Відмінності між версіями «Курц Борис Григорович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(→‎Джерела: Більше не розпізнається як ізольована стаття, removed: {{Ізольована стаття}} за допомогою AWB)
м (Check Wikipedia:Error 52, low prio \ Интервики перед категорией)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Категорія:Персоналії]]
 
 
 
'''Борис Григорович Курц''' (* [[24 червня]] [[1885]] – [[1938]] (?) - український історик, сходознавець та педагог, якого було репресовано [[1938]] року. Значна частина його наукової спадщини була знищена або забута. На сьогодні всі його друковані роботи є бібліографічною рідкістю, а певна частина залишилась тільки в рукописному вигляді. До нас дійшли наукові праці Б. Г. Курца з історії російсько- китайської торгівлі, новітньої соціально-економічної історії країн [[Схід|Сходу]], історії [[Україна|України]] та історіографії українського сходознавства, значна кількість яких зберігають свою наукову актуальність.
 
'''Борис Григорович Курц''' (* [[24 червня]] [[1885]] – [[1938]] (?) - український історик, сходознавець та педагог, якого було репресовано [[1938]] року. Значна частина його наукової спадщини була знищена або забута. На сьогодні всі його друковані роботи є бібліографічною рідкістю, а певна частина залишилась тільки в рукописному вигляді. До нас дійшли наукові праці Б. Г. Курца з історії російсько- китайської торгівлі, новітньої соціально-економічної історії країн [[Схід|Сходу]], історії [[Україна|України]] та історіографії українського сходознавства, значна кількість яких зберігають свою наукову актуальність.
   
==Біографія==
+
== Біографія ==
 
Борис Григорович Курц народився [[24 червня]] (за старим літочисленням) [[1885]] р. у [[Київ|Києві]] у чеській родині. До четвертого класу гімназії він навчається у V гімназія|V гімназії [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербургу]], куди виїхала родина за місцем роботи батька, губернського секретаря Григорія Курца. У [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] Г. Курц помирає, і його жінка, Олександра Курц, лишається з двома синами: старшим – Олегом ([[1883]] року народження) та молодшим – Борисом. Родина опинилась у скрутному фінансовому становищі. О. Курц з дітьми повертається до [[Київ|Києва]], де віддає дітей до V [[Києво-Печерська чоловіча гімназія|Києво-Печерської чоловічої гімназії]], в якій до речі приблизно в той же час навчався у майбутньому видатний російський філософ [[Микола Бердяєв]].
 
