Відмінності між версіями «Красносельський Олександр Леонтійович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
 
Рядок 64: Рядок 64:
 
За проектами О. Красносельського у Катеринославі були побудовані<ref name=Ignatov />:
 
За проектами О. Красносельського у Катеринославі були побудовані<ref name=Ignatov />:
   
Особняк на вул. Крутогорній (1913&nbsp;р.)
+
* Особняк на вул. Крутогорній (1913&nbsp;р.)
  +
* Жилий будинок по вул. Мечнікова, 3 (1914&nbsp;р.)
 
Жилий будинок по вул. Мечнікова, 3 (1914&nbsp;р.)
+
* Жилий будинок по вул. Андрія Фабра, 13 (1914&nbsp;р.)
 
* Пансіонат для дітей офіцерів, що загинули під час Першої світової війни (у радянські часи&nbsp;— [[Райком]] комсомолу) по вул. Михайла Грушевського (1915&nbsp;р.)
 
Жилий будинок по вул. Андрія Фабра, 13 (1914&nbsp;р.)
+
* Двоповерховий жилий будинок з аптекою (просп. Сергія Нігояна, 4, 1916&nbsp;р.)
 
* Анатомічний корпус медичного інституту в районі вул. Лагерної (1916&nbsp;р.)
 
 
* Будівля банку на розі вул. Воскресенської та просп. Дмитра Яворницького (проект 1922-го року, побуд. в 1923-му)
Пансіонат для дітей офіцерів, що загинули під час Першої світової війни (у радянські часи&nbsp;— [[Райком]] комсомолу) по вул. Михайла Грушевського (1915&nbsp;р.)
 
 
* Палац охорони здоров'я, або Палац профілактики на вул. Профілакторній (1923—1927&nbsp;рр.)
 
 
* [[Палац культури ім. Ілліча|Палац праці у Дніпропетровську]] (у радянські часи&nbsp;— Палац культури металістів, Палац культури ім. Ілліча, нині&nbsp;— Український дім) (1926—1932&nbsp;рр.) за адресою просп. Сергія Нігояна, 47
Двоповерховий жилий будинок з аптекою (просп. Сергія Нігояна, 4, 1916&nbsp;р.)
 
 
* [[ЦУМ (Дніпро)|Центральний універмаг]] на пр. Дмитра Яворницького, 52 (1935—1938&nbsp;рр.)
 
 
* Універмаг «Дитячий світ» (побудовано в 1936—1937 рр, знесено в 2010&nbsp;р.)
Анатомічний корпус медичного інституту в районі вул. Лагерної (1916&nbsp;р.)
 
 
* Жилий будинок на розі вулиць Святослава Хороброго й Короленка в Дніпропетровську (1936&nbsp;р.)
 
 
* Додаткова споруда Крайового історичного музею (1937&nbsp;р.)
Будівля банку на розі вул. Воскресенської та просп. Дмитра Яворницького (проект 1922-го року, побуд. в 1923-му)
 
 
* Жилий будинок з колонами на розі вулиць Короленка й Челюскіна (1938&nbsp;р.)
 
 
* Театр на проспекті Дмитра Яворницького, 97 (1940—1941&nbsp;рр.)
Палац охорони здоров'я, або Палац профілактики на вул. Профілакторній (1923—1927&nbsp;рр.)
 
 
[[Палац культури ім. Ілліча|Палац праці у Дніпропетровську]] (у радянські часи&nbsp;— Палац культури металістів, Палац культури ім. Ілліча, нині&nbsp;— Український дім) (1926—1932&nbsp;рр.) за адресою просп. Сергія Нігояна, 47
 
 
[[ЦУМ (Дніпро)|Центральний універмаг]] на пр. Дмитра Яворницького, 52 (1935—1938&nbsp;рр.)
 
 
Універмаг «Дитячий світ» (побудовано в 1936—1937 рр, знесено в 2010&nbsp;р.)
 
 
Жилий будинок на розі вулиць Святослава Хороброго й Короленка в Дніпропетровську (1936&nbsp;р.)
 
 
Додаткова споруда Крайового історичного музею (1937&nbsp;р.)
 
 
Жилий будинок з колонами на розі вулиць Короленка й Челюскіна (1938&nbsp;р.)
 
 
Театр на просп. Дмитра Яворницького, 97 (1940—1941&nbsp;рр.)
 
   
 
Незадовго до революції 1917&nbsp;р. написав в 1915-му р. й два літературні твори&nbsp;— «Буде буря» та «Казку про царівну-конституцію». В 1917-18 рр. організовує і редагує мистецький журнал «Аргонавти», який видає через місцеве видавництво «Искусство». В 1922 році вийшли в світ збірки його віршів «Семиритменнный спектр» (сонети), «Огни предвечерние».
 
Незадовго до революції 1917&nbsp;р. написав в 1915-му р. й два літературні твори&nbsp;— «Буде буря» та «Казку про царівну-конституцію». В 1917-18 рр. організовує і редагує мистецький журнал «Аргонавти», який видає через місцеве видавництво «Искусство». В 1922 році вийшли в світ збірки його віршів «Семиритменнный спектр» (сонети), «Огни предвечерние».

