Відмінності між версіями «Ківерці»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Скасування редагування № 25128865 користувача 46.211.10.3 (обговорення))
Мітка: Скасування
 
(Не показані 19 проміжних версій 18 користувачів)
Рядок 39: Рядок 39:
 
| мер = Жгутов Володимир Володимирович
 
| мер = Жгутов Володимир Володимирович
 
}}
 
}}
'''Кі́верці'''  ({{lang-pl|Kiwerce}}) — [[місто районного значення]] в [[Волинська область|Волинській області]], райцентр [[Ківерцівський район|Ківерцівського району]].
+
'''Кі́верці''' — [[місто районного значення]] в [[Волинська область|Волинській області]], райцентр [[Ківерцівський район|Ківерцівського району]].
   
 
Населення 14,9 тис. мешканців (2005). Шлях до обласного центру проходить автотрасою {{Автошлях Р|14}}.
 
Населення 14,9 тис. мешканців (2005). Шлях до обласного центру проходить автотрасою {{Автошлях Р|14}}.
   
 
== Походження назви ==
 
== Походження назви ==
Назву «ківерці» історики пов'язують з назвою стародавнього племені [[тиверці]], яке жило на берегах річки [[Дністер]] та в гирлі [[Дунай|Дунаю]]. В кінці XI - на початку XII століття під натиском кочових племен тиверці відійшли на північ. Невеликими групами розселились вони і територією Волині. З часом найменування видозмінилось на «ківерці» і в такому вигляді закріпилося за місцем поселення племені.
+
Назву «ківерці» історики пов'язують з назвою стародавнього племені [[тиверці]], яке жило на берегах річки [[Дністер]] та в гирлі [[Дунай|Дунаю]]. В кінці XI — на початку XII століття під натиском кочових племен тиверці відійшли на північ. Невеликими групами розселились вони і територією Волині. З часом найменування видозмінилось на «ківерці» і в такому вигляді закріпилося за місцем поселення племені.
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
 
Місто Ківерці своїй появі на географічній карті завдячує розвитку залізничного будівництва, яке активізувалося після скасування кріпосного права в Росії 1861 року.
 
Місто Ківерці своїй появі на географічній карті завдячує розвитку залізничного будівництва, яке активізувалося після скасування кріпосного права в Росії 1861 року.
   
