Відмінності між версіями «Курбські»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(створення сторінки)
 
(уточнення)
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{пишу}}
 
 
{{Дворянський рід
 
{{Дворянський рід
| Рід = Курбські
+
| Рід = <div style="background:#CFFF9F">Курбські</div>
 
| Герб = RU COA Kurbski.png
 
| Герб = RU COA Kurbski.png
 
| зображення_розмір = 180px
 
| зображення_розмір = 180px
Рядок 7: Рядок 6:
 
| Опис герба =
 
| Опис герба =
 
| Девіз =
 
| Девіз =
| Гербовник =
+
| Гербовник = ч. XI, 66
 
| Титул = [[Князь|Князі]]
 
| Титул = [[Князь|Князі]]
| Території = [[Русь]]
+
| Території = {{nobr|[[Файл:Alex K Kievan Rus..svg|22px]] [[Київська Русь]]}}
 
| Родоначальник = [[Рюрик]]
 
| Родоначальник = [[Рюрик]]
| Близькі роди = [[Крупські]]
+
| Близькі роди = {{не перекладено|Вяземські|Вяземські|ru|Вяземские}}, [[Смоленські князі|Смоленські]], [[Крупські]]
| Гілки роду = [[Рюриковичі]]
+
| Гілки роду = [[Рюриковичі]], [[Мономаховичі]]
 
| Період =
 
| Період =
| Місце походження =
+
| Місце походження = [[Русь]]
| Підданство = [[Файл:Chorągiew_królewska_króla_Zygmunta_III_Wazy.svg|22px]] [[Велике князівство Литовське]]
+
| Підданство = {{nobr|[[Файл:Russian-coat-arm-1667.svg|22px]] [[Московське царство]]}}<br/>{{nobr|[[Файл:POL COA Pogoń Litewska Książęca.svg|22px]] [[Велике Князівство Литовське]]}}<br/>
  +
{{nobr|[[Файл:Herb_Rzeczypospolitej_Obojga_Narodow.svg|22px]] [[Річ Посполита]]}}<br/>
| Маєтки = Курби, [[Миляновичі]]
 
  +
{{nobr|[[Файл:Lesser Coat of Arms of Russian Empire.svg|22px]] [[Російська імперія]]}}
| Замки / палаци =
 
  +
| Маєтки = {{не перекладено|Курба|Курба|ru|Курба (Ярославская область)}},<br/>{{flagicon|Ukraine}} [[Миляновичі]], [[Ковель]], [[Стара Вижівка|Вижва]],<br/>{{flagicon|Belarus}} {{не перекладено|Пеленки|Пілонкі|be|Задзвінне (Віцебскі раён)}}, [[Бєлиничі|Бялиничі]], {{не перекладено|Велика Бабіна|Бабнин|be|Вялікае Бабіна}}
  +
| Замки / палаци = [[Ковель]]ський замок, замок [[Стара Вижівка|Вижви]], палац [[Миляновичі]]
 
| Commons =
 
| Commons =
 
}}
 
}}
  +
{{Othernames|Курбський}}
'''Курбські''' ({{lang-ru|Ку́рбские}})&nbsp;— галузь [[Князь|князів]] ярославських нащадків Рюрика, кортрі отримали прізвище від головного селища (свого спадку&nbsp;— Курбське князівство), котрі виокремилися з [[Ярославське князівство|Ярославського удільного князівства]]&nbsp;— села Курби на річці Курбиці, на відстані 25 [[Верста|верст]] від міста [[Ярославль|Ярославля]]. Рід внесений до [[Бархатна книга|Бархатної книги]].
+
'''Курбські''' ({{lang-ru|Ку́рбские}})&nbsp;— галузь [[Князь|князів]] ярославських нащадків [[Рюрик]]а, котрі отримали [[прізвище]] від головного селища (свого спадку&nbsp;— {{не перекладено|Курбське князівство|Курбське князівство|ru|Курбское княжество}}), котрі виокремилися з [[Ярославське князівство|Ярославського удільного князівства]]&nbsp;— села {{не перекладено|Курба|Курба|ru|Курба (Ярославская область)}} на річці {{не перекладено|Курбиця|Курбиці|ru|Курбица}}, на відстані 25 [[Верста|верст]] від міста [[Ярославль|Ярославля]]. Рід внесений до [[Бархатна книга|Бархатної книги]]<ref>{{ref-ru}} ''Новиков Н.'', «Родословная книга князей и дворян Российских и выезжих» (Бархатная книга). В 2-х частях. Часть I. Тип: Университетская тип.&nbsp; [[1787]] г. Род князей Курбских.&nbsp;— С.120-121.</ref>.
   
