Перегляд вихідного коду сторінки Красицький Фотій Степанович

{{Художник
| Фото                = Красицький Фотій Степанович.jpg
}}{{Othernames|Красицький}}
'''Фо́тій Степа́нович Краси́цький''' ([[24 серпня]] [[1873]], [[Зелена Діброва (Городищенський район)|Зелена Діброва]]&nbsp;— [[2 червня]] [[1944]], [[Київ]])&nbsp;— [[УРСР|український радянський]] [[живопис]]ець і [[графіка|графік]], [[педагог]]; член [[Асоціація художників Червоної України|Асоціації художників Червоної України]]. Внучатий [[небіж]] [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] по лінії його [[сестра|сестри]] [[Красицька Катерина Григорівна|Катерини]].

== Біографія ==
Народився {{ДН2|24|8|1873|12}} року в селі Зеленій Діброві (тепер [[Черкаський район]], [[Черкаська область|Черкаської області]], [[Україна]])<ref name="сторінка 191">{{Cite book
|title=Художники України: 100 видатних імен
|last=Шаров І. Ф., Толстоухов А. В.
|first=
|year=2007
|publisher=АртЕк
|location=К.
|pages=191
|isbn=966-505-134-2
}}</ref> у [[Селяни|селянській]] родині Степана Антоновича Красицького, який був сином [[Красицька Катерина Григорівна|Красицької Катерини Григорівни]]&nbsp;— рідної сестри [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]]. [[Початкова освіта|Початкову освіту]] здобув у сільській школі.

У [[1888]]–[[1892]] роки коштом [[Лисенко Микола Віталійович|Миколи Лисенка]] навчався в [[Малювальна школа Мурашка|Київській рисувальній школі Миколи Мурашка]] (майстерня [[Пимоненко Микола Корнилович|Миколи Пимоненка]])<ref name="сторінка 191"/>. У [[1892]]–[[1894]] роки продовжував освіту в [[Одеське художнє училище|Одеському художньому училищі]] (майстерня [[Костанді Киріак Костянтинович|Киріака Костанді]]). У [[1894]]–[[1901]] роки навчався у Вищій художній школі при [[Петербурзька академія мистецтв|Імператорській академії мистецтв]] у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] (майстерня [[Рєпін Ілля Юхимович|Іллі Рєпіна]]).

З [[1903]] року постійно працював у [[Київ|Києві]]. З [[1904]] року видавав свої твори на листівках у власному видавництві «Квітка», для якого створив фірмовий знак. [[1905]] року брав участь у львівській [[виставка|виставці]] сучасного українського живопису. [[1906]] року друкував свої малюнки та політичні [[карикатура|карикатури]] в сатиричному журналі [[Шершень (журнал)|«Шершень»]], зокрема виконав [[обкладинка|обкладинку]] першого його номера, зобразивши в плакатному стилі символи волі, робітництва, України.
[[Файл:Могила Фотія Красицького.jpg|міні|ліворуч|150пкс|Надгробок.]]
До [[1917]] року викладав [[малювання]] у середніх навчальних класах, [[Київська художньо-реміснича навчальна майстерня друкарської справи|художньо-друкарській школі]] (з [[1910]] року завідував нею), у [[1912]]–[[1916]] роках викладав у [[Київське художнє училище|художньому училищі]]; у [[1920]]–[[1922]] роках&nbsp;— у архітектурному інституті; у [[1922]]–[[1926]] роках&nbsp;— у [[Миргородський художньо-промисловий коледж ім. М.В. Гоголя Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка|Миргородському художньо-керамічному технікумі]]; у [[1927]]–[[1939]] роках, з перервами, в [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури|Київському художньому інституті]]. [[Професор]] з [[1927]] року. [[1929]]&nbsp;року проходив по справі [[Процес Спілки визволення України|Спілки визволення України]].