У 1870–1873 роках між містами Рівне і Ковель прокладали залізничну колію, а за 7 км від села Ківерці (тепер Прилуцьке) спорудили станцію з однойменною назвою. 1890 року військове відомство царської Росії проклало через Ківерці залізницю, а пізніше — колію на [[Луцьк]], [[Львів]]. Містечко стало важливим залізничним вузлом.
+
У 1870—1873 роках між містами Рівне і Ковель прокладали залізничну колію, а за 7 км від села Ківерці (тепер Прилуцьке) спорудили станцію з однойменною назвою. 1890 року військове відомство царської Росії проклало через Ківерці залізницю, а пізніше — колію на [[Луцьк]], [[Львів]]. Містечко стало важливим залізничним вузлом.
  +
  +
У 1929&nbsp;р. на Ківерці поширені правила міської забудови.<ref>[http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19290410347/O/D19290347.pdf Rozporządzenie Ministra Robót Publicznych w porozumieniu z Ministrem Spraw Wewnętrznych z dnia 10 maja 1929 r. rozciągające przepisy dla gmin miejskich na niektóre osiedla gmin wiejskich na obszarze województwa wołyńskiego.&nbsp;— Dz.U. 1929 nr 41 poz. 347]{{ref-pl}}</ref>
  +
  +
Визволення Ківерцівщини,  як і всієї Волині,  здійснювалося в рамках Рівненсько-Луцької наступальної операції  27 січня – 11 лютого 1944 року військами 13-ї армії (командуючий генерал-лейтенант, Герой Радянського Союзу Микола Пухов)  1-го Українського фронту (командуючий генерал армії Микола Ватутін).
  +
  +
У смузі наступу на Луцьк єдиним укріпленим опорним пунктом було селище Ківерці, визволення якого покладалося на 4-й та 7-й полки (полковники Йосип Бєлих, Герой Радянського Союзу, уродженець Волині, та Михайло Мнищенко) 2-ї гвардійської кавалерійської дивізії (командир генерал-майор Хаджі-Умор Мамсуров) 1-го гвардійського кавалерійського корпусу генерал-лейтенанта Віктора Баранова.
  +
  +
Вночі з 31 січня на 1 лютого в Ківерцях побувала розвідка 7-го гвардійського кавалерійського полку (лейтенант Мізенцов) та корпусна розвідка (лейтенант Соколянський). Зібрані дані доповнили партизани та місцеві жителі.
  +
  +
Начальник  оперативного відділу штабу 7-го кавалерійського корпусу Григорій Токарєв пригадував: “Десь за 10-15 км від Ківерців до нас прийшли партизани і повідомили, що в селищі укріпився піхотний батальйон німців і така ж кількість угорців, навколо залізничної станції викопано траншеї і встановлено вогневі точки, а лінію оборони вздовж залізничного полотна обнесено колючим дротом”.
  +
  +
В ході наступу вранці 1 лютого угорські піхотинці після незначного опору відступили в напрямку Луцька та Рожищ. Німці, відстрілюючись,  відходили до Луцька, але їх відступ зупинив ескадрон 4-го полку. Залишки ворога були загнані в болото, в районі нинішнього луцького повороту, і знищені.
  +
  +
В бою за селище і станцію Ківерці фашисти втратили більше 250 солдатів і офіцерів убитими, кількасот було поранено, багато взято в полон. Наступаючими силами захоплено 12 кулеметів, 8 мінометів, іншу зброю та боєприпаси, близько 100 вагонів з награбованим вантажем, склади з продуктами<ref>{{Cite web|url=http://kivadm.gov.ua/news/1-lyutogo-1944-roku-misto-kiverci-bulo-zvilnene.html-0|title=Офіційний веб-сайт Ківерцівської райдержадміністрації|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.
  +
  +
На початку 1946 року почали оселятися в селі депортовані українські сім'ї з Холмщини. Які на підставі «Угоди між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР» з вересня 1944 були вивезені в південні області України, але з браку елементарних умов для життя вони були змушені шукати кращих теренів для оселення.
  +
  +
Серед переселених забужан багато було мешканців з [[Черничин|Черничина]].
   
 
Статус міста населений пункт Ківерці отримав 1951 року.
 
Статус міста населений пункт Ківерці отримав 1951 року.
Рядок 56: Рядок 74:
   
 
== Населення ==
 
== Населення ==
Згідно з [[Перепис населення України 2001|переписом населення 2001]] року у Ківерцях проживала 9691 особа.<ref name="Нас">[http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm Динаміка чисельності населення міст України]</ref>
+
Згідно з [[Перепис населення України (2001)|переписом населення 2001]] року у Ківерцях проживала 9691 особа<ref name="Нас">[http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm Динаміка чисельності населення міст України]</ref>.
   
 
{| align="center" rules="all" cellspacing="0" cellpadding="5" style="border: 1px solid #999"
 
{| align="center" rules="all" cellspacing="0" cellpadding="5" style="border: 1px solid #999"
 
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"| Динаміка населення<ref name="Нас"/>
 
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"| Динаміка населення<ref name="Нас"/>
|-bgcolor="#FFFFBB"
+
|- bgcolor="#ffffbb"
 
! align=center|1959 !! align=center|1970 !! align=center|1979 !! align=center|1989 !! align=center|1992 !! align=center|2001 !! align=center|2006 !! align=center|2011 !! align=center|2012
 
! align=center|1959 !! align=center|1970 !! align=center|1979 !! align=center|1989 !! align=center|1992 !! align=center|2001 !! align=center|2006 !! align=center|2011 !! align=center|2012
|- bgcolor="#FFFFE8"
+
|- bgcolor="#ffffe8"
 
| align=center| 9 383
 
| align=center| 9 383
 
| align=center| 13 027
 
| align=center| 13 027
Рядок 78: Рядок 96:
 
