Країна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(→‎Типологія країн світу: додано посилання)
(Виправлено джерел: 7; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
 
(Не показані 25 проміжних версій 20 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Europe countries map uk.png|міні|250пкс|Політична карта [[Європа|Європи]]]]
[[Файл:Europe countries map uk.png|міні|250пкс|Політична карта [[Європа|Європи]]]]
{{Otheruses|Країна (значення)}}
{{Otheruses|Країна (значення)}}
'''Краї́на''' — це територія з визначеними кордонами й населенням, що являє собою єдине ціле з погляду історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад Україна в 1900 р. була країною українців, але поділеною між Російською та Австро-Угорською імперіями.
'''Краї́на''' територія з визначеними кордонами й населенням, що являє собою єдине ціле з погляду історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад Україна в 1900 р. була країною українців, але поділеною між Російською та Австро-Угорською імперіями.


У світі існує [[Список країн|195 країни-держави]]. Практично всі вони, за винятком [[Ватикан]]у та [[Палестинські території|Палестинських територій]], є членами [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]].
У світі існує [[Список країн|195 країн-держав]]. Практично всі вони, за винятком [[Ватикан]]у та [[Палестинські території|Палестинських територій]], є членами [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]].


== Політична мапа світу ==
== Політична мапа світу ==
[[Файл:1-12 Political Color Map World.png|thumb|400px|right|Політична мапа [[світ]]у]]
[[Файл:1-12 Political Color Map World.png|міні|400px|праворуч|Політична мапа [[світ]]у]]
Політична мапа світу з'явилася з утворенням перших держав. Можна вирізнити кілька етапів її формування:
Політична мапа світу з'явилася з утворенням перших держав. Можна вирізнити кілька етапів її формування:


* [[рабовласництво|Рабовласницький]] (до V ст. н. е.). На цьому етапі виникли перші могутні держави — осередки світової цивілізації — [[Греція]], [[Рим]], [[Карфаген]], [[Єгипет]], [[Вавилон]], [[Персія]], [[Китай]], [[Індія]].
* [[рабовласництво|Рабовласницький]] (до V ст. н. е.). На цьому етапі виникли перші могутні держави — осередки світової цивілізації — [[Греція]], [[Рим]], [[Карфаген]], [[Єгипет]], [[Вавилон]], [[Персія]], [[Китай]], [[Індія]].

* [[феодалізм|Феодальний]] (V—XV ст.). З багатьох дрібних феодальних держав формувалися могутні імперії, постійно змінювались кордони. Впливові країни того часу: Київська [[Русь]], [[Візантія]], [[Англія]], [[Іспанія]], [[Франція]] та інші.
* [[феодалізм|Феодальний]] (V—XV ст.). З багатьох дрібних феодальних держав формувалися могутні імперії, постійно змінювались кордони. Впливові країни того часу: Київська [[Русь]], [[Візантія]], [[Англія]], [[Іспанія]], [[Франція]] та інші.

* Новий, або [[капіталізм|капіталістичний]] (XVI — початок XX ст.). [[Епоха великих географічних відкриттів|Відбулися великі географічні відкриття]], йшло загарбання колоній, на політичній арені з'являються потужні [[Османська імперія|Османська]], [[Австро-Угорська імперія|Австро-Угорська]], [[Російська імперія|Російська]] імперії. Формується світовий ринок і завершується поділ світу між капіталістичними країнами.
* Новий, або [[капіталізм|капіталістичний]] (XVI — початок XX ст.). [[Епоха великих географічних відкриттів|Відбулися великі географічні відкриття]], йшло загарбання колоній, на політичній арені з'являються потужні [[Османська імперія|Османська]], [[Австро-Угорська імперія|Австро-Угорська]], [[Російська імперія|Російська]] імперії. Формується світовий ринок і завершується поділ світу між капіталістичними країнами.

