Кімі Ряйкконен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кімі Райкконен
Star.png
2019 Formula One tests Barcelona, Räikkönen (47251970891).jpg
Громадянство Фінляндія Фінляндія
Дата народження 17 жовтня 1979(1979-10-17) (39 років)
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
Дебют Гран-прі Австралії 2001
Остання гонка Гран-прі Японії 2019
Сезони 17 (20012009, 20122019)
Команди Заубер, Макларен, Лотус, Феррарі, Альфа Ромео
Гран-прі (старти) 306 (303)
Чемпіон світу 1 (2007)
Перемоги 21
Подіуми 103
Поули 18
Найшвидші кола 46
Очки 1847
Перша перемога Гран-прі Малайзії 2003
Остання перемога Гран-прі США 2018
Місце у сезоні
2018 року
3-й (251 оч.)

Кі́мі-Ма́тіас Ря́йкконен[1] (також Ра́йкконен; фін. Kimi-Matias Räikkönen, вим. [ˈkimi ˈmɑtiɑs ˈræikːønen]; 17 жовтня 1979, Еспоо) — фінський автогонщик, чемпіон світу з автогонок у класі Формула-1 2007 року і двічі віце-чемпіон світу (у 2003 і 2005 роках). Відомий також під псевдонімами Айсмен (англ. Iceman) та Король Спа (англ. The King of Spa). У сезонах 2007—2009 та 2014—2018 років виступав за команду «Феррарі». Наприкінці 2018 року перейшов у команду «Заубер», перейменовану перед початком сезону 2019 року в «Альфа-Ромео»[2].

З 2009 року брав активну участь у ралійних перегонах: на Ралі Фінляндії дебютував у чемпіонаті світу з ралі (WRC)[3][4]. У 2011 році заснував власну ралійну команду, «Ice 1 Racing». Також Ряйкконен приймав участь у перегонах NASCAR, дебютувавши в команді Kyle Busch Motorsports у серії Camping World Truck Series.

Журнал Forbes поставив Ряйкконена на 26 позицію у списку найбільш високооплачуваних знаменитостей та на 5 місце у списку найбільш високооплачуваних спортсменів 2008 року[5]. У 2009 році в тому самому рейтингу він посів 2 місце[6].

Кар'єра

Рання кар'єра (до 2000)

Кімі Ряйкконен народився 17 жовтня 1979 року в Еспоо, Фінляндія[7]. З десяти років Ряйкконен брав участь у змаганнях з картингу. Його перша гонка за межами Фінляндії пройшла в Монако, у віці 15 років. Під час гонки у Ряйкконена зламалося кермо, але він продовжив змагання, проінформувавши свого механіка відчайдушно розмахуючи кермовим колесом у повітрі на фінішній прямій. Наступна гонка Ряйкконена в Монако стала також пам'ятною: в результаті зіткнення на першому колі фіна відкинуло в огорожу безпеки смуги зустрічного руху, але пілот продовжив рух аж до сходу з траси. Не розгубившись, він вивів свій карт назад на трасу і продовжив гонку. Механік Ряйкконена думав, що він зійшов з дистанції, але фін зрештою наздогнав конкурентів і фінішував третім[8]. У 1999 році він став віце-чемпіоном картингової серії Формула Супер А[7]. У тому ж році виграв зимову серію британської Формули Рено, здобувши перемогу в чотирьох гонках. У 2000 році Ряйкконен домінував у регулярному чемпіонаті Формули Рено — здобув 7 перемог в 12 гонках[9].

Формула-1 (2001—2009)

Заубер (2001)

Болід Sauber C20 Кімі Ряйкконена

На підставі успішних виступів у Формулі Рено Петер Заубер, власник команди «Заубер», запропонував Ряйкконену прийняти участь в тестах боліда Формули-1 у вересні 2000 року на автодромі Муджелло[10]. Після вдалих тестів у Хересі та Барселоні Заубер підписав з Ряйкконеном контракт на сезон 2001 року. Тим не менш, деякі критики (у тому числі президент FIA Макс Мослі) висловили занепокоєння з приводу видачі суперліцензії пілоту, який провів всього 23 гонки в схожих гоночних серіях і не має достатнього досвіду. Але згодом FIA все ж видала гонщику тимчасову ліцензію і вже у перших перегонах сезону, Гран-прі Австралії, фін зміг фінішувати в очковій зоні, що стало успіхом для команди «Заубер», яка не входила до числа фаворитів сезону. За 30 хвилин перед своїм першим Гран-прі у Формулі-1 Ряйкконен ще спав[11].

Надалі Ряйкконен набирав очки ще в трьох Гран-прі, і закінчив чемпіонат на 10 місці з 9 очками[12]. Його досвідченіший партнер по команді, Нік Гайдфельд, також виступив добре і набрав 12 очок у сезоні. Це дозволило команді Заубера посісти найкраще за всю її історію четверте місце в кубку конструкторів[13].

Макларен (2002—2006)

Результати Ряйкконена в сезоні 2001 року справили враження на власника команди «Макларен» Рона Денніса, і він запросив фінського гонщика в свою команду на місце, що звільнилося після відходу з Формули-1 співвітчизника Кімі, дворазового чемпіона світу Мікі Хаккінена[14]. На рішення обрати Ряйкконена сильно вплинув Хаккінен, який неодноразово казав Рону Деннісу: «Якщо ти хочеш перемогти, обери фіна»[15].

Ряйкконен на Гран-прі США 2002 року
2002

У першій гонці з Маклареном, Гран-прі Австралії, Ряйкконен фінішував третім, вперше піднявшись на подіум[16]. У подальших перегонах показував досить хороші результати і тримався на рівні свого більш досвідченого напарника Девіда Култхарда. Він був близьким до своєї першої перемоги на Гран-прі Франції, але вилетів з траси після того, як його машина проїхала по маслу, що залишилося на асфальті від згорілого мотора пілота «Тойоти» Алана Макніша[17]; після цього Ряйкконен зміг повернутися в гонку, але посів лише друге місце[18]. Однак машини «Макларена» в тому сезоні часто не могли завершити гонки через те, що мотори «Мерседес» не відрізнялися надійністю і не витримували всю дистанцію гонки. Ряйкконен зійшов з траси в 10 гонках з 17, набрав лише 24 очки і завершив чемпіонат на шостому місці. Удвох з Култхардом вони вибороли третє місце для «Макларена» в кубку конструкторів[19].

2003

На перших перегонах сезону, Гран-прі Австралії, Ряйкконен кваліфікувався на 15 місці, використовуючи запасну машину. Незважаючи на це, в гонці він зміг прорватися на перше місце і лідирував до тих пір, поки не був покараний за перевищення швидкості на піт-лейні. Залишок гонки він провів у впертій боротьбі за третє місце з Міхаелем Шумахером і зміг випередити його, фінішувавши третім з різницею всього 0,3 секунди[20].

На наступній гонці, Гран-прі Малайзії, Ряйкконен здобув свою першу перемогу у Формулі-1[21]. Він стартував з сьомого місця, але за рахунок майже безпомилкового пілотування, а також збігу інших факторів: зіткнення пілотів попереду, Шумахера і Труллі, кращої тактики піт-стопів — зміг захопити лідерство і утримати його[20].

Ряйкконен під час Гран-прі Франції 2003 року

Третя гонка, Гран-прі Бразилії, проходила в дуже сильний дощ, і була зупинена після 55 кола через зіткнення Фернандо Алонсо з колесом від боліда Марка Веббера, яке з'явилося на трасі після аварії останнього колом раніше[22]. Стюарди гонки вирішили зупинити гонку. В цьому випадку переможцем вважається гонщик, який був лідером за 2 кола до зупинки, і спочатку нимм оголосили Ряйкконена. Але подальший аналіз виявив, що лідер гонки Джанкарло Фізікелла, який обійшов Ряйкконена якраз на 54 колі через помилку Кімі, починав 56 коло в момент зупинки гонки, і тому переможця потрібно визначати за результатами 54 кола, а не 55, як це зробила FIA. У підсумку перемогу віддали Фізікеллі, Ряйкконен залишився другим[23]. Надалі команди вдосконалювали свої боліди, а «Макларену» ніяк не вдавалося стабілізувати свій новий McLaren MP4-18[24], і її гонщики продовжували використовувати модифікацію торішнього боліда, MP4/17D.

На Гран-прі Сан-Марино Ряйкконен посів друге місце[25], а в наступному Гран-прі Іспанії вибув з гонки на старті: в кваліфікації він не зміг показати швидкого кола і був змушений починати гонку з останнього місця, і на старті гонки врізався в болід Антоніо Піццонія, у якого заглух мотор[26]. На Гран-прі Австрії Ряйкконен знову став другим, захистивши свою позицію від постійних атак Рубенса Баррікелло. У Монако Кімі був близьким до перемоги, але поступився Хуану-Пабло Монтойя трохи більше секунди. У Канаді фін знову вилетів з траси в кваліфікації і стартував з останнього місця, але зміг закінчити гонку шостим.

Девід Култхард (позаду) та Кімі Ряйкконен (спереду) на трасі Сільверстоун у 2003 році

Залишок сезону пройшов в щільній боротьбі між Ряйкконеном, Шумахером і Монтойєю. На Гран-прі Європи Ряйкконен стартував з поула і лідирував до 25 кола, коли на його машині згорів мотор[27]. На Гран-прі Франції Шумахер фінішував третім, а Ряйкконен четвертим; на Гран-Прі Великої Британії третім був Ряйкконен, а четвертим — Шумахер. На Гран-прі Німеччини Кімі не зміг фінішувати через зіткнення в першому повороті з Баррікелло і Ральфом Шумахером, потім на Гран-прі Угорщини посів друге місце[28].

Перед Гран-прі Італії вибухнув скандал через шини «Michelin», які виявилися не цілком відповідними нормативам FIA[29]. Компанія «Michelin» вимушена була в терміновому порядку поставляти командам нові шини, які показували трохи гірші результати. Це вплинуло в тому числі і на команду «Макларен», яка стала ще більше програвати в швидкості «Феррарі», що використала шини «Bridgestone»[29]. На Гран-прі Італії Шумахер здобув перемогу, а Ряйкконен посів лише четверте місце[20]. Потім на Гран-прі США Ряйкконен стартував з поула і довгий час лідирував, але через дощ не зміг утримати позицію, поступився лідерством Шумахеру і фінішував другим.

Доля чемпіонату вирішувалася в останній гонці в Японії, де Шумахеру достатньо було набрати одне очко для перемоги в чемпіонаті[30]. Ряйкконен стартував з восьмого місця і фінішував другим, а Шумахер посів восьме місце, набравши якраз одне очко[20]. Монтойя цю гонку не закінчив, і в підсумку чемпіоном став Шумахер, Ряйкконен посів друге місце, а Монтойя — третє.

У 2004 році за сезон 2003 року нагороджений премією Лоренцо Бандіні[en], як найуспішніший дебютант у Формулі-1[31].

2004
Механіки McLaren штовхають болід MP4-19 Ряйкконена в бокси під час кваліфікації на Гран-прі США 2004 року.

Початок сезону 2004 року склався для команди «Макларен» вкрай невдало. Машину MP4/18 так і не довели до працездатного стану, але в той же час перед початком сезону вже не залишалося часу на розробку нової машини. Команда почала сезон з машиною MP4/19, яка представляла собою, по суті, MP4/18, у якому нашвидкуруч виправили лише найсуттєвіші недоліки[32]. Ця машина поступалася конкурентам і в швидкості, і в надійності[33]. У перших семи гонках сезону Ряйкконен фінішував лише два рази і набрав одне очко[34].

Паралельно йшла розробка нової машини, яка дебютувала в Гран-прі Франції з індексом MP4-19B[35]. У цій гонці Ряйкконен фінішував сьомим, але потім на Гран-прі Великої Британії завоював поул і фінішував другим слідом за Міхаелем Шумахером[36]. Але, хоча нова машина була швидкою, їй бракувало надійності[35], і на Гран-прі Німеччини та Угорщини Ряйкконен не зміг фінішувати[37][38].

Єдину перемогу в сезоні 2004 року Кімі здобув на Гран-прі Бельгії[39]. Він кваліфікувався на 10 місці, але до 11 кола вже йшов першим. У другій половині гонки Ряйкконену доводилося відбивати постійні атаки Міхаеля Шумахера. Через аварії на трасу тричі виходила машина безпеки, і перевага перед Шумахером, яку накопичував Ряйкконен, втрачалася. Однак Ряйкконен виграв всі три рестарти перегонів, не давши Шумахеру можливості для обгону. Це була одна з трьох гонок сезону, які були виграні не пілотами команди «Феррарі»[40][41].

У наступному Гран-прі Італії Ряйкконен знову зійшов через проблеми з електронікою[42], потім став третім в Китаї, відставши від переможця Рубенса Баррікелло всього на 1,4 секунди[43]. В Японії на першому колі стався контакт машин Ряйкконена і Феліпе Маси, через що у фіна виникли проблеми з керуванням, але, незважаючи на це, він зміг закінчити гонку на шостому місці. На останніх перегонах сезону, Гран-прі Бразилії, після довгої боротьби за лідерство з Хуаном Пабло Монтойя Ряйкконен фінішував другим[44]. За підсумками сезону Ряйкконен набрав 45 очок в чемпіонаті і закінчив його на сьомому місці[45].

2005

Старт сезону 2005 року також не став для Ряйкконена вдалим. Боліди «Макларен» не могли набрати достатню швидкість в кваліфікації через те, що шини «Michelin» не встигали прогріватися, в результаті, в кваліфікаціях перед першими трьома гонками найкращим досягненням команди «Макларен» стало лише шосте місце на старті[46]. Додатково до цього, в першій гонці сезону, Гран-прі Австралії, Ряйкконен заглух на старті і насилу зміг набрати одне очко, фінішувавши на восьмому місці. Потім на Гран-прі Малайзії фін довго йшов третім і мав хороші шанси на подіум, але на його машині лопнуло колесо, і він відкотився за межі очкової зони. Лише в Бахрейні Ряйкконен, стартувавши дев'ятим, зміг прорватися на третє місце і завоював перший в сезоні подіум[47].

Ряйкконен на Гран-прі Канади 2005 року

У кваліфікаціях перед наступними трьома гонками: Гран-прі Сан-Марино, Іспанії та Монако — Ряйкконен завойовував перші місця[48]. На Гран-прі Сан-Марино він був близьким до перемоги, але через поламку карданного валу змушений був зійти; в Іспанії і Монако Ряйкконен переміг,[49] скоротивши своє відставання від лідера чемпіонату Фернандо Алонсо до 22 очок[49]. У наступному Гран-прі Європи до останнього кола лідирував, але потім підвіска переднього колеса зламалася, і він вилетів з траси в першому повороті фінального кола гран-прі[50]. Поламку підвіски викликало те, що при обгоні Жака Вільнева Ряйкконен перегальмував, і на його колесі утворилася пласка ділянка, яка викликала сильну вібрацію. У сезоні 2005 року зміна коліс дозволялася тільки в разі сильного пошкодження колеса, і, оскільки проколу не було, команда не зважилася замінити колесо, побоюючись санкцій[51]. Після цього інциденту FIA випустила роз'яснення до правил, в якому явно дозволялося вважати пошкодженим колесо з пласкою ділянкою[52].

Кімі під час Гран-прі США 2005 року

Гран-прі Канади Ряйкконен знову виграв, після першої в сезоні значної помилки Алонсо[53]. Наступний Гран-прі США затьмарився новим інцидентом з шинами «Michelin», які виявилися непідготовленими до особливостей траси в Індіанаполісі. Після того як у вільних заїздах в одному і тому ж місці сталися дві серйозні аварії, всі команди, які використовували шини Michelin, включаючи «Макларен», вирішили не стартувати в гонці. У перегонах взяли участь всього 6 машин, — найменше число за всю історію Формули-1[54].

У двох наступних гонках Ряйкконен отримав штраф з втратою 10-ти місць на стартовій решітці за зміну мотора перед кваліфікацією[55]. Незважаючи на це, у Франції він фінішував другим[56], а у Великій Британії — третім[57]. На Гран-прі Німеччини Ряйкконен домінував протягом усього вікенду і лідирував в гонці, але зійшов через поламку гідравлічної системи[58]. Це був його третій схід в сезоні в той момент, коли він лідирував, і у всіх трьох випадках після цього перемагав його основний суперник в чемпіонаті — Фернандо Алонсо. Наступну після цього гонку, Гран-прі Угорщини, Кімі виграв[59], але на прес-конференції сказав, що є шанси на те, що після закінчення контракту з «Маклареном» в 2006 році він піде в іншу команду, якщо надійність машин не підвищиться[60]. Ряйкконен виграв також перше в історії Формули-1 Гран-прі Туреччини[61]. Потім на Гран-прі Італії він здобув поул-позицію, але знову був оштрафований на 10 позицій за зміну мотора; в гонці завдяки гарній стратегії фін зміг прорватися на п'яте місце, але незабаром після цього розшарувалося заднє колесо на його машині, після його зміни Ряйкконен змушений був зробити кілька важких обгонів, і закінчив гонку лише четвертим[62].

