Краудфандинг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запит «Громадське фінансування» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Схема краудфандигу

Громадське фінансування, англійською Краудфандинг (англ. Crowdfunding, crowd — «громада, гурт, юрба», funding — «фінансування»), тобто «Фінансування громадою» — це співпраця людей, які добровільно об'єднують свої гроші чи інші ресурси разом, як правило через Інтернет, аби підтримати зусилля інших людей або організацій. Громадське фінансування може виконувати різні функції — допомога постраждалим від стихійних лих, підтримка з боку вболівальників чи фанатів, підтримка політичних кампаній, фінансування стартап-компаній та малого бізнесу, створення вільного програмного забезпечення тощо.

Для початку збирання коштів обов'язково повинна бути задекларована ​​мета, визначена ціна її досягнення, а обчислення усіх витрат і спосіб фінансування мають бути відкриті для громади у вільному доступі.

Громадське фінансування може також застосовуватися для фінансування компанії за рахунок продавання малих частин підприємства широкому колу купців. Цей тип краудфандингу нещодавно привернув особливу увагу американських посадових осіб. У квітні 2012 року президент США Барак Обама підписав новий закон під назвою JOBS Act (Jumpstart Our Business Startups Act)[en], який дозволяє стартап-компаніям збирати до $1 млн. методом краудфандингу, без подання паперів та реєстрацій на продаж акцій, як це застосовувалось раніше.

Історія[ред.ред. код]

У 1997 році шанувальники британської рок-групи Marillion без будь-якого залучення самої групи організували і провели інтернет-кампанію по збору коштів для фінансування музичного туру групи по всій території США. Їм вдалося зібрати $60 000. Пізніше група використовували такий метод для запису і просування кількох своїх альбомів, зокрема Anoraknophobia[en], Marbles[en] і Happiness Is the Road[en].

Заснована в США компанія ArtistShare[en] (2000/2001) задокументована як перший краудфандингой сайт для музики. Слідом за ним з'явилися такі сайти, як Sellaband (2006), SliceThePie (2007), Hyper Funding (2008), IndieGoGo (2008), Pledge Music[en] (2009), Kickstarter (2009), RocketHub[en] (2009), FundaGeek (2011) і in the UK Sponsume[en] (2010), PleaseFund.Us (2011), Authr.com (2012) і OnSetStart (2012)[1].

Краудфандинг у кіноіндустрії було започатковано підприємцем Еріком Бауманом із запуском FilmVenture.com в 2002 році. А через 2 роки французькі підприємці та виробники Бенджамін Помера і Гійом Колбок[fr] з компанії Гійом Корп. почали кампанію зі збору пожертв в Інтернеті в серпні 2004 року, щоб дозняти свій фільм Demain la Veille (Очікування вчора). Протягом трьох тижнів, їм вдалося назбирати $50000, що дозволило їм знімати своє кіно. Це було перше структуроване інтернет краудфандингове фінансування ініціативи із використанням присвяченого фінансуванню веб-сайту, а також різними пропозиціями-подяками для своїх жертводавців: бонуси, DVD або навіть присутність на зйомках

Чотири місяці по тому, на іншій стороні Атлантики, компанія Spanner Films[en] почала виробництво свого документального фільму про зміну клімату «Епоха дурнів[en]». Команді, очолюваній Френні Армстронг[en] успішно вдалося зібрати більш, ніж £ 900 000 впродовж п'яти років (з грудня 2004 року до 2009 рік, дата випуску), для виробництва і просування фільму. Вся знімальна команда працювала за дуже низьку заробітну плату, але окрім цього отримувала також краудфандингові «акції». Відповідно до умов контракту краудфандингу інвесторам і членам знімальної команди один раз на рік протягом десяти років з моменту виходу фільму виплачується роялті-дивіденди.

Morton Valence була однією з перших порівняно маловідомих груп, що самостійно вступила у краудфандинг без використання спеціальних сайтів таких, як sellaband.

The Cosmonaut є ще одним прикладом краундфандингу в кіноіндустрії: їхня кампанія ’Врятуй The Cosmonaut’ лише за перший тиждень залучила €130,000. Протягом усього часу фільм лише зібрав € 300,000 пожертв.

The Professional Contractors Group[en], торгова асоціація для фрілансерів у Великій Британії була заснована в інтернеті в 1999, коли Енді Уайт зробив заклик до 2000 підрядників пожертвувати £50 щоб назбирати £100,000, які необхідні для заснування такого типу організації. Через 5 днів 2002 людей перерахували гроші і організація народилася. Сьогодні її членами є більше 14 000 британців.

А станом на даний час, суми, які можна залучити через краудфандинг значно зросли. У 2012 році проекти створення відеоігор Double Fine Adventure[2] і Wasteland 2[3] зібрали по $3 336 371 і $3 040 299 через краудфандинговий сайт Kickstarter. Внески зробили більше 87 000 людей.