Жив на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]], 15, потім у [[1905]]—[[1944]] роках на [[Пріорка|Пріорці]], на теперішній [[Брюсова вулиця (Київ)|вулиці Брюсова]] (колишній [[Мукачівський провулок (Київ)|Мукачевський провулок]] №&nbsp;20/16). Приятелював з багатьма діячами української культури, зокрема з родинами Косачів, Лисенків, Матушевських, Грушевських, Старицькиих, [[Заньковецька Марія Костянтинівна|Марією Заньковецькою]] та іншими.

Помер в Києві [[2 червня]] [[1944]] року. Був похований на [[Куренівське кладовище|Куренівському кладовищі]]. [[1963]] року останки перенесено на [[Байкове кладовище]] (стара частина, ділянка № 1), тоді ж на могилі встановлено [[надгробок]].

=== Родина ===
Подружжя Фотія та Ганни Красицьких мало 5 [[дитина|дітей]].
* старший [[син]] [[Красицький Петро Фотійович|Петро]] ([[1906]]–[[1968]])&nbsp;— [[архітектор]];
* Василь;

а також три доньки:
* Фотинія Влизько&nbsp;— дружина поета-футуриста [[Влизько Олекса Федорович|Олекси Влизька]];
* Ірина Мельник&nbsp;— працювала художницею на [[Київська кінофабрика «Українфільм»|Київській кіностудії]]; 
* Галина&nbsp;— працювала художницею на [[Одеська кінофабрика|Одеській кіностудії]].

== Творчість ==
[[Файл:Красицький ФС Гість із Запоріжжя 1916.JPG|міні|250пкс|«Гість із Запоріжжя», [[1916]].]]
[[Файл:Портрет Лесі Українки (Красицький).jpg|міні|150пкс|Портрет Лесі Українки. Картон, змішана техніка (1904)]]
[[1901]] року створив одне з перших великих полотен «Гість із Запоріжжя»&nbsp;— конкурсна робота після закінчення Академії. [[1905]] року [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукове Товариство імені Тараса Шевченка]] придбало полотно з виставки і незабаром воно посіло своє місце в постійній експозиції [[Національний музей у Львові|Львівського музею українського мистецтва]].

У грудні [[1903]] року [[Старицький Михайло Петрович|Михайло Старицький]] в Києві в [[Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка|Оперному театрі]] до 35-річчя з дня народження композитора [[Лисенко Микола Віталійович|Миколи Лисенка]] поставив [[Різдвяна ніч (опера)|оперу «Різдвяна ніч»]]. [[декорація|Декорації]] до вистави виготовили за [[ескіз (живопис)|ескізами]] Фотія Красицького.

[[1911]] року випустив серію [[Великдень|великоденних]] листівок «Київщина. Народні писанки».