На Гран-прі Бельгії Ряйкконен у другому сезоні поспіль здобув перемогу[63]. На Гран-прі Бразилії точилася вперта боротьба між Алонсо, Ряйкконеном і Монтойєю, в результаті якої Кімі фінішував другим[64]. Передостання гонка сезону, Гран-прі Японії, стала однією з найкращих гонок Ряйкконена — він зміг виграти її, стартувавши з 17 місця (через складні дощові умови у кваліфікації)[65].

Згодом фінішувавши другим в Китаї, Ряйкконен виявився на другому місці і за підсумками чемпіонату, відставши на 21 очко від Алонсо[66].

Після сезону Кімі неодноразово названий в пресі «пілотом року», в тому числі такими авторитетними журналами як F1 Racing[67] і Autosport[68].

2006
Кімі Ряйкконен на передсезонних тестах у Валенсії на початку 2006 року

Першою гонкою 2006 року стало Гран-прі Бахрейну, оскільки Гран-прі Австралії перенесли через збіг з іграми британської Співдружності. У цій гонці Ряйкконен стартував з останнього місця через поламку задньої підвіски в кваліфікації[69], але, незважаючи на це, прорвався нагору і фінішував третім. На Гран-прі Малайзії в машину Кімі на першому ж колі врізався ззаду Крістіан Клін, через що обидві машини вибули з перегонів[70]. Алонсо переміг в першій гонці сезону, а в наступній фінішував другим, слідом за своїм партнером по команді Джанкарло Фізікеллою, і, таким чином, «Макларен» виявився практично в тій же ситуації, що і в попередньому сезоні. Потім на Гран-прі Австралії Ряйкконен фінішував другим і встановив найкраще коло в гонці, але, незважаючи на це, все ж знову був позаду Алонсо в особистому заліку[71].

Потім результати Кімі погіршилися. На Гран-прі Сан-Марино він припустився помилки в кваліфікації і зайняв лише 8 місце на старті, через що в гонці зміг фінішувати лише п'ятим[72]. Власник команди Рон Денніс після цього Гран-прі сказав, що причиною невдачі стало недостатньо добре пілотування Кімі[73]. Потім на Гран-прі Іспанії Ряйкконен кваліфікувався ще гірше — на дев'ятому місці, на старті гонки зміг поліпшити свою позицію до п'ятого місця і протримався на ньому до фінішу[74]. Через кілька днів після цього Кімі зізнався, що не сподівається виграти чемпіонат 2006 року[75].

Кімі Ряйкконен (спереду) та пілот BMW Sauber, Нік Гайдфельд (позаду), на Гран-прі США 2006 року

На Гран-прі Монако Ряйкконен кваліфікувався третім, в гонці вийшов на друге місце і тримався в одному темпі з лідером перегонів Фернандо Алонсо, але зійшов через загоряння в машині[76]. В Сільверстоуні Ряйкконен стартував другим, позаду Алонсо і попереду Шумахера, і цей порядок тримався до другої серії піт-стопів, в якій Шумахер зміг обійти Ряйкконена, і фін, в підсумку, фінішував третім[77]. З таким же результатом закінчився Гран-прі Канади[78], а на Гран-прі США Ряйкконен зійшов через зіткнення зі своїм же напарником Монтойєю (це зіткнення стало частиною масової аварії, в якій зійшли 7 пілотів)[79].

У Франції Ряйкконен стартував шостим і не зміг значно поліпшити свою позицію, фінішувавши п'ятим[80]. У Німеччині фін зміг завоювати поул, але в гонці не втримав позицію і після боротьби з Баттоном посів третє місце[81]. В Угорщині Ряйкконен знову здобув поул-позицію і лідирував в гонці, але після 25 кола зіткнувся з Вітантоніо Ліуцці, який відставав на одне коло[82]. У Туреччині Ряйкконен кваліфікувався лише восьмим і в першому повороті зіткнувся зі Скоттом Спідом, через що на його машині виявилося пошкодженим колесо; він зміг доїхати до боксів і змінити його, але на наступному колі остаточно вилетів з траси[83]. На Гран-прі Італії Ряйкконен знову здобув поул-позицію і зберігав лідерство до перших піт-стопів, коли його обійшов Міхаель Шумахер; Ряйкконен зберіг друге місце до кінця гонки. Після цього Гран-прі Шумахер оголосив про завершення кар'єри, а через кілька днів керівництво Феррарі оголосило, що його місце займе Ряйкконен[84].

Три останніх гонки сезону особливих досягнень також не принесли. На Гран-прі Китаю Ряйкконен зійшов через проблеми з мотором[85], а в Японії і Бразилії займав п'яті місця[86][87]. Ера «Макларена» закінчилася для Ряйкконена п'ятим місцем в особистому заліку і третім місцем для команди в кубку конструкторів[88]. Також варто відзначити, що для «Макларена» це був перший рік, починаючи з 1996, коли не було здобуто жодної перемоги в гран-прі[89].

Феррарі (2007—2009)

Після Гран-прі Італії 2006 року команда Феррарі оголосила, що Ряйкконен підписав з нею трирічний контракт (на 2007—2009 роки). Сам Ряйкконен сказав, що дуже задоволений своїм переходом, але бажає команді Макларен подальшого процвітання. Партнером Кімі став Феліпе Масса, який виступав за Феррарі з 2006 року. За деякими даними, після відходу Міхаеля Шумахера саме Ряйкконен став найбільш високооплачуваним гонщиком Формули-1: його зарплата в Феррарі склала близько 51 мільйона доларів на рік[90][91].

В кінці 2006 року в інтерв'ю німецькій газеті Bild Ряйкконен зізнався, що не збирається змагатися з Шумахером за кількістю рекордів, і контракт з Феррарі може стати для нього останнім у кар'єрі[92]:

« Я не боюся роботи і готовий зробити те, що потрібно команді. Якщо знадобиться, я кожен день буду працювати до пізнього вечора. Було б нерозумно відмовлятися від послуг Міхаеля, буде здорово, якщо він допоможе мені акліматизуватися в Феррарі. Але боротися з його рекордами - це не для мене »

— Кімі Ряйкконен, 11 листопада 2006 року

Перші тести за Феррарі Кімі провів 23 січня 2007 року на трасі Валлелунга. Офіційних результатів тестів оприлюднено не було; згідно із заявами команди, основною метою тестів була «акліматизація» Кімі в команді[93].

2007

У першій гонці, на Гран Прі Австралії він здобув перемогу, стартувавши з поулу[94], у другому і третьому Гран-прі Кімі також піднімався на подіум, завоювавши третє місце[95][96]. На Гран-прі Іспанії через проблеми з електрикою Кімі змушений був зійти з дистанції[97]. У Монако в другій частині кваліфікації Кімі допустив помилку і пошкодив підвіску, і йому довелося стартувати з 16 місця. У підсумку, завдяки тактиці одного піт-стопа, Кімі фінішував восьмим, завоювавши одне очко[98]. На Гран-прі Канади Кімі приїхав п'ятим[99], в США — четвертим. На той момент Ряйкконен був на другій позиції в особистому заліку, відстаючи від лідера чемпіонату, Льюїса Хемілтона, на 26 очок.

Однак після США, де, на думку багатьох уболівальників, Кімі «прокинувся», пішли дві перемоги поспіль — на Гран-прі Франції[100], і через тиждень — на Гран-прі Великої Британії[101].

Ряйкконен за кермом боліда Феррарі в Сільверстоуні

На наступному Гран-прі Європи — перша в сезоні дощова гонка, і перша після Гран-прі Бразилії 2003 року, зупинена червоними прапорами. Після першого кола Кімі збирався заїхати в бокси, щоб змінити гуму, але перед в'їздом в бокси його машину занесло, і йому довелося зробити ще одне коло по залитій зливою трасі на сухих шинах. У підсумку він відкотився далеко назад. Однак після того як дощ закінчився і траса просохла, Кімі вийшов на третю позицію і наближався до лідерів гонки — Масси і Алонсо, але другий раз за сезон підвела машина — зламалася гідравліка[102]. На Гран-прі Угорщини, яке відбулося через два тижні, Кімі зайняв другу позицію, їдучи в темпі лідера Льюїса Хемілтона, і не дав англійцю заробити великий шолом, показавши на останньому колі найкраще коло гонки[103].

Настала тритижнева перерва, під час якої глава Феррарі Лука ді Монтедземоло визначив команді завдання виграти всі гонки 2007 року. «Скудерія» почала блискуче — на Гран-прі Туреччини Масса стартував з поула і виграв перегони, а Кімі заробив друге місце і показав найкраще коло[104].

На Гран-прі Італії Кімі під час суботніх вільних заїздів заблокував задні колеса на гальмуванні після довгої прямої і розбив машину. Механіки за час, що залишився до кваліфікації час встигли переставити мотор на запасну машину, завдяки чому фін уникнув штрафу. Однак пошкоджена в аварії шия, за словами Ряйкконена, всю гонку боліла, і дистанція далася йому нелегко — особливо гальмування. Феррарі явно поступалася в швидкості більш швидким McLaren, і Кімі фінішував лише третім[105].

На наступному, 14-му етапі чемпіонату 2007, Гран-прі Бельгії, Кімі завоював поул, захопив лідерство зі старту, і тільки 2 кола проїхав не лідером гонки — ті, на яких він заїжджав на піт-стоп. Він здобув третю поспіль перемогу в Спа і став єдиним в пелетоні гонщиком, який вигравав на одній трасі більше двох разів[106].

Кімі Ряйконен святкує перемогу та здобуття титулу чемпіона світу на Гран-прі Бразилії 2007 року

Після цього відбулося дощове Гран-прі Японії, де Кімі через затримку повідомлення від FIA довелося вже на третьому колі заїжджати в бокси для зміни гуми[107]. У підсумку він виявився на 21 місці, звідки під час гонки зміг прорватися на третю позицію, зробивши кілька приголомшливих обгонів. Зате наступну гонку, Гран-прі Китаю, він виграв, збільшивши шанси на завоювання чемпіонського титулу[108].

На Гран-прі Бразилії вперше з 1986 року у фінальній сутичці сезону за титул боролися відразу три гонщика: Ряйкконен, Хемілтон та Алонсо. Під час суботньої кваліфікації через трафік Кімі стартував лише третім. Однак уже в першому повороті він зміг випередити Льюїса, а після другої серії піт-стопів — і свого напарника, фінішувавши першим і показавши найшвидше коло. Алонсо фінішував третім, Хемілтон — сьомим. В результаті Кімі заробив 110 очок проти 109 у обох пілотів Макларен, завоювавши титул чемпіона світу[109].

2008

Незважаючи на хороші результати у передсезонних тестах, перша гонка в Австралії обернулася справжнім кошмаром як для Ряйкконена, так і для всієї команди. Уже в першій кваліфікаційній сесії на машині фіна відмовила електроніка паливного насоса. Кімі зупинився на в'їзді на піт-лейн, що, згідно з правилами, позбавляло його права продовжити кваліфікацію[110]. В результаті діючий чемпіон стартував з п'ятнадцятого місця. Безліч обгонів і два вильоти на траву увінчалися сходом через проблеми з двигуном на 43-му колі. Фінн посів у підсумковому протоколі дев'ятий рядок (в цій гонці змогли фінішувати тільки 7 пілотів), і лише завдяки дискваліфікації Баррікелло заробив одне очко, перемістившись на восьму позицію[111].

Ряйкконен здобув свою першу перемогу сезону 2008 року на Гран-прі Малайзії

Гонку в Малайзії Кімі впевнено виграв. Поул дістався Феліпе Массі, якого Ряйкконен випередив після першого піт-стопа[112]. У Бахрейні Кімі стартував четвертим і фінішував другим, очоливши чемпіонат[113]. Десять очок дісталися Феліпе Массі, який протягом усього вік-енду був набагато швидшим за всіх інших. Після гонки Ряйкконен зізнався, що ця траса йому не дуже підходить.

На Гран-прі Іспанії Феррарі вперше використовувала в гонці новий варіант носового обтічника з внутрішнім каналом, який дозволив перенаправити частину повітряного потоку, що потрапляє під днище боліда, на верхню поверхню F2008. Хоча представники «Скудерії» не раз заявляли, що впровадження цього елемента не є революцією, а ефект від його впровадження не перевищує виграшу від інших аеродинамічних новинок, Ряйкконен зізнався, що вперше в сезоні повністю задоволений поведінкою машини. Результат — хет-трик у виконанні Кімі[114]. Гран-прі Туреччини фін закінчив третім[115].

Гран-прі Монако склався для Кімі невдало. На вологій трасі він стартував другим, слідом за напарником по команді, який заробив вже свій третій поул в сезоні. Однак ще до початку гонки через затримку команди з кріпленням коліс (техніки закінчили роботу пізніше обумовлених регламентом трьох хвилин до моменту старту) на фіна наклали штраф у вигляді проїзду по піт-лейну. Можливо, це позначилося на психологічному настрої гонщика — на старті Кімі поступився позицію Льюїсу Хемілтону, а в першому повороті пошкодив переднє антикрило[116]. В ході гонки команда в очікуванні дощу перейшла на тактику одного піт-стопа, але розрахунок виявився невірним. В результаті «Айсмен» тільки до кінця гонки зумів набрати темп (показавши найкращий час на 74-му колі), але можливий результат перекреслило зіткнення з Адріаном Сутілом на 69-му колі[117]. Кімі зміг продовжити після заміни переднього обтічника і фінішував 9-м, а для гонщика Force India боротьба закінчилася[118].

Після гонки технічний директор Force India Майк Гаскойн звинуватив Кімі в тому, що його команда втратила чотири очки. Однак пізніше з'ясувалося, що якби Сутіл фінішував, на нього був би накладений 25-секундний штраф за обгін суперників під жовтими прапорами, що автоматично відкинуло б його на десяте місце. Гонку виграв Хемілтон, який випередив Ряйкконена в загальному заліку; Масса приїхав третім[119].

Наступна гонка — чергова невдача. У Канаді Кімі кваліфікувався третім позаду Хемілтона і Кубіци, притому, що на перших двох секторах вирішального кола йшов з випередженням графіка кращого часу, а на третьому програв цілу секунду (випередивши Алонсо всього на 0.011 с). Проблеми були пов'язані з тим, що оновлений асфальт автодрому імені Жиля Вільнева не витримував жорстких гальмувань і починав руйнуватися[120].

« Просто неймовірно, скільки часу я втрачав в 10-му повороті на кожному колі. Поверхня траси почала кришитися вже під час першої сесії, через це я не міг показати хороший час: це було все одно, що їздити по льоду, у мене ніяк не виходило знайти правильну траєкторію. Це тим більш прикро, через те, що машина була швидка, і я міг би поборотися за поул[121] »

— Кімі Ряйкконен, 9 червня 2008 року

Масcа кваліфікувався на шостій позиції. Цікаво, що частину покриття в 10-му повороті організатори Гран-прі встигли змінити вночі перед стартом[122].

Кімі на Гран-прі Канади 2008 року

У гонці фін зміг набрати хороший темп і навіть показав швидке коло. Але на 13-му колі через сходження Адріана Сутіла на трасу виїхала машина безпеки, і Кімі виявився в числі п'яти гонщиків, які одночасно заїхали на піт-стоп після 19-го кола, коли був відкритий піт-лейн. На виїзді з піт-лейну горіло червоне світло, і «Айсмен» зупинився, порівнявшись з Кубіцою, в цей момент з боксів виїхав Хемілтон і ззаду в'їхав в Феррарі Ряйкконена, закінчивши гонку достроково і для Кімі, і для себе[123]. Після другого холостого старту поспіль Ряйкконен займав четверту сходинку чемпіонату[124].

Смуга невезіння продовжила переслідувати Кімі і в Європі. У Франції він виграв другий поул в сезоні та 200-й в історії Феррарі[125], випередивши свого напарника Феліпе Массу; після старту зберіг лідерство, створивши комфортний відрив від переслідувачів. Але в другій фазі гонки трапилося непередбачене — дала збій вихлопна система на боліді фіна. Вихлопна труба почала хитатися (в результаті відірвавшись повністю). Все це, природно, призвело до різкого зниження темпу Кімі, і тільки створений відрив дозволив фінішувати на другому місці, пропустивши напарника по команді[126].

У Сільверстоуні Макларен почав показувати зовсім іншу швидкість — і Ряйкконен зміг стартувати тільки третім[127]. Однак в гонці він показав швидке коло і розраховував поборотися за перемогу, але в умовах дощу команда на піт-стопі помилилася з вибором шин — проміжна гума приводила до відставання на кожному колі. У підсумку, під завісу гонки обігнавши Алонсо, Кімі фінішував лише четвертим[128].

У Німеччині, через проблеми з балансом, «Айсмен» кваліфікувався та фінішував шостим. Друга поспіль перемога Хемілтона — і Кімі вже тільки третій в особистому заліку[129].

