Кімерійська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кімерійська культура — культура першого достеменно відомого народу України — кімерійців, що відома з археологічних досліджень й історичних джерел. Пам'ятки кіммерійської культури подані переважно впускними похованнями у курганні могили, залишками архітектури і скульптури, посуду, знарядь праці тощо, які поширені від Волги до Дунаю.

Відомо понад 100 поховань кімерійської культури.

Приблизно 700 року до Р. Х. кімерійська культура поступово розчинилася у скіфській культурі.

Походження культури[ред. | ред. код]

На певних етапах існування кімерійці відповідають археологічній Кизил-кобинській культурі. Щодо відповідності у степах Надчорномор'я то точаться дискусії щодо відповідності катакомбній або зрубній культурі.[1]

Археологічні дослідження в степовій частині південної України виявили тут численні пам'ятки генетично пов'язаних між собою сабатинівської культури (15–13 ст. до Р. Х.), білозерської культури (12 — 10 ст. до Р. Х.) та поховань пізніх кімерійців (9–7 ст. до Р. Х.). На думку українських археологів, результати цих досліджень засвідчують, що територія Кімерії поступово розширювалась, а її ядром була степова частина України від пониззя Дунаю до Приазов'я, включаючи Крим[2].

Періодизація культури[ред. | ред. код]

Кімерійську культуру історично засвідчених кімерійців пов'язують з пізнім етапом білозерської культури. Микола Чмихов виділяє чорногорівський й новочеркаський ступені кіммерійської культури.[3]

Чорногорівська доба названа за Чорногорівським бронзовим скарбом виявленим у могилі біля хутору Чорногорівського у межах сучасного смт Ямпіль на півночі Донецької області[4] у Сіверськодонеччині. Ноовочеркаська доба названа від скарбу бронзових виробів виявленого у 1939 році у місті Новочеркаську Ростовської області у Наддонні.

Чорногівська доба[ред. | ред. код]

Власне чорногорівське поселення тісніше пов'язане зі степовими культурами пізньобронзової доби півдня Східної Європи. Померлих кімерійців ховали у простих прямокутних та овальних ямах. Чоловіків ховали зі зброєю, збруєю; жінок — з золотими та бронзовими пронизками, намистинами, глиняним посудом.

Новочеркаська доба[ред. | ред. код]

За наступного, новочеркаського етапа змінився поховальний обряд — з'явилися глибокі ями з дерев'яним дахом, поставленим на дерев'яні стовпи. Поширилася залізна зброя, в тому числі й залізні наконечники стріл.

Кімерійське мистецтво[ред. | ред. код]

Кімерійське мистецтво переважно зосереджено у різноманітному орнаменті й дрібній пластиці, якими найчастіше прикрашали посуд, ювелірні вироби, жіночі прикраси, зброю, збрую тощо. Характер орнаментів й зооморфна пластика декоративно-прикладного мистецтва кімерійської культури й взагалі доскіфської доби, пов'язана з землеробсько-скотарськими культами, що відбивали ідею родючості.

Кіммерійський орнамент[ред. | ред. код]

Поширеним у кімерійців був геометричний і рослинний орнамент у вигляді прямих та косих ліній, зигзагів, кутів, хрестиків, трикутників, ромбів, прямокутників, кілець та їх комбінацій. Часто він поєднувався зі штампованим орнаментом із спіралей та кілець.

Також відомий у кімерійців-носіїв висоцької культури рослинний орнамент на посуді у вигляді дерев з піднятими догори гілками.

Часто зображений орнамент з кола й хреста на посуді й знаряддях праці, за припущенням є солярною символікою; геометричні візерунки — трикутники, ромби, заштриховані косими лініями чи заповнені крапками, очевидно, символізують зоране та засіяне поле; спіральний візерунок — умовне зображення води та сонця.

Складним питання є походження геометричного орнаменту, що вживався у мистецтві доскіфської доби. Без сумніву, деякі елементи були традиційно запозичені від племен попередніх археологічних культур.

Дрібна пластика[ред. | ред. код]

Дрібна пластика представлена в основному фігурками різноманітних свійських тварин — коня, корови, кози, вівці, свині та інших.

Найвідоміші зразки зооморфної культури є у племен чорноліської й фракійської культур. Безперечно, що традиції виготовлення глиняних фігурок тварин беруть початок з бронзової або ще ранішої доби.

Гончарство[ред. | ред. код]

Посуд кімерійців складався з товстостінних круглотілих горщиків з наліпними валиками, келихів з циліндричними шийками та черпаків, орнаментованих канелюрами. Були поширені лощені та дерев'яні келихи оздоблені золотом.

Кімерійські баби[ред. | ред. код]

Важливою рисою культури кімерійців є стели, що подібні до стел бронзової доби. Вони також не мають виразно відтвореної голови людини, але містять зображення одягу, зброї.

Історичні джерела[ред. | ред. код]

Окрім археологічних досліджень іншим дререлом для вивчення кіммерійської культури є стародавні письмові свідчення про кімерійців: Старий Завіт Біблії (Гомер у Бутті; страшний північний нарід у книгах пророків Ісайї й Єремії)[5], «Одіссея» й «Іліада» Гомера, асирійські клинописні таблички, «Історія» Геродота, «Географія» Страбона[6].

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Скифский рассказ Геродота в отечественной историографии — А. А. Нейхардт — Рипол Классик, 1982—238 стор.
  2. Черняков І. Т. Кімерія, Кімерійська земля (країна) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
  3. Дігтяр, П.А. Історія української культури. Київська політехніка. Процитовано 2019-03-14. 
  4. Родословная. Донецкий: авторский сайт Е. Ясенова (ru-RU). 2012-08-29. Процитовано 2019-03-14. 
  5. Глава 5. Библия о киммерийцах - РУССКАЯ ИСТОРИЯ. rus-istoria.ru (ru-ru). Процитовано 2019-03-09. 
  6. trueview (2012-11-12). Киммерийцы. TrueView. Процитовано 2019-03-09.