Відмінності між версіями «Кременець»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Скасування редагування № 23351450 користувача 176.124.238.201 (обговорення))
Мітка: Скасування
(джерела)
(Не показано 44 проміжні версії 22 користувачів)
Рядок 6: Рядок 6:
 
| прапор = Flag of Kremenets.svg
 
| прапор = Flag of Kremenets.svg
 
| опис прапора = Прапор Кременця
 
| опис прапора = Прапор Кременця
| зображення = Панорама Кременця з Замкової гори.JPG
+
| зображення = 2017 - Кременець - Єзуїтський колегіум.jpg
| зображення_розмір =
+
| зображення_розмір = 300px
| зображення_підпис = Панорама Кременця із [[Замкова гора (Кременець)|Замкової гори]]
+
| зображення_підпис = Панорама центральної частини Кременця із [[Замкова гора (Кременець)|Замковою горою]]
 
| регіон = [[Тернопільська область]]
 
| регіон = [[Тернопільська область]]
 
| район = [[Кременецька міська рада]]
 
| район = [[Кременецька міська рада]]
Рядок 39: Рядок 39:
 
| міста-побратими = {{Прапорець|POL}}[[Констанцин-Єзьорна]]<ref>[http://www.konstancinjeziorna.pl/]</ref><br />{{Прапорець|POL}} [[Томашів (Польща)|Томашів]]<ref>[http://www.tomaszow-lubelski.pl/]</ref><br />{{Прапорець|POL}} [[Свьонтники-Ґурне]]<br /> {{Прапорець|USA}} [[Кілгор (Техас)|Кілгор]]<ref>[http://cityofkilgore.com/]</ref><br />{{Прапорець|FRA}}[[Арцвіллер]]
 
| міста-побратими = {{Прапорець|POL}}[[Констанцин-Єзьорна]]<ref>[http://www.konstancinjeziorna.pl/]</ref><br />{{Прапорець|POL}} [[Томашів (Польща)|Томашів]]<ref>[http://www.tomaszow-lubelski.pl/]</ref><br />{{Прапорець|POL}} [[Свьонтники-Ґурне]]<br /> {{Прапорець|USA}} [[Кілгор (Техас)|Кілгор]]<ref>[http://cityofkilgore.com/]</ref><br />{{Прапорець|FRA}}[[Арцвіллер]]
 
| адреса = вул. Шевченка, 67, м. Кременець, Кременецький р-н, Тернопільська обл., 22739
 
| адреса = вул. Шевченка, 67, м. Кременець, Кременецький р-н, Тернопільська обл., 22739
| веб-сторінка = [http://rada.kremenets.net.ua Кременецька міська рада]
+
| веб-сторінка = [http://kremenec.miskrada.org.ua Кременецька міська рада]
 
| день міста = [[20 травня]]
 
| день міста = [[20 травня]]
 
| мер = [[Ковальчук Олексій Андрійович]]
 
| мер = [[Ковальчук Олексій Андрійович]]
Рядок 105: Рядок 105:
 
1 жовтня 1933 року вилучено із міської ґміни '''Кременець''' села [[Чугалі]], [[Зеблози|Зеблози Великі]], [[Зеблози|Зеблози Малі]], Білецька Долина і [[Бонівка]], натомість включено села Сичівка, Грабівка, Андруга Велика і [[Білокриниця (Кременецький район)|Білокриниця]] зі зліквідованої [[Білокриницька волость|Білокриницької волості]].<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19330670504 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem.] {{ref-pl}}</ref>.
 
1 жовтня 1933 року вилучено із міської ґміни '''Кременець''' села [[Чугалі]], [[Зеблози|Зеблози Великі]], [[Зеблози|Зеблози Малі]], Білецька Долина і [[Бонівка]], натомість включено села Сичівка, Грабівка, Андруга Велика і [[Білокриниця (Кременецький район)|Білокриниця]] зі зліквідованої [[Білокриницька волость|Білокриницької волості]].<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19330670504 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem.] {{ref-pl}}</ref>.
   
У міжвоєнні роки збудовано ватну фабрику ([[1936]]) й тютюновий завод ([[1938]]&nbsp;р.), упорядковано вулиці, заліснено схили гір. Основні осередки національного життя українського населення 1920—1930-ті&nbsp;— товариство «[[Просвіта (товариство)|Просвіта]]», [[Крем'янецька приватна українська гімназія імені Івана Стешенка|приватна українська гімназія імені Івана Стешенка]],<ref>[http://www.radyvyliv.info/ce-te-same-derevyane-kolis-prikordonne-mistechko-de-i-ya-pozhinav-lavri-slavi-na-choli-tancyuvalno%D1%97-grupi.html Володимир Ящук. «Це те саме дерев'яне, колись прикордонне містечко, де і я пожинав лаври слави на чолі танцювальної групи»]</ref> православна духовна семінарія. У міжвоєнні роки Кременець&nbsp;— центр [[Володимир-Волинська єпархія Української Православної Церкви (Московського Патріархату)|Волинської єпархії]].
+
У міжвоєнні роки збудовано ватну фабрику ([[1936]]) й тютюновий завод ([[1938]]&nbsp;р.), упорядковано вулиці, заліснено схили гір. Основні осередки національного життя українського населення 1920—1930-ті&nbsp;— товариство «[[Просвіта (товариство)|Просвіта]]», [[Крем'янецька приватна українська гімназія імені Івана Стешенка|приватна українська гімназія імені Івана Стешенка]],<ref>[http://www.radyvyliv.info/ce-te-same-derevyane-kolis-prikordonne-mistechko-de-i-ya-pozhinav-lavri-slavi-na-choli-tancyuvalnoї-grupi.html Володимир Ящук. «Це те саме дерев'яне, колись прикордонне містечко, де і я пожинав лаври слави на чолі танцювальної групи»]</ref> православна духовна семінарія. У міжвоєнні роки Кременець&nbsp;— центр [[Володимир-Волинська єпархія Української Православної Церкви (Московського Патріархату)|Волинської єпархії]].
   
 
Під час Другої світової війни з 11 по 14 вересня 1939&nbsp;р. Кременець був осідком польського міністерства закордонних справ та послів інших держав.
 
Під час Другої світової війни з 11 по 14 вересня 1939&nbsp;р. Кременець був осідком польського міністерства закордонних справ та послів інших держав.
Рядок 112: Рядок 112:
   
 
=== Гітлерівська окупація ===
 
=== Гітлерівська окупація ===
  +
[[Файл:Krzemieniec,Wielka synagoga.jpg|міні|Головна Кременецька [[синагога]], спалена нацистами. До війни [[Євреї України|єврейське]] населення складало 7256 осіб. У 1942 році було організовано [[Єврейські гетто на території України в період Другої світової війни|єврейське гетто]], жителі якого були [[Голокост в Україні|розстріляні]] 18-19 серпня<ref>https://eleven.co.il/diaspora/communities/12231/</ref>.]]
 
* 3 липня [[1941]]&nbsp;р. Кременець зайняли гітлерівські війська, які {{fact|масово}} розстрілювали мирне населення.
 
* 3 липня [[1941]]&nbsp;р. Кременець зайняли гітлерівські війська, які {{fact|масово}} розстрілювали мирне населення.
 
* 1 вересня [[1941]] місто стало адміністративним центром [[Кременецький ґебіт|нацистської округи]].
 
* 1 вересня [[1941]] місто стало адміністративним центром [[Кременецький ґебіт|нацистської округи]].
Рядок 122: Рядок 123:
   
 
=== Період Незалежності ===
 
=== Період Незалежності ===
У перші роки після проголошення незалежності України переважна більшість підприємств значно звузила або зовсім згорнула свою діяльність, внаслідок чого загострювалися старі й з'явилися нові соціальні проблеми. Відновлено [[Кременецький ботанічний сад]] (1991), створено [[Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник]] (2001), відкрито [[Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Т. Шевченка]] (2002), [[Кременецький літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького|Кременецький обласний музей Юліуша Словацького]] (2003), '''Кременецький краєзнавчий музей (1937&nbsp;р.)'''<ref name=":0">{{Cite web|url=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9|title=Кременецький краєзнавчий музей|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref><ref name=":0" />&nbsp;зростає потік туристів.
+
У перші роки після проголошення незалежності України переважна більшість підприємств значно звузила або зовсім згорнула свою діяльність, внаслідок чого загострювалися старі й з'явилися нові соціальні проблеми. Відновлено [[Кременецький ботанічний сад]] (1991), створено [[Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник]] (2001), відкрито [[Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Т. Шевченка]] (2002), [[Кременецький літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького|Кременецький обласний музей Юліуша Словацького]] (2003), [[Кременецький районний краєзнавчий музей]] (1937&nbsp;р.); зростає потік туристів.
 
У 1991 році на базі педагогічного коледжу імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка створено Кременецький ліцей.
 
У 1991 році на базі педагогічного коледжу імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка створено Кременецький ліцей.
   