 
== Основні відомості ==
 
== Основні відомості ==
  +
''Курбські'' походять від [[Володимир Великий|Володимира Великого]] династії [[Рюриковичі]]в, від онука [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]], князя [[Ростислав Мстиславич|Ростислава Мстиславича Смоленського]], родоначальника князів [[Вязьма|Вяземських]] та [[Смоленськ]]их, одна гілка котрих у [[XIII століття|XIII&nbsp;ст.]] князювала в м. [[Ярославль|Ярославлі]]; один з представників цієї гілки, князь ''Семен Іванович'', прийняв [[прізвище]] ''Курбський''<ref>{{ВТ-ВЭС|Курбские, князья |том=14 |сторінки=401—403 }}</ref>. Перший удільний князь у селищі ''Курба'' був ''Яків-Воїн Іванович'', котрий загинув, згідно [[Родовід|родоводів]], у битві проти [[Казанське ханство|казанців]] на [[Арське поле|Арському полі]] в [[1455]] році. Уділ ''Курба'' перейшов до його брата ''Семена'', який вважається [[Рід|родоначальником]] гілки князів з прізвищем ''Курбський''<ref>{{ВТ-РБС|Курбские}}</ref>.
  +
  +
Старший син ''Семена'' {{не перекладено|Курбський Федір Семенович|Федір|ru|Курбский, Фёдор Семёнович}} був [[Нижній Новгород|нижнєгородським]] [[воєвода|воєводою]] (1483). Його сини {{не перекладено|Курбський-Карамиш Михайло Федорович|Михайло Федорович Курбський-Карамиш|ru|Курбский-Карамыш, Михаил Фёдорович}} і {{не перекладено|Курбський Роман Федорович|Роман Федорович|ru|Курбский, Роман Фёдорович}} загинули в [[1506]] році під м. [[Казань|Казанню]], на Арському полі, в битві проти казанців. Ще один його син [[бояри]]н {{не перекладено|Курбський Семен Федорович|Семен Федорович|ru|Курбский, Семён Фёдорович}} здійснив похід за [[Уральські гори|Урал]], воював проти [[Казанське ханство|Казані]] й [[ВКЛ|Литви]], противився насильницькому [[постриг]]у великої княгині [[Сабурова Соломонія Юріївна|Соломонії]], першої дружини великого князя [[Василій III|Василя III Івановича]]. Помер в [[1527]] році. Старший з синів Михайла Карамиша, також {{не перекладено|Курбський Михайло Михайлович|Михайло|ru|Курбский, Михаил Михайлович}}, який помер в [[1546]] році, був [[батько]]м знаменитого князя [[Курбський Андрій Михайлович|Андрія Михайловича]] [[Еміграція|емігрувавшого]] в [[Велике Князівство Литовське]], середній син {{не перекладено|Курбський Володимир Михайлович Чорний|Володимир|ru|Курбский, Владимир Михайлович Чёрный}} загинув у битві проти [[Мехмед I Ґерай|Мехмеда I Ґерая]] в [[1521]] році, а молодший, {{не перекладено|Курбський Федір Михайлович Чорний|Федір|ru|Курбский, Фёдор Михайлович Чёрный}}, загинув у битві проти казанців під м. [[Кострома|Костромою]], в [[1549]] році.
  +
  +
Другий син ''Семена'' князь ''Дмитро Семенович'' відповідно припущення {{не перекладено|Голубцов Іван Олександрович|І. А. Голубцова|ru|Голубцов, Иван Александрович}}, був [[намісник]]ом у [[Великий Устюг|Великому Устюзі]] (бл. 1490&nbsp;р.&nbsp;— 1500&nbsp;р.); в лютому [[1500]]&nbsp;р. був присутній на [[Весілля|весіллі]] князя {{не перекладено|Холмський Василь Данилович|Холмського|ru|Холмский, Василий Данилович}} і доньки великого князя [[Иван III Васильевич|Івана III]] Феодосії («ходив у саней» великої княгині [[Софія Палеолог|Софії Палеолог]]. Сини Дмитра Семеновича&nbsp;— ''{{не перекладено|Курбський Андрій Дмитрович|Андрій|ru|Курбский, Андрей Дмитриевич}}'' та ''Олександр'' служили [[Іван III Васильович|Івану III]] і [[Василій III|Василю III]]. Князь Андрій, одружений на дочці князя {{не перекладено|Андрій Васильович Углицький|Андрія Васильовича Углицького|ru|Андрей Васильевич Большой}}, супроводжував [[Іван III Васильович|Івана III]] в [[Нижній Новгород|новгородському]] поході [[1495]] року. У квітні [[1508]]&nbsp;р. командував сторожовим [[полк]]ом під м. [[Вязьма|Вязьмою]]. у [[1512]]&nbsp;р. в якості [[воєвода|воєводи]] «Великого полку» стояв на річці [[Угра]] в очікуванні [[Кримське ханство|кримського]] набігу. Останній раз згадується в джерелах у зв'язку з береговою службою в [[Нижній Новгород|Нижньому Новгороді]] (1521).
  +
  +
