Кривенький Степан Федорович: відмінності між версіями

Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
(#biblio2021)
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
(Вікіфікація, перевірка енцеклопедичного стилю, приведення до стандартів Вікі, оновлення інформації, що є актуальною)
{{Особа
{{вікіфікація}}
|місце народження = Вільхівка (Луцький район)
{{Письменник
|дата смерті = 15.09.1992
| Ім'я = Кривенький Степан Федорович
|місце смерті = Вільхівка (Луцький район)
| Оригінал імені = <!-- ім'я мовою оригіналу -->
|поховання = Вільхівка (Луцький район)
| Фото =
|громадянство = {{URS}}→{{UKR}}
| Ширина = <!-- '''ширина''' картинки, за замовчуванням 250px; НЕ ''thumb''! -->
|нагороди = {{Заслужений працівник культури України}}
| Підпис =
|дата народження = 06.05.1941
| Ім'я при народженні = <!-- повне ім'я при народженні -->
|зображення = Степан Кривенький.jpg
| Псевдоніми =
|розмір = 280px
| Дата народження =
| Місце народження =
| Дата смерті =
| Місце смерті =
| Національність = [[українці|українець]]
| Громадянство = {{UKR}}
| Мова творів = [[українська мова|українська]]
| Рід діяльності = [[поет]], [[композитор]]
| Роки активності = <!-- період творчої активності -->
| Напрямок = <!-- літературний напрямок -->
| Жанр = <!-- жанри, у яких працював -->
| Magnum opus = <!-- головна книга -->
| Ukrcenter = <!-- посилання на сайт Ukrcenter.com -->
| Премії = <!-- головні професійні премії -->
| Сайт = <!-- офіційний сайт -->
| Примітки =
}}
{{Однофамільці|Кривенький (прізвище)}}
 
'''Кривенький Степан Федорович''' (*нар. [[6 квітня]] [[1941]] с., [[Вільхівка (Луцький район)|Вільхівка]], [[Горохівський район|Горохівського районуГорохівський]] ''(нині – [[Луцький район|Луцький]])'' Волинської[[Горохівський обл.район|район]], [[Волинська область]]&nbsp;&nbsp;— пом. [[15 вересня]] [[1992]], [[Вільхівка (Луцький район)|Вільхівка]], [[Горохівський район|Горохівський]] (нині – [[Луцький район|Луцький]]) [[Горохівський район|район]], [[Волинська область]]) &nbsp;&nbsp;— волинський музикант, поет, самодіяльний композитор., Заслуженийавтор гімну [[Волинь|Волині]], [[заслужений працівник культури України.]], [[Почесні громадяни Волині|Почесний громадянин Волині]].
 
== Біографія ==
'''Кривенький Степан Федорович''' народився в селі ''Вільхівка Горохівського району (нині Луцький район)'' в простій селянській сім’ї. Сім’я Кривеньких були добрими господарями. Вони дбайливо ставились до сільської хліборобської праці, а також берегли українські традиції, звичаї та обряди.
 
=== Дитинство та юність ===
В Євдокії Улянівни і Федора Мироновича Кривеньких було двоє дітей, старший син Євген і менший Степан. Старший вдачею був схожий на батька, а менший був ніжним, люблячим, як мама, надіявся на добро і описував все мальовниче і чисте, що оточувало його.
Народився в селі [[Вільхівка (Луцький район)|Вільхівка]] [[Горохівський район|Горохівського]] (нині – [[Луцький район|Луцького]]) [[Горохівський район|району]] у сім'ї Євдокії і Федора Кривеньких. Крім Степана у сім'ї був старший син Євген<ref name=":0">{{Cite web|title=СТЕПАН КРИВЕНЬКИЙ КАТЕГОРИЧНО ВІДМОВИВСЯ ПРАВИТИ ПІСНЮ «ВОЛИНЬ МОЯ»|url=https://www.volyn.com.ua/news/54674-stepan-krivenbkiy-kategorichnou-vidmovivsya-praviti-pisnyu-volinb-moyau.html|website=www.volyn.com.ua|date=2016-03-30|accessdate=2021-11-13}}</ref>.
 
