Відмінності між версіями «Кременець»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Засоби масової інформації)
 
(Не показано 24 проміжні версії 15 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Мовні помилки|дата=березень 2017}}
 
{{Мовні помилки|дата=березень 2017}}
{{Місто України
+
{{НП України
 
| назва = Кременець
 
| назва = Кременець
 
| герб = Coat of Arms of Kremenets.svg
 
| герб = Coat of Arms of Kremenets.svg
Рядок 12: Рядок 12:
 
| район = [[Кременецька міська рада]]
 
| район = [[Кременецька міська рада]]
 
| код КОАТУУ = 6110700000
 
| код КОАТУУ = 6110700000
| розташування = Map of Ukraine simple blank.png
 
| опис розташування =
 
| mapx = 67
 
| mapy = 60
 
 
| перша згадка = [[1064]] р.
 
| перша згадка = [[1064]] р.
 
| магдебурзьке право = [[1431]] р.
 
| магдебурзьке право = [[1431]] р.
Рядок 49: Рядок 45:
   
 
{{Otheruses|Кременець (значення)}}
 
{{Otheruses|Кременець (значення)}}
'''Кре́менець''' (у давніших джерелах '''[[Кремінець (значення)|Кремінець]]'''<ref>''Аркас Микола.'' Історія України-Русі.&nbsp;— К.&nbsp;: Вища школа, 1990.&nbsp;— 456 с.: іл.&nbsp;— С.&nbsp;86.</ref><ref>''[[Грушевський Михайло Сергійович|Грушевський М]].'' [[Історія України-Руси]].&nbsp;— Т.&nbsp;IV.&nbsp;— С.&nbsp;47, 54, 56, 165, 168, 193, 217 тощо.</ref>, також '''Крем'янець'''<ref>''Брайчевський Михайло''. Конспект історії України.&nbsp;— К.&nbsp;: ВПК «Знання», 1993.&nbsp;— С.&nbsp;66.</ref><ref>[http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=442:--------&catid=15 Історична Волинь]</ref><ref>''Мірчук Петро''. [http://lib.oun-upa.org.ua/narys_oun/r_507.html Концентраційний табір Береза Картузька / V частина: Розділ 7. Ув'язнення і засуди за два роки (від січня 1933 до грудня 1934)] // Нарис історії ОУН.</ref><ref>''[[Верига Василь Іванович|Верига В]].'' Нариси з історії України (кінець XVIII&nbsp;— початок ХІХ ст.).&nbsp;— Львів&nbsp;: Світ, 1996.&nbsp;— С. 31, 105, 110.&nbsp;— ISBN 5-7773-0359-5.</ref><ref>''Гаврилюк О., Крочак І., Петровський О.'' Тернопіль: сторінки минулого і сьогодення.&nbsp;— Тернопіль&nbsp;: Астон, 2010.&nbsp;— С.&nbsp;46.&nbsp;— ISBN 978-966-308-349-0.</ref><ref>[http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/9047/file.pdf Мирослава Ласовська-Крук (головний редактор). Ласовський Володимир].&nbsp;— Торонто, 1980.&nbsp;— С.&nbsp;29, 30.</ref><ref>''Городиський Леон, Зінчишин Ігор''. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник.&nbsp;— Львів&nbsp;: Каменяр, 1998.&nbsp;— С.&nbsp;41—42.&nbsp;— ISBN 966-7255-01-8.</ref>)&nbsp;— [[місто]] обласного значення в [[Тернопільська область|Тернопільській області]] України, центр [[Кременецький район|Кременецького району]]. Економічний і культурний осередок північної (волинської) частини області. Розташоване біля підніжжя [[Кременецькі гори|Кременецьких гір]]. Відстань до обласного центру&nbsp;— 71&nbsp;км. Є [[Кременець (станція)|залізнична станція]].
+
'''Кре́менець''' (у давніших джерелах '''[[Кремінець (значення)|Кремінець]]'''<ref>''Аркас Микола.'' Історія України-Русі.&nbsp;— К.&nbsp;: Вища школа, 1990.&nbsp;— 456 с.: іл.&nbsp;— С.&nbsp;86.</ref><ref>''[[Грушевський Михайло Сергійович|Грушевський М]].'' [[Історія України-Руси]].&nbsp;— Т.&nbsp;IV.&nbsp;— С.&nbsp;47, 54, 56, 165, 168, 193, 217 тощо.</ref>, також '''Крем'янець'''<ref>''Брайчевський Михайло''. Конспект історії України.&nbsp;— К.&nbsp;: ВПК «Знання», 1993.&nbsp;— С.&nbsp;66.</ref><ref>[http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=442:--------&catid=15 Історична Волинь]</ref><ref>''[[Мірчук Петро|Мірчук П]]''. [http://lib.oun-upa.org.ua/narys_oun/r_507.html Концентраційний табір Береза Картузька / V частина: Розділ 7. Ув'язнення і засуди за два роки (від січня 1933 до грудня 1934)] // Нарис історії ОУН.</ref><ref>''[[Верига Василь Іванович|Верига В]].'' Нариси з історії України (кінець XVIII&nbsp;— початок ХІХ ст.).&nbsp;— Львів&nbsp;: Світ, 1996.&nbsp;— С. 31, 105, 110.&nbsp;— ISBN 5-7773-0359-5.</ref><ref>''Гаврилюк О., Крочак І., Петровський О.'' Тернопіль: сторінки минулого і сьогодення.&nbsp;— Тернопіль&nbsp;: Астон, 2010.&nbsp;— С.&nbsp;46.&nbsp;— ISBN 978-966-308-349-0.</ref><ref>[http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/9047/file.pdf Мирослава Ласовська-Крук (головний редактор). Ласовський Володимир].&nbsp;— Торонто, 1980.&nbsp;— С.&nbsp;29, 30.</ref><ref>''Городиський Леон, Зінчишин Ігор''. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник.&nbsp;— Львів&nbsp;: Каменяр, 1998.&nbsp;— С.&nbsp;41—42.&nbsp;— ISBN 966-7255-01-8.</ref>)&nbsp;— [[місто]] обласного значення в [[Тернопільська область|Тернопільській області]] України, центр [[Кременецький район|Кременецького району]]. Економічний і культурний осередок північної (волинської) частини області. Розташоване біля підніжжя [[Кременецькі гори|Кременецьких гір]]. Відстань до обласного центру&nbsp;— 71&nbsp;км. Є [[Кременець (станція)|залізнична станція]].
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
Рядок 62: Рядок 58:
 
=== Литовський період ===
 
=== Литовський період ===
 
[[Файл:Caraglio Cameo of Bona Sforza.jpg|thumb|200px|wright|Королева [[Бона Сфорца]] на камеї. Біля 1540 року]]
 
[[Файл:Caraglio Cameo of Bona Sforza.jpg|thumb|200px|wright|Королева [[Бона Сфорца]] на камеї. Біля 1540 року]]
Після упадку [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинської держави]] Волинь та, зокрема, місто завоював великий литовський князь [[Гедимін]], який віддав його князю [[Юрій Наримунтович|Юрію Наримунтовичу]].<ref>{{SgKP|IV|777|Krzemieniec}}&nbsp;— S.&nbsp;777. {{ref-pl}}</ref><ref>щоправда, тут він названий його сином, чого, вочевидь, не було</ref> Після захоплення Галича королем Казімежем ІІІ він віддав Волинь литовцям, зокрема, Крем'янець залишився надалі у попереднього князя за умови відсутності робіт щодо зміцнення замку. Місто невдовзі забрав собі князь [[Любарт]] та передав полякам. Після смерті короля Людвіка&nbsp;І Угорського [[1382]]&nbsp;р. остаточно відійшло до [[Список Великих Князів Литовських|литовських князів]].
+
Після упадку [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинської держави]] Волинь та, зокрема, місто завоював великий литовський князь [[Гедимін]], який віддав його князю [[Юрій Наримунтович|Юрію Наримунтовичу]].<ref>{{SgKP|IV|777|Krzemieniec}}&nbsp;— S.&nbsp;777. {{ref-pl}}</ref><ref>щоправда, тут він названий його сином, чого, вочевидь, не було</ref> Після захоплення Галича королем Казімежем ІІІ він віддав Волинь литовцям, зокрема, Крем'янець залишився надалі у попереднього князя за умови відсутності робіт щодо зміцнення замку. Місто невдовзі забрав собі князь [[Любарт-Дмитро|Любарт]] та передав полякам. Після смерті короля Людвіка&nbsp;І Угорського [[1382]]&nbsp;р. остаточно відійшло до [[Список Великих Князів Литовських|литовських князів]].
   
 
У 2-й половині XIV&nbsp;ст. замість дерев'яно-земляних укріплень збудовано кам'яний замок.
 
У 2-й половині XIV&nbsp;ст. замість дерев'яно-земляних укріплень збудовано кам'яний замок.
Рядок 68: Рядок 64:
 
На початку XV&nbsp;ст. тут деякий час перебував зі своїм двором великий князь литовський [[Вітовт]], сидів у в'язниці його суперник&nbsp;— великий князь литовський [[Свидригайло]], який [[1438]]&nbsp;р. надав Кременцю [[магдебурзьке право]]. У цей час тут почали освоюватися євреї. Численність єврейського населення Кременця: 240 осіб (48 дворів) у 1552 році, 500 осіб у 1578 році, 854 (15&nbsp;% загального населення) у 1629 році.
 
На початку XV&nbsp;ст. тут деякий час перебував зі своїм двором великий князь литовський [[Вітовт]], сидів у в'язниці його суперник&nbsp;— великий князь литовський [[Свидригайло]], який [[1438]]&nbsp;р. надав Кременцю [[магдебурзьке право]]. У цей час тут почали освоюватися євреї. Численність єврейського населення Кременця: 240 осіб (48 дворів) у 1552 році, 500 осіб у 1578 році, 854 (15&nbsp;% загального населення) у 1629 році.
   