Ряйкконен під час Гран-прі Бельгії, де він врізався у стіну і зійшов після боротьби з Льюїсом Хемілтоном за першу позицію

На одинадцятому етапі в Угорщині машина поводилася набагато краще, але Будапешт не залишив жодних сумнівів, що проблеми Кімі в кваліфікації можуть коштувати йому титулу. Сам фін частково пояснює свої складності тим, що F2008 менше навантажує шини — це допомагає берегти їх в гонці, але ускладнює прогрів під час коротких кваліфікаційних сесій[130]. Проте, Феліпе Массі ця обставина заважала набагато менше — в семи з одинадцяти гонок він стартував попереду напарника. І в Угорщині бразилець почав гонку 3-м, тоді як Кімі задовольнявся шостим місцем. Після старту Ряйкконен застряг позаду Алонсо на довгі 50 кіл, і тільки після другого піт-стопа зміг випередити Фернандо, підвищити темп і, за старою звичкою, показати серію швидких кіл. Однак згодом стався прокол шини на боліді Хемілтона і схід Маси через відмову двигуна за кілька кіл до фінішу, що дозволило в підсумку Кімі піднятися на нижню сходинку подіуму (разом з переможцем Ковалайненом і Глоком)[131].

У Бельгії Ряйкконен стартував четвертим і зміг пробитися на перше місце. Але за 2 кола до фінішу пішов дощ, і «Айсмен» зійшов, в жорстокій боротьбі з Льюїсом Хемілтоном не втримавши машину на мокрому асфальті та врізавшись в стіну[132]. Варто відзначити, що і самого Льюїса згодом оштрафували і перемістили в підсумковому протоколі на третє місце, в результаті перемога дісталася Феліпе Массі[133].

Холоста серія продовжилася і в двох наступних гонках. У Монці Кімі (а разом з ним і два інших лідера чемпіонату — Хемілтон і Кубіца) через сильний дощ, який вибухнув в кінці другої сесії, не змогли пройти у фінальну частину кваліфікації. У підсумку фін стартував 14-м, а фінішував 9-м[134]. У першому нічному Гран-прі Сінгапуру стратегію Феррарі перекреслив виїзд машини безпеки після аварії Нельсіньо Піке. І хоча Ряйкконен зміг піднятися до 5-го місця, за чотири кола до фінішу він зачепив поребрик і розбив свій болід[135]. Єдиною втіхою для фіна стало десяте швидке коло в сезоні (таким чином, за три гонки до закінчення чемпіонату він вдруге в кар'єрі порівнявся з рекордом Міхаеля Шумахера 2004 року)[136].

Тільки в Японії Кімі зміг кваліфікуватися другим і пробитися на нижню сходинку подіуму після того, як був відкинутий назад небезпечним маневром Хемілтона в першому повороті гонки[137][138].

На Гран-прі Китаю Кімі майже всю гонку їхав другим. Але під кінець скинув швидкість і пропустив Феліпе Массу[139].

На Гран-прі Бразилії Кімі фінішував на третьому місці, посівши в підсумковому особистому заліку третє місце (75 очок). За найбільшу кількість швидких кіл в сезоні (їх було 10 — більше, ніж у всіх суперників разом узятих) Ряйкконен отримав нагороду DHL Fastest Lap Trophy[140].

На боліді, що завоював Кубок Конструкторів, Кімі здобув лише дві перемоги і за підсумками сезону поступився своєму напарникові Феліпе Массі 22 очками. Причому таку ж кількість очок (75) набрав Роберт Кубіца, який віддав Кімі бронзу тільки через меншу кількість перемог[141].

2009

Менш ніж за тиждень до початку чемпіонату, керівник команди «Феррарі» в інтерв'ю італійській газеті La Gazzetta dello Sport сказав про Ряйкконена[142]:

« Він знає, що цей рік дуже важливий для нього і як для гонщика, і як для члена команди Феррарі. Він досить розумний, щоб розуміти це »

Стефано Доменікалі, 23 березня 2009


Ряйкконен проводить тести боліда F60 2009 року

У 2008 році через напружену боротьбу за титул Ferrari зосередила сили на доопрацювання існуючої машини, і болід 2009 року значно поступався машинам більшості інших команд, особливо Brawn GP.

У першій гонці сезону, Гран-прі Австралії, Ряйкконен кваліфікувався 9-м, але в гонці зійшов на 43-му колі після проблем з диференціалом[143].

У Малайзії Кімі очолив залік другої сесії вільних заїздів[144]. У кваліфікації знову став дев'ятим, але через пенальті Себастьяна Феттеля і Рубенса Баррікелло на 10 і 5 місць відповідно, стартував 7-м[145]. Під час гонки очікувався дощ, і на машину Ряйкконена поставили дощові шини. Але траса була сухою, і він втрачав позицію за позицією. Пізніше дощ дійсно пішов, і до моменту зупинки гонки на 33-му колі Ряйкконен займав 14-у позицію[146].

У Китаї так само, як і в Малайзії гонка пройшла під дощем. У кваліфікації Кімі показав 8-й час, правда з великою кількістю палива. Але гонка знову не склалася, через технічні проблеми, Кімі фінішував тільки десятим, а його напарник Феліпе Масса зовсім зійшов з дистанції на 21 колі[147].

У Бахрейні Кімі заробив перші очки в сезоні, посівши 6 місце[148].

Перед Гран-прі Іспанії команда Феррарі провела аеродинамічні тести боліда, вперше використавши подвійний дифузор. Це дозволило команді дуже серйозно підтягтися до лідерів. Але в кваліфікації стратеги прорахувалися і Кімі не вийшов навіть з першого сегмента[149]. А в гонці і зовсім через проблеми з гідравлікою він змушений був зійти з дистанції на 17 колі[150].

На Гран-прі Монако Кімі боровся з Дженсоном Баттоном за поул, але програв йому всього 0,025 секунди і стартував другим. На старті він пропустив вперед Баррікелло і прийшов до фінішу третім[151].

Кімі на Гран-прі Туреччини 2009 року

У Туреччині фін зовсім не потрапив в очкову зону, фінішувавши дев'ятим[152].

На Гран-прі Великої Британії тривали ті ж проблеми і Кімі кваліфікувався дев'ятим. На старті йому вдалося зробити хороший ривок і піднятися до п'ятого місця, але через те, що він мав менше палива, ніж його конкуренти, Кімі приїхав на фініш тільки восьмим[153].

Гран-прі Німеччини пройшов для команди вдаліше, ніж останні кілька гонок. І Феліпе Масса і Кімі Ряйкконен боролися за подіум, але Кімі вдруге (перший на Гран-прі Монако 2008) зіткнувся з Сутілем і через кілька кіл після цього зійшов з траси[154].

На Гран-прі Угорщини Кімі кваліфікувався на 7 місці, однак на старті зміг вирватися на 4 місце і фінішував другим через помилку механіків Фернандо Алонсо на піт-стопі[155].

У Валенсії Ряйкконен кваліфікувався шостим, але як і в попередніх гонках зміг відіграти місця на старті і піднявся на четверте місце. Завдяки хорошій стратегії він зміг пересидіти Ковалайнена на другому піт-стопі і вдруге поспіль піднявся на подіум, фінішувавши третім[156].

Перед Гран-прі Бельгії команда заявила, що більше в цьому році технічних оновлень не буде. Незважаючи на це, Феррарі непогано виглядала на цій трасі. Кімі знову кваліфікувався шостим, але вже до четвертого повороту став другим. В задніх рядах сталася аварія, і на трасу виїхала машина безпеки. Після рестарту Кімі використав KERS і зміг обігнати Фізікеллу. Кімі зміг зберегти лідерство і вперше за останні 25 гонок піднявся на верхню сходинку подіуму, вигравши свій четвертий Гран-прі Бельгії[157].

На Гран-прі Італії Кімі кваліфікувався третім, на старті зміг пройти Сутіла і піднявся на 2 місце. Використовуючи тактику двох піт-стопів «Скудерія» прорахувалася і після другого піт-стопа Кімі опинився позаду двох пілотів Brawn GP і Хемілтона. Однак на останньому колі Хемілтон на виході з першого Лесма втратив контроль над машиною і Ряйкконен фінішував третім[158].

Зліва направо: Себастьян Феттель, Марк Веббер та Кімі Ряйкконен; Гран-прі Великої Британії 2009

Перед Гран-прі Японії керівники команди оголосили, що після закінчення цього сезону Кімі Ряйкконен покине команду, а на його місце прийде Фернандо Алонсо[159]. Мотивував це Стефано Доменікалі закритістю фінського гонщика. У кваліфікації Кімі показав восьмий час, а в гонці фінішував четвертим[160].

У дощовій кваліфікації на Гран-прі Бразилії Кімі показав п'ятий час. Однак гонка для фіна була зіпсована в третьому повороті при спробі обгону Марка Веббера. На піт-стопі Хейккі Ковалайнен розлив паливо на піт-лейн зі свого шланга, який застряг в його машині. Через секунду, на цю ділянку піт-лейн наїхав Кімі, і його машина на кілька секунд загорілася. Однак, це не завадило йому продовжити гонку, і в подальшому вдало перебудована стратегія дозволяла фіну відігравати місця і на фініш він приїхав шостим[161].

Гран-прі Абу-Дабі склався для Кімі не дуже вдало. Він кваліфікувався лише 11-м, відповідно не пройшовши в третій сегмент кваліфікації, яку виграв Льюїс Хемілтон, суперник Кімі за 5-е місце в чемпіонаті. Щоб повернути собі п'яте місце, Ряйкконен мав фінішувати сьомим, але цього не сталося. Кімі йшов з тактикою одного піт-стопа і тому не показав хорошої швидкості. Кімі Ряйкконен закінчив чемпіонат шостим, а в кубку конструкторів Феррарі посіла четверте місце[162].

Після закінчення сезону Ряйкконен вів переговори з командою Макларен, але в підсумку оголосив, що в 2010 році не виступатиме у Формулі-1[163].

Після виходу з Формули-1 (2010—2011)

Ралі

Кімі Ряйкконен на етапі WRC у Болгарії у 2010 році

Ряйкконен дебютував на ралі Арктичної Лапландії, яке проходило з 23 по 24 січня 2009 року, керуючи автомобілем Abarth Grande Punto S2000 у команді Томмі Макінена. Він фінішував 13-м[164]. Ряйкконен дебютував на WRC у Ралі Фінляндії 2009 року, яке відбулася між 30 липнем та 2 серпнем[165].

4 грудня 2009 року оголошено, що Кімі залишає Формулу-1 та стане повноцінним пілотом команди Citroën Junior Team у WRC[166].

3 квітня 2010 року Ряйкконен набрав свої перші очки у WRC, коли зайняв восьму позицію на ралі в Йорданії. Отже, він став другим водієм після Карлоса Ройтемана, який набрав чемпіонські очки як у Формулі-1, так і у Всесвітньому чемпіонаті з ралі[167]. У наступному заході WRC, Ралі Туреччини, Ряйкконен покращив свій результат, фінішувавши п'ятим[167].

18 вересня 2010 року Ряйкконен досяг першої перемоги у ралі Восгієна у Франції[168]. Він виграв усі шість етапів на асфальтовому ралі.

Ряйкконен на перегонах ралі 2010 року у Фінляндії

Ряйкконен увійшов до сезону чемпіонату світу з ралі 2011 року з власною командою ICE 1 Racing[169]. Він керував автомобілем Citroën DS3 WRC. Здобувши очки у шести перегонах, Кімі завершив чемпіонат десятим в особистому заліку[170].

NASCAR

29 березня 2011 року стало відомо, що Ряйкконен спробує свої сили в NASCAR у серії Camping World Truck[171]. 2 квітня Кімі підписав угоду з командою Toyota Kyle Busch Motorsports на керування обмеженим графіком в серії Truck. 20 травня Ряйкконен дебютував у Північній Кароліні на трасі Charlotte Motor Speedway та фінішував 15-м, незважаючи на те, що кваліфікувався лише 31-м. 28 травня Ряйкконен продовжував змагатись у Nationwide Series на тій ж трасі у складі команди NEMCO Motorsports. Він закінчив перегони 27-м після того, як отримав штраф за перевищення швидкості на піт-лейні[172].

Повернення до Формули-1 (2012 — нині)

За тиждень до Гран-прі Сінгапуру 2011 року різні джерела повідомили про можливе повернення Ряйкконена у Формулу-1 на сезон 2012 року в складі команди Вільямс, після того, як його помітили в штаб-квартирі команди в Грові, Оксфордшир[173]. Однак команда відмовилася коментувати повідомлення, а Рубенс Баррікелло відмітив повідомлення як чутки та спекуляції[174].

Лотус (2012—2013)

29 листопада 2011 року оголошено, що Ряйкконен повернеться до Формули-1 у 2012 році, оскільки підписав дворічний контракт з командою Lotus[175].

2012
Кімі Ряйкконен під час кваліфікації на Гран-прі Малайзії 2012

23-24 січня Кімі провів індивідуальні тести за кермом позаторішньої машини Renault R30 у Валенсії на демонстраційних шинах Pirelli. Після двох років відсутності за кермом боліду Формули-1 зміг показати непоганий темп[176].

У першій кваліфікації сезону на Гран-прі Австралії Ряйкконен через власні помилки і непорозуміння зі своєю командою зміг показати лише 18-ий час, але в гонці завдяки гарному темпу і сходженню суперників фінішував на 7 місці, заробивши перші очки в сезоні[177].

На другому етапі сезону, Гран-прі Малайзії, Кімі показав в кваліфікації 5-й час, але через штраф, накладений після заміни коробки передач, стартував з 10-ї позиції. Впевнено виступивши в складних умовах мінливої ​​погоди, Ряйкконен фінішував на 5 місці[178]. Крім того, незадовго до фінішу Кімі показав найшвидше коло гонки[178].

Ряйкконен перед Гран-прі США

На Гран-прі Бахрейну Ряйкконен посів друге місце, тим самим піднявшись на подіум Гран-прі через 4 гонки після свого повернення[179]. Наступний Гран-прі Іспанії підтвердив хорошу форму команди Lotus: Кімі знову зміг пробитися на подіум, посівши в гонці третє місце і поступившись Фернандо Алонсо всього 0,6 секунди[180]. На Гран-прі Європи Кімі стартував п'ятим, але непогана здатність Лотуса берегти гуму в спекотних умовах, схід Феттеля і Грожана, а також обгін Хемілтона дозволили йому фінішувати другим[181]. У Сільверстоуні він фінішував 5-м[182], в Німеччині 4-м, але через штраф, накладений після гонки на Себастьяна Феттеля за некоректний обгін, йому дісталося третє місце[183]. В Угорщині він фінішував 2-м, в Спа третім, хоча всю гонку скаржився на відсутність держака. У Монці і Йонаме приїхав 5-м[184], в Сінгапурі та Японії — 6-м[185], в Індії — 7-м[186].

Першу перемогу у сезоні Кімі здобув в ОАЕ. Кваліфікувався він 5-м, але через штраф Себастьяна Феттеля, стартував 4-м. На старті фін відіграв дві позиції, а після сходу Льюїса Хемілтона вийшов в лідери[187]. У США він стартував 4-м і фінішував 6-м[188]. У Бразилії стартував 8-м і фінішував 10-м, ставши таким чином єдиним гонщиком в пелотоні, який фінішував у всіх гонках сезону[189].

2013

Ряйкконен розпочав сезон 2013 року з перемоги на Гран-прі Австралії[190]. У кваліфікації на підсихаючій трасі він показав сьомий час. На старті відіграв дві позиції. Пізніше за рахунок двох піт-стопів проти трьох у конкурентів, він вийшов в лідери і встановив найшвидше коло за два кола до кінця гонки. Ця перемога стала для нього двадцятою. За словами гонщика, це була одна з найпростіших перемог у його кар'єрі[190]. У Малайзії Кімі кваліфікувався 7-м, але отримав штраф із втратою 3 місць на старті за блокування Ніко Росберга[191]. У гонці також фінішував 7-м[192].

Кімі Ряйкконен під час першої практики на Гран-прі Малайзії 2013 року

У Китаї він стартував і фінішував другим, в Бахрейні кваліфікувався дев'ятим, але через штраф, накладений на Льюїса Хемілтона за зміну коробки передач, стартував восьмим[193]. У гонці команда обрала стратегію двох піт-стопів проти трьох у конкурентів. Це дозволило йому фінішувати другим слідом за Себастьяном Феттелем.

В Іспанії, стартувавши 4-м, Кімі використав тактику трьох піт-стопів проти чотирьох у основних конкурентів: Алонсо, Масси і Феттеля — це дозволило випередити Массу, і за рахунок цього він фінішував 2-м[194]. У Монако кваліфікувався 5-м, а в гонці в боротьбі з Серхіо Пересом проколов заднє ліве колесо[195]. Кімі заїхав у бокси, змінив гуму, але виїхав тільки шістнадцятим. Але на свіжій гумі він швидко наздогнав пелетон і на останніх колах пройшов Гідо ван дер Гарде, Чілтона, Гутьєрреса, Боттаса, Хюлькенберга і все-таки фінішував на десятому місці, заробивши одне очко[196]. У Канаді він стартував 12-м і фінішував 9-м[197], в Сільверстоуні кваліфікувався 9-м, але просунувся на 8 місце, через штраф Пола ді Рести за недостатню масу боліда. У гонці фінішував 5-м[198].