У дитинстві любив слухати пісні від матері. Згодом, коли Федір Кривенький приніс із радянсько-німецької війни трофейну гармошку, навчався гри на ній самотужки<ref name=":1">{{Cite web|url=https://grearis.ucoz.ru/news/pisnja_volin_moja_volin_slova_i_noti_tvorec_gimnu_volini/2014-08-06-104|title=Творець гімну Волині|last=Філюк|first=Руслана|publisher=Волинь-нова|language=укр.|accessdate=14.11.2021}}</ref>.
Кривенькі не бідували. Всім знаходилася робота у домашньому господарстві. Малий Степан теж допомагав батькам по господарству і за тією сільською роботою щось тихенько-тихенько виспівував. Родина Кривеньких була співоча. До Кривеньких часто приїздили родичі та друзі, де у веселому колі пісенних гостей звучали українські народні пісні. Ще з дитинства дітям подобалось слухати пісні, а особливо їх полюбляв Степан. Степан любив слухати мамину пісню, та ніжна мамина пісня ще з раннього дитинства сформувала у хлопчика на несвідомому рівні глибоке коріння, яке у майбутньому зійшло великим хистом до його власного мелодійного поетичного слова.
 
''Талант до музичних інструментів'' уБатьки Степана Кривенького відкрився з поверненням батька із фронту. Федір Миронович додому приніс німецьку трофейну гармошку. Малий радів, не тільки поверненню батька з війни, а й музичному інструменту. Вже тоді судилась малому Степану стати не просто поетом, а й музикантом. Малий Степан не наважувався брати до рук гармошку при рідних. Коли нікого не було вдома він починав щось вигравати. Згодом батьки почули, що син гарно грає, прийняли рішення віддативідправити хлопцяйого до Горохівської музичної школи, саме тоді йому купилиу новенькогоклас баяна. Пізніше музичнуМузичну школу закінчив із відзнакою. Після закінчення середньої школи вступив до Луцького культосвітнього училища<ref>{{Cite web|title=Він створив гімн Волині|url=http://grinchenko-inform.kubg.edu.ua/vin-stvoryv-gimn-volyni/|website=Грінченко-інформ|date=2018-06-26|accessdate=2021-11-13|language=uk|first=Signatulin|last=Vitaly}}</ref>.
 
=== Трудова діяльність ===
''Свій трудовий та творчий старт'' Степану Кривенькому судилося взяти у рідній Вільхівці. Тоді Степан Федорович працював (з 1958 по 1992 рр.) художнім керівником у клубі, сільська молодь почала збиралась біля нього для того, щоб провести весело своє дозвілля. Цікаві, творчі, активні й дзвінкоголосі особистості Вільхівки збиралися, щоб поспівати пісень. Колишня сільська молодь цікавилася різними пісенними постановками, відомими та не дуже, і, щоразу збираючись на своєрідні співанки, у них красиво виходило. Серед тієї молоді завжди був молодий агроном '''Володимир Андрійович Жигун''', який під час навчання у Київській сільськогосподарській академії співав у студентському хорі і не раз вів розмови про створення у Вільхівці хору. Успішно проходили багаторазові співанки, і… згодом Володимира Андрійовича обирають головою колгоспу.І так мрія збулася, два любителі української пісні Жигун і Кривенький згуртували людей у хор. Учасниками переважно були працівники тодішнього колгоспу, працівники культури, вчителі та учні школи, а також завзяту участь у художній самодіяльності брав і голова колгоспу '''Володимир Андрійович''' з дружиною '''Надією Григорівною'''. Сільський хор почали називати «Хлібодаром».
З 1958 по 1992 рік працював художнім керівником Будинку культури села [[Вільхівка (Луцький район)|Вільхівка]] [[Волинська область|Волинської області]].
 
