Відмінності між версіями «Кривенький Степан Федорович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(шаблон)
м (Бот: Автоматизована заміна тексту: (-членкиня +член))
 
(Не показані 14 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Особа
{{вікіфікація}}
|місце народження = Вільхівка (Луцький район)
{{Письменник
|дата смерті = 15.09.1992
| Ім'я = Кривенький Степан Федорович
|місце смерті = Вільхівка (Луцький район)
| Оригінал імені = <!-- ім'я мовою оригіналу -->
|поховання = Вільхівка (Луцький район)
| Фото =
|громадянство = {{URS}}→{{UKR}}
| Ширина = <!-- '''ширина''' картинки, за замовчуванням 250px; НЕ ''thumb''! -->
|нагороди = {{Заслужений працівник культури України}}
| Підпис =
|дата народження = 06.05.1941
| Ім'я при народженні = <!-- повне ім'я при народженні -->
|зображення = Степан Кривенький.jpg
| Псевдоніми =
|розмір = 280px
| Дата народження =
| Місце народження =
| Дата смерті =
| Місце смерті =
| Національність = [[українці|українець]]
| Громадянство = {{UKR}}
| Мова творів = [[українська мова|українська]]
| Рід діяльності = [[поет]], [[композитор]]
| Роки активності = <!-- період творчої активності -->
| Напрямок = <!-- літературний напрямок -->
| Жанр = <!-- жанри, у яких працював -->
| Magnum opus = <!-- головна книга -->
| Ukrcenter = <!-- посилання на сайт Ukrcenter.com -->
| Премії = <!-- головні професійні премії -->
| Сайт = <!-- офіційний сайт -->
| Примітки =
}}
}}
{{Однофамільці|Кривенький (прізвище)}}
{{Однофамільці|Кривенький (прізвище)}}


'''Кривенький Степан Федорович''' (* [[6 квітня]] [[1941]] с. [[Вільхівка (Луцький район)|Вільхівка]] [[Горохівський район|Горохівського району]] Волинської обл. &nbsp;&nbsp;— 1992) &nbsp;&nbsp;— поет, самодіяльний композитор. Заслужений працівник культури України. [[Почесні громадяни Волині|Почесний громадянин Волині]].
'''Кривенький Степан Федорович''' (нар. [[6 квітня]] [[1941]], [[Вільхівка (Луцький район)|Вільхівка]], [[Горохівський район|Горохівський]] (нині – [[Луцький район|Луцький]]) [[Горохівський район|район]], [[Волинська область]]&nbsp;&nbsp;— пом. [[15 вересня]] [[1992]], [[Вільхівка (Луцький район)|Вільхівка]], [[Горохівський район|Горохівський]] (нині – [[Луцький район|Луцький]]) [[Горохівський район|район]], [[Волинська область]]) &nbsp;&nbsp;— волинський музикант, поет, самодіяльний композитор, автор гімну [[Волинь|Волині]], [[заслужений працівник культури України]], [[Почесні громадяни Волині|Почесний громадянин Волині]].


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився в селі Вільхівка Горохівського району Волинської області в сім'ї хліборобів.