 
== Освіта ==
 
== Освіта ==
 
*[[Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка]]
* [[Кременецьке медичне училище імені Арсена Річинського]]
 
* [[Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка]]
 
 
* [[Кременецький педагогічний коледж Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка]]
 
* [[Кременецький педагогічний коледж Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка]]
 
*[[Кременецьке медичне училище імені Арсена Річинського]]
  +
*[[Кременецький лісотехнічний коледж]]
  +
*[http://www.dnzkpl.pp.ua/ Кременецький професійний ліцей]
  +
*[[Тернопільський навчально-курсовий комбінат]]
  +
*Кременецьке регентське училище [[Почаївська духовна семінарія|Почаївської духовної семінарії]]
  +
*Загальноосвітні заклади:школа №1 імені Галини Гордасевич,спеціалізована школа №2,школа №3,школа№4,школа №5,Кременецька гімназія №6,Кременецький ліцей імені Уласа Самчука,Волинський ліцей імені Нестора Літописця(з інтернатом у складі)
   
 
== Визначні місця та пам'ятки архітектури ==
 
== Визначні місця та пам'ятки архітектури ==
Рядок 188: Рядок 194:
   
 
== Транспорт ==
 
== Транспорт ==
  +
[[Файл:Синагога, м. Кременець.jpg|міні|Кременецький автовокзал, колишня [[Кременецька синагога]]]]
 
Територією міста проходить автошлях {{Автошлях E|85}}.
 
Територією міста проходить автошлях {{Автошлях E|85}}.
   
Автотранспортне сполучення з іншими регіонами України забезпечує [[Кременецький автовокзал]].
+
Автотранспортне сполучення з іншими регіонами [[Україна|України]] забезпечує [[Кременецький автовокзал]].
  +
  +
По місту курсують [[Маршрутне таксі|маршрутні таксі]] ([[Автобус|автобуси]]).
   
 
== Засоби масової інформації ==
 
== Засоби масової інформації ==
Рядок 203: Рядок 212:
 
* газета «'''[[Крем'янецький вісник]]'''»&nbsp;— виходила 2-3 рази на тиждень у м. Крем'янець від 20 липня 1941 до 3 лютого 1944&nbsp;р. Редактор&nbsp;— А. Трачук<ref>''Гуцал П.' «Крем'янецький вісник» // {{ТЕС|3|232}}</ref>
 
* газета «'''[[Крем'янецький вісник]]'''»&nbsp;— виходила 2-3 рази на тиждень у м. Крем'янець від 20 липня 1941 до 3 лютого 1944&nbsp;р. Редактор&nbsp;— А. Трачук<ref>''Гуцал П.' «Крем'янецький вісник» // {{ТЕС|3|232}}</ref>
 
* літературний журнал '''«Хвиля»'''&nbsp;— виходив від 12 лютого 1923&nbsp;р. Друкувався на [[літограф]]і. Вийшло два числа. Видавець&nbsp;— Ф. Півниченко, редактор [[Улас Самчук]] (під псевдонімом А. Офіренко), В. Данильченко й А. Гайовий<ref>''Гуцал П.'' «Хвиля» // {{ТЕС|3|544}}</ref>.
 
* літературний журнал '''«Хвиля»'''&nbsp;— виходив від 12 лютого 1923&nbsp;р. Друкувався на [[літограф]]і. Вийшло два числа. Видавець&nbsp;— Ф. Півниченко, редактор [[Улас Самчук]] (під псевдонімом А. Офіренко), В. Данильченко й А. Гайовий<ref>''Гуцал П.'' «Хвиля» // {{ТЕС|3|544}}</ref>.
* «'''Кременіцер Штиме'''» (ід. Голос Кременця) — єврейський часопис.
+
* «'''[[Кременіцер Штиме]]'''» (ід. Голос Кременця) — єврейський часопис.
   
 
=== Сучасні періодичні видання ===
 
=== Сучасні періодичні видання ===
* '''Діалог'''&nbsp;— щотижнева газета Кременецької районної ради і райдержадміністрації.
+
* '''[[Діалог (газета)|Діалог]]'''&nbsp;— щотижнева газета Кременецької районної ради і райдержадміністрації.
  +
*'''[[Типовий Кременець]]''' - найбільша інтернет спільнота.
   
 
== Населення ==
 
== Населення ==
За даними [[Перепис населення України 2001|перепису населення 2001 року]] мовний склад населення міста був таким<ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_061&ti=19A050501_02_061.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E,%20%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C%20%281,2,3,4%29&path=../Database/Census/05/01/&lang=1&multilang=uk Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область]</ref>:
+
За даними [[Перепис населення України 2001|перепису населення 2001 року]] мовний склад населення міста був таким<ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_061&ti=19A050501_02_061.%20Розподіл%20населення%20за%20рідною%20мовою,%20Тернопільська%20область%20%281,2,3,4%29&path=../Database/Census/05/01/&lang=1&multilang=uk Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область]</ref>:
   
 
{| align="center" class="standard"
 
{| align="center" class="standard"
Рядок 246: Рядок 256:
 
[[Файл:Пам'ятник Віллібальду Бессеру.jpg|міні|праворуч|200пкс|Пам'ятник [[Віллібальд Бессер|Віллібальду Бессеру]] в [[Кременецький ботанічний сад|Кременецькому ботанічному саду]]]]
 
[[Файл:Пам'ятник Віллібальду Бессеру.jpg|міні|праворуч|200пкс|Пам'ятник [[Віллібальд Бессер|Віллібальду Бессеру]] в [[Кременецький ботанічний сад|Кременецькому ботанічному саду]]]]
 
[[Файл:Пам'ятник Юлішу Словацькому 1.JPG|thumb|right|200px|Пам'ятник [[Юліуш Словацький|Юліушу Словацькому]]]]
 
[[Файл:Пам'ятник Юлішу Словацькому 1.JPG|thumb|right|200px|Пам'ятник [[Юліуш Словацький|Юліушу Словацькому]]]]
  +
  +
=== Почесні громадяни Кременця<ref>[https://mega.nz/#!3HgVGIrS!WxIjCaig2o63iH4mlcuJ4JmJiVqpQUHhPkmy4MgLlHw Почесні громадяни Кременця]</ref> ===
  +
* [[Пушкар Андрій Анатолійович|Андрій Пушкар]]
  +
* [[Жданкін Василь Олександрович|Василь Жданкін]]
  +
* [[Ломакович Афанасій Миколайович|Афанасій Ломакович]]
  +
* [[Мазур Петро Євстахійович|Петро Мазур]]
  +
* [[Павличко Дмитро Васильович|Дмитро Павличко]]
  +
* [[Лубчаківський Роман Мар'янович|Роман Лубчаківський]]
  +
* [[Скоропляс Василь Володимирович|Василь Скоропляс]]
  +
* [[Ігор Юхновський]]
  +
* [[Козачок Володимир Север'янович|Володимир Козачок]]
   
 
=== Народилися ===
 
=== Народилися ===
* [[Йосеф Авідар|Авідар Йосеф]]&nbsp;— ізраїльський генерал, військовий та державний діяч;
+
* [[Йосеф Авідар|Авідар Йосеф]]&nbsp;— ізраїльський генерал та державний діяч;
 
* [[Адамович Валентина Іванівна|Валентина Адамович]]&nbsp;— українська літераторка, педагог, краєзнавець;
 
* [[Адамович Валентина Іванівна|Валентина Адамович]]&nbsp;— українська літераторка, педагог, краєзнавець;
 
* [[Андрейчук Віктор Григорович|Віктор Андрейчук]]&nbsp;— український правник;
 
* [[Андрейчук Віктор Григорович|Віктор Андрейчук]]&nbsp;— український правник;
Рядок 255: Рядок 276:
 
* [[Вериківський Михайло Іванович|Михайло Вериківський]]&nbsp;— український композитор;
 
* [[Вериківський Михайло Іванович|Михайло Вериківський]]&nbsp;— український композитор;
 
* Андрій Вериківський&nbsp;— український музичний педагог;
 
* Андрій Вериківський&nbsp;— український музичний педагог;
* Моріс Караш&nbsp;— американський хімік-органік еврейського походження;
+
* Моріс Караш&nbsp;— американський хімік-органік єврейського походження;
* [[Васірук Михайло Степанович|Михайло Васірук]]&nbsp;— український тренер з [[легка атлетика|легкої атлетики]], педагог, [[Заслужений тренер України]].<ref>''Дем'янова І.'' Васірук Михайло Степанович // {{ТЕС|4|91}}</ref>
+
* [[Васірук Михайло Степанович|Михайло Васірук]]&nbsp;— [[заслужений тренер України]] з легкої атлетики;<ref>''Дем'янова І.'' Васірук Михайло Степанович // {{ТЕС|4|91}}</ref>
 
* [[Гордасевич Галина Леонідівна|Галина Гордасевич]]&nbsp;— українська поетеса;
 
* [[Гордасевич Галина Леонідівна|Галина Гордасевич]]&nbsp;— українська поетеса;
* [[Данилюк Михайло|Михайло Данилюк]] &nbsp;— український військовик(повстанець), в еміграції лікар і громадський діяч;
+
* [[Данилюк Михайло|Михайло Данилюк]] &nbsp;— український повстанець,в еміграції лікар і громадський діяч;
 
* [[Єрусалимець Любов Олександрівна|Любов Єрусалимець]]&nbsp;— українська майстриня вишивання;
 
* [[Єрусалимець Любов Олександрівна|Любов Єрусалимець]]&nbsp;— українська майстриня вишивання;
* [[Жуковська Олеся Федорівна|Олеся Жуковська]]&nbsp;— українська медсестра-волонтер, учасниця Революції гідності;
+
* [[Жуковська Олеся Федорівна|Олеся Жуковська]]&nbsp;— українська медсестра-волонтер, учасниця ''[[Євромайдан|Революції гідності]]'';
 
* [[Зацний Юрій Антович|Юрій Зацний]]&nbsp;— український мовознавець та педагог;
 