* Початок ХХ ст. — [[1985]] рік. Основні зміни на світовій політичній мапі у ХХ ст.:
* Початок ХХ ст. — [[1985]] рік. Основні зміни на світовій політичній мапі у ХХ ст.:
** [[1900]]–[[1917]] рік. Загострення політичних відносин на межі століть переросло в [[Перша світова війна|першу світову війну]], внаслідок якої європейські країни зазнали кризи, а лідером світової економіки і політики поступово стали [[Сполучені Штати Америки]]. У світі на цьому етапі існувало 55 суверенних держав.
**[[1900]]–[[1917]] рік. Загострення політичних відносин на межі століть переросло в [[Перша світова війна|першу світову війну]], внаслідок якої європейські країни зазнали кризи, а лідером світової економіки і політики поступово стали [[Сполучені Штати Америки]]. У світі на цьому етапі існувало 55 суверенних держав.
** [[1917]]–[[1939]] роки. [[Ліга Націй|Ліга націй]] передала колонії Німеччини під мандат держав-переможниць у першій світовій війні. Як наслідок: зменшилася територія Німеччини ([[Ельзас]], [[Лотарингія]]); збільшилися колонії Франції, [[Англія]] володіла 60 % колоній світу. Розпалася [[Австро-Угорщина]]; натомість з'явилася [[Австрія]], [[Угорщина]], [[Чехословаччина]], [[Югославія]]. Самостійними державами стали [[Польща]] та [[Фінляндія]]. Розпалася також [[Османська імперія]], внаслідок чого виникли [[Туреччина]], [[Трансіорданія]], [[Палестина]], [[Ірак]], [[Сирія]], [[Ліван]]. Утворилася [[Монголія]], було окуповано [[країни Балтії]].

** [[1917]]–[[1939]] роки. [[Ліга націй]] передала колонії Німеччини під мандат держав-переможниць у першій світовій війні. Як наслідок: зменшилася територія Німеччини ([[Ельзас]], [[Лотарингія]]); збільшилися колонії Франції, [[Англія]] володіла 60 % колоній світу. Розпалася [[Австро-Угорщина]]; натомість з'явилася [[Австрія]], [[Угорщина]], [[Чехословаччина]], [[Югославія]]. Самостійними державами стали [[Польща]] та [[Фінляндія]]. Розпалася також [[Османська імперія]], внаслідок чого виникли [[Туреччина]], [[Трансіорданія]], [[Палестина]], [[Ірак]], [[Сирія]], [[Ліван]]. Утворилася [[Монголія]], було окуповано [[країни Балтії]].

** [[1939]]–[[1960]] роки. На початку другої світової війни налічувалося вже 70 суверенних держав, у 1947 році — 81 держава. У [[1949]]-му з'явилися [[Федеративна Республіка Німеччина|ФРН]] і [[Німецька Демократична Республіка|НДР]]. Значні зміни сталися на політичній карті [[Африка|Африки]]: [[1960]] рік було названо роком Африки — 17 країн континенту здобули незалежність. [[колонія|Колоніальні]] системи [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Велика Британія|Великої Британії]] та [[Франція|Франції]] були зруйновані.
** [[1939]]–[[1960]] роки. На початку другої світової війни налічувалося вже 70 суверенних держав, у 1947 році — 81 держава. У [[1949]]-му з'явилися [[Федеративна Республіка Німеччина|ФРН]] і [[Німецька Демократична Республіка|НДР]]. Значні зміни сталися на політичній карті [[Африка|Африки]]: [[1960]] рік було названо роком Африки — 17 країн континенту здобули незалежність. [[колонія|Колоніальні]] системи [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Велика Британія|Великої Британії]] та [[Франція|Франції]] були зруйновані.