У 1961 році разом із головою правління місцевого колгоспу "Шлях Леніна" Володимиром Жигуном створив хор «Хлібодар». Написав значну частину творів із репертуару хору. Під його керівництвом у 1974 році хору «Хлібодар» присвоєно почесне звання «народний самодіяльний»<ref name=":2">{{Cite web|title=Відомі горохівчани: історія творця гімну Волині родом з Вільхівки|url=https://gorohiv.rayon.in.ua/news/33329-vidomi-gorohivchani-tvorets-gimnu-volini|website=gorohiv.rayon.in.ua|accessdate=2021-11-13|language=uk}}</ref>.
''Працював Степан Кривенький'' також у Горохівському районному будинку культури, керував хором. Минали роки, Степан Федорович навчився грати на бандурі, гітарі, скрипці й трубі, фортепіано і цимбалах, сопілці й саксофоні, тобто на всіх клавішних, духових і струнно-смичкових інструментах. Кривенький створив чудові хори при Горохівській районній лікарні, райспоживспілці, у місцевому райвідділі внутрішніх справ.
 
Працював також у Горохівському районному будинку культури, керував хором. Володів грою на бандурі, гітарі, скрипці, трубі, фортепіано, цимбалах, сопілці й саксофоні. На громадських засадах Кривенький створив хори при Горохівській районній лікарні, райспоживспілці, у райвідділі внутрішніх справ<ref name=":1" />.
''З його майбутньою дружиною'' теж познайомився завдячуючи саме музиці. На районному семінарі у с. Гектари вперше побачив '''Марію Климівну Залевську''', яка працювала завідувачкою Будинку культури. Марія разом зі своїми аматорами готувала тематичний захід на якому акомпанувати довелася Степану Федоровичу. З того часу між двома шанувальниками музичного мистецтва зав’язалась прихильна дружба. Згодом одружились. У '''1969 році''' у молодої сім’ї Кривеньких народилась донечка Леся.
 
=== Творчий доробок ===
Згодом у роботі над репертуаром з’явилися твори Степана Кривенького. Скромний, простий у спілкуванні Степан Федорович горнувся до людей своїми поетичними творами, а вони до нього, бо пізнавали в ньому щиру людину, щедрого на добро побратима.
Створив понад три десятки пісень. Серед найвідоміших – гімн Волині "Волинь моя" та "Мої ясени"<ref name=":0" />.
 
Окремі твори поширилися серед української діаспори. Пісню "Мої ясени" записала [[Українська капела бандуристів імені Тараса Шевченка]] під керівництвом [[Китастий Григорій Трохимович|Григорія Китастого]]<ref>{{Citation|title=Ash Trees|url=https://www.youtube.com/watch?v=Sdwto8bH7ng|accessdate=2021-11-13|language=uk-UA}}</ref>. Донька Степана Кривенького Леся Влашинець стверджує, що наприкінці 1980-х з Канади за виконання пісень «Волинь моя», «Мої ясени» і «Вишиванка» Степану Кривенькому надійшов гонорар у розмірі 5 тисяч доларів США, від якого композитор відмовився за наполягання чиновників, віддавши кошти на благодійність. Отримав з Канади платівку із записом пісні «Волинь моя», що прийшла разом із гонораром<ref name=":0" />.
У '''1974 році''' хору «Хлібодар» присвоєно почесне звання «народний самодіяльний».
 
Співпрацював із поетом Петром Гоцем, на слова якого стоврив пісню "Молюсь на тебе, краю мій". Писав музику на вірші [[Леся Українка|Лесі Українки]].
'''14 листопада 1989 р'''. композитору присвоєно звання «Заслужений працівник культури УРСР». Хлібодарівці розповідають, що Степан Федорович безмежно радів, коли отримав таке високе звання.
 
За життя не видав жодної збірки власних творів. У 1999 році дружина та донька Степана Кривенького за підтримки [[Старушик Петро Пилипович|Петра Старушика]] та Миколи Остапчука упорядкували його твори у збірку "Волинь моя"<ref name=":1" />. Збірку двічі перевидавали<ref>{{Cite web|title=Як народилася легендарна пісня «Волинь моя»: спогади доньки автора|url=http://www.volynpost.com/news/111052-iak-narodylasia-legendarna-pisnia-volyn-moia-spogady-donky-avtora|website=ВолиньPost|accessdate=2021-11-13|language=en}}</ref>.
''Петро Гоць зі Степаном Федоровичем'' творчо співпрацювали. Слова П.Гоця «Молюсь до тебе, краю мій», Степан Кривенький поклав на музику. Блискавично протікали дні для пісняра. Щоденно проводячи свій час у творчій праці, поет не задумувався, щоб упорядкувати свої записи, щоб його поетичні рядки об’єдналися в одній збірці.
 