Поточна версія на 17:23, 1 серпня 2020

Олександр Леонтійович Красносельський
Krasnoselskiy.jpg
Олександр Красносельський —один із головних архітекторів Дніпра
Народження 7 липня 1877(1877-07-07)Москва
Смерть 19 березня 1944(1944-03-19) (66 років)Дніпропетровськ
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Навчання Ризький політехнічний інститут
Діяльність архітектор
Ідентифікатори і посилання
CMNS: Красносельський Олександр Леонтійович у Вікісховищі

Красносе́льський Олекса́ндр Лео́нтійович (7 липня 1877(18770707), Москва — 19 березня 1944, Дніпропетровськ) — російський і радянський архітектор, художник, колекціонер.

Життєпис[ред. | ред. код]

Будинок, у якому мешкав архітектор Красносєльський О. Л. Дніпропетровськ, вул. Короленка 14

Народився 7 липня 1877 року в місті Москва, в родині лікаря. Дитинство пройшло в місті Тарту.

З 1901 по 1906 роки навчався на архітектурному факультеті Ризького політехнічного інституту, який закінчив з відзнакою.

У 1908—1912 роках — міський архітектор міста Бєльці.

В 1912 р. переїжджає до Катеринослава[1], де вже в лютому 1913 року отримує посаду Катеринославського міського інженеру по влаштуванню мостових. У 1915—1918 роках виконував обов'язки 2-го міського архітектора Катеринослава.

В 1919—1922 роках працює архітектором архітектурно-будівельного відділу комунгоспу Катеринославського Ревкому.

У 1922—1929 — губернський архітектор Катеринославської губернії

З 1923 по 1935 рік — архітектор і окружний інженер в управлінні Держтехконтролю при Губвиконкомі, а пізніше Окрвиконкомі

У 1926—1929 роках — головний архітектор Дніпропетровської області.

В 1927 році О. Л. Красносельський обирався членом Виконкому міської Ради, а в 1929 році — кандидатом у члени Виконкому. З того ж року й до 1934 року працював на посадах Інспектора по будівництву й губернського архітектора.

Від 1930 року — керівник «Дніпропроекту».

З 1931-го року працює заступником Дніпропетровського міжрайонного інспектора по контролю за будівництвом.

Помер 19 березня 1944 року.

Творчий внесок[ред. | ред. код]

О. Л. Красносельський зробив значний внесок у формування архітектурного вигляду Катеринослава (Дніпропетровська), створивши понад 50 архітектурних проектів у місті.

Також за проектами Красносельського зпоруджено будівлі в містах Рига, Тарту, Ясси, Ялта, Алупка та понад 100 будинків у Бельцях.

За проектами О. Красносельського у Катеринославі були побудовані[1]:

  • Особняк на вул. Крутогорній (1913 р.)
  • Жилий будинок по вул. Мечнікова, 3 (1914 р.)
  • Жилий будинок по вул. Андрія Фабра, 13 (1914 р.)
  • Пансіонат для дітей офіцерів, що загинули під час Першої світової війни (у радянські часи — Райком комсомолу) по вул. Михайла Грушевського (1915 р.)
  • Двоповерховий жилий будинок з аптекою (просп. Сергія Нігояна, 4, 1916 р.)
  • Анатомічний корпус медичного інституту в районі вул. Лагерної (1916 р.)
  • Будівля банку на розі вул. Воскресенської та просп. Дмитра Яворницького (проект 1922-го року, побуд. в 1923-му)
  • Палац охорони здоров'я, або Палац профілактики на вул. Профілакторній (1923—1927 рр.)
  • Палац праці у Дніпропетровську (у радянські часи — Палац культури металістів, Палац культури ім. Ілліча, нині — Український дім) (1926—1932 рр.) за адресою просп. Сергія Нігояна, 47
  • Центральний універмаг на пр. Дмитра Яворницького, 52 (1935—1938 рр.)
  • Універмаг «Дитячий світ» (побудовано в 1936—1937 рр, знесено в 2010 р.)
  • Жилий будинок на розі вулиць Святослава Хороброго й Короленка в Дніпропетровську (1936 р.)
  • Додаткова споруда Крайового історичного музею (1937 р.)
  • Жилий будинок з колонами на розі вулиць Короленка й Челюскіна (1938 р.)
  • Театр на проспекті Дмитра Яворницького, 97 (1940—1941 рр.)

Незадовго до революції 1917 р. написав в 1915-му р. й два літературні твори — «Буде буря» та «Казку про царівну-конституцію». В 1917-18 рр. організовує і редагує мистецький журнал «Аргонавти», який видає через місцеве видавництво «Искусство». В 1922 році вийшли в світ збірки його віршів «Семиритменнный спектр» (сонети), «Огни предвечерние».

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Олег Ігнатов. Apxiтектор О. Л. Красносельський. www.alyoshin.ru. Процитовано 2015-12-28. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Місто Олександра Красносельського (До 125-річчя від дня народження): Бібліографічний довідник /Упоряд. І.Голуб, В.Старостін. — Д.: ДОУНБ, 2002. — 52 с. (Сер.: Архітектура Дніпропетровська)
  • Старостін В. С. Доба Олександра Красносельського в історії Дніпропетровська // Моє Придніпров'я. Календар пам'ятних дат Дніпропетровської області на 2012 р. [Текст]: Бібліограф. Видання. У 2-х ч. Ч.2. ІІ півріччя / Упоряд. І. С. Голуб. — Д.: ДОУНБ, 2011. — С. 9—13.
  • Ігнатов О. Н. Архітектор О. Л. Красносельський. — К.: Будівельник, 1966.

Посилання[ред. | ред. код]