* [[Зацний Юрій Антович|Юрій Зацний]]&nbsp;— український мовознавець та педагог;
* [[Марк Кац]]&nbsp;— польський та американський математик еврейського походження, представник [[Львівська математична школа|Львівської математичної школи]].Колега [[Улям Станіслав Марцін|Станіслава Уляма]];
+
* [[Марк Кац]]&nbsp;— польський та американський математик єврейського походження, представник [[Львівська математична школа|Львівської математичної школи]].Колега [[Улям Станіслав Марцін|Станіслава Уляма]];
* Іванна Дуда-Гвязда&nbsp;— польська інженерка, журналістка та громадська діячка, активістка руху [[Солідарність (профспілка)|Солідарність]];
+
* Іванна Дуда-Гвязда&nbsp;— польська громадська діячка,журналістка та письменниця,активістка руху "[[Солідарність (профспілка)|Солідарність"]];
 
* Єжи Літвінюк&nbsp;— польський перекладач;
 
* Єжи Літвінюк&nbsp;— польський перекладач;
 
* Наталія Баліцька&nbsp;— польський мікробіолог;
 
* Наталія Баліцька&nbsp;— польський мікробіолог;
Рядок 270: Рядок 291:
 
* [[Коробка Микола Іванович|Микола Коробка]]&nbsp;— російський та український літературознавець і фольклорист;
 
* [[Коробка Микола Іванович|Микола Коробка]]&nbsp;— російський та український літературознавець і фольклорист;
 
* [[Лабуткін Дмитро Віталійович|Дмитро Лабуткін]]&nbsp;— офіцер ВМС ЗС України, військовий журналіст загиблий в зоні АТО на сході України;
 
* [[Лабуткін Дмитро Віталійович|Дмитро Лабуткін]]&nbsp;— офіцер ВМС ЗС України, військовий журналіст загиблий в зоні АТО на сході України;
* Віталій Фурсик&nbsp;— сержант ЗС України загиблий в зоні АТО на сході України;
+
* Віталій Фурсик&nbsp;— сержант ЗС України,учасник АТО на сході України;
* [[Мамчур Микола Сергійович|Микола Мамчур]] &nbsp;— український художник, тренер з карате;
+
* [[Мамчур Микола Сергійович|Микола Мамчур]] &nbsp;— український художник,тренер з карате;
* [[Морозов Віктор Євгенович|Віктор Морозов]]&nbsp;— український музикант, композитор, перекладач(зокрема серії романів про Гаррі Поттера англійської письменниці Джоан Роулінг).У 1989 році на фестивалі "Червона Рута" одним з перших публічно виконав гімн України;
+
* [[Морозов Віктор Євгенович|Віктор Морозов]]&nbsp;— український співак,композитор,перекладач.Мистецький керівник театру-студії [[Не журись! (театр)|«Не журись!»]](1988 -1992,м.Львів);
* [[Осецький Олександр Вікторович|Олександр Осецький]]&nbsp;— український військовий діяч, [[генерал]] Армії [[УНР]];
+
*[[Осецький Олександр Вікторович|Олександр Осецький]]&nbsp;— український [[генерал]] доби [[УНР]];
 
* [[Покальчук Юрій Володимирович|Юрій Покальчук]]&nbsp;— український письменник та перекладач;
 
* [[Покальчук Юрій Володимирович|Юрій Покальчук]]&nbsp;— український письменник та перекладач;
* [[Пушкар Андрій Анатолійович|Андрій Пушкар]]&nbsp;— український спортсмен-рукоборець, чемпіон світу;
+
* [[Пушкар Андрій Анатолійович|Андрій Пушкар]]&nbsp;— український спортсмен-рукоборець,багаторазовий чемпіон світу;
* [[Сальський Олексій Петрович|Олексій Сальський]]&nbsp;— український військовик, учасник [[Другий зимовий похід|Другого Зимового походу]];
+
* [[Сальський Олексій Петрович|Олександр Сальський]]&nbsp;— український офіцер,учасник [[Другий зимовий похід|Другого Зимового походу]];
* [[Скакальський Іов|Іов Скакальський]]&nbsp;— капелан дивізії «Галичина»;
 
 
* [[Скакальська Ірина Богданівна|Ірина Скакальська]]&nbsp;— український історик, дослідниця Волині;
 
* [[Скакальська Ірина Богданівна|Ірина Скакальська]]&nbsp;— український історик, дослідниця Волині;
 
* [[Юліуш Словацький]]&nbsp;— видатний польський поет і драматург доби романтизму;
 
* [[Юліуш Словацький]]&nbsp;— видатний польський поет і драматург доби романтизму;
* [[Ісаак Стерн]]&nbsp;— всесвітньовідомий американський скрипаль еврейського походження;
+
* [[Ісаак Стерн|Айзек Стерн]]&nbsp;— всесвітньовідомий американський скрипаль єврейського походження;
* [[Чекановський Олександр Лаврентійович|Олександр Чекановський]]&nbsp;— польський та російський геолог, географ, дослідник Східного Сибіру;
+
* [[Чекановський Олександр Лаврентійович|Олександр Чекановський]]&nbsp;— російський геолог та географ польського походження, дослідник Східного Сибіру;
 
* [[Чеслав Ястшембець-Козловський]]&nbsp;— польський поет, критик і перекладач;
 
* [[Чеслав Ястшембець-Козловський]]&nbsp;— польський поет, критик і перекладач;
 
* Казимир Урбанік&nbsp;— польський математик;
 
* Казимир Урбанік&nbsp;— польський математик;
* Роман Кравченко-Бережний&nbsp;— радянський та російський учений-фізик українського походження, чий підлітковий щоденник часів окупації Кременця гітлерівською НІмеччиною було використано серед доказів на [[Нюрнберзький процес|Нюрнберзькому процесі;]]
+
* Роман Кравченко-Бережний&nbsp;— радянський та російський учений-фізик українського походження, чий підлітковий щоденник часів окупації Кременця гітлерівською Німеччиною було використано серед доказів на [[Нюрнберзький процес|Нюрнберзькому процесі;]]
* Олександр Хотовицький&nbsp;— православний священик, місіонер. Канонізований РПЦ як священомученик;
+
* Олександр Хотовицький&nbsp;— православний священик, місіонер. Канонізований РПЦ як священномученик;
* Моше Каґан&nbsp;— ізраїльський художник.
+
* Моше Каґан&nbsp;— ізраїльський художник;
  +
* Владислав Тарківський - укаїнський вчений-гідролог, гідрохімік, гідроеколог, доктор географічних наук.
   
 
=== Проживали ===
 
=== Проживали ===
Рядок 310: Рядок 331:
 
* [[Гарасевич Іван Дем'янович|Іван Гарасевич]]&nbsp;— український художник, літератор;
 
* [[Гарасевич Іван Дем'янович|Іван Гарасевич]]&nbsp;— український художник, літератор;
 
* [[Кремінярівська Марія Антонівна|Марія Кремінярівська]] — українська письменниця;
 
* [[Кремінярівська Марія Антонівна|Марія Кремінярівська]] — українська письменниця;
* Зигмунт Румель — польський військовик та поет.Прототип капітана Зигмунта Кшеменецького з польського художнього фільму [[Волинь (фільм)|Волинь(2016)]];
+
* Зигмунт Румель — польський офіцер та поет.Прототип капітана Зигмунта Кшеменецького з польського художнього фільму [[Волинь (фільм)|"Волинь"]](2016);
 
* Ростислав Глувко — український художник-емігрант,графік та іконописець;
 
* Ростислав Глувко — український художник-емігрант,графік та іконописець;
* Ірена Сандецька — польська та українська поетеса,педагог та громадська діячка;
+
* Ірена Сандецька — польська та українська громадська діячка,поетеса,педагог;
 
* [[Матерський Микола Антонович|Микола Матерський]] — український диригент,фольклорист,педагог;
 
* [[Матерський Микола Антонович|Микола Матерський]] — український диригент,фольклорист,педагог;
 
* [[Турик Степан Іванович|Степан Турик]] — український фольклорист,педагог;
 
* [[Турик Степан Іванович|Степан Турик]] — український фольклорист,педагог;
* Олександр Вітенко — український фольклорист,краєзнавець,діяч [[Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|Просвіти]];
+
* Олександр Вітенко — український фольклорист,краєзнавець,діяч [[Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|"Просвіти"]];
 
* [[Маркіян Трофим'як]] — римо-католицький [[Луцька дієцезія|єпископ Луцький]].Багато років був [[Парох|парохом]] у Кременці;
 
* [[Маркіян Трофим'як]] — римо-католицький [[Луцька дієцезія|єпископ Луцький]].Багато років був [[Парох|парохом]] у Кременці;
 
* [[Чернихівський Гаврило Іванович|Гаврило Чернихівський]] — український історик, волинський краєзнавець, громадський діяч;
 
* [[Чернихівський Гаврило Іванович|Гаврило Чернихівський]] — український історик, волинський краєзнавець, громадський діяч;
Рядок 322: Рядок 343:
 
=== Працювали ===
 
=== Працювали ===
 
* [[Голота Андрій|Андрій Голота]] — український гравер;
 
* [[Голота Андрій|Андрій Голота]] — український гравер;
* [[Моргулець Йосиф Іван|Йосиф Моргулець]] — український церковний діяч та педагог.Греко-католицький священик,[[Василіяни|василіянин]];
+
* [[Моргулець Йосиф Іван|Йосиф Моргулець]] — греко-католицький церковний діяч та педагог.[[Василіяни|Василіянин]];
 
* [[Антоніо Кастеллі]]<ref>іноді Антоніо Кастелло → ''Романченко О. (Київ).'' [http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/16954/48-Romanchenko.pdf?sequence=1 Архітектурно-стильові особливості монастирських комплексів Руської провінції Реформатів у ХVІІ–ХVІІІ століть].&nbsp;— С. 236, 238.</ref>&nbsp;— італійський архітектор,придворний архітектор [[Собеські|Собеських]].Автор проекту монастиря реформатів в Кременці(нині Богоявленський монастир)<ref>''Ціборовська-Римарович І''. Стародруки… // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського.&nbsp;— 2013.&nbsp;— Вип. 37.&nbsp;— С. 319. </ref>
 
