Кравчук Петро Авксентійович

Кравчук Петро Авксентійович
Народження	12 липня 1947(1947-07-12) (70 років)
	УРСР, Волинська область, Любешівський район, с. Гірки
Національність	українець
Громадянство	Україна
Мова творів	українська, російська
Рід діяльності	літератор, краєзнавець
Напрямок	науково-популярна та краєзнавча література
Нагороди та премії
Сайт: kravchuk.ucoz.com

Кравчук Петро Авксентійович (нар. 12 липня 1947, с. Гірки Любешівського району Волинської області) — український літератор, краєзнавець, автор науково-популярних та краєзнавчих книг.

Біографія

Народився Кравчук Петро Авксентійович 12 липня 1947 року на хуторі Кінь, що належить до села Гірки Любешівського району Волинської області в українській православній хліборобській родині.

Навчався в Гірківській восьмирічній школі, яку закінчив у 1962 році. Продовжував навчання у місцевій вечірній школі. Навчаючись у школі, організував збір народних пісень Волині, за що отримав подяку від Інституту етнографії й художнього промислу України та поета Максима Рильського. Друкувався в республіканській піонерській газеті «Юный ленинец» та в районній газеті «Радянське Полісся». Був делегатом Першого українського зльоту юних кореспондентів, який у березні 1962 року проходив у республіканському піонерському таборі «Молода гвардія» в Одесі.

У 1963 році вступив до Львівського електротехнікуму зв'язку, який закінчив 1967 року й отримав спеціальність технік-електрик провідного зв'язку і радіофікації.

У 1967—1969 роках служив у Радянській армії. В армії вступив до Красноярського політехнічного інституту на радіотехнічний факультет.

Після армії, з лютого по березень 1970 року, працював електромеханіком Камінь-Каширського районного вузла зв'язку. У березні 1970 року перейшов на роботу на Зарудчівський завод силікатної цегли: працював спершу інженер-механіком, а з травня 1971 року — начальником виробництва. У 1974 році перейшов у Любешівську ПМК-199, де працював інженер-енергетиком до 1976 року. З 1976 року — знову на силікатному заводі, де працював до 1989 року (з 1984 — директором заводу).

Неодноразово обирався депутатом Зарудчівської сільської ради.

У 1989 році створив перший в Україні всесоюзний науково-технічний кооператив — Любешівський міжгалузевий кооперативний центр науково-технічної інформації «Ерудит».

Був членом ВЛКСМ, у 1972—1973 роках обирався секретарем первинної комсомольської організації Зарудчівського заводу силікатної цегли. Був членом КПРС з 1972 року. Тривалий період очолював первинні партійні організації Любешівської ПМК-199 та Зарудчівського заводу силікатної цегли. Вийшов із КПРС 15 квітня 1991 року, ще до сумнозвісного ГКЧП.

У 2001 році вийшов на пенсію.

У 2009 році, під час святкування 525-річного ювілею від дати першої писемної згадки, за активну участь у вивченні історичного минулого селища присвоєно звання Почесний громадянин селища Любешів (першому серед мешканців селища).

Любить доглядати за садом і городом. У 2013 році виростив найбільшого в Україні гарбуза вагою 120 кг 500 г.

• Захоплення: фото, генеалогія, краєзнавство.

Сімейний стан

Батько — Авксентій Федорович Кравчук (18 березня 1927, с. Гірки — 26 травня 1996), українець.

Мати — Єфросинія Олексіївна (дівоче прізвище Літвинчук, 1 липня 1923 — 12 грудня 1983), українка.

Дружина — Ольга Степанівна (дівоче прізвище Шумакович, нар. 3 серпня 1950, Любешів), українка, нині на пенсії.

Діти — Геннадій (н. 29.07.1972) і Андрій (н. 10.09.1976).

Мав братів: Віктора (1951—2017) і Леоніда (1957—2014).

Відзнаки

• Медаль «Ветеран праці» (1986)
• Подяка голови Волинської ОДА за особистий внесок у розвиток Української Держави (2009)
• Почесний громадянин Любешова (2009)
• Ювілейна медаль «20 років незалежності України» (2011)

Творчість

• У 1988 році в республіканському видавництві «Радянська школа» (м. Київ) вийшла 130-тисячним тиражем науково-популярна книга рос. «Географический калейдоскоп».
• У 1993 році вийшла друга книга — «Рекорды природы». Наступного року книга вийшла додатковим тиражем.
• Заснував і видає «Книгу рекордів Волині». Перший і другий випуски, під назвою «Рекорди Волині», побачили світ у 1994 і 1999 роках, третій — у 2005 році.
• У 2011 році побачила світ «Книга рекордів природи».
• Заснував національну «Книгу рекордів України». Планував регулярний її випуск.
• Автор численних публікацій у всесоюзних та всеукраїнських журналах і газетах, місцевій пресі. У багатьох журналах і газетах («Україна», «Урядовий кур'єр», «Географія та основи економіки в школі», «Рідна природа», «Человек и природа», «Тваринництво України», «Нове життя» та ін.) мав свої багаторічні рубрики.

<

Див. також

• Географічний калейдоскоп

Література

• Любешівщина. Історико-краєзнавчий нарис / Упорядник П. Бущик. — Луцьк : Надстир'я, 1996. — 127 с. — ISBN 966-517-075-9.
• Бишевич П. К., Журавлюк І. С., Клубук П. А. Любешівщина: з глибин століть — у майбуття. Історико-краєзнавчий нарис. — Луцьк : Надстир'я, 2004. — ISBN 966-517-468-1.
• Бібліографія Петра Кравчука.
• Бущик П. Г. Ми від роду — українці. Історико-краєзнавчі нариси. — Луцьк : Вісник і К, 2004. — 334 с. — ISBN 966-8273-20-6.

Посилання

• Персональний сайт Кравчука Петра Авксентійовича
• Сторінка Петра Кравчука на «Відкритій Україні»
• «Книга рекордів Волині» тримається на ентузіазмі та пенсії її автора
• Поліський «гіннесс» колекціонує рекорди
• Все это, без сомнения, занимательно, но все это надо прочесть…