Наприкінці XV&nbsp;ст. внаслідок нападів татар місто знелюдніло, у 2-й третині XVI&nbsp;ст., під час перебування у власності віленського біскупа Януша (позашлюбного сина короля Сигізмунда І Старого, 1529—1535&nbsp;рр.<ref>[[:pl:Jan z Książąt Litewskich|Jan z Książąt Litewskich]] {{lang-pl|}}</ref>) та [[королева Бона|королеви Бони]] (1536—1556&nbsp;рр.) відродилося й перетворилося на один із провідних економічних центрів регіону. Король польський і [[Велике князівство Литовське|великий князь литовський]] [[Сигізмунд I Старий]] передає [[4 квітня]] [[1536]] року Кременецький замок із селами своїй дружині [[Бона Сфорца|Боні Сфорці]], яка володіє замком у 1536—1556 роках, і на честь якої, за однією з версій, названа замкова гора. Бона суттєво укріпила замок, який на той час мав 3 вежі і досить високі стіни з гарматами. В середині замку було розташовано казарми для [[гарнізон]]у, різні господарські споруди, порохівниці тощо.
+
Наприкінці XV&nbsp;ст. внаслідок нападів татар місто знелюдніло, у 2-й третині XVI&nbsp;ст., під час перебування у власності віленського біскупа Януша (позашлюбного сина короля Сигізмунда І Старого, 1529—1535&nbsp;рр.<ref>[[:pl:Jan z Książąt Litewskich|Jan z Książąt Litewskich]] {{lang-pl|}}</ref>) та [[Бона Сфорца|королеви Бони]] (1536—1556&nbsp;рр.) відродилося й перетворилося на один із провідних економічних центрів регіону. Король польський і [[Велике князівство Литовське|великий князь литовський]] [[Сигізмунд I Старий]] передає [[4 квітня]] [[1536]] року Кременецький замок із селами своїй дружині [[Бона Сфорца|Боні Сфорці]], яка володіє замком у 1536—1556 роках, і на честь якої, за однією з версій, названа замкова гора. Бона суттєво укріпила замок, який на той час мав 3 вежі і досить високі стіни з гарматами. В середині замку було розташовано казарми для [[гарнізон]]у, різні господарські споруди, порохівниці тощо.
   
 
=== Польський період ===
 
=== Польський період ===
Рядок 210: Рядок 206:
   
 
=== Сучасні періодичні видання ===
 
=== Сучасні періодичні видання ===
* '''Діалог'''&nbsp;— щотижнева газета Кременецької районної ради і райдержадміністрації.
+
* '''Діалог'''&nbsp;— щотижнева газета Кременецької районної ради і райдержадміністрації.
  +
*'''Типовий Кременець''' - найбільша інтернет спільнота.
   
 
== Населення ==
 
== Населення ==
Рядок 251: Рядок 248:
 
[[Файл:Пам'ятник Юлішу Словацькому 1.JPG|thumb|right|200px|Пам'ятник [[Юліуш Словацький|Юліушу Словацькому]]]]
 
[[Файл:Пам'ятник Юлішу Словацькому 1.JPG|thumb|right|200px|Пам'ятник [[Юліуш Словацький|Юліушу Словацькому]]]]
   
  +
=== Почесні громадяни Кременця<ref>[https://mega.nz/#!3HgVGIrS!WxIjCaig2o63iH4mlcuJ4JmJiVqpQUHhPkmy4MgLlHw Почесні громадяни Кременця]</ref> ===
=== Народилися ===
 
  +
* [[Пушкар Андрій Анатолійович|Андрій Пушкар]]
* [[Йосеф Авідар]]&nbsp;— ізраїльський генерал,військовий та державний діяч;
 
  +
* [[Жданкін Василь Олександрович|Василь Жданкін]]
  +
* [[Ломакович Афанасій Миколайович|Афанасій Ломакович]]
  +
* [[Мазур Петро Євстахійович|Петро Мазур]]
  +
* [[Павличко Дмитро Васильович|Дмитро Павличко]]
  +
* [[Лубчаківський Роман Мар'янович|Роман Лубчаківський]]
  +
* [[Скоропляс Василь Володимирович|Василь Скоропляс]]
  +
* [[Ігор Юхновський]]
  +
* [[Козачок Володимир Север'янович|Володимир Козачок]]
  +
 
=== Народилися ===
 
* [[Йосеф Авідар|Авідар Йосеф]]&nbsp;— ізраїльський генерал, військовий та державний діяч;
 
* [[Адамович Валентина Іванівна|Валентина Адамович]]&nbsp;— українська літераторка, педагог, краєзнавець;
 
* [[Адамович Валентина Іванівна|Валентина Адамович]]&nbsp;— українська літераторка, педагог, краєзнавець;
 
* [[Андрейчук Віктор Григорович|Віктор Андрейчук]]&nbsp;— український правник;
 
* [[Андрейчук Віктор Григорович|Віктор Андрейчук]]&nbsp;— український правник;
Рядок 258: Рядок 266:
 
* [[Іцхак Бер-Левінзон]]&nbsp;— єврейський просвітитель;
 
* [[Іцхак Бер-Левінзон]]&nbsp;— єврейський просвітитель;
 
* [[Вериківський Михайло Іванович|Михайло Вериківський]]&nbsp;— український композитор;
 
* [[Вериківський Михайло Іванович|Михайло Вериківський]]&nbsp;— український композитор;
* Андрій Вериківський — український музичний педагог;
+
* Андрій Вериківський&nbsp;— український музичний педагог;
* Моріс Караш — американський хімік-органік еврейського походження;
+
* Моріс Караш&nbsp;— американський хімік-органік єврейського походження;
 
* [[Васірук Михайло Степанович|Михайло Васірук]]&nbsp;— український тренер з [[легка атлетика|легкої атлетики]], педагог, [[Заслужений тренер України]].<ref>''Дем'янова І.'' Васірук Михайло Степанович // {{ТЕС|4|91}}</ref>
 
* [[Васірук Михайло Степанович|Михайло Васірук]]&nbsp;— український тренер з [[легка атлетика|легкої атлетики]], педагог, [[Заслужений тренер України]].<ref>''Дем'янова І.'' Васірук Михайло Степанович // {{ТЕС|4|91}}</ref>
 
* [[Гордасевич Галина Леонідівна|Галина Гордасевич]]&nbsp;— українська поетеса;
 
* [[Гордасевич Галина Леонідівна|Галина Гордасевич]]&nbsp;— українська поетеса;
* [[Данилюк Михайло|Михайло Данилюк]] &nbsp;— український військовик(повстанець),в еміграції лікар і громадський діяч;
+
* [[Данилюк Михайло|Михайло Данилюк]] &nbsp;— український військовик(повстанець), в еміграції лікар і громадський діяч;
 
* [[Єрусалимець Любов Олександрівна|Любов Єрусалимець]]&nbsp;— українська майстриня вишивання;
 
* [[Єрусалимець Любов Олександрівна|Любов Єрусалимець]]&nbsp;— українська майстриня вишивання;
 
* [[Жуковська Олеся Федорівна|Олеся Жуковська]]&nbsp;— українська медсестра-волонтер, учасниця Революції гідності;
 
* [[Жуковська Олеся Федорівна|Олеся Жуковська]]&nbsp;— українська медсестра-волонтер, учасниця Революції гідності;
 
* [[Зацний Юрій Антович|Юрій Зацний]]&nbsp;— український мовознавець та педагог;
 
* [[Зацний Юрій Антович|Юрій Зацний]]&nbsp;— український мовознавець та педагог;
* [[Марк Кац]]&nbsp;— польський та американський математик еврейського походження, представник [[Львівська математична школа|Львівської математичної школи]].Колега [[Улям Станіслав Марцін|Станіслава Уляма]];
+
* [[Марк Кац]]&nbsp;— польський та американський математик єврейського походження, представник [[Львівська математична школа|Львівської математичної школи]].Колега [[Улям Станіслав Марцін|Станіслава Уляма]];
* Іванна Дуда-Гвязда — польська інженерка,журналістка та громадська діячка,активістка руху [[Солідарність (профспілка)|Солідарність]];
+
* Іванна Дуда-Гвязда&nbsp;— польська інженерка, журналістка та громадська діячка, активістка руху [[Солідарність (профспілка)|Солідарність]];
* Єжи Літвінюк — польський перекладач;
+
* Єжи Літвінюк&nbsp;— польський перекладач;
* Наталія Баліцька — польський мікробіолог;
+
* Наталія Баліцька&nbsp;— польський мікробіолог;
* Ян Туркевич — польський фізик-ядерник;
+
* Ян Туркевич&nbsp;— польський фізик-ядерник;
 
* [[Кашуба Микола Олексійович|Микола Кашуба]]&nbsp;— український лікар, вчений у галузі медицини;
 
* [[Кашуба Микола Олексійович|Микола Кашуба]]&nbsp;— український лікар, вчений у галузі медицини;
* [[Коробка Микола Іванович|Микола Коробка]] — російський та український літературознавець і фольклорист;
+
* [[Коробка Микола Іванович|Микола Коробка]]&nbsp;— російський та український літературознавець і фольклорист;
* [[Лабуткін Дмитро Віталійович|Дмитро Лабуткін]]&nbsp;— офіцер ВМС ЗС України,військовий журналіст загиблий в зоні АТО на сході України;
+
* [[Лабуткін Дмитро Віталійович|Дмитро Лабуткін]]&nbsp;— офіцер ВМС ЗС України, військовий журналіст загиблий в зоні АТО на сході України;
* Віталій Фурсик — сержант ЗС України,учасник АТО на сході України;
+
* Віталій Фурсик&nbsp;— сержант ЗС України загиблий в зоні АТО на сході України;
 
* [[Мамчур Микола Сергійович|Микола Мамчур]] &nbsp;— український художник, тренер з карате;
 