Кімі на Гран-прі Італії 2012 року

На Нюрнбургрінгу, завдяки оновленням, Кімі стартував 4-м і фінішував 2-м[199]. На Гран-прі Угорщини кваліфікувався 6-м і фінішував 2-м, відбивши в кінці атаки Себастьяна Феттеля[200]. Подіум Кімі в Угорщині став 150 подіумом для фінських гонщиків у Формулі-1. У дощовій кваліфікації в Спа Кімі показав лише 8 час, а в гонці і зовсім зійшов через проблеми з гальмами[201]. Це перший схід Ряйкконена за весь його час виступу в Лотусі. В Італії він виступив слабо, стартувавши і фінішувавши 11-м[202]. Причому на старті фін пошкодив переднє антикрило об машину Серхіо Переса, через що йому довелося по ходу гонки робити 2 піт-стопи проти одного у конкурентів[202]. В кінці гонки він наздогнав Дженсона Баттона, який був на 10 позиції, але пройти його не встиг.

11 вересня 2013 року оголошено про те, що Ряйкконен з 2014 року повертається в Феррарі, підписавши з командою дворічний контракт[203][204].

У Сінгапурі Кімі через проблеми зі спиною кваліфікувався лише 13-м, але в гонці через меншу кількість піт-стопів прорвався на нижню сходинку подіуму[205]. У Кореї кваліфікувався десятим, але через штраф Марка Веббера стартував 9-м. У гонці здійснив прорив до 2-го місця. В Японії кваліфікувався дев'ятим і фінішував на п'ятому місці. В Індії стартував 6-м і фінішував 7-м, причому на передостанньому колі через сильний знос шин зробив позаплановий піт-стоп, і на останньому колі на свіжій м'якій гумі показав найшвидше коло[206]. В Абу-Дабі кваліфікувався 5-м, але був виключений стюардами з протоколу і переміщений на останнє місце на старті через невідповідність регламенту передньої частини днища[207]. У гонці зійшов вже в першому повороті, пошкодивши кермове управління після контакту з машиною Гідо ван дер Гарде[208]. 10 листопада стало відомо що Кімі пропустить дві останні гонки в США і Бразилії у зв'язку з операцією, яку повинні йому провести 14 листопада на спині через давні проблеми з хребтом[209]. Ряйкконена на два Гран-прі замінив Хейккі Ковалайнен[210]. Сезон Кімі закінчив на п'ятому місці в особистому заліку[211].

Повернення до Феррарі (2014—2018)

2014

Зміна правил у сезоні 2014 року дозволила водіям вибрати унікальний номер автомобіля, який вони використовуватимуть протягом усієї кар'єри у Формулі-1. Ряйкконен, проте, вирішив зберегти номер автомобіля № 7, який він використовував для команди Lotus протягом сезону 2013 року, оскільки «це номер, який я вже мав минулого року, і я не бачу причин його змінювати»[212].

У першій гонці після повернення до італійської команди Ряйкконен фінішував 8-м, але через дискваліфікацію Данієля Ріккардо піднявся на 7 місце[213]. У Малайзії кваліфікувався шостим, але гонка була зіпсована вже на 2-му колі, коли Кевін Магнуссен під час обгону проколов пілоту Феррарі заднє праве колесо своїм переднім антикрилом. Кімі втратив майже хвилину на те, щоб дістатися до своїх боксів і в підсумку закінчив гонку на 12-му місці[214][215]. Він вперше в сезоні випередив напарника по команді, Фернандо Алонсо, в кваліфікації Гран-прі Бахрейну, показавши шостий час. Однак провалив старт і фінішував десятим слідом за Алонсо[216][217]. У Китаї він кваліфікувався лише одинадцятим, при тому, у гонці фінішував восьмим[218]. В Іспанії випередив Алонсо в кваліфікації, показавши шостий час. Однак в гонці фінішував 7-м, позаду Алонсо[219].

Ряйкконен під час першої практики на Гран-прі Сінгапуру

У Монако кваліфікувався 6-м. У гонці добре стартував і вийшов на третє місце після сходу Себастьяна Феттеля. Але в подальшому по ходу гонки відкотився назад через прокол колеса, а за п'ять кіл до фінішу зіткнувся з Кевіном Магнуссеном в повороті Fairmont Hotel, уткнувшись в огорожу[220]. Кімі змушений був заїхати на третій піт-стоп в результаті фінішував дванадцятим, на передостанньому колі показавши найкраще коло в гонці. Це найкраще коло стало вже 40-м в кар'єрі фіна[221].

У Канаді стартував і фінішував десятим[222]. В Австрії, де Кімі провів свій 200 старт у Формулі-1, фінішував десятим[223]. У Великій Британії вже у 1-му колі Ряйкконен занадто широко вийшов з повороту і, підскочивши на поребрику, врізався у відбійник. Перенавантаження під час аварії відповідало 47 g0 (460 м/с2)[224]. Однак, крім невеликого болю у ребрах, Кімі не отримав інших ушкоджень і був допущений до наступних перегонів. У Німеччині фінішував 11-м[225]. У першому сегменті кваліфікації Гран-прі Угорщини Феррарі вирішила обмежитися однією спробою на шинах типу medium, через що на останніх секундах пілот команди Marussia Жюль Бьянкі вибив Кімі з другого сегмента, відсунувши його на 17-е місце. У гонці прорвався на 6 місце[226]. Хорошу гонку Кімі зміг провести в Бельгії. Стартувавши восьмим, він фінішував четвертим, борючись в кінці гонки за нижню сходинку подіуму зі своїм співвітчизником Вальттері Боттасом[227]. В Італії фінішував 10-м, але через штраф Кевіна Магнуссена перемістився на 9 місце[228]. Гран-прі Японії виявилось провальним для всієї команди. Ряйкконен стартував 10-м і фінішував 12-м, а його напарник Алонсо і зовсім зійшов з дистанції вже на 3-му колі через проблеми з електронікою[229]. На першому в історії Гран-прі Росії Кімі кваліфікувався дев'ятим, але просунувся на восьме місце, через штраф накладений на Магнуссена. У гонці фінішував 9-м[230]. У США він стартував 8-м, але через сильний знос шин фінішував лише 13-м[231]. У Бразилії фінішував 7-м[232]. У фінальній гонці сезону в Абу-Дабі стартував 7-м і фінішував 10-м[233].

Сезон Кімі завершив на дванадцятому місці, заробивши 55 очок, і вперше з дебютного сезону 2001 року жодного разу не піднявся на подіум[234].

2015

Кімі Ряйкконен почав сезон з новим партнером по команді, чотириразовим чемпіоном світу Себастьяном Феттелем, Фернандо Алонсо перейшов в команду McLaren Honda. Вже на передсезонних тестах було помітно, що Ferrari зуміла суттєво доопрацювати свій двигун і серйозно підтягтися до представників моторів Меrcedes, заводської команди Mercedes AMG Petronas F1 Team і Williams F1 Team[235].

Кімі під час другої практики на Міжнародному автодромі Сепанг

На першому в сезоні Гран-прі Австралії Кімі кваліфікувався на п'ятому місці, всього 0,3 секунди поступившись Феттелю. У гонці Кімі зійшов на 41 колі через недокручене на піт-стопі заднє ліве колесо[236]. Проте Ferrari підтвердила свою швидкість, Феттель фінішував третім, а Кімі по ходу гонки демонстрував відмінний темп на м'якій гумі. У Малайзії фін погано кваліфікувався (11-м), на старті проколов колесо, але поява на трасі машини безпеки повернула його в гонку. Кімі зробив прорив на 4 місце[237]. У Китаї він кваліфікувався 6-м і фінішував 4-м, причому після другого піт-стопа Льюїса Хемілтона вийшов в лідери гонки на одне коло, вперше з Гран-прі Німеччини 2013 року[238]. У Бахрейні Ряйкконен стартував четвертим, однак фінішував другим, вперше з Гран-прі Кореї 2013 року піднявся на подіум і показав найшвидше коло в гонці[239]. В Іспанії фінішував 5-м[240]. У Монако стартував і фінішував шостим[241]. У Канаді кваліфікувався в першій трійці, вперше з Гран-прі Китаю 2013. У гонці, після розвороту в повороті Casino, пропустив вперед Вальттері Боттаса і фінішував четвертим, показавши найкраще коло в гонці[242]. Це найшвидше коло стало 42-м в кар'єрі Кімі і він вийшов за цим показником на друге місце в історії, обійшовши Алена Проста. У Шпільберзі погано кваліфікувався (14-м), а в гонці зійшов вже на 1-му колі, зіткнувшись з Фернандо Алонсо[243].

Ряйкконен під час кваліфікації на Гран-прі Італії 2015

У Великій Британії кваліфікувався 5-м, але потім, коли став наближатися дощ, команда занадто рано покликала його в бокси, щоб перейти на проміжну гуму. Він проїхав на цій гумі 3-4 кола по сухій трасі перш ніж пішов дощ[244]. Ситуація один в один нагадувала Малайзію 2009. У підсумку Ряйкконену довелось заїжджати на ще один піт-стоп і він зміг фінішувати лише на 8 позиції[244]. В Угорщині кваліфікувався 5-м, на старті вирвався на 2 місце і довго утримував цю позицію, поки через проблеми з кінетичним генератором силової установки не зійшов з дистанції за 15 кіл до фінішу[245].

Перед Гран-прі Бельгії Феррарі оголосила про продовження контракту з Кімі Ряйкконеном на сезон 2016 року[246]. Стартувавши в гонці з шістнадцятого місця через проблеми з тиском мастила і коробкою передач в кваліфікації, піднявся на фініші до сьомого[247]. В Італії зміг кваліфікуватися в першому ряду, вперше з Гран-прі Китаю 2013. На старті відкотився на останнє місце, через проблеми зі зчепленням, але прорвався по ходу гонки на п'яте місце. У Сінгапурі показав третій час в кваліфікації, а Себастьян Феттель завоював перший поул-позишн для Ferrari з Гран-прі Німеччини 2012 року. У гонці обидва фінішували на тих же позиціях, на яких і стартували[248]. В Японії Кімі стартував 6-м і фінішував 4-м[249].

У Росії кваліфікувався 5-м. На старті відіграв 2 позиції, але після 2-го рестарту, викликаного машинами безпеки, знову відкотився на 5 місце. Пізніше разом зі співвітчизником Вальттері Боттасом прорвався на 4-5 місця. За 2 кола до фінішу обидва пройшли Серхіо Переса, а на останньому колі Ряйкконен спробував атакувати Боттаса в боротьбі за подіум, але перегальмував і вибив співвітчизника, пошкодивши собі підвіску[250]. В результаті Кімі фінішував лише 5-м, пропустивши назад Переса і Феліпе Массу. Однак після гонки стюарди визнали його винним в інциденті і додали до підсумкового протоколу гонки 30 секунд, що відкинуло Ряйкконена на 8 місце. У США кваліфікувався 8-м, але через штраф за заміну двигуна стартував 18-м. У гонці зійшов через проблеми з гальмами[251]. У Мексиці через проблеми з двигуном і коробкою передач стартував 19-м, а в гонці зійшов з дистанції після зіткнення з Боттасом[252]. На автодромі Інтерлагос у Бразилії, провів спокійну гонку, стартувавши і фінішувавши четвертим[253]. В Абу-Дабі кваліфікувався і фінішував на третій позиції, забезпечивши собі третій подіум за чемпіонат[254]. Сезон Кімі Ряйкконен завершив на підсумковому четвертому місці, заробивши 150 очок[255].

2016

На перших перегонах сезону Гран-прі Австралії Ряйкконен кваліфікувався на четвертому місці, в гонці зійшов через перегрів турбоблоку[256]. У Бахрейні кваліфікувався четвертим, на старті гонки втратив пару позицій, але потім зміг прорватися нагору і фінішував другим[257]. Цей подіум став для нього вже восьмим на автодромі Сахір. У кваліфікації Гран-прі Китаю посів третє місце, випередивши Себастьяна Феттеля, однак у першому колі гонки напарник зачепив його машину, і в результаті Ряйкконен зламав переднє антикрило об машину Данила Квята[258]. Потім зміг фінішувати на п'ятій позиції[258].

Кімі Ряйкконен під час другої практики на Гран-прі Малайзії 2016 року

На Гран-прі Росії кваліфікувався на четвертому місці, але стартував третім після штрафу Феттеля і фінішував на тій же позиції[259]. Цей подіум став 700-м для «Феррарі»[260]. В Іспанії кваліфікувався п'ятим, на старті пропустив вперед Феттеля і Карлоса Сайнса. У третьому повороті зіткнулися і вибули з гонки пілоти «Мерседеса», в результаті чого лідерство захопили гонщики команди «Ред Булл». Ряйкконен за рахунок тактики двох піт-стопів зумів випередити Феттеля і Ріккардо та протягом останніх п'ятнадцяти кіл переслідував лідера гонки Макса Ферстаппена. Але 18-річний Ферстаппен сенсаційно виграв Гран-прі Іспанії, а Ряйкконен фінішував на другій позиції, поступившись йому всього 0,6 секунди[261]. У Монако стартував з 11-го місця, проте зійшов по ходу гонки[262]. У Канаді стартував і фінішував на шостому місці. На Гран-прі Європи в Азербайджані стартував п'ятим і фінішував четвертим. По ходу гонки отримав п'ятисекундний штраф за перетин білої лінії під час заїзду на піт-лейн[263].

Ряйкконен (спереду) та пілот команди Рено, Кевін Магнуссен, на Гран-прі Великої Британії 2016 року

В Австрії кваліфікувався шостим, але після штрафів Феттеля і Росберга стартував четвертим. У гонці, використавши тактику більш пізнього піт-стопа, мав в кінці свіжіші шини ніж у конкурентів. Це дозволило йому обігнати на останніх колах Ріккардо і наздогнати Ферстаппена. На 71 колі стався контакт між «Мерседесами», в результаті чого Росберг пропустив вперед Ферстаппена і Ряйкконена, які фінішували на другому і третьому місці[264]. Після гонки Ряйкконен зазначив, що жовті прапори на другому секторі останнього кола перешкодили йому здійснити обгін Ферстаппена[265]. Перед Гран-прі Великої Британії «Феррарі» оголосила про продовження контракту з Ряйкконеном на 2017 рік[266]. У гонці стартував і фінішував п'ятим[267]. Кваліфікація Гран-прі Угорщини кілька разів переривалася червоними прапорами через дощ та аварії. У другому сегменті Ряйкконен занадто рано закінчив своє коло, через що кожне нове поліпшення часу інших пілотів відкидало фіна назад. У гонці з 14 місця прорвався до шостого, атакувавши Ферстаппена на останніх колах в боротьбі за п'яте місце[268]. Показав найкраще коло в гонці. У Німеччині «Феррарі» поступалася в темпі не тільки «Мерседесам», а й команді Red Bull Racing. Ряйкконен кваліфікувався на п'ятому місці, а в гонці фінішував шостим[269].

У Бельгії кваліфікувався третім. На старті гонки в шпильці La Source сталася аварія між Ряйкконеном, Феттелем і Ферстаппеном, в результаті якої Кімі, отримавши прокол переднього колеса, пошкодження переднього крила і днища, був змушений сім кілометрів повільно повертатися в бокси[270]. На піт-стопі виникли проблеми зі зміною переднього антикрила. Ряйкконен виїхав з боксів, в результаті, в колі від лідера, але сейфті-кар і наступна зупинка гонки, викликана серйозною аварією Кевіна Магнуссена дозволили йому повернутися в боротьбу. У підсумку Ряйкконен фінішував дев'ятим[270]. В Італії стартував і фінішував четвертим[271]. У Сінгапурі стартував п'ятим і фінішував четвертим, змагаючись за нижню сходинку подіуму з Льюїсом Хемілтоном[272]. У Малайзії стартував шостим і фінішував четвертим[273]. В Японії кваліфікувався третім, але через позапланову зміну коробки передач стартував 8-м[274]. У гонці фінішував п'ятим. В Остіні кваліфікувався п'ятим, в гонці ж під час планового піт-стопа заднє колесо не було закручено, і команда змушена була попросити Ряйкконена зупинити машину на виїзді з піт-лейну[275]. У Мексиці стартував і фінішував шостим[276]. Це був вже 250-й старт у кар'єрі Кімі Ряйкконена. На автодромі Інтерлагос у Бразилії кваліфікувався третім. У гонці, яка проходила під дощем, зачепив слизьке узбіччя і розбив машину на стартовій прямій[277]. В Абу-Дабі кваліфікувався четвертим і таким чином випередив за підсумками сезону в кваліфікаціях свого напарника Себастьяна Феттеля з рахунком 11-10. У гонці фінішував шостим[278]. Сезон Кімі завершив на шостому місці в чемпіонаті, заробивши 186 очок, чотири рази піднявшись на подіум[279].