* Сучасний етап. Після [[1985]] року розпочалася демократизація соціалістичного ладу. Сталися такі зміни:
* Сучасний етап. Після [[1985]] року розпочалася демократизація соціалістичного ладу. Сталися такі зміни:
** Розпад соціалістичного табору. Країни [[Центральна Європа|Центральної Європи]] ([[Польща]], [[Угорщина]], [[Чехословаччина|Чехо-Словацька Федеративна Республіка]]) провели радикальні реформи в суспільстві та перейшли до ринкової економіки;
** Розпад соціалістичного табору. Країни [[Центральна Європа|Центральної Європи]] ([[Польща]], [[Угорщина]], [[Чехословаччина|Чехо-Словацька Федеративна Республіка]]) провели радикальні реформи в суспільстві та перейшли до ринкової економіки;
** об'єднання [[Німеччина|Німеччини]] у [[1990]] році;
** об'єднання [[Німеччина|Німеччини]] у [[1990]] році;
** Розпад [[Радянський Союз|Радянського Союзу]] у [[1991]] році.
** Розпад [[Радянський Союз|Радянського Союзу]] у [[1991]] році.
** Розпад [[Югославія Союзна Федеративна Республіка|Союзної Федеративної Республіки Югославії]], внаслідок чого утворилася [[Югославія Союзна Республіка|Союзна Республіка Югославія]] (СРЮ, у складі [[Сербія|Сербії]] та [[Чорногорія|Чорногорії]]), [[Словенія]], [[Хорватія]], [[Боснія і Герцеговина]], [[Республіка Македонія]].
** Розпад [[Югославія Союзна Федеративна Республіка|Союзної Федеративної Республіки Югославії]], внаслідок чого утворилася [[Югославія Союзна Республіка|Союзна Республіка Югославія]] (СРЮ, у складі [[Сербія|Сербії]] та [[Чорногорія|Чорногорії]]), [[Словенія]], [[Хорватія]], [[Боснія і Герцеговина]], [[Північна Македонія]].
** «Мирне розлучення» [[Чехословаччина|Чехословаччини]] і утворення [[Чехія|Чехії]] та [[Словаччина|Словаччини]].
** «Мирне розлучення» [[Чехословаччина|Чехословаччини]] і утворення [[Чехія|Чехії]] та [[Словаччина|Словаччини]].
** Здобуття незалежності [[Намібія|Намібією]] — останньою колонією Африки.
** Здобуття незалежності [[Намібія|Намібією]] — останньою колонією Африки.

== Назви країн ==
{{Main|ISO 3166}}
У більшості країн є дві [[Топонім|назви]]: протоколарна назва та географічна назва.<ref>{{Cite web |url=https://publications.europa.eu/code/en/en-5000500.htm |title=List of Countries, Territories and Currencies |accessdate=2 березня 2022 |archive-date=28 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190528204637/http://publications.europa.eu/code/en/en-5000500.htm }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://unstats.un.org/unsd/geoinfo/geonames/ |title=UNGEGN World Geographical Names |accessdate=2 березня 2022 |archive-date=28 липня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110728144249/http://unstats.un.org/unsd/geoinfo/geonames/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.fao.org/countryprofiles/iso3list/en/ |title=Country codes/names |accessdate=2 березня 2022 |archive-date=2 лютого 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210202012235/http://www.fao.org/countryprofiles/iso3list/en/ }}</ref>

Протоколарна назва (повна назва, офіційна назва), наприклад, ''Республіка Індія'', ''Чеська Республіка'', ''Швейцарська Конфедерація'', ''Держава Катар'', ''Князівство Монако'', ''Королівство Норвегія'', ''Велике Герцогство Люксембург'', ''Федеративна Демократична Республіка Ефіопія'', ''Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії'', ''Сполучені Штати Америки'', ''Австралійський Союз'', ''Соціалістична Республіка В'єтнам'', ''Союз Радянських Соціалістичних Республік''. Повна форма (офіційна назва) використовується, якщо йдеться про державу як [[Юридична особа|юридичну особу]] ([[суб'єкт права]]): наприклад, ''Це рішення адресоване Сполученому Королівству Великої Британії та Північної Ірландії''. ''Французька Республіка уповноважена…'', ''Угода між Арабською Республікою Єгипет.'' Якщо повторення назви штату в тексті призводить до переваг використання короткої форми, його можна ввести за допомогою фрази «надалі іменованої ... (''географічна назва'')».

Географічна назва (коротка назва), наприклад, ''Індія'', ''Чехія'', ''Швейцарія'', ''Катар'', ''Монако'', ''Норвегія'', ''Люксембург'', ''Ефіопія'', ''Сполучене Королівство'', ''Сполучені Штати'', ''Австралія'', ''В'єтнам'', ''Радянський Союз''. Коротка форма (коротка назва) використовується, коли держава згадується географічно або економічно: наприклад, ''Робітники, які проживають у Франції''. ''Експорт з Греції…''.<ref>{{Cite web |url=https://publications.europa.eu/code/en/en-370100.htm |title=Countries: Designations and abbreviations to use |accessdate=2 березня 2022 |archive-date=4 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210104160434/https://publications.europa.eu/code/en/en-370100.htm }}</ref>