* [[Мамчур Микола Сергійович|Микола Мамчур]] &nbsp;— український художник, тренер з карате;
* [[Морозов Віктор Євгенович|Віктор Морозов]]&nbsp;— український музикант,композитор, перекладач(зокрема серії романів про Гаррі Поттера англійської мисьменниці Джоан Роулінг);
+
* [[Морозов Віктор Євгенович|Віктор Морозов]]&nbsp;— український музикант, композитор, перекладач (зокрема серії романів про Гаррі Поттера англійської письменниці Джоан Роулінг). У 1989 році на фестивалі "Червона Рута" одним з перших публічно виконав гімн України;
 
* [[Осецький Олександр Вікторович|Олександр Осецький]]&nbsp;— український військовий діяч, [[генерал]] Армії [[УНР]];
 
* [[Осецький Олександр Вікторович|Олександр Осецький]]&nbsp;— український військовий діяч, [[генерал]] Армії [[УНР]];
 
* [[Покальчук Юрій Володимирович|Юрій Покальчук]]&nbsp;— український письменник та перекладач;
 
* [[Покальчук Юрій Володимирович|Юрій Покальчук]]&nbsp;— український письменник та перекладач;
 
* [[Пушкар Андрій Анатолійович|Андрій Пушкар]]&nbsp;— український спортсмен-рукоборець, чемпіон світу;
 
* [[Пушкар Андрій Анатолійович|Андрій Пушкар]]&nbsp;— український спортсмен-рукоборець, чемпіон світу;
 
* [[Сальський Олексій Петрович|Олексій Сальський]]&nbsp;— український військовик, учасник [[Другий зимовий похід|Другого Зимового походу]];
 
* [[Сальський Олексій Петрович|Олексій Сальський]]&nbsp;— український військовик, учасник [[Другий зимовий похід|Другого Зимового походу]];
  +
* [[Скакальський Іов|Іов Скакальський]]&nbsp;— капелан дивізії «Галичина»;
* [[Скакальська Ірина Богданівна|Ірина Скакальська]] — український історик, дослідниця Волині;
+
* [[Скакальська Ірина Богданівна|Ірина Скакальська]]&nbsp;— український історик, дослідниця Волині;
 
* [[Юліуш Словацький]]&nbsp;— видатний польський поет і драматург доби романтизму;
 
* [[Юліуш Словацький]]&nbsp;— видатний польський поет і драматург доби романтизму;
* [[Ісаак Стерн]]&nbsp;— всесвітньовідомий американський скрипаль еврейського походження;
+
* [[Ісаак Стерн]]&nbsp;— всесвітньовідомий американський скрипаль єврейського походження;
 
* [[Чекановський Олександр Лаврентійович|Олександр Чекановський]]&nbsp;— польський та російський геолог, географ, дослідник Східного Сибіру;
 
* [[Чекановський Олександр Лаврентійович|Олександр Чекановський]]&nbsp;— польський та російський геолог, географ, дослідник Східного Сибіру;
 
* [[Чеслав Ястшембець-Козловський]]&nbsp;— польський поет, критик і перекладач;
 
* [[Чеслав Ястшембець-Козловський]]&nbsp;— польський поет, критик і перекладач;
* Казимир Урбанік — польський математик;
+
* Казимир Урбанік&nbsp;— польський математик;
* Роман Кравченко-Бережний — радянський та російський учений-фізик українського походження,чий підлітковий щоденник часів окупації Кременця гітлерівською НІмеччиною було використано серед доказів на [[Нюрнберзький процес|Нюрнберзькому процесі;]]
+
* Роман Кравченко-Бережний&nbsp;— радянський та російський учений-фізик українського походження, чий підлітковий щоденник часів окупації Кременця гітлерівською Німеччиною було використано серед доказів на [[Нюрнберзький процес|Нюрнберзькому процесі;]]
* Олександр Хотовицький — православний священик,місіонер.Канонізований РПЦ як священомученик;
+
* Олександр Хотовицький&nbsp;— православний священик, місіонер. Канонізований РПЦ як священномученик;
* Моше Каґан ізраїльський художник.
+
* Моше Каґан&nbsp;— ізраїльський художник.
   
 
=== Проживали ===
 
=== Проживали ===
Рядок 330: Рядок 339:
 
* [[Деніс Макклер]] (анг.''Denis McClair'') або Діонісій Міклер — ірландський ботанік та садівник,майстер садово-паркового мистецтва;
 
* [[Деніс Макклер]] (анг.''Denis McClair'') або Діонісій Міклер — ірландський ботанік та садівник,майстер садово-паркового мистецтва;
 
* [[Добриловський Юліян|Юліян Добриловський]] — український церковний діяч,поет та перекладач.Греко-католицький священик,[[Василіяни|василіянин]];
 
* [[Добриловський Юліян|Юліян Добриловський]] — український церковний діяч,поет та перекладач.Греко-католицький священик,[[Василіяни|василіянин]];
* [[Гуго Коллонтай]] &nbsp;— діяч польського Просвітництва,публіцист.Католицький священик;
+
* [[Гуго Коллонтай]] &nbsp;— польський освітній та державний діяч,публіцист,один з авторів [[Конституція 3 травня|Конституції 3 травня]].Католицький священик;
* [[Білинкевич Степан|Степан Білинкевич]] — український церковний та освітній діяч,педагог.Греко-католицький священик,[[Василіяни|василіянин]];
+
* [[Білинкевич Степан|Степан Білинкевич]] — український церковний та освітній діяч,педагог. Греко-католицький священик,[[Василіяни|василіянин]];
* [[Тадеуш Чацький]] — польський освітянин,історик,громадський діяч.Засновник Волинської гімназії(Кременецького ліцею);
+
* [[Тадеуш Чацький]] — польський освітянин,історик,громадський діяч. Засновник Волинської гімназії(Кременецького ліцею);
 
* [[Йоахім Лелевель]] — польський історик, революціонер-демократ;
 
* [[Йоахім Лелевель]] — польський історик, революціонер-демократ;
* Євзебіуш Словацький&nbsp;— польський поет,драматург,перекладач.Батько [[Юліуш Словацький|Юліуша Словацького]];
+
* Євзебіуш Словацький&nbsp;— польський поет,драматург,перекладач. Батько [[Юліуш Словацький|Юліуша Словацького]];
 
* [[Юзеф Коженьовський]] &nbsp;— польский драматург і повістяр;
 
* [[Юзеф Коженьовський]] &nbsp;— польский драматург і повістяр;
 
* [[Маттео Баччеллі]] — італійський художник та педагог;
 
* [[Маттео Баччеллі]] — італійський художник та педагог;
* [[Міцкевич Олександр Миколайович|Олександр Міцкевич]] &nbsp;— польський правознавець.Брат [[Адам Міцкевич]]<nowiki/>а;
+
* [[Міцкевич Олександр Миколайович|Олександр Міцкевич]] &nbsp;— польський правознавець. Брат [[Адам Міцкевич|Адама Міцкевича]];
* [[Анджейовський Антон Лукіянович|Антоній Анджейовський]](творчий псевдонім Старий Дитюк) — польский ботанік,зоолог,письменник;
+
* [[Анджейовський Антон Лукіянович|Антоній Анджейовський]](творчий псевдонім Старий Дитюк) — польский<nowiki/> ботанік,зоолог,письменник;
* [[Юзеф Чех]] — польський математик,філософ,перекладач,педагог.Перший директор Волинської гімназії(Кременецького ліцею);
+
* [[Юзеф Чех]] — польський математик,філософ,перекладач,педагог. Перший директор Волинської гімназії(Кременецького ліцею);
 
* [[Абламович Ігнатій Карлович|Ігнатій Абламович]] — польський фізик;
 
* [[Абламович Ігнатій Карлович|Ігнатій Абламович]] — польський фізик;
 
* [[Ярковський Павло|Павел Ярковський]] — польський бібліотекар та бібліограф:
 
* [[Ярковський Павло|Павел Ярковський]] — польський бібліотекар та бібліограф:
Рядок 358: Рядок 367:
 
* [[Біднов Василь Олексійович|Василь Біднов]] — український історик, педагог,громадський діяч;
 
* [[Біднов Василь Олексійович|Василь Біднов]] — український історик, педагог,громадський діяч;
 
* [[Власовський Іван Федорович|Іван Власовський]] — український історик,церковний та громадський діяч;
 
* [[Власовський Іван Федорович|Іван Власовський]] — український історик,церковний та громадський діяч;
* Филимон Кульчинський — український богослов та педагог.Православний священик;
+
* Филимон Кульчинський — український богослов та педагог. Православний священик;
 
* [[Кархут Василь Володимирович|Василь Кархут]] — український лікар, особистий лікар [[Митрополит|митрополита]] [[Предстоятелі Української греко-католицької церкви|УГКЦ]] [[Андрей (Шептицький)|Андрея Шептицького]];
 
* [[Кархут Василь Володимирович|Василь Кархут]] — український лікар, особистий лікар [[Митрополит|митрополита]] [[Предстоятелі Української греко-католицької церкви|УГКЦ]] [[Андрей (Шептицький)|Андрея Шептицького]];
 
* [[Кивелюк Семен Васильович|Семен Кивелюк —]] український лікар,військовик([[Українська Галицька армія|УГА]]),громадський діяч;
 
* [[Кивелюк Семен Васильович|Семен Кивелюк —]] український лікар,військовик([[Українська Галицька армія|УГА]]),громадський діяч;
Рядок 372: Рядок 381:
 
* Олексій Харсекін &nbsp;— &nbsp;радянський лінгвіст, один з провідних спеціалістів з [[Етруски|етруської]] мови;
 
* Олексій Харсекін &nbsp;— &nbsp;радянський лінгвіст, один з провідних спеціалістів з [[Етруски|етруської]] мови;
 
* [[Татаринов Костянтин Адріанович|Костянтин Татаринов —]] радянський та український зоолог,палеонтолог;
 