=== Дитинство та юність ===
Творча спадщина вільхівського самородка&nbsp;— понад три десятки чудових пісень. Усі вони увійшли до збірника «Волинь моя», що його впорядкувала дружина Марія Климівна з допомогою викладачів Горохівської музичної школи [[Старушик Петро Пилипович|П. Старушика]] і М. Остапчука. У невеликій книжечці, проілюстрованій фотознімками, вміщено й текст пісні «Волинь моя», а також «Пісня про Горохів», яка стала своєрідним гімном Горохова. Степан Федорович Кривенький ще встиг написати в перші роки незалежності України пісні: «Молюсь до тебе, краю мій», «А солов'ї співають про Вкраїну», «Чого ти хочеш, Україно?». Ідучи від нас назавжди, залишив нам те, що робить людей багатими душею і щедрими серцем. Цей скарб нетлінний. Ім'я йому&nbsp;— Пісня.
Народився в селі [[Вільхівка (Луцький район)|Вільхівка]] [[Горохівський район|Горохівського]] (нині – [[Луцький район|Луцького]]) [[Горохівський район|району]] у сім'ї Євдокії і Федора Кривеньких. Крім Степана у сім'ї був старший син Євген<ref name=":0">{{Cite web|title=СТЕПАН КРИВЕНЬКИЙ КАТЕГОРИЧНО ВІДМОВИВСЯ ПРАВИТИ ПІСНЮ «ВОЛИНЬ МОЯ»|url=https://www.volyn.com.ua/news/54674-stepan-krivenbkiy-kategorichnou-vidmovivsya-praviti-pisnyu-volinb-moyau.html|website=www.volyn.com.ua|date=2016-03-30|accessdate=2021-11-13}}</ref>.


У дитинстві любив слухати пісні від матері. Згодом, коли Федір Кривенький приніс із радянсько-німецької війни трофейну гармошку, навчався гри на ній самотужки<ref name=":1">{{Cite web|url=https://grearis.ucoz.ru/news/pisnja_volin_moja_volin_slova_i_noti_tvorec_gimnu_volini/2014-08-06-104|title=Творець гімну Волині|last=Філюк|first=Руслана|publisher=Волинь-нова|language=укр.|accessdate=14.11.2021}}</ref>.
Він&nbsp;— автор пісні «Волинь моя», що стала гімном волинського краю.


Батьки Степана Кривенького прийняли рішення відправити його до Горохівської музичної школи у клас баяна. Музичну школу закінчив із відзнакою. Після закінчення середньої школи вступив до Луцького культосвітнього училища<ref>{{Cite web|title=Він створив гімн Волині|url=http://grinchenko-inform.kubg.edu.ua/vin-stvoryv-gimn-volyni/|website=Грінченко-інформ|date=2018-06-26|accessdate=2021-11-13|language=uk|first=Signatulin|last=Vitaly}}</ref>.
Степан Кривенький&nbsp;— засновник і керівник (впродовж понад 40 років!) хору «Хлібодар» при Горохівському районному Будинку культури.


=== Трудова діяльність ===
== Вшанування пам'яті ==
З 1958 по 1992 рік працював художнім керівником Будинку культури села [[Вільхівка (Луцький район)|Вільхівка]] [[Волинська область|Волинської області]].


У 1961 році разом із головою правління місцевого колгоспу "Шлях Леніна" Володимиром Жигуном створив хор «Хлібодар». Написав значну частину творів із репертуару хору. Під його керівництвом у 1974 році хору «Хлібодар» присвоєно почесне звання «народний самодіяльний»<ref name=":2">{{Cite web|title=Відомі горохівчани: історія творця гімну Волині родом з Вільхівки|url=https://gorohiv.rayon.in.ua/news/33329-vidomi-gorohivchani-tvorets-gimnu-volini|website=gorohiv.rayon.in.ua|accessdate=2021-11-13|language=uk}}</ref>.
У [[2011]] році на стіні будинку в селі Вільхівка, у якому Степан Кривенький жив у 1958—1992 роках, установили меморіальну дошку. Її відкрили донька композитора журналістка Леся Влашинець зі своїм сином Михайлом. Після освячення дошки, яке здійснив настоятель місцевого Хресто-Воздвиженського храму УПЦ КП отець Василь Луньо, відбувся мітинг. Виступили на ньому голова райдержадміністрації Жанна Савчук, начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Діна Колесник. Спогадами про композитора поділилися члени хору «Хлібодар» та заслужений журналіст України Святослав Пирожко, котрий у роки творчого розквіту Степана Кривенького працював редактором Горохівської районної газети.


