Редагування Кубізм

[[Файл:Juan Gris 003.jpg|thumb|Картина Хуана Ґріса ''Stilleben mit Fruchtschale und Mandoline'']]
[[Файл:Шевченко, Суми.jpg|справа|thumb|Пам'ятник Шевченкові у Сумах (встановлено в Полтаві)). Архт. [[Кавалерідзе Іван Петрович|Кавалерідзе]]. Кубізм. [[1926]].]]
'''Кубізм'''&nbsp;— [[Авангард (мистецтво)|авангардна]] течія в образотворчому мистецтві початку [[XX століття]], яка передувала абстрактному мистецтву. Кубізму притаманні підкреслено геометризовані форми, прагнення подрібнити об'єкти на стереометричні складові.

== Історія ==
Його засновники, [[Жорж Брак]] і [[Пікассо Пабло|Пабло Пікассо]], захоплювалися роботами [[Сезанн Поль|Поля Сезанна]] і були натхненні його спробою створити об'ємну структуру на поверхні полотна. У [[1907]]–[[1910]] роках у Франції кубісти почали усе більше абстрагуватися від дійсності, їхні картини усе менше нагадували реальність. Кубізм оголосив, що мистецтво існує заради самого себе, а не для відтворення дійсності.

Кубізм мав бути мистецтвом, котре, за словами [[Пікассо Пабло|Пабло Пікассо]], відтворює світ не таким, яким його бачить митець, а таким, яким він його мислить. Шляхом розкладання всіх предметів і форм на прості геометричні фігури та їх перекомбінування відповідно до задуму митця кубісти сподівалися прийти до створення інтелектуального й аналітичного живопису, здатного розкривати структуру речей і їхню внутрішню сутність, виражати «константи буття», підніматися до рівня вимог сучасності, входити в неї і сприяти її перебудові.

Кубізм залучив таких художників, як [[Хуан Ґріс]], [[Фернан Леже|Ф. Леже́]] і [[Робер Делоне|Р. Делоне]]. Серед майстрів, що звертались до стилістики кубізму в інших країнах&nbsp;— голландець [[Лео Гестел]], росіянка [[Попова Любов Сергіївна|Любов Попова]] та інші. В творах останніх набував менш радикальних і руйнівних якостей.

Вже в роки виникнення з'явилися його теоретичні «обґрунтування» суб'єктивно-ідеалістичного порядку (А. Глез, Ж. Метсенже, у ряді положень&nbsp;— [[Гійом Аполлінер|Г. Аполлінер]]), що послужили основою для числе́нних реакційних концепцій, реабілітовуючих занепадницькі явища буржуазного мистецтва. Численні і довільні спроби зв'язати кубізм з новітніми науково-технічними відкриттями (так, множинність точок зору на предмет нібито родинна сучасним фізичним представленням і&nbsp;т.&nbsp;д.). Ті та інші характерні для духовної атмосфери, в якій виникав в кубізмі, але не пояснюють характеру його живописних концепцій. В ньому не чужі образно-емоційні завдання (особливо твору П. Пікассо, що піднімається до драматичної цілісності і широти). Цей стиль не «звільняється» від зображення взагалі, але підпорядковує його своїм формальним пошукам. Відбивана в мистецтві реальність деформується, підкоряючись фетишизованим матеріальним засобам мистецтва, уявленню про картину перш за все як про матеріальний предмет&nbsp;— полотно, покрите фарбою. З іншого боку, і конструктивні устремління кубізму, шукання в області простору і об'єму, родинні ряду течій в сучасній архітектурі і дизайні («Баухауз»; група «Стиль» в Нідерландах), виявляються ілюзорними, оскільки не виходять за межі «чистого живопису», образотворчого експериментування в станкових формах. Тому, не дивлячись на талант і невтомність П. Пікассо і Ж. Браку, кубізм виявився в порочному колі протиріч і незабаром прийшов до [[Криза|кризи]].

{|
| [[Файл: Gris2.jpg | thumb | 150px | Хуан Гріс '' Чоловік в кафе '', 1914]]
| [[Файл: Popova Philosopher.jpg | thumb | 150px | [[Попова  Любов Сергіївна]]. Портрет філософа. 1915]]
| [[Файл: Kubista, _Bohumil _-_ Pierot_ (1911).jpg | thumb | 150px | Б. Кубішта. П'єро. 1911]]
|}

== Кубізм в Україні ==

В 10-ті роки ХХ століття — ще у спокійній атмосфері лише інтелектуально вируючої Європи — українські художники мали змогу знайомитися з європейськими школами і течіями. Молоді майстри, що відчули за кордоном смак вільного вибору засобів естетичного вираження, стали в [[Україна|Україні]] першим загоном авангарду, підтриманим більшістю студентства [[Київ|Києва]] і [[Харків|Харкова]]. Творча молодь гуртувалася навколо художника (пізніше професора [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури|Київського художнього інституту]]) [[Богомазов Олександр Костянтинович|Олександра Богомазова]] і його соратниці [[Екстер Олександра Олександрівна|Олександри Екстер]] — апостолів українського [[кубофутуризм]]у.