* [[Татаринов Костянтин Адріанович|Костянтин Татаринов —]] радянський та український зоолог,палеонтолог;
* [[Покальчук Володимир Феофанович|Володимир Покальчук]] — український учений-філолог.Батько письменників [[Покальчук Юрій Володимирович|Юрія]] та [[Покальчук Олег Володимирович|Олега]] Покальчуків;
+
* [[Покальчук Володимир Феофанович|Володимир Покальчук]] — український учений-філолог. Батько письменників [[Покальчук Юрій Володимирович|Юрія]] та [[Покальчук Олег Володимирович|Олега]] Покальчуків;
 
* [[Ельгорт Бума Борисович|Борис(Бума) Ельгорт]] — український історик,краєзнавець та організатор музеїв;
 
* [[Ельгорт Бума Борисович|Борис(Бума) Ельгорт]] — український історик,краєзнавець та організатор музеїв;
 
* [[Андрієвський Віктор Петрович|Віктор Андрієвський]] — український історик, етнограф та педагог;
 
* [[Андрієвський Віктор Петрович|Віктор Андрієвський]] — український історик, етнограф та педагог;
Рядок 392: Рядок 401:
 
* [[Миколай Єловіцький]] — польський письменник;
 
* [[Миколай Єловіцький]] — польський письменник;
 
* [[Францішек Ковальський]] — польський поет і перекладач;
 
* [[Францішек Ковальський]] — польський поет і перекладач;
* [[Антоній Мальчевський]] — польський поет,альпініст.Представник [[Українська школа в польській літературі|української школи в польській літературі]];
+
* [[Антоній Мальчевський]] — польський поет,альпініст. Представник [[Українська школа в польській літературі|української школи в польській літературі]];
* Констянтин Мальчевський — польський військовик,мексиканський генерал;
+
* Констянтин Мальчевський — польський військовик,офіцер російської армії,генерал мексиканської армії;
* Нарцис Олізар — польський політичний діяч,письменник і художник.Граф;
+
* Нарцис Олізар — польський політичний діяч,письменник і художник. Граф;
* [[Густав Олізар]] — польський поет та публіцист.Граф;
+
* [[Густав Олізар]] — польський поет та публіцист. Граф;
* Спиридон Осташевський — польський іполог,письменник.Можливий прототип ''[[Лонгинус Підбийп'ятка|Лонгинуса Підбийп'ятки]]'' з роману "[[Вогнем і мечем (роман)|Вогнем і мечем]]" польського письменника [[Генрик Сенкевич|Генрика Сенкевича]];
+
* Спиридон Осташевський — польський іполог,письменник. Вірогідний прототип ''[[Лонгинус Підбийп'ятка|Лонгинуса Підбийп'ятки]]'' з роману "[[Вогнем і мечем (роман)|Вогнем і мечем]]" польського письменника [[Генрик Сенкевич|Генрика Сенкевича]];
* Олександр Пржездзецький — польський історик-медієвіст та видавець.Граф;
+
* Олександр Пржездзецький — польський історик-медієвіст та видавець. Граф;
 
* [[Тимон Заборовський]] — польський поет,драматург,перекладач і літературний критик;
 
* [[Тимон Заборовський]] — польський поет,драматург,перекладач і літературний критик;
* [[Річинський Арсен Васильович|Арсен Річинський]] — український лікар,громадський та церковний діяч,композитор,публіцист,фотограф,волинський краєзнавець.Канонізований [[УАПЦ]] як святий сповідник;
+
* [[Річинський Арсен Васильович|Арсен Річинський]] — український лікар, громадський та церковний діяч, композитор, публіцист, фотограф, волинський краєзнавець. Канонізований [[УАПЦ]] як святий сповідник;
 
* Ян Весоловський — польський фізик;
 
* Ян Весоловський — польський фізик;
 
* Віталій Маслюк — український вчений-філолог та перекладач,знавець давньогрецької та латинської мов;
 
* Віталій Маслюк — український вчений-філолог та перекладач,знавець давньогрецької та латинської мов;
* Іван Сойко — український історик.Колега [[Крип'якевич Іван Петрович|Івана Крип'якевича]];
+
* Іван Сойко — український історик. Колега [[Крип'якевич Іван Петрович|Івана Крип'якевича]];
* [[Шумовський Юрій Федорович|Юрій Шумовський]] — український археолог та палеонтолог.Православний священик;
+
* [[Шумовський Юрій Федорович|Юрій Шумовський]] — український археолог та палеонтолог. Православний священик;
 
* [[Коломиєць Авенір Каленикович|Авенір Коломиєць]] — український поет, письменник, журналіст,театральний режисер;
 
* [[Коломиєць Авенір Каленикович|Авенір Коломиєць]] — український поет, письменник, журналіст,театральний режисер;
* [[Нікулін Лев Веніамінович|Лев Нікулін]] — російський радянський письменник та журналіст;
+
* [[Нікулін Лев Веніамінович|Лев Нікулін]] — російський радянський письменник та журналіст;
 
* [[Самчук Улас Олексійович|Улас Самчук]] — український письменник та журналіст;
 
* [[Самчук Улас Олексійович|Улас Самчук]] — український письменник та журналіст;
 
* [[Лятуринська Оксана|Оксана Лятуринська]] — українська поетеса, художниця та скульпторка;
 
* [[Лятуринська Оксана|Оксана Лятуринська]] — українська поетеса, художниця та скульпторка;
Рядок 413: Рядок 422:
 
* [[Гнатюк Іван Федорович|Іван Гнатюк]] — український поет,прозаїк,перекладач;
 
* [[Гнатюк Іван Федорович|Іван Гнатюк]] — український поет,прозаїк,перекладач;
 
* [[Юхновський Ігор Рафаїлович|Ігор Юхновський]] — український фізик-теоретик, громадський та державний діяч, Герой України:
 
* [[Юхновський Ігор Рафаїлович|Ігор Юхновський]] — український фізик-теоретик, громадський та державний діяч, Герой України:
* [[Генсірук Степан Антонович|Степан Генсірук]] — український [[вчений]] в галузі [[Лісівництво|лісівництва]],співак;
+
* [[Генсірук Степан Антонович|Степан Генсірук]] — український [[вчений]] в галузі [[Лісівництво|лісівництва]], співак;
* [[Петрук-Попик Георгій Михайлович|Георгій Петрук-Попик]] — український лікар,публіцист,громадський діяч,поет.Один із засновників партії [[Народний рух України]];
+
* [[Петрук-Попик Георгій Михайлович|Георгій Петрук-Попик]] — український лікар, публіцист, громадський діяч, поет. Один із засновників партії [[Народний рух України]];
 
* Юрій Рамський — український математик;
 
* Юрій Рамський — український математик;
 
* [[Брик Михайло Теодорович|Михайло Брик]] — український хімік;
 
* [[Брик Михайло Теодорович|Михайло Брик]] — український хімік;
* Сергій Долгіх — солдат ЗС України,учасник АТО на сході України;
+
* Сергій Долгіх — солдат ЗС України загиблий в зоні АТО на сході України;
* Дмитро Напрієнко — мл.сержант ЗС України,учасник АТО на сході України.
+
* Дмитро Напрієнко — молодший сержант ЗС України зигиблий в зоні АТО на сході України.
 
=== Проходили військову службу ===
 
=== Проходили військову службу ===
 
* [[Липинський В'ячеслав Казимирович|В'ячеслав Липинський]]&nbsp;— український політичний діяч, історик, теоретик [[Український консерватизм|українського консерватизму]];
 
* [[Липинський В'ячеслав Казимирович|В'ячеслав Липинський]]&nbsp;— український політичний діяч, історик, теоретик [[Український консерватизм|українського консерватизму]];
 
* [[Пржевальський Микола Михайлович|Микола Пржевальський]] — російський мандрівник та дослідник Азії;
 
* [[Пржевальський Микола Михайлович|Микола Пржевальський]] — російський мандрівник та дослідник Азії;
* Борис Макаревич — офіцер ЗС України,учасник АТО на сході України.
+
* Борис Макаревич — офіцер ЗС України загиблий в зоні АТО на сході України.
   
 
=== Відвідували ===
 
=== Відвідували ===
Рядок 430: Рядок 439:
 
* [[Ференц Ліст]]&nbsp;
 
* [[Ференц Ліст]]&nbsp;
 
* [[Марія Шимановська]]
 
* [[Марія Шимановська]]
* Анджеліка Каталані — італійська співачка.
+
* Анджеліка Каталані — італійська співачка.
 
* [[Леся Українка]]
 
* [[Леся Українка]]
 
* [[Олена Пчілка]]
 
* [[Олена Пчілка]]
Рядок 446: Рядок 455:
   
 
=== Проживають та працюють у наш час ===
 
=== Проживають та працюють у наш час ===
* [[Василь Жданкін]]&nbsp;— бард, кобзар.Лауреат гран-прі І-го фестивалю [[Червона рута (фестиваль)|Червона Рута]];
+
* [[Василь Жданкін]]&nbsp;— бард, кобзар. Лауреат гран-прі І-го фестивалю [[Червона рута (фестиваль)|Червона Рута]](1989) на якому одним з перших публічно виконав гімн України;
 
* [[Смик Олександр Іванович (бард)|Олександр Смик]]&nbsp;— бард,поет, драматург;
 
* [[Смик Олександр Іванович (бард)|Олександр Смик]]&nbsp;— бард,поет, драматург;
 
* Валентин Величко&nbsp;— художник;
 
* Валентин Величко&nbsp;— художник;
* [[Юрій Камаєв]]&nbsp;— письменник;
+
* [[Юрій Камаєв]]&nbsp;— письменник;
* [[Синюк Сергій Ярославович|Сергій Синюк]] — письменник, волинський краєзнавець, бард;
+
* [[Синюк Сергій Ярославович|Сергій Синюк]] — письменник, волинський краєзнавець, бард;
* Ніл Зварунчик скульптор, художник;
+
* Ніл Зварунчик — скульптор, художник;
* Олег Вартабедян — художник, краєзнавець;
+
* Олег Вартабедян — художник, краєзнавець;
* [[Собчук Володимир Дмитрович|Володимир Собчук]] — історик, фахівець у галузі [[Генеалогія|генеалогії]], [[Історична географія|історичної географії]] та [[Історія культури|історії культури]];
+
* [[Собчук Володимир Дмитрович|Володимир Собчук]] — історик, фахівець у галузі [[Генеалогія|генеалогії]], [[Історична географія|історичної географії]] та [[Історія культури|історії культури]];
 
* [[Потій Іван Васильович|Іван Потій]] — поет.
 