Працював також у Горохівському районному будинку культури, керував хором. Володів грою на бандурі, гітарі, скрипці, трубі, фортепіано, цимбалах, сопілці й саксофоні. На громадських засадах Кривенький створив хори при Горохівській районній лікарні, райспоживспілці, у райвідділі внутрішніх справ<ref name=":1" />.
[[1 червня]] [[2013]] року вступило в силу рішення міської ради [[Луцьк]]а про перейменування вулиці Фрунзе на вулицю Степана Кривенького<ref>[http://www.istpravda.com.ua/short/2013/06/3/125258/ У ЛУЦЬКУ ПЕРЕЙМЕНОВАНО 27 ВУЛИЦЬ.]</ref>

=== Творчий доробок ===
Створив понад три десятки пісень. Серед найвідоміших – гімн Волині "Волинь моя" та "Мої ясени"<ref name=":0" />.

Окремі твори поширилися серед української діаспори. Пісню "Мої ясени" записала [[Українська капела бандуристів імені Тараса Шевченка]] під керівництвом [[Китастий Григорій Трохимович|Григорія Китастого]]<ref>{{Citation|title=Ash Trees|url=https://www.youtube.com/watch?v=Sdwto8bH7ng|accessdate=2021-11-13|language=uk-UA}}</ref>. Донька Степана Кривенького Леся Влашинець стверджує, що наприкінці 1980-х з [[Канада|Канади]] за виконання пісень «Волинь моя», «Мої ясени» і «Вишиванка» Степану Кривенькому надійшов гонорар у розмірі 5 тисяч доларів США, від якого композитор відмовився за наполягання чиновників, віддавши кошти на благодійність. Отримав з Канади платівку із записом пісні «Волинь моя», що прийшла разом із гонораром<ref name=":0" />.

Співпрацював із поетом [[Гоць Петро Никифорович|Петром Гоцем]], на слова якого створив пісню "Молюсь на тебе, краю мій". Писав музику на вірші [[Леся Українка|Лесі Українки]].

За життя не видав жодної збірки власних творів. У 1999 році дружина та донька Степана Кривенького за підтримки [[Старушик Петро Пилипович|Петра Старушика]] та Миколи Остапчука упорядкували його твори у збірку "Волинь моя"<ref name=":1" />. Збірку двічі перевидавали<ref>{{Cite web|title=Як народилася легендарна пісня «Волинь моя»: спогади доньки автора|url=http://www.volynpost.com/news/111052-iak-narodylasia-legendarna-pisnia-volyn-moia-spogady-donky-avtora|website=ВолиньPost|accessdate=2021-11-13|language=en}}</ref>.

=== Смерть і поховання ===
Помер 15 вересня 1992 року на руках у дружини<ref>{{Cite web|title=Автор пісні «Волинь моя» помер на руках у дружини: продовження розповіді про славетного земляка|url=https://visnyk.lutsk.ua/news/ukraine/regions/volyn/59992-avtor-pisni-volyn-moya-pomer-na-rukax-u-druzhyny-prodovzhennya-rozpovidi-pro-slavetnogo-zemlyaka/|website=https://visnyk.lutsk.ua/|accessdate=2021-11-13|language=uk}}</ref>. Похований на кладовищі у селі [[Вільхівка (Луцький район)|Вільхівка]] [[Волинська область|Волинської області]]. На могилі встановлене погруддя (скульптор Леонід Українець)<ref>{{Cite web|title=Пам’ятник творцеві пісні «Волинь моя». ФІШКА ВОЛИНІ|url=https://www.volyn24.com/news/111333-pamiatnyk-tvorcevi-pisni-volyn-moia-fishka-volyni|website=Волинь24|accessdate=2021-11-13|language=en}}</ref><ref name=":2" />.

== Сім'я ==
Дружина – Марія Климівна. З майбутньою дружиною познайомився на районному семінарі у селі [[Гектари]] [[Волинська область|Волинської області]]<ref name=":1" />.