2017
Кімі на фан-зустрічі перед Гран-прі Малайзії 2017

Нова машина Феррарі отримала позначення SF-70H, в честь 70 річниці випуску першого автомобіля Феррарі[280]. Передсезонні тести, які проходили в Барселоні, Кімі завершив з підсумковим найкращим часом, що разом з революційним компонуванням машини (форма повітрозабірників, дефлектори, змінена задня частина машини), давало очікування того, що Феррарі готова дати серйозний бій домінуючій команді Мерседес[280]. На Гран-прі Австралії Кімі стартував і фінішував четвертим, він відзначив незадоволення поведінкою машини в час кваліфікації і в першій половині гонки[281]. Ближче до кінця гонки Кімі зміг підвищити темп і показав найшвидше коло в гонці. У Китаї стартував четвертим і фінішував п'ятим[282].

У кваліфікації Гран-прі Бахрейну Кімі показав п'ятий результат. На старті гонки втратив пару позицій, за рахунок обгонів і тактики зміг відіграти їх, але на боротьбу за подіум часу вже не вистачило[283]. У Сочі ледь не взяв поул, поступившись Феттелю менше 0,6 секунди. Цей перший ряд став першим для Феррарі від Гран-прі Франції 2008. На старті гонки обох пілотів Феррарі обігнав Боттас, який і здобув перемогу, а Кімі вперше з початку сезону демонстрував відмінний гоночний темп, під кінець гонки показав найкраще коло і завоював свій перший подіум у сезоні[284]. В Іспанії стартував четвертим, але в гонці зійшов вже в першому повороті зіткнувшись з Максом Ферстаппеном[285]. У Монако Кімі завоював перший з Гран-Прі Франції 2008 поул, перевершивши результат напарника по команді всього на 0.04 секунди[286][287]. У гонці ж після трохи більш раннього піт-стопа поступився лідерством Себастьяну Феттелю і фінішував другим[288].

Ряйкконен під час кваліфікації на Гран-прі Італії 2017 року. Його Ferrari SF70H використовує спеціальну ювілейну ліврею до 70- річчя випуску першого автомобіля Ferrari

На Гран-прі Угорщини Ряйкконен кваліфікувався другим, також закінчивши гонку на цій позиції[289]. У Бельгії та Італії Кімі фінішував четвертим та п'ятим відповідно[290][291]. Ряйкконен кваліфікувався четвертим на Гран-прі Сінгапуру, але був втягнутий до суперечливої аварії у першому повороті між Феттелем та Максом Ферстаппеном[292], яка вивела всіх трьох водіїв з гонки і дозволила Льюїсу Хемілтону збільшити свою перевагу над Феттелем в особистому заліку до 28 очок[293]. У Малайзії він кваліфікувався другим, але не почав гонку через технічні проблеми з акумулятором[294]. Ряйкконен посів п'яте місце на Гран-прі Японії[295], а на Гран-прі США в Остіні фінішував третім[296]. Він повторив цей результат на Гран-прі Мексики та Гран-прі Бразилії[297][298].

22 серпня 2017 року Ряйкконен продовжив контракт з Феррарі ще на один сезон[299].

Кімі завершив сезон на 4 місці, набравши 205 очок, піднявся 7 разів на подіум і завоював свій перший з 2008 року поул. Коментуючи свій виступ у сезоні 2017 року, Ряйкконен відзначив, що він був слабким та додав: «якщо ви подивитесь чисто на кінцеві результати, це не дуже добре»[300].

2018

Кімі кваліфікувався на першому ряду в Мельбурні і фінішував на третій позиції[301].

Вікенд в Бахрейні Кімі почав з найкращого часу в п'ятницю і в третій частині вільних заїздів. У кваліфікації ж він потрапив в трафік і не зміг поліпшити у фінальній спробі свій час, поступившись Себастьяну Феттелю 0,143 секунди[302]. Однак під час перегонів на перших ж метрах дистанції Кімі поступився другим місцем Валттері Боттасу, а під час другого піт-стопа на 36 колі, йому помилково дали сигнал до старту в той момент, коли механіки ще міняли заднє ліве колесо, в результаті цього Кімі стартував і зачепив механіка, зламавши йому ногу, в результаті чого його попросили зупинити машину на піт-лейні[303]. Цей інцидент обійшовся Феррарі у €50,000 штрафу[304].

У Китаї знову кваліфікувався другим, вперше з сезону 2005 Кімі стартував з першого ряду в трьох гонках поспіль. У гонці фінішував третім, позаду Мерседеса Валттері Боттаса[305]. У Баку під час кваліфікації показав найкращий час на першому та другому секторах, але помилився при виході на довгу стартову пряму та, у результаті, показав лише 6-й час. На першому колі гонки, в четвертому повороті, його атакував Естебан Окон, місця в повороті не вистачило і Кімі відтиснув болід Форс Індії у відбійник, пошкодивши собі також переднє крило. Ближче до кінця перегонів зіткнулися між собою пілоти Ред Булл, і це вивело Кімі на 4-е місце[306]. На 48 колі у лідера гонки, Вальттері Боттаса, стався прокол шини і він зійшов. В результаті, Кімі фінішував другим слідом за Льюїсом Хемілтоном[306].

На Гран-прі Іспанії стартував четвертим, але на 26-му колі різко втратив потужність, як пізніше з'ясувалося через проблеми з проводкою[307]. У Монако стартував і фінішував четвертим[308]. У Канаді стартував п'ятим і фінішував шостим[309]. У Франції на автодромі Поль-Рікар стартував шостим, але на старті через аварію в першому повороті між Феттелем та Боттасом втратив пару позицій, проте зміг їх відіграти і вийшов на четверте місце[310]. Пізніше довгий відрізок на шинах «ultrasoft» з хорошим темпом дозволив Кімі не тільки виїхати після свого піт-стопа відразу позаду Феттеля, якого Кімі незабаром пройшов за рахунок більш свіжої гуми, але і всього в кількох секундах від Данієля Ріккардо, якого Кімі зміг обігнати на останніх колах і фінішував третім[310].

В Австрії кваліфікувався четвертим, але стартував третім через штраф в три позиції, накладений на Себатьяна Феттеля, і зміг порівнятися в першому повороті з двома Мерседесами, але потім його контратакував Боттас, а через декілька кіл обігнали Ріккардо і Ферстаппен. Після піт-стопа за рахунок більш акуратної роботи з гумою Кімі зміг повернути позицію у Данієля Ріккардо, а сходи Льюїса Хемілтона і Вальттері Боттаса вивели його на друге місце в гонці[311].

В Італії Кімі здобув поул-позицію, встановивши новий рекорд траси і проїхавши найшвидше коло в історії Формули-1, середня швидкість становила 263,587 км/год[312].

У жовтні 2018 року Кімі виграв 18-й етап чемпіонату — Гран-прі США[313]. Ця перемога стала для нього першою за 5 сезонів, попередній раз Ряйкконен виграв Гран-прі Австралії 2013 року. Розрив між перемогами склав 2044 дні та 113 перегонів[314]. Також Ряйкконен став найуспішнішим фінським гонщиком з точки зору перемог[313]. Випадково ця перемога припала на 11-ту річницю чемпіонства Ряйкконена у 2007 році[314].

Альфа Ромео (2019)

У вересні 2018 року Sauber Motorsport офіційно підтвердили контракт з Кімі Ряйкконеном на сезон 2019 року[315]. 25 вересня 2018 команда оголосила що напарником Кімі Ряйкконена стане італієць Антоніо Джовінацці[316].

1 лютого 2019 року Sauber перейменована в Alfa Romeo Racing[317].

18 лютого 2019 Alfa Romeo Racing представила нову машину перед початком першого дня зимових тестів в Барселоні. Перед цим команда провела обкатку машини на трасі Фіорано — Кімі Ряйкконен першим випробував нову С38.

Кімі Ряйкконен (спереду) та пілот команди Мерседес Вальттері Боттас (позаду) на Гран-прі Канади 2019 року

З початку сезону в Мельбурні, виступи Кімі виявилися досить непогані. У кваліфікації він регулярно виходив в Q3, тричі стартував дев'ятим. За результатами перших чотирьох гран-прі, Ряйкконен був єдиним пілотом не з перших трьох команд (Мерседес, Феррарі та Ред Булл), який фінішував у очковій зоні.

З початком європейської серії етапів швидкість Альфи Ромео щодо конкурентів помітно впала, наслідком чого виявилася серія невиразних фінішів Ряйкконена в середині другої десятки. Після оновлення машини, підготовленої до етапу на трасі Поль-Рікар[318], результати знову покращилися, вдалося ще тричі фінішувати в очковій зоні, повторивши найкращий результат сезону — 7-е місце. У кваліфікації Гран-прі Австрії 2019 року був показаний найкращий результат в сезоні — сьоме місце, яке після штрафів суперників перетворилося в шосте[319]. У гонці ж Кімі піднімався навіть до четвертого місця, проте втримати його не зміг та опустився на дев'яте[320].

Характер та особисте життя

Кімі Ряйкконен вважається дуже спокійним і незворушним гонщиком, який точно прораховує стратегію і тактику гонки[321][322]. За ці якості він отримав прізвисько «крижана людина» (The Iceman)[323][324].

Вважається також, що Ряйкконен дуже любить поспати, так що його доводиться будити перед гонками. Ходили чутки, що за 30 хвилин перед своїм першим Гран-прі у Формулі-1 Кімі ще спав. Він підтвердив ці факти, коли брав участь в останньому епізоді 18 сезону передачі Top Gear в якості запрошеної зірки[325].

Крім гонок, Кімі захоплюється хокеєм, любить кататися на велосипеді і сноуборді. Полюбляє алкогольні напої, і його часто застають в нетверезому стані; до того ж Кімі курець[326].

З 2004 по 2013 рік Ряйкконен був одружений на фінській моделі Енні Дальман[327]. З нею він жив у величезному особняку площею 526 м² на острові Каскісаарі на околиці Гельсінкі, купленому в 2000-х роках за 9,5 млн євро.

Крім особняка в столиці Фінляндії у Кімі Ряйкконена є вілла з видом на море на острові Пхукет (Таїланд) і пентхаус з історичними інтер'єрами в центрі Гельсінкі — в так званому «Кам'яному палаці» (Kivipalatsi), побудованому в 1896 році архітектором Флорентіно Гранхольмом. У квітні 2014 року стало відомо, що Ряйкконен заплатив за пентхаус близько 3 млн євро, а на реставрацію витратив близько 2 млн євро[328].

7 серпня 2016 року Кімі Ряйкконен одружився на Мінтту Віртанен[329][330]. 27 січня 2015 року в них народився син Робін, а 16 травня 2017 року — дочка Ріанна Анджело Мілана[331].

У серпні 2008 року оголошено, що Ряйкконен з'явиться у наборі фінських поштових марок[332]. На марках, які випущені на честь 370-річчя фінської поштової служби, є зображення його гонок та на подіумах із написом «Чемпіон Формули-1 2007 Кімі Ряйкконен»[332].

У 2011 році Ряйкконен заснував власну команду Чемпіонату світу з мотокросу, Ice 1 Racing[333].

Результати виступів

Сезон Серія Команда Старти Перемоги Поули ШК Подіуми Очки Місце
1999 Формула-Форд ? 2 ? ? ? ? ? 5
Формула-Форд Continental Racing Van Diemen 1 0 0 0 0 Н/Д НК
Британська Формула-Рено 2000 Manor Motorsport 4 4 ? 0 0 ? 1
Британська Формула-Рено 2000 Haywood Racing 4 0 0 0 0 ? ?
2000 Формула-Рено 2.0 Manor Motorsport 2 2 2 0 0 62 7
Formula Renault 2000 UK 10 7 0 0 6 316 1
2001 Формула-1 Red Bull Sauber Petronas 17 0 0 0 0 9 10
2002 Формула-1 West McLaren Mercedes 17 0 0 1 4 24 6
2003 Формула-1 West McLaren Mercedes 16 1 2 3 10 91 2
2004 Формула-1 West McLaren Mercedes 18 1 1 2 4 45 7
2005 Формула-1 West McLaren Mercedes 19 7 5 10 12 112 2
2006 Формула-1 Team McLaren Mercedes 18 0 3 3 6 65 5
2007 Формула-1 Scuderia Ferrari Marlboro 17 6 3 6 12 110 1
2008 Формула-1 Scuderia Ferrari 18 2 2 10 9 75 3
2009 Формула-1 Scuderia Ferrari 17 1 0 0 5 48 6
2010 WRC Citroen Junior Team 6 0 - 0 0 25 10
2011 WRC ICE 1 Racing 6 0 0 0 0 34 10
2012 Формула-1 Lotus F1 Team 20 1 0 1 7 207 3
2013 Формула-1 Lotus F1 Team 17 1 0 2 8 183 5
2014 Формула-1 Scuderia Ferrari 19 0 0 1 0 55 12
2015 Формула-1 Scuderia Ferrari 19 0 0 2 3 150 4
2016 Формула-1 Scuderia Ferrari 21 0 0 1 4 178 6
2017 Формула-1 Scuderia Ferrari 20 0 1 0 7 205 4
2018 Формула-1 Scuderia Ferrari 18 1 1 1 12 221 3
2019 Формула-1 Alfa Romeo Racing 2 0 0 0 0 10 6*

Формула-1

Рік Команда Шасі Двигун 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 Місце
в чемпіонаті
Очки
в чемпіонаті
2001 Sauber Petronas Sauber C20 Petronas 01A 3.0 V10 AUS
6
MAL
Схід
BRA
Схід
SMR
Схід
ESP
8
AUT
4
MON
10
CAN
4
EUR
10
FRA
7
GBR
5
GER
Схід
HUN
7
BEL
Схід
ITA
7
USA
Схід
JPN
Схід
10 9
2002 West McLaren Mercedes McLaren MP4-17 Mercedes FO 110M 3.0 V10 AUS
3
MAL
Схід
BRA
12
SMR
Схід
ESP
Схід
AUT
Схід
MON
Схід
CAN
4
EUR
3
GBR
Схід
FRA
2
GER
Схід
HUN
4
BEL
Схід
ITA
Схід
USA
Схід
JPN
3
6 24
2003 West McLaren Mercedes McLaren MP4-17D Mercedes FO 110M/P 3.0 V10 AUS
3
MAL
1
BRA
2
SMR
2
ESP
Схід
AUT
2
MON
2
CAN
6
EUR
Схід
FRA
4
GBR
3
GER
Схід
HUN
2
ITA
4
USA
2
JPN
2
2 91
2004 West McLaren Mercedes McLaren MP4-19 Mercedes FO 110Q 3.0 V10 AUS
Схід
MAL
Схід
BHR
Схід
SMR
8
ESP
11
MON
Схід
EUR
Схід
CAN
5
USA
6
7 45
McLaren MP4-19B FRA
7
GBR
2
GER
Схід
HUN
Схід
BEL
1
ITA
Схід
CHN
3
JPN
6
BRA
2
2005 Team McLaren Mercedes McLaren MP4-20 Mercedes FO 110R 3.0 V10 AUS
8
MAL
9
BHR
3
SMR
Схід
ESP
1
MON
1
EUR
11
CAN
1
USA
НС
FRA
2
GBR
3
GER
Схід
HUN
1
TUR
1
ITA
4
BEL
1
BRA
2
JPN
1
CHN
2
2 112
2006 Team McLaren Mercedes McLaren MP4-21 Mercedes FO 108S 2.4 V8 BHR
3
MAL
Схід
AUS
2
SMR
5
EUR
4
ESP
5
MON
Схід
GBR
3
CAN
3
USA
Схід
FRA
5
GER
3
HUN
Схід
TUR
Схід
ITA
2
CHN
Схід
JPN
5
BRA
5
5 65
2007 Scuderia Ferrari Marlboro Ferrari F2007 Ferrari 056 2.4 V8 AUS
1
MAL
3
BHR
3
ESP
Схід
MON
8
CAN
5
USA
4
FRA
1
GBR
1
EUR
Схід
HUN
2
TUR
2
ITA
3
BEL
1
JPN
3
CHN
1
BRA
1
1 110
2008 Scuderia Ferrari Marlboro Ferrari F2008 Ferrari 056 2.4 V8 AUS
8
MAL
1
BHR
2
ESP
1
TUR
3
MON
9
CAN
Схід
FRA
2
GBR
4
GER
6
HUN
3
EUR
Схід
BEL
18
ITA
9
SIN
15
JPN
3
CHN
3
BRA
3
3 75
2009 Scuderia Ferrari Marlboro Ferrari F60 Ferrari 056 2.4 V8 AUS
15
MAL
14
CHN
10
BHR
6
ESP
Схід
MON
3
TUR
9
GBR
8
GER
Схід
HUN
2
EUR
3
BEL
1
ITA
3
SIN
10
JPN
4
BRA
6
ABU
12
6 48
2012 Lotus F1 Team Lotus E20 Renault RS27-2012 2.4 V8 AUS
7
MAL
5
CHN
14
BHR
2
ESP
3
MON
9
CAN
8
EUR
2
GBR
5
GER
3
HUN
2
BEL
3
ITA
5
SIN
6
JPN
6
KOR
5
IND
7
ABU
1
USA
6
BRA
10
3 207
2013 Lotus F1 Team Lotus E21 Renault RS27-2012 2.4 V8 AUS
1
MAL
7
CHN
2
BHR
2
ESP
2
MON
10
CAN
9
GBR
5
GER
2
HUN
2
BEL
Схід
ITA
11
SIN
3
KOR
2
JPN
5
IND
7
ABU
Схід
USA
BRA
5 183
2014 Scuderia Ferrari Ferrari F14 T Ferrari 059 1.6 V6 turbo AUS
7
MAL
12
BHR
10
CHN
8
ESP
7
MON
12
CAN
10
AUT
10
GBR
Схід
GER
11
HUN
6
BEL
4
ITA
9
SIN
8
JPN
12
RUS
9
USA
13
BRA
7
ABU
10
12 55
2015 Scuderia Ferrari Ferrari SF15-T Ferrari Ferrari 059/3 1,6 V6T AUS
Схід
MAL
4
CHN
4
BHR
2
ESP
5
MON
6
CAN
4
AUT
Схід
GBR
8
HUN
Схід
BEL
7
ITA
5
SIN
3
JPN
4
RUS
8
USA
Схід
MEX
Схід
BRA
4
ABU
3
4 150
2016 Scuderia Ferrari Ferrari