{| class="standard"
 
{| class="standard"
 
|-
 
|-
! style = «background-color:#CD9B9B» | Мова
+
! style="background-color:#CD9B9B" | Мова
! style = «background-color:#CD9B9B» | Відсоток
+
! style="background-color:#CD9B9B" | Відсоток
 
|-
 
|-
 
| [[Українська мова|українська]]
 
| [[Українська мова|українська]]
| align="right"| 97,05%
+
| align="right"| 97,05&nbsp;%
 
|-
 
|-
 
| [[Російська мова|російська]]
 
| [[Російська мова|російська]]
| align="right"| 2,71%
+
| align="right"| 2,71&nbsp;%
 
|-
 
|-
 
| [[Білоруська мова|білоруська]]
 
| [[Білоруська мова|білоруська]]
| align="right"| 0,06%
+
| align="right"| 0,06&nbsp;%
 
|-
 
|-
 
| [[Молдовська мова|молдовська]]
 
| [[Молдовська мова|молдовська]]
| align="right"| 0,04%
+
| align="right"| 0,04&nbsp;%
 
|-
 
|-
 
| [[Польська мова|польська]]
 
| [[Польська мова|польська]]
| align="right"| 0,04%
+
| align="right"| 0,04&nbsp;%
 
|-
 
|-
 
| [[Циганська мова|циганська]]
 
| [[Циганська мова|циганська]]
| align="right"| 0,03%
+
| align="right"| 0,03&nbsp;%
 
|-
 
|-
 
| [[Болгарська мова|болгарська]]
 
| [[Болгарська мова|болгарська]]
| align="right"| 0,01%
+
| align="right"| 0,01&nbsp;%
 
|-
 
|-
 
| [[Вірменська мова|вірменська]]
 
| [[Вірменська мова|вірменська]]
| align="right"| 0,01%
+
| align="right"| 0,01&nbsp;%
 
|-
 
|-
 
| [[Румунська мова|румунська]]
 
| [[Румунська мова|румунська]]
| align="right"| 0,01%
+
| align="right"| 0,01&nbsp;%
 
|-
 
|-
 
| [[Угорська мова|угорська]]
 
| [[Угорська мова|угорська]]
| align="right"| 0,01%
+
| align="right"| 0,01&nbsp;%
 
|}
 
|}
   
Рядок 135: Рядок 153:
 
== Природно-заповідний фонд ==
 
== Природно-заповідний фонд ==
 
На околицях міста Ківерці, в межах території, підпорядкованій Ківерцівському лісництву, розташовані такі природоохоронні об'єкти:
 
На околицях міста Ківерці, в межах території, підпорядкованій Ківерцівському лісництву, розташовані такі природоохоронні об'єкти:
  +
 
=== Ботанічні пам'ятки природи ===
 
=== Ботанічні пам'ятки природи ===
 
[[Ділянка лісу-1]], [[Дубовик (пам'ятка природи)|Дубовик]], [[Дубососнина (пам'ятка природи)|Дубососнина]], [[Дуб-патріарх (пам'ятка природи)|Дуб-патріарх]], [[Лісодуб (пам'ятка природи)|Лісодуб]], [[Чистий дубняк (пам'ятка природи)|Чистий дубняк]].
 
[[Ділянка лісу-1]], [[Дубовик (пам'ятка природи)|Дубовик]], [[Дубососнина (пам'ятка природи)|Дубососнина]], [[Дуб-патріарх (пам'ятка природи)|Дуб-патріарх]], [[Лісодуб (пам'ятка природи)|Лісодуб]], [[Чистий дубняк (пам'ятка природи)|Чистий дубняк]].
  +
 
=== Заповідні урочища ===
 
=== Заповідні урочища ===
 
[[Діброва (заповідне урочище, Ківерцівський район)|Діброва]], [[Діброва-1 (заповідне урочище)|Діброва-1]], [[Зозулині черевички (заповідне урочище)|Зозулині черевички]], [[Ківерцівська Дача-1]], [[Ківерцівська Дача-6]], [[Ківерцівське (заповідне урочище)|Ківерцівське]].
 