Донька – Леся Влашинець (1969 р.н.) – волинська журналістка, член [[Національна спілка журналістів України|НСЖУ]], заступниця редактора газети "Горохівський вісник"<ref>{{Cite web|title=На Горохівщині відбувся фестиваль, присвячений пам'яті автора пісні «Волинь моя».ФОТО|url=http://www.volynpost.com/news/192423-na-gorohivschyni-vidbuvsia-festyval-prysviachenyj-pamiati-avtora-pisni-volyn-moia-foto|website=ВолиньPost|accessdate=2021-11-13|language=en}}</ref>.


== Нагороди та відзнаки ==
== Нагороди та відзнаки ==
14 листопада 1989 року Указом Президії [[Верховна Рада Української РСР|Верховної Ради Української РСР]] присвоєно почесне звання "[[Заслужений працівник культури України|Заслужений працівник культури Української РСР]]".
* Заслужений працівник культури України.
* Почесний громадянин Волині (2007, посмертно).


У 2007 році рішенням [[Волинська обласна рада|Волинської обласної ради]] посмертно удостоєний звання "[[Почесні громадяни Волині|Почесний громадянин Волині]]"<ref>{{Cite web|title=Лауреати звання "Почесний громадянин Волині" {{!}} Волинська обласна рада|url=http://volynrada.gov.ua/laureats|website=volynrada.gov.ua|accessdate=2021-11-13}}</ref>.
== Бібліографія ==


== Ушанування пам'яті ==
У 2001 році на Волині встановлено обласну мистецьку премію імені Степана Кривенького, яка щороку вручається кращим вокально-хоровим колективам, композиторам, аматорам за значний внесок у розвиток аматорського мистецтва. Хор «Хлібодар» першим був удостоєний цієї премії<ref name=":1" />.


15 травня 2011 року в селі [[Вільхівка (Луцький район)|Вільхівка]] вшановували 70-річчя від дня народження Степана Кривенького. Дочка композитора Леся Влашинець, разом зі своїм сином, внуком композитора Михайлом, відкрили меморіальну пам’ятну дошку Степану Кривенькому на місцевому Будинку культури<ref>{{Cite web|title=Автору пісні «Волинь моя» відкрили меморіальну дошку|url=https://www.volynnews.com/news/society/avtoru_pisni_volyn_moya_vidkryly_memorialnu_doshku/|website=Волинські новини|accessdate=2021-11-13}}</ref>.
=== Твори ===
* Степан Кривенький. Волинь моя. (Пісні для народного хору, вокального ансамблю та солоспіву). Упорядник Кривенька М. К.&nbsp;— Надстиря, Луцьк, 1999. Тир. 1000 екз. ISBN 966-517-169-0.


1 червня 2013 року набрало чинності рішення [[Луцька міська рада|Луцької міської ради]] про перейменування вулиці Фрунзе на вулицю Степана Кривенького<ref>[http://www.istpravda.com.ua/short/2013/06/3/125258/ У ЛУЦЬКУ ПЕРЕЙМЕНОВАНО 27 ВУЛИЦЬ.]</ref>
=== Про Степана Кривенького ===

* Мандзюк Ф. Недоспівана пісня Степана Кривенького&nbsp;— композитора і поета, який створив гімн Волині. Газ. ? 2001&nbsp;р. <!--Маю цю статтю, але не записав з якої вона газети -->
25 серпня 2018 року в селі [[Лобачівка]] [[Волинська область|Волинської області]] в місцевому НД «Просвіта» відбулася прем’єра вистави «Балада про Степана» про життя Степана Кривенького – авторський задум [[Народний артист України|народного артиста України]], лауреата [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Національної премії України імені Тараса Шевченка]], провідного актора [[Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка|Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка]] [[Панчук Петро Фадійович|Петра Панчука]]. Ролі у виставі виконали актори народного аматорського театру села [[Лобачівка]] (керівник Андрій Корнейко)<ref>{{Cite web|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/gorohivskyy-pisnedar|title=Горохівський Піснедар|last=Новосад|first=Роман|date=20 вересня, 2018|website=day.kyiv.ua|language=укр. рус.|accessdate=14.11.2021}}</ref>.
* Гуменюк Н. «Душа моя до нього повернулась…». Газ. Віче, 24 листопада 2005&nbsp;р., с. 9.