Термін "кубофутуризм" виник з назв двох живописних напрямків: французького кубізму та італійського футуризму, які, здавалось би, важко синтезувати. Адже кубізм, хоча й розкладав (на "аналітичній" стадії свого розвитку) предмети і фігури, в цілому прагнув до конструктивності, до архітектоніки. Футуризм же — це надзвичайна динаміка, що руйнує конструкцію. Його кумири — рух, швидкість, енергія, він схиляється перед сучасною машиною, в якій бачить втілення естетичного ідеалу. Однак саме українські авангардні живописці — при більшому тяжінні до кубізму — об'єдналися під назвою кубофутуризму. Звільняючись від прямого наслідування натури, художники одержали певну свободу по-своєму інтерпретувати світ.

Першу виставку нового мистецтва в Україні, названу "Ланкою", за спогадами художника [[Бурлюк Давид Давидович|Д. Бурлюка]], громадськість не сприйняла, а критика "зухвало обілляла брудом". 1914 року новоутворена група "Кільце" влаштувала свою (через світову війну першу і останню) виставку, в якій взяв участь 21 художник. У передмові до каталогу виставки, крім маніфестації основних теоретичних положень, було сказано: "Ми доводимо існування в нашому місті творчих сил".

Художник [[Богомазов Олександр Костянтинович|О. Богомазов]] — поет за світовідчуттям і аналітик за складом мислення — вже у 1913—1914 роках створив десятки картин, акварелей та рисунків, в яких відчутний подих різних течій початку століття — експресіонізму, неопримітивізму, абстракціонізму. Та будучи прихильником і теоретиком кубофутуризму, він пише трактат "Живопис і елементи" — блискучу теоретичну розвідку про те, як темп і ритм зовнішнього життя перекладається художньою особистістю на мову живопису. "Світ виповнений енергією руху, — розмірковує автор, — і спостережливе око бачить динаміку навіть у статичному предметі ("гора насувається", "рейки біжать", "стежка в'ється")". Трактат О. Богомазова споріднений з теоретичною роботою абстракціоніста [[Кандинський Василь Васильович|В. Кандинського]] "Про духовне у мистецтві" і книгою Глеза-Метценже "Про кубізм". Але глибина і переконливість обґрунтування нового мистецтва робить його працю безприкладною.

Українські художники прагнули наситити світ кубізму барвистістю, почерпнутою з народної творчості — кераміки, лубків, ікон, вишиванок, ляльок, килимів, писанок, де зберігалася близькість до таємничих стихій життя. Тут немає прямих стилізацій, проте є ясна, ритмічна мова кольорів, які звучать дзвінко, локально, наділені силою, але зберігають при цьому вишукану палітру — синьо-фіолетові гами, джерело яких, з одного боку, — вплив фіолетових уподобань [[Врубель Михайло Олександрович|М. Врубеля]] та [[Мурашко Олександр Олександрович|О. Мурашка]], а, з другого, — колорит стародавніх київських мозаїк.

Яскравою художньою особистістю був [[Малевич Казимир Северинович|Казимир Малевич]], творець супрематизму. Він хоч і жив значну частину життя поза Україною, але, українець за походженням, ніколи не поривав зв'язків з нею. Безпосередніми учнями майстра у Києві, що багато працювали в напрямку можливостей кубізму, конструктивізму, супрематизму, були [[Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович|О. Хвостенко-Хвостов]] ("Crescendo" з рухливих кольорових конструкцій), [[Єрмилов Василь Дмитрович|В. Єрмилов]] (оформлення площ і вулиць Харкова до революційних свят, плакати, інтер'єри). Новітнє мистецтво творили [[Пальмов Віктор Никандрович|В. Пальмов]] ("Рибалка", "Дачники"); [[Климент Миколайович Редько|К. Редько]] ("Світло і тінь симетрії", цикл "Електроорганізми"). Кубофутуристами тією чи іншою мірою були [[Собачко-Шостак Ганна Федосівна|Г. Собачко-Шостак]] ("Рух кольору", "Тривога"), [[Лисицький Лазар Маркович |Л. Лисицький]] ("Композиція"), [[Бурлюк Давид Давидович|Д. Бурлюк]] ("Козак Мамай", "Жнива"), [[Меллер Вадим Георгійович|В. Меллер]] ("Ассірійські пісні"), [[Петрицький Анатолій Галактіонович|А. Петрицький]] ("Ексцентричний танок", "Композиція"). "Футуристичний портрет" написав і один із творців стилю "модерн" [[Нарбут Георгій Іванович|Г. Нарбут]].