Дослідження {{не перекладено|Юзеф Вольф|Юзефа Вольфа|ru|Вольф, Юзеф}}<ref>{{ref-pl}} {{книга|автор=Wolff J.|заголовок=Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku |місце=Warszawa |рік=1895}}&nbsp;— Cz.1 str.194—197 (Kurbski-Jaroslawski), Cz.2&nbsp;— str.662 (Kozar-Krupski).</ref> закінчуються на окремих нащадках князя Андрія Михайловича в [[ВКЛ|Литві]]&nbsp;— князях ''Яні'' та ''Андрії'' Дмитровичах, до [[1672]] року. У Литві [[Курбський Андрій Михайлович|Андрій Михайлович]] (XXII коліно від [[Рюрик]]а<ref>{{ref-ru}} стр. 294, томъ первый, изданіе второе, «Русская Родословная Книга», князь [[Лобанов-Ростовський Олексій Борисович|А.&nbsp;Б.&nbsp;Лобановъ-Ростовскій]], изданіе А.&nbsp;С.&nbsp;Суворина, С.-Петербургъ, 1895 г.</ref>) був записаний в [[документ]]ах<ref>{{ref-pl}} s. LII «Skorowidz do herbow» (s. 871) «Herby Rycerstwa Polskiego. przez Bartosza Paprockiego zebrene i wydane r. p. [[1584]] ([[1789]]). Wydanie Kazimierza Jozefa Turowskiego. Krakow. Nakladem wydawnictwa biblioteki polskiej. [[1858]]».</ref> з [[прізвище]]м [[Крупські|Крупський]] (Krupski)<ref>{{ref-pl}} {{ref-la}} s.504-506 tom 1 (Index, Tesserae gentiliciae in regno Poloniae s M. D. Lit.), «Orbis Poloni», Simone Okolski, Cracov, [[1641]].</ref> герба «[[Леварт (герб)|Леварт]]» ([[Лев II (герб)|Лев II]])<ref>{{ref-pl}} s.554 (herb Krupskich), «Poczet herbow szlachty Korony Polskiey y Wielkiego Xięstwa Litewskiego: gniazdo y perspektywa staroświeckiey cnoty», Potocki Wacław, Krakow, [[1696]] r.</ref>. Юзеф Вольф російську точку зору не вважав науково переконливою щодо причетності Олександра та Якова до роду Курбських, котрі без вказування прийнятого прізвища Крупських «прийняли православіє» і переїхали в Московію, оскільки юридичні акти нащадків князя Андрія Курбського оформлювалися саме під прізвищем Крупських<ref>с. 395, 321 (схема IV&nbsp;— 11), «Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII&nbsp;ст. (Волинь і Центральна Україна)», професор [[Яковенко Наталя Миколаївна|Яковенко Н. М.]], [[Академія наук України]], [[Інститут археології НАН України|Інститут української археології]], Українська правнича фундація, вид. «[[Наукова думка]]», м. {{К.}}, [[1993]]&nbsp;р.&nbsp;— {{ISBN|5-12-003024-6}}</ref><ref name="Курпский">{{ref-ru}} Акты издаваемые [[Віленська археографічна комісія|Виленской археографической комиссией]], Акты Главного литовского трибунала, г. [[Вільно|Вильна]], [[1883]],&nbsp;— Т.12&nbsp;— С.602-608, №&nbsp;18 (Упитский гродский писарь Иван Курпский) в 1668 г. 26 июня духовное завещение Андрея Курбского маршалка Упитского повета (про имение Рогов).</ref>.
  +
  +
У [[1686]]&nbsp;р. виїхали з [[ВКЛ|Литви]] до [[Московське царство|Росії]] князі ''Яків'' та ''Олександр'' Кириловичі (сини Каспара, [[1687]]), які були внесені в [[Полное собрание законов Российской империи|період панування законів російської]] [[Монархія|монархії]] в російську [[Дворянська родовідна книга|родовідну книгу]] князем [[Лобанов-Ростовський Олексій Борисович|О.&nbsp;Б.&nbsp;Лобановим-Ростовським]]<ref name="ref295">{{ref-ru}} стр. 295, томъ первый, изданіе второе, «Русская Родословная Книга», князь [[Лобанов-Ростовський Олексій Борисович|А.&nbsp;Б.&nbsp;Лобановъ-Ростовскій]], изданіе А.&nbsp;С.&nbsp;Суворина, С.-Петербургъ, [[1895]].</ref>. Вони «прийняли [[православ'я]]», оскільки відомо, що їхній дід князь Дмитро-Микола Андрійович (1582&nbsp;р.&nbsp;— після 1645&nbsp;р.), син [[Курбський Андрій Михайлович|Андрія Михайловича]], прийняв [[католицтво]]<ref name="ref295" />. У {{не перекладено|Боярські книги|Боярській книзі|ru|Боярские книги}} за 1686—1692 роки записані [[стольник]]и, князі&nbsp;— ''Олександр Борисович'' та ''Яків Васильович'' Курбські<ref>{{ref-ru}} Алфавитный указатель фамилий и лиц, упоминаемых в Боярских книгах, хранящихся в I-ом отделении московского архива министерства юстиции, с обозначением служебной деятельности каждого лица и годов состояния, в занимаемых должностях. &nbsp;{{М.}}, Типография С. Селивановского. [[1853]] г. «Князья Курбские».&nbsp;— C.220.</ref>.
  +
  +
Від онука [[Курбський Андрій Михайлович|Андрія Михайловича]] гродського [[писар]]я м. [[Упите|Упіті]] ([[1646]]) Яна<ref name="Курпский"/> Крупського нащадки були відомі у [[Вітебська губернія|Вітебській губернії]]<ref>{{ref-pl}} str. 197, 58-59, 134—135, «Herbarz szlachty prowincyi Witebskiej», Wydanie Herolda Polskiego, w Krakowie [[1899]] r.</ref> (Ян<ref name="Курпский"/>&nbsp;— XXIV коліно від [[Рюрик]]а<ref name="ref295" />). В їх [[герб]]і було змінене тло (з [[Лазуровий|блакитного]]<ref>{{ref-ru}} ''Пантилеева А.'', ''Алдонина Р.'', «Гербовник Всероссийского дворянства В.&nbsp;А.&nbsp;Дурасова» ([[репринт]]), серия «Культура и традиции», издательства «Воскресный день», «Белый город», «Печатная слобода», [[2016]] г.&nbsp;— 120 с.&nbsp;— {{ISBN|978-5-7793-4883-6}}. EAN 9785779348836.</ref> поля на [[Червоний колір|червоний]] колір поля із вказуванням в гербовниках під гербами «[[Леварт (герб)|Леварт]]» та [[Лев II (герб)|Лев II]] прізвища [[Крупські|Крупських]]), а саме [[прізвище]] «Курбські» не згадувалося або офіційно вказувалося як «вимерле в Польщі» у [[1777]]