* Філюк Р. Творець гімну Волині. Газ. Волинь-нова, 9 квітня 2011&nbsp;р., с. 9.
15 вересня 2019 року у РНД «Просвіта» міста [[Горохів|Горохова]] [[Волинська область|Волинської області]] відбувся перший фестиваль-конкурс вокально-хорового мистецтва «Волинь моя, краса моя» присвячений пам’яті Степана Кривенького, який проводиться щорічно<ref>{{Cite web|title=У Горохові відбувся ІІІ відкритий фестиваль-конкурс вокально-хорового мистецтва імені Степана Кривенького {{!}} Луцька районна рада|url=https://r-rada.lutsk.ua/news/u-gorohovi-vidbuvsya-iii-vidkritiy-festival-konkurs-vokalno-horovogo-mistectva-imeni-stepana|website=r-rada.lutsk.ua|accessdate=2021-11-13}}</ref><ref>{{Cite web|title=в Горохові – фестиваль пам’яті Степана Кривенького|url=https://top-news.com.ua/mista/volyn/v-gorohovi-festyval-pamyati-stepana-kryvenkogo/|website=TOP-News УКРАЇНА|date=2021-09-26|accessdate=2021-11-13|language=uk}}</ref>.
* Дідик О. Батько гімну "Волинь моя": "Не хочу гніву я і крові, Не хочу сліз свого Дніпра...". Газ. "Волинь-нова", 14 травня 2016 р., с. 6.

* Влашинець Леся, донька Степана Кривенького. Нехай співає "Хлібодар"! Газ. "Волинь-нова", 14 травня 2016 р., с. 6.
Рішенням [[Горохівська міська рада|Горохівської міської ради]] 2021 рік оголошено Роком Степана Кривенького в [[Горохівська міська громада|Горохівській міській територіальній громаді]]<ref>{{Cite web|title=Про оголошення 2021 року роком Степана Кривенького|url=https://gorokhivrada.gov.ua/docs/691947/|website=gorokhivrada.gov.ua|accessdate=2021-11-13|language=ua}}</ref>.
* Влашинець Л. Дякую людям за пам'ять про батька! Газ. "Волинь-нова", 21 липня 2016 р., с. 18.
* Влашинець Л. Петро Панчук про Степана Кривенького: Не міг стримати сліз, бо уявляв його особистістю неземною". Газ. Волинь, 30 серпня 2018 р., с. 1, 6.
* Новосад Р. Горохівський Піснедар / Р. Новосад // День: №170-171; 2018 - 21-22 вересня. С.12.
* Влашинець Леся. І розквітла знову його "вісімнадцята весна". Газ. "Волинь", 12 вере* сня 2019 р., с. 16.
* Влашинець Л. "Заповів ти Волині себе, тож душа твоя тут спочиває..." Газ. "Волинь", 19 вересня 2019 р., с. 13.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}


== Джерела ==
== Посилання ==
* [https://www.pisni.org.ua/persons/3482.html Степан Кривенький] на сайті https://www.pisni.org.ua/
* [http://www.volyn.com.ua/?rub=5&article=0&arch=1220 Творець гімну Волині]
* [https://web.archive.org/web/20160305065757/http://gorokhiv.com/history/43-sfkrivenkij-pisnya-pro-goroxiv.html Горохів]
*Новосад Р. [https://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/gorohivskyy-pisnedar Горохівський Піснедар]

{{Доробити}}


[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Українські поети]]

Поточна версія на 21:17, 24 листопада 2021

Кривенький Степан Федорович
Степан Кривенький.jpg
Народився 6 травня 1941(1941-05-06)
Вільхівка (Луцький район)
Помер 15 вересня 1992(1992-09-15) (51 рік)
Вільхівка (Луцький район)
Поховання Вільхівка (Луцький район)
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність композитор
Знання мов українська
Нагороди
Заслужений працівник культури України

Кривенький Степан Федорович (нар. 6 квітня 1941, Вільхівка, Горохівський (нині – Луцький) район, Волинська область  — пом. 15 вересня 1992, Вільхівка, Горохівський (нині – Луцький) район, Волинська область)   — волинський музикант, поет, самодіяльний композитор, автор гімну Волині, заслужений працівник культури України, Почесний громадянин Волині.