[[Діброва (заповідне урочище, Ківерцівський район)|Діброва]], [[Діброва-1 (заповідне урочище)|Діброва-1]], [[Зозулині черевички (заповідне урочище)|Зозулині черевички]], [[Ківерцівська Дача-1]], [[Ківерцівська Дача-6]], [[Ківерцівське (заповідне урочище)|Ківерцівське]].
Рядок 144: Рядок 164:
   
 
=== Народилися ===
 
=== Народилися ===
  +
* [[Камінський Маріс Айдинович]] (1990—2017) капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
 
* [[Кралюк Петро Михайлович]]&nbsp;— український філософ, письменник, публіцист.
 
* [[Кралюк Петро Михайлович]]&nbsp;— український філософ, письменник, публіцист.
  +
* [[Коболев Володимир Павлович]]&nbsp;— відомий український вчений-геофізик, доктор геологічних наук, професор.
 
* [[Криворучко Юрій Іванович]]&nbsp;— начальник управління архітектури, голова архітектурно-містобудівної ради при управлінні архітектури, головний архітектор Львова.
 
* [[Криворучко Юрій Іванович]]&nbsp;— начальник управління архітектури, голова архітектурно-містобудівної ради при управлінні архітектури, головний архітектор Львова.
 
* [[Опанасюк Олександр Петрович]]&nbsp;— композитор, музикознавець, педагог.
 
* [[Опанасюк Олександр Петрович]]&nbsp;— композитор, музикознавець, педагог.
Рядок 156: Рядок 178:
 
* [[Струцюк Йосип Георгійович]]&nbsp;— письменник, заслужений діяч мистецтв України, із 1982 по 1987 роки працював кінорежисером у Ківерцях у самодіяльній народній кіностудії «Джерела».
 
* [[Струцюк Йосип Георгійович]]&nbsp;— письменник, заслужений діяч мистецтв України, із 1982 по 1987 роки працював кінорежисером у Ківерцях у самодіяльній народній кіностудії «Джерела».
   
== Галееря ==
+
== Галерея ==
 
<gallery>
 
<gallery>
 
Kiwerce, c. moskiewska 130.jpg|Церква московського патріархату
 
Kiwerce, c. moskiewska 130.jpg|Церква московського патріархату
Рядок 170: Рядок 192:
 
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=25.07.2014&rf7571=3735 Облікова картка м. Ківерці на сайті ВРУ]
 
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=25.07.2014&rf7571=3735 Облікова картка м. Ківерці на сайті ВРУ]
 
* [http://www.kivertsi.in.ua Неформатний сайт міста Ківерці]
 
* [http://www.kivertsi.in.ua Неформатний сайт міста Ківерці]
* [http://kivertsi.net Портал міста Ківерці]
+
* [https://web.archive.org/web/20150801211250/http://kivertsi.net/ Портал міста Ківерці]
 
* [http://h.ua/story/350985/ Про новий національний парк «Цуманський»: Нові заповідники та національні парки Північної України З серії «Новий злет природно-заповідної справи на Україні»]
 
* [http://h.ua/story/350985/ Про новий національний парк «Цуманський»: Нові заповідники та національні парки Північної України З серії «Новий злет природно-заповідної справи на Україні»]
 
* [http://cerkva.info/en/news/diocesan-news/5244-volynska-eparhiya-novyny-31-07-2014.html У м. Ківерці на Волині освячено нову церкву на честь Рівноапостольної княгині Ольги]
 
* [http://cerkva.info/en/news/diocesan-news/5244-volynska-eparhiya-novyny-31-07-2014.html У м. Ківерці на Волині освячено нову церкву на честь Рівноапостольної княгині Ольги]

