Відмінності між версіями «Курія»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15))
 
Рядок 13: Рядок 13:
   
 
== Джерела та література ==
 
== Джерела та література ==
* ''М. В. Баранник, П. В. Голобуцький''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kurіya Курія] // {{ЕІУ|5|524}}
+
* ''Баранник М. В., Голобуцький В. П''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kurіya Курія] // {{ЕІУ|5|524}}
 
* [http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00040/20100.htm?text=курия Велика радянська енциклопедія]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
 
* [http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00040/20100.htm?text=курия Велика радянська енциклопедія]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
   

Поточна версія на 08:43, 6 травня 2020

Курія (лат. Curia):

1. У Стародавньому Римі — об'єднання кількох родів патриціїв, аналогічне грецькій фратрії. Відповідно до традиції, курій було 30, по 10 у кожній родовій трибі. Спочатку курії були елементом родової організації. В період утворення держави курії стали найважливішим військово-політичним осередком римського суспільства. На чолі курії стояв виборний куріон, який виконував також функції жерця. Після реформ Сервія Тулія курії втратили своє значення.

2. Феодальна курія — рада сеньйора з його васалами в країнах Західної Європи в середні віки. Феодальна курія, що складалась з безпосередніх васалів короля, називалась Королівською курією (лат. Curia Regis). З посиленням королівської влади перетворилася в більш вузьку раду наближених короля, причому фінансові та судові справи були виділені у ведення особливих палат.

3. В «підавстрійській» частині Україні та ін. країнах Європи, дожовтневій Росії курія — розряди, на які поділялись виборці за майновим цензом, національністю та іншими ознаками.

4. Курія — будинок для громадських зібрань.

5. Курія — структурний підрозділ у Католицькій Церкві (зокрема, УГКЦ).

Джерела та література[ред. | ред. код]