=== Смерть і поховання ===
'''15 вересня 1992 року''' обірвалося його життя, прожив Степан Федорович 51 рік.
Помер 15 вересня 1992 року на руках у дружини<ref>{{Cite web|title=Автор пісні «Волинь моя» помер на руках у дружини: продовження розповіді про славетного земляка|url=https://visnyk.lutsk.ua/news/ukraine/regions/volyn/59992-avtor-pisni-volyn-moya-pomer-na-rukax-u-druzhyny-prodovzhennya-rozpovidi-pro-slavetnogo-zemlyaka/|website=https://visnyk.lutsk.ua/|accessdate=2021-11-13|language=uk}}</ref>. Похований на кладовищі у селі [[Вільхівка (Луцький район)|Вільхівка]] [[Волинська область|Волинської області]]. На могилі встановлене погруддя (скульптор Леонід Українець)<ref>{{Cite web|title=Пам’ятник творцеві пісні «Волинь моя». ФІШКА ВОЛИНІ|url=https://www.volyn24.com/news/111333-pamiatnyk-tvorcevi-pisni-volyn-moia-fishka-volyni|website=Волинь24|accessdate=2021-11-13|language=en}}</ref><ref name=":2" />.
 
== Сім'я ==
''Хор «Хлібодар» продовжує'' берегти та відновлювати все, що досягнув разом зі своїм творчим керівником Степаном Кривеньким. З 2000 року хор творчо співпрацює з Володимиром Миколайовичем Онищуком.
Дружина – Марія Климівна. З майбутньою дружиною познайомився на районному семінарі у селі [[Гектари]] [[Волинська область|Волинської області]]<ref name=":1" />.
 
Донька – Леся Влашинець (1969 р.н.) – волинська журналістка, членкиня [[Національна спілка журналістів України|НСЖУ]], заступниця редактора газети "Горохівський вісник"<ref>{{Cite web|title=На Горохівщині відбувся фестиваль, присвячений пам'яті автора пісні «Волинь моя».ФОТО|url=http://www.volynpost.com/news/192423-na-gorohivschyni-vidbuvsia-festyval-prysviachenyj-pamiati-avtora-pisni-volyn-moia-foto|website=ВолиньPost|accessdate=2021-11-13|language=en}}</ref>.
У '''2001 році''' на Волині встановлено обласну мистецьку премію імені Степана Кривенького, яка щороку вручається кращим вокально-хоровим колективам, композиторам, аматорам за значний внесок у розвиток аматорського мистецтва. «Хлібодар» першим був удостоєний цієї премії.
 
== Нагороди та відзнаки ==
У '''2007 році''' Степану Федоровичу Кривенькому присвоєно (посмертно) звання Почесний громадянин Волині.
14 листопада 1989 року Указом Президії [[Верховна Рада Української РСР|Верховної Ради Української РСР]] присвоєно почесне звання "[[Заслужений працівник культури України|Заслужений працівник культури Української РСР]]".
 
У 2007 році рішенням [[Волинська обласна рада|Волинської обласної ради]] посмертно удостоєний звання "Почесний громадянин Волині"<ref>{{Cite web|title=Лауреати звання "Почесний громадянин Волині" {{!}} Волинська обласна рада|url=http://volynrada.gov.ua/laureats|website=volynrada.gov.ua|accessdate=2021-11-13}}</ref>.
З нагоди '''80-річчя''' від дня народження Степана Федоровича Горохівщина оголосила 2021 рік Роком славетного піснедара.
 