Борис Григорович Курц народився [[24 червня]] (за старим літочисленням) [[1885]] р. у [[Київ|Києві]] у чеській родині. До четвертого класу гімназії він навчається у V гімназія|V гімназії [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербургу]], куди виїхала родина за місцем роботи батька, губернського секретаря Григорія Курца. У [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] Г. Курц помирає, і його жінка, Олександра Курц, лишається з двома синами: старшим – Олегом ([[1883]] року народження) та молодшим – Борисом. Родина опинилась у скрутному фінансовому становищі. О. Курц з дітьми повертається до [[Київ|Києва]], де віддає дітей до V [[Києво-Печерська чоловіча гімназія|Києво-Печерської чоловічої гімназії]], в якій до речі приблизно в той же час навчався у майбутньому видатний російський філософ [[Микола Бердяєв]].
[[1904]] р. Борис Курц вступає до [[Київський Університет Св. Володимира|Київського Університету Св. Володимира]] на історико-філологічний факультет, який завершує з золотою медаллю за письмову працю “История руcско-китайской торговли в XVII – XVIII веках”. Цю працю було рекомендовано факультетом до друку, однак науковий керівник Б. Курца М. В. Довнар-Запольський затримав друк з надією, що його учень доповнить працю матеріалами з архіву [[Департамент митних зборів|Департаменту Митних Зборів]]. Учень дійсно доповнив роботу матеріалами з цього та багатьох інших архівів, внаслідок чого з’явилась праця “Русско-китайские сношения в XVI, XVII и XVIII столетиях." В студентські роки був членом історико-етнографічного гуртка в Університеті. В [[1919]] став Магістром історії.
+
[[1904]] р. Борис Курц вступає до [[Київський Університет Св. Володимира|Київського Університету Св. Володимира]] на історико-філологічний факультет, який завершує з золотою медаллю за письмову працю “История руcско-китайской торговли в XVII – XVIII веках”. Цю працю було рекомендовано факультетом до друку, однак науковий керівник Б. Курца М. В. Довнар-Запольський затримав друк з надією, що його учень доповнить працю матеріалами з архіву [[Департамент митних зборів|Департаменту Митних Зборів]]. Учень дійсно доповнив роботу матеріалами з цього та багатьох інших архівів, внаслідок чого з’явилась праця “Русско-китайские сношения в XVI, XVII и XVIII столетиях." В студентські роки був членом історико-етнографічного гуртка в Університеті. В [[1919]] став Магістром історії.
==Професійна та творча діяльність==
+
== Професійна та творча діяльність ==
Працював у московських і шведських архівах. Переклав і видав низку важливих документів з історії [[України]] 2-ї пол. 17 ст., зокрема донесення шведського комісара в [[Москва|Москві]] [[де Родес|де Родеса]] та шведського посла [[Кільбургер|Кільбургера]]. Вивчав діяльність земських соборів в аспекті поєднання монархічного та виборного елементів у російській державності, досліджував історію торгових відносин [[Росія|Росії]] з іншими країнами.
+
Працював у московських і шведських архівах. Переклав і видав низку важливих документів з історії [[України]] 2-ї пол. 17 ст., зокрема донесення шведського комісара в [[Москва|Москві]] [[де Родес|де Родеса]] та шведського посла [[Кільбургер|Кільбургера]]. Вивчав діяльність земських соборів в аспекті поєднання монархічного та виборного елементів у російській державності, досліджував історію торгових відносин [[Росія|Росії]] з іншими країнами.
У 1917-20 рр. – професор [[Київський комерційний інститут|Київського комерційного інституту]], потім [[Київський інститут народного господарства|Київського інституту народного господарства]] (1920-27) та [[Київський археологічний інститут|Київського археологічного інституту]] (1918—1924). Співпрацював з Київською філією [[Всеукраїнська Наукова асоціація сходознавців|Всеукраїнської Наукової асоціації сходознавців]] (1925-30). В 1930-34-х рр. - співробітник [[Комісія для дослідів з історії Близького Сходу і Візантії|Комісії для дослідів з історії Близького Сходу і Візантії]] при [[Всеукраїнська академія наук|Всеукраїнській академії наук]]. Працював у ділянці синології, зокрема досліджував державну монополію Росії у торгівлі з [[Китай|Китаєм]] у 17-18 ст. Написав низку праць, які залишилися переважно у рукописах («Зовнішня торгова монополія Росії з Китаєм у 17-18 ст», «Огляд літератури про Схід, що вийшла на Україні 1924-1932 рр», «Колониальная политика России и Китая в 17-18 вв.» та ін.). Борис Курц - засновник напряму торгово-економічних. досліджень російсько-китайських відносин 16-18 ст. і перший історіограф українського сходознавства. Автор праць «Донесение Родеса и Архангельско-Балтийский вопрос в половине XVII века» ([[1912]]), «Состояние России в 1650-1655 гг. по донесению Родеса» ([[1914]]), «Сочинение Кильбургера о русской Торговле в царствование Алексея Михайловича» ([[1915]]), «Колониальная политика России и Китая в 17—18 вв.» ([[1927]]), «Звістки чужоземців як історичне джерело» ([[1928]]), «Як повстала Державна караванна (валкова) торгівля Росії з Китаєм у 17 віці» ([[1929]]), «Занепад російсько-китайської торговельної монополії в 2-й пол. 18 в.», «Русско-китайские отношения в 16, 17 и 18 ст.» (обидві – [[1929]]). Заарештований в [[1937]] році. Ймовірно, загинув на засланні.
+
У 1917-20 рр. – професор [[Київський комерційний інститут|Київського комерційного інституту]], потім [[Київський інститут народного господарства|Київського інституту народного господарства]] (1920-27) та [[Київський археологічний інститут|Київського археологічного інституту]] (1918—1924). Співпрацював з Київською філією [[Всеукраїнська Наукова асоціація сходознавців|Всеукраїнської Наукової асоціації сходознавців]] (1925-30). В 1930-34-х рр. - співробітник [[Комісія для дослідів з історії Близького Сходу і Візантії|Комісії для дослідів з історії Близького Сходу і Візантії]] при [[Всеукраїнська академія наук|Всеукраїнській академії наук]]. Працював у ділянці синології, зокрема досліджував державну монополію Росії у торгівлі з [[Китай|Китаєм]] у 17-18 ст. Написав низку праць, які залишилися переважно у рукописах («Зовнішня торгова монополія Росії з Китаєм у 17-18 ст», «Огляд літератури про Схід, що вийшла на Україні 1924-1932 рр», «Колониальная политика России и Китая в 17-18 вв.» та ін.). Борис Курц - засновник напряму торгово-економічних. досліджень російсько-китайських відносин 16-18 ст. і перший історіограф українського сходознавства. Автор праць «Донесение Родеса и Архангельско-Балтийский вопрос в половине XVII века» ([[1912]]), «Состояние России в 1650-1655 гг. по донесению Родеса» ([[1914]]), «Сочинение Кильбургера о русской Торговле в царствование Алексея Михайловича» ([[1915]]), «Колониальная политика России и Китая в 17—18 вв.» ([[1927]]), «Звістки чужоземців як історичне джерело» ([[1928]]), «Як повстала Державна караванна (валкова) торгівля Росії з Китаєм у 17 віці» ([[1929]]), «Занепад російсько-китайської торговельної монополії в 2-й пол. 18 в.», «Русско-китайские отношения в 16, 17 и 18 ст.» (обидві – [[1929]]). Заарештований в [[1937]] році. Ймовірно, загинув на засланні.
   