  +
{{efn|Датування [[1777]] роком «вимерлими в Польщі» нащадків князя [[Курбський Андрій Михайлович|Андрія Курбського]], у [[Лобанов-Ростовський Олексій Борисович|О.&nbsp;Б.&nbsp;Лобанов-Ростовського]], не має підґрунтя й співпадає з рішенням Земського суду про визнання [[Речицький повіт (Велике князівство Литовське)|Речицької]] [[Шляхта|шляхти]] [[Мінське воєводство|Мінського воєводства]] в [[Дворянство у Російській імперії|російському дворянстві]] [[шляхтич]]ів [[Вітебська провінція|Вітебської провінції]] ([[1772]]-[[1776]]) від ''Яна Крупського'': Самуель, Семен та інші (згідно джерела - {{ref-ru}} «Шляхта Речицкого повета» список XVIII&nbsp;ст. / [[Аніщенко Євген Костянтинович|Евгений К. Анищенко]].&nbsp;— {{Мн.}}: Изд-во В. Хурсика, [[2015]].&nbsp;— 316 с.&nbsp;— {{ISBN|978-985-7025-40-4}}). Що свідчить про ознайомлення Лобанов-Ростовського з судовою подією 1777&nbsp;р., про визнання у дворянстві Яна і описом у 1777&nbsp;р. в тому історичному акті його герба ідентичного гербові Андрія Курбського. Саме в тому документі 1777&nbsp;р. вказано про блакитне поле герба Крупських, а не червоне поле. Тому вказування в публікації Дурасова В. А. блакитного поля в гербі Андрія Курбського свідчить про ознайомлення з цим [[Історичні акти|історичним документом]] 1777&nbsp;р. Дурасовим В. А. та точне передання ним в ілюстрації зображення власного герба Крупських (згідно джерела&nbsp;— {{ref-ru}} С.150-151&nbsp;— «Гербовник Всероссийского дворянства» [Гербы Всероссийской империи, царствующей Гольштейн-Готторпской династии, дома Романовых, удельных княжеств древней Руси и родов, от Рюрика происшедших] / составитель Василий Алексеевич Дурасов, г. {{СПб.}}, Т-во Р. Голике и А. Вильборг, [[1906]] г.&nbsp;— [280] с.; 120 л. цв. ил. : ил.); що вказується про герб «[[Лев II (герб)|Лев II]]»&nbsp;— герб Крупських від князя Андрія Курбського, але не з блакитним полем, з червоним полем на кшталт гербу князів теж з династії Рюриковичів на прізвище [[Жижемські]].}}
  +
&nbsp;р. під час [[Поділи Речі Посполитої|окупації]] [[Російська імперія|Російською імперією]] [[Велике князівство Литовське|Великого Князівства Литовського]]<ref name="ref295" />. [[Лобанов-Ростовський Олексій Борисович|О.&nbsp;Б.&nbsp;Лобанов-Ростовський]] вважав Курбських «вимерлими в Польщі» на основі запису<ref name="ref295"/> Льва Мацеєвича у [[1880]]&nbsp;р. основаному на припущенні{{efn|Припущення пов'язане з незрозумілою Льву Мацеєвичу довідкою [[1713]]&nbsp;р. про відібраний [[Ковель]]ський маєток від нащадків князя Андрія Курбського на [[Волинь|Волині]] та відсутності претензій на нього з боку носіїв прізвища «Курбський». Хоча нащадки князя Андрія Курбського під прізвищем Крупських вже мешкали далеко на північ від Ковеля, Миляновичів, Вижви. Важливо зазначити, що до 1713 р. збережений у [[1631]] р. був юридичний акт із зазначенням Курбського в м. [[Упите|Упіті]] (згідно джерела - {{ref-ru}} Акты издаваемые [[Віленська археографічна комісія|Виленской археографической комиссией]], Акты Виленского магистрата и магдебургии, г. [[Вільно|Вильна]], [[1879]],&nbsp;— Т.10&nbsp;— С.258, 286—288, №&nbsp;15 ([[Підкоморій|подкоморий]] Упитского повета Андрей Курбский-Ярославский) 1631 г. 30 августа, 1663 г. 20 июня (указана его жена Сесилия из рода князей Гедройцы и дочь Варвара Путята от этого брака, которая была замужем за Владиславом Корсаком, Полоцким [[Підчаший|подчашием]])) }}<ref>{{ref-ru}} ''Мацеевич Лев'', «[https://viewer.rusneb.ru/ru/000199_000009_60000114847?page=167&rotate=0&theme=white Князь Курбський]» // журнал «{{не перекладено|Древняя и Новая Россия|Древняя и Новая Россия|ru|Древняя и Новая Россия}}», [[1880]] г.&nbsp;— Т.XVI, С.314.</ref>.
  +
  +
== Див. також ==
  +
* [[Список родів, внесених в Оксамитову книгу]]
  +
* [[Жижемські]]
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
{{reflist}}
+
{{reflist|2}}
  +
  +
== Зауваги ==
  +
{{notelist}}
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
  +
{{refbegin|1}}
 