== Ушанування пам'яті ==
Творча спадщина вільхівського самородка&nbsp;— понад три десятки чудових пісень. Усі вони увійшли до збірника «[[Волинь]] моя», що його впорядкувала у 1999 році дружина Марія Климівна з допомогою викладачів Горохівської музичної школи [[Старушик Петро Пилипович|П. Старушика]] і М. Остапчука. У невеликій книжечці, проілюстрованій фотознімками, вміщено й текст пісні «[[Волинь]] моя», а також «Пісня про Горохів», яка стала своєрідним гімном Горохова. Степан Федорович Кривенький ще встиг написати в перші роки незалежності України пісні: «А солов'ї співають про Вкраїну», «Чого ти хочеш, [[Україна|Україно]]?». Пісня «Волинь моя» зараз звучить скрізь на весіллях і на різних родинних святкуваннях, спортивних змаганнях, корпоративних заходах і не тільки на Волині, а й далеко за межами нашої держави. Мотиви «Волинь моя» звучать в Америці, Канаді, Італії, Польщі, Китаї та Японії та в інших країнах, де живуть наші земляки. Славу та народне визнання для композитора принесла саме вона. Вона – гімн, музична візитівка нашої Волині. Свій новий день Волинь починає позивними цієї пісні.
У 2001 році на Волині встановлено обласну мистецьку премію імені Степана Кривенького, яка щороку вручається кращим вокально-хоровим колективам, композиторам, аматорам за значний внесок у розвиток аматорського мистецтва. Хор «Хлібодар» першим був удостоєний цієї премії<ref name=":1" />.
 
15 травня 2011 року в селі [[Вільхівка (Луцький район)|Вільхівка]] вшановували 70-річчя від дня народження Степана Кривенького. Дочка композитора Леся Влашинець, разом зі своїм сином, внуком композитора Михайлом, відкрили меморіальну пам’ятну дошку Степану Кривенькому на місцевому Будинку культури<ref>{{Cite web|title=Автору пісні «Волинь моя» відкрили меморіальну дошку|url=https://www.volynnews.com/news/society/avtoru_pisni_volyn_moya_vidkryly_memorialnu_doshku/|website=Волинські новини|accessdate=2021-11-13}}</ref>.
 
1 червня 2013 року вступило в силу рішення [[Луцька міська рада|Луцької міської ради]] про перейменування вулиці Фрунзе на вулицю Степана Кривенького<ref>[http://www.istpravda.com.ua/short/2013/06/3/125258/ У ЛУЦЬКУ ПЕРЕЙМЕНОВАНО 27 ВУЛИЦЬ.]</ref>
 
25 серпня 2018 року в селі [[Лобачівка]] [[Волинська область|Волинської області]] в місцевому НД «Просвіта» відбулася прем’єра вистави «Балада про Степана» про життя Степана Кривенького – авторський задум [[Народний артист України|народного артиста України]], режисера місцевого народного самодіяльного театру [[Панчук Петро Фадійович|Петра Панчука]]<ref>{{Cite web|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/gorohivskyy-pisnedar|title=Горохівський Піснедар|last=Новосад|first=Роман|date=20 вересня, 2018|website=day.kyiv.ua|language=укр. рус.|accessdate=14.11.2021}}</ref>.
Ідучи від нас назавжди, залишив нам те, що робить людей багатими душею і щедрими серцем. Цей скарб нетлінний. Ім'я йому&nbsp;— Пісня.
 
15 вересня 2019 року у РНД «Просвіта» міста [[Горохів|Горохова]] [[Волинська область|Волинської області]] відбувся перший фестиваль-конкурс вокально-хорового мистецтва «Волинь моя, краса моя» присвячений пам’яті Степана Кривенького, який проводиться щорічно<ref>{{Cite web|title=У Горохові відбувся ІІІ відкритий фестиваль-конкурс вокально-хорового мистецтва імені Степана Кривенького {{!}} Луцька районна рада|url=https://r-rada.lutsk.ua/news/u-gorohovi-vidbuvsya-iii-vidkritiy-festival-konkurs-vokalno-horovogo-mistectva-imeni-stepana|website=r-rada.lutsk.ua|accessdate=2021-11-13}}</ref><ref>{{Cite web|title=в Горохові – фестиваль пам’яті Степана Кривенького|url=https://top-news.com.ua/mista/volyn/v-gorohovi-festyval-pamyati-stepana-kryvenkogo/|website=TOP-News УКРАЇНА|date=2021-09-26|accessdate=2021-11-13|language=uk}}</ref>.
Він&nbsp;— автор пісні «Волинь моя», що стала гімном [[Волинь|волинського краю]]. Текст пісні:
 