Для деяких станів повна та коротка форма ідентичні: наприклад, ''Демократична Республіка Конго'', ''Домініканська Республіка'', ''Об'єднані Арабські Емірати'', ''Центральноафриканська Республіка'', ''Боснія і Герцеговина'', ''Угорщина'', ''Грузія'', ''Канада'', ''Малайзія'', ''Монголія'', ''Нова Зеландія'', ''Румунія'', ''Сент-Вінсент і Гренадини'', ''Соломонові Острови'', ''Тувалу'', ''Туркменістан'', ''Україна'', ''Чорногорія'', ''Ямайка'', ''Японія''.

== Символи країн ==
{{Main|Державна символіка}}
* [[Національний прапор]]
* [[Державний герб]]
* [[Державний гімн]]


== Державний лад і державний устрій ==
== Державний лад і державний устрій ==
Рядок 48: Рядок 58:
# Федеративна держава&nbsp;— форма державного устрою, за якої територія країни має в своєму складі самостійні утворення. Федеративні одиниці (республіки, штати, землі, провінції) утворюють єдину державу за певної внутрішньої самостійності на основі єдиного конституційного союзу. Принципи федерального поділу:
# Федеративна держава&nbsp;— форма державного устрою, за якої територія країни має в своєму складі самостійні утворення. Федеративні одиниці (республіки, штати, землі, провінції) утворюють єдину державу за певної внутрішньої самостійності на основі єдиного конституційного союзу. Принципи федерального поділу:
#* національно-етнічний (Росія, [[Бельгія]], [[Нігерія]]);
#* національно-етнічний (Росія, [[Бельгія]], [[Нігерія]]);
#* історично-географічний ([[США]], [[Канада]], [[Мексика]], [[Бразилія]], ФРН, Південно-Африканська республіка (ПАР).
#* історично-географічний ([[Сполучені Штати Америки|США]], [[Канада]], [[Мексика]], [[Бразилія]], ФРН, Південно-Африканська республіка (ПАР).
# Особливою формою державного устрою є конфедерація&nbsp;— постійний союз держав, створений для досягнення політичної чи воєнної мети ([[Швейцарія]]) або ж уній (зараз немає, а в минулому, наприклад,&nbsp;— Річ Посполита).
# Особливою формою державного устрою є конфедерація&nbsp;— постійний союз держав, створений для досягнення політичної чи воєнної мети ([[Швейцарія]]) або ж уній (зараз немає, а в минулому, наприклад,&nbsp;— Річ Посполита).
<br/>
<br />
<table border cellspacing=1 celpadding=2 width="100%">
{| border cellspacing=1 celpadding=2 width="100%"
|-
<tr><td rowspan=2><center>Регіон</center></td>
<td rowspan=2><center>Кількість незалежних держав</center></td>
| rowspan=2 | <div class="center">Регіон</div>|| rowspan=2 |<div class="center">Кількість незалежних держав</div>|| colspan=2 |<div class="center">У тому числі</div>|| colspan=2 |<div class="center">З них</div>|| rowspan=2 |<div class="center">Залежні території</div>
|-
<td colspan=2><center>У тому числі</center></td>
| <div class="center">Республіки</div>||<div class="center">монархії</div>||<div class="center">федерації</div>||<div class="center">унітарії</div>
<td colspan=2><center>З них</center></td>
|-
<td rowspan=2><center>Залежні території</center></td>
| Європа||<div class="center">41</div>||<div class="center">31</div>||<div class="center">12</div>||<div class="center">6</div>||<div class="center">37</div>||<div class="center">1</div>
</tr>
|-
<tr><td><center>Республіки</center></td>
| Азія||<div class="center">49</div>||<div class="center">35</div>||<div class="center">14</div>||<div class="center">9</div>||<div class="center">40</div>||<div class="center">3</div>
<td><center>монархії</center></td>
|-
<td><center>федерації</center></td>
| Африка||<div class="center">54</div>||<div class="center">50</div>||<div class="center">3</div>||<div class="center">3</div>||<div class="center">50</div>||<div class="center">5</div>
<td><center>унітарії</center></td>
|-
</tr>
| Північна Америка||<div class="center">2</div>||<div class="center">2</div>||<div class="center">-</div>||<div class="center">2</div>||<div class="center">-</div>||<div class="center">2</div>

