/ /ɛ/ /f/ /g/ /ɡ͡b/ /ɣ/
I i K k Kp kp L l M m N n Ŋ ŋ O o Ɔ ɔ
/i/ /k/ /k͡p/ /l/ /m/ /n/ /ŋ/ /o/ /ɔ/
P p R r S s T t U u V v W w Y y Z z
/p/ /r/ /s/ /t/ /u/ /v/ /w/ /j/ /z/
  • Довгі голосні передаються на письмі подвоєнням букв для голосних: aa [aː], ee [eː], ɛɛ [ɛː], ii [iː], oo [oː], ɔɔ [ɔː], uu [uː].
  • Носові голосні позначаються написанням тильди (◌̃) над буквою для голосного: ã [ã], [ẽ], ɛ̃ [ɛ̃], ĩ [ĩ], õ [õ], ɔ̃ [ɔ̃], ũ [ũ].
  • Тони передаються шляхом простановки над буквами для голосних діакритичних знаків: акут (´) — високий тон; гравіс (`) — низький; циркумфлекс (ˆ) — спадаючий.

Письмо кпелле

Складове письмо кпелле було створене у 1930-х роках вождем Ґбілі у Ліберії. Використовувалось впродовж декількох десятиліть (приблизно до 1980-х років) як в Ліберії, так і у Гвінеї[7].

Примітки

Зображення