SF16-H

Ferrari 059/5

1,6 V6T

AUS
Схід
BHR
2
CHN
5
RUS
3
ESP
2
MON
Схід
CAN
6
EUR
4
AUT
3
GBR
5
HUN
6
GER
6
BEL
9
ITA
4
SIN
4
MAL
4
JPN
5
USA
Схід
MEX
6
BRA
Схід
ABU
6
6 186
2017 Scuderia Ferrari Ferrari SF70H Ferrari 062 1,6 V6T AUS
4
CHN
5
BHR
4
RUS
3
ESP
Схід
MON
2
CAN
7
AZE
14
AUT
5
GBR
3
HUN
2
BEL
4
ITA
5
SIN
Схід
MAL
НС
JPN
5
USA
3
MEX
3
BRA
3
ABU
4
4 205
2018 Scuderia Ferrari Ferrari SF71H Ferrari 062 EVO 1,6 V6T AUS
3
BHR
Схід
CHN
3
AZE
2
ESP
Схід
MON
4
CAN
6
FRA
3
AUT
2
GBR
3
GER
3
HUN
3
BEL
Схід
ITA
2
SIN
5
RUS
4
JPN
5
USA
1
MEX
3
BRA
3
ABU
Схід
3 251
2019 Alfa Romeo Alfa Romeo C38 Ferrari 0641,6 V6T AUS
8
BHR
7
CHN
9
AZE
10
ESP
14
MON
17
CAN
15
FRA
7
AUT
9
GBR
8
GER
12
HUN
7
BEL
16
ITA SIN RUS JPN MEX USA BRA ABU 9* 31*

Не фінішував на гран-прі, але був класифікований, оскільки подолав понад 90 % дистанції

* Сезон триває

Рекорди та здобутки у Формулі-1

  • У сезонах 2005 та 2008 років повторив рекорд Міхаеля Шумахера 2004 року, встановивши 10 найшвидших гоночних кіл за сезон[334];
  • Ряйкконен утримує друге місце за загальною кількістю швидких кіл — 46[335];
  • У 2008 році Кімі здобув шість поспіль найшвидших гоночних кіл (в Іспанії, Туреччині, Монако, Канаді, Франції та Британії), повторивши рекорд Альберто Аскарі за найшвидшими колами поспіль за один сезон[221];
  • На Гран-прі Китаю 2007 року Ряйкконен здобув для Феррарі 200-ту перемогу, а також 600-й/601-й подіум (разом із товаришем по команді Феліпе Массою, який фінішував третім);
  • На Гран-прі Росії 2016 року Ряйкконен здобув 700-й подіум для Феррарі як виробника та 695-й подіум як команди[221];
  • Ряйкконен є третім фінським водієм, який виграв чемпіонат світу, після Кеке Розберга та Міки Хаккінена. Він також є найуспішнішим фінським водієм Формули-1 з точки зору очок, подіумів, найшвидших кіл та перемог у гран-прі[313];
  • Ряйкконен утримує рекорд за найбільшу кількість виграних гран-прі у дебютному році з Ferrari (6); побив попередній рекорд Алена Проста (5) встановлений у 1990 році[221];
  • Ряйкконен утримує рекорд за найбільшу кількість 2-х та 3-х місць разом взятих (82)[337];
  • Ряйкконен утримує рекорд за найбільшу кількість найшвидших кіл (6) на трасі Альберт-парк у Австралії (2002, 2003, 2006, 2007, 2013 та 2017)[338];
  • На Гран-прі Італії 2018 року Ряйкконен встановив найшвидше коло за всю історію Формули-1. Коло на трасі у Монці він проїхав за 1 хв 19.119 секунд, середня швидкість склала 263,587 км/год[339];
  • Ряйкконен утримує рекорд за найбільший розрив між першою та останньою перемогою у кар'єрі (5969 днів), вигравши Гран-прі Сполучених Штатів 2018 року після перемоги на Гран-прі Малайзії 2003 року[340].

