Відмінності між версіями «Ксилофон»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (виправлення посилання за допомогою AWB)
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Kulintang a Kayo 01.jpg|thumb|230px|''Кулатанг-а-кайо (Kulintang a Kayo), народний філіппінський ксилофон'']]
 
[[Файл:Kulintang a Kayo 01.jpg|thumb|230px|''Кулатанг-а-кайо (Kulintang a Kayo), народний філіппінський ксилофон'']]
[[Файл:Vibraphone Orchestra, early 1940s.ogv|праворуч|thumb|440px|''Запис запальної мелодії з використанням ксилофона, [[США]], поч. 1940-х рр.'']]
+
[[Файл:Vibraphone Orchestra, early 1940s.ogv|праворуч|thumb|440px|''Запис запальної мелодії з використанням ксилофона, [[Сполучені Штати Америки|США]], поч. 1940-х рр.'']]
   
 
'''Ксилофо́н''' — [[Ударні музичні інструменти|ударний]] [[музичний інструмент]] з визначеною висотою звуку. На дерев'яних пластинках — клавішах інструменту грають спеціальними паличками, з наконечниками з дерева, пластику або щільної [[гума|гуми]].
 
'''Ксилофо́н''' — [[Ударні музичні інструменти|ударний]] [[музичний інструмент]] з визначеною висотою звуку. На дерев'яних пластинках — клавішах інструменту грають спеціальними паличками, з наконечниками з дерева, пластику або щільної [[гума|гуми]].
Рядок 8: Рядок 8:
 
Найпопулярніша [[деревина]] для виготовлення клавіш — [[палісандр]]. Останнім часом все частіше використовуються ксилофони з пластинами з різних [[пластик]]ів. Такі клавіші міцніші від дерев'яних та краще тримають стрій, хоча й поступаються в барвистості звучання.
 
Найпопулярніша [[деревина]] для виготовлення клавіш — [[палісандр]]. Останнім часом все частіше використовуються ксилофони з пластинами з різних [[пластик]]ів. Такі клавіші міцніші від дерев'яних та краще тримають стрій, хоча й поступаються в барвистості звучання.
   
Найбільшої популярності ксилофон досяг в кінці [[19 століття|XIX]] і першій половині [[20 століття|XX]] ст.ст., зокрема в [[США]], не в останню чергу завдяки запальним мелодіям, які виконували в оркестрі з ксилофоном, а також віртуозам, що перекладали класичні твори та регтайми.
+
Найбільшої популярності ксилофон досяг в кінці [[19 століття|XIX]] і першій половині [[20 століття|XX]] ст., зокрема в [[Сполучені Штати Америки|США]], не в останню чергу завдяки запальним мелодіям, які виконували в оркестрі з ксилофоном, а також віртуозам, що перекладали класичні твори та регтайми.
   
 
В сучасності ксилофон — один з основних ударних інструментів [[оркестр симфонічний|симфонічного оркестру]]. Як сольний інструмент використовується рідше, значно поступаючись за тембровими можливостями [[маримба|маримбі]].
 
В сучасності ксилофон — один з основних ударних інструментів [[оркестр симфонічний|симфонічного оркестру]]. Як сольний інструмент використовується рідше, значно поступаючись за тембровими можливостями [[маримба|маримбі]].
Рядок 19: Рядок 19:
 
{{Ударні музичні інструменти}}
 
{{Ударні музичні інструменти}}
 
{{проблеми|{{перекласти|en|Xylophone}}|{{без джерел|дата=листопад 2017}}}}
 
{{проблеми|{{перекласти|en|Xylophone}}|{{без джерел|дата=листопад 2017}}}}
  +
  +
 
{{musical-instrument-stub}}
 
{{musical-instrument-stub}}
   

Поточна версія на 15:34, 17 травня 2020

Кулатанг-а-кайо (Kulintang a Kayo), народний філіппінський ксилофон
Запис запальної мелодії з використанням ксилофона, США, поч. 1940-х рр.

Ксилофо́н — ударний музичний інструмент з визначеною висотою звуку. На дерев'яних пластинках — клавішах інструменту грають спеціальними паличками, з наконечниками з дерева, пластику або щільної гуми.

Клавіатура сучасного ксилофону налаштовується за звуками хроматичної гами, на зразок фортепіанної. Під клавішами ксилофону розташовані спеціальні трубки-резонатори, які роблять звучання більш об'ємним. Діапазон ксилофону — 3,5 або 4 октави (від - до -). Раніше вироблялися інструменти з розширеним діапазоном (4-5 октав), що називалися ксилоримба.

Найпопулярніша деревина для виготовлення клавіш — палісандр. Останнім часом все частіше використовуються ксилофони з пластинами з різних пластиків. Такі клавіші міцніші від дерев'яних та краще тримають стрій, хоча й поступаються в барвистості звучання.

Найбільшої популярності ксилофон досяг в кінці XIX і першій половині XX ст., зокрема в США, не в останню чергу завдяки запальним мелодіям, які виконували в оркестрі з ксилофоном, а також віртуозам, що перекладали класичні твори та регтайми.

В сучасності ксилофон — один з основних ударних інструментів симфонічного оркестру. Як сольний інструмент використовується рідше, значно поступаючись за тембровими можливостями маримбі.

Народні ксилофони зустрічаються в музиці народів Індонезії, Філіппін, Африки, Південної Америки тощо.

Посилання[ред. | ред. код]