|-
<tr><td>Європа</center></td>
| Латинська Америка||<div class="center">33</div>||<div class="center">33</div>||<div class="center">-</div>||<div class="center">3</div>||<div class="center">30</div>||<div class="center">14</div>
<td><center>44</center></td>
|-
<td><center>31</center></td>
| [[Австралія]] та Океанія||<div class="center">13</div>||<div class="center">12</div>||<div class="center">1</div>||<div class="center">2</div>||<div class="center">11</div>||<div class="center">17</div>
<td><center>12</center></td>
|}
<td><center>6</center></td>
<td><center>37</center></td>
<td><center>1</center></td>
</tr>

<tr><td>Азія</td>
<td><center>49</center></td>
<td><center>35</center></td>
<td><center>14</center></td>
<td><center>9</center></td>
<td><center>40</center></td>
<td><center>3</center></td>
</tr>

<tr><td>Африка</td>
<td><center>54</center></td>
<td><center>50</center></td>
<td><center>3</center></td>
<td><center>3</center></td>
<td><center>50</center></td>
<td><center>5</center></td>
</tr>

<tr><td>Північна Америка</td>
<td><center>2</center></td>
<td><center>2</center></td>
<td><center>-</center></td>
<td><center>2</center></td>
<td><center>-</center></td>
<td><center>2</center></td>
</tr>

<tr><td>Латинська Америка</td>
<td><center>33</center></td>
<td><center>33</center></td>
<td><center>-</center></td>
<td><center>3</center></td>
<td><center>30</center></td>
<td><center>14</center></td>
</tr>

<tr><td>[[Австралія]] та Океанія</td>
<td><center>13</center></td>
<td><center>12</center></td>
<td><center>1</center></td>
<td><center>2</center></td>
<td><center>11</center></td>
<td><center>17</center></td>
</tr>
</table>


== Типологія країн світу ==
== Типологія країн світу ==
Рядок 126: Рядок 87:
* частка країни у світовому господарстві,
* частка країни у світовому господарстві,
* структура економіки, тощо
* структура економіки, тощо
<center>'''П'ятірка країн світу за величиною території'''</center>
<div class="center">'''П'ятірка країн світу за величиною території'''</div>
<table border cellspacing=1 celpadding=2 width="100%">
<table border cellspacing=1 celpadding=2 width="100%">
<tr><td>'''Найбільші країни'''</td>
<tr><td>'''Найбільші країни'''</td>
Рядок 152: Рядок 113:
</tr>
</tr>


<tr><td>[[США]]</td>
<tr><td>[[Сполучені Штати Америки|США]]</td>
<td>9,52</td>
<td>9,52</td>
<td>[[Тувалу]]</td>
<td>[[Тувалу]]</td>
Рядок 165: Рядок 126:
</table>
</table>
<br/>
<br/>
<center>'''та кількістю населення'''</center>
<div class="center">'''та кількістю населення'''</div>


<table border cellspacing=1 celpadding=2 width="100%">
<table border cellspacing=1 celpadding=2 width="100%">
Рядок 186: Рядок 147:
</tr>
</tr>


<tr><td>[[США]]</td>
<tr><td>[[Сполучені Штати Америки|США]]</td>
<td>322,425</td>
<td>322,425</td>
<td>[[Науру]]</td>
<td>[[Науру]]</td>
Рядок 213: Рядок 174:


<table border cellspacing=1 celpadding=2 width="100%">
<table border cellspacing=1 celpadding=2 width="100%">
<tr><td>'''<center>Показник ВВП на душу населення</center>'''</td>
<tr><td>'''<div class="center">Показник ВВП на душу населення</div>'''</td>
<td>'''<center>Країна</center>'''</td>
<td>'''<div class="center">Країна</div>'''</td>
</tr>
</tr>


