Кулик-сорока довгодзьобий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:24, 10 лютого 2020, створена Стефанко1982 (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кулик-сорока довгодзьобий
Haematopus longirostris 2.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Куликосорокові (Haematopodidae)
Рід: Кулик-сорока (Haematopus)
Вид: Кулик-сорока довгодзьобий
Біноміальна назва
Haematopus longirostris
Vieillot, 1817
Мапа поширення виду
Мапа поширення виду
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Haematopus longirostris
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Haematopus longirostris
ITIS logo.svg ITIS: 560351
IUCN logo.svg МСОП: 22693647

Кулик-сорока довгодзьобий[2] (Haematopus longirostris) — вид сивкоподібних птахів родини куликосорокових (Haematopodidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Вид трапляється вздовж всього морського узбережжя Австралії і Тасманії, південного узбережжя Нової Гвінеї, на островах Ару та Кай. Світова популяція оцінюється в 11 000 птахів, з яких близько 10 000 живуть в Австралії.

Опис[ред. | ред. код]

Тіло завдовжки 45-50 см, розмах крил 85-95 см, вага тіла 650—750 г. Голова, шия, груди, спина, крила і хвіст чорні. Черево, підхвістя та пір'я на внутрішній стороні крил білі. Довгий і міцний дзьоб помаранчевого кольору. Ноги рожеві. Кільце навколо очей помаранчеве.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Трапляється вздовж морського узбережжя на піщаних пляжах та скелястих берегах. Живиться, переважно, двостулковими молюсками, рідше крабами і поліхетами. Сезон розмноження припадає на червень-січень. Гніздо — це неглибоке заглиблення в піску або серед морських водоростей, що викинуло на берег. Кладка складається з двох яєць. Інкубація триває 26-29 днів. Молоді птахи можуть літати через 49 — 56 днів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Haematopus longirostris. Процитовано 10 лютого 2020. 
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.