* [[Антоніо Кастеллі]]<ref>іноді Антоніо Кастелло → ''Романченко О. (Київ).'' [http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/16954/48-Romanchenko.pdf?sequence=1 Архітектурно-стильові особливості монастирських комплексів Руської провінції Реформатів у ХVІІ–ХVІІІ століть].&nbsp;— С. 236, 238.</ref>&nbsp;— італійський архітектор,придворний архітектор [[Собеські|Собеських]].Автор проекту монастиря реформатів в Кременці(нині Богоявленський монастир)<ref>''Ціборовська-Римарович І''. Стародруки… // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського.&nbsp;— 2013.&nbsp;— Вип. 37.&nbsp;— С. 319. </ref>
* [[Григорій Пірамович]] — польський церковний діяч,поет та перекладач вірменського походження.Римо-католицький священик,[[Товариство Ісуса|єзуїт]];
+
* [[Григорій Пірамович]] — римо-католицький церковний діяч,польський поет та перекладач вірменського походження.[[Товариство Ісуса|Єзуїт]];
 
* [[Деніс Макклер]] (анг.''Denis McClair'') або Діонісій Міклер — ірландський ботанік та садівник,майстер садово-паркового мистецтва;
 
* [[Деніс Макклер]] (анг.''Denis McClair'') або Діонісій Міклер — ірландський ботанік та садівник,майстер садово-паркового мистецтва;
* [[Добриловський Юліян|Юліян Добриловський]] — український церковний діяч,поет та перекладач.Греко-католицький священик,[[Василіяни|василіянин]];
+
* [[Добриловський Юліян|Юліян Добриловський]] — греко-католицький церковний діяч,український поет та перекладач.[[Василіяни|Василіянин]];
 
* [[Гуго Коллонтай]] &nbsp;— польський освітній та державний діяч,публіцист,один з авторів [[Конституція 3 травня|Конституції 3 травня]].Католицький священик;
 
* [[Гуго Коллонтай]] &nbsp;— польський освітній та державний діяч,публіцист,один з авторів [[Конституція 3 травня|Конституції 3 травня]].Католицький священик;
* [[Білинкевич Степан|Степан Білинкевич]] — український церковний та освітній діяч,педагог. Греко-католицький священик,[[Василіяни|василіянин]];
+
* [[Білинкевич Степан|Степан Білинкевич]] — греко-католицький церковний та освітній діяч.[[Василіяни|Василіянин]];
 
* [[Тадеуш Чацький]] — польський освітянин,історик,громадський діяч. Засновник Волинської гімназії(Кременецького ліцею);
 
* [[Тадеуш Чацький]] — польський освітянин,історик,громадський діяч. Засновник Волинської гімназії(Кременецького ліцею);
 
* [[Йоахім Лелевель]] — польський історик, революціонер-демократ;
 
* [[Йоахім Лелевель]] — польський історик, революціонер-демократ;
Рядок 357: Рядок 378:
 
* Филимон Кульчинський — український богослов та педагог. Православний священик;
 
* Филимон Кульчинський — український богослов та педагог. Православний священик;
 
* [[Кархут Василь Володимирович|Василь Кархут]] — український лікар, особистий лікар [[Митрополит|митрополита]] [[Предстоятелі Української греко-католицької церкви|УГКЦ]] [[Андрей (Шептицький)|Андрея Шептицького]];
 
* [[Кархут Василь Володимирович|Василь Кархут]] — український лікар, особистий лікар [[Митрополит|митрополита]] [[Предстоятелі Української греко-католицької церкви|УГКЦ]] [[Андрей (Шептицький)|Андрея Шептицького]];
* [[Кивелюк Семен Васильович|Семен Кивелюк —]] український лікар,військовик([[Українська Галицька армія|УГА]]),громадський діяч;
+
* [[Кивелюк Семен Васильович|Семен Кивелюк —]] український лікар та громадський діяч,стрілець [[Українська Галицька армія|УГА]];
 
* [[Березовський Григорій Андрійович|Григорій Березовський]] — український театральний актор та режисер.Грав у [[Театр Миколи Садовського|театрі Миколи Садовського]];
 
* [[Березовський Григорій Андрійович|Григорій Березовський]] — український театральний актор та режисер.Грав у [[Театр Миколи Садовського|театрі Миколи Садовського]];
 
* [[Галімський Владислав Михайлович|Владислав Галімський]] — польський та український живописець,педагог;
 
* [[Галімський Владислав Михайлович|Владислав Галімський]] — польський та український живописець,педагог;
Рядок 380: Рядок 401:
 
* [[Томаш Август Олізаровський]] — польський письменник, представник [[Українська школа в польській літературі|української школи в польській літературі]];
 
* [[Томаш Август Олізаровський]] — польський письменник, представник [[Українська школа в польській літературі|української школи в польській літературі]];
 
* Ян Ксаверій Каневський — польський художник;
 
* Ян Ксаверій Каневський — польський художник;
* [[Тимко Падура|Томаш Падура]]&nbsp;— польський поет та музикант, представник [[Українська школа в польській літературі|української школи в польській літературі]], автор відомої пісні [[Гей, соколи|"Гей, соколи"]];
+
* [[Тимко Падура|Томаш Падура]]&nbsp;— польський поет та музикант, представник [[Українська школа в польській літературі|української школи в польській літературі]], автор відомої пісні "[[Гей, соколи]]";
 
* [[Стефан Вітвіцький]] - польський поет;
 
* [[Стефан Вітвіцький]] - польський поет;
 
* Фелікс Бернатович — польський письменник;
 
* Фелікс Бернатович — польський письменник;
Рядок 396: Рядок 417:
 
* Олександр Пржездзецький — польський історик-медієвіст та видавець. Граф;
 
* Олександр Пржездзецький — польський історик-медієвіст та видавець. Граф;
 
* [[Тимон Заборовський]] — польський поет,драматург,перекладач і літературний критик;
 
* [[Тимон Заборовський]] — польський поет,драматург,перекладач і літературний критик;
* [[Річинський Арсен Васильович|Арсен Річинський]] — український лікар, громадський та церковний діяч, композитор, публіцист, фотограф, волинський краєзнавець. Канонізований [[УАПЦ]] як святий сповідник;
+
* [[Річинський Арсен Васильович|Арсен Річинський]] — український лікар, громадський та церковний діяч, композитор, публіцист, фотограф, волинський краєзнавець. Канонізований [[ПЦУ]] як святий сповідник;
 
* Ян Весоловський — польський фізик;
 
* Ян Весоловський — польський фізик;
 
* Віталій Маслюк — український вчений-філолог та перекладач,знавець давньогрецької та латинської мов;
 
* Віталій Маслюк — український вчений-філолог та перекладач,знавець давньогрецької та латинської мов;
Рядок 407: Рядок 428:
 
* [[Горошко Юрій Автономович|Юрій Горошко —]] український громадський діяч,літератор,педагог;
 
* [[Горошко Юрій Автономович|Юрій Горошко —]] український громадський діяч,літератор,педагог;
 
* [[Харчук Борис Микитович|Борис Харчук]] — український письменник;
 
* [[Харчук Борис Микитович|Борис Харчук]] — український письменник;
* [[Чайка Володимира Павлівна|Володимира Чайка]] — українська оперна співачка,педагог;
+
* [[Чайка Володимира Павлівна|Володимира Чайка]] — українська оперна співачка;
 
* [[Гнатюк Іван Федорович|Іван Гнатюк]] — український поет,прозаїк,перекладач;
 
* [[Гнатюк Іван Федорович|Іван Гнатюк]] — український поет,прозаїк,перекладач;
 
* [[Юхновський Ігор Рафаїлович|Ігор Юхновський]] — український фізик-теоретик, громадський та державний діяч, Герой України:
 
* [[Юхновський Ігор Рафаїлович|Ігор Юхновський]] — український фізик-теоретик, громадський та державний діяч, Герой України:
Рядок 418: Рядок 439:
 
=== Проходили військову службу ===
 
=== Проходили військову службу ===
 
* [[Липинський В'ячеслав Казимирович|В'ячеслав Липинський]]&nbsp;— український політичний діяч, історик, теоретик [[Український консерватизм|українського консерватизму]];
 
* [[Липинський В'ячеслав Казимирович|В'ячеслав Липинський]]&nbsp;— український політичний діяч, історик, теоретик [[Український консерватизм|українського консерватизму]];
* [[Пржевальський Микола Михайлович|Микола Пржевальський]] — російський мандрівник та дослідник Азії;
+
* [[Пржевальський Микола Михайлович|Микола Пржевальський]] — російський офіцер, мандрівник та дослідник Азії українського походження;
 
* Борис Макаревич — офіцер ЗС України загиблий в зоні АТО на сході України.
 
* Борис Макаревич — офіцер ЗС України загиблий в зоні АТО на сході України.
   
 
=== Відвідували ===
 
=== Відвідували ===
 
* [[Григорій Сковорода]]
 
* [[Григорій Сковорода]]
* [[Тарас Шевченко]]&nbsp;— відвідав восени 1846&nbsp;року.На основі зібраних матеріалів про гайдамацьке повстання XVIII&nbsp;ст. написав повість «Варнак» та однойменну поему;
+
* [[Тарас Шевченко]]&nbsp;— відвідав Кременеччину восени 1846&nbsp;року.На основі зібраних матеріалів про гайдамацьке повстання XVIII&nbsp;ст. написав повість «Варнак» та однойменну поему.
 