Рядок 246: Рядок 207:
До групи '''постсоціалістичних''' країн належать:
До групи '''постсоціалістичних''' країн належать:
* соціалістичні країни централізованого планування ([[Куба]], КНДР, Китай, [[Лаос]], [[В'єтнам]]' [[Монголія]]);
* соціалістичні країни централізованого планування ([[Куба]], КНДР, Китай, [[Лаос]], [[В'єтнам]]' [[Монголія]]);
* центральноєвропейські країни перехідної економіки ([[Польща]], [[Чехія]], [[Словаччина]], [[Угорщина]], [[Румунія]], [[Болгарія]], [[Югославія]], [[Хорватія]], [[Словенія]], [[Боснія і Герцеговина]] [[Республіка Македонія]], [[Албанія]];
* центральноєвропейські країни перехідної економіки ([[Польща]], [[Чехія]], [[Словаччина]], [[Угорщина]], [[Румунія]], [[Болгарія]], [[Хорватія]], [[Словенія]], [[Боснія і Герцеговина]] [[Північна Македонія]], [[Албанія]];
* молоді незалежні держави, що утворилися після розпаду Радянського Союзу (Російська Федерація, [[Україна]], Білорусь, [[Естонія]], [[Латвія]], [[Литва]], Молдова, Грузія, [[Вірменія]], [[Азербайджан]], [[Казахстан]], [[Узбекистан]], [[Туркменістан]], [[Киргизстан]], [[Таджикистан]]).
* молоді незалежні держави, що утворилися після розпаду Радянського Союзу (Російська Федерація, [[Україна]], Білорусь, [[Естонія]], [[Латвія]], [[Литва]], Молдова, Грузія, [[Вірменія]], [[Азербайджан]], [[Казахстан]], [[Узбекистан]], [[Туркменістан]], [[Киргизстан]], [[Таджикистан]]).


Рядок 278: Рядок 239:
* [[Етимологія назв країн|Походження назв країн]]
* [[Етимологія назв країн|Походження назв країн]]
* [[Етимологія назв континентів|Походження назв континентів]]
* [[Етимологія назв континентів|Походження назв континентів]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}


== Джерела ==
== Джерела ==
Рядок 284: Рядок 248:
== Посилання ==
== Посилання ==
{{Wiktionary}}
{{Wiktionary}}
* [http://leksika.com.ua/13361003/legal/krayina Країна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161117163846/http://leksika.com.ua/13361003/legal/krayina |date=17 листопада 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|3}}
* [http://www.voyage.gc.ca/countries_pays/menu-eng.asp Canada Foreign Affairs Travel Advisories]
* [http://www.voyage.gc.ca/countries_pays/menu-eng.asp Canada Foreign Affairs Travel Advisories] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121107063845/http://www.voyage.gc.ca/countries_pays/menu-eng.asp |date=7 листопада 2012 }}
* [https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/index.html The CIA World Factbook]
* [https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/index.html The CIA World Factbook] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080812233855/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/index.html |date=12 серпня 2008 }}


{{Регіони світу}}
{{Регіони світу}}

Поточна версія на 06:26, 22 червня 2022

Політична карта Європи

Краї́на — територія з визначеними кордонами й населенням, що являє собою єдине ціле з погляду історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад Україна в 1900 р. була країною українців, але поділеною між Російською та Австро-Угорською імперіями.

У світі існує 195 країн-держав. Практично всі вони, за винятком Ватикану та Палестинських територій, є членами ООН.

Політична мапа світу[ред. | ред. код]

Політична мапа світу

Політична мапа світу з'явилася з утворенням перших держав. Можна вирізнити кілька етапів її формування:

Назви країн[ред. | ред. код]

Докладніше: ISO 3166

У більшості країн є дві назви: протоколарна назва та географічна назва.[1][2][3]

Протоколарна назва (повна назва, офіційна назва), наприклад, Республіка Індія, Чеська Республіка, Швейцарська Конфедерація, Держава Катар, Князівство Монако, Королівство Норвегія, Велике Герцогство Люксембург, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, Австралійський Союз, Соціалістична Республіка В'єтнам, Союз Радянських Соціалістичних Республік. Повна форма (офіційна назва) використовується, якщо йдеться про державу як юридичну особу (суб'єкт права): наприклад, Це рішення адресоване Сполученому Королівству Великої Британії та Північної Ірландії. Французька Республіка уповноважена…, Угода між Арабською Республікою Єгипет. Якщо повторення назви штату в тексті призводить до переваг використання короткої форми, його можна ввести за допомогою фрази «надалі іменованої ... (географічна назва)».