Гордістю українського авангардного мистецтва є також всесвітньо відомий скульптор-кубофутурист [[Архипенко Олександр Порфирович|Олександр Архипенко]] (1887—1964). З 20-річного віку він жив і працював за кордоном, завоювавши всесвітнє визнання, титул "генія скульптури", проторувавши дорогу іншим видатним майстрам — [[Генрі Спенсер Мур|Генрі Муру]], [[Альберто Джакометті|Джакометті]], [[Александр Колдер|Колдеру]] та ін. У кубізмі його привабило те, як живописці працювали із формою: подібно до поетів, вони римували, ритмізували, досягали гармонійного звучання, зіставляючи куби й овали. Кубофутуризм Архипенка — це теж динаміка кутів, кіл, конусів, ромбів у нескінченному колообігу.

== Джерела і література ==
* Українське мистецтво : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. : [у 3 ч.] / Д. П. Крвавич. - Л. : Світ, 2003 - 2005. - ISBN 966-603-202-3.
: Ч. 3 / Д. П. Крвавич, В. А. Овсійчук, С. О. Черепанова. - Л. : Світ, 2005. - 267 с. : ілюстр., кольор. ілюстр. - Бібліогр.: с. 243-250. - Імен. покажч.: с. 251-261. - ISBN 966-603-205-8
* Відбиток часу у дзеркалі буття / Огнєва Т. - K.: Академвидав, 2008. - 216 с. [http://academia-pc.com.ua/product/155 анотація]
* Кубізм / О. Бур’ян // Дніпро. - 2011. - № 8. - С. 134-137 
* Просторовий кубізм / К. Малевич // Хроніка-2000. - 2007. - Вип. 65-66. - С. 612-617. 
* Образи геометичних фігур у сонетах Емми Андрієвської останнього десятиріччя (збірки "Півкулі і конуси", "Рожеві казани") / Ольга Шаф // Слово і час. - 2010. - № 10. - С. 71-76.
* ''Гомбрих Эрнст''. История искусства.&nbsp;— М., 1995.
* ''Лифшиц, М. А., Рейнгардт, Л. Я.'' Кризис безобразия. От кубизма к поп-арт. М.: Искусство. — 1968.
* ''Крючкова В. А.'' Кубизм. Орфизм. Пуризм.&nbsp;— М.: ОЛМА-Пресс.&nbsp;— 2000.
* ''Alfred H. Barr, Jr.'' Cubism and Abstract Art. — New York: Museum of Modern Art. — 1936.
* ''Cottington D.'' Kubismus.&nbsp;— Hatje Cantz, Ostfildern-Ruit.&nbsp;— 2002. ISBN 3-7757-1151-1
* ''Düchting H.'' Die Kunst und der Kubismus.&nbsp;— Belser, Stuttgart.&nbsp;— 2007. ISBN 978-3-7630-2477-3

== Посилання ==
* Г. Я. Скляренко. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=529 Кубізм] // [[ЕСУ]]
*[http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf Кубізм] // {{УМЕ6|сторінки=782}}
* {{ЛЗЕ1|частина =Кубізм|сторінки =534-535}}
* М. М. Закович. [http://www.ebk.net.ua/Book/cultural_science/zakovich_kulturologiya/part3/335.htm Український мистецький авангард та його доля] // Культурологія: українська та зарубіжна культура / К.: Знання, 2007.
* А. Герасимова. [http://artukraine.com.ua/a/5-faktiv-pro-oleksandru-ekster-yakikh-ne-znaydesh-u-vikipedii/#.WfCRPE21uUk 5 фактів про Олександру Екстер, яких не знайдеш у Вікіпедії] // artukraine.com.ua, 18.01.2017
* [http://museum.net.ua/news/ukraїnskij-kubizm-priblizno/ У галереї COME IN (Харків) працює виставка "Український кубізм. Приблизно"]

== Див. також ==

{{Портал|Мистецтво}}
* [[Кубофутуризм]]
* [[Реалізм]]
* [[Авангардизм]]
* [[Експресіонізм]]
* [[Паризька школа]]

{{Мистецькі течії}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Мистецькі течії]]
[[Категорія:Живопис]]
[[Категорія:Мистецтво XX століття]]
[[Категорія:Кубізм]]