* [[Вацлав Северин Жевуський]]
 
* [[Вацлав Северин Жевуський]]
 
* [[Ференц Ліст]]&nbsp;
 
* [[Ференц Ліст]]&nbsp;
 
* [[Марія Шимановська]]
 
* [[Марія Шимановська]]
  +
*[[Кароль Ліпінський]]
 
* Анджеліка Каталані — італійська співачка.
 
* Анджеліка Каталані — італійська співачка.
  +
* [[Леся Українка]] — відвідала місто у 1891 та 1907 роках гостюючи у подруги Марії Биковської.
* [[Леся Українка]]
 
 
* [[Олена Пчілка]]
 
* [[Олена Пчілка]]
 
* [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Михайло Коцюбинський]]
 
* [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Михайло Коцюбинський]]
Рядок 443: Рядок 465:
   
 
=== Проживають та працюють у наш час ===
 
=== Проживають та працюють у наш час ===
* [[Василь Жданкін]]&nbsp;— бард, кобзар. Лауреат гран-прі І-го фестивалю [[Червона рута (фестиваль)|Червона Рута]](1989) на якому одним з перших публічно виконав гімн України;
+
* [[Василь Жданкін]]&nbsp;— бард, кобзар,бандурист.Лауреат гран-прі І-го фестивалю [[Червона рута (фестиваль)|«Червона Рута»]](1989).Артист театру-студії [[Не журись! (театр)|«Не журись!»]](1988-1990,м.Львів);
 
* [[Смик Олександр Іванович (бард)|Олександр Смик]]&nbsp;— бард,поет, драматург;
 
* [[Смик Олександр Іванович (бард)|Олександр Смик]]&nbsp;— бард,поет, драматург;
 
* Валентин Величко&nbsp;— художник;
 
* Валентин Величко&nbsp;— художник;
Рядок 481: Рядок 503:
 
* [[Антоній Міхал Потоцький]]
 
* [[Антоній Міхал Потоцький]]
 
* [[Михайло Казимир Радзивілл (Рибонька)|Михайло Казимир Радзивілл]]
 
* [[Михайло Казимир Радзивілл (Рибонька)|Михайло Казимир Радзивілл]]
* [[Юзеф Паулін Санґушко|Юзеф Паулін Санґушко]]
+
* [[Юзеф Паулін Санґушко]]
 
* [[Януш Модест Санґушко]]
 
* [[Януш Модест Санґушко]]
 
* [[Януш Антоній Вишневецький]]
 
* [[Януш Антоній Вишневецький]]
Рядок 503: Рядок 525:
   
 
=== Відомі кременецькі [[Рабин|рабини]] ===
 
=== Відомі кременецькі [[Рабин|рабини]] ===
* Абрахам Хаззан
+
* Абрахам Хаззан(помер в 1510 р.)
  +
* Мордехай Яффе(1533- 1612 рр.) — видатний учений-[[Талмуд|талмудист]],[[Вчення кабала|кабаліст]].
* Мордехай Яффе
 
  +
*Шимшон бен Бецалель(XVI ст.) — брат [[Прага|празького]] рабина Іегуди Льов бен Бецалеля(відомого також як Махараль із Праги та рабі Льов),видатного вченого та персонажа европейських легенд.
* Шимшон бен Бацалель
 
   
 
=== Князі кременецькі ===
 
=== Князі кременецькі ===
Рядок 513: Рядок 535:
 
=== Власники замку ===
 
=== Власники замку ===
 
* Ян з княжат литовських(Ян Охстат,Ян Тельнич,біскуп Януш) — римо-католицький єпископ [[Вільнюс|віленський]], [[Познань|познаньський]]. Позашлюбний син короля [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунда I]] та Катажини з Охстатів Тельничанки;
 
* Ян з княжат литовських(Ян Охстат,Ян Тельнич,біскуп Януш) — римо-католицький єпископ [[Вільнюс|віленський]], [[Познань|познаньський]]. Позашлюбний син короля [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунда I]] та Катажини з Охстатів Тельничанки;
* [[Бона Сфорца]] — королева польська та велика княгиня литовська. Дружина короля [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунда I Старого]], мати короля [[Сигізмунд II Август|Сигізмунда II Августа]].
+
* [[Бона Сфорца]] — королева польська та велика княгиня литовська. Дружина короля [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунда I Старого]], мати короля [[Сигізмунд II Август|Сигізмунда II Августа]].
 
 
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 544: Рядок 564:
 
* [http://yashchuk2005.narod.ru/album06.htm Знай свій край. Фотоальбоми (Крем'янець, гора Бона, Радивилів, Броди, Дубно та ін.)]
 
* [http://yashchuk2005.narod.ru/album06.htm Знай свій край. Фотоальбоми (Крем'янець, гора Бона, Радивилів, Броди, Дубно та ін.)]
 
* ''Сергій Махун.'' [http://dt.ua/SOCIETY/kremenets_yiyi_velichnist_istoriya_na_zamkoviy_gori-44831.html Кременець: Її Величність Історія на Замковій горі] // Дзеркало тижня.&nbsp;— №&nbsp;40.&nbsp;— 2005.&nbsp;— 15 жовтня.
 
* ''Сергій Махун.'' [http://dt.ua/SOCIETY/kremenets_yiyi_velichnist_istoriya_na_zamkoviy_gori-44831.html Кременець: Її Величність Історія на Замковій горі] // Дзеркало тижня.&nbsp;— №&nbsp;40.&nbsp;— 2005.&nbsp;— 15 жовтня.
* [http://web.archive.org/20080413121638/perlyny-ua.narod.ru/pochaev/kremenec.html#AAA Кременець: фотоальбом]
+
* [https://web.archive.org/web/20080413121638/http://perlyny-ua.narod.ru/pochaev/kremenec.html#AAA Кременець: фотоальбом]
 
* [http://zhnyborody.te.ua/index.php?option=com_content&view=category&id=76&Itemid=207 Вірші та пісні про Кременець] // Історико-краєзнавчий проект «Жнибороди&nbsp;— Бучаччина&nbsp;— Тернопілля».
 
* [http://zhnyborody.te.ua/index.php?option=com_content&view=category&id=76&Itemid=207 Вірші та пісні про Кременець] // Історико-краєзнавчий проект «Жнибороди&nbsp;— Бучаччина&nbsp;— Тернопілля».
 
* {{ЕЄЕ|12231|Кременец}}
 
* {{ЕЄЕ|12231|Кременец}}

Версія за 14:52, 16 червня 2019

Кременець
Coat of Arms of Kremenets.svg Flag of Kremenets.svg
Герб Кременця Прапор Кременця
2017 - Кременець - Єзуїтський колегіум.jpg
Панорама центральної частини Кременця із Замковою горою
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Тернопільська область
Район Кременецька міська рада
Код КОАТУУ 6110700000
Перша згадка 1064 р.
Магдебурзьке право 1431 р.
Населення 21 239 (01.12.2017)[1]
 - повне 21 239 (01.12.2017)[1]
Площа 18,138 км²
Поштові індекси 47002—47004
Телефонний код +380-3546
Координати 50°06′04″ пн. ш. 25°44′12″ сх. д. / 50.10111° пн. ш. 25.73667° сх. д. / 50.10111; 25.73667Координати: 50°06′04″ пн. ш. 25°44′12″ сх. д. / 50.10111° пн. ш. 25.73667° сх. д. / 50.10111; 25.73667
Висота над рівнем моря 329 м
Міста-побратими ПольщаКонстанцин-Єзьорна[2]
Польща Томашів[3]
Польща Свьонтники-Ґурне
США Кілгор[4]
ФранціяАрцвіллер
День міста 20 травня
Відстань
Найближча залізнична станція Кременець
До обл./респ. центру
 - залізницею 218 км
 - автошляхами 75 км
До Києва
 - автошляхами 416 км
Міська влада
Адреса вул. Шевченка, 67, м. Кременець, Кременецький р-н, Тернопільська обл., 22739
Веб-сторінка Кременецька міська рада
Міський голова Ковальчук Олексій Андрійович

CMNS: Кременець на Вікісховищі

Карта
Кременець. Карта розташування: Україна
Кременець
Кременець
Кременець. Карта розташування: Тернопільська область
Кременець
Кременець

Кре́менець (у давніших джерелах Кремінець[5][6], також Крем'янець[7][8][9][10][11][12][13]) — місто обласного значення в Тернопільській області України, центр Кременецького району. Економічний і культурний осередок північної (волинської) частини області. Розташоване біля підніжжя Кременецьких гір. Відстань до обласного центру — 71 км. Є залізнична станція.

Зміст

Історія

Давньоруський період

За деякими джерелами, Кременецька фортеця була збудована за дохристиянських часів у VIII—IX століттях; існує гіпотеза, що після утворення в IX столітті Київської держави, поселення увійшло до її складу. Згадки про Кременець є у польських енциклопедичних словниках під 1064 роком[14]. 2007 року в центрі старовинного міста археологи розкопали залишки давньої будівлі, датованої Х століттям. З Кременецькою фортецею пов'язана легенда про дівчину Ірву, згідно з якою авари штурмували місцеву фортецю, яку обороняли дуліби[15].

Перша писемна згадка — 1227 р.: тогочасний володар замку князь Мстислав Удатний вщент розбив під містом війська угорського короля Андрія ІІ.

На початку 1241 року Кременець вистояв перед ордами Батия, 1254 р. витримав облогу беклярибека Куремси. 1259 (або 1261) р. на вимогу темника Бурундая оборонні споруди розібрали.