Примітки

  1. Kimi Räikkönen hauskuutti tietovisassa: "Hei, hei, tuo on veljeni!". www.iltalehti.fi (fi). Процитовано 2019-08-12. 
  2. Райкконен продолжит карьеру в Sauber.... www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-10. 
  3. Кими Райкконен стартует в Rally Finland. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-10. 
  4. Райкконен примет участие в Ралли Финляндии. Sports.ru (ru). Процитовано 2019-08-10. 
  5. #36 Kimi Raikkonen - Forbes.com. www.forbes.com. Процитовано 2019-08-10. 
  6. Badenhausen, Kurt (17/06/2009). The World's Highest-Paid Athletes. Forbes. 
  7. а б Kimi Räikkönen net worth revealed as Ferrari star joins Sauber in 2019. Mail Online. 2018-09-12. Процитовано 2019-08-12. 
  8. Kulta, Heikki. Hyvää kannatti odottaa kauan. Turun Sanomat (Finnish). Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2007-10-21. 
  9. Formula Renault 2.0 UK 2000 standings | Driver Database. www.driverdb.com. Процитовано 2019-08-26. 
  10. Tremayne, David. «Cool as Ice: Kimi Raikkonen». Formula One Magazine (official). December 2003. Page 63.
  11. Maurice Hamilton (9 March 2008). Hamilton, Maurice – "No fuss, just fast". The Guardian 2008-03-09. London: Guardian. Процитовано 2010-12-23. 
  12. Энциклопедия Формулы 1: чемпионат: 2001. wildsoft.motorsport.com. Процитовано 2019-08-11. 
  13. Формула 1 - сезон 2001 года - Статистика, результаты, победители.. boxbox!one. Процитовано 2019-08-26. 
  14. Hakkinen announces retirement (en-GB). 2002-07-26. Процитовано 2019-08-11. 
  15. magazine, C. A. R. ‘If you wanna win, get the Finn’. CAR magazine (en). Процитовано 2019-08-10. 
  16. 15 років тому сезон-2002 Формули 1 розпочався з аварії. ua.motorsport.com (uk). Процитовано 2019-08-11. 
  17. Tremayne, David. «Cool as Ice: Kimi Raikkonen». Formula One Magazine (official). Грудень 2003. Сторінка 58
  18. Франция'02: На ровном месте. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-11. 
  19. Формула 1 - сезон 2002 года - Статистика, результаты, победители.. boxbox!one. Процитовано 2019-08-11. 
  20. а б в г 2003 год. История самой трудной победы Михаэля Шумахера в Формуле 1. Autosport.com.ru (ru). 2018-02-07. Процитовано 2019-08-11. 
  21. 10 лучших моментов в карьере Кими Райкконена. Autosport.com.ru (ru). 2013-09-13. Процитовано 2019-08-11. 
  22. Повезло. Вспоминаем насыщенный Гран-при Бразилии 2003 года. Parabolike.com. Процитовано 2019-08-11. 
  23. Fisichella awarded Brazil win (en-GB). 2003-04-11. Процитовано 2019-08-11. 
  24. McLaren MP4-18. Даже великие склонны ошибаться. Sports.ru (ru). Процитовано 2019-08-11. 
  25. San Marino GP as it happened (en-GB). 2003-04-20. Процитовано 2019-08-11. 
  26. Schumi wins Alonso battle (en-GB). 2003-05-04. Процитовано 2019-08-11. 
  27. Европа'03: Упущенные возможности. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-11. 
  28. Montoya eases to German win (en-GB). 2003-08-03. Процитовано 2019-08-11. 
  29. а б Todt: Michelin would have done the same.. Crash (en). 2003-09-08. Процитовано 2019-08-10. 
  30. Галерея: як Шумахер та Райкконен вирішували долю титулу в Японії-2003. ua.motorsport.com (uk). Процитовано 2019-08-11. 
  31. Street fighter Kubica wins top award.. Crash (en). 2008-04-14. Процитовано 2019-08-20. 
  32. Презентации : McLaren MP4-19. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-11. 
  33. McLaren knows its weaknesses | F1 News. web.archive.org. 2011-06-06. Процитовано 2019-08-26. 
  34. Petric, Darjan (2019-04-25). 2004 San Marino GP – Schumacher continues his winning streak. MAXF1net (en-US). Процитовано 2019-08-26. 
  35. а б Эдриан Ньюи: "При разработке MP4-19 мы допустили несколько просчетов". www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-11. 
  36. Britain 2004: Schumacher supreme at Silverstone.. Crash (en). 2004-07-11. Процитовано 2019-08-11. 
  37. Formula 1® - The Official F1® Website - 2004 German Grand Prix. web.archive.org. 2014-11-16. Процитовано 2019-08-11. 
  38. Formula 1® - The Official F1® Website - 2004 Hungarian Grand Prix. web.archive.org. 2014-12-25. Процитовано 2019-08-11. 
  39. Comments on 2004 Belgian GP. Funo (en). Процитовано 2019-08-11. 
  40. 7 самых скучных сезонов в «Формуле-1». Sports.ru. Процитовано 2019-08-26. 
  41. FIA Sport - FIA Formula One World Championship. web.archive.org. 2004-12-04. Процитовано 2019-08-26. 
  42. Comments on 2004 Italian GP. Funo (en). Процитовано 2019-08-11. 
  43. Chinese GP, 2004. www.grandprix.com (en). SEPTEMBER 26, 2004. Процитовано 2019-08-11. 
  44. Montoya ends 2004 with Brazilian GP victory. www.motorsport.com (en). Процитовано 2019-08-11. 
  45. Formula 1® - The Official F1® Website - Driver Results. web.archive.org. 2015-02-17. Процитовано 2019-08-11. 
  46. Keeble, Tom. The 2005 Teams Review - - Autosport Plus. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-12. 
  47. Bahrain GP, 2005. www.grandprix.com (en-GB). Процитовано 2019-08-26. 
  48. Garside, Kevin (2005-05-22). E-mail keeps Raikkonen on road to glory (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-12. 
  49. а б Райкконен побеждает на «Гран-при Испании» с поул-позишн - Новости - Советский спорт. web.archive.org. 2011-10-17. Процитовано 2019-08-12. 
  50. Collantine, Keith (25/05/2005). Last-lap drama for Raikkonen hands Alonso victory. www.racefans.net. Процитовано 2019-08-12. 
  51. Coulthard condemns F1 tyre rules (en-GB). 2005-05-30. Процитовано 2019-08-12. 
  52. FIA clarifies tyre ruling. www.pitpass.com. 27/07/2005. 
  53. Statistics for the Canadian Grand Prix. Reuters (en). 2019-06-05. Процитовано 2019-08-12. 
  54. Крысанов, Виталий. Местное время: провал «Мишлена» и 6 машин на старте в США. www.championat.com (ru). Процитовано 2019-08-12. 
  55. Garside, Kevin (4 July 2005). «Telegraph — Alonso puts smile on French faces». The Daily Telegraph. London.
  56. Grand Prix de France 2005 - 10ème épreuve du Championnat du Monde - Circuit de Magny-Cours - 70 tours (4,411 km) soit 308,586 km. - Les trois ténors. Challenges (fr). Процитовано 2019-08-12. 
  57. British GP 2005 Review - F1 Rejects. web.archive.org. 2014-02-22. Процитовано 2019-08-12. 
  58. Collantine, Keith. Alonso grabs another win as Raikkonen’s car fails. 
  59. Gray, Will. The 2005 Hungarian Grand Prix Review - - Autosport Plus. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-12. 
  60. itv.com/f1 - Kimi: Don't take me for granted. web.archive.org. 2007-03-13. Процитовано 2019-08-12. 
  61. Gray, Will. The 2005 Turkish Grand Prix Review - - Autosport Plus. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-12. 
  62. Gray, Will. The 2005 Italian Grand Prix Review - - Autosport Plus. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-12. 
  63. Gray, Will. The 2005 Belgian Grand Prix Review - - Autosport Plus. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-12. 
  64. Collantine, Keith. Alonso claims title with third behind McLarens. www.racefans.net. 
  65. I was there when... 2005 Japanese GP. Motor Sport Magazine (en). 2013-10-09. Процитовано 2019-08-12. 
  66. itv.com/f1 - Peter's Chinese GP preview. web.archive.org. 2006-12-08. Процитовано 2019-08-12. 
  67. Kimi Raikkonen - Awards of F1 Racing magazine. web.archive.org. 2007-10-11. Процитовано 2019-08-12. 
  68. Raikkonen pips Alonso to British award | MOTORSPORT | SPORT | tvnz.co.nz. web.archive.org. 2007-09-26. Процитовано 2019-08-12. 
  69. All Ferrari front row in Bahrain. web.archive.org. 2007-11-09. Процитовано 2019-08-12. 
  70. Google. www.google.com. Процитовано 2019-08-12. 
  71. Australian GP, 2006. www.grandprix.com (en). Процитовано 2019-08-12. 
  72. San Marino GP, 2006. www.grandprix.com (en). Процитовано 2019-08-12. 
  73. McLaren downplay Ferrari victory (en-GB). 2006-04-24. Процитовано 2019-08-12. 
  74. Home hero Alonso wins tactical struggle against Schumacher. www.racefans.net. 14/05/2006. 
  75. SCHUMACHER: TITLE RACE OPEN: Sporting Life - F1 News | Japanese Grand Prix at Fuji, Ron Dennis, Lewis Hamilton, Fernando Alonso, Reports, Results & Standings. web.archive.org. 2007-09-30. Процитовано 2019-08-12. 
  76. Monaco GP 2006 Review - F1 Rejects. web.archive.org. 2006-08-30. Процитовано 2019-08-12. 
  77. Alonso victorious at British GP for first time. web.archive.org. 2006-06-13. Процитовано 2019-08-12. 
  78. service, Grandprix com-First & fastest: The original online F1 news. Canadian GP, 2006. www.grandprix.com (en-GB). Процитовано 2019-08-12. 
  79. Wikinews contributors (2006-07-02). Michael Schumacher wins 2006 United States Grand Prix. Wikinews. Процитовано 2019-08-12. 
  80. Schumacher cruises to win in France. www.racefans.net. 16/06/2006. 
  81. service, Grandprix com-First & fastest: The original online F1 news. German GP, 2006. www.grandprix.com (en-GB). Процитовано 2019-08-12. 
  82. Button takes first Grand Prix win (en-GB). 2006-08-06. Процитовано 2019-08-12. 
  83. Massa grabs first win as Alonso soaks up pressure from Schumacher. www.racefans.net. 1/09/2006. 
  84. The Official Formula 1 Website. web.archive.org. 2007-10-12. Процитовано 2019-08-12. 
  85. Results 2006 Formula 1 Grand Prix of China. F1-Fansite.com (en-US). 2006-10-01. Процитовано 2019-08-12. 
  86. Japan 2006 - Championship • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 2019-08-12. 
  87. Brazil 2006 - Championship • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 2019-08-12. 
  88. 2006 : Итоги сезона : Пилоты с 1 по 6 место.... www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-26. 
  89. Year by Year. Formula 1® - The Official F1® Website (en). Процитовано 2019-08-26. 
  90. Kimi Raikkonen Net Worth. Celebrity Net Worth (en-US). 2009-11-23. Процитовано 2019-08-12. 
  91. Raikkonen is F1′s highest paid driver | Forumula1.net | F1 News | Formula 1 Forums | Formula One Discussion. web.archive.org. 2010-12-28. Процитовано 2019-08-12. 
  92. Кими Райкконен: "Контракт с Ferrari может быть последним для меня". www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-12. 
  93. Raikkonen debutta sulla Ferrari Primi test sulla pista di Vallelunga - Motori - Repubblica.it. www.repubblica.it. Процитовано 2019-08-26. 
  94. Raikkonen wins opening GP. The Sydney Morning Herald (en). 2007-03-18. Процитовано 2019-08-12. 
  95. Malaysia victory a dream - Alonso (en-GB). 2007-04-08. Процитовано 2019-08-12. 
  96. Massa stays cool for win. www.racefans.net. 15/04/2007. 
  97. The Official Formula 1 Website. web.archive.org. 2007-05-15. Процитовано 2019-08-12. 
  98. Monaco GP, 2007. www.grandprix.com (en-GB). Процитовано 2019-08-12. 
  99. Hamilton takes maiden F1 victory (en-GB). 2007-06-10. Процитовано 2019-08-12. 
  100. Ferrari revival thwarts Hamilton (en-GB). 2007-07-01. Процитовано 2019-08-12. 
  101. Raikkonen takes Silverstone glory (en-GB). 2007-07-08. Процитовано 2019-08-12. 
  102. Alonso wins chaotic Nurburgring race. www.racefans.net. 
  103. Alonso punished for Hamilton move (en-GB). 2007-08-05. Процитовано 2019-08-12. 
  104. Wikinews contributors (2007-08-26). Felipe Massa wins 2007 Turkish Grand Prix. Wikinews. Процитовано 2019-08-12. 
  105. Italian GP, 2007. www.grandprix.com (en-GB). Процитовано 2019-08-12. 
  106. Belgian GP, 2007. www.grandprix.com (en-GB). Процитовано 2019-08-12. 
  107. F1 - Grandprix.com > F1 Results 2007 > Japanese GP > Team Quotes. web.archive.org. 2013-08-09. Процитовано 2019-08-12. 
  108. BBC - Andrew Benson: Hamilton's title hopes fade in China, 2007. www.bbc.co.uk (en). Процитовано 2019-08-12. 
  109. Raikkonen the playboy king (en-GB). 2007-10-21. Процитовано 2019-08-12. 
  110. Beer, Matt. Hamilton grabs pole in Australia - F1 - Autosport. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-26. 
  111. The Official Formula 1 Website. web.archive.org. 2009-03-08. Процитовано 2019-08-26. 
  112. Beer, Matt. Massa leads all-Ferrari front row at Sepang - F1 - Autosport. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-26. 
  113. Bahrain race analysis - Ferrari's win, BMW Sauber's gain. web.archive.org. 2013-10-24. Процитовано 2019-08-26. 
  114. Raikkonen cruises to Spanish win (en-GB). 2008-04-27. Процитовано 2019-08-26. 
  115. Elizalde, Jonathan Noble and Pablo. Raikkonen welcomes third after tough day - F1 - Autosport. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-26. 
  116. Hamilton wins Monaco after crash (en-GB). 2008-05-25. Процитовано 2019-08-13. 
  117. Elizalde, Jonathan Noble and Pablo. Raikkonen apologises to Sutil - F1 - Autosport. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-26. 
  118. Гаскойн недоволен действиями Райкконена.... www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-13. 
  119. Triumphant Lewis Hamilton singing in the rain of Monte Carlo - Times Online. web.archive.org. 2008-12-02. Процитовано 2019-08-26. 
  120. autosport.com - F1 News: Raikkonen very critical of track problems. web.archive.org. 2008-07-16. Процитовано 2019-08-26. 
  121. F1: Canadian GP: Ferrari qualifying report. www.webcitation.org. Процитовано 2019-08-13. 
  122. В 10-м повороте ночью сменят асфальт.... www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-13. 
  123. autosport.com - F1 News: Hamilton apologises to Raikkonen. web.archive.org. 2008-07-15. Процитовано 2019-08-26. 
  124. autosport.com - F1 News: Kubica leads historic BMW 1-2 in Canada. web.archive.org. 2008-07-10. Процитовано 2019-08-26. 
  125. Beer, Matt. Raikkonen on Ferrari's 200th pole - France - F1 - Autosport. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-13. 
  126. F1 : Third win of the season for Massa - Magny-Cours - F1-Live.com. web.archive.org. 2008-07-07. Процитовано 2019-08-13. 
  127. F1 : A tough day for Raikkonen and Massa - FERRARI - F1-Live.com. web.archive.org. 2008-07-06. Процитовано 2019-08-13. 
  128. Elizalde, Jonathan Noble and Pablo. Hamilton celebrates 'best ever win' - F1 - Autosport. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-26. 
  129. Classic Autosport Live: Raceday at Hockenheim - F1 2008 German Grand Prix. live.autosport.com. Процитовано 2019-08-26. 
  130. Райкконен: "В Ferrari мне позволяют свободно дышать...". www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-13. 
  131. Kovalainen claims maiden victory (en-GB). 2008-08-03. Процитовано 2019-08-26. 
  132. Räikkönen shunt at Spa crushes his championship dreams. web.archive.org. 2008-09-11. Процитовано 2019-08-26. 
  133. Hamilton penalised!   The victory goes to Massa - Gazzetta dello Sport. web.archive.org. 2008-09-13. Процитовано 2019-08-26. 
  134. The Official Formula 1 Website. web.archive.org. 2008-12-08. Процитовано 2019-08-26. 
  135. F1 - Grandprix.com > F1 Results 2008 > Singapore GP > Race Incidents. web.archive.org. 2008-09-29. Процитовано 2019-08-13. 
  136. F1 : Raikkonen equals fastest lap record - RAIKKONEN - F1-Live.com. web.archive.org. 2008-10-02. Процитовано 2019-08-13. 
  137. F1 : Fantastic Fernando takes Fuji! - FUJI - F1-Live.com. web.archive.org. 2008-10-14. Процитовано 2019-08-13. 
  138. F1 : Hamilton and Kovalainen leave Fuji empty handed - MCLAREN - F1-Live.com. web.archive.org. 2008-10-13. Процитовано 2019-08-13. 
  139. Sky Sports | Formula 1 | News | Kimi — After you Felipe. web.archive.org. 2009-01-12. Процитовано 2019-08-13. 
  140. DHL Fastest Lap Award - 2008 Results. web.archive.org. 2008-12-17. Процитовано 2019-08-13. 
  141. F1 : Raikkonen drops out of championship hunt - RAIKKONEN - F1-Live.com. web.archive.org. 2008-12-08. Процитовано 2019-08-13. 
  142. Stefano Domenicali — 2009 important season for Kimi Raikkonen, F1SA — Motor Sport News (23 березня 2009).
  143. Стефано Доменикали: "Этот день лучше поскорее забыть". www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-13. 
  144. Raikkonen tops Malaysia practice (en-GB). 2009-04-03. Процитовано 2019-08-13. 
  145. Vettel gets 10-place grid penalty (en-GB). 2009-03-29. Процитовано 2019-08-13. 
  146. Drivers back Malaysia abandonment (en-GB). 2009-04-05. Процитовано 2019-08-26. 
  147. Sky Sports | Formula 1 | News | Vettel reigns in the rain. web.archive.org. 2009-04-22. Процитовано 2019-08-26. 
  148. Brilliant Button wins in Bahrain (en-GB). 2009-04-26. Процитовано 2019-08-13. 
  149. Raikkonen takes blame for fiasco (en-GB). 2009-05-09. Процитовано 2019-08-13. 
  150. FORMULA-ONE - F1: Button Coasts To Victory In Spain - SPEEDtv.com. web.archive.org. 2009-05-15. Процитовано 2019-08-13. 
  151. Button shows soft touch to savour 'special' home win. The Independent (en). 2009-05-25. Процитовано 2019-08-13. 
  152. Turkish Grand Prix as it happened (en-GB). 2009-06-07. Процитовано 2019-08-26. 
  153. Vettel romps to Silverstone win (en-GB). 2009-06-21. Процитовано 2019-08-13. 
  154. F1 - Grandprix.com > F1 Results 2009 > German GP > Team Quotes. web.archive.org. 2009-07-16. Процитовано 2019-08-26. 
  155. Classic Autosport Live: Race day at the Hungaroring - F1 2009 Hungarian Grand Prix. live.autosport.com. Процитовано 2019-08-13. 
  156. European GP as it happened (en-GB). 2009-08-23. Процитовано 2019-08-26. 
  157. Strang, Simon. Raikkonen wins again as Fisichella stars - F1 - Autosport. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-13. 
  158. Button back as Barrichello wins (en-GB). 2009-09-13. Процитовано 2019-08-26. 
  159. Ferrari confirm capture of Alonso (en-GB). 2009-09-30. Процитовано 2019-08-13. 
  160. Vettel wins as Button grabs point (en-GB). 2009-10-04. Процитовано 2019-08-26. 
  161. Brazil 2009 - Championship • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 2019-08-13. 
  162. F1 review of 2009. Sky Sports (en). Процитовано 2019-08-13. 
  163. Кими Райкконен пропустит сезон. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-13. 
  164. Raikkonen and Hakkinen to contest Arctic Lapland Rally. web.archive.org. 2009-02-03. Процитовано 2019-08-13. 
  165. Crash ends Raikkonen's WRC debut (en-GB). 2009-08-02. Процитовано 2019-08-13. 
  166. AUSmotive.com » Kimi Raikkonen signs with Citroën junior rally team (en). Процитовано 2019-08-13. 
  167. а б Räikkönen teki suomalaista moottoriurheiluhistoriaa! - MTV3.fi - Urheilu - Ralli - Uutiset. web.archive.org. 2010-04-05. Процитовано 2019-08-13. 
  168. SCRATCH - LIVE. web.archive.org. 2010-08-26. Процитовано 2019-08-13. 
  169. World Rally Championship - News - Huge entry for World Rally Championship opener. web.archive.org. 2011-01-12. Процитовано 2019-08-13. 
  170. Evans, David. Kimi Raikkonen's team excluded from World Rally Championship standings. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-26. 
  171. Elizalde, Pablo. Raikkonen to compete in NASCAR - NASCAR - Autosport. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-13. 
  172. Kimi Raikkonen is 27th in challenging Nationwide debut. USATODAY.COM (en). Процитовано 2019-08-13. 
  173. Kimi Raikkonen chases F1 return with Williams in 2012 (en-GB). 2011-09-22. Процитовано 2019-08-14. 
  174. Straw, Jonathan Noble and Edd. Barrichello untroubled by speculation linking Kimi Raikkonen to his Williams seat. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-14. 
  175. Kimi Raikkonen to return to Formula 1 with Renault (en-GB). 2011-11-29. Процитовано 2019-08-14. 
  176. Raikkonen feeling positive after test return. web.archive.org. 2012-01-27. Процитовано 2019-08-14. 
  177. Strang, Simon. Raikkonen says qualifying mistakes cost him the chance of racing much closer to the front. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-14. 
  178. а б Fernando Alonso wins thrilling Malaysian Grand Prix (en-GB). 2012-03-25. Процитовано 2019-08-14. 
  179. Pits of despair for Hamilton as Vettel holds off Raikkonen for first win of season in troubled Bahrain. Mail Online. 2012-04-22. Процитовано 2019-08-14. 
  180. Cary, Tom (2012-05-13). Spanish Grand Prix 2012: Pastor Maldonado holds off Fernando Alonso to claim historic win for Williams (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-14. 
  181. Beer, Matt. Alonso becomes first double winner in 2012 with superb European GP victory. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-14. 
  182. Beer, Matt. Mark Webber charges to superb British Grand Prix victory. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-14. 
  183. Classic Autosport Live: The German Grand Prix - F1 2012 German Grand Prix. live.autosport.com. Процитовано 2019-08-14. 