Підходи[ред.ред. код]

Підприємець, який прагне використовувати краудфандинг (наприклад, для стартового капіталу), зазвичай використовує інтернет-спільноти, щоб випросити невеликі суми грошей від осіб, які, як правило, не є професійними фінансистами. Діапазон варіацій досить широкий, наприклад:

  • Збирання грошей у людей без жодної прямої матеріальної віддачі тим, хто пожертвував певні кошти. Цей вид фінансування існує вже досить довго, включаючи підтримку митців та благодійний фандрайзинг. Інколи використовується поріг пожертвувань, за якого усі пожертвування анульовуються, якщо сума пожертвувань не перетнула встановленого мінімального порогу до кінцевої дати збору грошей.
  • Інший вид передбачає публічне висвітлення імені жертводавця/грантодавця в подяку за надані гроші. Найкращий приклад це «Сторінка на мільйон доларів» (The Million Dollar Homepage[en])
  • Можна брати гроші у займ (мікрофінансування)
  • Може бути запропований квазі-акціонерний капітал, але жодна така схема не повинна підпадати під жодні фінансові положення, що стосуються первинного розміщення акцій.
  • Простий інвестиційний акціонерний капітал. Коли кілька сторін залучені, це може вимагати багато роботи, тому є платформи, щоб це полегшити.
  • Підхід, за якого теж існує поріг пожертвувань як і в першому варіанті, але тут існують винагороди в обмін за подарунки чи пожертвування[4].

Роль інтелектуальної власності[ред.ред. код]

Однією з проблем розміщення нових ідей на краудфандингових сайтах, може бути відсутність або недостатність захисту інтелектуальної власності збоку самих сайтів. Як тільки ідея розміщена, вона може бути скопійована. Ця проблема вирішується завдяки завчасному заповненню усіх патентних документів, а також завдяки використанню авторських прав (копірайту) і торгової марки. Також слід використовувати нову форму захисту, яка підтримується Всесвітньою Організацією із захисту інтелектуальної власності і називається творчий штрих-код.

За і проти[ред.ред. код]

Прихильники краудфандингу стверджують, що він допомагає хорошим ідеям, які не відповідають формам традиційного сприйняття фінансистів, пробитися і отримати гроші завдяки мудрості натовпу. Якщо проект втягнувся, тобто стартував збір коштів, то це для підприємця означає ще більше шансів на успіх, адже його потенційні майбутні клієнти долучаються до творення бізнесу і в добавок до цього ще рекламують цей проект з уст в уста. Недоліком є лише те, що ідея мусить бути повністю розкритою на сайті, аби отримати підтримку людей, тому вона є вразливою до викрадення та перехоплення конкурентами.

Історія законодавчого підкріплення у США[ред.ред. код]

У лютому 2011 року група підприємців об'єдналися і утворили організацію «Звільнення стартапів» з метою лобіювати в Вашингтоні, округ Колумбія, оновлення федеральних законів безпеки і узаконити для підприємців використання краудфандингу для того, щоб підняти обмежену кількість фінансувань на основі капіталу, які знаходяться на початкових етапах. За підтримки малого бізнесу та Ради підприємництва, вони взяли участь у двох слуханнях Конгресу. Їх структура була основою для закону про Доступ підприємців до капіталу представленого членом палати представників Патріком Мак Генрі 14 вересня 2011 року. Він запропонував, щоб значно зменшити обмеження на краудфандингового капіталу з некомерційних підприємств, які наразі присутні в державних і федеральних законах про цінні папери. 3 листопада 2011 у Палаті представників США пройшло голосування (407-17) за цей законопроект. Згодом він був представлений в Сенаті і переданий до комітету Сенату з банківського, житлового і міського господарства («Банківський комітет») для подальшого розгляду.

Тим часом, члени Сенату також розробляли подібне законодавство з намірами на подальший захист інвесторів в пропонованих ними законами про краудфандинговий капітал, що підтверджується законопроектами, запропонованими сенаторами. Закон про демократизацію доступу до капіталу був запропонований сенатором Скоттом Брауном і представлений у сенаті США 2 листопада 2011 року. Цей закон, так само, як і закон про Доступ підприємців до капіталу, хоча він і знизив обмеження як на обсяги капіталу, який малий бізнес може залучати так і обсяги, скільки інвестор може інвестувати, порівняно з законопроектом Палати представників. Закон про краудфандинг був організований сенатором Джеффом Мерклеєм і введеним до сенату США 8 грудня 2011 року.

Найпопулярніші краудфандинг-платформи[ред.ред. код]

Сайт фінансування творчих проектів за схемою краудфандингу. Kickstarter фінансує різноманітні проекти, у 13-ти категоріях: мистецтво, комікс, танець, дизайн, мода, фільми і відео, їжа, відеоігри, музика, фотографія, видавництво, технологія, театр.

Як бачимо з назви, ця платформа стрімко розвивається в усьому Світі. В 2016 році, на форумі краудфандінг-платформ у Парижі отримала 1 місце. У більш ніж 160 країнах, понад 35000 людей сьогодні мають можливість  отримати дотації на свої бізнес-проекти, потреби або мрію. Серед інших переваг: легкі умови участі, 100 % дотацій спонсорів йдуть на підтримку вибраного проекту, широкий спектр цілей збору коштів.