Литовський період

Королева Бона Сфорца на камеї. Біля 1540 року

Після упадку Галицько-Волинської держави Волинь та, зокрема, місто завоював великий литовський князь Гедимін, який віддав його князю Юрію Наримунтовичу.[16][17] Після захоплення Галича королем Казімежем ІІІ він віддав Волинь литовцям, зокрема, Крем'янець залишився надалі у попереднього князя за умови відсутності робіт щодо зміцнення замку. Місто невдовзі забрав собі князь Любарт та передав полякам. Після смерті короля Людвіка І Угорського 1382 р. остаточно відійшло до литовських князів.

У 2-й половині XIV ст. замість дерев'яно-земляних укріплень збудовано кам'яний замок.

На початку XV ст. тут деякий час перебував зі своїм двором великий князь литовський Вітовт, сидів у в'язниці його суперник — великий князь литовський Свидригайло, який 1438 р. надав Кременцю магдебурзьке право. У цей час тут почали освоюватися євреї. Численність єврейського населення Кременця: 240 осіб (48 дворів) у 1552 році, 500 осіб у 1578 році, 854 (15 % загального населення) у 1629 році.

Наприкінці XV ст. внаслідок нападів татар місто знелюдніло, у 2-й третині XVI ст., під час перебування у власності віленського біскупа Януша (позашлюбного сина короля Сигізмунда І Старого, 1529—1535 рр.[18]) та королеви Бони (1536—1556 рр.) відродилося й перетворилося на один із провідних економічних центрів регіону. Король польський і великий князь литовський Сигізмунд I Старий передає 4 квітня 1536 року Кременецький замок із селами своїй дружині Боні Сфорці, яка володіє замком у 1536—1556 роках, і на честь якої, за однією з версій, названа замкова гора. Бона суттєво укріпила замок, який на той час мав 3 вежі і досить високі стіни з гарматами. В середині замку було розташовано казарми для гарнізону, різні господарські споруди, порохівниці тощо.

Польський період

Альфонс Бішбуа. Вид на Кременець. XIX століття

1569 р. в результаті Люблінської унії Кременець відійшов до Польщі, а разом із нею до Речі Посполитої.

Король Сигізмунд III Ваза:

У 1-й половині XVII ст. місто стало важливим осередком культурного й релігійного життя Південної Волині. Восени 1648 р. козаки здобули й зруйнували замок під проводом козацького полковника Максима Кривоноса підійшов з військом до Кременецького замку, взяв його у облогу. В жовтні, після шеститижневої облоги із тривалими запеклими боями твердиню було здобуто, польський гарнізон взято у полон, замок повністю зруйновано, єврейське населення дуже постраждало від знущань козаків.[22] З того часу Кременецька твердиня не була відбудована.

За Вічним миром 1686 р. Кременець залишився в Речі Посполитій. 1692 р. в усіх установах впровадили польську мову, а на початку XVIII ст. православні храми стали греко-католицькими.

У 1734 році Верлан став очільником повстанців-гайдамаків, пізніше вони захопили місто.[23]

У 2-й половині XVIII ст. в Кременці діяли греко-католицький (василіянський) і 4 римо-католицькі (францисканський, єзуїтський, реформатський і тринітарський) монастирі та кілька греко-католицьких церков.

Російський період

За 3-м поділом Речі Посполитої (1795) Кременець відійшов до Російської імперії. Спочатку місто включили в Подільську, а 1796 р. — Волинську губернії. 1805 р. тут відкрилася Вища Волинська гімназія, 1819 р. реорганізована у Волинський ліцей (діяв до 1833).

Місто стало авторитетним центром освіти й науки й отримало образну назву «Волинські Афіни». 1830-ті рр. внаслідок запровадження у державних установах російської мови, заміни Литовського Статуту російським законодавством, закриття ліцею, францисканського й василіянського монастирів Кременець остаточно втратив риси повітового центру Речі Посполитої і перетворився на провінційне місто Російської імперії. Ліцей мав велику бібліотеку (понад 50000 томів), у тому числі 1500 інкунабул (першодруків, надрукованих до 1500 р.). На базі закритого ліцею у 1834 р. створений Київський університет.

У 1897 році єврейська громада Кременця налічувала 6539 осіб (37 % населення).

Промислове піднесення останніх десятиліть XIX ст. мало позначилося на житті міста. Найбільше підприємство 1899 р. — сірникова фабрика, де працювало 25 робітників. Завдяки відкриттю покладів бурого вугілля, на розробку якого покладали великі надії, наприкінці XIX ст. проклали державним коштом Російської імперії колію-відгалуження Радивилівської гілки залізниці Кам'яниця — Крем'янець[24] (введена в експлуатацію у 1896 р.).

Із освітніх закладів на початку XX ст. діяли Волинська духовна семінарія (18381902 рр.), жіноче єпархіальне (1836—1921 рр.), чоловіче духовне (1885—1921 рр.), комерційне (1904—1921 рр.), двокласне міське училища, приватна жіноча гімназія, 6 початкових шкіл.

Перша світова війна і Українська революція

Улітку 1916 р. тут була одна з вузлових ділянок Брусиловського прориву.

В часи Української революції діяв Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка.

Впродовж 1917—1920 рр. місто 7 разів переходило з рук у руки. Українській державній владі воно підпорядковувалося від початку 1918 до червня 1919 р.

Міжвоєнний період

Від жовтня 1920 р. до вересня 1939 р. Кременець належав до Польщі і входив у Волинське воєводство. Правлячі кола Польщі відвели місту роль одного з опорних пунктів закріплення своєї влади на «Східних кресах». Великі надії покладали на Кременецький ліцей, відкритий 1921 р.

1 жовтня 1933 року вилучено із міської ґміни Кременець села Чугалі, Зеблози Великі, Зеблози Малі, Білецька Долина і Бонівка, натомість включено села Сичівка, Грабівка, Андруга Велика і Білокриниця зі зліквідованої Білокриницької волості.[25].

У міжвоєнні роки збудовано ватну фабрику (1936) й тютюновий завод (1938 р.), упорядковано вулиці, заліснено схили гір. Основні осередки національного життя українського населення 1920—1930-ті — товариство «Просвіта», приватна українська гімназія імені Івана Стешенка,[26] православна духовна семінарія. У міжвоєнні роки Кременець — центр Волинської єпархії.

Під час Другої світової війни з 11 по 14 вересня 1939 р. Кременець був осідком польського міністерства закордонних справ та послів інших держав.

Восени 1939 р. місто зайняла Червона армія. Під час запровадження нового адміністративно-територіального устрою місто отримало статус міста обласного підпорядкування й відійшло до Тернопільської області. Радянська влада відкрила кілька загальноосвітніх українських шкіл, обласний учительський інститут, фельдшерсько-акушерську школу, забезпечила населення безплатним медичним обслуговуванням. Також встановила жорсткий ідеологічний контроль за всіма культурно-освітніми закладами й розгорнула масштабні політичні репресії.

Гітлерівська окупація

Головна Кременецька синагога, спалена нацистами. До війни єврейське населення складало 7256 осіб. У 1942 році було організовано єврейське гетто, жителі якого були розстріляні 18-19 серпня[27].
  • 3 липня 1941 р. Кременець зайняли гітлерівські війська, які масово[джерело?] розстрілювали мирне населення.
  • 1 вересня 1941 місто стало адміністративним центром нацистської округи.
  • 7 липня 1941 року розстріляна група викладачів Крем'янецького ліцею, зокрема, Гелена Паліводзянка — діячка руху харцерів.[28]

Кременчани активно включалися в рух опору. У роки війни в околицях міста діяло 4 українські збройні формування різної політичної орієнтації. 19 березня 1944 в місто увійшли війська 1-го Українського фронту, а саме 24 стрілецький корпус 13 загальновійськової армії (117 стрілецька дивізія під керівництвом генерал-майора П. М. Бежко, яка йшла в авангарді наступу, яким командував генерал Кірюхін, 287 стрілецька дивізія, 1645 винищувальний протитанковий артилерійський, 802 зенітний, і 35 штурмовий інженерно — саперний батальйон, і 350 стрілецька дивізія під керівництвом генерала Г. І. Вєхіна). Перемога «пришвидшувалась». Про здобуття міста був оперативно проінформований Сталін. Це свідчить про стратегічне значення Кременця, за яким найкоротші підступи до Бродів і Львова. Людські втрати в ході боїв становили близько шестисот осіб. У наступні десятиліття після оволодіння містом пошуковці з'ясували, що шістнадцять осіб, чиї імена викарбувані на пам'ятній плиті — живі. При переслідувані ворога за межами Кременця у найближчих двох селах Бережці і Крижі загинуло ще близько вісімдесяти осіб. Військові з'єднання і частини, які брали участь у захопленні Кременця, отримали найменування Кременецьких і були нагороджені орденами. На їх честь 19 березня о 12-й годині Москва салютувала дванадцятьма артилерійськими залпами із 124-х гармат. Після захоплення понад 2 тис. кременчан мобілізовано до лав ЧА.

Радянський період

За післявоєнні десятиліття збудовано низку нових підприємств, найбільшими серед них були цукровий завод (1965) і фабрика ватину (1980), споруджено масиви багатоповерхових будинків. Учительський інститут 1950 р. реорганізовано у педагогічний і перенесено у м. Тернопіль (1969). 1 грудня 1973 року з Тернополя в приміщення колишнього сільськогосподарського технікуму переведений Тернопільський навчально-курсовий комбінат.

