Кіаніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:44, 17 травня 2020, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (→‎Родовища: виправлення посилання за допомогою AWB)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дистен, кіаніт
Disthène1 (=cyanite) (Brésil).jpg
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[d][1]
IMA-номер IMA1967 s.p.
Хімічна формула Al2[SiO4]O
Клас мінералу Силікати
Nickel-Strunz 10 9.AF.15[2]
Dana 8 52.2.2c.1
Ідентифікація
Колір синій, блакитний
Форма кристалів видовжена
Сингонія триклінна
Спайність довершена
Твердість 4,5; 6
Колір риси білий
Густина 3,6
Інші характеристики
Названо на честь темно-синійd[3]
Типова місцевість Австрія[4]
CMNS: Кіаніт у Вікісховищі

Дистен, кіаніт — мінерал підкласу ортосилікатів острівної будови.

Назва походить з грецької мови від слів «ди» — два та «стен» — сила, дослівно «двосильний». «Кіанес» означає темно-синій.

Хімічна формула: Al2O[SiO4].

Морфологія[ред. | ред. код]

Сингонія триклінна. Кристали подовжені, пластинчаті, іноді зігнуті.

Властивості[ред. | ред. код]

Колір синій, блакитний, рідше зелений, жовтий, безбарвний. Блиск скляний. Спайність довершена. Твердість за спайністю уздовж кристала 4,5, впоперек — 6. Питома вага 3,6.

Походження[ред. | ред. код]

Метаморфічне — утворюється в метаморфічних породах в умовах високого тиску, типовий породоутворюючий мінерал кристалічних сланців. Супутниками дистена є слюди, гранати, корунд, андалузит тощо.

Розрізняють кіаніт хромистий (відміна кіаніту, яка містить до 2 % Cr2O3).

Застосування[ред. | ред. код]

Породи, що містять дистен, можуть використовуватись як високоглиноземна сировина при виробництві вогнетривів.

Збагачують кіаніт у важких суспензіях, на концентраційних столах, способами магнітної і електрич. сепарації, флотації.

Родовища[ред. | ред. код]

Головний постачальник кіаніту — США (близько 90 тис. т/рік). Близько 7-8 тис. тонн кіаніту споживається щорічно в Європі. Постачається як необроблений кіаніт, так і кальцинований. Крім того, кіаніт видобувають в Індії (близько 20 тис. т/рік), в Зімбабве, Бразилії, Китаї та Іспанії.

Найбільші родовища світу — кіанітові сланці з рутилом, мусковітом, турмаліном, топазом, корундом в Індії (род. Кхаммам, Бхандара, Сідхбум та ін.).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]