Географічна назва (коротка назва), наприклад, Індія, Чехія, Швейцарія, Катар, Монако, Норвегія, Люксембург, Ефіопія, Сполучене Королівство, Сполучені Штати, Австралія, В'єтнам, Радянський Союз. Коротка форма (коротка назва) використовується, коли держава згадується географічно або економічно: наприклад, Робітники, які проживають у Франції. Експорт з Греції….[4]

Для деяких станів повна та коротка форма ідентичні: наприклад, Демократична Республіка Конго, Домініканська Республіка, Об'єднані Арабські Емірати, Центральноафриканська Республіка, Боснія і Герцеговина, Угорщина, Грузія, Канада, Малайзія, Монголія, Нова Зеландія, Румунія, Сент-Вінсент і Гренадини, Соломонові Острови, Тувалу, Туркменістан, Україна, Чорногорія, Ямайка, Японія.

Символи країн[ред. | ред. код]

Державний лад і державний устрій[ред. | ред. код]

Форми правління[ред. | ред. код]

Основні типи державного ладу і форми правління:

  1. Монархія — форма правління, за якої главою держави є монарх (король, князь, султан, шах, емір) і влада успадковується наступником. Реально у світі налічується близько 30 монархій. Монархії поділяють на:
  2. Республіка — форма правління, за якої всі вищі органи державної влади обираються чи формуються загальнонаціональними установами — парламентами. Наприклад: Сполучені Штати Америки, Федеративна Республіка Німеччина (ФРН), Україна, Росія.
  3. Держави у складі Співдружності. Офіційно країн з подібною формою правління — 15 (це фактично незалежні держави, главами яких юридично вважається королева Великої Британії). Загальні ж збори колишніх колоній збирають понад 40 країн-представниць.

Державний устрій[ред. | ред. код]

Основні форми державного устрою:

  1. Унітарна держава — форма устрою, за якої територія країни не має у своєму складі самостійних автономних утворень. Наприклад, Італія, Франція, Японія.
  2. Федеративна держава — форма державного устрою, за якої територія країни має в своєму складі самостійні утворення. Федеративні одиниці (республіки, штати, землі, провінції) утворюють єдину державу за певної внутрішньої самостійності на основі єдиного конституційного союзу. Принципи федерального поділу:
  3. Особливою формою державного устрою є конфедерація — постійний союз держав, створений для досягнення політичної чи воєнної мети (Швейцарія) або ж уній (зараз немає, а в минулому, наприклад, — Річ Посполита).


Регіон
Кількість незалежних держав
У тому числі
З них
Залежні території
Республіки
монархії
федерації
унітарії
Європа
41
31
12
6
37
1
Азія
49
35
14
9
40
3
Африка
54
50
3
3
50
5
Північна Америка
2
2
-
2
-
2
Латинська Америка
33
33
-
3
30
14
Австралія та Океанія
13
12
1
2
11
17

Типологія країн світу[ред. | ред. код]

Типологія країн залежить від того, які ознаки покласти в її основу. Критеріями поділу можуть бути:

  • розмір території,
  • кількість населення,
  • рівень економічного розвитку,
  • частка країни у світовому господарстві,
  • структура економіки, тощо
П'ятірка країн світу за величиною території
Найбільші країни Територія, млн кв. км Найменші країни територія, кв. км
Росія 17 Ватикан 0,4
Канада 10 Монако 2
Китай 9,57 Науру 21
США 9,52 Тувалу 24
Бразилія 8,51 Сан-Марино 62


та кількістю населення
Країна Населення, млн чол. Країна населення тис. чол.
Китай 1,373,710 Ватикан 0,8
Індія 1 156,898 Тувалу 9
США 322,425 Науру 10
Індонезія 190 Палау 16
Бразилія 205,329 Сан-Марино 24

В типологію країн може бути покладено виробничі відносини в суспільстві та рівень соціально-економічного розвитку. Найважливіший показник цього рівня — вироблений країною валовий внутрішній продукт (ВВП), який є сукупною вартістю усіх товарів і послуг, вироблених і реалізованих протягом року в країні.