Рішенням [[Горохівська міська рада|Горохівської міської ради]] 2021 рік оголошено Роком Степана Кривенького в [[Горохівська міська громада|Горохівській міській територіальній громаді]]<ref>{{Cite web|title=Про оголошення 2021 року роком Степана Кривенького|url=https://gorokhivrada.gov.ua/docs/691947/|website=gorokhivrada.gov.ua|accessdate=2021-11-13|language=ua}}</ref>.
Поліський краю дорогий,
 
Мені ти був колискою.
 
Озер блакить і синь лісів
 
Для мене стали піснею.
 
Приспів:
 
Волинь моя,
 
Краса моя,
 
Земля моя сонячна.
 
Шумлять, колишуться хліба,
 
Як хвиля в морі грається.
 
Моя заквітчана земля
 
До сонця усміхається.
 
Приспів.
 
Де ще знайти таку красу,
 
Як в казці намальовану,
 
Як нерозплетену косу
 
До серця причаровану?
 
Приспів.
 
== Вшанування пам'яті ==
 
15 травня [[2011]] році с. Вільхівка відбувся урочистий мітинг, присвячений 70-річчю від дня народження Степана Кривенького. Дочка композитора Леся Влашинець, яка разом зі своїм сином, внуком композитора Михайлом, відкрили меморіальну пам’ятну дошку своєму батькові та дідусеві, яку встановили на Будинку культури. Після освячення дошки, яке здійснив настоятель місцевого Хресто-Воздвиженського храму УПЦ КП отець Василь Луньо, відбувся мітинг. Виступили на ньому голова райдержадміністрації Жанна Савчук, начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Діна Колесник. Спогадами про композитора поділилися учасники хору «Хлібодар» та заслужений журналіст України Святослав Пирожко, котрий у роки творчого розквіту Степана Кривенького працював редактором Горохівської районної газети.
 
[[1 червня]] [[2013]] року вступило в силу рішення міської ради [[Луцьк]]а про перейменування вулиці Фрунзе на вулицю Степана Кривенького<ref>[http://www.istpravda.com.ua/short/2013/06/3/125258/ У ЛУЦЬКУ ПЕРЕЙМЕНОВАНО 27 ВУЛИЦЬ.]</ref>
 
2018 року у селі Лобачівка в НД «Просвіта» відбулася прем’єра вистави «Балада про Степана», авторський задум народного артиста України, режисера місцевого народного самодіяльного театру Петра Панчука.
 
15 вересня 2019 року у РНД «Просвіта» м. Горохова відбувся фестиваль-конкурс вокально-хорового мистецтва «Волинь моя, краса моя» присвячений пам’яті Степана Кривенького.
 
2021 рік оголошено Роком Степана Кривенького на Горохівщині.
 
== Нагороди та відзнаки ==
* Заслужений працівник культури України.
* Почесний громадянин Волині (2007, посмертно).
=== Твори ===
* Степан Кривенький. Волинь моя. (Пісні для народного хору, вокального ансамблю та солоспіву). Упорядник Кривенька М. К.&nbsp;— Надстиря, Луцьк, 1999. Тир. 1000 екз. ISBN 966-517-169-0.
 