* [[Потій Іван Васильович|Іван Потій]] — поет.
   
Рядок 484: Рядок 493:
 
* [[Антоній Міхал Потоцький]]
 
* [[Антоній Міхал Потоцький]]
 
* [[Михайло Казимир Радзивілл (Рибонька)|Михайло Казимир Радзивілл]]
 
* [[Михайло Казимир Радзивілл (Рибонька)|Михайло Казимир Радзивілл]]
* [[Юзеф Паулін Санґушко|Юзеф Паулін Сангушко]]
+
* [[Юзеф Паулін Санґушко|Юзеф Паулін Санґушко]]
* [[Януш Модест Сангушко]]
+
* [[Януш Модест Санґушко]]
 
* [[Януш Антоній Вишневецький]]
 
* [[Януш Антоній Вишневецький]]
* Павел Кароль Сангушко
+
* Павел Кароль Санґушко
   
 
=== Єпископи Кременецькі ===
 
=== Єпископи Кременецькі ===
З 1873 року у Кременці була резиденція [[Вікарій|вікарного]] [[Єпископ|єпископа]] православної Волинської [[єпархія]],до 1902 року з титулом єпископа Острозького,а від 1902 року— єпископа Кременецького.
+
З 1873 року у Кременці була резиденція [[Вікарій|вікарного]] [[Єпископ|єпископа]] православної Волинської [[єпархія]], до 1902 року з титулом єпископа Острозького а від 1902 року— єпископа Кременецького.
* Паїсій(Виноградов) — єпископ Кременецький,вікарій Волинської єпархії;
+
* Паїсій(Виноградов) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії;
* Димитрій(Сперовський) — єпископ Кременецький,вікарій Волинської єпархії;
+
* Димитрій(Сперовський) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії;
* [[Амвросій (Гудко)|Амвросій(Гудко)]] — єпископ Кременецький,вікарій Волинської єпархії;
+
* [[Амвросій (Гудко)|Амвросій(Гудко)]] — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії;
* [[Безсонов Микола Миколайович|Никон(Безсонов)]]— єпископ Кременецький,вікарій Волинської єпархії.Автор проекту дзвіниці Кременецького Богоявленського монастиря;
+
* [[Безсонов Микола Миколайович|Никон(Безсонов)]]— єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії. Автор проекту дзвіниці Кременецького Богоявленського монастиря;
* Діонісій(Велединський) — єпископ Кременецький,вікарій Волинської єпархії.Згодом [[Правлячий архієрей|правлячий архієпископ]] Волинський і Кременецький з резиденцією у Кременці;
+
* Діонісій(Велединський) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії. Згодом [[Правлячий архієрей|правлячий архієпископ]] Волинський і Кременецький з резиденцією у Кременці;
* Амвросій(Казанський) — єпископ Кременецький,вікарій Волинської єпархії;
+
* Амвросій(Казанський) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії;
* Симон(Івановський) — єпископ Кременецький,вікарій Волинської єпархії;
+
* Симон(Івановський) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії;
 
* [[Олексій (Громадський)|Олексій(Громадський)]] — [[Правлячий архієрей|архієпископ]] Волинський і Кременецький, [[митрополит]] Волинський і Житомирський, [[екзарх]] України,що мав резеденцію в Кременці;
 
* [[Олексій (Громадський)|Олексій(Громадський)]] — [[Правлячий архієрей|архієпископ]] Волинський і Кременецький, [[митрополит]] Волинський і Житомирський, [[екзарх]] України,що мав резеденцію в Кременці;
 
* Йов(Кресович) — [[Правлячий архієрей|правлячий єпископ]] Кременецький і Дубенський;
 
* Йов(Кресович) — [[Правлячий архієрей|правлячий єпископ]] Кременецький і Дубенський;
 
* Дамаскін(Малюта) — [[Правлячий архієрей|єпископ]] Кременецький і Дубенський;
 
* Дамаскін(Малюта) — [[Правлячий архієрей|єпископ]] Кременецький і Дубенський;
 
* Дорофей(Філіп) — єпископ Кременецький;
 
* Дорофей(Філіп) — єпископ Кременецький;
* [[Марк (Петровцій)|Марк(Петровцій)]] — єпископ Кременецький,вікарій Львівської єпархії.Згодом перший [[Правлячий архієрей|правлячий єпископ]] Тернопільский і Кременецький(УПЦ МП);
+
* [[Марк (Петровцій)|Марк(Петровцій)]] — єпископ Кременецький, вікарій Львівської єпархії. Згодом перший [[Правлячий архієрей|правлячий єпископ]] Тернопільский і Кременецький(УПЦ МП);
* Іов(Павлишин) — єпископ Кременецький і Збаразький.Згодом перший архієпископ Тернопільський і Кременецький(УПЦ КП).
+
* Іов(Павлишин) — єпископ Кременецький і Збаразький. Згодом перший архієпископ Тернопільський і Кременецький(УПЦ КП).
   
 
=== Відомі кременецькі [[Рабин|рабини]] ===
 
=== Відомі кременецькі [[Рабин|рабини]] ===
Рядок 511: Рядок 520:
   
 
=== Князі кременецькі ===
 
=== Князі кременецькі ===
* [[Юрій Наримунтович]] — князь кременецький,[[Белзьке князівство|белзький]],[[Холмське князівство|холмський]].Онук великого князя литовського [[Гедимін|Гедиміна;]]
+
* [[Юрій Наримунтович]] — князь кременецький, [[Белзьке князівство|белзький]], [[Холмське князівство|холмський]]. Онук великого князя литовського [[Гедимін|Гедиміна;]]
* [[Федір Корибутович]] — князь кременецький,подільський.Онук великого князя литовського [[Ольгерд|Ольгерда]].
+
* [[Федір Корибутович]] — князь кременецький, подільський. Онук великого князя литовського [[Ольгерд|Ольгерда]].
   
 
=== Власники замку ===
 
=== Власники замку ===
* Ян з княжат литовських(Ян Охстат,Ян Тельнич,біскуп Януш) — римо-католицький єпископ [[Вільнюс|віленський]],[[Познань|познаньський]].Позашлюбний син короля [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунда I]] та Катажини з Охстатів Тельничанки;
+
* Ян з княжат литовських(Ян Охстат,Ян Тельнич,біскуп Януш) — римо-католицький єпископ [[Вільнюс|віленський]], [[Познань|познаньський]]. Позашлюбний син короля [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунда I]] та Катажини з Охстатів Тельничанки;
* [[Бона Сфорца]] — королева польська та велика княгиня литовська.Дружина короля [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунда I Старого]],мати короля [[Сигізмунд II Август|Сигізмунда II Августа]].
+
* [[Бона Сфорца]] — королева польська та велика княгиня литовська. Дружина короля [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунда I Старого]], мати короля [[Сигізмунд II Август|Сигізмунда II Августа]].
 
 
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==

Поточна версія на 14:22, 27 вересня 2018

Кременець
Coat of Arms of Kremenets.svg Flag of Kremenets.svg
Герб Кременця Прапор Кременця
Панорама Кременця з Замкової гори.JPG
Панорама Кременця із Замкової гори
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Тернопільська область
Район Кременецька міська рада
Код КОАТУУ 6110700000
Перша згадка 1064 р.
Магдебурзьке право 1431 р.
Населення 21 239 (01.12.2017)[1]
Площа 18,138 км²
Поштові індекси 47002—47004
Телефонний код +380-3546
Координати 50°06′04″ пн. ш. 25°44′12″ сх. д. / 50.10111° пн. ш. 25.73667° сх. д. / 50.10111; 25.73667Координати: 50°06′04″ пн. ш. 25°44′12″ сх. д. / 50.10111° пн. ш. 25.73667° сх. д. / 50.10111; 25.73667
Висота над рівнем моря 329 м
Міста-побратими ПольщаКонстанцин-Єзьорна[2]
Польща Томашів[3]
Польща Свьонтники-Ґурне
США Кілгор[4]
ФранціяАрцвіллер
День міста 20 травня
Відстань
Найближча залізнична станція Кременець
До обл./респ. центру
 - залізницею 218 км
 - автошляхами 75 км
До Києва
 - автошляхами 416 км
Міська влада
Адреса вул. Шевченка, 67, м. Кременець, Кременецький р-н, Тернопільська обл., 22739
Веб-сторінка Кременецька міська рада
Міський голова Ковальчук Олексій Андрійович

Commons-logo.svg Кременець у Вікісховищі

Карта
Кременець. Карта розташування: Україна
Кременець
Кременець
Кременець. Карта розташування: Тернопільська область
Кременець
Кременець

Кре́менець (у давніших джерелах Кремінець[5][6], також Крем'янець[7][8][9][10][11][12][13]) — місто обласного значення в Тернопільській області України, центр Кременецького району. Економічний і культурний осередок північної (волинської) частини області. Розташоване біля підніжжя Кременецьких гір. Відстань до обласного центру — 71 км. Є залізнична станція.