Економічна структура світового господарства складається з країн різного рівня розвитку і видів виробничих відносин. Основу цієї типології складають:

  • співвідношення частки аграрного (сільськогосподарського) і промислового виробництва в економіці держави: аграрні, аграрно-промислові, промислово-аграрні, промислові (індустріальні), постіндустріальні країни;
  • рівень валового внутрішнього та національного продукту;
  • показник ВВП на душу населення.
Показник ВВП на душу населення
Країна
понад 10 тис. доларів країни Північної та Середньої Європи, США, Канада, Австралія, Японія, Кувейт, Нова Зеландія Сінгапур, ОАЕ
3-10 тисяч доларів Венесуела, Лівія, ПАР, європейські країни (крім постсоціалістичних), країни Перської затоки (крім Ірану), Бутан, Південна Корея Тайвань
1-3 тисячі доларів Таїланд, Малайзія, Мексика, Алжир, Туреччина, деякі країни Південної Америки
до 1 тисячі доларів решта країн


Розрізняють також валовий суспільний продукт — вартість продукції матеріального виробництва та національний дохід — частину вартості суспільного продукту, що лишилася після відшкодування матеріальних витрат. Узявши до уваги названі критерії, а також ступінь сформованості господарства та його управлінські структури, країни світу можна поділити на три великі групи: економічно розвинені капіталістичні країни; країни постсоціалістичного розвитку; країни, що розвиваються. До кожної групи входять країни, які мають як спільні риси, так і значні відмінності. Країни першої групи посідають провідні місця у світовому господарстві практично за всіма показниками. Їх близько 40. Це — індустріальні або постіндустріальні держави з розвиненою промисловістю (до 2/3 промислової продукції світу) та інтенсивним високотоварним сільським господарством. Саме в цих країнах найвищий рівень розвитку науки і наукомістких виробництв, значна концентрація світового капіталу, високий рівень життя населення.

З поміж економічно розвинених країн можна вирізнити декілька груп:

До групи постсоціалістичних країн належать:

Найчисленнішою групою (понад 100 країн) є третя — країни, що розвиваються, або країни третього світу:

Поділ на регіони[ред. | ред. код]

З огляду на природно-географічні, історично та соціально-географічні фактори весь світ можна поділити на великі регіони та групи країн.

  1. Європа
    • Західна: країни Північної, Середньої, Південної Європи.
    • Центральна: постсоціалістичні (Польща, Чехія, Румунія та ін.), країни Балтії(Естонія, Литва, Латвія).
    • Східна: Білорусь, Молдова, Україна; Росія (європейська частина), Казахстан (європейська частина); країни Закавказзя (економічно).
  2. Азія
    • Південно-Західна: великий регіон (16 країн) від східного узбережжя Середземного моря до Афганістану і від гір Кавказу до узбережжя Індійського океану.
    • Південна: Індія, Бангладеш, Непал, Бутан, Пакистан, Шрі-Ланка.
    • Південно-Східна: 11 країн Індокитаю та Малайського архіпелагу: Бруней, В'єтнам, Індонезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія, М'янма, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Східний Тимор.
    • Східна Азія: Китай (КНР), Монголія, Японія, КНДР (Північна Корея), Тайвань, Аомінь, (Макао) має особливий статус.
    • Центральна Азія: Туркменістан, Узбекистан, Таджикистан, Казахстан, Киргизстан, Монголія, райони Тибету (КНР) та Алтаю (Росія).
  3. Америка
    • Північна Америка (США, Канада). За географічною ознакою сюди ж входить Мексика (частіше її відносять до регіону Латинської Америки).
    • Центральна Америка. Близько 30 країн (з них 17 незалежні), розташовані від півострова Юкатан до Панами, а також країни Карибського басейну.
    • Південна Америка (решта країн, з них 12 незалежні). Зустрічається також термін «країни Латинської Америки» — південно- та центральноамериканські латиномовні країни.
  4. Африка: Північна, Південна, Західна, Східна, Центральна.
  5. Австралія та Океанія.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. List of Countries, Territories and Currencies. Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 2 березня 2022. 
  2. UNGEGN World Geographical Names. Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 2 березня 2022. 
  3. Country codes/names. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 2 березня 2022. 
  4. Countries: Designations and abbreviations to use. Архів оригіналу за 4 січня 2021. Процитовано 2 березня 2022. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Доценко Ю. М., Мішогло Г. О. «Економічна і соціальна географія світу»

Посилання[ред. | ред. код]