Період Незалежності

У перші роки після проголошення незалежності України переважна більшість підприємств значно звузила або зовсім згорнула свою діяльність, внаслідок чого загострювалися старі й з'явилися нові соціальні проблеми. Відновлено Кременецький ботанічний сад (1991), створено Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник (2001), відкрито Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Т. Шевченка (2002), Кременецький обласний музей Юліуша Словацького (2003), Кременецький районний краєзнавчий музей (1937 р.); зростає потік туристів. У 1991 році на базі педагогічного коледжу імені Т. Г. Шевченка створено Кременецький ліцей.

Освіта

Визначні місця та пам'ятки архітектури

У межах міста розташована визначна археологічна пам'ятка (від пізнього палеоліту до залізної доби) — гора Куличівка. Знахідки розкопок знаходяться в Тернопільському краєзнавчому музеї. У місті діє свій районний краєзнавчий музей.

Замкова гора Бона

Румовища Кременецького замку

Замок у Кременці побудовано в XII столітті. В XIII столітті колишні дерев'яні укріплення було замінено на кам'яні. Взимку 1240 року орда хана Батия не спромоглася оволодіти цією фортецею на Замковій горі. До Люблінської унії замок належав литовським князям, далі — польським королям. Тривалий час цю видатну оборонну споруду ніхто не міг здобути. Завдяки неймовірним зусиллям і півторамісячній облозі в жовтні 1648 року замок взято козацькими загонами під орудою Максима Кривоноса та зруйновано. З того часу замок вже не відбудовували. До наших днів збереглися башта з брамою та оборонні мури.

Будинок родини Словацьких

Будинок по вул. Ю. Словацького, 16 побудований наприкінці XIX століття в стилі класицизму. Ця садиба належала колись Евзебіушу Словацькому — батькові видатного польського поета Юліуша Словацького. Юліуш Словацький жив тут у 1810—1811 рр. В 1969 році на подвір'ї встановлено мармурове погруддя поета (скульптор В. З. Бородай). У 2002 році закінчено реставрацію будівлі і з 2004 року тут діє літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького.[29]

Інтер'єр «Кабінету жіночої скорботи», Музей Юліуша Словацького

Споруди колишнього Василіянського монастиря XVII століття

З 1636 року при монастирі діяло братство, з ініціативи якого заснована школа від Києво-Могилянської Академії. При монастирі функціювала друкарня, де була надрукована «Кременецька граматика».

Миколаївський собор з келіями, спорудження якого тривало протягом XVI—XVII століть. Храм побудовано для католицького францисканського монастиря в готично-ренесансному стилі, у середині XVII століття костьол реконструйовано та розширено, доповнено бароковим декором (кошти надав, зокрема, Станіслав Потоцький; тут було поховано його серце[30]). У формах Миколаївського собору поєднані тип тридільної української церкви з формами польських костьолів епохи Відродження. На початку XX століття зведено величну монастирську дзвіницю.

Житловий будинок «Близнята»

Унікальна барокова споруда XVII—XVIII століть, що складається із двох однакових з'єднаних будинків з окремими двосхилими дахами.

Комплекс колегіуму чину єзуїтів

Краєвид Кременця від костелу Єзуїтів

Коштом родини Вишневецьких в місті розпочато будівлю колегіуму ордену єзуїтів. Проект створив архітектор Паоло Фонтана. Будівництво тривало у 17311743 роках. Комплекс поєднав костел і келії в єдиному ансамблі. Єзуїти присвятили костел засновнику ордена Ігнацію Лойолі та святому Станіславу Костці. Наприкінці 20 століття комплекс колегіуму визнано видатною пам'яткою архітектури України. Костел — тринавовий з трансептом, в перехресті — висока гранчаста баня, вкрита бароковим куполом з ліхтариком. Вівтарна частина і крила трансепту трохи заокруглені, що значно посилило красу і виразність будівлі. Від підлоги до вищої позначки в інтер'єрі костел має 28 метрів. Бічні нави за єзуїтів були відведені під каплиці.

Коридорною системою костел поєднано з корпусами келій, що в зимову пору давало змогу дістатися всіх частин комплексу без виходу на подвір'я. Бічні крила комплексу попереду мають наугольні башти і утворюють парадний двір на зразок палацового курдонеру. Ухил земельної ділянки спонукав архітектора до створення штучної тераси, вдало прикрашеної парадними сходами, балюстрадами і кам'яними ліхтарями в стилі рококо. Обриси балюстрад і ліхтарів не мають аналогів в Україні. Фасади комплексу розділені на барокові частини-«дзеркала». Контрастне фарбування «дзеркал» і деталей фасадів надає комплексу палацової краси і вишуканості, більш притаманних світським будівлям доби пізнього бароко чи рококо.

У 18031805 рр. поляк Тадеуш Чацький разом з уславленим діячем Речі Посполитої Гуґо Коллонтаєм на базі колегіуму заснували Вищу Волинську гімназію (з 1819 року ліцей) на зразок університету. Фундацією Т. Чацького для ліцею придбано бібліотеку екс-короля Польщі Станіслава Августа Понятовського і колекцію наукових приладів. За участь студентів колегіуму у визвольному повстанні в 1831 р. Колегіум ліквідовано царем, а бібліотека і наукові прилади конфісковані і передані новоствореному університету Святого Володимира в місті Києві.

За часів СРСР костел використовувався як спортивне приміщення навчального закладу. За часів незалежності костелом користуються вірні Української Православної Церкви Київського патріархату.

Костел святого Станіслава

Збудований у 1853—1857 роках. Був єдиним римо-католицьким парафіяльним храмом на Волині, який діяв у більшовицько-радянський час[31].

Палац Кароліни Дзембовської

Палац збудований у стилі класицизму в першій половині XVIII століття архітектором Ю. Гофманом. Навколо нього в 1809 році англійським садівником Діонісієм Міклером розбито чудовий парк.

Некрополі

У Кременці є кілька некрополів, зокрема, П'ятницький (Козацький) цвинтар з могилами українських козаків, що загинули в боях за звільнення Кременця від влади Польщі (1648—51 рр.), Монастирське кладовище, старовинний польський цвинтар, військове кладовище.

Військове кладовище розташоване у сквері перед педінститутом. 19 березня 1944 р. в Кременець увійшли підрозділи Червоної армії. Частина бійців, загиблих під час боїв за місто (200 осіб), похована у сквері перед колишнім ліцеєм (тепер педучилище) в 10 індивідуальних могилах і одній братській. Імена воїнів відомі. 10 могил з надгробними плитами, на яких викарбувано імена полеглих. На братській могилі пам'ятник — скульптурна фігура воїна на постаменті.

На Туницькому кладовищі похований радянський воїн В. Я. Медведєв, який загинув у 1944 р. під час боїв за Кременець. На могилі встановлений пам'ятник у вигляді стели, що закінчується вгорі п'ятикутною зіркою[32]. В Кременці під час Другої світової війни було єврейське ґетто. Нацисти розстріляли 15 000 євреїв і закопали на місці колишнього тиру 42-го Якутського полку. Сьогодні на цьому місці знаходиться пам'ятник жертвам нацизму, але через недбалість місцевої влади і нехтування місцевих жителів пам'ятник постійно паплюжать.[33]

Дерев'яна церква Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього у місті Кременець

Пам'ятки природи

Транспорт

Кременецький автовокзал, колишня Кременецька синагога

Територією міста проходить автошлях E85.

Автотранспортне сполучення з іншими регіонами України забезпечує Кременецький автовокзал.

По місту курсують маршрутні таксі (автобуси).

Засоби масової інформації

Радіостанції

  • Говорить Кременець — районна комунальна радіостанція. Засновник — Кременецька районна рада. В ефірі — інформаційні, культурологічні, просвітницькі, розважальні програми та передачі для дітей. Веде мовлення на 1-му каналі проводової мережі за наступним графіком: понеділок, середа, четвер, п'ятниця — 06:30-06:44; вівторок — 10:30-10:59 (час мовлення не використовується під час трансляції пленарних засідань Верховної Ради України); п'ятниця — 11:40-11:59. Блог радіостанції в Інтернеті — kremenetsradio.blogspot.com (не оновлюється).

Колишні періодичні видання

  • газета «Будівничий церкви Божої» — євангельсько-християнський місячник. Виходив 1935—1936 за редакцією Д. Гарасевича в співпраці з американською місією Церкви Божої. Друкував богословські статті, історико-статистичні матеріали про євангельський рух в Україні, поезії, біблійні оповідання для дітей, афоризми тощо. Політичні проблеми журнал принципово не висвітлював[34]
  • церковно-народний ілюстрований двотижневий часопис «Духовний сіяч»
  • християнський щомісячник «Євангельський голос» — виходить від 1936 р. Видавці — М. Вербицький і Г. Федишин[35].
  • газета «Крем'янецький вісник» — виходила 2-3 рази на тиждень у м. Крем'янець від 20 липня 1941 до 3 лютого 1944 р. Редактор — А. Трачук[36]
  • літературний журнал «Хвиля» — виходив від 12 лютого 1923 р. Друкувався на літографі. Вийшло два числа. Видавець — Ф. Півниченко, редактор Улас Самчук (під псевдонімом А. Офіренко), В. Данильченко й А. Гайовий[37].
  • «Кременіцер Штиме» (ід. Голос Кременця) — єврейський часопис.

Сучасні періодичні видання

  • Діалог — щотижнева газета Кременецької районної ради і райдержадміністрації.
  • Типовий Кременець - найбільша інтернет спільнота.