Зміст

Історія[ред. | ред. код]

Давньоруський період[ред. | ред. код]

За деякими джерелами, Кременецька фортеця була збудована за дохристиянських часів у VIII—IX століттях; існує гіпотеза, що після утворення в IX столітті Київської держави, поселення увійшло до її складу. Згадки про Кременець є у польських енциклопедичних словниках під 1064 роком[14]. 2007 року в центрі старовинного міста археологи розкопали залишки давньої будівлі, датованої Х століттям. З Кременецькою фортецею пов'язана легенда про дівчину Ірву, згідно з якою авари штурмували місцеву фортецю, яку обороняли дуліби[15].

Перша писемна згадка — 1227 р.: тогочасний володар замку князь Мстислав Удатний вщент розбив під містом війська угорського короля Андрія ІІ.

На початку 1241 року Кременець вистояв перед ордами Батия, 1254 р. витримав облогу беклярибека Куремси. 1259 (або 1261) р. на вимогу темника Бурундая оборонні споруди розібрали.

Литовський період[ред. | ред. код]

Королева Бона Сфорца на камеї. Біля 1540 року

Після упадку Галицько-Волинської держави Волинь та, зокрема, місто завоював великий литовський князь Гедимін, який віддав його князю Юрію Наримунтовичу.[16][17] Після захоплення Галича королем Казімежем ІІІ він віддав Волинь литовцям, зокрема, Крем'янець залишився надалі у попереднього князя за умови відсутності робіт щодо зміцнення замку. Місто невдовзі забрав собі князь Любарт та передав полякам. Після смерті короля Людвіка І Угорського 1382 р. остаточно відійшло до литовських князів.

У 2-й половині XIV ст. замість дерев'яно-земляних укріплень збудовано кам'яний замок.

На початку XV ст. тут деякий час перебував зі своїм двором великий князь литовський Вітовт, сидів у в'язниці його суперник — великий князь литовський Свидригайло, який 1438 р. надав Кременцю магдебурзьке право. У цей час тут почали освоюватися євреї. Численність єврейського населення Кременця: 240 осіб (48 дворів) у 1552 році, 500 осіб у 1578 році, 854 (15 % загального населення) у 1629 році.

Наприкінці XV ст. внаслідок нападів татар місто знелюдніло, у 2-й третині XVI ст., під час перебування у власності віленського біскупа Януша (позашлюбного сина короля Сигізмунда І Старого, 1529—1535 рр.[18]) та королеви Бони (1536—1556 рр.) відродилося й перетворилося на один із провідних економічних центрів регіону. Король польський і великий князь литовський Сигізмунд I Старий передає 4 квітня 1536 року Кременецький замок із селами своїй дружині Боні Сфорці, яка володіє замком у 1536—1556 роках, і на честь якої, за однією з версій, названа замкова гора. Бона суттєво укріпила замок, який на той час мав 3 вежі і досить високі стіни з гарматами. В середині замку було розташовано казарми для гарнізону, різні господарські споруди, порохівниці тощо.

Польський період[ред. | ред. код]

Альфонс Бішбуа. Вид на Кременець. XIX століття

1569 р. в результаті Люблінської унії Кременець відійшов до Польщі, а разом із нею до Речі Посполитої.

Король Сигізмунд III Ваза:[ред. | ред. код]

У 1-й половині XVII ст. місто стало важливим осередком культурного й релігійного життя Південної Волині. Восени 1648 р. козаки здобули й зруйнували замок під проводом козацького полковника Максима Кривоноса підійшов з військом до Кременецького замку, взяв його у облогу. В жовтні, після шеститижневої облоги із тривалими запеклими боями твердиню було здобуто, польський гарнізон взято у полон, замок повністю зруйновано, єврейське населення дуже постраждало від знущань козаків.[22] З того часу Кременецька твердиня не була відбудована.

За Вічним миром 1686 р. Кременець залишився в Речі Посполитій. 1692 р. в усіх установах впровадили польську мову, а на початку XVIII ст. православні храми стали греко-католицькими.

У 1734 році Верлан став очільником повстанців-гайдамаків, пізніше вони захопили місто.[23]

У 2-й половині XVIII ст. в Кременці діяли греко-католицький (василіянський) і 4 римо-католицькі (францисканський, єзуїтський, реформатський і тринітарський) монастирі та кілька греко-католицьких церков.

Російський період[ред. | ред. код]

За 3-м поділом Речі Посполитої (1795) Кременець відійшов до Російської імперії. Спочатку місто включили в Подільську, а 1796 р. — Волинську губернії. 1805 р. тут відкрилася Вища Волинська гімназія, 1819 р. реорганізована у Волинський ліцей (діяв до 1833).

Місто стало авторитетним центром освіти й науки й отримало образну назву «Волинські Афіни». 1830-ті рр. внаслідок запровадження у державних установах російської мови, заміни Литовського Статуту російським законодавством, закриття ліцею, францисканського й василіянського монастирів Кременець остаточно втратив риси повітового центру Речі Посполитої і перетворився на провінційне місто Російської імперії. Ліцей мав велику бібліотеку (понад 50000 томів), у тому числі 1500 інкунабул (першодруків, надрукованих до 1500 р.). На базі закритого ліцею у 1834 р. створений Київський університет.

У 1897 році єврейська громада Кременця налічувала 6539 осіб (37 % населення).

Промислове піднесення останніх десятиліть XIX ст. мало позначилося на житті міста. Найбільше підприємство 1899 р. — сірникова фабрика, де працювало 25 робітників. Завдяки відкриттю покладів бурого вугілля, на розробку якого покладали великі надії, наприкінці XIX ст. проклали державним коштом Російської імперії колію-відгалуження Радивилівської гілки залізниці Кам'яниця — Крем'янець[24] (введена в експлуатацію у 1896 р.).

Із освітніх закладів на початку XX ст. діяли Волинська духовна семінарія (18381902 рр.), жіноче єпархіальне (1836—1921 рр.), чоловіче духовне (1885—1921 рр.), комерційне (1904—1921 рр.), двокласне міське училища, приватна жіноча гімназія, 6 початкових шкіл.

Перша світова війна і Українська революція[ред. | ред. код]

Улітку 1916 р. тут була одна з вузлових ділянок Брусиловського прориву.

В часи Української революції діяв Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка.

Впродовж 1917—1920 рр. місто 7 разів переходило з рук у руки. Українській державній владі воно підпорядковувалося від початку 1918 до червня 1919 р.

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Від жовтня 1920 р. до вересня 1939 р. Кременець належав до Польщі і входив у Волинське воєводство. Правлячі кола Польщі відвели місту роль одного з опорних пунктів закріплення своєї влади на «Східних кресах». Великі надії покладали на Кременецький ліцей, відкритий 1921 р.

1 жовтня 1933 року вилучено із міської ґміни Кременець села Чугалі, Зеблози Великі, Зеблози Малі, Білецька Долина і Бонівка, натомість включено села Сичівка, Грабівка, Андруга Велика і Білокриниця зі зліквідованої Білокриницької волості.[25].

У міжвоєнні роки збудовано ватну фабрику (1936) й тютюновий завод (1938 р.), упорядковано вулиці, заліснено схили гір. Основні осередки національного життя українського населення 1920—1930-ті — товариство «Просвіта», приватна українська гімназія імені Івана Стешенка,[26] православна духовна семінарія. У міжвоєнні роки Кременець — центр Волинської єпархії.

Під час Другої світової війни з 11 по 14 вересня 1939 р. Кременець був осідком польського міністерства закордонних справ та послів інших держав.

Восени 1939 р. місто зайняла Червона армія. Під час запровадження нового адміністративно-територіального устрою місто отримало статус міста обласного підпорядкування й відійшло до Тернопільської області. Радянська влада відкрила кілька загальноосвітніх українських шкіл, обласний учительський інститут, фельдшерсько-акушерську школу, забезпечила населення безплатним медичним обслуговуванням. Також встановила жорсткий ідеологічний контроль за всіма культурно-освітніми закладами й розгорнула масштабні політичні репресії.

Гітлерівська окупація[ред. | ред. код]

  • 3 липня 1941 р. Кременець зайняли гітлерівські війська, які масово[джерело?] розстрілювали мирне населення.
  • 1 вересня 1941 місто стало адміністративним центром нацистської округи.
  • 7 липня 1941 року розстріляна група викладачів Крем'янецького ліцею, зокрема, Гелена Паліводзянка — діячка руху харцерів.[27]

Кременчани активно включалися в рух опору. У роки війни в околицях міста діяло 4 українські збройні формування різної політичної орієнтації. 19 березня 1944 в місто увійшли війська 1-го Українського фронту, а саме 24 стрілецький корпус 13 загальновійськової армії (117 стрілецька дивізія під керівництвом генерал-майора П. М. Бежко, яка йшла в авангарді наступу, яким командував генерал Кірюхін, 287 стрілецька дивізія, 1645 винищувальний протитанковий артилерійський, 802 зенітний, і 35 штурмовий інженерно — саперний батальйон, і 350 стрілецька дивізія під керівництвом генерала Г. І. Вєхіна). Перемога «пришвидшувалась». Про здобуття міста був оперативно проінформований Сталін. Це свідчить про стратегічне значення Кременця, за яким найкоротші підступи до Бродів і Львова. Людські втрати в ході боїв становили близько шестисот осіб. У наступні десятиліття після оволодіння містом пошуковці з'ясували, що шістнадцять осіб, чиї імена викарбувані на пам'ятній плиті — живі. При переслідувані ворога за межами Кременця у найближчих двох селах Бережці і Крижі загинуло ще близько вісімдесяти осіб. Військові з'єднання і частини, які брали участь у захопленні Кременця, отримали найменування Кременецьких і були нагороджені орденами. На їх честь 19 березня о 12-й годині Москва салютувала дванадцятьма артилерійськими залпами із 124-х гармат. Після захоплення понад 2 тис. кременчан мобілізовано до лав ЧА.

Радянський період[ред. | ред. код]

За післявоєнні десятиліття збудовано низку нових підприємств, найбільшими серед них були цукровий завод (1965) і фабрика ватину (1980), споруджено масиви багатоповерхових будинків. Учительський інститут 1950 р. реорганізовано у педагогічний і перенесено у м. Тернопіль (1969). 1 грудня 1973 року з Тернополя в приміщення колишнього сільськогосподарського технікуму переведений Тернопільський навчально-курсовий комбінат.