* {{ВТ-ЭСБЕ|Курбские|Руммель В. В., Экземплярский А. В.,|том=XVII |сторінки=64 |ref= }}
 
* {{ВТ-ЭСБЕ|Курбские|Руммель В. В., Экземплярский А. В.,|том=XVII |сторінки=64 |ref= }}
 
* {{ref-ru}} ''Долгоруков П. В.'', «Российская родословная книга».&nbsp;— {{СПб.}}: Тип. Карла Вингебера, [[1854]].&nbsp;— Т.1.&nbsp;— С.293-295.
 
* {{ref-ru}} ''Долгоруков П. В.'', «Российская родословная книга».&nbsp;— {{СПб.}}: Тип. Карла Вингебера, [[1854]].&nbsp;— Т.1.&nbsp;— С.293-295.
Рядок 33: Рядок 56:
 
* {{ВТ-ВЭС|Курбские, князья |том=14 |сторінки=401—403 }}
 
* {{ВТ-ВЭС|Курбские, князья |том=14 |сторінки=401—403 }}
 
* {{ref-ru}} «История родов русского дворянства»: В 2 кн. / авт.-сост. П.&nbsp;Н.&nbsp;Петров.&nbsp;— {{М.}}: Современник; Лексика, [[1991]].&nbsp;— Т.1.&nbsp;— С.139-140.&nbsp;— 50 000 экз.&nbsp;— {{ISBN|5-270-01513-7}}
 