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення міста був таким[38]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 21351 97,58
російська 466 2,13
польська 24 0,11
білоруська 11 0,05
молдовська 7 0,03
вірменська 2 0,01

Відомі люди пов'язані з містом

Почесні громадяни Кременця[39]

Народилися

Проживали

  • Свидригайло Ольгердович — великий князь литовський та руський,князь волинський.Був ув'язненений в Кременецькому замку,надав місту Магдебурзьке право;
  • Павло Гіжицький — польський бароковий архітектор, скульптор, різьбяр і художник.Будівничий кременецької базиліки святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки(нині Преображенський собор) за проектом італійця Паоло Фонтана та дзвіниці кременецького костелу Успіння Діви Марії(нині Миколаївський собор).Єзуїт;
  • Мордехай з Кременця — хасидський цадик XVIII століття.Син цадика Іехіеля Міхаеля з Золочева;
  • Яків Ізраїль бен Цві га-Леві — юдейський проповідник(магід).Опонент хасида цадика Мордехая;
  • Вілібальд Бессер — австрійський ботанік,ентомолог,лікар;
  • Джозеф Сандерс  — польський та російський художник англійського походження;
  • Йозеф Пічман — австрійський художник;
  • Юзеф Антоній Бопре — польський лікар французького походження, видавець та громадський діяч.Учасник польського повстання (1830—1831);
  • Юзеф Крафт — польський архітектор німецького походження.Архітектор кременецького костелу Святого Станіслава;
  • Борис Козубський  — український адвокат,громадський і політичний діяч,журналіст;
  • Роман Бжеський  —  державний діяч доби УНР,ідеолог модерного українського націоналізму;
  • Михайло Тучемський — український церковний та громадський діяч,краєзнавець.Православний священик;
  • Сергій Міляшкевич — український педагог.Директор Кременецької української гімназії імені Івана Стешенка;
  • Никанор Вишневський — український мовознавець та педагог;
  • Лев Данилевич — український мовознавець та педагог;
  • Лука Скібінецький — український педагог(природничі науки);
  • Францішек Мончак — польский географ,археолог та мандрівник.Засновник краєзнавчого музею у Кременці;.
  • Здіслав Опольский — польський педагог(природничі науки),краєзнавець;
  • Октавіан Дуда — польський педагог(природничі науки) та ентомолог;
  • Іван Гарасевич — український художник, літератор;
  • Марія Кремінярівська — українська письменниця;
  • Зигмунт Румель — польський офіцер та поет.Прототип капітана Зигмунта Кшеменецького з польського художнього фільму "Волинь"(2016);
  • Ростислав Глувко — український художник-емігрант,графік та іконописець;
  • Ірена Сандецька — польська та українська громадська діячка,поетеса,педагог;
  • Микола Матерський — український диригент,фольклорист,педагог;
  • Степан Турик — український фольклорист,педагог;
  • Олександр Вітенко — український фольклорист,краєзнавець,діяч "Просвіти";
  • Маркіян Трофим'як — римо-католицький єпископ Луцький.Багато років був парохом у Кременці;
  • Гаврило Чернихівський — український історик, волинський краєзнавець, громадський діяч;
  • Микола Чорний — український волонтер загиблий в зоні АТО на сході України.

Працювали

Навчалися

Проходили військову службу

Відвідували

Проживають та працюють у наш час

Кременецькі старости

Єпископи Кременецькі

З 1873 року у Кременці була резиденція вікарного єпископа православної Волинської єпархія, до 1902 року з титулом єпископа Острозького а від 1902 року— єпископа Кременецького.

  • Паїсій(Виноградов) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії;
  • Димитрій(Сперовський) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії;
  • Амвросій(Гудко) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії;
  • Никон(Безсонов)— єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії. Автор проекту дзвіниці Кременецького Богоявленського монастиря;
  • Діонісій(Велединський) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії. Згодом правлячий архієпископ Волинський і Кременецький з резиденцією у Кременці;
  • Амвросій(Казанський) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії;
  • Симон(Івановський) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії;
  • Олексій(Громадський)архієпископ Волинський і Кременецький, митрополит Волинський і Житомирський, екзарх України,що мав резеденцію в Кременці;
  • Йов(Кресович) — правлячий єпископ Кременецький і Дубенський;
  • Дамаскін(Малюта) — єпископ Кременецький і Дубенський;
  • Дорофей(Філіп) — єпископ Кременецький;
  • Марк(Петровцій) — єпископ Кременецький, вікарій Львівської єпархії. Згодом перший правлячий єпископ Тернопільский і Кременецький(УПЦ МП);
  • Іов(Павлишин) — єпископ Кременецький і Збаразький. Згодом перший архієпископ Тернопільський і Кременецький(УПЦ КП).

Відомі кременецькі рабини

  • Абрахам Хаззан(помер в 1510 р.)
  • Мордехай Яффе(1533- 1612 рр.) — видатний учений-талмудист,кабаліст.
  • Шимшон бен Бецалель(XVI ст.) — брат празького рабина Іегуди Льов бен Бецалеля(відомого також як Махараль із Праги та рабі Льов),видатного вченого та персонажа европейських легенд.

Князі кременецькі

Власники замку

Примітки

  1. Кременецька міська рада
  2. [1]
  3. [2]
  4. [3]
  5. Аркас Микола. Історія України-Русі. — К. : Вища школа, 1990. — 456 с.: іл. — С. 86.
  6. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 47, 54, 56, 165, 168, 193, 217 тощо.
  7. Брайчевський Михайло. Конспект історії України. — К. : ВПК «Знання», 1993. — С. 66.
  8. Історична Волинь
  9. Мірчук П. Концентраційний табір Береза Картузька / V частина: Розділ 7. Ув'язнення і засуди за два роки (від січня 1933 до грудня 1934) // Нарис історії ОУН.
  10. Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок ХІХ ст.). — Львів : Світ, 1996. — С. 31, 105, 110. — ISBN 5-7773-0359-5.
  11. Гаврилюк О., Крочак І., Петровський О. Тернопіль: сторінки минулого і сьогодення. — Тернопіль : Астон, 2010. — С. 46. — ISBN 978-966-308-349-0.
  12. Мирослава Ласовська-Крук (головний редактор). Ласовський Володимир. — Торонто, 1980. — С. 29, 30.
  13. Городиський Леон, Зінчишин Ігор. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — С. 41—42. — ISBN 966-7255-01-8.
  14. Krzemieniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1883. — Т. IV : Kęs — Kutno. (пол.)
  15. Лавренюк В. Авари (обри) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 19. — ISBN 966-528-197-6.
  16. Krzemieniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1883. — Т. IV : Kęs — Kutno. (пол.) — S. 777. (пол.)
  17. щоправда, тут він названий його сином, чого, вочевидь, не було
  18. Jan z Książąt Litewskich пол.
  19. Barącz S. Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu. — Lwów, 1879. — S. 8—9. (пол.)
  20. М. Грушевський. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 349.
  21. Там само. — Т. V. — С. 352.
  22. Євреї в Кременці
  23. Гуржій О. І. Верлан // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 484. — ISBN 966-00-0734-5.
  24. Томін Ю., Романишин Ю., Коритко Р., Паращак І. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці. — Львів : ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011. — С. 52. — ISBN 978-617-655-000-6.
  25. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem. (пол.)
  26. Володимир Ящук. «Це те саме дерев'яне, колись прикордонне містечко, де і я пожинав лаври слави на чолі танцювальної групи»
  27. https://eleven.co.il/diaspora/communities/12231/
  28. Maria Trojanowska. Paliwodzianka Helena (1894—1941) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — T. XXV/1, zeszyt 104. — S. 92. (пол.)
  29. Обласний літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького в м. Кременці
  30. H.Dymnicka-Wołoszyńska. Stanisław Potocki h. Pilawa (1698—1760) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 158. (пол.)
  31. Korpysz E. Polskie kościoły na terenie północno-zachodniej Ukrainy. Stan zachowania. — S. 45. (пол.)
  32. Б. Андрушків. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль: «Підручники і посібники», 1998.
  33. kremenec.at.ua
  34. Павлюк І. «Будівничий церкви Божої» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 194. — ISBN 966-528-197-6.
  35. Ханас В. «Євангельський голос» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 561. — ISBN 966-528-197-6.
  36. Гуцал П.' «Крем'янецький вісник» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 232. — ISBN 978-966-528-279-2.
  37. Гуцал П. «Хвиля» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 544. — ISBN 978-966-528-279-2.
  38. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  39. Почесні громадяни Кременця
  40. Дем'янова І. Васірук Михайло Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 91. — ISBN 978-966-528-318-8.
  41. іноді Антоніо Кастелло → Романченко О. (Київ). Архітектурно-стильові особливості монастирських комплексів Руської провінції Реформатів у ХVІІ–ХVІІІ століть. — С. 236, 238.
  42. Ціборовська-Римарович І. Стародруки… // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. — 2013. — Вип. 37. — С. 319.
  43. Клим'юк М. Академік Гнатюк завжди з нами // «Вільне життя». — 2013. — № 80 (4 жовт.). — С. 5.
  44. Pociecha W. Dybowski Sebastian († przed 1676) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI. — S. 181. (пол.)
  45. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 80. (пол.)
  46. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1908. — Cz. 1. — T. 7. — S. 399. (пол.)
  47. у польських джерелах — Хвальчевський
  48. Chwalczewski Jerzy, h. Trąby (†1549) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1938. — T. IV, zeszyt 14. — S. 1. (пол.)
  49. Поліщук В. Городенська гілка князів Масальських на Волині у XVІ ст. (руська титулована знатьВеликого князівства Литовського у структурі шляхетського землеволодіння) // Український історичний журнал, № 2 (479) за 2008. — С. 7—8.
  50. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1904. — Cz. 1. — T. 7. — S. 264. (пол.)
  51. Поліщук В. Городенська гілка князів Масальських… — С. 7.

Джерела

Посилання