==Науковий доробок==
+
== Науковий доробок ==
 
Китаєзнавчий цикл праць Бориса Курца
 
Китаєзнавчий цикл праць Бориса Курца
*Колониальная политика России и Китая в XVII–XVIII вв.
+
* Колониальная политика России и Китая в XVII–XVIII вв.
*Из истории торговых сношений России с Китаем в XVII ст.
+
* Из истории торговых сношений России с Китаем в XVII ст.
*Государственная монополия в торговле России с Китаем в первой половине XVIII ст.
+
* Государственная монополия в торговле России с Китаем в первой половине XVIII ст.
*Занепад російсько-китайської торговельної монополії в II половині XVIII в.
+
* Занепад російсько-китайської торговельної монополії в II половині XVIII в.
*Русско-китайские сношения в XVI, XVII и XVIII столетиях.
+
* Русско-китайские сношения в XVI, XVII и XVIII столетиях.
*Як повстала державна караванна торгівля Росії з Китаєм у XVII ст.
+
* Як повстала державна караванна торгівля Росії з Китаєм у XVII ст.
*Зовнішна торгова монополія Росії з Китаєм у XVII–XVIII ст.
+
* Зовнішна торгова монополія Росії з Китаєм у XVII–XVIII ст.
 
 
*Визначення східного вектору торгівлі УРСР та СРСР у 20-30 рр. ХХ ст.
+
* Визначення східного вектору торгівлі УРСР та СРСР у 20-30 рр. ХХ ст.
*Киевская Контрактовая Ярмарка и страны Востока
+
* Киевская Контрактовая Ярмарка и страны Востока
*Проблема восточной торговли СССР
+
* Проблема восточной торговли СССР
*Рынки Украины и Ближнего Востока, как проблема развития хозяйства УССР
+
* Рынки Украины и Ближнего Востока, как проблема развития хозяйства УССР
*Київський Інститут Народного Господарства за роки 1917 – 1927
+
* Київський Інститут Народного Господарства за роки 1917 – 1927
*Схід, імперіалізм та СРСР
+
* Схід, імперіалізм та СРСР
*Шляхи економічної політики Росії та СРСР на Сході
+
* Шляхи економічної політики Росії та СРСР на Сході
 
 
 