* {{ref-ru}} «История родов русского дворянства»: В 2 кн. / авт.-сост. П.&nbsp;Н.&nbsp;Петров.&nbsp;— {{М.}}: Современник; Лексика, [[1991]].&nbsp;— Т.1.&nbsp;— С.139-140.&nbsp;— 50 000 экз.&nbsp;— {{ISBN|5-270-01513-7}}
  +
* {{ref-ru}} [http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Polen/XVI/1560-1580/Kurbskij_A_M/gerb_kubskich.htm Герб князя Курбского (Крупского)] // Андрей Курбский и Иван Грозный: (Теоретические взгля ды и литературная техника древнерусского писателя). {{М.}}, «Языки русской культуры», [[1998]].
  +
  +
{{refend}}
  +
  +
== Посилання ==
  +
* [https://uk.rodovid.org/wk/Рід:Курбские Рід: Курбські] // [[Rodovid.org]]
   
 
{{Бібліоінформація}}
 
{{Бібліоінформація}}
  +
{{ВП-портали|Історія|Білорусь|Біографії}}
 
{{DEFAULTSORT:Курбські}}
 
{{DEFAULTSORT:Курбські}}
 
[[Категорія:Рюриковичі]]
 
[[Категорія:Рюриковичі]]
[[Категорія:Білоруська шляхта]]
+
[[Категорія:Крупські]]
  +
[[Категорія:Українські шляхетські роди]]
  +
[[Категорія:Білоруські шляхетські родини]]
  +
[[Категорія:Польські шляхетські родини]]
  +
[[Категорія:Шляхетські роди]]
 
[[Категорія:Князі Ярославські]]
 
[[Категорія:Князі Ярославські]]
  +
[[Категорія:Російські дворянські родини]]

Версія за 14:34, 10 вересня 2020

Курбські
RU COA Kurbski.png
герб Курбських (згідно В. Дурасова)
Гербовник: ч. XI, 66
Титул: Князі
Території: Alex K Kievan Rus..svg Київська Русь
Родоначальник: Рюрик
Близькі роди: Вяземські[ru], Смоленські, Крупські
Гілки роду: Рюриковичі, Мономаховичі
Місце походження: Русь
Підданство: Russian-coat-arm-1667.svg Московське царство
POL COA Pogoń Litewska Książęca.svg Велике Князівство Литовське

Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Річ Посполита
Lesser Coat of Arms of Russian Empire.svg Російська імперія

Маєтки: Курба[ru],
Україна Миляновичі, Ковель, Вижва,
Білорусь Пілонкі[be], Бялиничі, Бабнин[be]
Замки / палаци: Ковельський замок, замок Вижви, палац Миляновичі

Курбські (рос. Ку́рбские) — галузь князів ярославських нащадків Рюрика, котрі отримали прізвище від головного селища (свого спадку — Курбське князівство[ru]), котрі виокремилися з Ярославського удільного князівства — села Курба[ru] на річці Курбиці[ru], на відстані 25 верст від міста Ярославля. Рід внесений до Бархатної книги[1].

Основні відомості

Курбські походять від Володимира Великого династії Рюриковичів, від онука Володимира Мономаха, князя Ростислава Мстиславича Смоленського, родоначальника князів Вяземських та Смоленських, одна гілка котрих у XIII ст. князювала в м. Ярославлі; один з представників цієї гілки, князь Семен Іванович, прийняв прізвище Курбський[2]. Перший удільний князь у селищі Курба був Яків-Воїн Іванович, котрий загинув, згідно родоводів, у битві проти казанців на Арському полі в 1455 році. Уділ Курба перейшов до його брата Семена, який вважається родоначальником гілки князів з прізвищем Курбський[3].

Старший син Семена Федір[ru] був нижнєгородським воєводою (1483). Його сини Михайло Федорович Курбський-Карамиш[ru] і Роман Федорович[ru] загинули в 1506 році під м. Казанню, на Арському полі, в битві проти казанців. Ще один його син боярин Семен Федорович[ru] здійснив похід за Урал, воював проти Казані й Литви, противився насильницькому постригу великої княгині Соломонії, першої дружини великого князя Василя III Івановича. Помер в 1527 році. Старший з синів Михайла Карамиша, також Михайло[ru], який помер в 1546 році, був батьком знаменитого князя Андрія Михайловича емігрувавшого в Велике Князівство Литовське, середній син Володимир[ru] загинув у битві проти Мехмеда I Ґерая в 1521 році, а молодший, Федір[ru], загинув у битві проти казанців під м. Костромою, в 1549 році.