Виконав живописні та графічні [[портрет]]и:
{{стовпці|2}}
* [[Старицький Михайло Петрович|Михайла Старицького]] (1893, [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка]]; 1932);
* «Баба Олійничиха» (1894);
* [[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитра Яворницького]] (1900; 1934);
* [[Леся Українка|Лесі Українки]] (1904, Київський національний університет імені Тараса Шевченка);
* «Дід Грицько» (1905);
* [[Іван Франко|Івана Франка]] (1907; 1914, Національний музей у Львові);
* [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайла Грушевського]] (1908, знищено у 1952 році радянською владою);
* [[Микола Садовський|Миколи Садовського]] (1912);
* [[Усик Яків Олександрович|Якова Усика]] (1920-ті);
* [[Зубковський Іван Андрійович|Івана Зубковського]] (1923);
* [[Олена Пчілка|Олени Пчілки]] (1927);
* [[Ждаха Амвросій Андрійович|Амвросія Ждахи]] (1928);
* [[Багалій Дмитро Іванович|Дмитра Багалія]] (1929);
* [[Кундзіч Олексій Леонардович|Олекси Кундзіча]] (1933);
* [[Терещенко Микола Іванович|Миколи Терещенка]] (1934);
* серія «Українські радянські письменники» (1933—1934);
* [[Борисоглібська Ганна Іванівна|Ганни Борисоглібської]] (1936);
</div>
Писав жанрові картини на теми з життя і побуту селян та історичного минулого України:
[[Файл:Красицкий - У колодца.jpg|міні|250пкс|«Біля криниці».]]
{{стовпці|2}}
* «У найми» (1895);
* «За обідом» (1898);
* «У хаті шевця» (1898);
* «Якби ви не панич…» (1899, Національний художній музей України);
* «Біля криниці» (1900, Національний музей у Львові);
* «На пасіці» (1901);
* «Гість із Запоріжжя» (1901, Національний музей у Львові; другий варіант&nbsp;— 1916, Національний художній музей України);
* «У свято» (1902, Національний музей у Львові);
* «Надвечір» (1905);
* «Подруги» (1915);
</div>
[[Автор]] [[пейзаж]]ів:
{{стовпці|2}}
* «На Чорториї» (1890);
* «Хутір Хатки на річці Пслі» (1898, приватна збірка);
* «Дорога в село Козацьке» (1899, приватна збірка);
* «Село Кирилівка» (1901, приватна збірка);
* «Село в долині» (1902);
* «Хата в балці» (1902);
* «Похмурий день» (1902);
* «Літній день» (1902);
* «Галявина» (1902);
* «Одеса. Ланжерон» (1904);
* «Ореанда» (1906);
* «Море біля Ай-Петрі» (1906);
* «Кримські гори» (1906);
* «У Західній Україні» (1914);
* «Старовинна садиба в Седневі» (1916).
</div>
Створив низку полотен на шевченківську тематику:
{{стовпці|2}}
* портрети Тараса Шевченка (1899; 1906, Київський національний університет імені Тараса Шевченка; 1907; 1909; 1910, Київський національний університет імені Тараса Шевченка; 1925; 1932; 1934; 1937; 1938);
* «Шевченко в майстерні» (1937, акварельний ескіз);
* «Шевченко в творчому екстазі» (1938, акварельний ескіз);
* «Шевченко на Чернечій горі» (1938, акварельний ескіз);
* «Шевченко над Дніпром» (1938);
* «Смерть Шевченка» (1940, [[Етюд (малюнок)|етюд]]).
</div>
Створив серію краєвидів тих місць, де жив і бував поет.

Виготовив [[кіноплакат]] до фільму «[[Навздогін за долею]]» (1927).

Автор розробок з питань викладання образотворчого мистецтвава, зокрема:
* «Рисування та малювання» ([[1929]]);
* «Основи образотворчої грамоти»;
* «Короткий порадник для самодіяльних художніх гуртків».

Твори зберігаються у [[Національний музей у Львові|Національному музеї у Львові]], [[Національний художній музей України|Національному художньому музеї]], [[Музей українського народного декоративного мистецтва|Національному музеї українського народного декоративного мистецтва]], [[Національний музей історії України|Національному музеї історії України]], [[Національний музей Тараса Шевченка|Національному музеї Тараса Шевченка]] у Києві, [[Миргородський краєзнавчий музей|Миргородському краєзнавчому музеї]], [[Полтавський художній музей|Полтавському художньому музеї]]. Ілюстрації до журналу «Шершень» та інші роботи митця знаходяться в [[Музей однієї вулиці|Музеї Однієї Вулиці]] у Києві.

== Вшанування пам'яті ==
[[Файл:МД Красицький.jpg|міні|200пкс|меморіальна дошка]]
На честь художника названо [[вулиця|вулиці]] в [[Вулиця Красицького|Києві]] (у [[1961]] році) та Миргороді.

[[1977]] року на будинку №&nbsp;20/16 по [[Брюсова вулиця (Київ)|вулиці Брюсова]] у Києві, де у [[1905]]—[[1944]] роках жив художник, встановлено [[Меморіальна дошка|меморіальну дошку]] ([[бронза]]; [[скульптор]] [[Супрун Оксана Олександрівна|Оксана Супрун]], [[архітектор]] [[Сидоров Костянтин Олександрович|Костянтин Сидоров]]).