Поточна версія на 16:46, 11 травня 2019

Ківерці
Kiverci gerb.png Kiverci prapor.png
Герб Ківерців Прапор Ківерців
Kiwerce dworzec kolejowy.jpg
Залізнична станція.
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Волинська область
Район Ківерцівський район
Код КОАТУУ 0721810100
Засноване 1870 р.
Статус міста з 1951 року
Населення 14 227 (01.01.2017)[1]
 - повне 14 227 (01.01.2017)[1]
Площа 8,48 км²
Густота населення 1759 осіб/км²
Поштові індекси 45200-45204
Телефонний код +380-3365
Координати 50°49′59″ пн. ш. 25°27′41″ сх. д. / 50.83306° пн. ш. 25.46139° сх. д. / 50.83306; 25.46139Координати: 50°49′59″ пн. ш. 25°27′41″ сх. д. / 50.83306° пн. ш. 25.46139° сх. д. / 50.83306; 25.46139
Висота над рівнем моря 194 м
Водойма р. Прудник
День міста Друга неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Ківерці
До обл./респ. центру
 - фізична 12 км
 - залізницею 13 км
 - автошляхами 15,8 км
До Києва
 - фізична 369 км
 - залізницею 456 км
 - автошляхами 417 км
Міська влада
Адреса 45200, Волинська обл., Ківерцівський р-н, м. Ківерці, вул. Шевченка, 14, 2-26-65
Веб-сторінка Міська рада Ківерців
Міський голова Жгутов Володимир Володимирович

Commons-logo.svg Ківерці у Вікісховищі

Карта
Ківерці. Карта розташування: Україна
Ківерці
Ківерці
Ківерці. Карта розташування: Волинська область
Ківерці
Ківерці

Кі́верці — місто районного значення в Волинській області, райцентр Ківерцівського району.

Населення 14,9 тис. мешканців (2005). Шлях до обласного центру проходить автотрасою Р14.

Походження назви[ред. | ред. код]

Назву «ківерці» історики пов'язують з назвою стародавнього племені тиверці, яке жило на берегах річки Дністер та в гирлі Дунаю. В кінці XI — на початку XII століття під натиском кочових племен тиверці відійшли на північ. Невеликими групами розселились вони і територією Волині. З часом найменування видозмінилось на «ківерці» і в такому вигляді закріпилося за місцем поселення племені.

Історія[ред. | ред. код]

Місто Ківерці своїй появі на географічній карті завдячує розвитку залізничного будівництва, яке активізувалося після скасування кріпосного права в Росії 1861 року.

У 1870—1873 роках між містами Рівне і Ковель прокладали залізничну колію, а за 7 км від села Ківерці (тепер Прилуцьке) спорудили станцію з однойменною назвою. 1890 року військове відомство царської Росії проклало через Ківерці залізницю, а пізніше — колію на Луцьк, Львів. Містечко стало важливим залізничним вузлом.

У 1929 р. на Ківерці поширені правила міської забудови.[2]

Визволення Ківерцівщини,  як і всієї Волині,  здійснювалося в рамках Рівненсько-Луцької наступальної операції  27 січня – 11 лютого 1944 року військами 13-ї армії (командуючий генерал-лейтенант, Герой Радянського Союзу Микола Пухов)  1-го Українського фронту (командуючий генерал армії Микола Ватутін).

У смузі наступу на Луцьк єдиним укріпленим опорним пунктом було селище Ківерці, визволення якого покладалося на 4-й та 7-й полки (полковники Йосип Бєлих, Герой Радянського Союзу, уродженець Волині, та Михайло Мнищенко) 2-ї гвардійської кавалерійської дивізії (командир генерал-майор Хаджі-Умор Мамсуров) 1-го гвардійського кавалерійського корпусу генерал-лейтенанта Віктора Баранова.

Вночі з 31 січня на 1 лютого в Ківерцях побувала розвідка 7-го гвардійського кавалерійського полку (лейтенант Мізенцов) та корпусна розвідка (лейтенант Соколянський). Зібрані дані доповнили партизани та місцеві жителі.