Період Незалежності[ред. | ред. код]

У перші роки після проголошення незалежності України переважна більшість підприємств значно звузила або зовсім згорнула свою діяльність, внаслідок чого загострювалися старі й з'явилися нові соціальні проблеми. Відновлено Кременецький ботанічний сад (1991), створено Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник (2001), відкрито Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Т. Шевченка (2002), Кременецький обласний музей Юліуша Словацького (2003), Кременецький краєзнавчий музей (1937 р.)[28][28] зростає потік туристів. У 1991 році на базі педагогічного коледжу імені Т. Г. Шевченка створено Кременецький ліцей.

Освіта[ред. | ред. код]

Визначні місця та пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

У межах міста розташована визначна археологічна пам'ятка (від пізнього палеоліту до залізної доби) — гора Куличівка. Знахідки розкопок знаходяться в Тернопільському краєзнавчому музеї. У місті діє свій районний краєзнавчий музей.

Замкова гора Бона[ред. | ред. код]

Румовища Кременецького замку

Замок у Кременці побудовано в XII столітті. В XIII столітті колишні дерев'яні укріплення було замінено на кам'яні. Взимку 1240 року орда хана Батия не спромоглася оволодіти цією фортецею на Замковій горі. До Люблінської унії замок належав литовським князям, далі — польським королям. Тривалий час цю видатну оборонну споруду ніхто не міг здобути. Завдяки неймовірним зусиллям і півторамісячній облозі в жовтні 1648 року замок взято козацькими загонами під орудою Максима Кривоноса та зруйновано. З того часу замок вже не відбудовували. До наших днів збереглися башта з брамою та оборонні мури.

Будинок родини Словацьких[ред. | ред. код]

Будинок по вул. Ю. Словацького, 16 побудований наприкінці XIX століття в стилі класицизму. Ця садиба належала колись Евзебіушу Словацькому — батькові видатного польського поета Юліуша Словацького. Юліуш Словацький жив тут у 1810—1811 рр. В 1969 році на подвір'ї встановлено мармурове погруддя поета (скульптор В. З. Бородай). У 2002 році закінчено реставрацію будівлі і з 2004 року тут діє літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького.[29]

Інтер'єр «Кабінету жіночої скорботи», Музей Юліуша Словацького

Споруди колишнього Василіянського монастиря XVII століття[ред. | ред. код]

З 1636 року при монастирі діяло братство, з ініціативи якого заснована школа від Києво-Могилянської Академії. При монастирі функціювала друкарня, де була надрукована «Кременецька граматика».

Миколаївський собор з келіями, спорудження якого тривало протягом XVI—XVII століть. Храм побудовано для католицького францисканського монастиря в готично-ренесансному стилі, у середині XVII століття костьол реконструйовано та розширено, доповнено бароковим декором (кошти надав, зокрема, Станіслав Потоцький; тут було поховано його серце[30]). У формах Миколаївського собору поєднані тип тридільної української церкви з формами польських костьолів епохи Відродження. На початку XX століття зведено величну монастирську дзвіницю.

Житловий будинок «Близнята»[ред. | ред. код]

Унікальна барокова споруда XVII—XVIII століть, що складається із двох однакових з'єднаних будинків з окремими двосхилими дахами.

Комплекс колегіуму чину єзуїтів[ред. | ред. код]

Краєвид Кременця від костелу Єзуїтів

Коштом родини Вишневецьких в місті розпочато будівлю колегіуму ордену єзуїтів. Проект створив архітектор Паоло Фонтана. Будівництво тривало у 17311743 роках. Комплекс поєднав костел і келії в єдиному ансамблі. Єзуїти присвятили костел засновнику ордена Ігнацію Лойолі та святому Станіславу Костці. Наприкінці 20 століття комплекс колегіуму визнано видатною пам'яткою архітектури України. Костел — тринавовий з трансептом, в перехресті — висока гранчаста баня, вкрита бароковим куполом з ліхтариком. Вівтарна частина і крила трансепту трохи заокруглені, що значно посилило красу і виразність будівлі. Від підлоги до вищої позначки в інтер'єрі костел має 28 метрів. Бічні нави за єзуїтів були відведені під каплиці.

Коридорною системою костел поєднано з корпусами келій, що в зимову пору давало змогу дістатися всіх частин комплексу без виходу на подвір'я. Бічні крила комплексу попереду мають наугольні башти і утворюють парадний двір на зразок палацового курдонеру. Ухил земельної ділянки спонукав архітектора до створення штучної тераси, вдало прикрашеної парадними сходами, балюстрадами і кам'яними ліхтарями в стилі рококо. Обриси балюстрад і ліхтарів не мають аналогів в Україні. Фасади комплексу розділені на барокові частини-«дзеркала». Контрастне фарбування «дзеркал» і деталей фасадів надає комплексу палацової краси і вишуканості, більш притаманних світським будівлям доби пізнього бароко чи рококо.

У 18031805 рр. поляк Тадеуш Чацький разом з уславленим діячем Речі Посполитої Гуґо Коллонтаєм на базі колегіуму заснували Вищу Волинську гімназію (з 1819 року ліцей) на зразок університету. Фундацією Т. Чацького для ліцею придбано бібліотеку екс-короля Польщі Станіслава Августа Понятовського і колекцію наукових приладів. За участь студентів колегіуму у визвольному повстанні в 1831 р. Колегіум ліквідовано царем, а бібліотека і наукові прилади конфісковані і передані новоствореному університету Святого Володимира в місті Києві.

За часів СРСР костел використовувався як спортивне приміщення навчального закладу. За часів незалежності костелом користуються вірні Української Православної Церкви Київського патріархату.

Костел святого Станіслава[ред. | ред. код]

Збудований у 1853—1857 роках. Був єдиним римо-католицьким парафіяльним храмом на Волині, який діяв у більшовицько-радянський час[31].

Палац Кароліни Дзембовської[ред. | ред. код]

Палац збудований у стилі класицизму в першій половині XVIII століття архітектором Ю. Гофманом. Навколо нього в 1809 році англійським садівником Діонісієм Міклером розбито чудовий парк.

Некрополі[ред. | ред. код]

У Кременці є кілька некрополів, зокрема, П'ятницький (Козацький) цвинтар з могилами українських козаків, що загинули в боях за звільнення Кременця від влади Польщі (1648—51 рр.), Монастирське кладовище, старовинний польський цвинтар, військове кладовище.

Військове кладовище розташоване у сквері перед педінститутом. 19 березня 1944 р. в Кременець увійшли підрозділи Червоної армії. Частина бійців, загиблих під час боїв за місто (200 осіб), похована у сквері перед колишнім ліцеєм (тепер педучилище) в 10 індивідуальних могилах і одній братській. Імена воїнів відомі. 10 могил з надгробними плитами, на яких викарбувано імена полеглих. На братській могилі пам'ятник — скульптурна фігура воїна на постаменті.

На Туницькому кладовищі похований радянський воїн В. Я. Медведєв, який загинув у 1944 р. під час боїв за Кременець. На могилі встановлений пам'ятник у вигляді стели, що закінчується вгорі п'ятикутною зіркою[32]. В Кременці під час Другої світової війни було єврейське ґетто. Нацисти розстріляли 15 000 євреїв і закопали на місці колишнього тиру 42-го Якутського полку. Сьогодні на цьому місці знаходиться пам'ятник жертвам нацизму, але через недбалість місцевої влади і нехтування місцевих жителів пам'ятник постійно паплюжать.[33]

Дерев'яна церква Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього у місті Кременець

Пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Транспорт[ред. | ред. код]

Територією міста проходить автошлях E85.

Автотранспортне сполучення з іншими регіонами України забезпечує Кременецький автовокзал.

Засоби масової інформації[ред. | ред. код]

Радіостанції[ред. | ред. код]

  • Говорить Кременець — районна комунальна радіостанція. Засновник — Кременецька районна рада. В ефірі — інформаційні, культурологічні, просвітницькі, розважальні програми та передачі для дітей. Веде мовлення на 1-му каналі проводової мережі за наступним графіком: понеділок, середа, четвер, п'ятниця — 06:30-06:44; вівторок — 10:30-10:59 (час мовлення не використовується під час трансляції пленарних засідань Верховної Ради України); п'ятниця — 11:40-11:59. Блог радіостанції в Інтернеті — kremenetsradio.blogspot.com (не оновлюється).

Колишні періодичні видання[ред. | ред. код]

  • газета «Будівничий церкви Божої» — євангельсько-християнський місячник. Виходив 1935—1936 за редакцією Д. Гарасевича в співпраці з американською місією Церкви Божої. Друкував богословські статті, історико-статистичні матеріали про євангельський рух в Україні, поезії, біблійні оповідання для дітей, афоризми тощо. Політичні проблеми журнал принципово не висвітлював[34]
  • церковно-народний ілюстрований двотижневий часопис «Духовний сіяч»
  • християнський щомісячник «Євангельський голос» — виходить від 1936 р. Видавці — М. Вербицький і Г. Федишин[35].
  • газета «Крем'янецький вісник» — виходила 2-3 рази на тиждень у м. Крем'янець від 20 липня 1941 до 3 лютого 1944 р. Редактор — А. Трачук[36]
  • літературний журнал «Хвиля» — виходив від 12 лютого 1923 р. Друкувався на літографі. Вийшло два числа. Видавець — Ф. Півниченко, редактор Улас Самчук (під псевдонімом А. Офіренко), В. Данильченко й А. Гайовий[37].
  • «Кременіцер Штиме» (ід. Голос Кременця) — єврейський часопис.

