Відмінності між версіями «Кровоносні судини»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(доповнення)
м (Відкинуто редагування 194.44.201.153 (обговорення) до зробленого Олег Граченко)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Відкіт Розширене редагування з мобільного
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Кровоно́сні суди́ни''' ({{lang-la|vasa sanguinea}}) — складові [[Серцево-судинна система|серцево-судинної системи]], які забезпечують швидкий транспорт [[кров]]і до усіх [[Орган (анатомія)|органів]] тіла людини, забезпечуючи обмін речовин між кров'ю та навколишніми [[Тканина (біологія)|тканинами]]. Вивченням кровоносних судин, нарівні з [[Лімфатичні судини|лімфатичними]], займається розділ медицини — [[ангіологія]].
+
'''Кровоно́сні суди́ни''' ({{lang-la|vasa sanguinea}}) — складові [[Серцево-судинна система|серцево-судинної системи]], які забезпечують швидке доправлення [[кров]]і до усіх [[Орган (анатомія)|органів]] тіла людини, забезпечуючи обмін речовин між кров'ю та навколишніми [[Тканина (біологія)|тканинами]]. Вивчення кровоносних судин, нарівні з [[Лімфатичні судини|лімфатичними]], здійснює розділ медицини — [[ангіологія]].
   
 
Кровоносні судини утворюють:
 
Кровоносні судини утворюють:
* макроциркуляторне русло — по якому кров рухається від серця до органів і повертається до серця. Включає в себе артеріальні судини і венозні судини.
+
* Макроциркуляторне русло — по якому кров рухається від серця до органів і повертається до серця; охоплює артеріальні судини і венозні судини.
* [[Мікроциркуляторне русло|мікроциркуляторне русло]] — розташоване в органах, що забезпечує обмін речовин між кров'ю та навколишніми тканинами. Включає в себе [[Капіляр (біологія)|капіляри]], [[артеріоли]], [[венули]] і артеріовенулярні анастомози.
+
* [[Мікроциркуляторне русло]] — розташоване в органах, що забезпечує обмін речовин між кров'ю та навколишніми тканинами; охоплює [[Капіляр (біологія)|капіляри]], [[артеріоли]], [[венули]] і артеріовенулярні анастомози.
   
 
== Загальна будова ==
 
== Загальна будова ==
 
[[Файл:Vein-crosssection-no-text.png|thumb|Демонстрація клапанної будови вен]]
 
[[Файл:Vein-crosssection-no-text.png|thumb|Демонстрація клапанної будови вен]]
Виконання кровоносними судинами загальної транспортної функції проявляється в подібному плані будови судин макроциркуляторного русла. Стінка судини складається з трьох оболонок:
+
Виконання кровоносними судинами загальної транспортної функції, проявляється в подібному плані будови судин макроциркуляторного русла. Стінка судини складається з трьох оболонок:
* внутрішньої — представлена [[Ендотелій|ендотелієм]] (одношаровий плоский [[епітелій]]), який побудований з витягнутих ендотеліоцитів, розташованих на базальній мембрані, та підендотеліального шару, в основі якого лежить пухка волокниста [[сполучна тканина]]
+
* внутрішньої — представлена [[Ендотелій|ендотелієм]] (одношаровий плоский [[епітелій]]), який побудований з витягнутих [[Ендотелій|ендотеліоцитів]], розташованих на базальній мембрані, та підендотеліального шару, в основі якого лежить пухка волокниста [[сполучна тканина]];
* середньої — складається з циркулярних пучків [[Гладенька мускулатура|гладеньких м'язових]] клітин із прошарками еластичних волокон
+
* середньої — складається з циркулярних пучків [[Гладенька мускулатура|гладеньких м'язових]] клітин із прошарками еластичних волокон;
* зовнішньої — представлена пухкою волокнистою сполучною тканиною, яка містить дуже багато кровоносних судин і [[нерв]]ових волокон
+
* зовнішньої — представлена пухкою волокнистою сполучною тканиною, яка містить дуже багато кровоносних судин і [[нерв]]ових волокон.
   
Будова стінки судини залежить від гемодинамічних умов: швидкості кровотоку, [[об'єм]]у та [[тиск]]у крові. Для артерій розташованих близько до серця характерно переважання еластичних елементів, які здатні протидіяти високим гемодинамічним показникам. По мірі віддалення від серця гемодинамічні величини знижуються, зменшується [[калібр]] судин і у їх стінках збільшується кількість м'язових елементів, які здатні створювати додаткову силу для проштовхування крові в мережу найдрібніших судин.
+
Будова стінки судини залежить від гемодинамічних умов: швидкості кровотоку, [[об'єм]]у та [[тиск]]у крові. Для артерій розташованих близько до серця, притаманно переважання еластичних елементів, які здатні протидіяти високим гемодинамічним показникам. По мірі віддалення від серця гемодинамічні величини знижуються, зменшується [[калібр]] судин і в їх стінках збільшується кількість м'язових елементів, які здатні створювати додаткову силу для проштовхування крові в мережу найдрібніших судин.
   
 
== Захворювання судин ==
 
== Захворювання судин ==

Поточна версія на 10:48, 28 грудня 2020

Кровоно́сні суди́ни (лат. vasa sanguinea) — складові серцево-судинної системи, які забезпечують швидке доправлення крові до усіх органів тіла людини, забезпечуючи обмін речовин між кров'ю та навколишніми тканинами. Вивчення кровоносних судин, нарівні з лімфатичними, здійснює розділ медицини — ангіологія.

Кровоносні судини утворюють:

  • Макроциркуляторне русло — по якому кров рухається від серця до органів і повертається до серця; охоплює артеріальні судини і венозні судини.
  • Мікроциркуляторне русло — розташоване в органах, що забезпечує обмін речовин між кров'ю та навколишніми тканинами; охоплює капіляри, артеріоли, венули і артеріовенулярні анастомози.

Загальна будова[ред. | ред. код]

Демонстрація клапанної будови вен

Виконання кровоносними судинами загальної транспортної функції, проявляється в подібному плані будови судин макроциркуляторного русла. Стінка судини складається з трьох оболонок:

  • внутрішньої — представлена ендотелієм (одношаровий плоский епітелій), який побудований з витягнутих ендотеліоцитів, розташованих на базальній мембрані, та підендотеліального шару, в основі якого лежить пухка волокниста сполучна тканина;
  • середньої — складається з циркулярних пучків гладеньких м'язових клітин із прошарками еластичних волокон;
  • зовнішньої — представлена пухкою волокнистою сполучною тканиною, яка містить дуже багато кровоносних судин і нервових волокон.

Будова стінки судини залежить від гемодинамічних умов: швидкості кровотоку, об'єму та тиску крові. Для артерій розташованих близько до серця, притаманно переважання еластичних елементів, які здатні протидіяти високим гемодинамічним показникам. По мірі віддалення від серця гемодинамічні величини знижуються, зменшується калібр судин і в їх стінках збільшується кількість м'язових елементів, які здатні створювати додаткову силу для проштовхування крові в мережу найдрібніших судин.

Захворювання судин[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Гістологія з основами гістологічної техніки / За редакцією В. П. Пішака. Підручник. — Київ: КОНДОР, 2008. — 400 с. ISBN 978-966-351-128-3
  • Анатомія людини: У 2 т. — К.: Здоров'я, 2005. — Т. 2. — 372 с. ISBN 5-311-01342-7
  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
  • «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.