Відмінності між версіями «Куна (гроші)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Рядок 8: Рядок 8:
   
 
Від словянської «куни» походить [[фризька мова|фризька]] назва монет «cona»<ref>[http://www.slovopedia.com/22/202/1636128.html Куна]</ref>.
 
Від словянської «куни» походить [[фризька мова|фризька]] назва монет «cona»<ref>[http://www.slovopedia.com/22/202/1636128.html Куна]</ref>.
  +
  +
== Див. також ==
  +
* [[Хорватська куна]]
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==

Версія за 12:54, 27 липня 2017

Ку́на — грошова одиниця Стародавньої Русі і слов'янських народів.

Назва походить від шкурки куниці, тому прихильники теорії «шкіряних грошей» помилково бачили в куні винятково хутра, що виконували в Русі функції монети. Сучасна наука припускає можливість локального вживання шкурок хутрових звірів замість грошей, однак куна, як свідчать письмові джерела, була переважно металевою монетою. Куною називали і диргеми, і західноєвропейські динарії, і руські срібники. Перелічені монети часто зустрічаються у скарбах, знайдених на території України.

У грошовій системі Русі куни були поширені поряд з ногатами, різанами і віверицями. Куни рахували на лічильні гривні; в ХІ столітті на таку гривню йшло 25 К., а у 12 ст. — 50. Вагова гривня срібла (бл. 200 г) у 12 ст. за цінністю металу дорівнювала 4 гривням кун. На початку XII століття з грошового обігу Давньої Русі майже повністю зникла карбована монета. Термін «куни» до середини XIII століття часто вживався і для означення слова «гроші», замінюючи термін «сребро» (срібло). Лічильна система кун проіснувала до початку карбування монет у Північно-Східній Русі наприкінці XIV — початку XV століть.

Від словянської «куни» походить фризька назва монет «cona»[1].

Див. також

Джерела

Примітки