Сучасні періодичні видання[ред. | ред. код]

  • Діалог — щотижнева газета Кременецької районної ради і райдержадміністрації.
  • Типовий Кременець - найбільша інтернет спільнота.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення міста був таким[38]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 21351 97,58
російська 466 2,13
польська 24 0,11
білоруська 11 0,05
молдовська 7 0,03
вірменська 2 0,01

Відомі люди пов'язані з містом[ред. | ред. код]

Почесні громадяни Кременця[39][ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Проживали[ред. | ред. код]

  • Свидригайло Ольгердович — великий князь литовський та руський,князь волинський.Був ув'язненений в Кременецькому замку,надав місту Магдебурзьке право;
  • Павло Гіжицький — польський бароковий архітектор, скульптор, різьбяр і художник.Будівничий кременецької базиліки святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки(нині Преображенський собор) за проектом італійця Паоло Фонтана та дзвіниці кременецького костелу Успіння Діви Марії(нині Миколаївський собор).Єзуїт;
  • Мордехай з Кременця — хасидський цадик XVIII століття.Син цадика Іехіеля Міхаеля з Золочева;
  • Яків Ізраїль бен Цві га-Леві — юдейський проповідник(магід).Опонент хасида цадика Мордехая;
  • Вілібальд Бессер — австрійський ботанік,ентомолог,лікар;
  • Джозеф Сандерс  — польський та російський художник англійського походження;
  • Йозеф Пічман — австрійський художник;
  • Юзеф Антоній Бопре — польський лікар французького походження, видавець та громадський діяч.Учасник польського повстання (1830—1831);
  • Юзеф Крафт — польський архітектор німецького походження.Архітектор кременецького костелу Святого Станіслава;
  • Борис Козубський  — український адвокат,громадський і політичний діяч,журналіст;
  • Роман Бжеський  —  державний діяч доби УНР,ідеолог модерного українського націоналізму;
  • Михайло Тучемський — український церковний та громадський діяч,краєзнавець.Православний священик;
  • Сергій Міляшкевич — український педагог.Директор Кременецької української гімназії імені Івана Стешенка;
  • Никанор Вишневський — український мовознавець та педагог;
  • Лев Данилевич — український мовознавець та педагог;
  • Лука Скібінецький — український педагог(природничі науки);
  • Францішек Мончак — польский географ,археолог та мандрівник.Засновник краєзнавчого музею у Кременці;.
  • Здіслав Опольский — польський педагог(природничі науки),краєзнавець;
  • Октавіан Дуда — польський педагог(природничі науки) та ентомолог;
  • Іван Гарасевич — український художник, літератор;
  • Марія Кремінярівська — українська письменниця;
  • Зигмунт Румель — польський військовик та поет.Прототип капітана Зигмунта Кшеменецького з польського художнього фільму Волинь(2016);
  • Ростислав Глувко — український художник-емігрант,графік та іконописець;
  • Ірена Сандецька — польська та українська поетеса,педагог та громадська діячка;
  • Микола Матерський — український диригент,фольклорист,педагог;
  • Степан Турик — український фольклорист,педагог;
  • Олександр Вітенко — український фольклорист,краєзнавець,діяч Просвіти;
  • Маркіян Трофим'як — римо-католицький єпископ Луцький.Багато років був парохом у Кременці;
  • Гаврило Чернихівський — український історик, волинський краєзнавець, громадський діяч;
  • Микола Чорний — український волонтер загиблий в зоні АТО на сході України.

Працювали[ред. | ред. код]

Навчалися[ред. | ред. код]

Проходили військову службу[ред. | ред. код]

Відвідували[ред. | ред. код]

Проживають та працюють у наш час[ред. | ред. код]

Кременецькі старости[ред. | ред. код]

Єпископи Кременецькі[ред. | ред. код]

З 1873 року у Кременці була резиденція вікарного єпископа православної Волинської єпархія, до 1902 року з титулом єпископа Острозького а від 1902 року— єпископа Кременецького.

  • Паїсій(Виноградов) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії;
  • Димитрій(Сперовський) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії;
  • Амвросій(Гудко) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії;
  • Никон(Безсонов)— єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії. Автор проекту дзвіниці Кременецького Богоявленського монастиря;
  • Діонісій(Велединський) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії. Згодом правлячий архієпископ Волинський і Кременецький з резиденцією у Кременці;
  • Амвросій(Казанський) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії;
  • Симон(Івановський) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії;
  • Олексій(Громадський)архієпископ Волинський і Кременецький, митрополит Волинський і Житомирський, екзарх України,що мав резеденцію в Кременці;
  • Йов(Кресович) — правлячий єпископ Кременецький і Дубенський;
  • Дамаскін(Малюта) — єпископ Кременецький і Дубенський;
  • Дорофей(Філіп) — єпископ Кременецький;
  • Марк(Петровцій) — єпископ Кременецький, вікарій Львівської єпархії. Згодом перший правлячий єпископ Тернопільский і Кременецький(УПЦ МП);
  • Іов(Павлишин) — єпископ Кременецький і Збаразький. Згодом перший архієпископ Тернопільський і Кременецький(УПЦ КП).

Відомі кременецькі рабини[ред. | ред. код]

  • Абрахам Хаззан
  • Мордехай Яффе
  • Шимшон бен Бацалель

Князі кременецькі[ред. | ред. код]

Власники замку[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кременецька міська рада
  2. [1]
  3. [2]
  4. [3]
  5. Аркас Микола. Історія України-Русі. — К. : Вища школа, 1990. — 456 с.: іл. — С. 86.
  6. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 47, 54, 56, 165, 168, 193, 217 тощо.
  7. Брайчевський Михайло. Конспект історії України. — К. : ВПК «Знання», 1993. — С. 66.
  8. Історична Волинь
  9. Мірчук П. Концентраційний табір Береза Картузька / V частина: Розділ 7. Ув'язнення і засуди за два роки (від січня 1933 до грудня 1934) // Нарис історії ОУН.
  10. Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок ХІХ ст.). — Львів : Світ, 1996. — С. 31, 105, 110. — ISBN 5-7773-0359-5.
  11. Гаврилюк О., Крочак І., Петровський О. Тернопіль: сторінки минулого і сьогодення. — Тернопіль : Астон, 2010. — С. 46. — ISBN 978-966-308-349-0.
  12. Мирослава Ласовська-Крук (головний редактор). Ласовський Володимир. — Торонто, 1980. — С. 29, 30.
  13. Городиський Леон, Зінчишин Ігор. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — С. 41—42. — ISBN 966-7255-01-8.
  14. Krzemieniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1883 . — T. IV : Kęs — Kutno. (пол.)
  15. Лавренюк В. Авари (обри) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 19. — ISBN 966-528-197-6.
  16. Krzemieniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1883 . — T. IV : Kęs — Kutno. (пол.) — S. 777. (пол.)
  17. щоправда, тут він названий його сином, чого, вочевидь, не було
  18. Jan z Książąt Litewskich пол.
  19. Barącz S. Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu. — Lwów, 1879. — S. 8—9. (пол.)
  20. М. Грушевський. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 349.
  21. Там само. — Т. V. — С. 352.
  22. Євреї в Кременці
  23. Гуржій О. І. Верлан // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 484. — ISBN 966-00-0734-5.
  24. Томін Ю., Романишин Ю., Коритко Р., Паращак І. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці. — Львів : ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011. — С. 52. — ISBN 978-617-655-000-6.
  25. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem. (пол.)
  26. Володимир Ящук. «Це те саме дерев'яне, колись прикордонне містечко, де і я пожинав лаври слави на чолі танцювальної групи»
  27. Maria Trojanowska. Paliwodzianka Helena (1894—1941) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — T. XXV/1, zeszyt 104. — S. 92. (пол.)
  28. а б Кременецький краєзнавчий музей. 
  29. Обласний літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького в м. Кременці
  30. H.Dymnicka-Wołoszyńska. Stanisław Potocki h. Pilawa (1698—1760) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 158. (пол.)
  31. Korpysz E. Polskie kościoły na terenie północno-zachodniej Ukrainy. Stan zachowania. — S. 45. (пол.)
  32. Б. Андрушків. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль: «Підручники і посібники», 1998.
  33. kremenec.at.ua
  34. Павлюк І. «Будівничий церкви Божої» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 194. — ISBN 966-528-197-6.
  35. Ханас В. «Євангельський голос» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 561. — ISBN 966-528-197-6.
  36. Гуцал П.' «Крем'янецький вісник» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 232. — ISBN 978-966-528-279-2.
  37. Гуцал П. «Хвиля» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 544. — ISBN 978-966-528-279-2.
  38. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  39. Почесні громадяни Кременця
  40. Дем'янова І. Васірук Михайло Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 91. — ISBN 978-966-528-318-8.
  41. іноді Антоніо Кастелло → Романченко О. (Київ). Архітектурно-стильові особливості монастирських комплексів Руської провінції Реформатів у ХVІІ–ХVІІІ століть. — С. 236, 238.
  42. Ціборовська-Римарович І. Стародруки… // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. — 2013. — Вип. 37. — С. 319.
  43. Клим'юк М. Академік Гнатюк завжди з нами // «Вільне життя». — 2013. — № 80 (4 жовт.). — С. 5.
  44. Pociecha W. Dybowski Sebastian († przed 1676) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI. — S. 181. (пол.)
  45. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 80. (пол.)
  46. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1908. — Cz. 1. — T. 7. — S. 399. (пол.)
  47. у польських джерелах — Хвальчевський
  48. Chwalczewski Jerzy, h. Trąby (†1549) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1938. — T. IV, zeszyt 14. — S. 1. (пол.)
  49. Поліщук В. Городенська гілка князів Масальських на Волині у XVІ ст. (руська титулована знатьВеликого князівства Литовського у структурі шляхетського землеволодіння) // Український історичний журнал, № 2 (479) за 2008. — С. 7—8.
  50. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1904. — Cz. 1. — T. 7. — S. 264. (пол.)
  51. Поліщук В. Городенська гілка князів Масальських… — С. 7.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]