=== Про Степана Кривенького ===
* Влашинець Л. «Заповів ти Волині себе, тож душа твоя тут спочиває...» // Л. Влашинець // Волинь. – 2019. – 19 вересня. – С. 13.
*Влашинець Л. «Батьку, могли б заспівати сьогодні ми двоє…» // Л. Влашинець // Волинь. – 2021. – 1 квітня. – С. 3.
*Влашинець Л. Автор пісні «Волинь моя» в одеському санаторії зібрав з відпочивальників співочий колектив і гастролював по Чорному узбережжю. / Л. Влашинець // Цікава газета на вихідні. № 13. – 2021.- 1 квітня. – С. 11.
*Влашинець Л. Вісімдесята весна Степана Кривенького. Татова. / Л. Влашинець // Горохів. вісник. № 13 – 2021. – 1 квітня. – С. 3.
*Влашинець Л. Дякую людям за пам’ять про батька // Волинь- нова. – 2018. – 12 черв. - № 9. – С. 18.
*Влашинець Л. Петро Панчук про Степана Кривенького: Не міг стримати сліз, бо уявляв його особистістю неземною". Газ. Волинь, 30 серпня 2018 р., с. 1, 6.
*Влашинець Л. Пісню «Волинь моя» Людмила Ващук співала в «Хлібодарі» ще школяркою / Л. Влашинець // Горохів. вісник. № 15 – 2021. – 15 квітня. – С. 7.
*Влашинець Л. Фестиваль пам’яті Степана Кривенького знову відбувся на Рівненщині / Л. Влашинець // Горохів. вісник. – 2011. – 2 лип. – С. 6.
*Влашинець Л. Якби ти жив, тату… / Л. Влашинець // Телерадіогазета. – 2011. – 6 квіт. – С. 1, 16–17.
*Влашинець Леся, донька Степана Кривенького. Нехай співає "Хлібодар"! Газ. "Волинь-нова", 14 травня 2016 р., с. 6.
*Влашинець Леся. І розквітла знову його "вісімнадцята весна". Газ. "Волинь", 12 вере* сня 2019 р., с. 16.
*Вулицю Лазо перейменують на вулицю Гонгадзе // Волинь- нова. – 2012. – 17 лист. – С. 6.
*Гоць П. Гостини у Степана Кривенького // Горохівський вісник. – 1998 . – 12 вересня.
*Гуменюк Н. «Волинь моя» // Віче. – 1999. – 15 липня. Презентація. Збірка пісень Степана Кривенького у ВДОУНБ ім. Олени Пчілки.
*Гуменюк Н. «Душа моя до нього повернулась…». Газ. Віче, 24 листопада 2005 р., с. 9.
*Дідик О. Батько гімну "Волинь моя": "Не хочу гніву я і крові, Не хочу сліз свого Дніпра...". Газ. "Волинь-нова", 14 травня 2016 р., с. 6.
*Дідик О. Доля піснедара – наче яскрава зоря / О. Дідик // Горохів. вісник. – 2011. – 21 трав. – С. 3.
*Дідик О. Його пісні співає увесь світ / О. Дідик // Вісник К. – 2016. 28 липня .- С. 3.
*Дідик О. І пісне дар – ювіляр у скульптурній позолоті, і новий храм у риштуванні / О. Дідик // Горохівський вісник – 2016 . – 9 квітня . – С.1, 2.
*Дідик О. Пісні Степана Кривенького линуть по світу, народ називає їх своїми й прирівнює до молитви / О. Дідик // Горохів. вісник. 14 – 2021. – 8 квітня. – С. 8.
*Мандзюк Ф. Недоспівана пісня Степана Кривенького — композитора і поета, який створив гімн Волині. Газ. ? 2001 р.
*Новосад Р. Горохівський Піснедар / Р. Новосад // День: №170-171; 2018 - 21-22 вересня. С.12.
*Філюк Р. Творець гімну Волині / Р. Філюк // Волинь-нова. – 2011– 9 квіт. – С. 9. <br /> <br /> <br />
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== ДжерелаПосилання ==
* [https://www.pisni.org.ua/persons/3482.html Степан Кривенький] на сайті https://www.pisni.org.ua/
* [http://www.volyn.com.ua/?rub=5&article=0&arch=1220 Творець гімну Волині]
* [https://web.archive.org/web/20160305065757/http://gorokhiv.com/history/43-sfkrivenkij-pisnya-pro-goroxiv.html Горохів]
*Новосад Р. [https://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/gorohivskyy-pisnedar Горохівський Піснедар]
 
{{Доробити}}
 
[[Категорія:Українські поети]]