Відмінності між версіями «Криптоаналіз»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 17: Рядок 17:
 
Частотний аналіз - основний інструмент для злому більшості класичних шифрів перестановки або заміни. Даний метод грунтується на припущенні про існування нетривіального статистичного розподілу символів, а також їх послідовностей одночасно і у відкритому тексті, і в шифротексті. Причому даний розподіл буде зберігатися з точністю до заміни символів як в процесі шифрування, так і в процесі дешифрування. Варто відзначити, що за умови досить великої довжини шифрованого повідомлення моноалфавітні шифри легко піддаються частотному аналізу: якщо частота появи літери в мові та частота появи деякого присутнього в шифротексті символу приблизно рівні, то в цьому випадку з великою часткою ймовірності можна припустити, що даний символ і буде цієї самою літерою. Самим простим прикладом частотного аналізу може служити банальний підрахунок кількості кожного з зустрінутих символів, потім процедури ділення отриманого числа символів на кількість всіх символів в тексті і множення результату на сто, щоб представити остаточний відповідь у відсотках. Далі отримані процентні значення порівнюються з таблицею імовірнісного розподілу літер для передбачуваної мови оригіналу.
 
Частотний аналіз - основний інструмент для злому більшості класичних шифрів перестановки або заміни. Даний метод грунтується на припущенні про існування нетривіального статистичного розподілу символів, а також їх послідовностей одночасно і у відкритому тексті, і в шифротексті. Причому даний розподіл буде зберігатися з точністю до заміни символів як в процесі шифрування, так і в процесі дешифрування. Варто відзначити, що за умови досить великої довжини шифрованого повідомлення моноалфавітні шифри легко піддаються частотному аналізу: якщо частота появи літери в мові та частота появи деякого присутнього в шифротексті символу приблизно рівні, то в цьому випадку з великою часткою ймовірності можна припустити, що даний символ і буде цієї самою літерою. Самим простим прикладом частотного аналізу може служити банальний підрахунок кількості кожного з зустрінутих символів, потім процедури ділення отриманого числа символів на кількість всіх символів в тексті і множення результату на сто, щоб представити остаточний відповідь у відсотках. Далі отримані процентні значення порівнюються з таблицею імовірнісного розподілу літер для передбачуваної мови оригіналу.
   
==Види криптоаналізу==
+
==Методи криптоаналізу==
  +
Брюс Шнайер виділяє 4 основних і 3 додаткових методи криптоаналізу, припускаючи знання криптоаналітиками алгоритма шифру:
  +
  +
Основні методи криптоаналізу:
  +
  +
# [[Атака на основі шифротексту]]
  +
# Атака на основі відкритих текстів і відповідних шифротекстів
  +
# Атака на основі підібраного відкритого тексту (можливість вибрати текст для шифрування)
  +
# Атака на основі адаптивно підібраного відкритого тексту
  +
  +
Додаткові методи криптоаналізу:
  +
  +
# Атака на основі підібраного шифротексту
  +
# Атака на основі підібраного ключа
  +
# [[Бандитський криптоаналіз]]
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==

Версія за 08:15, 21 травня 2013

Криптоаналіз — розділ криптології, що займається математичними методами порушення конфіденційності і цілісності інформації без знання ключа.

Термін був введений американським криптографом Вільямом Ф. Фрідманом в 1920 році.

У більшості випадків під Криптоаналізом розуміється з'ясування ключа; криптоаналіз включає також методи виявлення уразливості криптографічних алгоритмів або протоколів.

Спочатку методи криптоаналізу грунтувалися на лінгвістичних закономірностях природного тексту і реалізовувалися з використанням тільки олівця та паперу. З часом в криптоаналізі наростає роль чисто математичних методів, для реалізації яких використовуються спеціалізовані криптоаналітичні комп'ютери.

Спробу розкриття конкретного шифру із застосуванням методів криптоаналізу називають криптографічною атакою на цей шифр. Криптографічну атаку, в ході якої розкрити шифр вдалося, називають зломом або розкриттям.[1]

Історія

Основна стаття: Історія криптографії.

Криптоаналіз еволюціонував разом з розвитком криптографії: нові, більш досконалі шифри приходили на зміну вже зламаним системам кодування тільки для того, щоб криптоаналітики винайшли більш витончені методи злому систем шифрування. Поняття криптографії та криптоаналізу нерозривно пов'язані один з одним: для того, щоб створити стійку до злому систему, необхідно врахувати всі можливі способи атак на неї.

Класичний криптоаналіз

Хоча поняття криптоаналізу було введено порівняно недавно, деякі методи злому були винайдені десятки століть тому. Першою відомою письмовою згадкою про криптоаналіз є «Манускрипт про дешифрування криптографічних повідомлень», написаний арабським вченим аль-Кінді ще в 9 столітті. У цій науковій праці міститься опис методу частотного аналізу.
Частотний аналіз - основний інструмент для злому більшості класичних шифрів перестановки або заміни. Даний метод грунтується на припущенні про існування нетривіального статистичного розподілу символів, а також їх послідовностей одночасно і у відкритому тексті, і в шифротексті. Причому даний розподіл буде зберігатися з точністю до заміни символів як в процесі шифрування, так і в процесі дешифрування. Варто відзначити, що за умови досить великої довжини шифрованого повідомлення моноалфавітні шифри легко піддаються частотному аналізу: якщо частота появи літери в мові та частота появи деякого присутнього в шифротексті символу приблизно рівні, то в цьому випадку з великою часткою ймовірності можна припустити, що даний символ і буде цієї самою літерою. Самим простим прикладом частотного аналізу може служити банальний підрахунок кількості кожного з зустрінутих символів, потім процедури ділення отриманого числа символів на кількість всіх символів в тексті і множення результату на сто, щоб представити остаточний відповідь у відсотках. Далі отримані процентні значення порівнюються з таблицею імовірнісного розподілу літер для передбачуваної мови оригіналу.

Методи криптоаналізу

Брюс Шнайер виділяє 4 основних і 3 додаткових методи криптоаналізу, припускаючи знання криптоаналітиками алгоритма шифру:

Основні методи криптоаналізу:

  1. Атака на основі шифротексту
  2. Атака на основі відкритих текстів і відповідних шифротекстів
  3. Атака на основі підібраного відкритого тексту (можливість вибрати текст для шифрування)
  4. Атака на основі адаптивно підібраного відкритого тексту

Додаткові методи криптоаналізу:

  1. Атака на основі підібраного шифротексту
  2. Атака на основі підібраного ключа
  3. Бандитський криптоаналіз

Примітки

Див. також

Посилання

Криптоаналіз