Другий син Семена князь Дмитро Семенович відповідно припущення І. А. Голубцова[ru], був намісником у Великому Устюзі (бл. 1490 р. — 1500 р.); в лютому 1500 р. був присутній на весіллі князя Холмського[ru] і доньки великого князя Івана III Феодосії («ходив у саней» великої княгині Софії Палеолог. Сини Дмитра Семеновича — Андрій[ru] та Олександр служили Івану III і Василю III. Князь Андрій, одружений на дочці князя Андрія Васильовича Углицького[ru], супроводжував Івана III в новгородському поході 1495 року. У квітні 1508 р. командував сторожовим полком під м. Вязьмою. у 1512 р. в якості воєводи «Великого полку» стояв на річці Угра в очікуванні кримського набігу. Останній раз згадується в джерелах у зв'язку з береговою службою в Нижньому Новгороді (1521).

Дослідження Юзефа Вольфа[4] закінчуються на окремих нащадках князя Андрія Михайловича в Литві — князях Яні та Андрії Дмитровичах, до 1672 року. У Литві Андрій Михайлович (XXII коліно від Рюрика[5]) був записаний в документах[6] з прізвищем Крупський (Krupski)[7] герба «Леварт» (Лев II)[8]. Юзеф Вольф російську точку зору не вважав науково переконливою щодо причетності Олександра та Якова до роду Курбських, котрі без вказування прийнятого прізвища Крупських «прийняли православіє» і переїхали в Московію, оскільки юридичні акти нащадків князя Андрія Курбського оформлювалися саме під прізвищем Крупських[9][10].

У 1686 р. виїхали з Литви до Росії князі Яків та Олександр Кириловичі (сини Каспара, 1687), які були внесені в період панування законів російської монархії в російську родовідну книгу князем О. Б. Лобановим-Ростовським[11]. Вони «прийняли православ'я», оскільки відомо, що їхній дід князь Дмитро-Микола Андрійович (1582 р. — після 1645 р.), син Андрія Михайловича, прийняв католицтво[11]. У Боярській книзі за 1686—1692 роки записані стольники, князі — Олександр Борисович та Яків Васильович Курбські[12].

Від онука Андрія Михайловича гродського писаря м. Упіті (1646) Яна[10] Крупського нащадки були відомі у Вітебській губернії[13] (Ян[10] — XXIV коліно від Рюрика[11]). В їх гербі було змінене тло (з блакитного[14] поля на червоний колір поля із вказуванням в гербовниках під гербами «Леварт» та Лев II прізвища Крупських), а саме прізвище «Курбські» не згадувалося або офіційно вказувалося як «вимерле в Польщі» у 1777 [a]  р. під час окупації Російською імперією Великого Князівства Литовського[11]. О. Б. Лобанов-Ростовський вважав Курбських «вимерлими в Польщі» на основі запису[11] Льва Мацеєвича у 1880 р. основаному на припущенні[b][15].

Див. також

Примітки

  1. (рос.) Новиков Н., «Родословная книга князей и дворян Российских и выезжих» (Бархатная книга). В 2-х частях. Часть I. Тип: Университетская тип.  1787 г. Род князей Курбских. — С.120-121.
  2. Курбские, князья // Круковский, Феликс Антонович — Линта : [рос.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1914. — С. 401—403. — (Военная энциклопедия : [в 18 т.] / под ред. К. И. Величко [и др.] ; 1911—1915, т. 14). (рос.)
  3. Курбские // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
  4. (пол.) Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku. — Warszawa, 1895. — Cz.1 str.194—197 (Kurbski-Jaroslawski), Cz.2 — str.662 (Kozar-Krupski).
  5. (рос.) стр. 294, томъ первый, изданіе второе, «Русская Родословная Книга», князь А. Б. Лобановъ-Ростовскій, изданіе А. С. Суворина, С.-Петербургъ, 1895 г.
  6. (пол.) s. LII «Skorowidz do herbow» (s. 871) «Herby Rycerstwa Polskiego. przez Bartosza Paprockiego zebrene i wydane r. p. 1584 (1789). Wydanie Kazimierza Jozefa Turowskiego. Krakow. Nakladem wydawnictwa biblioteki polskiej. 1858».
  7. (пол.) (лат.) s.504-506 tom 1 (Index, Tesserae gentiliciae in regno Poloniae s M. D. Lit.), «Orbis Poloni», Simone Okolski, Cracov, 1641.
  8. (пол.) s.554 (herb Krupskich), «Poczet herbow szlachty Korony Polskiey y Wielkiego Xięstwa Litewskiego: gniazdo y perspektywa staroświeckiey cnoty», Potocki Wacław, Krakow, 1696 r.
  9. с. 395, 321 (схема IV — 11), «Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна)», професор Яковенко Н. М., Академія наук України, Інститут української археології, Українська правнича фундація, вид. «Наукова думка», м. К., 1993 р. — ISBN 5-12-003024-6
  10. а б в (рос.) Акты издаваемые Виленской археографической комиссией, Акты Главного литовского трибунала, г. Вильна, 1883, — Т.12 — С.602-608, № 18 (Упитский гродский писарь Иван Курпский) в 1668 г. 26 июня духовное завещение Андрея Курбского маршалка Упитского повета (про имение Рогов).
  11. а б в г д (рос.) стр. 295, томъ первый, изданіе второе, «Русская Родословная Книга», князь А. Б. Лобановъ-Ростовскій, изданіе А. С. Суворина, С.-Петербургъ, 1895.
  12. (рос.) Алфавитный указатель фамилий и лиц, упоминаемых в Боярских книгах, хранящихся в I-ом отделении московского архива министерства юстиции, с обозначением служебной деятельности каждого лица и годов состояния, в занимаемых должностях.  М., Типография С. Селивановского. 1853 г. «Князья Курбские». — C.220.
  13. (пол.) str. 197, 58-59, 134—135, «Herbarz szlachty prowincyi Witebskiej», Wydanie Herolda Polskiego, w Krakowie 1899 r.
  14. (рос.) Пантилеева А., Алдонина Р., «Гербовник Всероссийского дворянства В. А. Дурасова» (репринт), серия «Культура и традиции», издательства «Воскресный день», «Белый город», «Печатная слобода», 2016 г. — 120 с. — ISBN 978-5-7793-4883-6. EAN 9785779348836.
  15. (рос.) Мацеевич Лев, «Князь Курбський» // журнал «Древняя и Новая Россия[ru]», 1880 г. — Т.XVI, С.314.