Біографія[ред. | ред. код]

Дитинство та юність[ред. | ред. код]

Народився в селі Вільхівка Горохівського (нині – Луцького) району у сім'ї Євдокії і Федора Кривеньких. Крім Степана у сім'ї був старший син Євген[1].

У дитинстві любив слухати пісні від матері. Згодом, коли Федір Кривенький приніс із радянсько-німецької війни трофейну гармошку, навчався гри на ній самотужки[2].

Батьки Степана Кривенького прийняли рішення відправити його до Горохівської музичної школи у клас баяна. Музичну школу закінчив із відзнакою. Після закінчення середньої школи вступив до Луцького культосвітнього училища[3].

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

З 1958 по 1992 рік працював художнім керівником Будинку культури села Вільхівка Волинської області.

У 1961 році разом із головою правління місцевого колгоспу "Шлях Леніна" Володимиром Жигуном створив хор «Хлібодар». Написав значну частину творів із репертуару хору. Під його керівництвом у 1974 році хору «Хлібодар» присвоєно почесне звання «народний самодіяльний»[4].

Працював також у Горохівському районному будинку культури, керував хором. Володів грою на бандурі, гітарі, скрипці, трубі, фортепіано, цимбалах, сопілці й саксофоні. На громадських засадах Кривенький створив хори при Горохівській районній лікарні, райспоживспілці, у райвідділі внутрішніх справ[2].

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Створив понад три десятки пісень. Серед найвідоміших – гімн Волині "Волинь моя" та "Мої ясени"[1].

Окремі твори поширилися серед української діаспори. Пісню "Мої ясени" записала Українська капела бандуристів імені Тараса Шевченка під керівництвом Григорія Китастого[5]. Донька Степана Кривенького Леся Влашинець стверджує, що наприкінці 1980-х з Канади за виконання пісень «Волинь моя», «Мої ясени» і «Вишиванка» Степану Кривенькому надійшов гонорар у розмірі 5 тисяч доларів США, від якого композитор відмовився за наполягання чиновників, віддавши кошти на благодійність. Отримав з Канади платівку із записом пісні «Волинь моя», що прийшла разом із гонораром[1].

Співпрацював із поетом Петром Гоцем, на слова якого створив пісню "Молюсь на тебе, краю мій". Писав музику на вірші Лесі Українки.

За життя не видав жодної збірки власних творів. У 1999 році дружина та донька Степана Кривенького за підтримки Петра Старушика та Миколи Остапчука упорядкували його твори у збірку "Волинь моя"[2]. Збірку двічі перевидавали[6].

Смерть і поховання[ред. | ред. код]

Помер 15 вересня 1992 року на руках у дружини[7]. Похований на кладовищі у селі Вільхівка Волинської області. На могилі встановлене погруддя (скульптор Леонід Українець)[8][4].

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина – Марія Климівна. З майбутньою дружиною познайомився на районному семінарі у селі Гектари Волинської області[2].

Донька – Леся Влашинець (1969 р.н.) – волинська журналістка, член НСЖУ, заступниця редактора газети "Горохівський вісник"[9].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

14 листопада 1989 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР присвоєно почесне звання "Заслужений працівник культури Української РСР".

У 2007 році рішенням Волинської обласної ради посмертно удостоєний звання "Почесний громадянин Волині"[10].

Ушанування пам'яті[ред. | ред. код]

У 2001 році на Волині встановлено обласну мистецьку премію імені Степана Кривенького, яка щороку вручається кращим вокально-хоровим колективам, композиторам, аматорам за значний внесок у розвиток аматорського мистецтва. Хор «Хлібодар» першим був удостоєний цієї премії[2].