  184. Kimi Raikkonen takes inspiration from 2007 title. ESPN UK (en). Процитовано 2019-08-14. 
  185. 2012 Singapore Grand Prix Report. Motor Sport Magazine (en). 2012-09-23. Процитовано 2019-08-14. 
  186. Team, Motor1 com. 2012 Indian Grand Prix - RESULTS. Motor1.com (en). Процитовано 2019-08-26. 
  187. Кими Райкконен выиграл Гран-при Эмиратов. www.segodnya.ua (ru). Процитовано 2019-08-14. 
  188. Lewis Hamilton beats Sebastian Vettel in US GP, Alonso third (en-GB). 2012-11-18. Процитовано 2019-08-14. 
  189. 2012 Brazilian Grand Prix result. www.f1fanatic.co.uk. Процитовано 2019-08-26. 
  190. а б 'One of my easiest wins', declares Raikkonen. Crash (en). 2013-03-17. Процитовано 2019-08-16. 
  191. Raikkonen handed three-place grid penalty for impeding. web.archive.org. 2013-03-26. Процитовано 2019-08-16. 
  192. Formula 1® - The Official F1® Website. web.archive.org. 2013-04-05. Процитовано 2019-08-16. 
  193. Beer, Edd Straw and Matt. Bahrain GP: Lewis Hamilton gets five-place grid penalty over gearbox. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-16. 
  194. Beer, Matt. Spanish GP: Fernando Alonso takes commanding home win for Ferrari. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-16. 
  195. Monaco GP: Sergio Perez should be punched, says Kimi Raikkonen (en-GB). 2013-05-26. Процитовано 2019-08-16. 
  196. Weaver, Paul (2013-05-26). Nico Rosberg gives Mercedes F1 victory at dramatic Monaco GP. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2019-08-16. 
  197. Weaver, Paul (2013-06-10). Sebastian Vettel wins in Canada in grand prix marred by marshal's death. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2019-08-16. 
  198. Classic Autosport Live: The British Grand Prix - F1 2013 British Grand Prix. live.autosport.com. Процитовано 2019-08-16. 
  199. Vettel claims home win at German Grand Prix as Hamilton slips from pole to fifth. Mail Online. 2013-07-07. Процитовано 2019-08-16. 
  200. Hamilton takes second Driver of the Weekend win. www.racefans.net. Процитовано 2019-08-16. 
  201. Sebastian Vettel wins with ease in Belgium, Lewis Hamilton third (en-GB). 2013-08-25. Процитовано 2019-08-16. 
  202. а б Vettel takes third Monza win despite gearbox scare. www.racefans.net. Процитовано 2019-08-16. 
  203. Kimi Raikkonen joins Ferrari as Fernando Alonso’s team-mate (en-GB). 2013-09-10. Процитовано 2019-08-16. 
  204. Cary, Tom (2013-09-11). Kimi Raikkonen signs two-year deal to partner Fernando Alonso at Ferrari following Felipe Massa departure (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-16. 
  205. Beer, Jonathan Noble and Matt. Singapore GP: Kimi Raikkonen says back pain no problem in race. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-16. 
  206. O'Leary, Jamie. Indian GP: Vettel takes fourth F1 title with crushing win. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-16. 
  207. Райкконен исключён из протокола квалификации. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-16. 
  208. Кими Райкконен: Из-за аварии я повредил рулевое управление. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-16. 
  209. Райкконен не сможет выступить в США и Бразилии. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-16. 
  210. Heikki Kovalainen replaces Kimi Raikkonen at Lotus (en-GB). 2013-11-14. Процитовано 2019-08-16. 
  211. 2013: Итоги сезона: Статистика. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-26. 
  212. Formula 1's governing body confirm drivers' numbers (en-GB). 2014-01-11. Процитовано 2019-08-18. 
  213. AUTOSPORT Live: Sunday - Australian Grand Prix - F1 2014 Australian Grand Prix. web.archive.org. 2014-12-25. Процитовано 2019-08-18. 
  214. BBC Sport - Malaysian GP as it happened. web.archive.org. 2014-03-31. Процитовано 2019-08-18. 
  215. Clancy, Rebecca (2014-03-30). Malaysian Grand Prix 2014: as it happened - March 30 2014 (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-18. 
  216. F1: Hamilton holds off team-mate Rosberg to win Bahrain Grand Prix. The Independent (en). 2014-04-06. Процитовано 2019-08-18. 
  217. Bahrain GP report by Mark Hughes - F1 Reports - Motor Sport Magazine. web.archive.org. 2014-04-08. Процитовано 2019-08-18. 
  218. Lewis Hamilton eases to victory in China GP for Mercedes (en-GB). 2014-04-20. Процитовано 2019-08-18. 
  219. Beer, Ben Anderson and Matt. Spanish GP: Kimi Raikkonen wanted to 'clear up' Ferrari strategy. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-18. 
  220. 2014 Monaco GP report | Motor Sport Magazine. web.archive.org. 2017-05-07. Процитовано 2019-08-18. 
  221. а б в г д е Statistics and Records. KIMI RÄIKKÖNEN SPACE (en). 2010-10-10. Процитовано 2019-08-26. 
  222. BBC Sport - Canadian GP as it happened. web.archive.org. 2014-06-09. Процитовано 2019-08-18. 
  223. Austrian GP – Kimi Raikkonen: “A difficult Sunday” | Scuderia Ferrari. web.archive.org. 2014-06-25. Процитовано 2019-08-18. 
  224. Kimi Raikkonen fit for Germany after Silverstone crash (en-GB). 2014-07-17. Процитовано 2019-08-18. 
  225. BBC Sport - German Grand Prix as it happened. web.archive.org. 2014-07-21. Процитовано 2019-08-18. 
  226. Classic Autosport Live: Sunday - Hungarian Grand Prix - F1 2014 Hungarian Grand Prix. live.autosport.com. Процитовано 2019-08-18. 
  227. Classic Autosport Live: Sunday - Belgian Grand Prix - F1 2014 Belgian Grand Prix. live.autosport.com. Процитовано 2019-08-18. 
  228. F1 Italian Grand Prix - LIVE - Live coverage - The Independent. live.independent.co.uk. Процитовано 2019-08-18. 
  229. Race Notes > Sunday - Japanese GP > F1 2014. web.archive.org. 2014-10-08. Процитовано 2019-08-18. 
  230. Hamilton wins, Rosberg errs, Mercedes clinch constructors’ title in Sochi // F1 News // James Allen on F1 – The official James Allen website on F1. web.archive.org. 2015-03-20. Процитовано 2019-08-18. 
  231. Bagchi, Rob (2014-11-02). Lewis Hamilton wins the United States Grand Prix 2014: Formula One as it happened (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-18. 
  232. Rosberg a tenu bon - F1 - GP du Brésil. L'Équipe (fr). Процитовано 2019-08-18. 
  233. Abu Dhabi GP as it happened (en-GB). 2014-11-23. Процитовано 2019-08-18. 
  234. Smith, Luke (2014-11-30). F1 2014 Driver Review: Kimi Raikkonen. MotorSportsTalk (en). Процитовано 2019-08-18. 
  235. Barretto, Lawrence. F1 Bahrain GP: Ferrari's Kimi Raikkonen promises more to come. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-19. 
  236. Hamilton wins first race of 2015 season. The Independent (en). 2015-03-15. Процитовано 2019-08-19. 
  237. Vettel strikes back as Ferrari driver wins Malaysian Grand Prix. Mail Online. 2015-03-29. Процитовано 2019-08-19. 
  238. Hamilton’s tyre-saving helped Raikkonen catch Vettel. www.racefans.net. Процитовано 2019-08-19. 
  239. Bahrain GP: Lewis Hamilton secures another win ahead of duelling rivals. Sky Sports (en). Процитовано 2019-08-19. 
  240. Spanish Grand Prix 2015: Nico Rosberg wins ahead of Lewis Hamilton. Mail Online. 2015-05-10. Процитовано 2019-08-19. 
  241. Johnson, Daniel (2015-05-24). Monaco Grand Prix 2015: Lewis Hamilton's dream victory shattered by Mercedes' strategy blunder (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-19. 
  242. Hodges, Vicki (2015-06-07). Canadian Grand Prix 2015: Lewis Hamilton cruises to victory - as it happened (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-19. 
  243. Freeman, Glenn. Austrian GP: Stewards say no fault in Raikkonen/Alonso crash. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-26. 
  244. а б McVeigh, Niall (2015-07-05). F1: Lewis Hamilton wins British Grand Prix – as it happened!. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2019-08-19. 
  245. Barretto, Lawrence. Sebastian Vettel wins thrilling Hungarian Grand Prix. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-19. 
  246. Scuderia Ferrari - Raikkonen’s contract extended. formula1.ferrari.com. Процитовано 2019-08-19. 
  247. Johnson, Daniel (2015-08-23). Belgian Grand Prix 2015: Lewis Hamilton strolls to victory at Spa (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-19. 
  248. Raikkonen on third: 'Not ideal - but I'll take it'. ESPN.com (en). 2015-09-20. Процитовано 2019-08-19. 
  249. Lewis Hamilton overtakes Nico Rosberg to win in Japan (en-GB). 2015-09-27. Процитовано 2019-08-19. 
  250. Russian GP: Kimi Raikkonen, Valtteri Bottas at odds over collision - F1 news - AUTOSPORT.com. web.archive.org. 2015-11-01. Процитовано 2019-08-19. 
  251. F1 US Grand Prix – as it happened | Sport | The Guardian. web.archive.org. 2015-10-28. Процитовано 2019-08-19. 
  252. Mexican GP 'a good lesson' for Ferrari F1 team, Arrivabene says - F1 news - AUTOSPORT.com. web.archive.org. 2015-11-04. Процитовано 2019-08-19. 
  253. Brazilian Grand Prix: Nico Rosberg wins second successive race with champion Lewis Hamilton unable to challenge | Motor Racing | Sport | The Independent. web.archive.org. 2015-11-16. Процитовано 2019-08-19. 
  254. Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (en). Процитовано 2019-08-19. 
  255. "2015 Formula One season – Drivers' Championship". Fédération Internationale de l'Automobile. 
  256. 2016 Australian GP: Nico Rosberg wins after Ferrari strategy error. Sky Sports (en). Процитовано 2019-08-19. 
  257. Bahrain GP: Nico Rosberg wins after Lewis Hamilton collision (en-GB). 2016-04-03. Процитовано 2019-08-19. 
  258. а б Apr 17, foxsports; ET, 2016 at 10:16a (2016-04-17). Kimi Raikkonen left frustrated after contact with teammate in China. FOX Sports (en-US). Процитовано 2019-08-19. 
  259. Kimi: Ferrari 'not fast enough' to challenge Merc. ESPN.com (en). 2016-05-01. Процитовано 2019-08-19. 
  260. Räikkönen admits Ferrari 'not fast enough' - GPUpdate.net. web.archive.org. 2016-05-02. Процитовано 2019-08-19. 
  261. Raikkonen disappointed with second place. ESPN.com (en). 2016-05-15. Процитовано 2019-08-19. 
  262. Sport, Telegraph (2016-05-29). Monaco Grand Prix: Lewis Hamilton ends Monte Carlo hoodoo with superb win in the rain. The Telegraph (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-19. 
  263. Raikkonen given penalty points for pit entry violation · F1 Fanatic. web.archive.org. 2017-01-12. Процитовано 2019-08-19. 
  264. F1: Lewis Hamilton wins Austrian Grand Prix at Red Bull Ring – as it happened | Sport | The Guardian. web.archive.org. 2016-07-06. Процитовано 2019-08-19. 
  265. Кими Райкконен: Мы не добились того, чего заслуживали. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-19. 
  266. Кими Райкконен остаётся в Ferrari на 2017 год. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-19. 
  267. Hamilton wins British Grand Prix from pole | Reuters. web.archive.org. 2016-07-10. Процитовано 2019-08-19. 
  268. 2016 Hungarian Grand Prix report. Motor Sport Magazine (en). 2016-07-25. Процитовано 2019-08-19. 
  269. Sport, Telegraph (2016-07-31). F1 German Grand Prix 2016: Lewis Hamilton storms to victory at Hockenheim after Nico Rosberg suffers horror start. The Telegraph (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-19. 
  270. а б 2016 Belgian Grand Prix. Motor Sport Magazine (en). 2016-08-29. Процитовано 2019-08-19. 
  271. 2016 Italian GP: Rosberg dominates, Hamilton botches Monza start. Wheels (en). 2016-09-04. Процитовано 2019-08-19. 
  272. 2016 Singapore Grand Prix Race Recap | Setting the stage for the final rounds. Autoblog (en). Процитовано 2019-08-19. 
  273. Johnson, Daniel; Mole, Giles (2016-10-02). Malaysian Grand Prix 2016: Disaster for Hamilton after engine failure as Rosberg finishes third behind Red Bull one-two. The Telegraph (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-19. 
  274. 2016 Japanese Grand Prix. Motor Sport Magazine (en). 2016-10-10. Процитовано 2019-08-19. 
  275. 2016 United States Grand Prix. Motor Sport Magazine (en). 2016-10-24. Процитовано 2019-08-19. 
  276. Johnson, Daniel; MacLeary, John (2016-10-30). Lewis Hamilton wins Mexican Grand Prix as Sebastian Vettel launches expletive-filled rant at Max Verstappen. The Telegraph (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-19. 
  277. 2016 Brazilian Grand Prix. Motor Sport Magazine (en). 2016-11-14. Процитовано 2019-08-19. 
  278. A weird end to a weird F1 season | 2016 Abu Dhabi Grand Prix recap. Autoblog (en). Процитовано 2019-08-19. 
  279. 2016 Formula One World Championship - Drivers' Championship. Fédération Internationale de l'Automobile. 
  280. а б Ferrari launch the SF70H. www.formula1.com (en). Процитовано 2019-08-20. 
  281. Woolcock, Adam (2017-03-26). Sebastian Vettel wins season-opening Melbourne Grand Prix – as it happened. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2019-08-20. 
  282. Lewis Hamilton wins Chinese Grand Prix ahead of Sebastian Vettel (en-GB). 2017-04-09. Процитовано 2019-08-20. 
  283. 2017 Bahrain Grand Prix report. Motor Sport Magazine (en). 2017-04-17. Процитовано 2019-08-20. 
  284. Davies, Tom (2017-04-30). F1: Russian Grand Prix – as it happened. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2019-08-20. 
  285. 2017 Spanish Grand Prix report. Motor Sport Magazine (en). 2017-05-15. Процитовано 2019-08-20. 
  286. Ferrari in pole position to end 16-year wait for Monaco GP win. Sky Sports (en). Процитовано 2019-08-20. 
  287. Monaco GP Qualifying: Kimi Raikkonen on pole position but Lewis Hamilton in trouble. Sky Sports (en). Процитовано 2019-08-20. 
  288. Новини світу: Гран Прі Монако: Феттель та Райкконен приносять дубль Ferrari. Гал-інфо. Процитовано 2019-08-26. 
  289. 2017 Hungarian Grand Prix. Motor Sport Magazine (en). 2017-07-31. Процитовано 2019-08-20. 
  290. 2017 Belgian Grand Prix report. Motor Sport Magazine (en). 2017-08-28. Процитовано 2019-08-20. 
  291. 2017 Italian Grand Prix report. Motor Sport Magazine (en). 2017-09-04. Процитовано 2019-08-20. 
  292. Lewis Hamilton wins in Singapore after Ferrari crash (en-GB). 2017-09-17. Процитовано 2019-08-20. 
  293. Formula One: Hamilton wins Singapore Grand Prix after Vettel crashes out. CNA (en). Процитовано 2019-08-20. 
  294. Gray, James (2017-10-01). Ferrari suffer grid DISASTER with Kimi Raikkonen OUT of Malaysian Grand Prix before start. Express.co.uk (en). Процитовано 2019-08-20. 
  295. Woolcock, Adam (2017-10-08). F1: Lewis Hamilton wins Japanese Grand Prix – as it happened. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2019-08-20. 
  296. Brown, Oliver; Henry, Natasha (2017-10-22). Lewis Hamilton wins the United States Grand Prix to extend championship lead and set-up Mexico carnival. The Telegraph (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-20. 
  297. Race - Hamilton champion as Verstappen wins in Mexico. www.formula1.com (en). Процитовано 2019-08-20. 
  298. 2017 Brazilian Grand Prix report. Motor Sport Magazine (en). 2017-11-13. Процитовано 2019-08-20. 
  299. Renewal of the agreement between Scuderia Ferrari and Kimi Raikkonen. formula1.ferrari.com. Процитовано 2019-08-22. 
  300. Raikkonen: My current form is not good enough. ESPN.com (en). 2017-07-27. Процитовано 2019-08-20. 
  301. Results - 2018 Australian Grand Prix - Formula 1. BBC Sport (en-GB). Процитовано 2019-08-23. 
  302. Qualifying Results - 2018 Bahrain GP. FormulaSpy (en-GB). 2018-04-07. Процитовано 2019-08-23. 
  303. Bahrain GP: Ferrari mechanic breaks leg in Kimi Raikkonen pit lane accident (en-GB). 2018-04-09. Процитовано 2019-08-23. 
  304. Ferrari handed big fine for Raikkonen unsafe release. www.formula1.com (en). Процитовано 2019-08-23. 
  305. Daniel Ricciardo storms to Chinese Grand Prix win with sensational drive - ABC News (Australian Broadcasting Corporation). mobile.abc.net.au. Процитовано 2019-08-23. 
  306. а б Azerbaijan GP: Hamilton wins crazy race as Red Bull implodes. www.motorsport.com (en). Процитовано 2019-08-23. 
  307. 2018 Spanish Grand Prix report. Motor Sport Magazine (en). 2018-05-14. Процитовано 2019-08-23. 
  308. Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (en). Процитовано 2019-08-23. 
  309. Richards, Giles (2018-06-10). Sebastian Vettel wins Canadian Grand Prix despite chequered flag mix-up. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2019-08-23. 
  310. а б Unwin, Will (2018-06-24). Lewis Hamilton wins the French Grand Prix: F1 – as it happened. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2019-08-23. 
  311. Unwin, Will (2018-07-01). Max Verstappen wins the Austrian Grand Prix as Lewis Hamilton retires: F1 – as it happened. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2019-08-23. 
  312. Blackstock, Elizabeth. Kimi Raikkonen Sets the Fastest Lap in Formula One History With a Stellar Qualifying Run at Monza. Jalopnik (en-US). Процитовано 2019-08-23. 
  313. а б в Ряйккёнен выиграл Гран-при и побил достижение Шумахера. Yle Uutiset (ru). Процитовано 2019-08-23. 
  314. а б в US GP: The numbers behind Kimi Raikkonen's record-breaking victory. Sky Sports (en). Процитовано 2019-08-23. 
  315. Райкконен продолжит карьеру в Sauber.... www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-25. 
  316. Джовинацци станет напарником Райкконена в Sauber. ru.motorsport.com (ru). Процитовано 2019-08-25. 
  317. Команду Формули-1 Sauber перейменували в Alfa Romeo Racing. www.unian.ua (uk). Процитовано 2019-08-25. 
  318. Raikkonen: Alfa Romeo needs to 'tidy up' minor issues. GPToday.net (en-GB). Процитовано 2019-08-25. 
  319. Raikkonen says Alfa Romeo were faster than McLaren in Hungary | Formula 1®. www.formula1.com (en). Процитовано 2019-08-25. 
  320. Формула-1: Гран-прі Австрії завершився з сенсаційним результатом. Спорт (uk). Процитовано 2019-08-26. 
  321. Коллеги Кими Райкконена поделились воспоминаниями. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-26. 
  322. Formula 1: Kimi Raikkonen's world is a very different place (en-GB). 2018-12-25. Процитовано 2019-08-25. 
  323. Six things we learned about Kimi Raikkonen in his new book. www.formula1.com (en). Процитовано 2019-08-25. 
  324. Formula 1: Iceman Raikkonen gives cold shoulder to questions on future. CNA (en). Процитовано 2019-08-25. 
  325. Hamilton, Maurice (2008-03-09). Formula one: Kimi Raikkonen: No fuss, just fast. The Observer (en-GB). ISSN 0029-7712. Процитовано 2019-08-25. 
  326. Райкконен: Після 16 днів пияцтва вже не відчуваю себе так добре, як раніше. web.archive.org. 2019-08-20. Процитовано 2019-08-26. 
  327. Kimi Räikkönen and Jenni Dahlman-Räikkönen confirm: "Separation is a sad fact" - Viihdeuutiset - SeiskaLive. web.archive.org. 2014-08-16. Процитовано 2019-08-25. 
  328. Блеск финской буржуазии. Новый дворец легенды Формулы-1. EE24 (ru). Процитовано 2019-08-25. 
  329. Кими Райкконен женился во второй раз. Autosport.com.ru (ru). 2016-08-08. Процитовано 2019-08-25. 
  330. Flanagan, Aaron (2016-08-08). Former F1 world champion Kimi Raikkonen marries model Minttu Virtanen. mirror. Процитовано 2019-08-25. 
  331. thisisf1 (2017-05-17). Kimi Raikkonen’s daughter born. F1 2019: 2019 F1 Cars Launch, Latest F1 News, 2019 F1 Standings (en-US). Процитовано 2019-08-25. 
  332. а б Kimi gets Finnish stamp of approval - F1 | ITV Sport. web.archive.org. 2008-08-18. Процитовано 2019-08-25. 
  333. ICE1Racing International NV - Flow. www.ice1racing.fi. Процитовано 2019-08-25. 
  334. Статистика гонщиков F1 - Лучшие круги - Кими Райкконен. f1report.ru. Процитовано 2019-08-26. 
  335. F1 Records Drivers. F1-Fansite.com (en-US). Процитовано 2019-08-26. 
  336. Raikkonen secures Ferrari's 200th F1 pole. Reuters (en). 2008-06-21. Процитовано 2019-08-26. 
  337. Hungary GP: Track notes, DRS, tyres, stats and more - Pitpass.com. www.pitpass.com. Процитовано 2019-08-26. 
  338. Melbourne • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 2019-08-26. 
  339. Relive how Raikkonen took Italian GP pole in thrilling three-way battle (en-GB). 2018-08-23. Процитовано 2019-08-26. 
  340. I’ve proved people wrong, says Raikkonen after stunning Austin win. www.formula1.com (en). Процитовано 2019-08-26. 

Бібліографія

  • Nevalainen, Petri (22 жовтня 2008). Jäämies — Kimi Räikkösen henkilökuva (The Iceman — портрет Кімі Ряйкконена). Helsinki: Ajatus Kirjat. p. 224. ISBN 978-951-20-7805-9.
  • Hotakainen, Kari (18 жовтня 2018). The Unknown Kimi Raikkonen (Невідомий Кімі Ряйкконен). Siltala Publishing. p. 320. ISBN 978-1471177668.

Посилання