З моменту свого заснування в 2010 році Ulule допомогла зібрати кошти для більш ніж 4900 творчих, інноваційних або громадських проектів з 67 % ймовірністю успіху. Ulule став першою платформою, яка давала можливість збирати гроші двома способами: менеджер проекту міг виставити суму, необхідну для реалізації проекту, або влаштувати попередній продаж товару (послуги).

Цікавим на цій платформі спільнокошту є метод фінансування. Crowdculture може залучати гроші і приватних інвесторів, і кошти з державного фонду (частина культурного бюджету країни). Частка державних коштів залежить від кількості голосів, набраного проектом серед учасників платформи.

Ця платформа не лише для спільного збору коштів на суспільно значущі проекти, але і для їх подальшої спільної реалізації. Goteo також має унікальну методику фінансування в два тури, кожен з яких триває 40 днів. Завдання першого туру — зібрати мінімально необхідну суму для запуску проекту. Під час другого туру збирають оптимальну суму грошей для удосконалення проекту.

Це найвідоміша інтерактивна платформа в Італії для впровадження соціальних інновацій. Derev дає можливість не тільки збирати кошти для проектів, а й підписи для петицій, замовляти телеефір для трансляції звернень або інтерв'ю.

Найбільша платформа Швейцарії для творчої індустрії. Крім того, Wemakeit підтримує також некомерційні організації, фінансуючи їх проекти і допомагаючи розвивати їх спільноти. За останні два роки Wemakeit допомогла запустити 550 проектів на загальну суму 4 мільйони швейцарських франків.

Прогресивні світові тенденції досягли також Білорусі. «Вулик» і «Талакакошт» дозволяють збирати кошти на будь-які благі цілі, але поки найбільш популярним є соціально-культурний напрямок і все, що пов'язано з національно-культурною ідентичністю.


Український краудфандинг[ред.ред. код]

Краудфандингові-платформи[ред.ред. код]

Biggggidea націлена на розвиток сильного і відкритого суспільства, на реалізацію бажаних системних змін. На платформі «Спільнокошт» збирають кошти на проекти у сфері освіти, охорони здоров'я, літератури, музики, журналістики та наукових досліджень.

  • На-Стартє (Na-Starte), створений одеською IT-компанією. З 2014—2017 сайт мав російськомовний інтерфейс, з червня 2017 — україномовний.[8] Працює з 1 лютого 2014 року.[9]

Краудфандингова платформа, головною метою якої є розвиток культурних ініціатив та інновацій в Україні. Найбільшим успіхом платформи поки-що є збір коштів на початку 2017 року на повнометражний російський фільм «Одеський знайда» (рос. "Одесский подкидыш") від режисера Ґєоґія Дєлієва (зібрано 3,7 мільйонів гривень з необхідних 3 мілйьонів гривень).

  • Популярною практикою деяких стартап-шкіл допомога в підготовці проекту для розміщення на краудфандинговому-майданчику. Першою школою, що заявила про власний краудфандинговий майданчик є Tech StartUp School — стартап-школа заснована Львівською політехнікою

Українські проекти, що зібрали кошти за допомогою краудфандинг-майданчиків:[ред.ред. код]

  • Petcube — гаджет для дистанційного спостереження за домашніми тваринами (зібрано $251 тисячу);
  • Lametric — універсальний годинник, що окрім часу показує іншу корисну інформацію з Інтернету (зібрано $258 тисяч);
  • iBlazr — спалах для смартфонів (зібрано $56 тисяч);
  • FORCEemotion — розумний браслет, що відслідковує фізичний стан;
  • Phonster — кобура для телефону;
  • KrakenFix — кріплення для лиж, сноубордів або лонгбордів, що дозволяють зручно носити їх на плечах (зібрано $10 тисяч)
  • GreenNanny — пристрій, що забезпечує індивідуальний полив рослин;
  • Planexta — розумний браслет, що відслідковує емоційний стан;
  • GearEye — система пошуку загублених речей.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Narek Vardanyan. Kickstarter vs Indiegogo: which one to choose?. thecrowdfundingformula.com. Процитовано 2016-05-11. 
  2. http://www.kickstarter.com/projects/66710809/double-fine-adventure
  3. http://www.kickstarter.com/projects/inxile/wasteland-2
  4. Наприклад, мінімальний внесок для підтримки іспанської стрічки "Космонавт"становив 2 євро. Кожен, хто зробив внесок, отримував статус співпродюсера фільму, згадку у титрах і сувенір на пам'ять
  5. Ірина Соловей про спільнокошт, культуру дарування і довіру — Новости гражданского общества, 24.03.17
  6. Ґараж Ґенґ — The Ukrainians, 09.03.2017
  7. Краудфандинг: як зібрати кошти на реалізацію своєї ідеї - Inspired, 12/08/2014
  8. Офіційна назва нашої платформи — Na-starte - Na-Starte.com, 25 серпня 2017
  9. В Україні запрацювала ще одна краудфандінгова платформа Na-Starte — УП Життя, 7 лютого 2014

Посилання[ред.ред. код]