Історичні, джерелознавчі, історіографічні роботи, огляди та рецензії
 
Історичні, джерелознавчі, історіографічні роботи, огляди та рецензії
*До стану науково-дослідної роботи в республіках Середньої Азії, Казахстану та Азербайджану
+
* До стану науково-дослідної роботи в республіках Середньої Азії, Казахстану та Азербайджану
*Литература о Востоке
+
* Литература о Востоке
*Огляд літератури про Схід, що вийшла на Україні 1924–1932 рр.
+
* Огляд літератури про Схід, що вийшла на Україні 1924–1932 рр.
*Рецензія на кн.: [Энгельфельд В. В. Очерки государственного права Китая]. V.V.Engelfeld. Precis de droit constitutionnel chinois. Paris, Societe Anonyme Imprimerie de Navarre. [Харбин, 1925]. (Изв. юрид. Фак-та в г. Харбине, т. II.)
+
* Рецензія на кн.: [Энгельфельд В. В. Очерки государственного права Китая]. V.V.Engelfeld. Precis de droit constitutionnel chinois. Paris, Societe Anonyme Imprimerie de Navarre. [Харбин, 1925]. (Изв. юрид. Фак-та в г. Харбине, т. II.)
*Рецензия на кн.: Шморгонер Д. И. Персия, СССР и Англия. Изд. Российско-Восточной Палаты. I. 1926. 112 с.
+
* Рецензия на кн.: Шморгонер Д. И. Персия, СССР и Англия. Изд. Российско-Восточной Палаты. I. 1926. 112 с.
   
==Джерела==
+
== Джерела ==
 
# Українська асоціація китаєзнавців. http://www.sinologist.com.ua/ukr/ukr_publ_kurtz.html
 
# Українська асоціація китаєзнавців. http://www.sinologist.com.ua/ukr/ukr_publ_kurtz.html
 
# Кіктенко В. О. Борис Григорович Курц: Життєвий та творчий шлях http://www.sinologist.com.ua/ukr/Kurtz/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0.pdf
 
# Кіктенко В. О. Борис Григорович Курц: Життєвий та творчий шлях http://www.sinologist.com.ua/ukr/Kurtz/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0.pdf
Рядок 41: Рядок 39:
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
 
{{reflist}}
  +
 
[[Категорія:Персоналії]]

Версія за 08:08, 20 липня 2012

Борис Григорович Курц (* 24 червня 18851938 (?) - український історик, сходознавець та педагог, якого було репресовано 1938 року. Значна частина його наукової спадщини була знищена або забута. На сьогодні всі його друковані роботи є бібліографічною рідкістю, а певна частина залишилась тільки в рукописному вигляді. До нас дійшли наукові праці Б. Г. Курца з історії російсько- китайської торгівлі, новітньої соціально-економічної історії країн Сходу, історії України та історіографії українського сходознавства, значна кількість яких зберігають свою наукову актуальність.

Біографія

Борис Григорович Курц народився 24 червня (за старим літочисленням) 1885 р. у Києві у чеській родині. До четвертого класу гімназії він навчається у V гімназія|V гімназії Санкт-Петербургу, куди виїхала родина за місцем роботи батька, губернського секретаря Григорія Курца. У Санкт-Петербурзі Г. Курц помирає, і його жінка, Олександра Курц, лишається з двома синами: старшим – Олегом (1883 року народження) та молодшим – Борисом. Родина опинилась у скрутному фінансовому становищі. О. Курц з дітьми повертається до Києва, де віддає дітей до V Києво-Печерської чоловічої гімназії, в якій до речі приблизно в той же час навчався у майбутньому видатний російський філософ Микола Бердяєв. 1904 р. Борис Курц вступає до Київського Університету Св. Володимира на історико-філологічний факультет, який завершує з золотою медаллю за письмову працю “История руcско-китайской торговли в XVII – XVIII веках”. Цю працю було рекомендовано факультетом до друку, однак науковий керівник Б. Курца М. В. Довнар-Запольський затримав друк з надією, що його учень доповнить працю матеріалами з архіву Департаменту Митних Зборів. Учень дійсно доповнив роботу матеріалами з цього та багатьох інших архівів, внаслідок чого з’явилась праця “Русско-китайские сношения в XVI, XVII и XVIII столетиях." В студентські роки був членом історико-етнографічного гуртка в Університеті. В 1919 став Магістром історії.