Начальник  оперативного відділу штабу 7-го кавалерійського корпусу Григорій Токарєв пригадував: “Десь за 10-15 км від Ківерців до нас прийшли партизани і повідомили, що в селищі укріпився піхотний батальйон німців і така ж кількість угорців, навколо залізничної станції викопано траншеї і встановлено вогневі точки, а лінію оборони вздовж залізничного полотна обнесено колючим дротом”.

В ході наступу вранці 1 лютого угорські піхотинці після незначного опору відступили в напрямку Луцька та Рожищ. Німці, відстрілюючись,  відходили до Луцька, але їх відступ зупинив ескадрон 4-го полку. Залишки ворога були загнані в болото, в районі нинішнього луцького повороту, і знищені.

В бою за селище і станцію Ківерці фашисти втратили більше 250 солдатів і офіцерів убитими, кількасот було поранено, багато взято в полон. Наступаючими силами захоплено 12 кулеметів, 8 мінометів, іншу зброю та боєприпаси, близько 100 вагонів з награбованим вантажем, склади з продуктами[3].

На початку 1946 року почали оселятися в селі депортовані українські сім'ї з Холмщини. Які на підставі «Угоди між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР» з вересня 1944 були вивезені в південні області України, але з браку елементарних умов для життя вони були змушені шукати кращих теренів для оселення.

Серед переселених забужан багато було мешканців з Черничина.

Статус міста населений пункт Ківерці отримав 1951 року.

27 липня 2014 року митрополит Луцький і Волинський Михаїл освятив нову церкву Рівноапостольної княгині Ольги в Ківерцях, потім очолив першу Божественну Літургію.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом населення 2001 року у Ківерцях проживала 9691 особа[4].

Динаміка населення[4]
1959 1970 1979 1989 1992 2001 2006 2011 2012
9 383 13 027 15 215 16 722 17,6 тис. 16 678 16 145 14 916 14 743

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 97,05 %
російська 2,71 %
білоруська 0,06 %
молдовська 0,04 %
польська 0,04 %
циганська 0,03 %
болгарська 0,01 %
вірменська 0,01 %
румунська 0,01 %
угорська 0,01 %

Економіка[ред. | ред. код]

Підприємства міста[ред. | ред. код]

ВАТ «Ківерціспецлісмаш» м. Ківерці — верстати для первинної обробки деревини, лісопильні верстати, торцювальні верстати, верстати для розпилювання брусів; чисельність — 96;

ТзОВ «Тартак» м. Ківерці — клепки для заливних бочок, ліжка дерев'яні, матраци, паркет дерев'яний, фреза дубова; чисельність — 74;

ДП «Ківерцівське лісове господарство» м. Ківерці- заготовки дубові, мягколистяні, ясенові; ламель дубова; палети; пиломатеріали; вагонка; столярні вироби (дверні блоки, дверні полотна), паркет штучний; щити меблеві і фанеровані; консервна продукція; хвойний екстракт; скипидар; каніфоль; чисельність — 273;

ПП «Станколіс» м. Ківерці- верстати круглопильні, торцювальні, транспортери, відсікач колод; чисельність — 43;

ТзОВ «Волиньагропродукт» м. Ківерці — хлібобулочні вироби; чисельність — 62;

ТзОВ «Лозня» м. Ківерці — морква та зелень сушені; чисельність — 26;

ТзОВ «Стелла-Пак-Україна» м. Ківерці- виробництво виробів з поліетилену; чисельність — 50;

ТзОВ «Атлант Плюс» м. Ківерці- виробництво металопластикових вікон та дверей; чисельність — 16;

ПП «Бетонотехніка» м. Ківерці- виробництво піноблоків, форм та змішувачів пінобетону; чисельність — 12.

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

На околицях міста Ківерці, в межах території, підпорядкованій Ківерцівському лісництву, розташовані такі природоохоронні об'єкти:

Ботанічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Ділянка лісу-1, Дубовик, Дубососнина, Дуб-патріарх, Лісодуб, Чистий дубняк.

Заповідні урочища[ред. | ред. код]

Діброва, Діброва-1, Зозулині черевички, Ківерцівська Дача-1, Ківерцівська Дача-6, Ківерцівське.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]