Зауваги

  1. Датування 1777 роком «вимерлими в Польщі» нащадків князя Андрія Курбського, у О. Б. Лобанов-Ростовського, не має підґрунтя й співпадає з рішенням Земського суду про визнання Речицької шляхти Мінського воєводства в російському дворянстві шляхтичів Вітебської провінції (1772-1776) від Яна Крупського: Самуель, Семен та інші (згідно джерела - (рос.) «Шляхта Речицкого повета» список XVIII ст. / Евгений К. Анищенко. — Мн.: Изд-во В. Хурсика, 2015. — 316 с. — ISBN 978-985-7025-40-4). Що свідчить про ознайомлення Лобанов-Ростовського з судовою подією 1777 р., про визнання у дворянстві Яна і описом у 1777 р. в тому історичному акті його герба ідентичного гербові Андрія Курбського. Саме в тому документі 1777 р. вказано про блакитне поле герба Крупських, а не червоне поле. Тому вказування в публікації Дурасова В. А. блакитного поля в гербі Андрія Курбського свідчить про ознайомлення з цим історичним документом 1777 р. Дурасовим В. А. та точне передання ним в ілюстрації зображення власного герба Крупських (згідно джерела — (рос.) С.150-151 — «Гербовник Всероссийского дворянства» [Гербы Всероссийской империи, царствующей Гольштейн-Готторпской династии, дома Романовых, удельных княжеств древней Руси и родов, от Рюрика происшедших] / составитель Василий Алексеевич Дурасов, г. СПб., Т-во Р. Голике и А. Вильборг, 1906 г. — [280] с.; 120 л. цв. ил. : ил.); що вказується про герб «Лев II» — герб Крупських від князя Андрія Курбського, але не з блакитним полем, з червоним полем на кшталт гербу князів теж з династії Рюриковичів на прізвище Жижемські.
  2. Припущення пов'язане з незрозумілою Льву Мацеєвичу довідкою 1713 р. про відібраний Ковельський маєток від нащадків князя Андрія Курбського на Волині та відсутності претензій на нього з боку носіїв прізвища «Курбський». Хоча нащадки князя Андрія Курбського під прізвищем Крупських вже мешкали далеко на північ від Ковеля, Миляновичів, Вижви. Важливо зазначити, що до 1713 р. збережений у 1631 р. був юридичний акт із зазначенням Курбського в м. Упіті (згідно джерела - (рос.) Акты издаваемые Виленской археографической комиссией, Акты Виленского магистрата и магдебургии, г. Вильна, 1879, — Т.10 — С.258, 286—288, № 15 (подкоморий Упитского повета Андрей Курбский-Ярославский) 1631 г. 30 августа, 1663 г. 20 июня (указана его жена Сесилия из рода князей Гедройцы и дочь Варвара Путята от этого брака, которая была замужем за Владиславом Корсаком, Полоцким подчашием))

Джерела

Посилання