Професійна та творча діяльність

Працював у московських і шведських архівах. Переклав і видав низку важливих документів з історії України 2-ї пол. 17 ст., зокрема донесення шведського комісара в Москві де Родеса та шведського посла Кільбургера. Вивчав діяльність земських соборів в аспекті поєднання монархічного та виборного елементів у російській державності, досліджував історію торгових відносин Росії з іншими країнами. У 1917-20 рр. – професор Київського комерційного інституту, потім Київського інституту народного господарства (1920-27) та Київського археологічного інституту (1918—1924). Співпрацював з Київською філією Всеукраїнської Наукової асоціації сходознавців (1925-30). В 1930-34-х рр. - співробітник Комісії для дослідів з історії Близького Сходу і Візантії при Всеукраїнській академії наук. Працював у ділянці синології, зокрема досліджував державну монополію Росії у торгівлі з Китаєм у 17-18 ст. Написав низку праць, які залишилися переважно у рукописах («Зовнішня торгова монополія Росії з Китаєм у 17-18 ст», «Огляд літератури про Схід, що вийшла на Україні 1924-1932 рр», «Колониальная политика России и Китая в 17-18 вв.» та ін.). Борис Курц - засновник напряму торгово-економічних. досліджень російсько-китайських відносин 16-18 ст. і перший історіограф українського сходознавства. Автор праць «Донесение Родеса и Архангельско-Балтийский вопрос в половине XVII века» (1912), «Состояние России в 1650-1655 гг. по донесению Родеса» (1914), «Сочинение Кильбургера о русской Торговле в царствование Алексея Михайловича» (1915), «Колониальная политика России и Китая в 17—18 вв.» (1927), «Звістки чужоземців як історичне джерело» (1928), «Як повстала Державна караванна (валкова) торгівля Росії з Китаєм у 17 віці» (1929), «Занепад російсько-китайської торговельної монополії в 2-й пол. 18 в.», «Русско-китайские отношения в 16, 17 и 18 ст.» (обидві – 1929). Заарештований в 1937 році. Ймовірно, загинув на засланні.

Науковий доробок

Китаєзнавчий цикл праць Бориса Курца

  • Колониальная политика России и Китая в XVII–XVIII вв.
  • Из истории торговых сношений России с Китаем в XVII ст.
  • Государственная монополия в торговле России с Китаем в первой половине XVIII ст.
  • Занепад російсько-китайської торговельної монополії в II половині XVIII в.
  • Русско-китайские сношения в XVI, XVII и XVIII столетиях.
  • Як повстала державна караванна торгівля Росії з Китаєм у XVII ст.
  • Зовнішна торгова монополія Росії з Китаєм у XVII–XVIII ст.
  • Визначення східного вектору торгівлі УРСР та СРСР у 20-30 рр. ХХ ст.
  • Киевская Контрактовая Ярмарка и страны Востока
  • Проблема восточной торговли СССР
  • Рынки Украины и Ближнего Востока, как проблема развития хозяйства УССР
  • Київський Інститут Народного Господарства за роки 1917 – 1927
  • Схід, імперіалізм та СРСР
  • Шляхи економічної політики Росії та СРСР на Сході

Історичні, джерелознавчі, історіографічні роботи, огляди та рецензії

  • До стану науково-дослідної роботи в республіках Середньої Азії, Казахстану та Азербайджану
  • Литература о Востоке
  • Огляд літератури про Схід, що вийшла на Україні 1924–1932 рр.
  • Рецензія на кн.: [Энгельфельд В. В. Очерки государственного права Китая]. V.V.Engelfeld. Precis de droit constitutionnel chinois. Paris, Societe Anonyme Imprimerie de Navarre. [Харбин, 1925]. (Изв. юрид. Фак-та в г. Харбине, т. II.)
  • Рецензия на кн.: Шморгонер Д. И. Персия, СССР и Англия. Изд. Российско-Восточной Палаты. I. 1926. 112 с.

Джерела

  1. Українська асоціація китаєзнавців. http://www.sinologist.com.ua/ukr/ukr_publ_kurtz.html
  2. Кіктенко В. О. Борис Григорович Курц: Життєвий та творчий шлях http://www.sinologist.com.ua/ukr/Kurtz/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0.pdf
  3. Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993. http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm

Примітки