15 травня 2011 року в селі Вільхівка вшановували 70-річчя від дня народження Степана Кривенького. Дочка композитора Леся Влашинець, разом зі своїм сином, внуком композитора Михайлом, відкрили меморіальну пам’ятну дошку Степану Кривенькому на місцевому Будинку культури[11].

1 червня 2013 року набрало чинності рішення Луцької міської ради про перейменування вулиці Фрунзе на вулицю Степана Кривенького[12]

25 серпня 2018 року в селі Лобачівка Волинської області в місцевому НД «Просвіта» відбулася прем’єра вистави «Балада про Степана» про життя Степана Кривенького – авторський задум народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, провідного актора Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Петра Панчука. Ролі у виставі виконали актори народного аматорського театру села Лобачівка (керівник Андрій Корнейко)[13].

15 вересня 2019 року у РНД «Просвіта» міста Горохова Волинської області відбувся перший фестиваль-конкурс вокально-хорового мистецтва «Волинь моя, краса моя» присвячений пам’яті Степана Кривенького, який проводиться щорічно[14][15].

Рішенням Горохівської міської ради 2021 рік оголошено Роком Степана Кривенького в Горохівській міській територіальній громаді[16].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в СТЕПАН КРИВЕНЬКИЙ КАТЕГОРИЧНО ВІДМОВИВСЯ ПРАВИТИ ПІСНЮ «ВОЛИНЬ МОЯ». www.volyn.com.ua. 2016-03-30. Процитовано 2021-11-13. 
  2. а б в г д Філюк, Руслана. Творець гімну Волині (укр.). Волинь-нова. Процитовано 14.11.2021. 
  3. Vitaly, Signatulin (2018-06-26). Він створив гімн Волині. Грінченко-інформ (uk). Процитовано 2021-11-13. 
  4. а б Відомі горохівчани: історія творця гімну Волині родом з Вільхівки. gorohiv.rayon.in.ua (uk). Процитовано 2021-11-13. 
  5. Ash Trees (uk-UA). Процитовано 2021-11-13. 
  6. Як народилася легендарна пісня «Волинь моя»: спогади доньки автора. ВолиньPost (en). Процитовано 2021-11-13. 
  7. Автор пісні «Волинь моя» помер на руках у дружини: продовження розповіді про славетного земляка. https://visnyk.lutsk.ua/ (uk). Процитовано 2021-11-13. 
  8. Пам’ятник творцеві пісні «Волинь моя». ФІШКА ВОЛИНІ. Волинь24 (en). Процитовано 2021-11-13. 
  9. На Горохівщині відбувся фестиваль, присвячений пам'яті автора пісні «Волинь моя».ФОТО. ВолиньPost (en). Процитовано 2021-11-13. 
  10. Лауреати звання "Почесний громадянин Волині" | Волинська обласна рада. volynrada.gov.ua. Процитовано 2021-11-13. 
  11. Автору пісні «Волинь моя» відкрили меморіальну дошку. Волинські новини. Процитовано 2021-11-13. 
  12. У ЛУЦЬКУ ПЕРЕЙМЕНОВАНО 27 ВУЛИЦЬ.
  13. Новосад, Роман (20 вересня, 2018). Горохівський Піснедар. day.kyiv.ua (укр. рус.). Процитовано 14.11.2021. 
  14. У Горохові відбувся ІІІ відкритий фестиваль-конкурс вокально-хорового мистецтва імені Степана Кривенького | Луцька районна рада. r-rada.lutsk.ua. Процитовано 2021-11-13. 
  15. в Горохові – фестиваль пам’яті Степана Кривенького. TOP-News УКРАЇНА (uk). 2021-09-26. Процитовано 2021-11-13. 
  16. Про оголошення 2021 року роком Степана Кривенького. gorokhivrada.gov.ua (ua). Процитовано 2021-11-13. 

Посилання[ред. | ред. код]