Крымнаш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Крымнаш» (укр. «Кримнаш») — російськомовний неологізм, інтернет-мем, ідеологічне кліше, «хештег[1] #КримНаш», що виник та набув популярності в Росії на тлі підготовки та здійснення російської збройної агресії проти України та під час анексії Криму.

«Крымнаш» невід'ємний елемент символічного ряду ідеологем-символів: «Культ Великої Перемоги», «георгіївська стрічка», «Деды воевали!», «великий полководець Сталін», «Севастополь – місто російської слави», «Новоросія», «Руській мір», «народне ополчення ДНР» (котре рятує від «карателів-фашистів») тощо.[2]

Згодом отримав поширення і в Україні як глузливий інтернет-мем, часто — разом зі своїм глузливим дзеркальним відбиттям «Намкриш»[3][4].

Оцінка в Росії[ред. | ред. код]

В Росії в листопаді 2015 для 52% росіян неологізм «Кримнаш» лишався «символом гордості і відродження країни»[5].

У березні 2016 спроба відсвяткувати річницю «Кримнаш» у Москві зазнала невдачі — мітинг на підтримку «Кримнаш» завершився так і не розпочавшись[6].

В Росії також є і протилежна позиція[7][8], але, загалом, вона не є поширеною через тотальний державний контроль над ЗМІ.

Оцінка в Україні[ред. | ред. код]

В Україні російський неологізм набув популярності як символ розрухи, що настала в Криму після його окупації російськими військами[9] та часто застосовується в сатиричному контексті[10] або в дещо перефразованій формі «Намкриш» — як символ руйнації Росії через її технологічну, фінансову та управлінську[11] неспроможність.

Оцінка у світі[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

В другій половині 19-го століття серед російської інтелігенції була популярною ідея завоювати та отримати «Константинополь наш». Класик російської літератури Федір Достоєвський у своєму щоденнику в 1877 році записав[12]:

« рос. Константинополь должен быть наш, завоеван нами, русскими, у турок и остаться нашим навеки. Одним нам он должен принадлежать ... »

Сатирик Аркадій Аверченко в оповіданні «Хлопотливая нация» визначив «складності» перебування росіян у Криму[13]:

« ... неужели о таком пустяке, как проживание в Крыму — нужно еще хлопотать? Я православный русский гражданин, имею прекрасный непросроченный экземпляр паспорта — и мне же ещё нужно хлопотать! Стоит после этого делать честь нации и быть русским… »

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. #Кримнаш у твіттері
  2. Ярослав Потапенко (Переяслав-Хмельницький) КОНЦЕПТ «ВЕЛИКОЇ ПЕРЕМОГИ» ЯК АНТИУКРАЇНСЬКА ІДЕОЛОГЕМА КРЕМЛІВСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ: СПРОБА КОМПЛЕКСНОГО МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО АНАЛІЗУ / Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. – Вип. 36. – Переяслав-Хмельницький, 2015. – 202 с. (стор.: 115)
  3. Кримнаш — Намкриш: Як змінювалися думки росіян у 2014 році
  4. Замість Кримнаш приходить Намкриш: В Москві багато простих людей починають підтримувати Україну
  5. Россияне назвали «Крымнаш» символом гордости и возрождения страны (рос.)
  6. Провальний "путінг". Загнані бюджетники прорвали поліцейський кордон, щоб піти з концерту "Кримнаш" (рос.)
  7. Крымнаш (Легенды и мифы современной России. Часть вторая) (рос.)
  8. Російський співак жорстко висловився щодо прихильників «Кримнаш»
  9. Новости Крымнаша // КРЫМский бандеровец (рос.)
  10. Хвилинка гумору: про російську пропаганду, "кримнаш" та бойовиків
  11. Госчиновников назвали структурной проблемой (рос.)
  12. Федор Михайлович Достоевский. Дневник писателя. Сентябрь — ноябрь 1877 года (рос.)
  13. Аверченко Аркадий Тимофеевич. Хлопотливая нация

Посилання[ред. | ред. код]