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Персональна виставка творів художника Красицького Фотія Степановича (період творчості 1888—1941 роки): Каталог. Київ, 1941;
* {{УРЕС-1/2}}, сторінки 228—229;
* {{СХ|118}};
* {{УРЕ-2/5}}&nbsp;— С. 474;
* ''[[Мусієнко Пантелеймон Никифорович|Мусієнко П. Н.]]'' «Фотій Красицький». Київ, 1975;
* {{КЕД}}, сторінки 320—321;
* {{МУ-92|330}};
* ''[[Нестеренко Петро Володимирович|Нестеренко&nbsp;П.&nbsp;В.]]'' {{ЕСУ}};
* ''[[Шаров Ігор Федорович|Шаров І. Ф.]], [[Толстоухов Анатолій Володимирович|Толстоухов А. В.]]'' «Художники України: 100 видатних імен».&nbsp;— Київ: АртЕк, 2007, сторінки 191—194. ISBN 966-505-134-2;
* ''Ковпаненко&nbsp;Н.&nbsp;Г.'' {{ЕІУ|5|293}};
* Красицький Фотій Степанович&nbsp;// Черкащина. Універсальна енциклопедія / автор-упорядник [[Жадько Віктор Олексійович|Віктор Жадько]].&nbsp;— {{К.}}&nbsp;: ВПК «Експрес-Поліграф», 2010.&nbsp;— С. 477—478;
* [http://uartlib.org/downloads/PlakatAntology_uartlib.org.pdf ''[[Андрейканіч Андрій Іванович|Андрейканіч А. І.]]'' «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття».&nbsp;— Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012.&nbsp;— 120 с.; іл. сторінка 59.]''[[Андрейканіч Андрій Іванович|Андрейканіч А. І.]]'' «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття».&nbsp;— Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012.&nbsp;— 120 с.; іл. сторінка 59.]''[[Андрейканіч Андрій Іванович|Андрейканіч А. І.]]'' «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття».&nbsp;— Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012.&nbsp;— 120 с.; іл. сторінка 59.]  ISBN 966-5467-23-4. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201008131018/http://uartlib.org/downloads/PlakatAntology_uartlib.org.pdf |date=8 жовтня 2020 }}
* [http://uartlib.org/downloads/UkrainianKinoPlakat_uartlib.org.pdf ''[[Андрейканіч Андрій Іванович|Андрейканіч А. І.]]'' «Українські майстри кіноплаката першої третини ХХ століття».&nbsp;— Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2014.&nbsp;— 96 с.; іл. сторінка 48.]''[[Андрейканіч Андрій Іванович|Андрейканіч А. І.]]'' «Українські майстри кіноплаката першої третини ХХ століття».&nbsp;— Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2014.&nbsp;— 96 с.; іл. сторінка 48.]''[[Андрейканіч Андрій Іванович|Андрейканіч А. І.]]'' «Українські майстри кіноплаката першої третини ХХ століття».&nbsp;— Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2014.&nbsp;— 96 с.; іл. сторінка 48.]  ISBN 966-5467-23-4. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201009111820/http://uartlib.org/downloads/UkrainianKinoPlakat_uartlib.org.pdf |date=9 жовтня 2020 }}

{{ac}}
{{Портали|Київ|Біографії|Живопис|Графіка}}

[[Категорія:Українські художники]]
[[Категорія:Радянські художники]]
[[Категорія:Українські графіки]]
[[Категорія:Радянські графіки]]
[[Категорія:Українські карикатуристи]]
[[Категорія:Художники Києва]]
[[Категорія:Родина Тараса Шевченка]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Викладачі Київського художнього училища]]
[[Категорія:Викладачі НАОМА]]
[[Категорія:Члени Асоціації художників Червоної України]]
[[Категорія:Українські педагоги]]
[[Категорія:Радянські педагоги]]
[[Категорія:Радянські професори]]
[[Категорія:Художники-портретисти]]
[[Категорія:Художники-пейзажисти]]